Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартос Іва н Петро вич Ма ртос нар 1754 Ічня Прилуцький полк Гетьманщи

Мартос Іван Петрович

Мартос Іван Петрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартос.

Іва́н Петро́вич Ма́ртос (нар. 1754, Ічня, Прилуцький полк, Гетьманщина (нині Прилуцький район, Чернігівська область, Україна) — пом. 5 (17) квітня 1835, Петербург, Російська імперія) — український скульптор-монументаліст, ректор Імператорської академії мистецтв.

Іван Петрович Мартос
рос. Иван Мартос
image
Портрет Івана Мартоса роботи Варнека, 1819
Народився 1754(1754)
Ічня, Прилуцький полк, Гетьманщина
Помер 5 (17) квітня 1835(1835-04-17)
Петербург, Російська імперія
Поховання Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Громадянство Гетьманщина→
image Російська імперія
Національність українець
Місце проживання Санкт-Петербург
Діяльність скульптор
Галузь скульптура[1]
Alma mater Петербурзька академія мистецтв
Відомі учні d
Знання мов російська[1]
Заклад Петербурзька академія мистецтв
Magnum opus Пам'ятник імператору Олександру I (Таганрог) і d
Діти Мартос Олексій Іванович, d і Q110293165?
Нагороди
image image

Життєпис

Народився в 1754 у місті Ічня (тепер Чернігівська область) в козацько-старшинській родині.

Засновниками роду Мартосів були Мартин і Павло Мартоси, які переселилися в Лохвицю на Полтавщині з Правобережної України наприкінці 17 століття. Імовірно, прізвище Мартос (Мартус) має балтійське походження, хоча писали про грецьке і навіть про іспанське походження прізвища.

Батько Івана, Петро Михайлович Мартос, був ічнянським сотенним отаманом (помічником сотника) (1749—1755). О. М. Лазаревський стверджував, що Петро Мартос був корнетом, звідки й пішла інформація про дворянство батька скульптора. Але відомо, що корнетом (1786) був племінник і повний тезка батька скульптора (1744–?), син його брата Михайла, осавул Воронківської сотні Переяславського полку (1775—1782).

Пишуть, що дядько Івана Мартоса був сотником ічнянської сотні й добрим різьбярем, він різьбив іконостас ічнянської церкви та скульптури цього іконостасу, а тому перші кроки Іван Мартос міг пройти у себе вдома. Документальних свідчень про це немає. Слід зазначити, що ніхто з Мартосів не був ічнянським сотником, а в 1753—1763 рр. цю посаду займав єврей-вихрест Яків Іванович Новицький. Ще відомо, що з середини 18 століття в Ічні проживав Михайло Михайлович Мартос, дядько Івана, військовий товариш.

В 1764 р. Іван Мартос поїхав на навчання до Петербурзької Академії мистецтв, в Петербург його привіз родич, який був священиком. Не виключено, що то міг бути Лука Мартос (?–до 1786), хорольський священик. Деякі відголоски про це є у спогадах М. Ф. Каменської, де вона називає І. П. Мартоса «…хохол з духовного звання», а в іншому місці пише «…недарма він походив з духовного звання».

У Петербурзькій академії мистецтв Іван Мартос навчався в Л. Роллана і Н. Жілле до 1773 року. Після отримання Великої золотої медалі його, як пенсіонера Академії, скерували на шість років за кордон для вдосконалення майстерності. Працював у Римі, у майстерні Антоніо Канови. Паралельно з заняттями скульптурою Мартос багато малював з натури і з антиків під проводом Помпео Батоні та Рафаеля Менгса, відомих діячів західноєвропейського малярства доби класицизму.

В 1779 повернувся до Петербурга і був призначений викладачем скульптури в Академії мистецтв, став старшим професором (з 1794), а пізніше — ректором (з 1814).

В 1831 році полишив роботу в Академії за станом здоров'я. Про це він писав своєму племіннику І. Р. Мартосу 10 жовтня 1830 року: «Що ж стосується до мого здоров'я, то воно у великому занепаді: від служби по академії я повинен відмовитися, тому що ходити на верх не можу по причині недуги, яка тільки дозволяє мені сидіти». За заслуги скульптора перед Академією йому присвоїли звання Почесного ректора.

image
Скульптурний портрет Івана Мартоса роботи

Скульптор пам'ятав про своє родове коріння. У Петербурзі з 1703 р. існувало досить згуртоване Полтавське земляцтво , від земляків він і дізнавався новини з України. Виїхавши з Ічні в дитячому віці, він більше ніколи не бував на батьківщині, хоча працював і для України, створивши ряд визначних пам'ятників, які були встановлені в Батурині, Києві, Одесі та Херсоні.

Але є публікації, де стверджують протилежне. У телевізійному документальному фільмі повідомляють про тривале перебування Мартоса в Києві та Ічні в 1804 році, а також у Качанівці в 1834 р. Джерелом тих повідомлень називають народні перекази.

Документальні джерела свідчать про інше. Скульптор листувався з племінником І. Р. Мартосом з 1816 по 1830 рік, жодної інформації про відвідини Іваном Матросом України в листах немає. Скульптор писав племіннику 20 січня 1821 року: «Я уявляю, що ви оточені чарівними видами величного Дніпра та околиць Києва; будь ласка, опишіть їх, ваше перо послужить картиною, з них списаною. Київ усі хвалять, але опису я ніде не читав, ні навіть у Сині Вітчизни, в якому все пишуть». В альбомі автографів «Качанівка», де записані автографи 608 гостей садиби Тарновських, теж немає Івана Мартоса.

Після монтажу пам'ятника Мініну і Пожарському в Москві в 1817 році скульптор більше не виїжджав з Петербурга. Навіть літні вакації сім'я Мартосів проводила в Петербурзі, лише переїжджаючи з академічної квартири у власний дім на одному з островів Петербурзької сторони. Винятком стала лише вимушена поїздка в Нижній Новгород в 1828 році для врятування обеліску з барельєфами, присвяченого Мініну і Пожарському, який був пошкоджений при транспортуванні.

image
Погруддя Івану Мартосу в Ічні

Ічнянський краєзнавець В. Балабай так писав про Івана Мартоса: «Система виховання відірвала геніального скульптора від України. Національна тема в його творчості зовсім відсутня. А його любов до України виявлялась лише в бажанні відвідати рідну землю. Але за своє довге життя він так і не встиг цього зробити, маючи всі можливості».

Більше ніж за півстоліття своєї праці Мартос залишив по собі в мармурі та бронзі велику кількість скульптур. Імператори Павло I, Олександр I і Микола I постійно доручали йому здійснення важливих скульптурних проектів. Численними роботами Мартос склав собі гучну популярність не тільки в Росії, але і за кордоном. Роботи І. Мартоса мали великий вплив на скульпторів Російської імперії 19 століття.

Помер 5 (17) квітня 1835 в Петербурзі, був похований на Смоленському православному кладовищі.

На батьківщині скульптора в Ічні йому встановлено пам'ятник.

Творчість

Надгробні пам'ятники — найкращі твори Мартоса, праця над ними найбільше відповідала елегійній вдачі Мартоса, цього «поета мрійної й сумовитої грації» (характеристика [ru]). Це визнавали вже сучасники Мартоса. Композитор М. Глинка казав про нього: «його мармур плаче».

Ранній період

Для його надгробних пам'ятників раннього періоду (надгробки: С. С. Волконської, Третьяковська галерея; М. П. Собакіної; обидва — мармур, 1782) характерні строга архітектоніка композиції, тонке моделювання форм, майстерне поєднання високого і низького рельєфу. У подальшому Мартос відходить від барельєфного принципу композиції, відособлюючи людську фігуру від скульптурного фону і монументалізуючи пам'ятник в цілому (надгробки: Н. І. Паніна, 1788, Е. С. Куракіної, 1792; обидва — мармур, Музей міської скульптури, Санкт-Петербург).

