Ма́са Со́нця (або Сонячна маса, M☉) — позасистемна одиниця вимірювання маси, що є стандартною в астрономії й застосовується для запису маси великих об'єктів Всесвіту: зір, зоряних скупчень, туманностей та галактик, галактичних скупчень та надскупчень. Також подекуди ця одиниця застосовується для коричневих карликів та інших субзоряних об'єктів. Для вимірювання мас планет, здебільшого застосовується маса Юпітера. Маса Сонця приблизно дорівнює:
Маса Сонця | ||||
Маса Сонця складає 99,86% маси Сонячної системи. Тому на цій діаграмі неможливо роздивитися внесок у загальну масу системи від планет, окрім двох наймасивніших - Юпітера та Сатурна. | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Система одиниць | Позасистемна | |||
Одиниця | Маси | |||
Позначення | M☉ | |||
Перерахунок в інші системи | ||||
1 M☉ в... | дорівнює... | |||
кг | 1,9891*1030 |
- кг,
тобто близько двох нонільйонів кілограмів, 333 000 мас Землі або 1047 мас Юпітера.
Історія вимірювань
Перша відома оцінка маси Сонця була проведена сером Ісааком Ньютоном і описана в його роботі Principia Mathematica в 1687 році. За його оцінкою, співвідношення мас Землі й Сонця було 1 до 28700, що більш ніж на порядок відрізняється від сучасного значення. Пізніше він виявив, що це значення маси було розраховане виходячи з помилкового значення відстані до Сонця. У третьому виданні своєї книги співвідношення мас було вже 1 до 169 282, що суттєво ближче до сучасного значення, хоча все ще менше за нього майже вдвічі. Наразі міжнародно визнаним є застосовувати співвідношення маси Землі до Сонця 1 до 332 946.
Інші дві величини, необхідні для розрахунку безпосередньо маси — гравітаційна стала та велика піввість орбіти Землі — були визначені пізніше. Гравітаційна стала була вперше розрахована Генрі Кавендишем в 1798 році за допомогою спеціальних «крутильних терезів» (англ. torsion balance). Значення відрізнялося від сучасного на 1%, хоча розрахована похибка була суттєво більшою. Добовий паралакс Сонця був точно виміряний під час транзитів Венери в 1761 і 1769 роках, що дало значення 9″(кутова секунда). За значенням добового паралаксу можна визначити відстань до Сонця з геометрії Землі.
Радіус орбіти Землі розраховувався з денного паралакса Сонця шляхом спостереження проходження Венери по його диску в 1761 та 1769 роках. Згідно з розрахунками тих часів, він складав 9 кутових секунд. Сучасне значення - 8″.794 148
Розрахунок
Маса Сонця не може бути виміряна безпосередньо через своє величезне значення. Однак її можна визначити за обертанням тіл навколо Сонця. Причому тіло має бути достатньо масивним, щоб на нього не мали суттєвого впливу інші тіла (окрім Сонця), але при цьому його маса все ще має бути нехтовно малою порівняно з масою Сонця. На щастя, таких тіл в Сонячній системі щонайменше вісім — це всі планети, зокрема Земля.
Розрахунок маси Сонця з параметрів системи Сонце—Земля здійснюється, виходячи з третього закону Кеплера та значень:
- гравітаційної сталої
- тривалості сидеричного року
- великої піввісі земної орбіти
Чому маса Сонця не є сталою
Сонце втрачає масу, оскільки в його ядрі відбуваються реакції ядерного синтезу, вивільняючи електромагнітну енергію і нейтрино, а також викидаючи речовину з сонячного вітру. Воно викидає близько (2-3)×10-14 М☉ на рік. Швидкість втрати маси зростає, коли Сонце переходить у стадію червоного гіганта, збільшуючись до (7-9)×10-14 М☉ на рік, коли зоря досягає вершини гілки червоного гіганта. На асимптотичній гілці вона зростає до 10-6 М☉ на рік, а потім досягає піку зі швидкістю від 10-5 до 10-4 М☉ на рік, коли Сонце утворює планетарні туманності. На той час, коли Сонце стане білим карликом, воно втратить 46% своєї початкової маси. Маса Сонця зменшується відтоді, як воно утворилося. Це відбувається приблизно в однакових кількостях внаслідок двох процесів. По-перше, в ядрі Сонця водень перетворюється на гелій шляхом ядерного синтезу, зокрема протон-протонних ланцюгів, і ця реакція перетворює частину його маси на енергію у вигляді гамма-променів. Більша частина цієї енергії зрештою випромінюється Сонцем. По-друге, високоенергетичні протони та електрони в атмосфері Сонця викидаються безпосередньо в космос у вигляді сонячного вітру або коронального викиду маси. Швидкість втрати маси раннього Сонця була набагато вищою, ніж сьогодні, і, можливо, воно втратило 1-7% своєї початкової маси за час життя на головній послідовності. Сонце набирає дуже малу кількість маси від зіткнень з астероїдами та кометами. Однак Сонце вже містить 99,86% загальної маси Сонячної системи, тому ці зіткнення не можуть компенсувати масу, втрачену внаслідок випромінювання і викиду. Навіть за нинішніх розмірів і до того, як Сонце втратить половину своєї маси, їй не вистачить маси, щоб закінчити своє життя як більш цікавий космічний об'єкт, як-от нейтронна зоря або чорна діра. NASA стверджує, що Сонце повинно мати приблизно у 20 разів більшу масу, ніж зараз, щоб врешті-решт повністю колапсувати та залишити після себе чорну діру.
Сонячний вітер — це величезні потоки заряджених частинок, які дмуть від сонця в космос зі швидкістю понад 500 км/с. Це явище може віднести стільки частинок від Сонця, щоб спричинити втрату маси в 4,3 мільйона тонн на секунду. Сонце також може втратити багато речовини за один раз через явище, яке називається корональними викидами маси (CME), які, за словами Центру прогнозування космічної погоди, відбуваються в результаті сильно закручених структур магнітного поля в нижніх шарах атмосфери Сонця.
Схожі одиниці
Одну сонячну масу, M☉, можна перевести у відповідні одиниці:
- 27068510 ML (маса Місяця)
- 332946 M⊕ (маса Землі)
- 1047.35 MJ (маса Юпітера)
У загальній теорії відносності також часто корисно виражати масу в одиницях довжини або часу.
M☉G / c2 ≈ 1.48 km (половина радіуса Шварцшильда Сонця)
M☉G / c3 ≈ 4.93 μs (μs - мікросекунда)
Параметр сонячної маси (G-M☉), згідно з переліком Робочої групи I Відділу МАС, має наступні оцінки:
1.32712442099(10)×1020 m3s−2 (сумісно з TCG)
1.32712440041(10)×1020 m3s−2 (сумісно з TDB)
Джерела
- Holton, Gerald James; Brush, Stephen G. (2001). Physics, the human adventure: from Copernicus to Einstein and beyond (вид. 3rd). . с. 137. ISBN .
- Leverington, David (2003). Babylon to Voyager and beyond: a history of planetary astronomy. Cambridge University Press. с. 126. ISBN .
- Clarion, Geoffrey R. Universal Gravitational Constant (PDF). Physics. PASCO. с. 13. Процитовано 11 квітня 2019.
- Pecker, Jean Claude; Kaufman, Susan (2001). Understanding the heavens: thirty centuries of astronomical ideas from ancient thinking to modern cosmology. Springer. с. 291. Bibcode:2001uhtc.book.....P. ISBN .
- Barbieri, Cesare (2007). Fundamentals of astronomy. CRC Press. с. 132—140. ISBN .
- How do scientists measure or calculate the weight of a planet?. Scientific American (англ.). Процитовано 1 вересня 2020.
- . astro.physics.uiowa.edu. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
- December 2018, Marcus Woo 06 (6 грудня 2018). What Is Solar Mass?. Space.com (англ.). Процитовано 6 вересня 2020.
- Carroll, Bradley W.; Ostlie, Dale A. (1995), An Introduction to Modern Astrophysics (вид. revised 2nd), Benjamin Cummings, с. 409, ISBN .
- Schröder, K.-P.; Connon Smith, Robert (2008), Distant future of the Sun and Earth revisited, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 386 (1): 155—163, arXiv:0801.4031, Bibcode:2008MNRAS.386..155S, doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13022.x, S2CID 10073988
- Genova, Antonio; Mazarico, Erwan; Goossens, Sander; Lemoine, Frank G.; Neumann, Gregory A.; Smith, David E.; Zuber, Maria T. (18 січня 2018). Solar system expansion and strong equivalence principle as seen by the NASA MESSENGER mission. Nature Communications (англ.). 9 (1): 289. Bibcode:2018NatCo...9..289G. doi:10.1038/s41467-017-02558-1. ISSN 2041-1723. PMC 5773540. PMID 29348613.
The fusion cycle that generates energy into the Sun relies on the conversion of hydrogen into helium, which is responsible for a solar mass reduction with a rate of ~−0.67×10−13 per year. On the other hand, the solar wind contribution is more uncertain. The solar cycle significantly influences the solar mass loss rate due to solar wind. Estimates of the mass carried away with the solar wind showed rates between −(2–3)×10−14M☉ per year, whereas numerical simulations of coupled corona and solar wind models provided rates between −(4.2–6.9)×10−14M☉ per year.
- updated, Robert Lea last (6 грудня 2018). What Is Solar Mass?. Space.com (англ.). Процитовано 18 січня 2024.
- Solar Mass. Academic Accelerator.
- Planetary Fact Sheet. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 1 вересня 2020.
- Astronomical Constants : Current Best Estimates (CBEs). Numerical Standards for Fundamental Astronomy. IAU Division I Working Group. 2012. Процитовано 4 травня 2021.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma sa So ncya abo Sonyachna masa M pozasistemna odinicya vimiryuvannya masi sho ye standartnoyu v astronomiyi j zastosovuyetsya dlya zapisu masi velikih ob yektiv Vsesvitu zir zoryanih skupchen tumannostej ta galaktik galaktichnih skupchen ta nadskupchen Takozh podekudi cya odinicya zastosovuyetsya dlya korichnevih karlikiv ta inshih subzoryanih ob yektiv Dlya vimiryuvannya mas planet zdebilshogo zastosovuyetsya masa Yupitera Masa Soncya priblizno dorivnyuye odinicya vimiryuvannya masiMasa SoncyaMasa Soncya skladaye 99 86 masi Sonyachnoyi sistemi Tomu na cij diagrami nemozhlivo rozdivitisya vnesok u zagalnu masu sistemi vid planet okrim dvoh najmasivnishih Yupitera ta Saturna Zagalna informaciyaSistema odinic PozasistemnaOdinicya MasiPoznachennya M Pererahunok v inshi sistemi1 M v dorivnyuye kg 1 9891 1030M 1 98847 0 000007 1030 displaystyle M bigodot 1 98847 pm 0 000007 times 10 30 kg tobto blizko dvoh noniljoniv kilogramiv 333 000 mas Zemli abo 1047 mas Yupitera Istoriya vimiryuvanPersha vidoma ocinka masi Soncya bula provedena serom Isaakom Nyutonom i opisana v jogo roboti Principia Mathematica v 1687 roci Za jogo ocinkoyu spivvidnoshennya mas Zemli j Soncya bulo 1 do 28700 sho bilsh nizh na poryadok vidriznyayetsya vid suchasnogo znachennya Piznishe vin viyaviv sho ce znachennya masi bulo rozrahovane vihodyachi z pomilkovogo znachennya vidstani do Soncya U tretomu vidanni svoyeyi knigi spivvidnoshennya mas bulo vzhe 1 do 169 282 sho suttyevo blizhche do suchasnogo znachennya hocha vse she menshe za nogo majzhe vdvichi Narazi mizhnarodno viznanim ye zastosovuvati spivvidnoshennya masi Zemli do Soncya 1 do 332 946 Inshi dvi velichini neobhidni dlya rozrahunku bezposeredno masi gravitacijna stala ta velika pivvist orbiti Zemli buli viznacheni piznishe Gravitacijna stala bula vpershe rozrahovana Genri Kavendishem v 1798 roci za dopomogoyu specialnih krutilnih tereziv angl torsion balance Znachennya vidriznyalosya vid suchasnogo na 1 hocha rozrahovana pohibka bula suttyevo bilshoyu Dobovij paralaks Soncya buv tochno vimiryanij pid chas tranzitiv Veneri v 1761 i 1769 rokah sho dalo znachennya 9 kutova sekunda Za znachennyam dobovogo paralaksu mozhna viznachiti vidstan do Soncya z geometriyi Zemli Radius orbiti Zemli rozrahovuvavsya z dennogo paralaksa Soncya shlyahom sposterezhennya prohodzhennya Veneri po jogo disku v 1761 ta 1769 rokah Zgidno z rozrahunkami tih chasiv vin skladav 9 kutovih sekund Suchasne znachennya 8 794 148RozrahunokMasa Soncya ne mozhe buti vimiryana bezposeredno cherez svoye velichezne znachennya Odnak yiyi mozhna viznachiti za obertannyam til navkolo Soncya Prichomu tilo maye buti dostatno masivnim shob na nogo ne mali suttyevogo vplivu inshi tila okrim Soncya ale pri comu jogo masa vse she maye buti nehtovno maloyu porivnyano z masoyu Soncya Na shastya takih til v Sonyachnij sistemi shonajmenshe visim ce vsi planeti zokrema Zemlya Rozrahunok masi Soncya z parametriv sistemi Sonce Zemlya zdijsnyuyetsya vihodyachi z tretogo zakonu Keplera ta znachen gravitacijnoyi staloyi G 6 67384 10 11m3kg s2 displaystyle G 6 67384 cdot 10 11 frac m 3 kg cdot s 2 trivalosti siderichnogo roku Tyr 365 25d 31557600s displaystyle T yr 365 25d 31557600s velikoyi pivvisi zemnoyi orbiti LAU 1 496 1011m displaystyle L AU 1 496 cdot 10 11 m M 4p2 LAU 3G Tyr 2 displaystyle M bigodot frac 4 pi 2 L AU 3 G T yr 2 Otrimane znachennya stanovit priblizno M 1 989 1030kg displaystyle M bigodot 1 989 cdot 10 30 kg Chomu masa Soncya ne ye staloyuSonce vtrachaye masu oskilki v jogo yadri vidbuvayutsya reakciyi yadernogo sintezu vivilnyayuchi elektromagnitnu energiyu i nejtrino a takozh vikidayuchi rechovinu z sonyachnogo vitru Vono vikidaye blizko 2 3 10 14 M na rik Shvidkist vtrati masi zrostaye koli Sonce perehodit u stadiyu chervonogo giganta zbilshuyuchis do 7 9 10 14 M na rik koli zorya dosyagaye vershini gilki chervonogo giganta Na asimptotichnij gilci vona zrostaye do 10 6 M na rik a potim dosyagaye piku zi shvidkistyu vid 10 5 do 10 4 M na rik koli Sonce utvoryuye planetarni tumannosti Na toj chas koli Sonce stane bilim karlikom vono vtratit 46 svoyeyi pochatkovoyi masi Masa Soncya zmenshuyetsya vidtodi yak vono utvorilosya Ce vidbuvayetsya priblizno v odnakovih kilkostyah vnaslidok dvoh procesiv Po pershe v yadri Soncya voden peretvoryuyetsya na gelij shlyahom yadernogo sintezu zokrema proton protonnih lancyugiv i cya reakciya peretvoryuye chastinu jogo masi na energiyu u viglyadi gamma promeniv Bilsha chastina ciyeyi energiyi zreshtoyu viprominyuyetsya Soncem Po druge visokoenergetichni protoni ta elektroni v atmosferi Soncya vikidayutsya bezposeredno v kosmos u viglyadi sonyachnogo vitru abo koronalnogo vikidu masi Shvidkist vtrati masi rannogo Soncya bula nabagato vishoyu nizh sogodni i mozhlivo vono vtratilo 1 7 svoyeyi pochatkovoyi masi za chas zhittya na golovnij poslidovnosti Sonce nabiraye duzhe malu kilkist masi vid zitknen z asteroyidami ta kometami Odnak Sonce vzhe mistit 99 86 zagalnoyi masi Sonyachnoyi sistemi tomu ci zitknennya ne mozhut kompensuvati masu vtrachenu vnaslidok viprominyuvannya i vikidu Navit za ninishnih rozmiriv i do togo yak Sonce vtratit polovinu svoyeyi masi yij ne vistachit masi shob zakinchiti svoye zhittya yak bilsh cikavij kosmichnij ob yekt yak ot nejtronna zorya abo chorna dira NASA stverdzhuye sho Sonce povinno mati priblizno u 20 raziv bilshu masu nizh zaraz shob vreshti resht povnistyu kolapsuvati ta zalishiti pislya sebe chornu diru Sonyachnij viter ce velichezni potoki zaryadzhenih chastinok yaki dmut vid soncya v kosmos zi shvidkistyu ponad 500 km s Ce yavishe mozhe vidnesti stilki chastinok vid Soncya shob sprichiniti vtratu masi v 4 3 miljona tonn na sekundu Sonce takozh mozhe vtratiti bagato rechovini za odin raz cherez yavishe yake nazivayetsya koronalnimi vikidami masi CME yaki za slovami Centru prognozuvannya kosmichnoyi pogodi vidbuvayutsya v rezultati silno zakruchenih struktur magnitnogo polya v nizhnih sharah atmosferi Soncya Shozhi odiniciOdnu sonyachnu masu M mozhna perevesti u vidpovidni odinici 27068 510 ML masa Misyacya 332946 M masa Zemli 1047 35 MJ masa Yupitera U zagalnij teoriyi vidnosnosti takozh chasto korisno virazhati masu v odinicyah dovzhini abo chasu M G c2 1 48 km polovina radiusa Shvarcshilda Soncya M G c3 4 93 ms ms mikrosekunda Parametr sonyachnoyi masi G M zgidno z perelikom Robochoyi grupi I Viddilu MAS maye nastupni ocinki 1 327124 420 99 10 1020 m3s 2 sumisno z TCG 1 327124 400 41 10 1020 m3s 2 sumisno z TDB DzherelaHolton Gerald James Brush Stephen G 2001 Physics the human adventure from Copernicus to Einstein and beyond vid 3rd s 137 ISBN 978 0 8135 2908 0 Leverington David 2003 Babylon to Voyager and beyond a history of planetary astronomy Cambridge University Press s 126 ISBN 978 0 521 80840 8 Clarion Geoffrey R Universal Gravitational Constant PDF Physics PASCO s 13 Procitovano 11 kvitnya 2019 Pecker Jean Claude Kaufman Susan 2001 Understanding the heavens thirty centuries of astronomical ideas from ancient thinking to modern cosmology Springer s 291 Bibcode 2001uhtc book P ISBN 978 3 540 63198 9 Barbieri Cesare 2007 Fundamentals of astronomy CRC Press s 132 140 ISBN 978 0 7503 0886 1 How do scientists measure or calculate the weight of a planet Scientific American angl Procitovano 1 veresnya 2020 astro physics uiowa edu Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 December 2018 Marcus Woo 06 6 grudnya 2018 What Is Solar Mass Space com angl Procitovano 6 veresnya 2020 Carroll Bradley W Ostlie Dale A 1995 An Introduction to Modern Astrophysics vid revised 2nd Benjamin Cummings s 409 ISBN 0201547309 Schroder K P Connon Smith Robert 2008 Distant future of the Sun and Earth revisited Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 386 1 155 163 arXiv 0801 4031 Bibcode 2008MNRAS 386 155S doi 10 1111 j 1365 2966 2008 13022 x S2CID 10073988 Genova Antonio Mazarico Erwan Goossens Sander Lemoine Frank G Neumann Gregory A Smith David E Zuber Maria T 18 sichnya 2018 Solar system expansion and strong equivalence principle as seen by the NASA MESSENGER mission Nature Communications angl 9 1 289 Bibcode 2018NatCo 9 289G doi 10 1038 s41467 017 02558 1 ISSN 2041 1723 PMC 5773540 PMID 29348613 The fusion cycle that generates energy into the Sun relies on the conversion of hydrogen into helium which is responsible for a solar mass reduction with a rate of 0 67 10 13 per year On the other hand the solar wind contribution is more uncertain The solar cycle significantly influences the solar mass loss rate due to solar wind Estimates of the mass carried away with the solar wind showed rates between 2 3 10 14M per year whereas numerical simulations of coupled corona and solar wind models provided rates between 4 2 6 9 10 14M per year updated Robert Lea last 6 grudnya 2018 What Is Solar Mass Space com angl Procitovano 18 sichnya 2024 Solar Mass Academic Accelerator Planetary Fact Sheet nssdc gsfc nasa gov Procitovano 1 veresnya 2020 Astronomical Constants Current Best Estimates CBEs Numerical Standards for Fundamental Astronomy IAU Division I Working Group 2012 Procitovano 4 travnya 2021 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi