Мови манде — сім'я мов у рамках нігеро-конголезької макросім'ї, генеалогічна належність яких не встановлена.
Мови манде | |
---|---|
Поширені: | Західна Африка |
Класифікація: | Нігеро-конголезькі? Мови манде |
Групи: | Самоґо–Сонінке (північно-західні) Мандінґ–Кпелле (центрально-західні) Бісса–Буса (східні) Південні |
ISO 639-5: | dmn |
Поширені в Західній Африці, головним чином у таких країнах, як Малі (основний масив), Сенегал, Ліберія, Гвінея, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Бенін та ін.
За різними даними від 26 до 68 мов, із загальною кількістю мовців понад 30 млн осіб.
Єдність мови — це спадщина стародавніх державних об'єднань, які існували в Західному Судані ще у IX—XIII ст. (держава Гана), а в XIII—XV ст. — Малі. У XIX ст. країна була завойована французами почався період колоніального рабства. Протягом довгих століть найголовніші народи мандінґо — малинці, бамбара та диула, а також інші народи північної групи входили до складу однієї держави, Франції. Тут давно вже йшов процес утворення народності. Однак для створення мандінґської нації не було ще необхідних економічних умов.
У XVII ст. державний розпад призвів до роз'єднання окремих частин народності. Діалекти не встигли стати єдиною мовою, і в даний час єдиної загальної мови ще немає.
Мова мандінґо, має єдину граматичну структуру і синтаксис але неоднорідна у фонетичному відношенні.
Більшість мов маде не має писемності. Разом з тим деякі манде народності (ваї, лоома, менде) розробили власні системи письма, які, однак, не отримали широкого поширення. За винятком старомандинґинґського письма на основі арабської графіки (у мандінка і сусу), письмові традиції мов манде складаються на основі латинського алфавіту.
Характеристика
Мови манде належать до числа аглютинативних мов, хоча мають ознаки вони й ознаки мов ізолюючого типу.
Музичні тони зустрічаються тільки в південній групі мов манде, у північній групі вони відсутні.
Порядок слів у реченні твердо визначений: підмет — присудок — Означення, на першому місці суб'єкт, на другому — об'єкт. Відмінювання іменників немає, немає і класів імен іменників.
Класифікація
Спроби складання генетичної класифікації мов манде робилися неодноразово (більше 10 варіантів). Їх принципові розбіжності виявляються на рівні об'єднання трьох груп (східної, південно-західної та північної), тобто на рівні реконструкції початкових етапів мовної дивергенції.
Манде |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Література
- Delafosse M., La langue mandingue et ses dialectes. (Malinké, bambara, dioula), t. 1-2, P., 1929— 55;
- Prost A., Les langues mandé-du sud groupe mana-busa, «Mémoires de l Institut Français d'afrique Noire», 1953, № 26;
- Welmers W., The Mande languages, «Monograph Series on Languages and Linguistics», 1958, v. 11;
- Long R. W., A comparative study of the Northern Mande languages, Ann Arbor, 1971 (Diss.);
- Galtier G., Problèmes dialectologiques et phonographématiques des parlers mandingues, P., 1980 (Diss.).
Посилання
- Изучение языков манде [ 22 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Valentin Vydrin and T. G. Bergman. (англ.)
- Мови манде на сайті Glottolog 3.0: Family: Mande [ 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movi mande sim ya mov u ramkah nigero kongolezkoyi makrosim yi genealogichna nalezhnist yakih ne vstanovlena Movi mande Poshireni Zahidna Afrika Klasifikaciya Nigero kongolezki Movi mande Grupi Samogo Soninke pivnichno zahidni Manding Kpelle centralno zahidni Bissa Busa shidni Pivdenni ISO 639 5 dmn Poshireni v Zahidnij Africi golovnim chinom u takih krayinah yak Mali osnovnij masiv Senegal Liberiya Gvineya Burkina Faso Kot d Ivuar Benin ta in Za riznimi danimi vid 26 do 68 mov iz zagalnoyu kilkistyu movciv ponad 30 mln osib Yednist movi ce spadshina starodavnih derzhavnih ob yednan yaki isnuvali v Zahidnomu Sudani she u IX XIII st derzhava Gana a v XIII XV st Mali U XIX st krayina bula zavojovana francuzami pochavsya period kolonialnogo rabstva Protyagom dovgih stolit najgolovnishi narodi mandingo malinci bambara ta diula a takozh inshi narodi pivnichnoyi grupi vhodili do skladu odniyeyi derzhavi Franciyi Tut davno vzhe jshov proces utvorennya narodnosti Odnak dlya stvorennya mandingskoyi naciyi ne bulo she neobhidnih ekonomichnih umov U XVII st derzhavnij rozpad prizviv do roz yednannya okremih chastin narodnosti Dialekti ne vstigli stati yedinoyu movoyu i v danij chas yedinoyi zagalnoyi movi she nemaye Mova mandingo maye yedinu gramatichnu strukturu i sintaksis ale neodnoridna u fonetichnomu vidnoshenni Bilshist mov made ne maye pisemnosti Razom z tim deyaki mande narodnosti vayi looma mende rozrobili vlasni sistemi pisma yaki odnak ne otrimali shirokogo poshirennya Za vinyatkom staromandingingskogo pisma na osnovi arabskoyi grafiki u mandinka i susu pismovi tradiciyi mov mande skladayutsya na osnovi latinskogo alfavitu HarakteristikaMovi mande nalezhat do chisla aglyutinativnih mov hocha mayut oznaki voni j oznaki mov izolyuyuchogo tipu Muzichni toni zustrichayutsya tilki v pivdennij grupi mov mande u pivnichnij grupi voni vidsutni Poryadok sliv u rechenni tverdo viznachenij pidmet prisudok Oznachennya na pershomu misci sub yekt na drugomu ob yekt Vidminyuvannya imennikiv nemaye nemaye i klasiv imen imennikiv KlasifikaciyaSprobi skladannya genetichnoyi klasifikaciyi mov mande robilisya neodnorazovo bilshe 10 variantiv Yih principovi rozbizhnosti viyavlyayutsya na rivni ob yednannya troh grup shidnoyi pivdenno zahidnoyi ta pivnichnoyi tobto na rivni rekonstrukciyi pochatkovih etapiv movnoyi divergenciyi Mande Shidnij Mande Den Busa Pivdennij shidnij Mande Mano Dan Guro Dan Guro Bissa Busa Samo Busa Busa Kyenga Zahidnij Mande Centralno zahidnij Mandeng Kpelle Mandingo Dzhogo Dzheri Mandingo Vai vimerla Mandingo Mokole Mandingo Loma Mende Bandi Kpelle Pivnichno Zahidnij Samogo Soninke Soninke Bobo Soninke Bozo Bozo LiteraturaDelafosse M La langue mandingue et ses dialectes Malinke bambara dioula t 1 2 P 1929 55 Prost A Les langues mande du sud groupe mana busa Memoires de l Institut Francais d afrique Noire 1953 26 Welmers W The Mande languages Monograph Series on Languages and Linguistics 1958 v 11 Long R W A comparative study of the Northern Mande languages Ann Arbor 1971 Diss Galtier G Problemes dialectologiques et phonographematiques des parlers mandingues P 1980 Diss PosilannyaIzuchenie yazykov mande 22 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Valentin Vydrin and T G Bergman angl Movi mande na sajti Glottolog 3 0 Family Mande 5 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl