Макс Луї Жуль Галло також Ґалло 7 січня 1932 Ніцца 18 липня 2017 Везон ла Ромен французький письменник історик та політи

Макс Луї Жуль Галло, також Ґалло (7 січня 1932, Ніцца — 18 липня 2017, Везон-ла-Ромен) — французький письменник, історик та політик. Член Французької академії.

Макс Галло
фр. Max Gallo

Ім'я при народженні	фр. Max Louis Jules Gallo^[1]
Псевдонім	Max Laugham і David Gallway^[3]
Народився	7 січня 1932(1932-01-07)^[4]^[5]^[…] Ніцца, Приморські Альпи, Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Франція^[1]
Помер	18 липня 2017(2017-07-18)^[6]^[…] (85 років) Везон-ла-Ромен, Воклюз, Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Франція^[1] ·хвороба Паркінсона
Поховання	Q110327085?
Країна	Франція
Діяльність	політик, історик, письменник, біограф, журналіст, викладач університету
Сфера роботи	Пізній Новий час, белетристика^[9], історія^[9], політика^[9] і журналістика^[9]
Мова творів	французька
Членство	Французька академія (18 липня 2017)^[10] і ^d
Партія	Соціалістична партія
Нагороди	Q3405831?



Макс Галло у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Макс Галло народився 1932 року в Ніцці в незаможній сім'ї вихідців з Італії. Його батько був електриком, під час Першої світової війни служив у ВМС. За словами Макса Галло, мати з дитинства читала йому з «Божественної комедії» Данте. Спочатку Макс проходив навчання на слюсаря машин (Mécanicien-ajusteur), яке закінчив у 16-річному віці, згодом одержав диплом бакалавра математично-технічних наук. Працював техніком для радіостанції TF1. Окрім роботи, самотужки вивчав історію. З часом одержав диплом агреже з історії. А за якийсь час став доктором новітньої історії та доктором літератури.

З 1960 до 1965 рр. працював викладачем в ліцеї у Ніцці У 1965—1970 роках старший асистент в університеті Ніцци, 1970—1975 рр. доцент в Еколь Політекнік у Парижі. У видавництві Robert Laffont був редактором декількох видавничих серій, а з 1971 до 1981 рік працював оглядачем щотижневого журналу « L'Express».

До 1956 року Макс Галло був членом Французької комуністичної партії . Пізніше він підтримував соціалістичну партію; і врешті приєднався до правих центристів, підтримав кандидатуру президента Нікола Саркозі та написав декілька виступів для Саркозі після того, як 2007 року той став президентом, зокрема промову про Лазаря Понтічеллі, останнього учасника війни у Франції у Першій світовій війні.

31 травня 2007 року Галло був обраний членом Французької академії (крісло № 24). Його попередником був Жан-Франсуа Ревель . Окрім праць з історії, Галло опублікував низку біографій, наприклад, про Людовіка XIV, Розу Люксембург (1993), Шарля де Голля (1998), Наполеона (2009) та чимало романів, в яких мальовничо описав історію Франції. ПІдхід Галло до історії Франції був доволі традиційним. Для нього головним було зобразити великих людей, які творили історію.

2015 року Галло оголосив, що має хворобу Паркінсона. Галло помер 18 липня 2017 року у місті Везон-ла-Ромен у департаменті Воклюз.

Вибрані твори

Історія, історичні романи

La nuit des longs couteaux, Robert Laffont, 1971
Le cortège des vainqueurs, Robert Laffont, 1972
Un pas vers la mer, Robert Laffont, 1973
L'oiseau des origines, Robert Laffont, 1974
Que sont les siècles pour la mer, Robert Laffont, 1977
Les hommes naissent tous le même jour, (Tome 1: Aurore, Tome 2: Crépuscule), Robert Lafont, 1978
Une affaire intime, Robert Laffont, 1979
France, Grasset, 1980
Un crime très ordinaire, Grasset, 1982
La demeure des puissants, Grasset, 1983
Le beau rivage, Grasset, 1985
Belle époque, Grasset, 1986
La route Napoléon, Robert Laffont, 1987
Une affaire publique, Robert Laffont, 1989
Le regard des femmes, Robert Laffont, 1991
Une femme rebelle. Vie et mort de Rosa Luxembourg, Presses de la Renaissance Paris, 1992
Les Fanatiques, Fayard, 2006
Fier d'être Français, Fayard, 2006

Біографії

Maximilien Robespierre, histoire d’une solitude, Librairie académique Perrin - collection tempus, 1968 (réédité en 2001 et 2008 sous le titre L'Homme Robespierre, histoire d’une solitude)
Garibaldi, la force d’un destin, Fayard, 1982
Le Grand Jaurès, Robert Laffont, 1984
Jules Vallès, Robert Laffont, 1988
Napoléon
- I. : Le Chant du départ (1769-1799), Robert Laffont, 1997
- II. : Le Soleil d’Austerlitz (1799-1805), Robert Laffont et, 1997
- III. : L’Empereur des rois (1806-1812), Robert Laffont, 1997
- IV. : L’Immortel de Sainte-Hélène (1812-1821), Robert Laffont, 1997
De Gaulle
- I. : L’Appel du destin (1890-1940), Robert Laffont, 1998
- II. : La Solitude du combattant (1940-1946), Robert Laffont, 1998
- III. : Le Premier des Français (1946-1962, Robert Laffont, 1998
- IV. : La Statue du commandeur (1963-1970), Robert Laffont, 1998
Une femme rebelle : vie et mort de Rosa Luxembourg, Fayard, 2000
Victor Hugo
- I. : « Je suis une force qui va ! » (1802-1843), XO, 2001
- II. : « Je serai celui-là ! » (1844-1885), XO, 2001
César Imperator, Éditions XO, 2003
Louis XIV
- I. Le Roi-Soleil, XO, 2007
- II. L'Hiver du grand roi, XO, 2007
« Moi, j'écris pour agir » Vie de Voltaire, Éditions Fayard, 2008
Henri IV, un roi français, Éditions XO, 2016

Екранізації творів

1982: Boulevard des assassins — за романом Une affaire intime
1983: Au nom de tous les miens
2002: Napoleon

Примітки

Fichier des personnes décédées
d:Track:Q80900474
L'historien Max Gallo est mort // Le Nouvel Obs — RF: 2017. — ISSN 0029-4713
d:Track:Q1044328d:Track:Q142
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
Sycomore / Assemblée nationale
d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
NooSFere — 1999.
d:Track:Q3343389
L’académicien, historien et écrivain Max Gallo est mort // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2017. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
d:Track:Q17154220d:Track:Q67146272d:Track:Q90d:Track:Q12461
Mort de Max Gallo, un historien qui aimait la France // Le Figaro / A. Brézet — Paris: Société du Figaro, 2017. — 322497 екз. — ISSN 0182-5852; 2496-8994
d:Track:Q3488222d:Track:Q2834466d:Track:Q90d:Track:Q216047
Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
Французька академія — 1635.
d:Track:Q161806d:Track:Q377066
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
. 21 липня 2017. с. 16. Архів [online unter dem Titel Mort de Max Gallo, académicien et roi du roman historique populaire, 20. Juli 2017 оригіналу] за 23 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
Daten des zentralen Sterberegisters 2017 (Textdatei; 116,9 MByte). In: Fichier des personnes décédées
Todesanzeige [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)

Посилання

Бібліографія. Макс Галло // Німецька національна бібліотека
Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q10478639"_data-entity-id="Q80900474">[https://deces.matchid.io/id/yyoTf2h6iWXD_Fichier_des_personnes_décédées]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q80900474]]</div>-1] Fichier des personnes décédées
d:Track:Q80900474

[[https://bibliobs.nouvelobs.com/actualites/20170719.OBS2336/l-historien-max-gallo-est-mort.html_L'historien_Max_Gallo_est_mort]_//_''[[:L'Obs|Le_Nouvel_Obs]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Франція|RF]]:_2017._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0029-4713_0029-4713]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1044328]][[d:Track:Q142]]</div>-2] L'historien Max Gallo est mort // Le Nouvel Obs — RF: 2017. — ISSN 0029-4713
d:Track:Q1044328d:Track:Q142

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-3] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1414426_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q7094076_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0303072/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-4] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q15271528">[http://www.assemblee-nationale.fr/sycomore/index.asp_Sycomore]<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:Національні_збори_Франції|Assemblée_nationale]]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q193582]][[d:Track:Q15271528]]</div>-5] Sycomore / Assemblée nationale
d:Track:Q193582d:Track:Q15271528

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q1789476_citetype_Q11513034"_data-entity-id="Q3343389">NooSFere<span_class="wef_low_priority_links">_—_1999.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3343389]]</div>-6] NooSFere — 1999.
d:Track:Q3343389

[[https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2017/07/19/l-academicien-historien-et-ecrivain-max-gallo_5162638_3382.html_L’académicien,_historien_et_écrivain_Max_Gallo_est_mort]_//_''[[:Ле-Монд|Le_Monde]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:fr:Jérôme_Fenoglio|J.&nbsp;Fenoglio]]_—_[[:Париж|Paris]]:_[[:d:Q67146272|Société_éditrice_du_Monde]],_2017._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0395-2037_0395-2037];_[https://www.worldcat.org/issn/1284-1250_1284-1250];_[https://www.worldcat.org/issn/2262-4694_2262-4694]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17154220]][[d:Track:Q67146272]][[d:Track:Q90]][[d:Track:Q12461]]</div>-7] L’académicien, historien et écrivain Max Gallo est mort // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2017. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
d:Track:Q17154220d:Track:Q67146272d:Track:Q90d:Track:Q12461

[[http://www.lefigaro.fr/livres/2017/07/19/03005-20170719ARTFIG00234-mort-de-max-gallo-un-historien-qui-aimait-la-france.php_Mort_de_Max_Gallo,_un_historien_qui_aimait_la_France]_//_''[[:Ле_фігаро|Le_Figaro]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:fr:Alexis_Brézet|A.&nbsp;Brézet]]_—_[[:Париж|Paris]]:_[[:fr:Société_du_Figaro|Société_du_Figaro]],_2017._—_322497_екз._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0182-5852_0182-5852];_[https://www.worldcat.org/issn/2496-8994_2496-8994]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3488222]][[d:Track:Q2834466]][[d:Track:Q90]][[d:Track:Q216047]]</div>-8] Mort de Max Gallo, un historien qui aimait la France // Le Figaro / A. Brézet — Paris: Société du Figaro, 2017. — 322497 екз. — ISSN 0182-5852; 2496-8994
d:Track:Q3488222d:Track:Q2834466d:Track:Q90d:Track:Q216047

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-9] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q955824_citetype_Q1966910_citetype_Q2093358"_data-entity-id="Q161806">[https://www.academie-francaise.fr/les-immortels/max-gallo?fauteuil=24&election=31-05-2007_Французька_академія]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1635.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q161806]][[d:Track:Q377066]]</div>-10] Французька академія — 1635.
d:Track:Q161806d:Track:Q377066

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11903983k_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-11] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[lemonde20170720-12] . 21 липня 2017. с. 16. Архів [online unter dem Titel Mort de Max Gallo, académicien et roi du roman historique populaire, 20. Juli 2017 оригіналу] за 23 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.

[academie-13] Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)

[14] Daten des zentralen Sterberegisters 2017 (Textdatei; 116,9 MByte). In: Fichier des personnes décédées

[15] Todesanzeige [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[9]

[10]