Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович Максимо вич Миха йло Олекса ндрович 3 15 вересня 1804 18040

Максимович Михайло Олександрович

Максимович Михайло Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович.

Максимо́вич Миха́йло Олекса́ндрович (3 [15] вересня 1804(18040915), хутір Тимківщина, нині Богуславець, Полтавська губернія — 10 [22] листопада 1873, хутір Михайлова Гора біля Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український науковець, ординарний професор, енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет, полеміст, архівознавець, природознавець і видавець-редактор старшинського аристократичного роду Переяславщини. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця та впливового родинного клану козаків-аристократів Тимковських, основоположників вітчизняної ботаніки.

Максимович Михайло Олександрович
image
Народився 3 (15) вересня 1804(1804-09-15)
с. Тимківщина,
Полтавська губернія,
Російська імперія
Помер 10 (22) листопада 1873(1873-11-22) (69 років)
х. Михайлова Гора,
Полтавська губернія,
Російська імперія
Підданство image Російська імперія
Національність українець
Діяльність поет, історик, філолог, етнограф, ректор, професор
Alma mater d
Заклад Імператорський університет Святого Володимира і d
Мова творів українська, російська
Жанр етнографія
Членство Петербурзька академія наук і НАН України
Нагороди
image
image Максимович Михайло Олександрович у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Перший ректор Імператорського університету Святого Володимира (в майб. — КНУ ім. Тараса Шевченка).

Життєпис

Народився на хуторі Тимківщина (тепер у складі села Богуславець, Черкаська область, Україна) у сім'ї Олександра Івановича Максимовича (1782—1851), сільського судді та Гликерії Федорівни Максимович, до шлюбу Тимковської (1788—1834).

У 1819 році закінчив Новгород-Сіверську гімназію.

image
Портрет Максимовича виконаний Т. Г. Шевченком

1823 року закінчив Московський університет (словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом ще й медичний). Залишився при університеті для науково-академічної праці, викладав ботаніку.

1833 року одержав науковий ступінь доктора й був іменований ординарним професором на кафедрі ботаніки Московського університету.

1834 року був обраний першим ректором нововідкритого Університеті Св. Володимира (в майб.  — КНУ ім. Тараса Шевченка).

Через поганий стан здоров'я 1835 року пішов у відставку й решту життя присвятив винятково науково-літературній діяльності, яку провадив на своєму хуторі Михайлова Гора біля села Прохорівки Золотоніського повіту, де й помер.

Максимович не раз намагався повернутися до активної науково-академічної діяльності, однак російське міністерство освіти, побоюючись українофільських поглядів Максимовича, усувало його від науково-академічної діяльності.

Живучи в Україні, Максимович підтримував тісні творчі й особисті зв'язки з Тарасом Шевченком, Петром Гулаком-Артемовським, Євгеном Гребінкою, Миколою Костомаровим, Михайлом Щепкіним, Адамом Міцкевичем та іншими визначними діячами науки й культури.

Незважаючи на великий науковий авторитет (Максимович був почесним членом кількох українських та російських університетів і багатьох наукових товариств, зокрема, Вільного Товариства любителів російської словесності), лише під кінець життя (1871 року) його обрано членом-кореспондентом Російської академії Наук з відділу російської мови та словесності.

Родина

image
Дружина Марія, портрет роботи Шевченка

Навесні 1853 року Михайло Максимович одружився з Марією Василівною Товбич, дочкою небагатого поміщика. У них народилося двоє дітей — син Олексій (1860—1922), юрист, член Вітебського окружного суду, похований у Михайловій Горі та дочка Ольга (1862—1893), педагогиня.

Наукова діяльність

image
Михайло Максимович

Максимович був справжнім науковцем-енциклопедистом, і дуже широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х— на початку 1830-х років, не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.

Як фольклорист, 1827 року Максимович видав у Москві «рос. Малороссийские песни», 1834 року — «Украинские народные песни» (третя збірка «Сборник украинских песен», ч. 1 вийшла вже в Києві 1849 року). Передмова Максимовича до видання 1827 року була «свого роду літературним маніфестом, повним ентузіазму до народної української поезії» (Д. Дорошенко). Фольклорні видання Максимовича мали величезний вплив на українську фольклористику (також в Устилузі). Вони викликали інтерес до українського фольклору не лише серед інших слов'янських народів (зокрема, росіян, поляків, чехів), а навіть в Англії й Америці.

Як мовознавець, Максимович опублікував низку статей про класифікацію слов'янських мов (1838, 1845 і 1850), в яких широко користувався даними з української мови. У дискусії з М. Погодіним і П. Лавровським Максимович обстоював «старобутність» української мови. Максимович був автором етимологічного правопису «максимовичівки». Як літературознавець Максимович вивчав «Слово о полку Ігоревім», яке переклав українською мовою. Йому належить видання і дослідження найдавніших літературних пам'яток Київської Русі — «Руської Правди», «Повісті минулих літ». Був автором праці «рос. История древней русской словесности» (1839), про козацькі літописи, зокрема Грабянки тощо. Крім того, Максимович перекладав псалми українською мовою та написав низку віршів, у тому числі «Ой, як дуже за тобою тужила Вкраїна», присвячений Т. Шевченкові.

image
Місце поховання

В історичних (як і в фольклорно-етнографічних) творах Максимович був прихильником панівного тоді романтизму та ідеї народності. Він відстоював генетичний зв'язок між княжою та козацько-гетьманською добами в історії України, яким він присвятив багато розвідок, статей, критичних заміток про джерела, літературу тощо. У статті «рос. О мнимом запустении Украины» (1857) та «рос. Письма» до М. Погодіна, Максимович довів безпідставність його гіпотези про «великоруське» населення Київщини за княжої доби. Численні праці Максимовича з історії княжої України, Києва та його пам'яток (зокрема, «Очерк Киева», 1847; «рос. Письма о Киеве к М. Погодину», 1871 та ін.), з історії козаччини, гетьманщини й гайдамаччини (розвідки про гетьмана П. Сагайдачного, «рос. История письма о казаках приднепровских», 1863—1865), «рос. Письма о Б. Хмельницком», 1859, «рос. Бубновская сотня», 1848—1849, про Гайдамаччину й Коліївщину тощо, мали особливе значення для подальшого розвитку української історіографії. У 1830—1834 роках видав три випуски альманаху «Денница». У 1840 і 1841 році в Києві та 1850 року в Москві видав історичний альманах «Кіевлянинъ». У 1859 та 1864 роках у Москві видав альманах «Украинец».

Максимович був першим істориком стародавнього Києва, присвятивши йому двадцять п'ять статей. Він уперше показав роль Петра Могили в будівництві української культури, розповів про історію створення багатьох київських пам'яток, зокрема Трьохсвятительської, Воздвиженської, Іоаннівської церков, Хрещатика, Золотих воріт, міських валів, узвозів. Обороняючи рідну культуру від нападок імперських науковців, він у листах до князя Вяземського знову рішуче виступає проти панславізму з російським обличчям, а фактично проти русифікації української культури, ігнорування української мови як мови великого окремого народу. Він стверджував, що українська мова виникла ще в часи Київської Русі, раніше за російську. Максимович своїм прикладом запалив багатьох на збирання й дослідження української старовини.

Максимович працював також у царині української археології та був автором першої в Україні археологічної праці з застосуванням типологічного методу («рос. Украинские стрелы древнейших времен», 1868).

Наукові праці Максимовича в галузі природознавства («Про системи рослинного царства», 1827; «Основи ботаніки», тт. 1–2, 1828—1831; «Роздуми про природу», 1831) дають підстави вважати науковця одним з основоположників вітчизняної ботаніки.

Твори

Праці природничого характеру

Ушанування пам'яті

Докладніше: Вулиця Михайла Максимовича

Починаючи від 1994 року на Черкащині за досягнення в галузі вивчення й популяризації історії й культури Черкаського краю присуджується обласна краєзнавча премія імені Михайла Максимовича.

Див. також

Примітки

  1. . www.rada.cherkasy.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.

Джерела

  • Бурій В. Михайло Максимович як природодослідник // Місто робітниче (Ватутіне). — 2004. — 10 вересня. — С. 4.
  • Гайдай Л., Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Ясь О. В. Фрагмент як форма мислення: романтичний світ Михайла Максимовича // Terra Cossacorum: Студії з давньої і нової історії України: Наук. зб. на пошану доктора історичних наук, професора Валерія Степанкова. — К., 2007. — С. 477—516. [1]
  • Максимович Михайло Олександрович // Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
  • Жадько Віктор. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників. — К., 2007. — С. 11–18, 48, 113, 302.
  • Жадько Віктор. Український некрополь. — К., 2005. — С. 229.
  • Максимович Михайло Олександрович // Енциклопедія «Черкащина» / упор. Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 558—559.
  • Шип Н. А. Максимович Михайло Олександрович [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 460. — .

Література

  • Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
  • Максимович, Михайло Олександрович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 356. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Іваненко А., Шандра В. Максимович Михайло Олександрович // Українські архівісти (XIX—XX ст.): Біобібліографічний довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. — К., 2007. — С. 369—371.
  • Бібліографія праць М. О. Максимовича // Максимович В. О. Киевъ явился градомъ великимъ…: Вибрані українознавчі твори / Упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису В. О. Замлинський; Приміт. I. Л. Бутича. Передне слово В. В. Скопенка. — К.: Либідь, 1994. — С. 405—413. — 448 с. («Пам'ятки історичної думки України»). — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimovich Maksimo vich Miha jlo Oleksa ndrovich 3 15 veresnya 1804 18040915 hutir Timkivshina nini Boguslavec Poltavska guberniya 10 22 listopada 1873 hutir Mihajlova Gora bilya Prohorivki nini Kanivskij rajon vidatnij ukrayinskij naukovec ordinarnij profesor enciklopedist folklorist istorik filolog etnograf botanik poet polemist arhivoznavec prirodoznavec i vidavec redaktor starshinskogo aristokratichnogo rodu Pereyaslavshini Chlen Istorichnogo tovaristva imeni Nestora Litopiscya ta vplivovogo rodinnogo klanu kozakiv aristokrativ Timkovskih osnovopolozhnikiv vitchiznyanoyi botaniki Maksimovich Mihajlo OleksandrovichNarodivsya 3 15 veresnya 1804 1804 09 15 s Timkivshina Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 10 22 listopada 1873 1873 11 22 69 rokiv h Mihajlova Gora Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPiddanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist poet istorik filolog etnograf rektor profesorAlma mater dZaklad Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira i dMova tvoriv ukrayinska rosijskaZhanr etnografiyaChlenstvo Peterburzka akademiya nauk i NAN UkrayiniNagorodi Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Pershij rektor Imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira v majb KNU im Tarasa Shevchenka ZhittyepisNarodivsya na hutori Timkivshina teper u skladi sela Boguslavec Cherkaska oblast Ukrayina u sim yi Oleksandra Ivanovicha Maksimovicha 1782 1851 silskogo suddi ta Glikeriyi Fedorivni Maksimovich