Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мандінка також відомі написання мандінгас мандінго малінке малінка маненка манденка манденга мандінко термін що описує п

Мандінго

Мандінго

Мандінка (також відомі написання: мандінгас, мандінго, малінке, малінка, маненка, манденка, манденга, мандінко) — термін, що описує певну африканську народність.

Мандінка
image
Кількістьбл. 13 млн
Ареалimage — 3 063 431 чол.

image — 2 638 988 чол.
image — 3 123 420 чол.
image — 1 984 200 чол.
image — 1 900 901 чол.
image — 714 тис. чол.
image — 208,18 тис. чол.
image — 301,9 тис. чол.
image — 465 813 чол.
image — 245,3 тис. чол.
image — 687 822 чол.

image — 461 785 чол.
Близькі до:,
МоваМандінка
РелігіяІслам, деяка частина сповідує анімізм і культ предків

Етнічні носії назви

Група народностей, що проживають у Західній Африці — на півдні Гамбії, півночі та північному сході Гвінейської Республіки, заході Малі, в Республіці Кот-д'Івуар, Сенегалі та Гвінеї-Бісау, та розмовляють мовою малінке родини манде нігеро-кордофанської макрородини мов. Етнічно це велика група споріднених народів: власне малінке чи , бамана, дьюла. До цієї групи відносять також й у Гвінейській Республіці, в Ліберії тощо.

Всі вони проживають у верхній течії річок Сенегал та Нігер, складаючи основне населення західної частини Республіки Малі, північно-східної частини Гвінейської Республіки, південних і східних районів Сенегалу та деяких районів Республіки Кот-д'Івуар, Буркіна-Фасо, Ліберії, Сьєрра-Леоне та Гвінеї-Бісау.

Культура народів

За релігією більшість — мусульмани, в деяких районах зберігаються стародавні анімістичні вірування й культ предків. Головне традиційне заняття — землеробство (просо, кукурудза, рис, квасоля, арахіс тощо); тваринництво розвинуте слабо (кози, вівці, віслюки; ); дьюла займаються торгівлею; зберігає значення мисливство та рибальство. Основна форма сільських поселень мандінга — група глиняних хиж, обнесених глиняною стіною. У кожному селищі живе родинна група, зазвичай велика патріархальна родина. У багатьох районах частково зберігаються ще традиційні суспільні відносини: таємні союзи, кастові відмінності, системи вікових класів. Однак усі ці стародавні інституції поступово зникають.

Історія

За легендами, історичний центр формування народів мандінка розташований у верхів'ї річки Нігер, де у VIII столітті сформувалось політичне об'єднання мандінка — держава Малі. Самі мандінка вважають себе нащадками легендарного засновника цього царства, .

Переважний колір шкіри — темно-коричневий, форма обличчя наближається до негритянської, статура висока та струнка, волосся дуже кучеряве, довге, борода негуста, проте гарно розвинена біля підборіддя. Мандінка, за легендою, раніше жили у середній Африці. До завоювань мусульманських феллахів вони були наймогутнішим народом західної Африки. За арабськими відомостями ще у XII столітті частина Мандінка перейшла в іслам. На початку XIII століття вони заснували велику державу Меллі, що сягнула апогею своєї могутності у XIV столітті та підкорила своїй владі Генату, Тімбукту й область сонраїв, внаслідок чого народ мандінка та його мова набули значного поширення. Мова мандінка, разом із сусідніми мовами бембара, вен, зузу утворює родину мов манде, граматику яких подав Штейнталь, а словник — Шен. За Лепсиусом, ця родина мов має далекі родинні зв'язки з мовами банту південної Африки. У першій половині XV століття держава мандінка була послаблена суперечками обласних начальників і набігами туарегів та поступово розпалась. Після цього мандінка вторглись до Сенегамбії, де підкорили собі плем'я сонінке або сараколе, з яким цілковито злились. У подібних відносинах вони перебувають із племенем бамбара, що проживає в Каарта й Сегу, та до зузу, що проживали у французькій колонії .