Продовжуючи часто використовувати мотив пірамідальної стели з включеним в неї барельєфного медальйона-портрета померлого, Мартос усе більш різноманітить розташування скорботних фігур, вдається до поліхромії відтінків мармуру.

Відтворення інтимного світу переживань, властиве раннім пам'ятникам Мартоса, з початку 1790-х років змінюється підкресленням суспільної значущості монумента, образний вид якого ускладнюються і часом навіть драматизується.

Зрілий період

Найкращий період творчості Мартоса — час після повернення з-за кордону — до війни дванадцятого року. В цей час постала велика кількість надгробків із мармуру та бронзи на цвинтарях Петербурга та Москви; в Києві за працю Мартоса вважають надгробок Іллі Висоцького біля Видубицького монастиря.

Твори Мартоса зрілого періоду відрізняються загальною монументальністю форм, органічним зв'язком з архітектурним середовищем ясною замкнутістю композиції, лаконічною виразністю силуету; їх емоційне навантаження з початку 1800-х років відрізняється суворою стриманістю героїв в прояві відчуттів, особливою величавістю образів, покликаних втілити античні ідеали мужності і досконалої краси (надгробки: К. Розумовського в Батурині 1803—1805; П. Рум'янцева в Києві 1797—1805; О. І. Гагаріної, бронза, 1803, Петербург; Павла I, мармур, 1807, Павловськ). Між цими монументами особливо відомий найменш вдалий твір — пам'ятник Кузьмі Мініну та Дмитру Пожарському в Москві 1804—1818 рр.

Пізній період

Вдалішим виявивсь пам'ятник герцогу Рішельє в Одесі (бронза, 1823—1828), який несе в собі багато рис пізньої творчості Мартоса, в якому стають помітні нотки ригоризму, схильність до надмірної узагальненості форм і в той же час до дріб'язковості в деталях (пам'ятник Олександрові I в Таганрозі, бронза, 1828—1831). Один з найвдаліших монументів — пам'ятник Потьомкіну в Херсоні 1829—1835.

Галерея

  • image
    Пам'ятник Кузьмі Мініну та Дмитру Пожарському в Москві
  • image
    Пам'ятник Арману де Рішельє
  • image
    «Хронос з Книгою буття», надгробок Турчанінова, 1792, гіпсова модель, Російський музей

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  3. Мартоси. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 3: Л–О. — К., 1912. [ 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
  4. С. В. Сохань. Публікації документів/ Духівниця Григорія Михайловича Гамалії (підпис: Павло Мартус). — Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. — С. 272—273.
  5. Борис Гузь. До біографії скульптора Івана Мартоса.
  6. Кузнецов Дмитрий Иванович. Скульптор Иван Петрович Мартос. [ 24 липня 2019 у Wayback Machine.]
  7. . Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  8. Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія / Кривошея В. В. ; Укр. ін-т нац. пам'яті. — К. : Стилос, 2010. — 791 с. [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
  9. Лазаревский А. Частная переписка Ивана Романовича Мартоса // Киевская старина. — 1896. — № 6. — С. 344—368. [ 24 липня 2019 у Wayback Machine.]
  10. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с. [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  11. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 pp.– Д.: ПП «Ліра ЛТД», 2007. [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  12. Каменская М. Ф. Воспоминания/ Исторический вестник, 1894, № 1 — 10, 12
  13. Восточная Европа. Украинцы.
  14. . Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
  15. Лариса Добрынина. «И Мартоса пылающий резец…». Не гордиться невозможно. — Еженедельник «Взгляд», № 52. [ 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
  16. 100 Великих діячів культури України. МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ (1754—1835 рр.).
  17. Чернігівщина в житті славетних. Іван Мартос. Телевізійний фільм. — З 15 хв. 34 сек.
  18. . Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 1 червня 2019.
  19. Р. А. Рухлич. Северный свинкс Августина де Бетанкура. Книга 2. Глава 3. Часть 8. [ 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
  20. . Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  21. Балабай В. І. На землі Ічнянській. — Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2004. — С. 95-96.
  22. Пам'ятник Мартосу, Ічня.

