Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кульмське право Кульмське Хелмінське міське право лат Jus Culmense vetus нім Kulmer Recht пол Prawo chełmińskie різновид

Кульмське право

Кульмське право

Кульмське право, Кульмське (Хелмінське) міське право (лат. Jus Culmense vetus, нім. Kulmer Recht, пол. Prawo chełmińskie)) — різновид магдебурзького міського права, норми привілеїв/грамот та відповідної судової практики, що застосовувалися у середньовіччі у містах Тевтонського Ордену.

image
Кульмська ратуша

Ініційоване 28 грудня 1233 року в державі тевтонських лицарів високим майстром Германом фон Зальцою та Германом фон Балком, коли міста Торн (Торунь) та Хелмно (Кульм) отримали німецьке міське законодавство, зокрема модифікацію магдебурзьких прав.

Названа Кульмське є на честь міста Кульм (нині Хелмно), в якому вперше підписали право. Оригінальний документ загублений 1244 року, коли ратуша згоріла внаслідок нападу Святополку II Великого, герцога Поморського. Оновлений статут від 1 жовтня 1251 року ґрунтувався на копії права міста Торн (нині Торунь), але прав у порівняні з оригіналом їх стало менше.

Цей вид права в основному надавався Тевтонським орденом містам у межах їхньої лицарської держави, але також прийнятий містами в інших місцях, головним чином у сусідньому незалежному герцогстві Мазовії. Крім того, Кульмське право розширирили до більшої збірки законів під назвою нім. Alter Kulm.

Історія

Виникнення

Виникло в процесі утвердження Тевтонського ордену на землях Пруссії як засіб правового регулювання стосунків ордену з колоністами та відносин станів між собою. Згодом Кульмське право поширилося на нові орденські території в Балтії та Польщі. Занепад держави Тевтонського ордену, втрата захоплених територій, виокремлення після другого Торунського миру 1466 року підвладної Польщі Королівської Пруссії та підвладної ордену Князівської Пруссії не припинили, а посилили поширення Кульмського права. Загалом упродовж XIII—XVIII століть Кульмське право надане 52 містам у Князівській Пруссії та 41 місту в Королівської Пруссії. На інших етнічних польських землях його одержали понад 100 міст, на етнічних литовських землях — 4 міста. На межі XIV—XV століть Кульмське право надане 18 містам Підляшшя і Волині.

Особливості та поширення

image
Територія поширення Кульмського права

Особливістю Кульмського права стало його поширення не лише на міщан, а й на шляхтичів та селян, що привело до появи і . Здебільшого це відбувалося через застосування Кульмського права відповідними судами. Окрім того, Кульмське право мало застосування на окремі села Пруссії, Польщі та України (здебільшого, на вперше освоєних територіях).

У держави Тевтонського ордену Кульмське право є загальнодержавним правом фактично, а 1476 року король Польський і Великого князівства Литовського Казимир IV Ягеллончик видав привілей, згідно з яким Кульмське право ставало юридично обов'язковим (з окремими винятками) у всьому Королівстві Пруссії.

Поширеності Кульмського права сприяла його краща пристосованість до місцевих умов унаслідок запозичення нормам магдебурзького і права, використання судової практики, а згодом — і рецепійованого римського права. Кульмське право, зокрема, створювало певні правові гарантії для сільського населення, забезпечувало посилений у порівнянні з магдебурзьким правом захист спадкових прав жінок.

На українських землях Кульмського права зазнало широкого поширення завдяки правним книгам Павла Кушевича (Познань, 1623, та Варшава, 1646), що використовувалися в магістратах і судах у XVII—XIX століттях. Норми Кульмського права стали джерелом таких кодифікованих актів, як (1734), «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743), «Зібрання малоросійських прав» 1807 року.

Правові норми

Норми взаємовідносин між містянами та орденською адміністрацією умовно діляться на чотири основні групи.

image
Резиденція Тевтонського ордену в Марієнбурзі (нині Мальборк)

Перша група правових норм визначає права та обов'язки містян. У них визначаються межі земель міст, що надаються містянам у спільне користування для господарської діяльності, місця рибного промислу. Містянин не мав приватної власності на землю, платив ренту, але міг передавати землю в спадок. Частина землі могла продаватися. Для покупця землі встановлювалася (у разі необхідності) військова повинність (це одна з відмінних рис Кульмського права — якщо містянин не міг нести службу або мав намір виїхати з міста, він повинен відшкодувати збиток і міг втратити частину майна). Таким шляхом формувався стан бюргерів і, водночас, виявлялися елементи кріпосної залежності.

Друга група правових норм визначала систему судочинства і розмежовувала юрисдикцію міської громади та Тевтонського ордену. Жителі міста щорічно обирали суддів. Міський суд отримував у своє розпорядження частину штрафних зборів (в першу чергу, за невеликі правопорушення). У порівнянні з магдебурзьким судовим правом (норми якого використовувалися при відправленні правосуддя) штрафні санкції застосовувались вдвічі менші. Вищою апеляційною інстанцією для всіх міст є рада міста Кульма. Покарання за найтяжчі злочини узгоджувалися з орденською владою

Третю групу правових норм складали норми, що визначали права Тевтонського ордену, який проголошувався володарем всієї Пруссії, її території та природних багатств (особлива увага зверталася на закріплення за орденом права полювання на бобрів і заборону лову прісноводної риби неводом). Орден залишав за собою право переправи людей через Віслу зі справлянням мита. Права Ордену були настільки детально прописані, що в них навіть згадувалося, що Орден повинен отримувати праву лопатку від здобутої містянами дичини. Орден не міг купувати в містах будинки, при отриманні нерухомості за заповітом зобов'язаний використовувати її так само, як використовував попередній господар

Четверта група правових норм мала загальний характер, встановлюючи уніфіковану систему заходів, грошей, звільняла орденські землі від мит. Кульмське право застосовувалося до XVI століття, однак міське право не втратило статус з утворенням на землях Тевтонського ордену герцогства Пруссія

Відповідні привілеї давали містам право на самоврядування і власне судочинство за прикладом міста Хелмно, яке для таких міст ставало «старшим» («материнським») містом з питань застосування Кульмського права. Міська ж рада Хелмно набувала статусу вищої апеляційної інстанції для всіх судів. котрі користувалися Кульмським правом. В окремих випадках при наданні Кульмського права давалася вказівка на використання за зразок інших прусських міст. Так, місто Мукободи 1496 отримало Кульмське право на зразок Варшави. Статус вищого суду Кульмського права згодом, крім Хелмно, мали також Торунь і Кенігсберг. Лише ради цих міст, а також міська рада Данцига мали право напряму звертатися за роз'ясненнями до Магдебурга.

Джерела права

image
Грамота Сигизмунда III, яка започатковує у Лонцьку Кульмське право

У першооснові Кульмського права лежить Кульмська грамота, яку видали 28 грудня 1233 року великий гофмейстер Тевтонського ордену Герман фон Зальца і ландмейстер Пруссії Герман фон Балк. Через пожежу в Хелмно 1244 року оригінал грамоти втрачено. Тому в жовтні 1251 року з ініціативи магістра німецьких провінцій ордену Еберхарда фон Зайна цей документ відновлено у двох примірниках (для міст Хелмно і Торунь), які збереглися до нашого часу. Торунь та Хелмно стали основними містами, що входили до складу Тевтонського ордену, але при цьому локація Торуня відбувалася за зразком Магдебурга. За винятком невеликих розбіжностей текст 1233 року і 1251 року майже однаковий. Норми грамоти походили із джерел магдебурзького права, фламандського спадкового і земельного права, силезького і фрейбсрзького гірничого права та інших. Грамота проголошувала привілей на магдебурзьке право для Хелмно і Торуня (перших прусських міст, підкорених тевтонцями) і встановлювала певні пільги для переселенців. Визначалися територія міста, організація міського самоврядування, умови володіння нерухомістю в містах. Закріплювалися господарчі регалії ордену як суверена Кульмської землі. Регулювалися відносини між міщанами і Тевтонським орденом та місцевими церковними структурами. Загальне значення для всієї Хелмінської землі мали статті, якими запроваджувалися єдина монета, уніфікація мір земельної площі () та ліквідація мит.

У другій половині XIII століття важливим джерелом Кульмського права стали правові роз'яснення (ортилі) Магдебурга для Бреслау, які систематизували та склали у т. зв. . Це право згодом стало активно застосовуватися вищими апеляційними судами в Хелмно і Торуні.

Кульмські судді переробили і вдосконалили магдебурзько-вроцлавське лавниче право. Наслідком їхньої праці стала на межі XIV і XV століть. , або (Der alter Culm), яка складалася з 5-ти книг («Про радників», «Про лавників і суддів», «Про вбивства і кривди», «Про спадкування, посаг та опікунів», «Про загальні права»), що загалом включали 386 артикулів.

На цій же основі близько 1402 року торунський міський писар майстер Екгарт створив (IX Bücher Magdeburger Recht), в яких, крім магдебурзько-вроцлавського лавничого права, використав і деякі інші джерела магдебурзького права та . У 1408 році упорядник підготував удосконалену і скорочену редакцію цієї праці. Структурно кожна з 9-ти книг поділялася на статті й дистинкції (пункти). Згодом 1574 року нотаріус міста Кенігсберг опублікував з деякими доповненнями працю Екгарда німецькою і латинською мовами під назвою . Інша назва цього видання — «Дистинкції Пьольмана».

До джерел Кульмського права також належить збірник Кульмського права (1466), який походив із Данцига й не мав широкого поширення. Він складався зі 117-ти артикулів і відзначався відсутністю систематичного укладу. Основним його джерелом є діяльність Кульмського апеляційного суду.

У XVI столітті є також кілька видань (останнє 1541 року) старохелмінське права, що зазнали впливу рецепції римського права. Глоси з праць глосаторів і коментаторів, а також із найчастіше містилися під текстом опублікованих артикулів.

Спроби кодифікації

image
Король Речі Посполитої Сигизмунд III Ваза

Оскільки Кульмське право існувало частково усно, частково письмово, у XVI столітті зроблено кілька спроб його перероблювання та систематизації (ревізії). Вирізняють 3 основні ревізії Кульмського права — Лідзбарцьку (1566, ), Новомійську (1580, або Neumarkter Culmi) і Торунську (1594, ), — які отримали назви від міст, в котрих засідали кодифікаційні комісії. Усі 3 ревізії не набули офіційного статусу, оскільки не затверджені польським королем та генеральним сеймиком Пруссії. Утім вони використовувалися в діяльності органів місцевого самоврядування та в судовій практиці.

З часом, альтернативою кодифікації Кульмського права стала Прусська коректура (Jus terrestre Nobilitatis Prussiae regalis) 1598 року. Прусська коректура на третину складалася з норм Кульмського права, а також на використані джерел німецького права, польського земського права та звичаєвого права. Ця кодифікація відбулася на території Королівства Пруссії. Її результат затверджено конституцією прусського сейму та польським королем Сигізмундом III Ваза. Згідно з королівським привілеєм , що дозволяв широко використовувати її в судах Речі Посполитої, зокрема і на українських землях.

Водночас у Князівській Пруссії 1620 року прийнято Прусське земельне уложення, яке майже повністю скасовувало норми Кульмського права.

Надалі спроби кодифікації Кульмського права в Польщі та Пруссії практично припинилися, проте воно продовжувало діяти в низці населених пунктів. Серед джерел Кульмського права особливого значення набули відомі з XIII століття міські статути — , які постійно вдосконалювалися, перетворюючись на багатогалузеві кодекси. Зокрема, у Данцигу вількери стали основним джерелом права. Проте загалом сфера застосування Хелмінського права невпинно скорочувалася, і після поділів Польщі 1772, 1793, 1795 років воно продовжувало діяти лише в кількох містах.

