Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Липка́ни (молд./рум. Lipcani, Ліпкань) — місто на півночі Молдови, на березі річки Прут. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Україною Подвір'ївка—Липкани.
| Місто Липкани | |||||
| |||||
 | |||||
| Церква святої Катерини | |||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 48°15′55″ пн. ш. 26°48′14″ сх. д. / 48.26527777780577821° пн. ш. 26.80388888891677723° сх. д.Координати: 48°15′55″ пн. ш. 26°48′14″ сх. д. / 48.26527777780577821° пн. ш. 26.80388888891677723° сх. д. | |||||
| Країна |  Молдова | ||||
| Район | Бричанський район | ||||
| Засновано | 1669 | ||||
| Перша згадка | 17 червня 1429[1][2] | ||||
| Населення | ▼ 4 685 (01.01.2014) | ||||
| Площа | 11,87 км² км² | ||||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-4706 | ||||
| Телефонний код | +373-247 | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| Водойма | р. Прут, р. Медвежка | ||||
| Назва мешканців | липканці і липканець | ||||
| Відстань | |||||
| До районного центру | |||||
| — фізична | 28 км | ||||
| До Кишинева | |||||
| — фізична | 252 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||
| GeoNames | 617897 | ||||
| Freebase | /m/03vr8s | ||||
| Карта | |||||
  Липкани Липкани (Молдова) | |||||
 Липкани у Вікісховищі | |||||
Географія
Місто Липкани - найпівнічніший населений пункт Молдови, розташований на північно-західному кордоні з Румунією та Україною, на лівому березі річки Прут, на відстані 252 км. від столиці - Кишинева і 28 км. від міста Бричани.
Природні ресурси
Земельний фонд населеного пункту становить 1187,53 га. Найбільшу частину займають внутрішньо сільські землі – 564,52 га. або 47,6% загальної площі. Межах міста практично немає сільськогосподарських угідь, тому єдиним джерелом розвитку міста є міська промисловість та послуги.
Історія
На території міста знайдено поховання трипільської культури.
Перша згадка про місто з'являється в Молдавському князівстві 7 червня 1429 року під назвою «Бурень». Свою нинішню назву Липкани отримали у 1699 році.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 3007 осіб (1489 чоловічої статі та 1518 — жіночої), налічувалось 320 дворових господарств, існували православна церква, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, пристань на річці Прут, поштова станція, дільнична квартира, відбувались щонедільні базари.
Станом на 1886 рік у царачькому селі, центрі Липканської волості, мешкало 879 осіб, налічувалось 142 дворових господарства, існували 2 православні церкви, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, 115 лавок, 5 постоялих дворів, відбувались торжки по четвергах та неділях. За 8 верст — кордон. За 9 верст — кордон. За 14 верст — постоялий двір.
За Словником Брокгауза й Ефрона:
 | Липкани — містечко Бессарабської губернії, Хотинського повіту, в 30 верстах від повітового міста, на лівому березі річки Прут, біля австрійського кордону, станція Новоселицької гілки південно-західних залізниць. Засновано раніше XVII століття й було населено литовськими вихідцями, відомими під ім'ям „ліпкан“ або кур'єрів; на обов'язку їх лежало доставляння депеш і т.п. Жителів - 3386, у тому числі євреїв - 2628, молдаван до 500 душ, небагато вірмен і понад 60 сімейств циган. Дворів 372. Дві православні церкви, синагога, 115 крамниць, пристань, митниця III-го класу. Головне заняття жителів - торгівля (євреї й вірмени), за часту скотарство (молдавани). Щотижневі базари, на які приганяють худобу, що скуповують австрійські агенти для експорту; інші предмети експорту (в Австрію й Молдову) - шкіри, вовна, риба, мотузки, вовняні, лляні й металеві вироби. Головні предмети ввозу - сіль-ледянка, нафта, волоські горіхи. В 1891 році привезено товарів через границю на 54 265 р. і паперових грошей 49 871 руб., вивезено за кордон товарів на 28 008 руб. і паперових грошей 96 886 руб.; митних зборів надійшло 3 822 р. фосфорита добувається щорічно понад 7000 пудов. |  |
У ХІХ століття і початку століття XX місто стає важливим торговим центром Північної Бессарабії. На щотижневих ярмарках у Липканах продавали на експорт, особливо до Австро-Угорщини, худобу, зерно, шкіри, рибу, металеві предмети, вовну, масло, мотузки тощо.
