Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мари́на (Мариністика, Маринізм; фр. marine; італ. marina від лат. marina — «морська») — різновид образотворчого мистецтва, що спеціалізується на зображенні подій на морі — баталій, спортивних змагань, природних явищ тощо. Предметом зображення мариністики є морська стихія, її стан. Інакше — морський пейзаж. Марина — це різновид пейзажу. Як самостійний жанр стала відома в Голландії XVII століття, хоча поодинокі зразки марин створювали і раніше (Пітер Брейгель старший «Вигляд затоки Неаполя», Рим, галерея Доріа-Памфілі).
Відповідно, мариніст (фр. mariniste) — художник, що створює марини. Яскраві представники цього жанру англієць Вільям Тернер і вірменин Іван Айвазовський, який написав близько 6000 картин на морську тему. Сам термін мариністика походить від живопису, хоча образ моря в літературі з'явився раніше ніж у малярстві.
Мариністика у літературі — це твори про море, моряків і морське життя. А. Авксентьева зазначає, що «людина використовувала море здавна з господарською метою для судноплавства, з іншого ж боку, море — це особлива стихія для творчого натхнення. Від моря, його краси, людина отримує втіху і насолоду». Море немов заспокоює, забираючи увесь наш смуток з собою.
Нові технічні засоби дали можливість створювати марини у фотографії, цифровому вигляді тощо.
Історія
Витоки літературної мариністики сягають у глибину століть, бо море здавна було важливою складовою життя значної частини людства. Тема моря завжди приваблювала творчі особистості: поетів, художників і музикантів, тому не дивно, що в історії світової культури значне місце посідають твори на морську тематику. Немає жодного живописця чи поета, який, побувавши біля моря, не намагався зобразити його. В декого це були епізодичні етюди, інші час до часу поверталися до цієї теми. Серед художників-мариністів великий талант Івана Костянтиновича Айвазовського займає перше місце. Живописець цілком присвятив себе мариністичному живопису.
Історія мистецтв зв'язана з естетичними уявленнями. У давньогрецькій міфології, зокрема у міфі про Аполлона, спершу була тільки одна муза. Звідси маємо явище синкретизму — початкової єдності, нерозчленованості мистецтв у первісному ритуалі. Класифікацію мистецтв за принципом їх спорідненості й відмінності розробив Аристотель у «Поетиці», зіставивши поезію з музикою, а музику з архітектурою і скульптурою. Однак стародавні помітили й подібність між поезією і живописом, окресливши її в такому образному трактуванні: малярство — це німа «поезія», а поезія — «ословлене малярство». Це визначення, яке Плутарх приписує грецькому поету Сімонідові Кеоському, пізніше виклав Горацій у своєму посланні до Пісонів «Про поетичне мистецтво» в поетичній формулі: «поезія — як живопис». Навколо цих образних формул розгорнулася полеміка в добу Класицизму і Просвітництва. Найважливіша тогочасна праця, присвячена специфіці літератури та образотворчого мистецтва, — трактат німецького письменника й естетика Ґ. Лессінґа «Лаокоон, або Про межі живопису й поезії» (1766). Цей твір став етапним у розвитку естетичної думки в новочасній Європі. Лессінґ категорично заперечив погляд щодо тотожності законів літератури та образотворчого мистецтва, який утвердився ще з античних часів. Аналізуючи твори літератури (зокрема «Іліаду» Гомера) та образотворчого мистецтва (статую Лаокоона), вчений дійшов висновку, що специфіка кожного виду мистецтва зумовлена своєрідністю відповідних мистецьких засобів: «часова послідовність — царина поетова, просторова — царина малярева». Це важливе положення підкреслило принципову відмінність структур двох мистецтв — поезії і живопису. Матеріальні засоби створення і передачі малярського образу — колір і лінія. Засобом створення і передачі поетичного образу є слово, наша мова, яка має знаковий характер (знак — це будь-який предмет, який виконує комунікативну роль, вказуючи на інший, відсутній предмет). Взаємозближенню мистецтв значною мірою сприяють митці, що працюють у різних царинах творчості: Мікеланджело — скульптор і маляр, архітектор і поет, Вільям Шекспір — актор і письменник, Тарас Шевченко — маляр і поет, Ріхард Ваґнер — композитор і письменник, Олександр Довженко — прозаїк і кінорежисер, а його учень письменник Микола Вінграновський працював у кіно як актор, режисер і сценарист. Однак варто мати на увазі, що творча індивідуальність по-різному може реалізувати своє світовідчуття в різних мистецтвах. Скажімо, як поет Шевченко був яскравим романтиком, а як маляр значною мірою відчував уплив класицистичних традицій. Поняття «синтез мистецтв» означає поєднання елементів різних мистецтв у єдиному ансамблі. Об'єднання зусиль літератури й образотворчого мистецтва спостерігаємо в ілюстрованих літературних виданнях, літератури й музики — у вокальному жанрі, пластичних мистецтв (архітектури, скульптури, малярства) — в естетичному оформленні довкілля. За спостереженнями дослідників, кожне з мистецтв у такому синтетичному цілому пристосовується до інших мистецтв і всього ансамблю, набуваючи особливих властивостей, яких у нього не було за відокремленого існування.