Примітки

  1. «Die Mandenegersprachen», Б., 1867
  2. «Vocabulary of the Mende language», Л., 1884

Посилання

Література

  • Видрін В. Ф. Мандінка // Народи та релігії світу / Голов. ред. В. О. Тишков. М.: Велика російська енциклопедія, 1999. С.324.
  • Сундьятта. Мандінський епос. — М., 1963.
  • Labouret Н. Les Manding et leur langue, P., 1934.
  • Labouret Н. Paysans d'Afrique occidentale, P., [1941].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mandinka takozh vidomi napisannya mandingas mandingo malinke malinka manenka mandenka mandenga mandinko termin sho opisuye pevnu afrikansku narodnist MandinkaKilkistbl 13 mlnAreal 3 063 431 chol 2 638 988 chol 3 123 420 chol 1 984 200 chol 1 900 901 chol 714 tis chol 208 18 tis chol 301 9 tis chol 465 813 chol 245 3 tis chol 687 822 chol 461 785 chol Blizki do MovaMandinkaReligiyaIslam deyaka chastina spoviduye animizm i kult predkivEtnichni nosiyi nazviGrupa narodnostej sho prozhivayut u Zahidnij Africi na pivdni Gambiyi pivnochi ta pivnichnomu shodi Gvinejskoyi Respubliki zahodi Mali v Respublici Kot d Ivuar Senegali ta Gvineyi Bisau ta rozmovlyayut movoyu malinke rodini mande nigero kordofanskoyi makrorodini mov Etnichno ce velika grupa sporidnenih narodiv vlasne malinke chi bamana dyula Do ciyeyi grupi vidnosyat takozh j u Gvinejskij Respublici v Liberiyi tosho Vsi voni prozhivayut u verhnij techiyi richok Senegal ta Niger skladayuchi osnovne naselennya zahidnoyi chastini Respubliki Mali pivnichno shidnoyi chastini Gvinejskoyi Respubliki pivdennih i shidnih rajoniv Senegalu ta deyakih rajoniv Respubliki Kot d Ivuar Burkina Faso Liberiyi Syerra Leone ta Gvineyi Bisau Kultura narodivZa religiyeyu bilshist musulmani v deyakih rajonah zberigayutsya starodavni animistichni viruvannya j kult predkiv Golovne tradicijne zanyattya zemlerobstvo proso kukurudza ris kvasolya arahis tosho tvarinnictvo rozvinute slabo kozi vivci vislyuki dyula zajmayutsya torgivleyu zberigaye znachennya mislivstvo ta ribalstvo Osnovna forma silskih poselen mandinga grupa glinyanih hizh obnesenih glinyanoyu stinoyu U kozhnomu selishi zhive rodinna grupa zazvichaj velika patriarhalna rodina U bagatoh rajonah chastkovo zberigayutsya she tradicijni suspilni vidnosini tayemni soyuzi kastovi vidminnosti sistemi vikovih klasiv Odnak usi ci starodavni instituciyi postupovo znikayut IstoriyaZa legendami istorichnij centr formuvannya narodiv mandinka roztashovanij u verhiv yi richki Niger de u VIII stolitti sformuvalos politichne ob yednannya mandinka derzhava Mali Sami mandinka vvazhayut sebe nashadkami legendarnogo zasnovnika cogo carstva Perevazhnij kolir shkiri temno korichnevij forma oblichchya nablizhayetsya do negrityanskoyi statura visoka ta strunka volossya duzhe kucheryave dovge boroda negusta prote garno rozvinena bilya pidboriddya Mandinka za legendoyu ranishe zhili u serednij Africi Do zavoyuvan musulmanskih fellahiv voni buli najmogutnishim narodom zahidnoyi Afriki Za arabskimi vidomostyami she u XII stolitti chastina Mandinka perejshla v islam Na pochatku XIII stolittya voni zasnuvali veliku derzhavu Melli sho syagnula apogeyu svoyeyi mogutnosti u XIV stolitti ta pidkorila svoyij vladi Genatu Timbuktu j oblast sonrayiv vnaslidok chogo narod mandinka ta jogo mova nabuli znachnogo poshirennya Mova mandinka razom iz susidnimi movami bembara ven zuzu utvoryuye rodinu mov mande gramatiku yakih podav Shtejntal a slovnik Shen Za Lepsiusom cya rodina mov maye daleki rodinni zv yazki z movami bantu pivdennoyi Afriki U pershij polovini XV stolittya derzhava mandinka bula poslablena superechkami oblasnih nachalnikiv i nabigami tuaregiv ta postupovo rozpalas Pislya cogo mandinka vtorglis do Senegambiyi de pidkorili sobi plem ya soninke abo sarakole z yakim cilkovito zlilis U podibnih vidnosinah voni perebuvayut iz plemenem bambara sho prozhivaye v Kaarta j Segu ta do zuzu sho prozhivali u francuzkij koloniyi Primitki Die Mandenegersprachen B 1867 Vocabulary of the Mende language L 1884PosilannyaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros LiteraturaVidrin V F Mandinka Narodi ta religiyi svitu Golov red V O Tishkov M Velika rosijska enciklopediya 1999 S 324 Sundyatta Mandinskij epos M 1963 Labouret N Les Manding et leur langue P 1934 Labouret N Paysans d Afrique occidentale P 1941

Дата публікації:
Топ