Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку (ісп. Complejo de Comunicaciones de Espacio Profundo de Madrid, англ. Madrid Deep Space Communications Complex) — станція космічного зв'язку, розташована у Робледо-де-Чавела в Іспанії і керована Національним інститутом аерокосмічної техніки у співпраці з НАСА й за участі ЄКА. Належить до Мережі далекого космічного зв'язку НАСА і Європейської РНДБ-мережі. Перша антена комплексу була встановлена в 1961 році для програми «Марінер».
40°25′53″ пн. ш. 4°14′53″ зх. д. / 40.43138889002777603° пн. ш. 4.248055560028° зх. д.Координати: 40°25′53″ пн. ш. 4°14′53″ зх. д. / 40.43138889002777603° пн. ш. 4.248055560028° зх. д. | |
Країна | Іспанія |
Розташування | Мадрид |
Організація | Національний інститут аерокосмічної техніки |
Сайт: | mdscc.nasa.gov |
Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку (Іспанія) | |
Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку у Вікісховищі |
Опис
Комплекс включає антени DSS-63 (діаметром 70 м), DSS-65, DSS-54 і DSS-55 (по 34 м кожна), DSS-66 (26 м). Найстаріша антена, DSS-61, зараз використовується лише для освітніх проєктів, зокрема для проєкту PARTNeR. У січні 2021 року запрацювала нова антена DSS-56 діаметром 34 метри, виготовлена Національним інститутом аерокосмічних технологій. Наприкінці 2021 року планувалось введення в експлуатацію нової антени DSS-53.
Поруч з комплексом антен розташований центр НАСА для відвідувачів.
|
Історія
Перша антена під назвою DSS-61 діаметром 26 м була встановлена в 1961 році для програми «Марінер». Комплекс космічного зв'язку був урочисто відкритий у 1964 році тодішнім принцом Іспанії Хуаном Карлосом I і почав свою роботу в липні 1965 року під час місії «Марінер-4».
Інша 26-метрова антена DSS-66 була встановлена незабаром після першої, але в іншому місці — в сусідньому муніципалітеті Фреснедільяс-де-ла-Оліва. Вона використовувалась для місій програми «Аполлон». Зокрема, Ніл Армстронг, учасник висадки на Місяць в межах місії «Аполлона-11», згадував: «Без життєво важливого зв'язку між „Аполлоном-11“ і мадридською станцією Робледо-де-Чавела наша висадка на Місяць була б неможливою». Комплекс зв'язку у Фреснедільяс-де-ла-Оліва закрився в 1985 році. Антену DSS-66 розібрали, перевезли до Робледо-де-Чавела і встановили на новому місці.
Третьою антеною в Робледо-де-Чавела є DSS-63, яка була створена з діаметром 64 м, але згодом розширена до 70 м для відстеження зондів «Вояджер», коли їх місія була продовжена за межі Сатурна.
Антени Мадридського комплексу далекого космічного зв'язку використовувались для зв'язку з космічними апаратами «Вікінг», «Mars Express» і «Venus Express», «Розетта», «Кассіні-Гюйгенс», «Pioneer 10», «Mars Reconnaissance Orbiter». Саме Мадридському комплексу вдалося з'єднатися з марсоходом «Спіріт», коли він втратив зв'язок із Землею.
Інші найближчі станції
У Мадриді, крім цієї станції, є ще два комплекси космічного моніторингу та досліджень:
- [en] Європейського космічного агентства (у Вільянуева-де-ла-Каньяда).
- Центр контролю та моніторингу Hispasat (в Арганда-дель-Рей).
Поблизу Робледо де Чавела, у сусідньому місті Себрерос (в Авілі), Європейське космічне агентство побудувало [en] на старій закритій станції НАСА. Таким чином, ЄКА має намір створити власну мережу дослідження космосу з трьома антенами, розташованими в трьох точках на планеті, подібно до Мережі далекого космічного зв'язку НАСА.
Примітки
- DSS-65. Процитовано 5 de octubre de 2016.
- DSS-54. Процитовано 5 de octubre de 2016.
- DSS-55. Процитовано 5 de octubre de 2016.
- Mónica Salomone, «La NASA dedica a proyectos docentes una de sus antenas instalada en Madrid», El País, 2 de mayo de 2001.
- M. Aguirregomezcorta, «Desde el instituto se ve el cielo», El País, 2 de mayo de 2005.
- Andrés del Prado, «», El Mirador de la Sierra, marzo de 2007.
- Proyecto Académico con el Radio Telescopio de NASA en Robledo (PARNTeR).
- https://www.inta.es/export/sites/default/.galleries/Galeria-pdfs-Noticias/2021/Nueva-antena-en-Robledo-de-Chavela.pdf
- Olalla Cernuda, «La NASA, en Robledo de Chavela», El Mundo, 13 de febrero de 2004.
- Andrés Campos, «Reportaje: Excursiones: ascensión a la Almenara: 'La primera piedra'», El País, 24 de febrero de 1995.
- Previamente, en esta estación, el 23 de agosto de 1966, se había recibido la primera fotografía de la Tierra vista desde las cercanías de la Luna. Véase: Digicam History.
- DSS-63. Процитовано 5 de octubre de 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку |
- Proyecto Académico con el Radio Telescopio de NASA en Robledo (PARTNeR)
- Sitio web del MDSCC en la NASA
- Proyecto PARTNeR
- «Descripción de NASA, toda una vida al servicio del Espacio», entrevista a Carlos González, podcast «la Fábrica de la Ciencia», programa 421.
- Actividad de antenas de la Red del Espacio Profundo en tiempo real
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madridskij kompleks dalekogo kosmichnogo zv yazku isp Complejo de Comunicaciones de Espacio Profundo de Madrid angl Madrid Deep Space Communications Complex stanciya kosmichnogo zv yazku roztashovana u Robledo de Chavela v Ispaniyi i kerovana Nacionalnim institutom aerokosmichnoyi tehniki u spivpraci z NASA j za uchasti YeKA Nalezhit do Merezhi dalekogo kosmichnogo zv yazku NASA i Yevropejskoyi RNDB merezhi Persha antena kompleksu bula vstanovlena v 1961 roci dlya programi Mariner Madridskij kompleks dalekogo kosmichnogo zv yazku40 25 53 pn sh 4 14 53 zh d 40 43138889002777603 pn sh 4 248055560028 zh d 40 43138889002777603 4 248055560028 Koordinati 40 25 53 pn sh 4 14 53 zh d 40 43138889002777603 pn sh 4 248055560028 zh d 40 43138889002777603 4 248055560028Krayina IspaniyaRoztashuvannya MadridOrganizaciya Nacionalnij institut aerokosmichnoyi tehnikiSajt mdscc nasa govMadridskij kompleks dalekogo kosmichnogo zv yazkuMadridskij kompleks dalekogo kosmichnogo zv yazku Ispaniya Madridskij kompleks dalekogo kosmichnogo zv yazku u VikishovishiOpisKompleks vklyuchaye anteni DSS 63 diametrom 70 m DSS 65 DSS 54 i DSS 55 po 34 m kozhna DSS 66 26 m Najstarisha antena DSS 61 zaraz vikoristovuyetsya lishe dlya osvitnih proyektiv zokrema dlya proyektu PARTNeR U sichni 2021 roku zapracyuvala nova antena DSS 56 diametrom 34 metri vigotovlena Nacionalnim institutom aerokosmichnih tehnologij Naprikinci 2021 roku planuvalos vvedennya v ekspluataciyu novoyi anteni DSS 53 Poruch z kompleksom anten roztashovanij centr NASA dlya vidviduvachiv Zagalnij viglyadZagalnij viglyad Centr dlya vidviduvachivCentr dlya vidviduvachiv IstoriyaPershe foto Zemli z Misyacya peredano 23 serpnya 1966 roku z Lunar orbiter do Robledo de Chavela Persha antena pid nazvoyu DSS 61 diametrom 26 m bula vstanovlena v 1961 roci dlya programi Mariner Kompleks kosmichnogo zv yazku buv urochisto vidkritij u 1964 roci todishnim princom Ispaniyi Huanom Karlosom I i pochav svoyu robotu v lipni 1965 roku pid chas misiyi Mariner 4 Insha 26 metrova antena DSS 66 bula vstanovlena nezabarom pislya pershoyi ale v inshomu misci v susidnomu municipaliteti Fresnedilyas de la Oliva Vona vikoristovuvalas dlya misij programi Apollon Zokrema Nil Armstrong uchasnik visadki na Misyac v mezhah misiyi Apollona 11 zgaduvav Bez zhittyevo vazhlivogo zv yazku mizh Apollonom 11 i madridskoyu stanciyeyu Robledo de Chavela nasha visadka na Misyac bula b nemozhlivoyu Kompleks zv yazku u Fresnedilyas de la Oliva zakrivsya v 1985 roci Antenu DSS 66 rozibrali perevezli do Robledo de Chavela i vstanovili na novomu misci Tretoyu antenoyu v Robledo de Chavela ye DSS 63 yaka bula stvorena z diametrom 64 m ale zgodom rozshirena do 70 m dlya vidstezhennya zondiv Voyadzher koli yih misiya bula prodovzhena za mezhi Saturna Anteni Madridskogo kompleksu dalekogo kosmichnogo zv yazku vikoristovuvalis dlya zv yazku z kosmichnimi aparatami Viking Mars Express i Venus Express Rozetta Kassini Gyujgens Pioneer 10 Mars Reconnaissance Orbiter Same Madridskomu kompleksu vdalosya z yednatisya z marsohodom Spirit koli vin vtrativ zv yazok iz Zemleyu Inshi najblizhchi stanciyiU Madridi krim ciyeyi stanciyi ye she dva kompleksi kosmichnogo monitoringu ta doslidzhen en Yevropejskogo kosmichnogo agentstva u Vilyanueva de la Kanyada Centr kontrolyu ta monitoringu Hispasat v Arganda del Rej Poblizu Robledo de Chavela u susidnomu misti Sebreros v Avili Yevropejske kosmichne agentstvo pobuduvalo en na starij zakritij stanciyi NASA Takim chinom YeKA maye namir stvoriti vlasnu merezhu doslidzhennya kosmosu z troma antenami roztashovanimi v troh tochkah na planeti podibno do Merezhi dalekogo kosmichnogo zv yazku NASA PrimitkiDSS 65 Procitovano 5 de octubre de 2016 DSS 54 Procitovano 5 de octubre de 2016 DSS 55 Procitovano 5 de octubre de 2016 Monica Salomone La NASA dedica a proyectos docentes una de sus antenas instalada en Madrid El Pais 2 de mayo de 2001 M Aguirregomezcorta Desde el instituto se ve el cielo El Pais 2 de mayo de 2005 Andres del Prado El Mirador de la Sierra marzo de 2007 Proyecto Academico con el Radio Telescopio de NASA en Robledo PARNTeR https www inta es export sites default galleries Galeria pdfs Noticias 2021 Nueva antena en Robledo de Chavela pdf Olalla Cernuda La NASA en Robledo de Chavela El Mundo 13 de febrero de 2004 Andres Campos Reportaje Excursiones ascension a la Almenara La primera piedra El Pais 24 de febrero de 1995 Previamente en esta estacion el 23 de agosto de 1966 se habia recibido la primera fotografia de la Tierra vista desde las cercanias de la Luna Vease Digicam History DSS 63 Procitovano 5 de octubre de 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madridskij kompleks dalekogo kosmichnogo zv yazku Proyecto Academico con el Radio Telescopio de NASA en Robledo PARTNeR Sitio web del MDSCC en la NASA Proyecto PARTNeR Descripcion de NASA toda una vida al servicio del Espacio entrevista a Carlos Gonzalez podcast la Fabrica de la Ciencia programa 421 Actividad de antenas de la Red del Espacio Profundo en tiempo real