Починаючи з XVIII століття, морській тематиці свої найкращі твори присвятили перш за все англійські письменники Даніель Дефо, Джонатан Свіфт, Тобайас Смоллетт, Самюєль Тейлор Кольрідж, Вальтер Скотт, Джордж Гордон Байрон, Фредерик Марріет, Джозеф Конрад, Роберт Стівсон. У свою чергу їх творчість мала великий вплив у становленні американської мариністики, яка мала особисту національну традицію зображення моря і життя моряків. Це Філіпп Френо, Фенімор Купер, Вільям Каллен Брайант, Вашингтон Ірвінг, Генрі Лонгфелло, Вільям Леггет, Натаніель Еймз, Річард Генрі Дана, Герман Мелвілл. Морська тематика також знайшла своє відображення у російській художній прозі М. О. Бестужева, А. А. Бестужева-Марлінського, В. І. Даля, І. О. Гончарова, Д. В. Григоровича, К. М. Станюковича та багатьох інших російських письменників-мариністів.
Марини Пітера Брейгеля Старого
Їх небагато. Зображення води і морських хвиль пов'язане з певними труднощами. Тому за створення марин беруться лише дуже майстерні фахівці. Одним з перших був Пітер Брейгель з Нідерландів. Перебування в Неаполі надзвичайно вразило художника, і він створив одну з перших марин, присвячених затоці Неаполя. Потім він неодноразово малюватиме морські краєвиди як частину своїх панорамних творів («Падіння з неба Ікара», Брюссель, «Краєвид з сіячем», Вашингтон, «Мавпи на вікні», Берлін). Саме звернення до подібної теми пов'язане з кораблями і морською тематикою. Він зобразив порт і вітрильники на картині.
Марини голландців XVII ст
У XVII ст. флот почав відігравати значну роль у міжнародній політиці. Військові дії на морі відігравали важливу роль у домінуванні держави в тому чи іншому регіоні. Перемога в баталії при Лепанто сприймалася у Венеції як перемога християнського світу над іншим світоглядом. Потоплення Великої армади іспанців одразу змінило значення певних країн у політиці. Найпотужніша інженерна школа з побудови вітрильників склалася у Британії, що дало змогу цій острівній державі стати «володаркою морів».
Флот мав виняткове значення для безпеки Голландії XVII ст. і активної колоніальної політики голландців. А безліч художників того часу не могла не відреагувати на велику роль кораблів у економіці та політиці держави. Найбільша кількість марин створена в Голландії. Одну марину створив навіть Рембрандт, який зазвичай не брався за морські краєвиди.
Серед художників мариністів Голландії — Корнеліс Вром, Віллем ван де Велде старший і Віллем ван де Велде молодший, Абрахам Сторк, Людольф Бакхейзен, Адам і Абрахам Віллартси, Симон де Влігер, Ян Порселліс, Якоб Ізакс ван Рейсдал.
-
![image]()
Віллем ван де Велде молодший. «Взяття у полон вітрильника Prince Royal» -
![image]()
Пітер Корнеліс Сест. «Чотириденна баталія» -
![image]()
Абрахам Сторк. «Чотириденна баталія», Гринвіч -
![image]()
-
![image]()
Марини в Національному музеї мистецтв Богдана і Варвари Ханенків, Київ
Фламандець Крістіан де Кейнінк звернувся до створення картини на міфологічну тему. «Краєвид з падінням Фаетона» він подав як природну катастрофу з блискавкою, пожежею будівель, викидом вітрильників на морське узбережжя. Це не краєвид конкретного місця, а фантазія з використанням реалій, бо занадто багато скель, нахилених кораблів і небезпек, що створила катастрофа. Море та вітрильники зображені цілком реалістично.
На відміну від Кейнінка, голландець Ян ван дер Капелле зобразив море в тиху погоду. Його «Штиль» цілком безпечний, а самотня постать збирача мушель на узбережжі лише наголошує на спокої та безпечності.
Голландія була тісно пов'язана з морем і надалі. Художник XIX ст. Гендрік Віллем Месдах (1831—1915) теж створював марини. Його «Флотилія рибалок» продовжила марини голландців у новому столітті.
Марини не олійними фарбами
Цікавість до морської тематики навернула до створення марин митців інших галузей. Марини з'явилися в гравюрі (А. Зубов, «Морська баталія при Гангуті 27 липня 1714 р.»), на фресках (Фабріччо Кастелло і Ніколо Гранелло «Морський десант на Азарські острови»).
Голландське місто Делфт відоме в Європі як центр виготовлення порцеляни. Художники по порцеляні створили марини на кахлях і пластах — пласт «Порт» (Музей кераміки в садибі Кусково, Москва).
Мариніст І. К. Айвазовський
Один з найкращих мариністів світу. За походженням вірменин. Навчався в Академії мистецтв у Петербурзі. Народився і жив у Феодосії. Під час подорожей побував у Туреччині, Італії, Англії, Німеччині. Твори митця розійшлися по всьому світі — від Франції до Японії. Створив близько 6 000 картин з морської тематики.
Джерела
- Авксентьєва Г. А., Авксентьєва А. С. Мариністика у поетичному світі М. Драй-Хмари.
- Киевский музей западного и восточного искусства, Киев, «Мистецтво», 1986 (рос.)
- Західно-європейський живопис 14—18 ст., Світове мистецтво в музеях України, Київ, «Мистецтво», 1986 (рос.)
- Кур'єр ЮНЕСКО, «Морські цивілізації», січень 1984.
Див. також
Примітки
- Авксентьєва Г. А., Авксентьєва А. С. Мариністика у поетичному світі М. Драй-Хмари.
Посилання
- Маринізм [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 913—916. — 1000 екз.
- Маринізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 16.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari na Marinistika Marinizm fr marine ital marina vid lat marina morska riznovid obrazotvorchogo mistectva sho specializuyetsya na zobrazhenni podij na mori batalij sportivnih zmagan prirodnih yavish tosho Predmetom zobrazhennya marinistiki ye morska stihiya yiyi stan Inakshe morskij pejzazh Marina ce riznovid pejzazhu Yak samostijnij zhanr stala vidoma v Gollandiyi XVII stolittya hocha poodinoki zrazki marin stvoryuvali i ranishe Piter Brejgel starshij Viglyad zatoki Neapolya Rim galereya Doria Pamfili O P Bogolyubov Morska bataliya bilya ostrova EzelU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marina Ne plutati z Marinizm Vidpovidno marinist fr mariniste hudozhnik sho stvoryuye marini Yaskravi predstavniki cogo zhanru angliyec Vilyam Terner i virmenin Ivan Ajvazovskij yakij napisav blizko 6000 kartin na morsku temu Sam termin marinistika pohodit vid zhivopisu hocha obraz morya v literaturi z yavivsya ranishe nizh u malyarstvi Marinistika u literaturi ce tvori pro more moryakiv i morske zhittya A Avksenteva zaznachaye sho lyudina vikoristovuvala more zdavna z gospodarskoyu metoyu dlya sudnoplavstva z inshogo zh boku more ce osobliva stihiya dlya tvorchogo nathnennya Vid morya jogo krasi lyudina otrimuye vtihu i nasolodu More nemov zaspokoyuye zabirayuchi uves nash smutok z soboyu Novi tehnichni zasobi dali mozhlivist stvoryuvati marini u fotografiyi cifrovomu viglyadi tosho IstoriyaTaras Shevchenko Shhuni bilya fortu Kosaral Akvarel 1848 Vitoki literaturnoyi marinistiki syagayut u glibinu stolit bo more zdavna bulo vazhlivoyu skladovoyu zhittya znachnoyi chastini lyudstva Tema morya zavzhdi privablyuvala tvorchi osobistosti poetiv hudozhnikiv i muzikantiv tomu ne divno sho v istoriyi svitovoyi kulturi znachne misce posidayut tvori na morsku tematiku Nemaye zhodnogo zhivopiscya chi poeta yakij pobuvavshi bilya morya ne namagavsya zobraziti jogo V dekogo ce buli epizodichni etyudi inshi chas do chasu povertalisya do ciyeyi temi Sered hudozhnikiv marinistiv velikij talant Ivana Kostyantinovicha Ajvazovskogo zajmaye pershe misce Zhivopisec cilkom prisvyativ sebe marinistichnomu zhivopisu Istoriya mistectv zv yazana z estetichnimi uyavlennyami U davnogreckij mifologiyi zokrema u mifi pro Apollona spershu bula tilki odna muza Zvidsi mayemo yavishe sinkretizmu pochatkovoyi yednosti nerozchlenovanosti mistectv u pervisnomu rituali Klasifikaciyu mistectv za principom yih sporidnenosti j vidminnosti rozrobiv Aristotel u Poetici zistavivshi poeziyu z muzikoyu a muziku z arhitekturoyu i skulpturoyu Odnak starodavni pomitili j podibnist mizh poeziyeyu i zhivopisom okreslivshi yiyi v takomu obraznomu traktuvanni malyarstvo ce nima poeziya a poeziya oslovlene malyarstvo Ce viznachennya yake Plutarh pripisuye greckomu poetu Simonidovi Keoskomu piznishe viklav Goracij u svoyemu poslanni do Pisoniv Pro poetichne mistectvo v poetichnij formuli poeziya yak zhivopis Navkolo cih obraznih formul rozgornulasya polemika v dobu Klasicizmu i Prosvitnictva Najvazhlivisha togochasna pracya prisvyachena specifici literaturi ta obrazotvorchogo mistectva traktat nimeckogo pismennika j estetika G Lessinga Laokoon abo Pro mezhi zhivopisu j poeziyi 1766 Cej tvir stav etapnim u rozvitku estetichnoyi dumki v novochasnij Yevropi Lessing kategorichno zaperechiv poglyad shodo totozhnosti zakoniv literaturi ta obrazotvorchogo mistectva yakij utverdivsya she z antichnih chasiv Analizuyuchi tvori literaturi zokrema Iliadu Gomera ta obrazotvorchogo mistectva statuyu Laokoona vchenij dijshov visnovku sho specifika kozhnogo vidu mistectva zumovlena svoyeridnistyu vidpovidnih misteckih zasobiv chasova poslidovnist carina poetova prostorova carina malyareva Ce vazhlive polozhennya pidkreslilo principovu vidminnist struktur dvoh mistectv poeziyi i zhivopisu Materialni zasobi stvorennya i peredachi malyarskogo obrazu kolir i liniya Zasobom stvorennya i peredachi poetichnogo obrazu ye slovo nasha mova yaka maye znakovij harakter znak ce bud yakij predmet yakij vikonuye komunikativnu rol vkazuyuchi na inshij vidsutnij predmet Vzayemozblizhennyu mistectv znachnoyu miroyu spriyayut mitci sho pracyuyut u riznih carinah tvorchosti Mikelandzhelo skulptor i malyar arhitektor i poet Vilyam Shekspir aktor i pismennik Taras Shevchenko malyar i poet Rihard Vagner kompozitor i pismennik Oleksandr Dovzhenko prozayik i kinorezhiser a jogo uchen pismennik Mikola Vingranovskij pracyuvav u kino yak aktor rezhiser i scenarist Odnak varto mati na uvazi sho tvorcha individualnist po riznomu mozhe realizuvati svoye svitovidchuttya v riznih mistectvah Skazhimo yak poet Shevchenko buv yaskravim romantikom a yak malyar znachnoyu miroyu vidchuvav upliv klasicistichnih tradicij Ponyattya sintez mistectv oznachaye poyednannya elementiv riznih mistectv u yedinomu ansambli Ob yednannya zusil literaturi j obrazotvorchogo mistectva sposterigayemo v ilyustrovanih literaturnih vidannyah literaturi j muziki u vokalnomu zhanri plastichnih mistectv arhitekturi skulpturi malyarstva v estetichnomu oformlenni dovkillya Za sposterezhennyami doslidnikiv kozhne z mistectv u takomu sintetichnomu cilomu pristosovuyetsya do inshih mistectv i vsogo ansamblyu nabuvayuchi osoblivih vlastivostej yakih u nogo ne bulo za vidokremlenogo isnuvannya Pochinayuchi z XVIII stolittya morskij tematici svoyi najkrashi tvori prisvyatili persh za vse anglijski pismenniki Daniel Defo Dzhonatan Svift Tobajas Smollett Samyuyel Tejlor Kolridzh Valter Skott Dzhordzh Gordon Bajron Frederik Marriet Dzhozef Konrad Robert Stivson U svoyu chergu yih tvorchist mala velikij vpliv u stanovlenni amerikanskoyi marinistiki yaka mala osobistu nacionalnu tradiciyu zobrazhennya morya i zhittya moryakiv Ce Filipp Freno Fenimor Kuper Vilyam Kallen Brajant Vashington Irving Genri Longfello Vilyam Legget Nataniel Ejmz Richard Genri Dana German Melvill Morska tematika takozh znajshla svoye vidobrazhennya u rosijskij hudozhnij prozi M O Bestuzheva A A Bestuzheva Marlinskogo V I Dalya I O Goncharova D V Grigorovicha K M Stanyukovicha ta bagatoh inshih rosijskih pismennikiv marinistiv Marini Pitera Brejgelya StarogoYih nebagato Zobrazhennya vodi i morskih hvil pov yazane z pevnimi trudnoshami Tomu za stvorennya marin berutsya lishe duzhe majsterni fahivci Odnim z pershih buv Piter Brejgel z Niderlandiv Perebuvannya v Neapoli nadzvichajno vrazilo hudozhnika i vin stvoriv odnu z pershih marin prisvyachenih zatoci Neapolya Potim vin neodnorazovo malyuvatime morski krayevidi yak chastinu svoyih panoramnih tvoriv Padinnya z neba Ikara Bryussel Krayevid z siyachem Vashington Mavpi na vikni Berlin Same zvernennya do podibnoyi temi pov yazane z korablyami i morskoyu tematikoyu Vin zobraziv port i vitrilniki na kartini Marini gollandciv XVII stU XVII st flot pochav vidigravati znachnu rol u mizhnarodnij politici Vijskovi diyi na mori vidigravali vazhlivu rol u dominuvanni derzhavi v tomu chi inshomu regioni Peremoga v bataliyi pri Lepanto sprijmalasya u