Українець (журнал; 1859, 1864)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Українець (значення).

«Українець» (рос. дореф. «Украинецъ») — 2 випуски журнального видання, видані М. Максимовичем у Києві 1859 (174 стор.) і 1864 (40 стор.), з літературними та історичними матеріалами і перекладами Максимовича.

Украинецъ

Журнал «Украинецъ», 1864 р.

Був задуманий як продовження альманаху «Киевлянин», але тематика його розширилася, висвітлювалися сторінки історії всієї України. «Украинецъ» містив історичні праці та літературні твори самого М. Максимовича. У першій книзі були надруковані історичні розвідки: «Путевое воспоминание о Полтаве», «Воспоминание о Богдане Хмельницком», «Письма о Богдане Хмельницком». Літературну частину альманаху складали переклади «Псалмів» та «Слова о полку Ігоревім», опублікованого також в оригіналі, та примітки до нього. Друга книга альманаху містила історичні статті: «Нечто о земле Киевской», «Заметка о земле Волынской», «О Литовском гетмане князе Острожском», «Сказание о Межигорском монастыре» і три українські історичні пісні 1863 і народну пісню 1864 рр.

Видання мало епіграф — цитату з О. Пушкіна: «Да ведают потомки Православных земли родной минувшую судьбу!»

В обох книгах було вміщено рекомендації щодо читання відповідно до української вимови тексту, написаного «на українському наріччі». Національне спрямування альманаху викликало низку негативних рецензій російських критиків.

Джерела та література

• О. Л. Вільшанська. «Украинец» [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 219. — .
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

• «Украйинецъ» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 507.
• (стаття ЭСБЕ)