Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Венера-експрес» (англ. Venus Express) — космічний апарат Європейського космічного агентства, що вивчав Венеру у 2006–2012 роках. Апарат стартував у 2005 році.
| Венера-експрес | |
 | |
| Маса | 1270 кг, 700 кг і 93 кг |
|---|---|
| Тривалість | 289 785 600 секунда |
| Початкова точка маршруту | Стартовий майданчик №31 космодрому Байконур |
| Ракета-носій | Союз-ФГ |
| Підрядник запуску | Старсем |
| Дата запуску космічного апарату за UTC | 9 листопада 2005 |
| Дата сходження з орбіти | лютий 2015 |
| Батьківське небесне тіло | Венера |
| Апоцентр | 63 000 км |
| Перицентр | 460 км |
| Нахил орбіти | 1,6 радіан |
| Період обертання | 86 400 секунда |
| Виробник | d |
| Вихідна потужність | 1100 ват |
| Причина руйнування | d |
| Довжина або відстань | 1,5 м |
| Ширина | 1,8 м |
| Висота | 1,4 м |
| Розгінний блок | d[2] |
| Офіційний сайт | |
 Венера-експрес у Вікісховищі | |
Підготовчий етап
Узгодження про запуск апарата Європейського космічного агентства і російсько-європейської компанії «Старсем» було підписано в червні 2003 року. Запуск апарата був запланований на 26 жовтня 2005 року з космодрому Байконур за допомогою ракети Союз-ФГ та розгінного блоку «Фрегат». 21 жовтня старт було перенесено на пізніший термін через забруднення апарату, що відбулося внаслідок порушення електровакуумної теплоізоляції розгінного блоку при підготовці до старту. Стартове вікно було відкрито 24 листопада. 3 листопада прес-служба Федерального космічного агентства розповсюдила заяву про те, що запуск відбудеться 9 листопада.
Запуск та політ
9 листопада 2005 року о 6 годині 33 хвилини за московським часом (3:33 UTC) ракета-носій Союз-ФГ з міжпланетною станцією «Венера-експрес» успішно стартувала зі стартового майданчика. Через дві години після старту апарат вийшов на зв'язок з Європейським центром управління космічними апаратами (European Space Operations Centre — ESOC). Усі системи станції «Венера-експрес» відпрацювали в штатному режимі і вона продовжила свій автономний політ у міжпланетному просторі до виходу на навколовенеріанську орбіту, який відбувся 11 квітня 2006 року.
Вивчення Венери
11 квітня 2006 апарат, увімкнувши двигун на 50 хвилин і зменшивши швидкість, вийшов на проміжну сильновитягнуту орбіту навколо планети (з перицентром близько 400 кілометрів і апоцентром 350 тисяч кілометрів). Після цього за допомогою додаткових маневрів був зроблений перехід на близькополярну робочу орбіту з перигесперієм всього 250 кілометрів і апогесперієм 66 тисяч кілометрів, з періодом обертання 24 години.
12 квітня з борту станції вперше знято раніше несфотографований південний полюс планети. Тестові фотографії з низькою роздільною здатністю були отримані за допомогою спектрометра VIRTIS із висоти 206 452 км над поверхнею.
Незважаючи на те, що це були тестові зображення, європейські вчені були здивовані якістю роботи апаратури і їх науковою цінністю: в атмосфері Венери, точно над південним полюсом, була відкрита темна воронка, аналогічна подібній над північним полюсом планети.
Опис апарата
- Розміри КА: 1,5×1.8×1.4 м
- Стартова маса: 1250 кг
- Маса ракетного палива: 570 кг
- Ефективне навантаження: 90 кг
За вмістом апаратури «Венера-експрес» в основному копіює свій марсіанський прототип «Марс-експрес». Спектрометри, що працюють в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах, а також прилад АСПЕРА для аналізу навколопланетної плазми — це компоненти зі складу марсіанського апарату. До них було додано картуючий спектрометр VIRTIS, що був взятий із місії Розетта.
З унікальних пристроїв, що були розроблені спеціально для цієї місії, слід зазначити мініатюрну цифрову камеру. Ця камера фотографувала хмари та поверхню планети з частотою від 5 секунд до десятків хвилин.
За участі російських вчених були виготовлені планетний Фур'є-спектрометр PFS та атмосферний спектрометр SPICAV. Однак PFS виявився непрацюючим.
Параметри орбіти
- Апоцентрична висота: 66 000 км
- Висота перицентрична: 250 км
- Період обертання: 24 години
- Нахил орбіти: 89,99°.
Досягнення місії
Прилад АСПЕРА допоміг вивчити склад утікаючих з атмосфери Венери частинок. В основному вони представлені іонами водню, кисню та гелію. Було встановлено склад «тікаючої» плазми та доплерівське відношення водню та кисню, що відповідає складу води: два іони водню до одного іону кисню.
За допомогою VIRTIS спостерігалися свічення молекул кисню та вуглекислого газу в атмосфері. Відкриті нові деталі на тому боці планети, який повернутий до Сонця, і, відповідно, поглинає більшу частину сонячного тепла. При цьому в атмосфері утворюються окремі області «газові кишені», або «комірки конвекції». Зареєстровано неочікувану теплу область, що отримала назву «температурної інверсії», була зареєстрована протягом декількох зоряних затемнень на нічній стороні планети. Науковці запропонували наступний механізм її нагріву: коли деяка обмежена область газу («газова кишеня») опускається з мезосфери в густіші шари атмосфери, то тиск, що збільшився, стискає «кишеню», в результаті чого всередині нього підвищується температура.
Вартість проекту — близько 300 млн євро.
Венеріанське вивчення продовжать інші апарати: за «Венеріанським Експресом» в 2010 році до планети наблизився японський апарат Venus Climate Orbiter (Венеріанський кліматичний орбітальний апарат, з іншою назвою — «Планета-С», Planet-C). Але 7 грудня 2010 року він не зміг загальмуватися, тому подальше його використання під питанням.
Посилання
- Сторінка проекту на сайті ЄКА [ 4 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- «Назустріч ранковій зірці» [ 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Європейське космічне агентство [ 13 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Роскосмос [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
- McDowell J. Jonathan's Space Report — 1989.
- https://space.skyrocket.de/doc_stage/fregat.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Venera Venera ekspres angl Venus Express kosmichnij aparat Yevropejskogo kosmichnogo agentstva sho vivchav Veneru u 2006 2012 rokah Aparat startuvav u 2005 roci Venera ekspres Masa1270 kg 700 kg i 93 kg Trivalist289 785 600 sekunda Pochatkova tochka marshrutuStartovij majdanchik 31 kosmodromu Bajkonur Raketa nosijSoyuz FG Pidryadnik zapuskuStarsem Data zapusku kosmichnogo aparatu za UTC9 listopada 2005 Data shodzhennya z orbitilyutij 2015 Batkivske nebesne tiloVenera Apocentr63 000 km Pericentr460 km Nahil orbiti1 6 radian Period obertannya86 400 sekunda Virobnikd Vihidna potuzhnist1100 vat Prichina rujnuvannyad Dovzhina abo vidstan1 5 m Shirina1 8 m Visota1 4 m Rozginnij blokd 2 Oficijnij sajt Venera ekspres u Vikishovishi Malyunok Venera Ekspres Pidgotovchij etapUzgodzhennya pro zapusk aparata Yevropejskogo kosmichnogo agentstva i rosijsko yevropejskoyi kompaniyi Starsem bulo pidpisano v chervni 2003 roku Zapusk aparata buv zaplanovanij na 26 zhovtnya 2005 roku z kosmodromu Bajkonur za dopomogoyu raketi Soyuz FG ta rozginnogo bloku Fregat 21 zhovtnya start bulo pereneseno na piznishij termin cherez zabrudnennya aparatu sho vidbulosya vnaslidok porushennya elektrovakuumnoyi teploizolyaciyi rozginnogo bloku pri pidgotovci do startu Startove vikno bulo vidkrito 24 listopada 3 listopada pres sluzhba Federalnogo kosmichnogo agentstva rozpovsyudila zayavu pro te sho zapusk vidbudetsya 9 listopada Zapusk ta polit9 listopada 2005 roku o 6 godini 33 hvilini za moskovskim chasom 3 33 UTC raketa nosij Soyuz FG z mizhplanetnoyu stanciyeyu Venera ekspres uspishno startuvala zi startovogo majdanchika Cherez dvi godini pislya startu aparat vijshov na zv yazok z Yevropejskim centrom upravlinnya kosmichnimi aparatami European Space Operations Centre ESOC Usi sistemi stanciyi Venera ekspres vidpracyuvali v shtatnomu rezhimi i vona prodovzhila svij avtonomnij polit u mizhplanetnomu prostori do vihodu na navkoloveneriansku orbitu yakij vidbuvsya 11 kvitnya 2006 roku Vivchennya VeneriTrayektoriya ruhu stanciyi Venera ekspres navkolo Veneri z 1 kvitnya 2006 roku do 1 kvitnya 2008 roku 11 kvitnya 2006 aparat uvimknuvshi dvigun na 50 hvilin i zmenshivshi shvidkist vijshov na promizhnu silnovityagnutu orbitu navkolo planeti z pericentrom blizko 400 kilometriv i apocentrom 350 tisyach kilometriv Pislya cogo za dopomogoyu dodatkovih manevriv buv zroblenij perehid na blizkopolyarnu robochu orbitu z perigesperiyem vsogo 250 kilometriv i apogesperiyem 66 tisyach kilometriv z periodom obertannya 24 godini 12 kvitnya z bortu stanciyi vpershe znyato ranishe nesfotografovanij pivdennij polyus planeti Testovi fotografiyi z nizkoyu rozdilnoyu zdatnistyu buli otrimani za dopomogoyu spektrometra VIRTIS iz visoti 206 452 km nad poverhneyu Nezvazhayuchi na te sho ce buli testovi zobrazhennya yevropejski vcheni buli zdivovani yakistyu roboti aparaturi i yih naukovoyu cinnistyu v atmosferi Veneri tochno nad pivdennim polyusom bula vidkrita temna voronka analogichna podibnij nad pivnichnim polyusom planeti Opis aparataRozmiri KA 1 5 1 8 1 4 m Startova masa 1250 kg Masa raketnogo paliva 570 kg Efektivne navantazhennya 90 kg Za vmistom aparaturi Venera ekspres v osnovnomu kopiyuye svij marsianskij prototip Mars ekspres Spektrometri sho pracyuyut v ultrafioletovomu ta infrachervonomu diapazonah a takozh prilad ASPERA dlya analizu navkoloplanetnoyi plazmi ce komponenti zi skladu marsianskogo aparatu Do nih bulo dodano kartuyuchij spektrometr VIRTIS sho buv vzyatij iz misiyi Rozetta Z unikalnih pristroyiv sho buli rozrobleni specialno dlya ciyeyi misiyi slid zaznachiti miniatyurnu cifrovu kameru Cya kamera fotografuvala hmari ta poverhnyu planeti z chastotoyu vid 5 sekund do desyatkiv hvilin Za uchasti rosijskih vchenih buli vigotovleni planetnij Fur ye spektrometr PFS ta atmosfernij spektrometr SPICAV Odnak PFS viyavivsya nepracyuyuchim Parametri orbitiApocentrichna visota 66 000 km Visota pericentrichna 250 km Period obertannya 24 godini Nahil orbiti 89 99 Dosyagnennya misiyiPrilad ASPERA dopomig vivchiti sklad utikayuchih z atmosferi Veneri chastinok V osnovnomu voni predstavleni ionami vodnyu kisnyu ta geliyu Bulo vstanovleno sklad tikayuchoyi plazmi ta doplerivske vidnoshennya vodnyu ta kisnyu sho vidpovidaye skladu vodi dva ioni vodnyu do odnogo ionu kisnyu Za dopomogoyu VIRTIS sposterigalisya svichennya molekul kisnyu ta vuglekislogo gazu v atmosferi Vidkriti novi detali na tomu boci planeti yakij povernutij do Soncya i vidpovidno poglinaye bilshu chastinu sonyachnogo tepla Pri comu v atmosferi utvoryuyutsya okremi oblasti gazovi kisheni abo komirki konvekciyi Zareyestrovano neochikuvanu teplu oblast sho otrimala nazvu temperaturnoyi inversiyi bula zareyestrovana protyagom dekilkoh zoryanih zatemnen na nichnij storoni planeti Naukovci zaproponuvali nastupnij mehanizm yiyi nagrivu koli deyaka obmezhena oblast gazu gazova kishenya opuskayetsya z mezosferi v gustishi shari atmosferi to tisk sho zbilshivsya stiskaye kishenyu v rezultati chogo vseredini nogo pidvishuyetsya temperatura Vartist proektu blizko 300 mln yevro Venerianske vivchennya prodovzhat inshi aparati za Venerianskim Ekspresom v 2010 roci do planeti nablizivsya yaponskij aparat Venus Climate Orbiter Venerianskij klimatichnij orbitalnij aparat z inshoyu nazvoyu Planeta S Planet C Ale 7 grudnya 2010 roku vin ne zmig zagalmuvatisya tomu podalshe jogo vikoristannya pid pitannyam PosilannyaStorinka proektu na sajti YeKA 4 grudnya 2010 u Wayback Machine Nazustrich rankovij zirci 16 listopada 2011 u Wayback Machine Yevropejske kosmichne agentstvo 13 veresnya 2008 u Wayback Machine Roskosmos 16 lipnya 2011 u Wayback Machine McDowell J Jonathan s Space Report 1989 d Track Q14946885d Track Q6272367 https space skyrocket de doc stage fregat htm