Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Максименко Олександр Григорович Макси менко 18 листопада 1916

Максименко Олександр Григорович

Максименко Олександр Григорович
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Максименко.

Олександр Григорович Макси́менко (18 листопада 1916, Вільхуватка — 15 березня 2011, Київ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1947 року. Лауреат Сталінської премії III ступеня за 1948 рік. Заслужений художник УРСР з 1972 року. Батько художниці .

Максименко Олександр Григорович
image
Народження 5 (18) листопада 1916
Вільховатка, Кобеляцький район, Україна
Смерть 15 березня 2011(2011-03-15) (94 роки)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна image Російська імперія
image УНР
image СРСР
image Україна
Жанр жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет
Навчання Дніпропетровське художнє училище (1938) і Київський державний художній інститут (1947)
Діяльність художник
Вчитель Панін Михайло Микитович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Єлева Костянтин Миколайович, Єржиковський Сергій Миколайович, Фомін Олександр Іванович, Шаронов Михайло Андрійович, Грабар Ігор Емануїлович і d
Відомі учні Олійник Олексій Петрович і Прокопенко Микола Антонович
Працівник Київський державний художній інститут
Член Спілка радянських художників України
Партія ВКП(б)
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
image image

Біографія

Народився 5 [18] листопада 1916(19161118) року у селі Вільхуватці (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). У 1933—1938 роках навчався в Дніпропетровському художньому училищі, де його педагогами були , Михайло Панін. У 1938—1941 роках продовжив навчання у Київському художньому інституті в Олексія Шовкуненка, Костянтина Єлеви, Сергія Єржиковського, Олександра Фоміна, Михайла Шаронова та у 1941—1943 роках — на українському відділенні Московського художнього інституту в Самарканді та Загорську, де був учнем Ігоря Грабаря, .

Брав участь у німецько-радянській війні, як військовий художник 1-го Українського фронту. Під час війни створив галерею портретів офіцерів Червоної армії, замальовки сцен солдатського життя, місць бойових дій. 1947 року закінчив Київський художній інститут. Дипломна робота — картина «Господарі землі».

Член ВКП(б) з 1948 року. Протягом 1949—1951 років викладав композицію на графічному факультеті Київського художнього інституту, після чого перебував на творчій роботі. Мешкав у Києві у будинку на вулиці Філатова, № 10а, квартира № 23 та у будинку на вулиці Лариси Руденко, № 9, квартира № 21. Помер 15 березня 2011 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював натюрморти, пейзажі, портрети, жанрові картини. Серед робіт:

  • «Базар біля мечеті Бібі-Ханим» (1943);
  • «Самарканд» (1943);
  • «Загорськ. Лавра» (1944);
  • «Господарі землі» (1947, Національний художній музей України; варіант — 1951, Харківський художній музей);
  • «Під осінь» (1948, Полтавський художній музей);
  • «Новатори колгоспних ланів» (1950);
  • «Земля. Рілля» (1952, Дніпровський художній музей);
  • «Колгоспне поле» (1956, Донецький художній музей);
  • «Венеція. Канал» (1956);
  • «Колгоспний сторож» (1957);
  • «Вода прийшла» (1957, Луганський художній музей; варіант — 1959);
  • «Перед сівбою» (1960);
  • «На полі» (1961);
  • «Седнів. Хата, в якій перебував Тарас Шев­ченко» (1961);
  • «Кобзар Петро Тищенко» (1961);
  • «Натюрморт із лимоном» (1961);
  • «Доярка Люба» (1962);
  • «Думи хлібороба» (1963, Сумський художній музей);
  • «Спогади. Тарас Шевченко в Літньому саду» (1964);
  • «Перші кроки» (1964—1965);
  • «Хліборобка» (1965);
  • «Кол­­госпниця» (1966);
  • «Золота осінь» (1968);
  • «Зміна» (1968);
  • «Седнівський краєвид» (1969);
  • «Мати» (1969);
  • «У вільну хвилину» (1969—1970);
  • «Журавлі летять» (1970);
  • «Батьківська журба» (1971);
  • «Про хліб» (1972);
  • «Полудень» (1973);
  • «Троянда» (1973);
  • «Зелені овочі» (1973);
  • «Колгоспний ярмарок» (1974);
  • «Річка Сула» (1975);
  • «Вечір. Шефи» (1976);
  • «Полтавські колгоспниці» (1976);
  • «Дніпрові далі» (1976);
  • «Осінній натюрморт» (1976);
  • «Хліб, цибуля і яйця» (1976);
  • «Так починалося» (1977);
  • «Седнів. Садиба Лизогуба» (1978);
  • «Яблуня» (1978);
  • «Восени» (1978);
  • «Седнів. Ранкові тумани» (1978);
  • «До нового життя» (1978);
  • «Рання весна» (1980);
  • «Під вечір» (1980);
  • «На Січ» (1982);
  • «Журавлі летять» (1984);
  • «Матері» (1987);
  • «Тарас Шевченко на Чернечій горі» (1990—1994);
  • «Портрет ветерана війни А. П. Нагорного» (1991);
  • «Кабаки» (1993);
  • «Тарас Шевченко в Полтаві» (1994—1995);
  • «Льон» (2009);
  • «Базарчик» (2010);
серії
  • «Пейзажі» (2000-ті);
  • «Натюрморти» (2000-ті).

Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Московському історичному музеї, Національному музеї історії України у Києві, Дніпровському історичному музеї, Чернігівському художньому музеї, Музеї історії міста Києва.

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1947 року, зарубіжних — з 1949 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1950-х, 1982, 1996, 2006 роках.

Зауваги

  1. За картину «Господарі землі».
  2. За цією картиною композитор Володимир Нахабін написав симфонію «Ранок нашої Батьківщини».

Примітки

  1. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 59.
  2. Максименко Олександр Григорович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 91.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Maksimenko Oleksandr Grigorovich Maksi menko 18 listopada 1916 Vilhuvatka 15 bereznya 2011 Kiyiv ukrayinskij zhivopisec i pedagog chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1947 roku Laureat Stalinskoyi premiyi III stupenya za 1948 rik Zasluzhenij hudozhnik URSR z 1972 roku Batko hudozhnici Maksimenko Oleksandr GrigorovichNarodzhennya 5 18 listopada 1916 Vilhovatka Kobelyackij rajon UkrayinaSmert 15 bereznya 2011 2011 03 15 94 roki Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR SRSR UkrayinaZhanr zhanrove malyarstvo pejzazh natyurmort i portretNavchannya Dnipropetrovske hudozhnye uchilishe 1938 i Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1947 Diyalnist hudozhnikVchitel Panin Mihajlo Mikitovich Shovkunenko Oleksij Oleksijovich Yeleva Kostyantin Mikolajovich Yerzhikovskij Sergij Mikolajovich Fomin Oleksandr Ivanovich Sharonov Mihajlo Andrijovich Grabar Igor Emanuyilovich i dVidomi uchni Olijnik Oleksij Petrovich i Prokopenko Mikola AntonovichPracivnik Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institutChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniPartiya VKP b Uchasnik nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 5 18 listopada 1916 19161118 roku u seli Vilhuvatci nini Poltavskij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayina U 1933 1938 rokah navchavsya v Dnipropetrovskomu hudozhnomu uchilishi de jogo pedagogami buli Mihajlo Panin U 1938 1941 rokah prodovzhiv navchannya u Kiyivskomu hudozhnomu instituti v Oleksiya Shovkunenka Kostyantina Yelevi Sergiya Yerzhikovskogo Oleksandra Fomina Mihajla Sharonova ta u 1941 1943 rokah na ukrayinskomu viddilenni Moskovskogo hudozhnogo institutu v Samarkandi ta Zagorsku de buv uchnem Igorya Grabarya Brav uchast u nimecko radyanskij vijni yak vijskovij hudozhnik 1 go Ukrayinskogo frontu Pid chas vijni stvoriv galereyu portretiv oficeriv Chervonoyi armiyi zamalovki scen soldatskogo zhittya misc bojovih dij 1947 roku zakinchiv Kiyivskij hudozhnij institut Diplomna robota kartina Gospodari zemli Chlen VKP b z 1948 roku Protyagom 1949 1951 rokiv vikladav kompoziciyu na grafichnomu fakulteti Kiyivskogo hudozhnogo institutu pislya chogo perebuvav na tvorchij roboti Meshkav u Kiyevi u budinku na vulici Filatova 10a kvartira 23 ta u budinku na vulici Larisi Rudenko 9 kvartira 21 Pomer 15 bereznya 2011 roku Pohovanij u kolumbariyi Bajkovogo kladovisha TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu u realistichnomu stili stvoryuvav natyurmorti pejzazhi portreti zhanrovi kartini Sered robit Bazar bilya mecheti Bibi Hanim 1943 Samarkand 1943 Zagorsk Lavra 1944 Gospodari zemli 1947 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini variant 1951 Harkivskij hudozhnij muzej Pid osin 1948 Poltavskij hudozhnij muzej Novatori kolgospnih laniv 1950 Zemlya Rillya 1952 Dniprovskij hudozhnij muzej Kolgospne pole 1956 Doneckij hudozhnij muzej Veneciya Kanal 1956 Kolgospnij storozh 1957 Voda prijshla 1957 Luganskij hudozhnij muzej variant 1959 Pered sivboyu 1960 Na poli 1961 Sedniv Hata v yakij perebuvav Taras Shev chenko 1961 Kobzar Petro Tishenko 1961 Natyurmort iz limonom 1961 Doyarka Lyuba 1962 Dumi hliboroba 1963 Sumskij hudozhnij muzej Spogadi Taras Shevchenko v Litnomu sadu 1964 Pershi kroki 1964 1965 Hliborobka 1965 Kol gospnicya 1966 Zolota osin 1968 Zmina 1968 Sednivskij krayevid 1969 Mati 1969 U vilnu hvilinu 1969 1970 Zhuravli letyat 1970 Batkivska zhurba 1971 Pro hlib 1972 Poluden 1973 Troyanda 1973 Zeleni ovochi 1973 Kolgospnij yarmarok 1974 Richka Sula 1975 Vechir Shefi 1976 Poltavski kolgospnici 1976 Dniprovi dali 1976 Osinnij natyurmort 1976 Hlib cibulya i yajcya 1976 Tak pochinalosya 1977 Sedniv Sadiba Lizoguba 1978 Yablunya 1978 Voseni 1978 Sedniv Rankovi tumani 1978 Do novogo zhittya 1978 Rannya vesna 1980 Pid vechir 1980 Na Sich 1982 Zhuravli letyat 1984 Materi 1987 Taras Shevchenko na Chernechij gori 1990 1994 Portret veterana vijni A P Nagornogo 1991 Kabaki 1993 Taras Shevchenko v Poltavi 1994 1995 Lon 2009 Bazarchik 2010 seriyi Pejzazhi 2000 ti Natyurmorti 2000 ti Krim zgadanih muzeyiv roboti hudozhnika zberigayutsya u Moskovskomu istorichnomu muzeyi Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini u Kiyevi Dniprovskomu istorichnomu muzeyi Chernigivskomu hudozhnomu muzeyi Muzeyi istoriyi mista Kiyeva Brav uchast u respublikanskih ta vsesoyuznih vistavkah z 1947 roku zarubizhnih z 1949 roku Personalni vistavki vidbulisya u Kiyevi u 1950 h 1982 1996 2006 rokah ZauvagiZa kartinu Gospodari zemli Za ciyeyu kartinoyu kompozitor Volodimir Nahabin napisav simfoniyu Ranok nashoyi Batkivshini PrimitkiKiyivskij derzhavnij muzej ukrayinskogo mistectva Katalog hudozhnih tvoriv ekspoziciya Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva i muzichnoyi literaturi URSR Kiyiv 1958 S 59 Maksimenko Oleksandr Grigorovich Dovidnik chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 1998 S 91 LiteraturaMaksimenko Oleksander Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1962 Kn 2 t 4 Krushelnickij Misto pochatok ISBN 5 7707 4049 3 Maksimenko Oleksandr Grigorovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 1968 Maksimenko Oleksandr Grigorovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 285 Maksimenko Oleksandr Grigorovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 140 Maksimenko Oleksandr Grigorovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s Maksimenko Oleksandr Grigorovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 381 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Maksimenko Oleksandr Grigorovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 388 ISBN 5 88500 071 9

Дата публікації:
Топ