Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мала́кка (малай. Melaka, ملاك; кит. 马六甲) (Код : MK) — один із штатів Малайзії на півдні Малайського півострова. Столиця — місто Малакка. Штат розташований на березі Малаккської протоки.
| Малакка | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
 | ||||||||||
| Адм. центр | Малакка | |||||||||
| Країна |  Малайзія | |||||||||
| ||||||||||
| Номерний знак | M | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 998 400 осіб (2020)[1] | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 1720 км²[2] | |||||||||
| Часовий пояс | ||||||||||
| Дата заснування | 1948 | |||||||||
| Вебсайт | melaka.gov.my | |||||||||
| Код ISO 3166-2 | MY-04 | |||||||||
 | ||||||||||
| ||||||||||
Хоча Малакка була центром першого султанату в Малайзії, зараз там султана немає, і управління здійснює губернатор.
Населення
Населення становить 648,000 (2001).
З них:
Історія
Мелакку заснував принц держави Шривіджая, який залишив острів Суматра в 1396 через ворожнечу з імперією Меджепегіт. Згідно з легендою, принц відпочивав на полюванні під деревом, і побачив лань, на яку напав собака. Лань, захищаючи себя, зіштовхнула собаку в річку. Сприйнявши це як сприятливий знак, принц вирішив обрати це місце для центру майбутньої імперії, і назвав «Мелака» як назвалося дерево.
В 1414 Парамешвара прийняв іслам і змінив своє ім'я на «Султан Іскандар Шах». Місто з рибацького села перетворилося в торговий порт на перетині шляхів між Явою, Індією, арабами і Китаєм. Багато китайців, вважаючи Малакку сприятливим місцем, влаштовували тут свої поселення. В 1446 в Малакку вторглися сіамські завойовники, але їх напад було відбито. Для захисту від атак Сіаму Малакка підписала союз з Китаєм.
Китайський мандрівник Чжен Хе використовував Малакку як початковий пункт своїх подорожей.
В результаті культурного обміну виникла китайско-малайська цивілізація , яка надалі поширювалася півостровом. (Додатково див. Історія Малайзії)
Колонізація
В серпні 1511 року в результаті довгого штурму Малакка була захоплена португальським флотом на чолі з губернаторм Португальської Індії, Афонсу де Албукеркі, і місто перетворилося в опорний пункт португальської експансії в Ост-Індії.
Султан Махмуд-шах втік із султанату, і в подальшому постійно атакував Малакку з моря і з суші. В 1526 великий португальський флот розгромив базу султана, султану вдалося втекти на Суматру, де він помер через два роки.
Місіонер Франциск Ксав'єр провів в Малацці декілька місяців в 1545, 1546 та 1549.
В 1641 голландці, за підтримки султана Джохору перемогли португальців і зайняли Малакку.
Голландці управляли Малаккою з 1641 по 1795, але вони не цікавилися розвитком торгівлі в Малацці, а концентрували усі зусилля на Батавію (зараз Джакарта) в Індонезії, яка була їх адміністративним центром.
В 1824 Малакка була зайнята англійцями в результаті угоди з голландцями в обмін на район Бенкоелен на Суматрі. З 1826 по 1946 Малакка управлялась Британською Ост-Індською компанією як колонія. Після ліквідації королівської колонії Малакка і Пінанг увійшли до Малайського Союзу, а потім у Малайзію.
Економіка
У 2012 році відкрито термінал для зрідженого природного газу.
Примітки
Посилання
- Подорож по Малайзії. Мелака. [ 28 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Official Malacca government website [ 15 березня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Malakka Mala kka malaj Melaka ملاك kit 马六甲 Kod MK odin iz shtativ Malajziyi na pivdni Malajskogo pivostrova Stolicya misto Malakka Shtat roztashovanij na berezi Malakkskoyi protoki Malakka Gerb Prapor Adm centr Malakka Krayina Malajziya Mezhuye z susidni adminodinici Negeri Sembelan Dzhohor Nomernij znak M Naselennya povne 998 400 osib 2020 1 Plosha povna 1720 km 2 Chasovij poyas UTC 8 Data zasnuvannya 1948 Vebsajt melaka gov my Kod ISO 3166 2 MY 04 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malakka Hocha Malakka bula centrom pershogo sultanatu v Malajziyi zaraz tam sultana nemaye i upravlinnya zdijsnyuye gubernator Sobor v MalacciNaselennyaNaselennya stanovit 648 000 2001 Z nih Malajci 50 Kitajci 40 Indijci Inshi narodi yevropejski i malajski menshini IstoriyaMelakku zasnuvav princ derzhavi Shrividzhaya yakij zalishiv ostriv Sumatra v 1396 cherez vorozhnechu z imperiyeyu Medzhepegit Zgidno z legendoyu princ vidpochivav na polyuvanni pid derevom i pobachiv lan na yaku napav sobaka Lan zahishayuchi sebya zishtovhnula sobaku v richku Sprijnyavshi ce yak spriyatlivij znak princ virishiv obrati ce misce dlya centru majbutnoyi imperiyi i nazvav Melaka yak nazvalosya derevo V 1414 Parameshvara prijnyav islam i zminiv svoye im ya na Sultan Iskandar Shah Misto z ribackogo sela peretvorilosya v torgovij port na peretini shlyahiv mizh Yavoyu Indiyeyu arabami i Kitayem Bagato kitajciv vvazhayuchi Malakku spriyatlivim miscem vlashtovuvali tut svoyi poselennya V 1446 v Malakku vtorglisya siamski zavojovniki ale yih napad bulo vidbito Dlya zahistu vid atak Siamu Malakka pidpisala soyuz z Kitayem Kitajskij mandrivnik Chzhen He vikoristovuvav Malakku yak pochatkovij punkt svoyih podorozhej V rezultati kulturnogo obminu vinikla kitajsko malajska civilizaciya yaka nadali poshiryuvalasya pivostrovom Dodatkovo div Istoriya Malajziyi Kolonizaciya Stara karta Malakki V serpni 1511 roku v rezultati dovgogo shturmu Malakka bula zahoplena portugalskim flotom na choli z gubernatorm Portugalskoyi Indiyi Afonsu de Albukerki i misto peretvorilosya v opornij punkt portugalskoyi ekspansiyi v Ost Indiyi Sultan Mahmud shah vtik iz sultanatu i v podalshomu postijno atakuvav Malakku z morya i z sushi V 1526 velikij portugalskij flot rozgromiv bazu sultana sultanu vdalosya vtekti na Sumatru de vin pomer cherez dva roki Misioner Francisk Ksav yer proviv v Malacci dekilka misyaciv v 1545 1546 ta 1549 V 1641 gollandci za pidtrimki sultana Dzhohoru peremogli portugalciv i zajnyali Malakku Gollandci upravlyali Malakkoyu z 1641 po 1795 ale voni ne cikavilisya rozvitkom torgivli v Malacci a koncentruvali usi zusillya na Bataviyu zaraz Dzhakarta v Indoneziyi yaka bula yih administrativnim centrom V 1824 Malakka bula zajnyata anglijcyami v rezultati ugodi z gollandcyami v obmin na rajon Benkoelen na Sumatri Z 1826 po 1946 Malakka upravlyalas Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu yak koloniya Pislya likvidaciyi korolivskoyi koloniyi Malakka i Pinang uvijshli do Malajskogo Soyuzu a potim u Malajziyu EkonomikaU 2012 roci vidkrito terminal dlya zridzhenogo prirodnogo gazu Primitkihttps www dosm gov my v1 index php r column cthemeByCat amp cat 117 amp bul id akliVWdIa2g3Y2VubTVSMkxmYXp1UT09 amp menu id L0pheU43NWJwRWVSZklWdzQ4TlhUUT09 https www dosm gov my v1 index php r column cone amp menu id TmlOYTJZTEJJZXg5QUZQMUxrRVFKUT09PosilannyaPodorozh po Malajziyi Melaka 28 serpnya 2011 u Wayback Machine Official Malacca government website 15 bereznya 2011 u Wayback Machine