Мазур Володимир Олександрович (театральний діяч)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Мазур.

Не плутати з Мазуром Володимиром Олександровичем — українським кінорежисером.

Володимир Олександрович Ма́зур (нар. 12 лютого 1940, Рибниця) — український театральний режисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1988 року; дипломант Міжнародного фестивалю телевізійних фільмів «Відкрий Україну» 2009 року; лауреат премії Національної спілки театральних діячів України імені Миколи Садовського за 2010 рік.

Мазур Володимир Олександрович
Народився	12 лютого 1940(1940-02-12) (84 роки) Рибниця, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	театральний режисер, сценарист
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1969)
Вчителі	Захава Борис Євгенович
Заклад	Дніпровський академічний театр драми і комедії, Дніпропетровський театр юного глядача, Дніпровський академічний театр драми і комедії і Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр
Нагороди
«Похідний марш» Олександра Галича (1968); «Чайка» Антона Чехова (1970); Олександра Остров­ського (1971); Теннессі Вільямса (1971); «Тригрошова опера» Бертольта Брехта (1971); «Цигани» Олександра Пушкіна (1973, інсценізація); «Комедія помилок» Вільяма Шекспіра (1974); «Іменем землі та сонця» Йона Друце (1979); «Клоп» Володимира Мая­ков­сь­кого (1979); «Характери» Василя Шук­­шина (1980); «Реві­зор» Миколи Гоголя (1982); «І більш за вік триває день» Чингіза Айтматова (1983, інсценізація); «Майстер і Маргарита» за Михайлом Булгаковим (1985, інсценізація); «А завтра була вій­на» за Борисом Васильєвим (1986); «На дні» Максима Горького (1988); «97» Миколи Куліша (1988); «Сцени з подружнього життя» Інгмара Бергмана (1989); «Квітень у новорічну ніч» Г. Кунцева (1999); «Собор» за Олесем Гончаром (2001); «Філуме­на Мар­турано» Едуардо де Філіппо (2002); «Овечка (Я шукала того, кого покохала душа моя…)» (2003); «№ 13, або Шалена ніч» (2005); «Мойсей» Івана Франка (2007, інсценізація); «Одержима» Лесі Укра­їнки (2011); «Моя любов Електра» (2012); «Будь­те здорові!» (2013); «Про­щання на біс» (2015). Оформив виставу «Принижені та скривджені» за Федором Достоєвським (1982). Написав кіносценарій до фільму про Олеся Гончара «Велетень степів» (Дніпропетровськ, 2008). Автор статей про театральних діячів Дніпра у Енциклопедії сучасної України. Примітки В. О. Мазур. Авторський внесок. / Енциклопедія сучасної України. Література В. П. Макогонова. Мазур Володимир Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — .