«Леге́нда про Уленшпі́геля», повна назва «Леге́нда про герої́чні, весе́лі й славе́тні приго́ди Уленшпі́геля і Ла́мме Гудзака у Фла́ндрії та і́нших країнах» (фр. La Légende et les Aventures héroïques, joyeuses et glorieuses d'Ulenspiegel et de Lamme Goedzak au pays de Flandres et ailleurs) — історичний роман бельгійського письменника Шарля де Костера, опублікований у 1867 році. У романі використаний образ німецького діяча XIV століття Тіля Уленшпігеля, народного герояНідерландів, однак автор використовує його для відображення боротьби фламандців проти поневолення в часи Реформації у Нідерландах.
Легенда про Уленшпігеля | ||||
---|---|---|---|---|
фр. La Légende et les Aventures héroïques, joyeuses et glorieuses d'Ulenspiegel et de Lamme Goedzak au pays de Flandres et ailleurs | ||||
Титульна сторінка французького видання 1869 року. | ||||
Жанр | історичний роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | Шарль де Костер | |||
Мова | французька | |||
Опубліковано | 31 грудня 1867 | |||
Країна | Бельгія | |||
Ілюстратор | d і Франс Мазерель | |||
Художник обкладинки | d | |||
У «Гутенберзі» | 11208, 37599 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Історія
Де Костер з ранніх років цікавився минулим і мріяв стати істориком. Йому не вдалося отримати освіту за уподобаним фахом, проте у зрілому віці майбутній письменник влаштувався на роботу до королівського архіву Брюсселя, де мав доступ до різноманітних історичних документів. На їх основі він вирішив написати твір про героїчне минуле фламандців, що запекло виборювали незалежність у часи Нідерландської революції, коли Фландрія у складі Нідерландів перебувала під іспанським правлінням. 1858 року Шарль де Костер видав «Фламандські легенди» — збірку, написану за мотивами фламандських оповідок, в якій вже були помітні характерні риси майбутнього романіста: зацікавленість французьким і німецьким романтизмом, любов до містики й гумору. 1861 року він написав у схожому стилі «Брабантські оповідки». Весь цей час літератор-початківець працював над матеріалом для свого першого великого твору. Головним персонажем «Легенди» Шарль де Костер вирішив зробити народного героя XIV століття Тіля Уленшпігеля, в якому поєднувались героїзм, народна простота і гумор. 1867 року письменник завершив роботу над твором і 31 грудня «Легенда про Уленшпігеля» побачила світ.
Перший наклад був невеликим і залишився непоміченим, оскільки сучасні письменникові високопосадовці побачили у передмові натяки на себе, через що бельгійською пресою щодо роману було вжито «змову мовчання». 1869 року з'явилось французьке видання, що побачило світ у Парижі. У передмові до другого бельгійського видання 1893 року автор зазначає, що в створенні першого брали участь 18 осіб, маючи на увазі себе, двох видавців і 15 художників. Друге видання ілюстрував відомий художник Фелісьєн Ропс, однак і це не додало «Легенді» популярності. Пізніше книга вийшла з ілюстраціями-ліногравюрами знаменитого бельгійського модерністського художника й гравера Франса Мазереля. Лише в роки Першої світової війни роман став користуватись попитом, тоді ж його переклали англійською, німецькою, польською і російською мовами. В Росії роман Шарля де Костера вперше надрукували 1915 року в часописі «Голос минувшего», а в 1916 році видали як додаток до журналу «Нива» і окремою книгою у видавництві «Современные проблемы». За часів СРСР «Легенду про Уленшпігеля» популяризували через лівацькі настрої твору. Лише російською її видавали понад 40 разів загальним накладом у кілька мільйонів. А крім того переклали мовами усіх республік Радянського союзу.
Українською окремі фрагменти «Легенди про Тіля Уленшпігеля» були перекладені К. Гордієм і побачили світ у часописі «Вікна» (1927, № 1). У скороченому варіанті роман вперше видало видавництво у Харкові 1928 року, цей переклад здійснив Л. Красовський. Найповнішими є українські видання у перекладі Є. Єгорової та Сидора Сакидона (останню видано в серії «Вершини світового письменства»). У 1979 вийшов друком скорочений переклад Надії Гордієнко-Андріанової для дітей. Загалом твір видавали українською вісім разів.
Сюжет
В один день у родинах іспанського короля Карла V і фландрських простолюдинів Клааса і Сооткін народилися хлопчики. Королівське дитя назвали Філіпом, воно росло примхливим і жорстоким. Клаас назвав сина Тілем, однак згодом за ним закріпилось прізвисько Уленшпігель. Тіль ріс ледачим, веселим і капосним. Сусідкою Клааса була кума Катліна, що зналася на ворожбитстві. Вона народила позашлюбну дочку Неле, яка стала товаришкою Уленшпігеля по дитячих іграх.
Карл V, а згодом і Філіп провадили в Нідерландах політику жорсткого підкорення іспанській владі, особливо приділяючи увагу оподаткуванню, покаранню єресей і злочинів проти католицької церкви. За блюзнірство Тіля присудили до прощі до Риму, де він мав отримати відпуст від самого папи. Уленшпігель покинув рідну домівку, а закохана в нього Неле і згорьована мати залишились чекати вдома. Клаасів брат Йост, що перейшов на бік реформатів, заповів тому 700 флоринів. Але заздрісний сусіда-рибник підслухав розмову Клааса з братовим посланцем і наклепницьки віддав того під суд. Клааса викрили як єретика і спалили на вогнищі. За присудом половину його статків мав отримати зрадник, але Сооткін встигла сховати гроші у колодязі Катліни.
Тіль повернувся саме під час виконання присуду, він зібрав попіл батькового серця в ладанку і поклявся помститися. Відтепер шибайголова бачить сенс життя у боротьбі за визволення Фландрії від іспанських загарбників. Тим часом Катліна, що постраждала від тортур інквізиції й з'їхала з глузду, ходить на побачення з «дияволом». Той хитрощами вивідує, де Сооткін сховала гроші і краде їх. Невдовзі мати Тіля помирає у злиднях.
Уленшпігель йде у мандри, де зустрічає друга дитинства Ламме Гудзака. Це страшний ласун, черевань і страхополох, що шукає збіглу від нього жінку, яку чернець намовив жити у безшлюбній чистоті. Разом друзі потрапляють у різні пригоди, інколи веселі, але все частіше героїчні. Їм трапляється чимало простолюдинів — гезів, які допомагають реформатам. Тіль і Ламме вступають до війська Вільгельма I Оранського, де поступово підіймаються щаблями воїнської звитяги. Одного разу поблизу війська гезів з'являється вовкулака, що вбиває одиноких перехожих. Тіль береться упіймати «хижака» після особливо жорстокого вбивства дівчинки. Вовкулакою виявляється рибник, що через бідність грабує перехожих та імітує вовчі укуси. Зрадника і наклепника судять і спалюють на вогнищі. Катліна в одному з подорожніх дворян упізнає свого «диявола». За її словами проводять розслідування й з'ясовують, що дворянин дурив божевільну, видаючи себе за нечистого, що він вкрав гроші Сооткін, а також убив товариша. За убивство товариша його також присуджують до страти. Однак Катліна невдовзі теж помирає.
Тіль виявляє непокору до свого командира через недотримання тим слова, яке він дав полоненим. Разом із полоненими Тіля присуджують до повішання, але в останню мить Неле погоджується вийти за нього заміж — за місцевим звичаєм такого злочинця милують. Тіль одружується з Неле і разом вони несуть службу на одному з кораблів морських гезів. Ламме нарешті зустрічає свою жінку, а облудного ченця, що намагався віднадити її від законного чоловіка, Гудзак прирікає на своєрідну страту через переїдання (ченця годують насильно). Одного разу Тіль і Неле натираються чарівною маззю і бачать різні видива, після чого Неле приходить до тями, а Уленшпігель — ні. На згорьовану жінку натрапляє жалобна процесія й гробар вже починає рити Тілеві могилу, але той раптово прокидається зі сну і каже: «Хіба можна поховати Уленшпігеля — дух… матері нашої Фландрії? Фландрія може заснути, але вмерти — ніколи.»
Аналіз твору
Структура і основа сюжету
«Легенда про Уленшпігеля» складається з передмови і п'ятьох книг неоднакового об'єму, кожна з яких поділяється на маленькі безіменні глави. Передмова до роману містить авторські тлумачення, які подані як антитези до основної ідеї твору. Вона підписана ім'ям совича Пугупугуса Пугга, а також містить роз'яснення щодо того, звідки пішло прізвисько Уленшпігель: Ulen Spiegel (спотворене від Uyl en Spiegel) — «Сова і Дзеркало», тобто мудрість і сміх.
У першій книзі глави 6, 13, 16, 19, 41, 43, 47—49, 53, 59, 60, 62—64 позичені автором практично без змін з фламандської книги «Земне життя Тіля Уленшпігеля». Глави 24, 35, 39, 55, 57 містять авторські переробки того ж джерела, решта глав і книг належать перу суто Шарля де Костера. У другій книзі глава 11 складається з фрагментів історичної проповіді брата Корнеліса Адріансена, виголошеної 1590 року. Приспів у «Пісні гезів» (третя книга, глава 5) є фрагментом давньої фламандської пісні. Крім того, опис розгрому Собору Антверпенської Богоматері Шарль де Костер узяв з вірогідного повідомлення літописця Ван Метерена.
Наслідком такої розмаїтої бази стала стилістична неоднорідність твору і слабка зв'язність сюжету «Легенди». Більшість витівок Уленшпігеля безпідставні, їхні жертви або співучасники практично не фігурують в інших подіях роману, тобто вони подані як розрізнені епізоди. Місцями помітний анахронізм, наприклад, коли Філіпу було 29 років, народжений з ним в один день Уленшпігель ще по-юнацьки байдикував. Взагалі дати рідко згадуються у романі, натомість автор воліє відраховувати час посиланням на пори року. Їх часта зміна може плутати читача. Анахронізм полягає і в перенесенні особи Уленшпігеля — реальної постаті XIV століття — у часи Реформації.
Герої і стиль твору
Головним персонажем роману Шарль де Костер обрав Уленшпігеля через демократичність цього образу: Тіль був героєм народних усних переказів, численних анекдотів, що відповідало задуму автора, який хотів показати Реформацію як рух низів проти захланної аристократії та кліру. Крім того, використання образу Уленшпігеля дозволяло внести істотну частку гумору, розрядити похмурий перебіг кривавих подій, описаних у романі. Анекдотичність головного героя певною мірою полегшувала сприйняття твору простими людьми, адже «Легенда про Уленшпігеля» була розрахована на пролетарські прошарки суспільства.
Додатковими інструментами передачі авторського задуму стали другорядні персонажі. Ім'я Ламме Гудзака в дослівному перекладі означає «Ягня Добре», тобто підкреслює добродушність і деяку недолугість цього героя. Товстуна показано страшенним ненажерою, що завше перебуває або в стані травлення, або в стані пошуку їжі, але цим письменник хоче показати, що насправді від Ламме не варто чекати якогось підступу. Цей образ в поєднанні з Уленшпігелем, який у дорослому віці облишив витівки і поводить себе як герой, багато в чому нагадує дует з відомого роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот», де товаришем відчайдушного лицаря виступає практичний і приземлений Санчо Панса. Літературознавці також відмічають схожість художнього стилю Шарля де Костера з творами Франсуа Рабле (зокрема «Ґарґантюа і Пантаґрюелєм»), а також різними формами середньовічної народної літератури: притчами, новелами тощо. Цим зумовлено включення в роман анекдотичних і розпусних сцен, відвертий опис яких був нормою у народному мистецтві тієї епохи.
Ідея
«Легенда про Уленшпігеля» подана як історичний роман із включенням етнографічного матеріалу (народні пісні, анекдоти, перекази, оповідки). Сам автор багато працював над історичними документами того часу, тому в основних рисах твір є вірогідним. Загалом письменник правильно показав причинно-наслідковий зв'язок між подіями, описаними у романі: правління твердою рукою Карла V, надмірні амбіції його сина Філіпа II, оподаткування і важкий гніт конфіскацій, через які опосередковано розквітла інквізиція, перебіг війни Вільгельма I Оранського супроти іспанських карателів. Хоча Шарль де Костер не зосереджується на детальних описах побуту, але згадує багато характерних рис середньовічного життя: катання на ковзанах, поширені страви, пересування простолюду на ослах, допити і тортури суддів тощо.
Разом з тим матеріал поданий Шарлем де Костером тенденційно. В романі іспанська сторона і католицька церква описані виключно з негативного боку як кровопивці, що жирують коштом простих фламандців і нідерландців. Усі симпатії автор призначає для рідного народу і трудящих мас. Показово, що письменник змальовує негативні риси іспансько-католицького середовища як різні збочення і крайнощі (Філіп II має нахили садиста, зажерливий священник їсть сім разів на добу, реформатів зраджують лише через заздрощі, піддають тортурам суто заради розваги, ченець-ненажера має п'ять підборідь), в той час як схожі дії гезів автор виправдує. Зокрема, він пояснює відсутність постійної роботи, шахрайство і непристойні витівки молодого Тіля як невинні пустощі, ненажерливість Ламме як життєлюбство, викрадення майна гезами у мирних селян як військову необхідність, їхні бучні пиятики як веселощі. В цьому контексті деякі сторони характеру героїв виглядають суперечливо, наприклад, Уленшпігель замолоду поводить себе як розпусник і охоче користається повіями й будь-якими випадковими жінками, але зрештою виявляється гідним Неле, яка чекала його усе життя. Деякі з незручних питань історії письменник просто залишає без відповіді: не пояснює, чому Клаасів брат-католик став єретиком, що спричинило іконоборство, блюзнірства і погроми церков серед реформатів, а також непереконливо і суперечливо показує цілі Нідерландської революції (боротьба супроти іноземних загарбників, боротьба з надмірностями серед кліру чи боротьба бідняків за справедливий державний устрій). Внаслідок цього «Легенду про Уленшпігеля» сучасники письменника трактували як ідеологічний твір, спрямований проти правлячої верхівки Бельгії, в якій переважали консервативні і правоцентриські сили.
У прихованому вигляді в «Легенді про Уленшпігеля» містяться навіть елементи атеїстичної пропаганди, хоча загалом роман не заперечує якихось релігійних доктрин. Наприклад, єдину героїню твору, яка зберігає свою віру і приналежність церкві (дружина Гудзака), показано наївною дурепою, неспроможною відрізнити чистоту подружніх почуттів від сумнівного співжиття під наглядом псевдоморального ченця. Автор обачно заперечує магію як дійсну взаємодію з потойбічними силами, показуючи, що всі випадки чаклунства Катліни насправді були наслідком вживання психотропних речовин, але водночас натякає читачеві, що допомога швидше надійде не від Бога, а від «духів сил стихійних».
Критика
Тенденційність й антиклерикальна спрямованість твору призвели до «змови мовчання», до якої вдалася бельгійська преса після виходу першодруку «Легенди». Більшість критиків не приділяли уваги роману і не давали йому жодних оцінок. Шарль де Костер помер так і не дізнавшись про славу, що очікувала на його творчий доробок за кілька десятиліть. Пізніше літературознавці високо відмітили художні якості твору. Видатний бельгійський поет Еміль Верхарн сказав, що «це перша книга, де наша країна знайшла себе». Інший поет-бельгієць висловився про «Легенду» наступним чином:
Це фламандська Біблія. Книга нашої вітчизни. Широка Шельда, що несе в своїх водах частки нації з давніх віків… Це — вся вітчизна… Це наше вчора, наше завтра, це вся наша історія… |
писав:
Це перша книга, в якій бельгійці відчули смак і пахощі своєї землі, свого роду. Перша, яка вийшла з нейтралітету душі… Саме від Костера починається бельгійська література… |
Передмову до одного з видань роману написав відомий французький письменник Ромен Роллан. Стефан Цвейг порівняв її з монументальною поемою «Іліада» давньогрецького поета Гомера та оцінив як найвидатніше явище бельгійської літератури.
Фраза «Попіл Клааса стукає в моє серце» стала крилатою. Саме після виходу цієї книги у французькій мові поширилось слово фр. espiégle — «шибеник», похідне від прізвиська головного героя. «Легенда про Уленшпігеля» була екранізована двічі.
Екранізації
- (Les Aventures de Till l'Espiègle, 1956) — французько-східнонімецький фільм, реж. Жерар Філіп, Йоріс Івенс;
- «Легенда про Тіля» (1976) — радянський художній фільм, реж. Олександр Алов, Володимир Наумов).
Українські переклади
- Шарль де Костер. Легенда про Тіля Уленшпігеля й Ламма Гоодзака та про їхні пригоди, героїчні, веселі й славетні, у фландрськім краї та по інших світах. Кн. 1 / Пер. з фр. Л. Красовський; передм. В. Арнаутов. — Харків: Український робітник, 1928. — 208 с.
- Шарль де Костер. Легенда про героїчні, веселі й доблесні пригоди Тіля Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах / Пер. з фр. Тетяна Черторижська — Київ: Молодь, 1953. — 356 с.
- Шарль де Костер. Легенда про Уленшпігеля і Ламме Гудзаке, про їхні пригоди героїчні, презабавні і преславні у Фландрії та інших країнах [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] / Пер. з фр. Є. М. Єгорова. — Київ: Молодь, 1972. — 445 с.
- Шарль де Костер. Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] / Пер. з фр. С. Сакидон; передм. Р. Роллан; післям. В. Пащенко. — Київ: Дніпро, 1974. — 502 с.
- Шарль де Костер. Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах. — К.: Вища школа, 1984. — 479 с. — Тираж 100 000.
- Шарль де Костер. Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах / Пер. з фр. С. Сакидон; післям. В. Пащенко. — Київ: Дніпро, 1991. — 366 с.
Література
- А. Габарю. Шарль Де-Костер і «Легенда про Уленшпігеля» // «Життя й революція» (Київ). — 1927. — № 5. — С. 230—232.
Примітки
- Шарль де Костер Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах. — К.: Вища школа, 1984. — 479 с. — Тираж 100 000.
- Seal Graham Encyclopedia of Folk Heroes. — ABC-CLIO, 2001. — 347 с. — . (англ.)
- Вадим Пащенко Безсмертний твір Шарля де Костера / Шарль де Костер Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах. — К.: Вища школа, 1984. — С. 458—468.
- Ромен Роллан Легенда про Уленшпігеля (передмова) / Шарль де Костер Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах. — К.: Вища школа, 1984. — С. 3—12.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lege nda pro Ulenshpi gelya povna nazva Lege nda pro geroyi chni vese li j slave tni prigo di Ulenshpi gelya i La mme Gudzaka u Fla ndriyi ta i nshih krayinah fr La Legende et les Aventures heroiques joyeuses et glorieuses d Ulenspiegel et de Lamme Goedzak au pays de Flandres et ailleurs istorichnij roman belgijskogo pismennika Sharlya de Kostera opublikovanij u 1867 roci U romani vikoristanij obraz nimeckogo diyacha XIV stolittya Tilya Ulenshpigelya narodnogo geroyaNiderlandiv odnak avtor vikoristovuye jogo dlya vidobrazhennya borotbi flamandciv proti ponevolennya v chasi Reformaciyi u Niderlandah Legenda pro Ulenshpigelyafr La Legende et les Aventures heroiques joyeuses et glorieuses d Ulenspiegel et de Lamme Goedzak au pays de Flandres et ailleursTitulna storinka francuzkogo vidannya 1869 roku Zhanristorichnij romanFormaromanAvtorSharl de KosterMovafrancuzkaOpublikovano31 grudnya 1867Krayina BelgiyaIlyustratord i Frans MazerelHudozhnik obkladinkidU Gutenberzi 11208 37599 Cej tvir u VikishovishiIstoriyaDe Koster z rannih rokiv cikavivsya minulim i mriyav stati istorikom Jomu ne vdalosya otrimati osvitu za upodobanim fahom prote u zrilomu vici majbutnij pismennik vlashtuvavsya na robotu do korolivskogo arhivu Bryusselya de mav dostup do riznomanitnih istorichnih dokumentiv Na yih osnovi vin virishiv napisati tvir pro geroyichne minule flamandciv sho zapeklo viboryuvali nezalezhnist u chasi Niderlandskoyi revolyuciyi koli Flandriya u skladi Niderlandiv perebuvala pid ispanskim pravlinnyam 1858 roku Sharl de Koster vidav Flamandski legendi zbirku napisanu za motivami flamandskih opovidok v yakij vzhe buli pomitni harakterni risi majbutnogo romanista zacikavlenist francuzkim i nimeckim romantizmom lyubov do mistiki j gumoru 1861 roku vin napisav u shozhomu stili Brabantski opovidki Ves cej chas literator pochatkivec pracyuvav nad materialom dlya svogo pershogo velikogo tvoru Golovnim personazhem Legendi Sharl de Koster virishiv zrobiti narodnogo geroya XIV stolittya Tilya Ulenshpigelya v yakomu poyednuvalis geroyizm narodna prostota i gumor 1867 roku pismennik zavershiv robotu nad tvorom i 31 grudnya Legenda pro Ulenshpigelya pobachila svit Pershij naklad buv nevelikim i zalishivsya nepomichenim oskilki suchasni pismennikovi visokoposadovci pobachili u peredmovi natyaki na sebe cherez sho belgijskoyu presoyu shodo romanu bulo vzhito zmovu movchannya 1869 roku z yavilos francuzke vidannya sho pobachilo svit u Parizhi U peredmovi do drugogo belgijskogo vidannya 1893 roku avtor zaznachaye sho v stvorenni pershogo brali uchast 18 osib mayuchi na uvazi sebe dvoh vidavciv i 15 hudozhnikiv Druge vidannya ilyustruvav vidomij hudozhnik Felisyen Rops odnak i ce ne dodalo Legendi populyarnosti Piznishe kniga vijshla z ilyustraciyami linogravyurami znamenitogo belgijskogo modernistskogo hudozhnika j gravera Fransa Mazerelya Lishe v roki Pershoyi svitovoyi vijni roman stav koristuvatis popitom todi zh jogo pereklali anglijskoyu nimeckoyu polskoyu i rosijskoyu movami V Rosiyi roman Sharlya de Kostera vpershe nadrukuvali 1915 roku v chasopisi Golos minuvshego a v 1916 roci vidali yak dodatok do zhurnalu Niva i okremoyu knigoyu u vidavnictvi Sovremennye problemy Za chasiv SRSR Legendu pro Ulenshpigelya populyarizuvali cherez livacki nastroyi tvoru Lishe rosijskoyu yiyi vidavali ponad 40 raziv zagalnim nakladom u kilka miljoniv A krim togo pereklali movami usih respublik Radyanskogo soyuzu Ukrayinskoyu okremi fragmenti Legendi pro Tilya Ulenshpigelya buli perekladeni K Gordiyem i pobachili svit u chasopisi Vikna 1927 1 U skorochenomu varianti roman vpershe vidalo vidavnictvo u Harkovi 1928 roku cej pereklad zdijsniv L Krasovskij Najpovnishimi ye ukrayinski vidannya u perekladi Ye Yegorovoyi ta Sidora Sakidona ostannyu vidano v seriyi Vershini svitovogo pismenstva U 1979 vijshov drukom skorochenij pereklad Nadiyi Gordiyenko Andrianovoyi dlya ditej Zagalom tvir vidavali ukrayinskoyu visim raziv SyuzhetV odin den u rodinah ispanskogo korolya Karla V i flandrskih prostolyudiniv Klaasa i Sootkin narodilisya hlopchiki Korolivske ditya nazvali Filipom vono roslo primhlivim i zhorstokim Klaas nazvav sina Tilem odnak zgodom za nim zakripilos prizvisko Ulenshpigel Til ris ledachim veselim i kaposnim Susidkoyu Klaasa bula kuma Katlina sho znalasya na vorozhbitstvi Vona narodila pozashlyubnu dochku Nele yaka stala tovarishkoyu Ulenshpigelya po dityachih igrah Karl V a zgodom i Filip provadili v Niderlandah politiku zhorstkogo pidkorennya ispanskij vladi osoblivo pridilyayuchi uvagu opodatkuvannyu pokarannyu yeresej i zlochiniv proti katolickoyi cerkvi Za blyuznirstvo Tilya prisudili do proshi do Rimu de vin mav otrimati vidpust vid samogo papi Ulenshpigel pokinuv ridnu domivku a zakohana v nogo Nele i zgorovana mati zalishilis chekati vdoma Klaasiv brat Jost sho perejshov na bik reformativ zapoviv tomu 700 floriniv Ale zazdrisnij susida ribnik pidsluhav rozmovu Klaasa z bratovim poslancem i naklepnicki viddav togo pid sud Klaasa vikrili yak yeretika i spalili na vognishi Za prisudom polovinu jogo statkiv mav otrimati zradnik ale Sootkin vstigla shovati groshi u kolodyazi Katlini Til povernuvsya same pid chas vikonannya prisudu vin zibrav popil batkovogo sercya v ladanku i poklyavsya pomstitisya Vidteper shibajgolova bachit sens zhittya u borotbi za vizvolennya Flandriyi vid ispanskih zagarbnikiv Tim chasom Katlina sho postrazhdala vid tortur inkviziciyi j z yihala z gluzdu hodit na pobachennya z diyavolom Toj hitroshami vividuye de Sootkin shovala groshi i krade yih Nevdovzi mati Tilya pomiraye u zlidnyah Ulenshpigel jde u mandri de zustrichaye druga ditinstva Lamme Gudzaka Ce strashnij lasun cherevan i strahopoloh sho shukaye zbiglu vid nogo zhinku yaku chernec namoviv zhiti u bezshlyubnij chistoti Razom druzi potraplyayut u rizni prigodi inkoli veseli ale vse chastishe geroyichni Yim traplyayetsya chimalo prostolyudiniv geziv yaki dopomagayut reformatam Til i Lamme vstupayut do vijska Vilgelma I Oranskogo de postupovo pidijmayutsya shablyami voyinskoyi zvityagi Odnogo razu poblizu vijska geziv z yavlyayetsya vovkulaka sho vbivaye odinokih perehozhih Til beretsya upijmati hizhaka pislya osoblivo zhorstokogo vbivstva divchinki Vovkulakoyu viyavlyayetsya ribnik sho cherez bidnist grabuye perehozhih ta imituye vovchi ukusi Zradnika i naklepnika sudyat i spalyuyut na vognishi Katlina v odnomu z podorozhnih dvoryan upiznaye svogo diyavola Za yiyi slovami provodyat rozsliduvannya j z yasovuyut sho dvoryanin duriv bozhevilnu vidayuchi sebe za nechistogo sho vin vkrav groshi Sootkin a takozh ubiv tovarisha Za ubivstvo tovarisha jogo takozh prisudzhuyut do strati Odnak Katlina nevdovzi tezh pomiraye Til viyavlyaye nepokoru do svogo komandira cherez nedotrimannya tim slova yake vin dav polonenim Razom iz polonenimi Tilya prisudzhuyut do povishannya ale v ostannyu mit Nele pogodzhuyetsya vijti za nogo zamizh za miscevim zvichayem takogo zlochincya miluyut Til odruzhuyetsya z Nele i razom voni nesut sluzhbu na odnomu z korabliv morskih geziv Lamme nareshti zustrichaye svoyu zhinku a obludnogo chencya sho namagavsya vidnaditi yiyi vid zakonnogo cholovika Gudzak pririkaye na svoyeridnu stratu cherez pereyidannya chencya goduyut nasilno Odnogo razu Til i Nele natirayutsya charivnoyu mazzyu i bachat rizni vidiva pislya chogo Nele prihodit do tyami a Ulenshpigel ni Na zgorovanu zhinku natraplyaye zhalobna procesiya j grobar vzhe pochinaye riti Tilevi mogilu ale toj raptovo prokidayetsya zi snu i kazhe Hiba mozhna pohovati Ulenshpigelya duh materi nashoyi Flandriyi Flandriya mozhe zasnuti ale vmerti nikoli Analiz tvoruStruktura i osnova syuzhetu Legenda pro Ulenshpigelya skladayetsya z peredmovi i p yatoh knig neodnakovogo ob yemu kozhna z yakih podilyayetsya na malenki bezimenni glavi Peredmova do romanu mistit avtorski tlumachennya yaki podani yak antitezi do osnovnoyi ideyi tvoru Vona pidpisana im yam sovicha Pugupugusa Pugga a takozh mistit roz yasnennya shodo togo zvidki pishlo prizvisko Ulenshpigel Ulen Spiegel spotvorene vid Uyl en Spiegel Sova i Dzerkalo tobto mudrist i smih U pershij knizi glavi 6 13 16 19 41 43 47 49 53 59 60 62 64 pozicheni avtorom praktichno bez zmin z flamandskoyi knigi Zemne zhittya Tilya Ulenshpigelya Glavi 24 35 39 55 57 mistyat avtorski pererobki togo zh dzherela reshta glav i knig nalezhat peru suto Sharlya de Kostera U drugij knizi glava 11 skladayetsya z fragmentiv istorichnoyi propovidi brata Kornelisa Adriansena vigoloshenoyi 1590 roku Prispiv u Pisni geziv tretya kniga glava 5 ye fragmentom davnoyi flamandskoyi pisni Krim togo opis rozgromu Soboru Antverpenskoyi Bogomateri Sharl de Koster uzyav z virogidnogo povidomlennya litopiscya Van Meterena Naslidkom takoyi rozmayitoyi bazi stala stilistichna neodnoridnist tvoru i slabka zv yaznist syuzhetu Legendi Bilshist vitivok Ulenshpigelya bezpidstavni yihni zhertvi abo spivuchasniki praktichno ne figuruyut v inshih podiyah romanu tobto voni podani yak rozrizneni epizodi Miscyami pomitnij anahronizm napriklad koli Filipu bulo 29 rokiv narodzhenij z nim v odin den Ulenshpigel she po yunacki bajdikuvav Vzagali dati ridko zgaduyutsya u romani natomist avtor voliye vidrahovuvati chas posilannyam na pori roku Yih chasta zmina mozhe plutati chitacha Anahronizm polyagaye i v perenesenni osobi Ulenshpigelya realnoyi postati XIV stolittya u chasi Reformaciyi Geroyi i stil tvoru Golovnim personazhem romanu Sharl de Koster obrav Ulenshpigelya cherez demokratichnist cogo obrazu Til buv geroyem narodnih usnih perekaziv chislennih anekdotiv sho vidpovidalo zadumu avtora yakij hotiv pokazati Reformaciyu yak ruh niziv proti zahlannoyi aristokratiyi ta kliru Krim togo vikoristannya obrazu Ulenshpigelya dozvolyalo vnesti istotnu chastku gumoru rozryaditi pohmurij perebig krivavih podij opisanih u romani Anekdotichnist golovnogo geroya pevnoyu miroyu polegshuvala sprijnyattya tvoru prostimi lyudmi adzhe Legenda pro Ulenshpigelya bula rozrahovana na proletarski prosharki suspilstva Dodatkovimi instrumentami peredachi avtorskogo zadumu stali drugoryadni personazhi Im ya Lamme Gudzaka v doslivnomu perekladi oznachaye Yagnya Dobre tobto pidkreslyuye dobrodushnist i deyaku nedolugist cogo geroya Tovstuna pokazano strashennim nenazheroyu sho zavshe perebuvaye abo v stani travlennya abo v stani poshuku yizhi ale cim pismennik hoche pokazati sho naspravdi vid Lamme ne varto chekati yakogos pidstupu Cej obraz v poyednanni z Ulenshpigelem yakij u doroslomu vici oblishiv vitivki i povodit sebe yak geroj bagato v chomu nagaduye duet z vidomogo romanu Migelya de Servantesa Don Kihot de tovarishem vidchajdushnogo licarya vistupaye praktichnij i prizemlenij Sancho Pansa Literaturoznavci takozh vidmichayut shozhist hudozhnogo stilyu Sharlya de Kostera z tvorami Fransua Rable zokrema Gargantyua i Pantagryuelyem a takozh riznimi formami serednovichnoyi narodnoyi literaturi pritchami novelami tosho Cim zumovleno vklyuchennya v roman anekdotichnih i rozpusnih scen vidvertij opis yakih buv normoyu u narodnomu mistectvi tiyeyi epohi Ideya Legenda pro Ulenshpigelya podana yak istorichnij roman iz vklyuchennyam etnografichnogo materialu narodni pisni anekdoti perekazi opovidki Sam avtor bagato pracyuvav nad istorichnimi dokumentami togo chasu tomu v osnovnih risah tvir ye virogidnim Zagalom pismennik pravilno pokazav prichinno naslidkovij zv yazok mizh podiyami opisanimi u romani pravlinnya tverdoyu rukoyu Karla V nadmirni ambiciyi jogo sina Filipa II opodatkuvannya i vazhkij gnit konfiskacij cherez yaki oposeredkovano rozkvitla inkviziciya perebig vijni Vilgelma I Oranskogo suproti ispanskih karateliv Hocha Sharl de Koster ne zoseredzhuyetsya na detalnih opisah pobutu ale zgaduye bagato harakternih ris serednovichnogo zhittya katannya na kovzanah poshireni stravi peresuvannya prostolyudu na oslah dopiti i torturi suddiv tosho Razom z tim material podanij Sharlem de Kosterom tendencijno V romani ispanska storona i katolicka cerkva opisani viklyuchno z negativnogo boku yak krovopivci sho zhiruyut koshtom prostih flamandciv i niderlandciv Usi simpatiyi avtor priznachaye dlya ridnogo narodu i trudyashih mas Pokazovo sho pismennik zmalovuye negativni risi ispansko katolickogo seredovisha yak rizni zbochennya i krajnoshi Filip II maye nahili sadista zazherlivij svyashennik yist sim raziv na dobu reformativ zradzhuyut lishe cherez zazdroshi piddayut torturam suto zaradi rozvagi chenec nenazhera maye p yat pidborid v toj chas yak shozhi diyi geziv avtor vipravduye Zokrema vin poyasnyuye vidsutnist postijnoyi roboti shahrajstvo i nepristojni vitivki molodogo Tilya yak nevinni pustoshi nenazherlivist Lamme yak zhittyelyubstvo vikradennya majna gezami u mirnih selyan yak vijskovu neobhidnist yihni buchni piyatiki yak veseloshi V comu konteksti deyaki storoni harakteru geroyiv viglyadayut superechlivo napriklad Ulenshpigel zamolodu povodit sebe yak rozpusnik i ohoche koristayetsya poviyami j bud yakimi vipadkovimi zhinkami ale zreshtoyu viyavlyayetsya gidnim Nele yaka chekala jogo use zhittya Deyaki z nezruchnih pitan istoriyi pismennik prosto zalishaye bez vidpovidi ne poyasnyuye chomu Klaasiv brat katolik stav yeretikom sho sprichinilo ikonoborstvo blyuznirstva i pogromi cerkov sered reformativ a takozh neperekonlivo i superechlivo pokazuye cili Niderlandskoyi revolyuciyi borotba suproti inozemnih zagarbnikiv borotba z nadmirnostyami sered kliru chi borotba bidnyakiv za spravedlivij derzhavnij ustrij Vnaslidok cogo Legendu pro Ulenshpigelya suchasniki pismennika traktuvali yak ideologichnij tvir spryamovanij proti pravlyachoyi verhivki Belgiyi v yakij perevazhali konservativni i pravocentriski sili U prihovanomu viglyadi v Legendi pro Ulenshpigelya mistyatsya navit elementi ateyistichnoyi propagandi hocha zagalom roman ne zaperechuye yakihos religijnih doktrin Napriklad yedinu geroyinyu tvoru yaka zberigaye svoyu viru i prinalezhnist cerkvi druzhina Gudzaka pokazano nayivnoyu durepoyu nespromozhnoyu