Іва н Романо вич Ма ртос нар 1760 Глухів Ніжинський полк Гетьманщина нині Сумська область Україна пом 4 16 квітня 1831 х

Іва́н Романо́вич Ма́ртос (нар. 1760, Глухів, Ніжинський полк, Гетьманщина (нині Сумська область, Україна) — пом. 4 (16) квітня 1831, хутір Парк-Трудолюб, Миргородський повіт, Полтавська губернія) — письменник, історик-аматор, діяч масонського руху.

Мартос Іван Романович

Народився

1760
Глухів, Гетьманщина

Помер

1831
Трудолюб, Миргородський район, Україна

Поховання

Миргородський район

Країна

Російська імперія

Діяльність

письменник

Alma mater

Києво-Могилянська академія

Орден Святого Володимира 4-го ст.

Творчий спадок

Більшість творів І. Мартоса залишилася в рукописах. В архівах є статті про образотворче мистецтво, про користь кавказьких кислих вод і твори з містичної тематики.

Опубліковані твори

Джерело — Электронные каталоги РНБ [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

Мартос И. Р. Исследование банного строения, о котором повествует летописец Нестор: Любителям древности и исторических истин. — СПб.: тип. Ивана Глазунова, 1809. — 2+35+1 с.
Мартос И. Р. Подробное наставление, составленное заведывающим садами Киево-Печерской лавры. — СПб.: тип. Деп. внешней торг., 1837. — 50 с.

Примітки

Мартоси. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 3: Л–О. — К., 1912. [ 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
Свидетельство, выданное Ивану и Федору Мартосам с детьми Киевским дворянским собранием о их дворянском происхождении. — Інститут Рукопису. Збірка Модзалевського. М.-О. — Фонд 1, № 58147/55.
Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія / Кривошея В. В. ; Укр. ін-т нац. пам'яті. — К. : Стилос, 2010. — 791 с. [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
Ал. Лазаревский. Иван Романович Мартос. Биографический очерк. — Киевская старина, № 10, 1895. — С. 48-71. [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
Олена Дзюба. Останній гетьман України Кирило Розумовський.
Атестат. — Інститут Рукопису. Збірка Модзалевського. М-О. Мартоси. — Фонд 2, № 16237.
Ясь О. В. Мартос Іван Романович // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі. — К.: Наукова думка, 2009.
Метрическая книга церкви Сошествия Святого Духа. — ЦГИА СПб., ф. 19, оп. 111, д. 117, 1794 г., л. 166.
И. Ф. Павловский. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912. [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
Масонство в Україні. З історії.^{[недоступне посилання]}
О разводе надворного советника Ивана Мартоса с женой Ефросинией Федоровой, урожденной Волковой, из-за ее супружеской неверности. 12.01.1807-13.06.1807. — ЦГИА СПб. Фонд 19. Опись 9. Дело 931.
Гамалеи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 1: А–Д. — К., 1908. — С. 267. [ 15 червня 2019 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
Олексій Комар. «Київський рубль». Opus mixtum: № 5 / Міністерство культури України, Музей історії Десятинної церкви. — К., 2017. — 252 с. — С. 35-46. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Артур Кукуишко. О позиции митрополита Евгения (Болховитинова) в противостоянии «консервативных» и «либеральных» направлений церковной жизни начала ХІХ века. Opus mixtum: № 5 / Міністерство культури України, Музей історії Десятинної церкви. — К., 2017. — 252 с. — С. 17-26. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела та література

ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Ал. Лазаревский. Иван Романович Мартос. Биографический очерк. — Киевская старина, № 10, 1895. — С. 48-71. [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
О. В. Ясь. Мартос Іван Романович [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 535. — .

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[МВЛ-1] Мартоси. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 3: Л–О. — К., 1912. [ 22 травня 2019 у Wayback Machine.]

[Свид-2] Свидетельство, выданное Ивану и Федору Мартосам с детьми Киевским дворянским собранием о их дворянском происхождении. — Інститут Рукопису. Збірка Модзалевського. М.-О. — Фонд 1, № 58147/55.

[3] Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія / Кривошея В. В. ; Укр. ін-т нац. пам'яті. — К. : Стилос, 2010. — 791 с. [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]

[Лаз-4] Ал. Лазаревский. Иван Романович Мартос. Биографический очерк. — Киевская старина, № 10, 1895. — С. 48-71. [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.]

[5] Олена Дзюба. Останній гетьман України Кирило Розумовський.

[Атестат-6] Атестат. — Інститут Рукопису. Збірка Модзалевського. М-О. Мартоси. — Фонд 2, № 16237.

[Енц-7] Ясь О. В. Мартос Іван Романович // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі. — К.: Наукова думка, 2009.

[8] Метрическая книга церкви Сошествия Святого Духа. — ЦГИА СПб., ф. 19, оп. 111, д. 117, 1794 г., л. 166.

[9] И. Ф. Павловский. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912. [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]

[10] Масонство в Україні. З історії.^{[недоступне посилання]}

[11] О разводе надворного советника Ивана Мартоса с женой Ефросинией Федоровой, урожденной Волковой, из-за ее супружеской неверности. 12.01.1807-13.06.1807. — ЦГИА СПб. Фонд 19. Опись 9. Дело 931.

[12] Гамалеи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 1: А–Д. — К., 1908. — С. 267. [ 15 червня 2019 у Wayback Machine.]

[13] . Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 7 червня 2019.

[КМА-14] . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.

[15] . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.

[16] . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.

[17] Олексій Комар. «Київський рубль». Opus mixtum: № 5 / Міністерство культури України, Музей історії Десятинної церкви. — К., 2017. — 252 с. — С. 35-46. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]

[18] Артур Кукуишко. О позиции митрополита Евгения (Болховитинова) в противостоянии «консервативных» и «либеральных» направлений церковной жизни начала ХІХ века. Opus mixtum: № 5 / Міністерство культури України, Музей історії Десятинної церкви. — К., 2017. — 252 с. — С. 17-26. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]