Veneciyi yak peremoga hristiyanskogo svitu nad inshim svitoglyadom Potoplennya Velikoyi armadi ispanciv odrazu zminilo znachennya pevnih krayin u politici Najpotuzhnisha inzhenerna shkola z pobudovi vitrilnikiv sklalasya u Britaniyi sho dalo zmogu cij ostrivnij derzhavi stati volodarkoyu moriv Flot mav vinyatkove znachennya dlya bezpeki Gollandiyi XVII st i aktivnoyi kolonialnoyi politiki gollandciv A bezlich hudozhnikiv togo chasu ne mogla ne vidreaguvati na veliku rol korabliv u ekonomici ta politici derzhavi Najbilsha kilkist marin stvorena v Gollandiyi Odnu marinu stvoriv navit Rembrandt yakij zazvichaj ne bravsya za morski krayevidi Sered hudozhnikiv marinistiv Gollandiyi Kornelis Vrom Villem van de Velde starshij i Villem van de Velde molodshij Abraham Stork Lyudolf Bakhejzen Adam i Abraham Villartsi Simon de Vliger Yan Porsellis Yakob Izaks van Rejsdal Villem van de Velde molodshij Vzyattya u polon vitrilnika Prince Royal Piter Kornelis Sest Chotiridenna bataliya Abraham Stork Chotiridenna bataliya Grinvich Krayevid Enkhejzena Muzej Zahidnoyi Frislandiyi en Krayevid na Shidnij ostriv Muzej Zahidnoyi FrislandiyiMarini v Nacionalnomu muzeyi mistectv Bogdana i Varvari Hanenkiv KiyivFlamandec Kristian de Kejnink zvernuvsya do stvorennya kartini na mifologichnu temu Krayevid z padinnyam Faetona vin podav yak prirodnu katastrofu z bliskavkoyu pozhezheyu budivel vikidom vitrilnikiv na morske uzberezhzhya Ce ne krayevid konkretnogo miscya a fantaziya z vikoristannyam realij bo zanadto bagato skel nahilenih korabliv i nebezpek sho stvorila katastrofa More ta vitrilniki zobrazheni cilkom realistichno Na vidminu vid Kejninka gollandec Yan van der Kapelle zobraziv more v tihu pogodu Jogo Shtil cilkom bezpechnij a samotnya postat zbiracha mushel na uzberezhzhi lishe nagoloshuye na spokoyi ta bezpechnosti Gollandiya bula tisno pov yazana z morem i nadali Hudozhnik XIX st Gendrik Villem Mesdah 1831 1915 tezh stvoryuvav marini Jogo Flotiliya ribalok prodovzhila marini gollandciv u novomu stolitti Marini ne olijnimi farbamiGangutska bataliya na mori graver Bakua Cikavist do morskoyi tematiki navernula do stvorennya marin mitciv inshih galuzej Marini z yavilisya v gravyuri A Zubov Morska bataliya pri Ganguti 27 lipnya 1714 r na freskah Fabrichcho Kastello i Nikolo Granello Morskij desant na Azarski ostrovi Gollandske misto Delft vidome v Yevropi yak centr vigotovlennya porcelyani Hudozhniki po porcelyani stvorili marini na kahlyah i plastah plast Port Muzej keramiki v sadibi Kuskovo Moskva Marinist I K AjvazovskijIvan Ajvazovskij Brig Merkurij pislya peremogi nad dvoma tureckimi korablyami 1848 Odin z najkrashih marinistiv svitu Za pohodzhennyam virmenin Navchavsya v Akademiyi mistectv u Peterburzi Narodivsya i zhiv u Feodosiyi Pid chas podorozhej pobuvav u Turechchini Italiyi Angliyi Nimechchini Tvori mitcya rozijshlisya po vsomu sviti vid Franciyi do Yaponiyi Stvoriv blizko 6 000 kartin z morskoyi tematiki DzherelaAvksentyeva G A Avksentyeva A S Marinistika u poetichnomu sviti M Draj Hmari Kievskij muzej zapadnogo i vostochnogo iskusstva Kiev Mistectvo 1986 ros Zahidno yevropejskij zhivopis 14 18 st Svitove mistectvo v muzeyah Ukrayini Kiyiv Mistectvo 1986 ros Kur yer YuNESKO Morski civilizaciyi sichen 1984 Div takozhMarinistika Tarasa ShevchenkaPrimitkiAvksentyeva G A Avksentyeva A S Marinistika u poetichnomu sviti M Draj Hmari PosilannyaMarinizm 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 913 916 1000 ekz Marinizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 16