vidrizniti chistotu podruzhnih pochuttiv vid sumnivnogo spivzhittya pid naglyadom psevdomoralnogo chencya Avtor obachno zaperechuye magiyu yak dijsnu vzayemodiyu z potojbichnimi silami pokazuyuchi sho vsi vipadki chaklunstva Katlini naspravdi buli naslidkom vzhivannya psihotropnih rechovin ale vodnochas natyakaye chitachevi sho dopomoga shvidshe nadijde ne vid Boga a vid duhiv sil stihijnih KritikaTendencijnist j antiklerikalna spryamovanist tvoru prizveli do zmovi movchannya do yakoyi vdalasya belgijska presa pislya vihodu pershodruku Legendi Bilshist kritikiv ne pridilyali uvagi romanu i ne davali jomu zhodnih ocinok Sharl de Koster pomer tak i ne diznavshis pro slavu sho ochikuvala na jogo tvorchij dorobok za kilka desyatilit Piznishe literaturoznavci visoko vidmitili hudozhni yakosti tvoru Vidatnij belgijskij poet Emil Verharn skazav sho ce persha kniga de nasha krayina znajshla sebe Inshij poet belgiyec vislovivsya pro Legendu nastupnim chinom Ce flamandska Bibliya Kniga nashoyi vitchizni Shiroka Shelda sho nese v svoyih vodah chastki naciyi z davnih vikiv Ce vsya vitchizna Ce nashe vchora nashe zavtra ce vsya nasha istoriya pisav Ce persha kniga v yakij belgijci vidchuli smak i pahoshi svoyeyi zemli svogo rodu Persha yaka vijshla z nejtralitetu dushi Same vid Kostera pochinayetsya belgijska literatura Peredmovu do odnogo z vidan romanu napisav vidomij francuzkij pismennik Romen Rollan Stefan Cvejg porivnyav yiyi z monumentalnoyu poemoyu Iliada davnogreckogo poeta Gomera ta ociniv yak najvidatnishe yavishe belgijskoyi literaturi Fraza Popil Klaasa stukaye v moye serce stala krilatoyu Same pislya vihodu ciyeyi knigi u francuzkij movi poshirilos slovo fr espiegle shibenik pohidne vid prizviska golovnogo geroya Legenda pro Ulenshpigelya bula ekranizovana dvichi Ekranizaciyi Les Aventures de Till l Espiegle 1956 francuzko shidnonimeckij film rezh Zherar Filip Joris Ivens Legenda pro Tilya 1976 radyanskij hudozhnij film rezh Oleksandr Alov Volodimir Naumov Ukrayinski perekladiSharl de Koster Legenda pro Tilya Ulenshpigelya j Lamma Goodzaka ta pro yihni prigodi geroyichni veseli j slavetni u flandrskim krayi ta po inshih svitah Kn 1 Per z fr L Krasovskij peredm V Arnautov Harkiv Ukrayinskij robitnik 1928 208 s Sharl de Koster Legenda pro geroyichni veseli j doblesni prigodi Tilya Ulenshpigelya i Lamme Gudzaka u Flandriyi ta inshih krayinah Per z fr Tetyana Chertorizhska Kiyiv Molod 1953 356 s Sharl de Koster Legenda pro Ulenshpigelya i Lamme Gudzake pro yihni prigodi geroyichni prezabavni i preslavni u Flandriyi ta inshih krayinah 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Per z fr Ye M Yegorova Kiyiv Molod 1972 445 s Sharl de Koster Legenda pro geroyichni veseli i slavetni prigodi Ulenshpigelya i Lamme Gudzaka u Flandriyi ta inshih krayinah 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Per z fr S Sakidon peredm R Rollan pislyam V Pashenko Kiyiv Dnipro 1974 502 s Sharl de Koster Legenda pro geroyichni veseli i slavetni prigodi Ulenshpigelya i Lamme Gudzaka u Flandriyi ta inshih krayinah K Visha shkola 1984 479 s Tirazh 100 000 Sharl de Koster Legenda pro geroyichni veseli i slavetni prigodi Ulenshpigelya i Lamme Gudzaka u Flandriyi ta inshih krayinah Per z fr S Sakidon pislyam V Pashenko Kiyiv Dnipro 1991 366 s LiteraturaA Gabaryu Sharl De Koster i Legenda pro Ulenshpigelya Zhittya j revolyuciya Kiyiv 1927 5 S 230 232 PrimitkiSharl de Koster Legenda pro geroyichni veseli i slavetni prigodi Ulenshpigelya i Lamme Gudzaka u Flandriyi ta inshih krayinah K Visha shkola 1984 479 s Tirazh 100 000 Seal Graham Encyclopedia of Folk Heroes ABC CLIO 2001 347 s ISBN 978 1576072165 angl Vadim Pashenko Bezsmertnij tvir Sharlya de Kostera Sharl de Koster Legenda pro geroyichni veseli i slavetni prigodi Ulenshpigelya i Lamme Gudzaka u Flandriyi ta inshih krayinah K Visha shkola 1984 S 458 468 Romen Rollan Legenda pro Ulenshpigelya peredmova Sharl de Koster Legenda pro geroyichni veseli i slavetni prigodi Ulenshpigelya i Lamme Gudzaka u Flandriyi ta inshih krayinah K Visha shkola 1984 S 3 12