У червні-липні 1940 року на виконання німецько-радянського пакту в місто ввійшла Червона Армія, а саме воно стало частиною нової Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. Молдавське населення тоді зазнали репресій, радянська влада звинуватила їх у куркульстві, багатьох розстріляли або заслали до Сибіру.
За часів МРСР Липкани були адміністративним центром Липканського району. З 2 серпня 1940 року по 21 липня 1941 року район був частиною Чернівецької області УРСР.
На початку 60 років XX століття Липканський район був скасований, місто набуло статусу селища (у 1954 районний центр був перенесений до Бричани через близькість до кордону СРСР). За часів МРСР у Липканах працював маслоробний завод, виробничі, хлібний комбінати, педагогічне училище.
У 2010 році Липкани стали адміністративним центром, селище отримало статус міста. Також у 2010 році було відкрито пропускний пункт через державний кордон Республіки Молдова з Румунією реконструйованим мостом через річку Прут. Міст був підірваний у 1944 році німецькими військами, що відступали.
Економіка
Місті Липкани діє 93 суб'єкта господарювання, більшість з яких 74% або 80% є приватними підприємцями. Переважна більшість промислових підприємств населеного пункту наразі не працює. На території міста діють відділення 3 комерційних банків, місцевий ринок, філія взуттєвої фабрики, автостанція та залізнична станція, сільськогосподарське підприємство ТОВ «Каріопс».
Адміністрація і політика
Склад Липканської місцевої ради (13 депутатів), обраних 5 листопада 2023 року.
Етнічний склад
Етнічний склад, згідно переписом 2004 року
1897 року місті проживало 6 865 осіб, з яких 64 % становили євреї.
Етнічний склад міста згідно з переписом населення з 2004:
| Етнічна група | Чисельність | % Відсоток |
|---|---|---|
| молдовани та румуни | 2 692 30 | 49.26% 0.55% |
| українці | 2038 | 37.30% |
| росіяни | 596 | 10.90% |
| євреї | 27 | 0,49% |
| гагаузи | 11 | 0,20% |
| болгари | 9 | 0,16% |
| інші | 62 | |
| Загальна | 5.465 | 100% |
Відомі липканці
- Мойше Альтман — письменник-модерніст
- — поет і есеїст
- (р. 1949) — художник
- — лікар, журналіст, зять Шолом-Алейхема й батько дитячої письменниці
- Мойше Ойшер — кантор, кіноактор і виконавець єврейських пісень (США)
- Фрайделе Ойшер (1913—2004) — дитяча зірка американського театру на їдиші 1920-1930-х років.
- — письменник
- Давид Шейніс — співробітник НКВС, начальник підрозділу.
- Еліезер Штейнбарг — байкар і педагог
- — письменник
- — єврейський (їдиш) поет, драматург, прозаїк і режисер
Див. також
Примітки
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 492. — 508 с. —
- Costăchescu M. Documente moldovenești înainte de Ștefan cel Mare. Volumul 1: Documente intern: urice, (ispisoace), surete, regeste, traduceri: 1374-1437 — Iași: Viața Românească, 1931. — С. 284.