do shlyubu Timkovskoyi 1788 1834 U 1819 roci zakinchiv Novgorod Siversku gimnaziyu Portret Maksimovicha vikonanij T G Shevchenkom 1823 roku zakinchiv Moskovskij universitet slovesnij i prirodnichij viddili filosofskogo fakultetu zgodom she j medichnij Zalishivsya pri universiteti dlya naukovo akademichnoyi praci vikladav botaniku 1833 roku oderzhav naukovij stupin doktora j buv imenovanij ordinarnim profesorom na kafedri botaniki Moskovskogo universitetu 1834 roku buv obranij pershim rektorom novovidkritogo Universiteti Sv Volodimira v majb KNU im Tarasa Shevchenka Cherez poganij stan zdorov ya 1835 roku pishov u vidstavku j reshtu zhittya prisvyativ vinyatkovo naukovo literaturnij diyalnosti yaku provadiv na svoyemu hutori Mihajlova Gora bilya sela Prohorivki Zolotoniskogo povitu de j pomer Maksimovich ne raz namagavsya povernutisya do aktivnoyi naukovo akademichnoyi diyalnosti odnak rosijske ministerstvo osviti poboyuyuchis ukrayinofilskih poglyadiv Maksimovicha usuvalo jogo vid naukovo akademichnoyi diyalnosti Zhivuchi v Ukrayini Maksimovich pidtrimuvav tisni tvorchi j osobisti zv yazki z Tarasom Shevchenkom Petrom Gulakom Artemovskim Yevgenom Grebinkoyu Mikoloyu Kostomarovim Mihajlom Shepkinim Adamom Mickevichem ta inshimi viznachnimi diyachami nauki j kulturi Nezvazhayuchi na velikij naukovij avtoritet Maksimovich buv pochesnim chlenom kilkoh ukrayinskih ta rosijskih universitetiv i bagatoh naukovih tovaristv zokrema Vilnogo Tovaristva lyubiteliv rosijskoyi slovesnosti lishe pid kinec zhittya 1871 roku jogo obrano chlenom korespondentom Rosijskoyi akademiyi Nauk z viddilu rosijskoyi movi ta slovesnosti RodinaDruzhina Mariya portret roboti Shevchenka Navesni 1853 roku Mihajlo Maksimovich odruzhivsya z Mariyeyu Vasilivnoyu Tovbich dochkoyu nebagatogo pomishika U nih narodilosya dvoye ditej sin Oleksij 1860 1922 yurist chlen Vitebskogo okruzhnogo sudu pohovanij u Mihajlovij Gori ta dochka Olga 1862 1893 pedagoginya Naukova diyalnistMihajlo Maksimovich Maksimovich buv spravzhnim naukovcem enciklopedistom i duzhe shirokogo diapazonu vid botaniki do istoriyi Jogo naukovi praci v carini prirodoznavstva opublikovani u 1820 h na pochatku 1830 h rokiv ne lishe stoyali na rivni togochasnoyi nauki ale j prokladali dlya neyi metodologichni shlyahi Yak folklorist 1827 roku Maksimovich vidav u Moskvi ros Malorossijskie pesni 1834 roku Ukrainskie narodnye pesni tretya zbirka Sbornik ukrainskih pesen ch 1 vijshla vzhe v Kiyevi 1849 roku Peredmova Maksimovicha do vidannya 1827 roku bula svogo rodu literaturnim manifestom povnim entuziazmu do narodnoyi ukrayinskoyi poeziyi D Doroshenko Folklorni vidannya Maksimovicha mali velicheznij vpliv na ukrayinsku folkloristiku takozh v Ustiluzi Voni viklikali interes do ukrayinskogo folkloru ne lishe sered inshih slov yanskih narodiv zokrema rosiyan polyakiv chehiv a navit v Angliyi j Americi Yak movoznavec Maksimovich opublikuvav nizku statej pro klasifikaciyu slov yanskih mov 1838 1845 i 1850 v yakih shiroko koristuvavsya danimi z ukrayinskoyi movi U diskusiyi z M Pogodinim i P Lavrovskim Maksimovich obstoyuvav starobutnist ukrayinskoyi movi Maksimovich buv avtorom etimologichnogo pravopisu maksimovichivki Yak literaturoznavec Maksimovich vivchav Slovo o polku Igorevim yake pereklav ukrayinskoyu movoyu Jomu nalezhit vidannya i doslidzhennya najdavnishih literaturnih pam yatok Kiyivskoyi Rusi Ruskoyi Pravdi Povisti minulih lit Buv avtorom praci ros Istoriya drevnej russkoj slovesnosti 1839 pro kozacki litopisi zokrema Grabyanki tosho Krim togo Maksimovich perekladav psalmi ukrayinskoyu movoyu ta napisav nizku virshiv u tomu chisli Oj yak duzhe za toboyu tuzhila Vkrayina prisvyachenij T Shevchenkovi Misce pohovannya V istorichnih yak i v folklorno etnografichnih tvorah Maksimovich buv prihilnikom panivnogo todi romantizmu ta ideyi narodnosti Vin vidstoyuvav genetichnij zv yazok mizh knyazhoyu ta kozacko getmanskoyu dobami v istoriyi Ukrayini yakim vin prisvyativ bagato rozvidok statej kritichnih zamitok pro dzherela literaturu tosho U statti ros O mnimom zapustenii Ukrainy 1857 ta ros Pisma do M Pogodina Maksimovich doviv bezpidstavnist jogo gipotezi pro velikoruske naselennya Kiyivshini za knyazhoyi dobi Chislenni praci Maksimovicha z istoriyi knyazhoyi Ukrayini Kiyeva ta jogo pam yatok zokrema Ocherk Kieva 1847 ros Pisma o Kieve k M Pogodinu 1871 ta in z istoriyi kozachchini getmanshini j gajdamachchini rozvidki pro getmana P Sagajdachnogo ros Istoriya pisma o kazakah pridneprovskih 1863 1865 ros Pisma o B Hmelnickom 1859 ros Bubnovskaya sotnya 1848 1849 pro Gajdamachchinu j Koliyivshinu tosho mali osoblive znachennya dlya podalshogo rozvitku ukrayinskoyi istoriografiyi U 1830 1834 rokah vidav tri vipuski almanahu Dennica U 1840 i 1841 roci v Kiyevi ta 1850 roku v Moskvi vidav istorichnij almanah Kievlyanin U 1859 ta 1864 rokah u Moskvi vidav almanah Ukrainec Maksimovich buv pershim istorikom starodavnogo Kiyeva prisvyativshi jomu dvadcyat p yat statej Vin upershe pokazav rol Petra Mogili v budivnictvi ukrayinskoyi kulturi rozpoviv pro istoriyu stvorennya bagatoh kiyivskih pam yatok zokrema Trohsvyatitelskoyi Vozdvizhenskoyi Ioannivskoyi cerkov Hreshatika Zolotih vorit miskih valiv uzvoziv Oboronyayuchi ridnu kulturu vid napadok imperskih naukovciv vin u listah do knyazya Vyazemskogo znovu rishuche vistupaye proti panslavizmu z rosijskim oblichchyam a faktichno proti rusifikaciyi ukrayinskoyi kulturi ignoruvannya ukrayinskoyi movi yak movi velikogo okremogo narodu Vin stverdzhuvav sho ukrayinska mova vinikla she v chasi Kiyivskoyi Rusi ranishe za rosijsku Maksimovich svoyim prikladom zapaliv bagatoh na zbirannya j doslidzhennya ukrayinskoyi starovini Maksimovich pracyuvav takozh u carini ukrayinskoyi arheologiyi ta buv avtorom pershoyi v Ukrayini arheologichnoyi praci z zastosuvannyam tipologichnogo metodu ros Ukrainskie strely drevnejshih vremen 1868 Naukovi praci Maksimovicha v galuzi prirodoznavstva Pro sistemi roslinnogo carstva 1827 Osnovi botaniki tt 1 2 1828 1831 Rozdumi pro prirodu 1831 dayut pidstavi vvazhati naukovcya odnim z osnovopolozhnikiv vitchiznyanoyi botaniki TvoriPraci prirodnichogo harakteru ros Glavnye osnovaniya zoologii 1824 Mnenie o malorossijskom yazyke i ego pravopisanii 1829 ros Sistematika rastenij 1831 ros Botanika ros Zbirnik malorosijskih pisen 1827 ros Ukrayinski narodni pisni 1834 ros Zbirnik ukrayinskih pisen 1849 Ukrayinec 1859 1864 ros Obyasnitelnye paragrafy o Kieve 1869 Zbirka tvoriv ros Tom 1 Kiyiv 1876 r ros Tom 2 Kiyiv 1877 r ros Tom 3 Kiyiv 1880 r Kievlyanin Kn 1 Na 1840 god Mihail Maksimovich Kiev V Univ tip 1840 10 253 3 s 1 l il Kievlyanin Kn 2 Na 1841 god Mihail Maksimovich Kiev V Univ tip 1841 328 s Kievlyanin Kn 3 Na 1850 god Mihail Maksimovich M V Univ tip 1850 216 s il Ushanuvannya pam yatiDokladnishe Vulicya Mihajla Maksimovicha Naukova biblioteka imeni Mihajla Maksimovicha U Kiyevi isnuye vulicya Mihajla Maksimovicha U Dnipri isnuye Vulicya Mihajla Maksimovicha isnuye takozh u Cherkasah Chernivcyah ta inshih naselenih punktah Ukrayini Pochinayuchi vid 1994 roku na Cherkashini za dosyagnennya v galuzi vivchennya j populyarizaciyi istoriyi j kulturi Cherkaskogo krayu prisudzhuyetsya oblasna krayeznavcha premiya imeni Mihajla Maksimovicha Pam yatna moneta Ukrayini Poshtova marka Ukrayini 2004 prisvyachena 200 richchyu z dnya narodzhennya Maksimovicha Memorialna doshka na chest pershogo rektora Maksimovicha vstanovlena na fasadi Chervonogo korpusu KNU Golovnij korpus Naukovoyi biblioteki imeni M Maksimovicha KNUDiv takozhMaksimovichivkaPrimitki www rada cherkasy ua Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 DzherelaBurij V Mihajlo Maksimovich yak prirododoslidnik Misto robitniche Vatutine 2004 10 veresnya S 4 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Yas O V Fragment yak forma mislennya romantichnij svit Mihajla Maksimovicha Terra Cossacorum Studiyi z davnoyi i novoyi istoriyi Ukrayini Nauk zb na poshanu doktora istorichnih nauk profesora Valeriya Stepankova K 2007 S 477 516 1 Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Zhadko Viktor U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv K 2007 S 11 18 48 113 302 Zhadko Viktor Ukrayinskij nekropol K 2005 S 229 Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich Enciklopediya Cherkashina upor Viktor Zhadko K 2010 S 558 559 Ship N A Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 460 ISBN 978 966 00 1028 1 LiteraturaKiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 356 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ivanenko A Shandra V Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich Ukrayinski arhivisti XIX XX st Biobibliografichnij dovidnik Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD Uporyad I B Matyash ker S L Zvorskij L F Prihodko ta in K 2007 S 369 371 Bibliografiya prac M O Maksimovicha Maksimovich V O Kiev yavilsya gradom velikim Vibrani ukrayinoznavchi tvori Uporyad ta avt ist biogr narisu V O Zamlinskij Primit I L Buticha Peredne slovo V V Skopenka K Libid 1994 S 405 413 448 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 325 00534 0 PosilannyaMaksimovich Mihajlo Oleksandrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 286 287 Shevchuk T Ukrayinski narodni pisni u zbirnikah Mihajla Maksimovicha Ukrayinska folkloristichna enciklopediya 12 grudnya 2020 u Wayback Machine Golov red G Skripnik NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo Kiyiv Vid IMFE 2019 S 732 734 840 s ISBN 978 966 02 9033 4 Stolittya Malorossijskih pesen M O Maksimovicha Ukr AN Ist sekciya komisiya ist pisenosti Kiev b v 1927 29 2 s Plachinda V P Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 Maksimovich Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 898 1000 ekz MIHAJLO MAKSIMOVICh Programa Velich osobistosti 2015 VIDEO Onlajn arhiv elektronnih kopij dokumentiv M Maksimovicha pershogo rektora Kiyivskogo universitetu iz fondiv biblioteki im M Maksimovicha Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 12 zhovtnya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