Джерела та література

  • Ковпаненко Н. Г. Мартос Іван Петрович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2009. — Т. 6. — С. 534—535.
  • litopys.org.ua [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
  • Шубарт П. Мартос і Рішельє. Тандем европейських устремлінь України // Чорноморські новини. — 2012. — 8 груд. — № 97–98.
  • Коваленська Н. Мартос. — М.: Л., 1938.
  • Алпатов М. Ст. Мартос в книзі: Російське мистецтво 18 століть. — М., 1958.
  • Борис Гузь. До біографії Івана Мартоса/ Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга дев'ята // Упорядники М.Терещенко, В. Шевченко. — К.: Гнозіс, 2018. — 88 с. — С. 52-66.

Посилання

  • Мартос Іван Петрович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 98.
  • Мартос Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 925. — 1000 екз.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martos Iva n Petro vich Ma rtos nar 1754 Ichnya Priluckij polk Getmanshina nini Priluckij rajon Chernigivska oblast Ukrayina pom 5 17 kvitnya 1835 Peterburg Rosijska imperiya ukrayinskij skulptor monumentalist rektor Imperatorskoyi akademiyi mistectv Ivan Petrovich Martosros Ivan MartosPortret Ivana Martosa roboti Varneka 1819Narodivsya 1754 1754 Ichnya Priluckij polk GetmanshinaPomer 5 17 kvitnya 1835 1835 04 17 Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya Lazarivske kladovishe Sankt Peterburg Gromadyanstvo Getmanshina Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya Sankt PeterburgDiyalnist skulptorGaluz skulptura 1 Alma mater Peterburzka akademiya mistectvVidomi uchni dZnannya mov rosijska 1 Zaklad Peterburzka akademiya mistectvMagnum opus Pam yatnik imperatoru Oleksandru I Taganrog i dDiti Martos Oleksij Ivanovich d i Q110293165 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v 1754 u misti Ichnya teper Chernigivska oblast v kozacko starshinskij rodini Zasnovnikami rodu Martosiv buli Martin i Pavlo Martosi yaki pereselilisya v Lohvicyu na Poltavshini z Pravoberezhnoyi Ukrayini naprikinci 17 stolittya Imovirno prizvishe Martos Martus maye baltijske pohodzhennya hocha pisali pro grecke i navit pro ispanske pohodzhennya prizvisha Batko Ivana Petro Mihajlovich Martos buv ichnyanskim sotennim otamanom pomichnikom sotnika 1749 1755 O M Lazarevskij stverdzhuvav sho Petro Martos buv kornetom zvidki j pishla informaciya pro dvoryanstvo batka skulptora Ale vidomo sho kornetom 1786 buv pleminnik i povnij tezka batka skulptora 1744 sin jogo brata Mihajla osavul Voronkivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku 1775 1782 Pishut sho dyadko Ivana Martosa buv sotnikom ichnyanskoyi sotni j dobrim rizbyarem vin rizbiv ikonostas ichnyanskoyi cerkvi ta skulpturi cogo ikonostasu a tomu pershi kroki Ivan Martos mig projti u sebe vdoma Dokumentalnih svidchen pro ce nemaye Slid zaznachiti sho nihto z Martosiv ne buv ichnyanskim sotnikom a v 1753 1763 rr cyu posadu zajmav yevrej vihrest Yakiv Ivanovich Novickij She vidomo sho z seredini 18 stolittya v Ichni prozhivav Mihajlo Mihajlovich Martos dyadko Ivana vijskovij tovarish V 1764 r Ivan Martos poyihav na navchannya do Peterburzkoyi Akademiyi mistectv v Peterburg jogo priviz rodich yakij buv svyashenikom Ne viklyucheno sho to mig buti Luka Martos do 1786 horolskij svyashenik Deyaki vidgoloski pro ce ye u spogadah M F Kamenskoyi de vona nazivaye I P Martosa hohol z duhovnogo zvannya a v inshomu misci pishe nedarma vin pohodiv z duhovnogo zvannya U Peterburzkij akademiyi mistectv Ivan Martos navchavsya v L Rollana i N Zhille do 1773 roku Pislya otrimannya Velikoyi zolotoyi medali jogo yak pensionera Akademiyi skeruvali na shist rokiv za kordon dlya vdoskonalennya majsternosti Pracyuvav u Rimi u majsterni Antonio Kanovi Paralelno z zanyattyami skulpturoyu Martos bagato malyuvav z naturi i z antikiv pid provodom Pompeo Batoni ta Rafaelya Mengsa vidomih diyachiv zahidnoyevropejskogo malyarstva dobi klasicizmu V 1779 povernuvsya do Peterburga i buv priznachenij vikladachem skulpturi v Akademiyi mistectv stav starshim profesorom z 1794 a piznishe rektorom z 1814 V 1831 roci polishiv robotu v Akademiyi za stanom zdorov ya Pro ce vin pisav svoyemu pleminniku I R Martosu 10 zhovtnya 1830 roku Sho zh stosuyetsya do mogo zdorov ya to vono u velikomu zanepadi vid sluzhbi po akademiyi ya povinen vidmovitisya tomu sho hoditi na verh ne mozhu po prichini nedugi yaka tilki dozvolyaye meni siditi Za zaslugi skulptora pered Akademiyeyu jomu prisvoyili zvannya Pochesnogo rektora Skulpturnij portret Ivana Martosa roboti Skulptor pam yatav pro svoye rodove korinnya U Peterburzi z 1703 r isnuvalo dosit zgurtovane Poltavske zemlyactvo vid zemlyakiv vin i diznavavsya novini z Ukrayini Viyihavshi z Ichni v dityachomu vici vin bilshe nikoli ne buvav na batkivshini hocha pracyuvav i dlya Ukrayini stvorivshi ryad viznachnih pam yatnikiv yaki buli vstanovleni v Baturini Kiyevi Odesi ta Hersoni Ale ye publikaciyi de stverdzhuyut protilezhne U televizijnomu dokumentalnomu filmi povidomlyayut pro trivale perebuvannya Martosa v Kiyevi ta Ichni v 1804 roci a takozh u Kachanivci v 1834 r Dzherelom tih povidomlen nazivayut narodni perekazi Dokumentalni dzherela svidchat pro inshe Skulptor listuvavsya z pleminnikom I R Martosom z 1816 po 1830 rik zhodnoyi informaciyi pro vidvidini Ivanom Matrosom Ukrayini v listah nemaye Skulptor pisav pleminniku 20 sichnya 1821 roku Ya uyavlyayu sho vi otocheni charivnimi vidami velichnogo Dnipra ta okolic Kiyeva bud laska opishit yih vashe pero posluzhit kartinoyu z nih spisanoyu Kiyiv usi hvalyat ale opisu ya nide ne chitav ni navit u Sini Vitchizni v yakomu vse pishut V albomi avtografiv Kachanivka de zapisani avtografi 608 gostej sadibi Tarnovskih tezh nemaye Ivana Martosa Pislya montazhu pam yatnika Mininu i Pozharskomu v Moskvi v 1817 roci skulptor bilshe ne viyizhdzhav z Peterburga Navit litni vakaciyi sim ya Martosiv provodila v Peterburzi lishe pereyizhdzhayuchi z akademichnoyi kvartiri u vlasnij dim na odnomu z ostroviv Peterburzkoyi storoni Vinyatkom stala lishe vimushena poyizdka v Nizhnij Novgorod v 1828 roci dlya vryatuvannya obelisku z barelyefami prisvyachenogo Mininu i Pozharskomu yakij buv poshkodzhenij pri transportuvanni Pogruddya Ivanu Martosu v Ichni Ichnyanskij krayeznavec V Balabaj tak pisav pro Ivana Martosa Sistema vihovannya vidirvala genialnogo skulptora vid Ukrayini Nacionalna tema v jogo tvorchosti zovsim vidsutnya A jogo lyubov do Ukrayini viyavlyalas lishe v bazhanni vidvidati ridnu zemlyu Ale za svoye dovge zhittya vin tak i ne vstig cogo zrobiti mayuchi vsi mozhlivosti Bilshe nizh za pivstolittya svoyeyi praci Martos zalishiv po sobi v marmuri ta bronzi veliku kilkist skulptur Imperatori Pavlo I Oleksandr I i Mikola I postijno doruchali jomu zdijsnennya vazhlivih skulpturnih proektiv Chislennimi robotami Martos sklav sobi guchnu populyarnist ne tilki v Rosiyi ale i za kordonom Roboti I Martosa mali velikij vpliv na skulptoriv Rosijskoyi imperiyi 19 stolittya Pomer 5 17 kvitnya 1835 v Peterburzi buv pohovanij na Smolenskomu pravoslavnomu kladovishi Na batkivshini skulptora v Ichni jomu vstanovleno pam yatnik TvorchistNadgrobni pam yatniki najkrashi tvori Martosa pracya nad nimi najbilshe vidpovidala elegijnij vdachi Martosa cogo poeta mrijnoyi j sumovitoyi graciyi harakteristika ru Ce viznavali vzhe suchasniki Martosa Kompozitor M Glinka kazav pro nogo jogo marmur plache Rannij period Dlya jogo nadgrobnih pam yatnikiv rannogo periodu nadgrobki S S Volkonskoyi Tretyakovska galereya M P Sobakinoyi obidva marmur 1782 harakterni stroga arhitektonika kompoziciyi tonke modelyuvannya form majsterne poyednannya visokogo i nizkogo relyefu U podalshomu Martos vidhodit vid barelyefnogo principu kompoziciyi vidosoblyuyuchi lyudsku figuru vid skulpturnogo fonu i monumentalizuyuchi pam yatnik v cilomu nadgrobki N I Panina 1788 E S Kurakinoyi 1792 obidva marmur Muzej miskoyi skulpturi Sankt Peterburg Prodovzhuyuchi chasto vikoristovuvati motiv piramidalnoyi steli z vklyuchenim v neyi barelyefnogo medaljona portreta pomerlogo Martos use bilsh riznomanitit roztashuvannya skorbotnih figur vdayetsya do polihromiyi vidtinkiv marmuru Vidtvorennya intimnogo svitu perezhivan vlastive rannim pam yatnikam Martosa z pochatku 1790 h rokiv zminyuyetsya pidkreslennyam suspilnoyi znachushosti monumenta obraznij vid yakogo uskladnyuyutsya i chasom navit dramatizuyetsya Zrilij period Najkrashij period tvorchosti Martosa chas pislya povernennya z za kordonu do vijni dvanadcyatogo roku V cej chas postala velika kilkist nadgrobkiv iz marmuru ta bronzi na cvintaryah Peterburga ta Moskvi v Kiyevi za pracyu Martosa vvazhayut nadgrobok Illi Visockogo bilya Vidubickogo monastirya Tvori Martosa zrilogo periodu vidriznyayutsya zagalnoyu monumentalnistyu form organichnim zv yazkom z arhitekturnim seredovishem yasnoyu zamknutistyu kompoziciyi lakonichnoyu viraznistyu siluetu yih emocijne navantazhennya z pochatku 1800 h rokiv vidriznyayetsya suvoroyu strimanistyu geroyiv v proyavi vidchuttiv osoblivoyu velichavistyu obraziv poklikanih vtiliti antichni ideali muzhnosti i doskonaloyi krasi nadgrobki K Rozumovskogo v Baturini 1803 1805 P Rum yanceva v Kiyevi 1797 1805 O I Gagarinoyi bronza 1803 Peterburg Pavla I marmur 1807 Pavlovsk Mizh cimi monumentami osoblivo vidomij najmensh vdalij tvir pam yatnik Kuzmi Mininu ta Dmitru Pozharskomu v Moskvi 1804 1818 rr Piznij period Vdalishim viyavivs pam yatnik gercogu Rishelye v Odesi bronza 1823 1828 yakij nese v sobi bagato ris piznoyi tvorchosti Martosa v yakomu stayut pomitni notki rigorizmu shilnist do nadmirnoyi uzagalnenosti form i v toj zhe chas do drib yazkovosti v detalyah pam yatnik Oleksandrovi I v Taganrozi bronza 1828 1831 Odin z najvdalishih monumentiv pam yatnik Potomkinu v Hersoni 1829 1835 GalereyaPam yatnik Kuzmi Mininu ta Dmitru Pozharskomu v Moskvi Pam yatnik Armanu de Rishelye Hronos z Knigoyu buttya nadgrobok Turchaninova 1792 gipsova model Rosijskij muzejPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Martosi Modzalevskij V L Malorossijskij Rodoslovnik Tom 3 L O K 1912 22 travnya 2019 u Wayback Machine S V Sohan Publikaciyi dokumentiv Duhivnicya Grigoriya Mihajlovicha Gamaliyi pidpis Pavlo Martus Nacionalna biblioteka Ukrayini im V I Vernadskogo S 272 273 Boris Guz Do biografiyi skulptora Ivana Martosa Kuznecov Dmitrij Ivanovich Skulptor Ivan Petrovich Martos 24 lipnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 lipnya 2019 Procitovano 23 travnya 2019 Krivosheya V V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya Krivosheya V V Ukr in t nac pam yati K Stilos 2010 791 s 7 chervnya 2019 u Wayback Machine Lazarevskij A Chastnaya perepiska Ivana Romanovicha Martosa Kievskaya starina 1896 6 S 344 368 24 lipnya 2019 u Wayback Machine Krivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini K Stilos 2009 432 s 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 pp D PP Lira LTD 2007 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Kamenskaya M F Vospominaniya Istoricheskij vestnik 1894 1 10 12 Vostochnaya Evropa Ukraincy Arhiv originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 25 travnya 2019 Larisa Dobrynina I Martosa pylayushij rezec Ne gorditsya nevozmozhno Ezhenedelnik Vzglyad 52 25 travnya 2019 u Wayback Machine 100 Velikih diyachiv kulturi Ukrayini MARTOS IVAN PETROVICh 1754 1835 rr Chernigivshina v zhitti slavetnih Ivan Martos Televizijnij film Z 15 hv 34 sek Arhiv originalu za 1 chervnya 2019 Procitovano 1 chervnya 2019 R A Ruhlich Severnyj svinks Avgustina de Betankura Kniga 2 Glava 3 Chast 8 25 travnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 lipnya 2019 Procitovano 22 lipnya 2019 Balabaj V I Na zemli Ichnyanskij Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2004 S 95 96 Pam yatnik Martosu Ichnya Dzherela ta literaturaKovpanenko N G Martos Ivan Petrovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 S 534 535 litopys org ua 20 travnya 2011 u Wayback Machine Shubart P Martos i Rishelye Tandem evropejskih ustremlin Ukrayini Chornomorski novini 2012 8 grud 97 98 Kovalenska N Martos M L 1938 Alpatov M St Martos v knizi Rosijske mistectvo 18 stolit M 1958 Boris Guz Do biografiyi Ivana Martosa Ozhivaye minuvshina Tvorchist ichnyanciv Kniga dev yata Uporyadniki M Tereshenko V Shevchenko K Gnozis 2018 88 s S 52 66 PosilannyaMartos Ivan Petrovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 98 Martos Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 925 1000 ekz

Дата публікації:
Топ