Сергій Миколайович Єржико вський нар 23 березня 1895 Вільно пом 15 грудня 1989 Київ український радянський живописець і

Сергій Миколайович Єржико́вський (нар. 23 березня 1895, Вільно — пом. 15 грудня 1989, Київ) — український радянський живописець і графік. Член Спілки художників України з 1938 року. Чоловік Н. Котек і батько О. Єржиковського.

Сергій Миколайович Єржиковський

Народження

23 березня 1895
Вільно

Смерть

15 грудня 1989 (94 роки)

Київ

Країна

СРСР

Навчання

Київський художній інститут

Діяльність

художник

Відомі учні

Авраменко Василь Кузьмович, Янін Анатолій Олександрович, Лящук Тимофій Андрійович, Кохан Кузьма Федорович, Голованов Володимир Федорович, Дев'янін Анатолій Михайлович, Тюха Іван Андрійович, Григор'єва Галина Сергіївна, Климонов Володимир Тимофійович, Нестеренко Микола Васильович, Семенко Олександр Іванович, Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна, Ладиженський Беніамін Хаїмович, Овчинникова Олена Василівна, Олійник Олексій Петрович, Максименко Олександр Григорович і Холоменюк Іван Олександрович

Член

Національна спілка художників України

Звання

Заслужений художник УРСР

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єржиковський.

Біографія

Народився 11 (23) березня 1895(18950323) року у місті Вільно (тепер Вільнюс, Литва). Брав участь у Першій світовій війні. 1928 року закінчив Київський художній інститут (майстерня Ф. Кричевського).

У 1929—1931 роках працював викладачем у Київській художньо-індустріальній школі, у 1931—1935 роках — у , а у 1933—1935 роках — у Харківському художньому інституті; у 1935—1941 роках — у Київському художньому інституті. Брав участь у Другій світовій війні. З 1946 по 1969 рік знову у Київському художньому інституті (від 1947 року — професор кафедри живопису і композиції).

Від 1928 року брав участь у мистецьких виставках.

Помер в Києві 15 грудня 1989 року.

Творчість

Основна галузь – реалістичний жанровий живопис. Автор сюжетно-тематичних картин на історичну тематику, баталістичних творів, жанрових полотен, ліричних пейзажів. У портретах відтворював душевні стани та індивідуальні характери; у лапідарних композиціях з особливою виразністю моделював класичні форми.

Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Донецькому художньому музеї.

Картини:

«Автопортрет із дружиною» (1928);
«Дроворуби» (1928);
«Автопортрет» (1929);
«Шахтарська зміна» (1930);
«На будівництві» (1931);
«Окопна правда» (1932);
«Преміювання колгоспників» (1933);
«Художниця Н. Котек» (1934; 1946);
«Любов» (1935);
«Юні авіамоделісти» (1937);
«Зустріч Т. Шевченка та М. Щепкіна у Нижньому Новгороді» (1939);
«Син» (1939);
«Співак М. Донець» (1940);
«В. Ленін» (1940);
«Т. Шевченко і М. Щепкін» (1940);
«Командир полку Ф. Заярний» (1943);
«Ніночка» (1946);
«Артилеристи під Сталінградом» (1946);
«У Сталінграді» (1947);
«Герой Радянського Союзу В. Демидов» (1947);
«У передгір’ї Карпат» (1948);
«Гуцул» (1948);
«Розбурхані хмари» (1949);
«В. І. Ленін та Н. К. Крупська у Татрах серед гуралів» (1951—1952);
«І. Ситник» (1955);
«Ранок над Дніпром» (1957);
«І. Беклемішева» (1957);
«Русява дівчина» (1959);
«Сумний лист» (1962);
«Тетянка» (1965);
«О. Шовкуненко» (1970);
«Т. Шевченко» (1970);
«Лікар Ф. Богданов» (1974);
«Портрет комбайнера Д. С. Остапенка» (1975);
«На річці Снов» (1975);
«Т. Шевченко в Каневі» (1980);
«В. Кирейко» (1986);
«Е. Ціолковський» (1989).

Відзнаки

Заслужений художник УРСР з 1985 року;
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1985), «Знак Пошани», медалями.

Примітки

. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
Память народа(рос.)

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 82.;
Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 240. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
Подчекаєв О. В. Єржиковський Сергій: Альбом. Київ, 1977;
Блюміна І. Найдорожчі теми // Прапор комунізму. 1980, 23 березня;
Афанасьєв В. Майстер живопису: Художнику С. М. Єржиковському — 90 років // Прапор комунізму. 1985, 22 березня;
Липа К. Сторіччя — ювілей художника С. М. Єржиковського // КіЖ. 1995, 12 квітня.

[ЕСУ-1] . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 березня 2020.

[2] Память народа(рос.)