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 943)
- власницьке
- явна помилка в кількості мешканців та дворів
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона (1890–1907), (рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Recensământul populației din 2004. Caracteristici demografice, naționale, lingvistice, culturale [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.] statistica.md
Посилання
- Старі фотографії Ліпкан [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lipka ni mold rum Lipcani Lipkan misto na pivnochi Moldovi na berezi richki Prut U misti diye punkt kontrolyu cherez derzhavnij kordon z Ukrayinoyu Podvir yivka Lipkani misto i d selishe miskogo tipu 1940 Misto Lipkani Gerb Prapor Cerkva svyatoyi KateriniOsnovni dani 48 15 55 pn sh 26 48 14 sh d 48 26527777780577821 pn sh 26 80388888891677723 sh d 48 26527777780577821 26 80388888891677723 Koordinati 48 15 55 pn sh 26 48 14 sh d 48 26527777780577821 pn sh 26 80388888891677723 sh d 48 26527777780577821 26 80388888891677723Krayina MoldovaRajon Brichanskij rajonZasnovano 1669Persha zgadka 17 chervnya 1429 1 2 Naselennya 4 685 01 01 2014 Plosha 11 87 km km Poshtovi indeksi Poșta Moldovei MD 4706Telefonnij kod 373 247Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Vodojma r Prut r MedvezhkaNazva meshkanciv lipkanci i lipkanecVidstan Do rajonnogo centru fizichna 28 kmDo Kishineva fizichna 252 kmMisceva vlada Identifikatori i posilannya GeoNames 617897Freebase m 03vr8sKartaLipkaniLipkani Moldova Lipkani u VikishovishiGeografiyaMisto Lipkani najpivnichnishij naselenij punkt Moldovi roztashovanij na pivnichno zahidnomu kordoni z Rumuniyeyu ta Ukrayinoyu na livomu berezi richki Prut na vidstani 252 km vid stolici Kishineva i 28 km vid mista Brichani Prirodni resursi Zemelnij fond naselenogo punktu stanovit 1187 53 ga Najbilshu chastinu zajmayut vnutrishno silski zemli 564 52 ga abo 47 6 zagalnoyi ploshi Mezhah mista praktichno nemaye silskogospodarskih ugid tomu yedinim dzherelom rozvitku mista ye miska promislovist ta poslugi IstoriyaNa teritoriyi mista znajdeno pohovannya tripilskoyi kulturi Persha zgadka pro misto z yavlyayetsya v Moldavskomu knyazivstvi 7 chervnya 1429 roku pid nazvoyu Buren Svoyu ninishnyu nazvu Lipkani otrimali u 1699 roci Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 3007 osib 1489 cholovichoyi stati ta 1518 zhinochoyi nalichuvalos 320 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva yevrejska sinagoga 4 molitovnih budinki pristan na richci Prut poshtova stanciya dilnichna kvartira vidbuvalis shonedilni bazari Stanom na 1886 rik u carachkomu seli centri Lipkanskoyi volosti meshkalo 879 osib nalichuvalos 142 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 pravoslavni cerkvi yevrejska sinagoga 4 molitovnih budinki 115 lavok 5 postoyalih dvoriv vidbuvalis torzhki po chetvergah ta nedilyah Za 8 verst kordon Za 9 verst kordon Za 14 verst postoyalij dvir Tihij vechir u Lipkanah Bessarabiya drukovana listivka pochatku 1900 h rokiv Za Slovnikom Brokgauza j Efrona Lipkani mistechko Bessarabskoyi guberniyi Hotinskogo povitu v 30 verstah vid povitovogo mista na livomu berezi richki Prut bilya avstrijskogo kordonu stanciya Novoselickoyi gilki pivdenno zahidnih zaliznic Zasnovano ranishe XVII stolittya j bulo naseleno litovskimi vihidcyami vidomimi pid im yam lipkan abo kur yeriv na obov yazku yih lezhalo dostavlyannya depesh i t p Zhiteliv 3386 u tomu chisli yevreyiv 2628 moldavan do 500 dush nebagato virmen i ponad 60 simejstv cigan Dvoriv 372 Dvi pravoslavni cerkvi sinagoga 115 kramnic pristan mitnicya III go klasu Golovne zanyattya zhiteliv torgivlya yevreyi j virmeni za chastu skotarstvo moldavani Shotizhnevi bazari na yaki priganyayut hudobu sho skupovuyut avstrijski agenti dlya eksportu inshi predmeti eksportu v Avstriyu j Moldovu shkiri vovna riba motuzki vovnyani llyani j metalevi virobi Golovni predmeti vvozu sil ledyanka nafta voloski gorihi V 1891 roci privezeno tovariv cherez granicyu na 54 265 r i paperovih groshej 49 871 rub vivezeno za kordon tovariv na 28 008 rub i paperovih groshej 96 886 rub mitnih zboriv nadijshlo 3 822 r fosforita dobuvayetsya shorichno ponad 7000 pudov U HIH stolittya i pochatku stolittya XX misto staye vazhlivim torgovim centrom Pivnichnoyi Bessarabiyi Na shotizhnevih yarmarkah u Lipkanah prodavali na eksport osoblivo do Avstro Ugorshini hudobu zerno shkiri ribu metalevi predmeti vovnu maslo motuzki tosho U chervni lipni 1940 roku na vikonannya nimecko radyanskogo paktu v misto vvijshla Chervona Armiya a same vono stalo chastinoyu novoyi Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Moldavske naselennya todi zaznali represij radyanska vlada zvinuvatila yih u kurkulstvi bagatoh rozstrilyali abo zaslali do Sibiru Za chasiv MRSR Lipkani buli administrativnim centrom Lipkanskogo rajonu Z 2 serpnya 1940 roku po 21 lipnya 1941 roku rajon buv chastinoyu Cherniveckoyi oblasti URSR Na pochatku 60 rokiv XX stolittya Lipkanskij rajon buv skasovanij misto nabulo statusu selisha u 1954 rajonnij centr buv perenesenij do Brichani cherez blizkist do kordonu SRSR Za chasiv MRSR u Lipkanah pracyuvav maslorobnij zavod virobnichi hlibnij kombinati pedagogichne uchilishe U 2010 roci Lipkani stali administrativnim centrom selishe otrimalo status mista Takozh u 2010 roci bulo vidkrito propusknij punkt cherez derzhavnij kordon Respubliki Moldova z Rumuniyeyu rekonstrujovanim mostom cherez richku Prut Mist buv pidirvanij u 1944 roci nimeckimi vijskami sho vidstupali EkonomikaAvtobusna zupinka Misti Lipkani diye 93 sub yekta gospodaryuvannya bilshist z yakih 74 abo 80 ye privatnimi pidpriyemcyami Perevazhna bilshist promislovih pidpriyemstv naselenogo punktu narazi ne pracyuye Na teritoriyi mista diyut viddilennya 3 komercijnih bankiv miscevij rinok filiya vzuttyevoyi fabriki avtostanciya ta zaliznichna stanciya silskogospodarske pidpriyemstvo TOV Kariops Administraciya i politikaSklad Lipkanskoyi miscevoyi radi 13 deputativ obranih 5 listopada 2023 roku Etnichnij sklad lt div class transborder style position absolute width 100px line height 0 lt div class transborder style position absolute width 100px line height 0 lt div class transborder style position absolute width 100px line height 0 lt div class transborder style position absolute width 100px line height 0 Etnichnij sklad zgidno perepisom 2004 roku moldavani 49 26 ukrayinci 37 30 rosiyani 10 90 rumuni 0 55 yevreyi 0 49 gagauzi 0 20 bolgari 0 16 inshi 1 14 1897 roku misti prozhivalo 6 865 osib z yakih 64 stanovili yevreyi Etnichnij sklad mista zgidno z perepisom naselennya z 2004 Etnichna grupa Chiselnist Vidsotok moldovani ta rumuni 2 692 30 49 26 0 55 ukrayinci 2038 37 30 rosiyani 596 10 90 yevreyi 27 0 49 gagauzi 11 0 20 bolgari 9 0 16 inshi 62 Zagalna 5 465 100 Vidomi lipkanciMojshe Altman pismennik modernist poet i eseyist r 1949 hudozhnik likar zhurnalist zyat Sholom Alejhema j batko dityachoyi pismennici Mojshe Ojsher kantor kinoaktor i vikonavec yevrejskih pisen SShA Frajdele Ojsher 1913 2004 dityacha zirka amerikanskogo teatru na yidishi 1920 1930 h rokiv pismennik David Shejnis spivrobitnik NKVS nachalnik pidrozdilu Eliezer Shtejnbarg bajkar i pedagog pismennik yevrejskij yidish poet dramaturg prozayik i rezhiserDiv takozhLipkanskij rajonPrimitkiNicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 S 492 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 Costăchescu M Documente moldovenești inainte de Ștefan cel Mare Volumul 1 Documente intern urice ispisoace surete regeste traduceri 1374 1437 Iași Viața Romanească 1931 S 284 d Track Q12735454d Track Q46852d Track Q4682179 Bessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 943 vlasnicke yavna pomilka v kilkosti meshkanciv ta dvoriv Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Enciklopedichnij slovnik Brokgauza j Efrona 1890 1907 ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Recensămantul populației din 2004 Caracteristici demografice naționale lingvistice culturale 5 chervnya 2011 u Wayback Machine statistica mdPosilannyaStari fotografiyi Lipkan 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi