Лати́нська імпе́рія (фр. Empire latin de Constantinople, грец. Λατινική Αυτοκρατορία της Κωνσταντινούπολης; Ρωμανία, лат. Imperium Romaniae; 1204–1261) — середньовічна імперія, що була утворена після четвертого хрестового походу. Латинською мовою імперія називалася Romania. Столицею Латинської імперії був Константинополь.
Латинська імперія | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 1204 |
---|---|
Офіційна мова | Давньофранцузька мова |
Континент | Європа і Азія |
Столиця | Константинополь |
Форма правління | монархія |
Мова комунікації | середньогрецька мова |
Час/дата припинення існування | 1261 |
Латинська імперія у Вікісховищі |
Утворення імперії
Четвертий хрестовий похід, який задумувався як експедиція проти мусульман, переріс у захоплення столиці Візантії Константинополя. 13 квітня 1204 року хрестоносці увійшли у стародавнє місто і жорстоко його розграбували. Імперія була розгромлена, а завойовники поділили між собою її території. За привід використали прохання царевича Олексія, сина скинутого у 1195 році візантійського імператора Ісаака II Ангела до німецького імператора. Син імператора обіцяв, що у разі успіху православна церква буде передана у підпорядкування «апостольського престолу». Оточивши Константинополь влітку 1203 року, хрестоносці домоглися відновлення на престолі Ісаака II, але він не зміг виплатити їм обіцяної суми. Тому вояки пограбували Константинополь. За договором, підписаним ще у березні між венеційським дожем Енріко Дандоло, графом Боніфацієм Монфератським та іншими очільниками хрестоносців, на території поваленої Візантійської імперії повинна була утворитися феодальна держава, на чолі якої постане вибраний імператор. Ця імперія повинна була займати одну четверту імперії, а решта мала бути поділена між хрестоносцями та венеційцями. Імператором обрали одного з вождів хрестоносців, графа Фландрії і Ено Балдуїна I. Втім, хрестоносцям не вдалося підпорядкувати собі всю державу. Візантійська імперія розпалася на численні дрібні держави, такі як Нікейська імперія, Трапезундська імперія, Епірський деспотат та інші. Романія отримала Константинополь, частину Фракії, острови Самотракі, Лесбос, Хіос, Самос і Кос. Населення зберегло свої закони і звичаї, самоврядування і свободу релігії, але за структурою держава перетворилася у феодальну за зразком інших країн Західної Європи.
Із самого початку свого існування Латинська імперія не могла налагодити стабільне співіснування двох ворожих народів — греків та європейців. Часткова стабілізація відбулася за імператора Генріха І (1205—1216), але вона була недовгою. Останній імператор Романії Балдуїн II де Куртене був змушений їздити до європейських монархів, випрошуючи підтримку та грошей у борг. Це все призвело до розпаду держави.
Захоплення Констанинополя візантійцями
Венеційці часто відвідували Константинополь зі своїми торговими флотами, але війська із Заходу вже не з'являлися для підтримки Романії. Ватацес та його наступники дедалі ближче підступали до столиці і перекинули свої війська уже в Європу: з вирішальним кроком затягували лише з остраху перед монголами. Балдуїн змушений був закласти венеційським купцям власного сина, щоби отримати грошей; лише 1259 року його викупив французький король.
У 1260 році Констанинополь тримався лише з незначною допомогою венеційців, які на той час перебували у стані війни з Генуєю. У тому ж році нікейський дім поборов епірський та його франкських союзників і вступив у союз із генуезцями. 25 липня 1261 року, під час відсутності венеційського загону, Констанинополь потрапив у руки греків; 15 серпня імператор Михаїл VIII Палеолог помпезно вступив у стародавню столицю. Балдуїн із латинським патріархом Джуліані втік у Францію, де, сподіваючись знайти союзників, почав роздаровувати провінції втраченої імперії. Неаполітанський король Карл I Анжуйський отримав від нього Ахайю, Епір та інші області. У 1273 році Балдуїн II помер, а титул імператора залишався у родині Куртене та їхнії нащадків до кінця XIV століття.
Спадкоємці імперії
В Ахейському князівстві після Віллардуенів князями ставали представники Анжуйського дому, потім Аччаюоллі; з 1383 по 1396 тут панувала анархія, потім влада перейшла до морейського деспота Феодора I Палеолога (1383—1407).
Герцоги Афінські, з 1312 з дому Анжу, потім з дому Аччаюоллі, проіснували до 1460, коли Афіни були взяті турками.
В Епірі франки, які утвердилися в Дураццо, змушені були поступитися албанцям і сербам.
У Кефалонії і Занті з 1357 по 1479 правили пфальцграфи.
Деспоти ромеїв (з 1418) герцоги Левкадські, в 1479 році були підкорені турками. У другій половині XVI століття зникли останні залишки латинської «Нової Франції».
Список імператорів Латинської імперії
Ім'я | Роки правління |
---|---|
Балдуїн I Фландрський | 1204–1205 |
Генріх I Фландрський | 1206–1216 |
П'єр II де Куртене | 1216–1217 |
Іоланда де Ено | 1217–1219 |
Роберт де Куртене | 1219–1228 |
Балдуїн II де Куртене | 1228–1264 |
Після захоплення Константинополя титул імператора Латинської імперії залишався у родини де Куртене до 1383 року, але був номінальним.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 31 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 17 червня 2012.
- У 1228—1237 роках регентом був
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lati nska impe riya fr Empire latin de Constantinople grec Latinikh Aytokratoria ths Kwnstantinoypolhs Rwmania lat Imperium Romaniae 1204 1261 serednovichna imperiya sho bula utvorena pislya chetvertogo hrestovogo pohodu Latinskoyu movoyu imperiya nazivalasya Romania Stoliceyu Latinskoyi imperiyi buv Konstantinopol Latinska imperiyaPraporGerbData stvorennya zasnuvannya1204Oficijna movaDavnofrancuzka movaKontinentYevropa i AziyaStolicyaKonstantinopolForma pravlinnyamonarhiyaMova komunikaciyiserednogrecka movaChas data pripinennya isnuvannya1261 Latinska imperiya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rimska imperiya znachennya Zahoplennya Konstantinopolya pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 rokuUtvorennya imperiyiChetvertij hrestovij pohid yakij zadumuvavsya yak ekspediciya proti musulman pereris u zahoplennya stolici Vizantiyi Konstantinopolya 13 kvitnya 1204 roku hrestonosci uvijshli u starodavnye misto i zhorstoko jogo rozgrabuvali Imperiya bula rozgromlena a zavojovniki podilili mizh soboyu yiyi teritoriyi Za privid vikoristali prohannya carevicha Oleksiya sina skinutogo u 1195 roci vizantijskogo imperatora Isaaka II Angela do nimeckogo imperatora Sin imperatora obicyav sho u razi uspihu pravoslavna cerkva bude peredana u pidporyadkuvannya apostolskogo prestolu Otochivshi Konstantinopol vlitku 1203 roku hrestonosci domoglisya vidnovlennya na prestoli Isaaka II ale vin ne zmig viplatiti yim obicyanoyi sumi Tomu voyaki pograbuvali Konstantinopol Za dogovorom pidpisanim she u berezni mizh venecijskim dozhem Enriko Dandolo grafom Bonifaciyem Monferatskim ta inshimi ochilnikami hrestonosciv na teritoriyi povalenoyi Vizantijskoyi imperiyi povinna bula utvoritisya feodalna derzhava na choli yakoyi postane vibranij imperator Cya imperiya povinna bula zajmati odnu chetvertu imperiyi a reshta mala buti podilena mizh hrestonoscyami ta venecijcyami Imperatorom obrali odnogo z vozhdiv hrestonosciv grafa Flandriyi i Eno Balduyina I Vtim hrestonoscyam ne vdalosya pidporyadkuvati sobi vsyu derzhavu Vizantijska imperiya rozpalasya na chislenni dribni derzhavi taki yak Nikejska imperiya Trapezundska imperiya Epirskij despotat ta inshi Romaniya otrimala Konstantinopol chastinu Frakiyi ostrovi Samotraki Lesbos Hios Samos i Kos Naselennya zbereglo svoyi zakoni i zvichayi samovryaduvannya i svobodu religiyi ale za strukturoyu derzhava peretvorilasya u feodalnu za zrazkom inshih krayin Zahidnoyi Yevropi Iz samogo pochatku svogo isnuvannya Latinska imperiya ne mogla nalagoditi stabilne spivisnuvannya dvoh vorozhih narodiv grekiv ta yevropejciv Chastkova stabilizaciya vidbulasya za imperatora Genriha I 1205 1216 ale vona bula nedovgoyu Ostannij imperator Romaniyi Balduyin II de Kurtene buv zmushenij yizditi do yevropejskih monarhiv viproshuyuchi pidtrimku ta groshej u borg Ce vse prizvelo do rozpadu derzhavi Zahoplennya Konstaninopolya vizantijcyamiVenecijci chasto vidviduvali Konstantinopol zi svoyimi torgovimi flotami ale vijska iz Zahodu vzhe ne z yavlyalisya dlya pidtrimki Romaniyi Vataces ta jogo nastupniki dedali blizhche pidstupali do stolici i perekinuli svoyi vijska uzhe v Yevropu z virishalnim krokom zatyaguvali lishe z ostrahu pered mongolami Balduyin zmushenij buv zaklasti venecijskim kupcyam vlasnogo sina shobi otrimati groshej lishe 1259 roku jogo vikupiv francuzkij korol U 1260 roci Konstaninopol trimavsya lishe z neznachnoyu dopomogoyu venecijciv yaki na toj chas perebuvali u stani vijni z Genuyeyu U tomu zh roci nikejskij dim poborov epirskij ta jogo frankskih soyuznikiv i vstupiv u soyuz iz genuezcyami 25 lipnya 1261 roku pid chas vidsutnosti venecijskogo zagonu Konstaninopol potrapiv u ruki grekiv 15 serpnya imperator Mihayil VIII Paleolog pompezno vstupiv u starodavnyu stolicyu Balduyin iz latinskim patriarhom Dzhuliani vtik u Franciyu de spodivayuchis znajti soyuznikiv pochav rozdarovuvati provinciyi vtrachenoyi imperiyi Neapolitanskij korol Karl I Anzhujskij otrimav vid nogo Ahajyu Epir ta inshi oblasti U 1273 roci Balduyin II pomer a titul imperatora zalishavsya u rodini Kurtene ta yihniyi nashadkiv do kincya XIV stolittya Spadkoyemci imperiyiDokladnishe Frankokratiya V Ahejskomu knyazivstvi pislya Villardueniv knyazyami stavali predstavniki Anzhujskogo domu potim Achchayuolli z 1383 po 1396 tut panuvala anarhiya potim vlada perejshla do morejskogo despota Feodora I Paleologa 1383 1407 Gercogi Afinski z 1312 z domu Anzhu potim z domu Achchayuolli proisnuvali do 1460 koli Afini buli vzyati turkami V Epiri franki yaki utverdilisya v Duracco zmusheni buli postupitisya albancyam i serbam U Kefaloniyi i Zanti z 1357 po 1479 pravili pfalcgrafi Despoti romeyiv z 1418 gercogi Levkadski v 1479 roci buli pidkoreni turkami U drugij polovini XVI stolittya znikli ostanni zalishki latinskoyi Novoyi Franciyi Spisok imperatoriv Latinskoyi imperiyiDokladnishe Spisok imperatoriv Latinskoyi imperiyi Pam yatnik Balduyinu I u Monsi Belgiya Im ya Roki pravlinnyaBalduyin I Flandrskij 1204 1205Genrih I Flandrskij 1206 1216P yer II de Kurtene 1216 1217Iolanda de Eno 1217 1219Robert de Kurtene 1219 1228Balduyin II de Kurtene 1228 1264 Pislya zahoplennya Konstantinopolya titul imperatora Latinskoyi imperiyi zalishavsya u rodini de Kurtene do 1383 roku ale buv nominalnim Primitki Arhiv originalu za 20 travnya 2015 Procitovano 31 travnya 2012 Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 17 chervnya 2012 U 1228 1237 rokah regentom buv