Скасування

Остаточно застосування Кульмського права в Торуні припинилося після створення Варшавського князівства із заміною його Цивільним кодексом французького імператора Наполеона I Бонапарта, а в Данцигу — лише 1857—1862 роках. На польських землях, що ввійшли до складу Варшавського герцогства (1807—1815), також частково використовувалася Прусська коректура, що увібрала в себе певну частину норм Кульмського права.

Див. також

Примітки

  1. Білоус Н. Магдебурзьке право // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 413. — .
  2. Peter J. Artikel Alter Kulm. In: Kurt Ruh u. a. (Hrsg.): Die deutsche Literatur des Mittelalters. Verfasserlexikon Bd. 2, Berlin u. a. 2. Auflage 1978, Sp. 267–269
  3. Ralf G. Päsler. Deutschsprachige Sachliteratur im Preußenland bis 1500. Untersuchungen zu ihrer Überlieferung, Köln u.a. 2003, S. 197, 222-224 und 243-252
  4. Rogatschewski A. Zur Geschichte des 'Alten Kulms' und anderer preußischer Rechtsbücher nach St. Petersburger Quellen, in: R.G. Päsler/D. Schmidtke (Hg.): Deutschsprachige Literatur des Mittelalters im Östlichen Europa. Forschungsstand und Forschungsperspektiven, Heildelberg 2006, S. 199-244
  5. Усенко І.Б. Хелмінське право, Кульмське або Кульменське право // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 368. — .
  6. Масан О. Сільська колонізація у державі німецького ордену в Прусії: перший етап (1231—1309 рр.) / О. Масан // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. — 2016. — Т. 1. — С. 120—139. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pssiae_2016_1_9.
  7. Кобилецький М. Правовий статус жінки за магдебурзьким правом / М. Кобилецький // Вісник Львівського університету. Сер.: Юридична. — 2013. — Вип. 58. — С. 55-61. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_yu_2013_58_9
  8. Гошко Т. До історіографії німецького права в Україні / Т. Гошко // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — Вип. 12-13. — С. 347—377. — укр.
  9. Собрание малороссийских прав 1807 г. / Ред. кол.: А. Н. Мироненко (предс.), К. А. Вислобоков (отв. секр.), И. Б. Усенко, В. В. Цветков, Ю. С. Шемшученко; Отв. ред.: Б. М. Бабий, А. Н. Мироненко; Авт. предисл. К. А. Вислобоков; Составит.: К. А. Вислобоков, А. П. Ткач, И. Б. Усенко, В. А. Чехович. АН Украины. Археографическая комиссия, Институт государства и права им. В. М. Корецкого, Институт украинской археографии. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 9.
  10. Leman C.K. Das alte Kulmische Recht: mit einem Wörterbuche. Berlin, 1838
  11. Дмитришин Ю. Л. Хелмінське (кульменське) право та його застосування в Україні (XIII — перша половина XIX ст.). Львів, 2012. — С. 56
  12. Дмитришин Ю. Л. Хелмінське (кульменське) право та його застосування в Україні (XIII — перша половина XIX ст.). Львів, 2012. — С. 129.
  13. "А саме ми зберігаємо за нашим Домом з їх володінь: всі озера, бобрів, соляні жили, золоті і срібні рудники і всі види металів, крім заліза… " Цит. за Article / Kach_GorPr.php Качанов Р. Ю. Міське право орденських міст
  14. Дмитришин Ю. Л. Хелмінське (кульменське) право та його застосування в Україні (XIII — перша половина XIX ст.). Львів, 2012. — С. 56.
  15. Дмитришин Ю. Л. Хелмінське (кульменське) право та його застосування в Україні (XIII — перша половина XIX ст.). Львів, 2012. — С. 45.
  16. Дмитришин Ю. Л. Організація міського самоврядування в місті Торунь на основі Хелмінського права / Ю. Л. Дмитришин // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. — О. : Юрид. л-ра, 2011. — Вип. 52. — С. 451—456.
  17. Кобилецький М. Магдебурзьке право у Польщі (ХІІІ-XVII ст.) / М. Кобилецький // Історико-правовий часопис. — 2015. — № 2. — С. 9-14. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2015_2_4
  18. Кириченко Ю. М. Поширення Магдебурзького права та його особливості в містах України / Ю. М. Кириченко // Форум права. — 2011. — № 4. — С. 361—366. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2011_4_59
  19. Дмитришин Ю. Старохелмінське право як одне з джерел хелмінського / Юрій Дмитришин // Молодіжна політика: проблеми та перспективи: збірник наукових праць. — Дрогобич — Перемишль: Посвіт, 2013. — Вип. 4. — С. 344—351
  20. Дмитришин Ю. Л. Лідзбарська ревізія хелмінського права [Електронний ресурс] / Ю. Л. Дмитришин // Актуальні проблеми держави і права. — 2011. — Вип. 60. — С. 484—491. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2011_60_69
  21. Дмитришин Ю. Л. Прусська коректура / Ю. Л. Дмитришин // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. — 2014. — Вип. 29(1). — С. 12-15. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2014_29(1)__4.
  22. Рогач О. Я. Становлення та розвиток категорії зловживання правом у законодавстві Німеччини (XVIII—XIX ст.). Часопис Київського університету права. — 2011, — С. 35–39
  23. Зайцева І. О. Муніципальна статутна нормотворчість в Україні: теоретико-методологічні проблеми становлення та розвитку / І. О. Зайцева // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Право. — 2013. — Вип. 5. — С. 201—206. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_pr_2013_5_38.

Джерела

Джерела
Література
  • Дмитришин Ю. Л. Хелмінське (кульменське) право та його застосування в Україні (XIII — перша половина XIX ст.). Львів, 2012
  • Качанов Р. Ю. Міське право орденських міст [ 25 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Кобилецький М. М. Магдебурзьке право в Україні (XIV — перша половина XIX ст.): Історико-правове дослідження. Львів, 2008
  • Рогачевский А. Кульмская грамота — памятник права Пруссии XIII в. СПб., 2002
  • Келлер, О.Б. Разновидности немецкого средневекового права на белорусских землях Великого княжества Литовского и Речи Посполитой / О.Б. Келлер // Працы гістарычнагафакультэта БДУ: навук. зб. Вып. 9 / рэдкал.: У. К. Коршук (адк. рэд.) і інш.. – Мн.: БДУ, 2014. – с. 176 – 186. - С. 181 – 182. [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.]
  • Danuta Maria Janicka. Prawo karne w trzech rewizjach prawa chełmińskiego z XVI wieku. Toruń: TNT, 1992.
  • Хелмінське (Кульмське) право [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
  • Bobrzyński M. Historya prawa niemieckiego w zarysie wraz z historyą prawa tego w Polsce. Kraków, 1876
  • Ciesielska K. Przywilej Chełmiński 1233—1251. Toruń, 1983
  • Prawo starochełmińskie 1584 (1394). Toruń, 1985
  • Z. Zdrójkowski, Zarys dziejów prawa chełmińskiego (1233–1862), Toruń 1983.
  • Z. Zdrójkowski, Prawo chełmińskie. Powstanie, rozwój i jego rob dziejowa.
  • Studia culmensia historico-juridica czyli Księga pamiątkowa 750-lecia prawa chełmińskiego, t. 1—2. Toruń, 1988—90
  • Kisch G. Die Kulmer Handfeste: Rechtshistorische und textkritische Untersuchungen nebst Texten. Stuttgart, 1933
  • Prawo chełmińskie // chelmno.pl/pl/historia-i-kultura [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Prawo chełmińskie // Treść hasła została przygotowana na podstawie materiałów źródłowych PWN.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kulmske pravo Kulmske Helminske miske pravo lat Jus Culmense vetus nim Kulmer Recht pol Prawo chelminskie riznovid magdeburzkogo miskogo prava normi privileyiv gramot ta vidpovidnoyi sudovoyi praktiki sho zastosovuvalisya u serednovichchi u mistah Tevtonskogo Ordenu Kulmska ratusha Inicijovane 28 grudnya 1233 roku v derzhavi tevtonskih licariv visokim majstrom Germanom fon Zalcoyu ta Germanom fon Balkom koli mista Torn Torun ta Helmno Kulm otrimali nimecke miske zakonodavstvo zokrema modifikaciyu magdeburzkih prav Nazvana Kulmske ye na chest mista Kulm nini Helmno v yakomu vpershe pidpisali pravo Originalnij dokument zagublenij 1244 roku koli ratusha zgorila vnaslidok napadu Svyatopolku II Velikogo gercoga Pomorskogo Onovlenij statut vid 1 zhovtnya 1251 roku gruntuvavsya na kopiyi prava mista Torn nini Torun ale prav u porivnyani z originalom yih stalo menshe Cej vid prava v osnovnomu nadavavsya Tevtonskim ordenom mistam u mezhah yihnoyi licarskoyi derzhavi ale takozh prijnyatij mistami v inshih miscyah golovnim chinom u susidnomu nezalezhnomu gercogstvi Mazoviyi Krim togo Kulmske pravo rozshiririli do bilshoyi zbirki zakoniv pid nazvoyu nim Alter Kulm IstoriyaViniknennya Viniklo v procesi utverdzhennya Tevtonskogo ordenu na zemlyah Prussiyi yak zasib pravovogo regulyuvannya stosunkiv ordenu z kolonistami ta vidnosin staniv mizh soboyu Zgodom Kulmske pravo poshirilosya na novi ordenski teritoriyi v Baltiyi ta Polshi Zanepad derzhavi Tevtonskogo ordenu vtrata zahoplenih teritorij viokremlennya pislya drugogo Torunskogo miru 1466 roku pidvladnoyi Polshi Korolivskoyi Prussiyi ta pidvladnoyi ordenu Knyazivskoyi Prussiyi ne pripinili a posilili poshirennya Kulmskogo prava Zagalom uprodovzh XIII XVIII stolit Kulmske pravo nadane 52 mistam u Knyazivskij Prussiyi ta 41 mistu v Korolivskoyi Prussiyi Na inshih etnichnih polskih zemlyah jogo oderzhali ponad 100 mist na etnichnih litovskih zemlyah 4 mista Na mezhi XIV XV stolit Kulmske pravo nadane 18 mistam Pidlyashshya i Volini Osoblivosti ta poshirennya Teritoriya poshirennya Kulmskogo prava Osoblivistyu Kulmskogo prava stalo jogo poshirennya ne lishe na mishan a j na shlyahtichiv ta selyan sho privelo do poyavi i Zdebilshogo ce vidbuvalosya cherez zastosuvannya Kulmskogo prava vidpovidnimi sudami Okrim togo Kulmske pravo malo zastosuvannya na okremi sela Prussiyi Polshi ta Ukrayini zdebilshogo na vpershe osvoyenih teritoriyah U derzhavi Tevtonskogo ordenu Kulmske pravo ye zagalnoderzhavnim pravom faktichno a 1476 roku korol Polskij i Velikogo knyazivstva Litovskogo Kazimir IV Yagellonchik vidav privilej zgidno z yakim Kulmske pravo stavalo yuridichno obov yazkovim z okremimi vinyatkami u vsomu Korolivstvi Prussiyi Poshirenosti Kulmskogo prava spriyala jogo krasha pristosovanist do miscevih umov unaslidok zapozichennya normam magdeburzkogo i prava vikoristannya sudovoyi praktiki a zgodom i recepijovanogo rimskogo prava Kulmske pravo zokrema stvoryuvalo pevni pravovi garantiyi dlya silskogo naselennya zabezpechuvalo posilenij u porivnyanni z magdeburzkim pravom zahist spadkovih prav zhinok Na ukrayinskih zemlyah Kulmskogo prava zaznalo shirokogo poshirennya zavdyaki pravnim knigam Pavla Kushevicha Poznan 1623 ta Varshava 1646 sho vikoristovuvalisya v magistratah i sudah u XVII XIX stolittyah Normi Kulmskogo prava stali dzherelom takih kodifikovanih aktiv yak 1734 Prava za yakimi suditsya malorosijskij narod 1743 Zibrannya malorosijskih prav 1807 roku Pravovi normiNormi vzayemovidnosin mizh mistyanami ta ordenskoyu administraciyeyu umovno dilyatsya na chotiri osnovni grupi Rezidenciya Tevtonskogo ordenu v Mariyenburzi nini Malbork Persha grupa pravovih norm viznachaye prava ta obov yazki mistyan U nih viznachayutsya mezhi zemel mist sho nadayutsya mistyanam u spilne koristuvannya dlya gospodarskoyi diyalnosti miscya ribnogo promislu Mistyanin ne mav privatnoyi vlasnosti na zemlyu plativ rentu ale mig peredavati zemlyu v spadok Chastina zemli mogla prodavatisya Dlya pokupcya zemli vstanovlyuvalasya u razi neobhidnosti vijskova povinnist ce odna z vidminnih ris Kulmskogo prava yaksho mistyanin ne mig nesti sluzhbu abo mav namir viyihati z mista vin povinen vidshkoduvati zbitok i mig vtratiti chastinu majna Takim shlyahom formuvavsya stan byurgeriv i vodnochas viyavlyalisya elementi kriposnoyi zalezhnosti Druga grupa pravovih norm viznachala sistemu sudochinstva i rozmezhovuvala yurisdikciyu miskoyi gromadi ta Tevtonskogo ordenu Zhiteli mista shorichno obirali suddiv Miskij sud otrimuvav u svoye rozporyadzhennya chastinu shtrafnih zboriv v pershu chergu za neveliki pravoporushennya U porivnyanni z magdeburzkim sudovim pravom normi yakogo vikoristovuvalisya pri vidpravlenni pravosuddya shtrafni sankciyi zastosovuvalis vdvichi menshi Vishoyu apelyacijnoyu instanciyeyu dlya vsih mist ye rada mista Kulma Pokarannya za najtyazhchi zlochini uzgodzhuvalisya z ordenskoyu vladoyu Tretyu grupu pravovih norm skladali normi sho viznachali prava Tevtonskogo ordenu yakij progoloshuvavsya volodarem vsiyeyi Prussiyi yiyi teritoriyi ta prirodnih bagatstv osobliva uvaga zvertalasya na zakriplennya za ordenom prava polyuvannya na bobriv i zaboronu lovu prisnovodnoyi ribi nevodom Orden zalishav za soboyu pravo perepravi lyudej cherez Vislu zi spravlyannyam mita Prava Ordenu buli nastilki detalno propisani sho v nih navit zgaduvalosya sho Orden povinen otrimuvati pravu lopatku vid zdobutoyi mistyanami dichini Orden ne mig kupuvati v mistah budinki pri otrimanni neruhomosti za zapovitom zobov yazanij vikoristovuvati yiyi tak samo yak vikoristovuvav poperednij gospodar Chetverta grupa pravovih norm mala zagalnij harakter vstanovlyuyuchi unifikovanu sistemu zahodiv groshej zvilnyala ordenski zemli vid mit Kulmske pravo zastosovuvalosya do XVI stolittya odnak miske pravo ne vtratilo status z utvorennyam na zemlyah Tevtonskogo ordenu gercogstva Prussiya Vidpovidni privileyi davali mistam pravo na samovryaduvannya i vlasne sudochinstvo za prikladom mista Helmno yake dlya takih mist stavalo starshim materinskim mistom z pitan zastosuvannya Kulmskogo prava Miska zh rada Helmno nabuvala statusu vishoyi apelyacijnoyi instanciyi dlya vsih sudiv kotri koristuvalisya Kulmskim pravom V okremih vipadkah pri nadanni Kulmskogo prava davalasya vkazivka na vikoristannya za zrazok inshih prusskih mist Tak misto Mukobodi 1496 otrimalo Kulmske pravo na zrazok Varshavi Status vishogo sudu Kulmskogo prava zgodom krim Helmno mali takozh Torun i Kenigsberg Lishe radi cih mist a takozh miska rada Danciga mali pravo napryamu zvertatisya za roz yasnennyami do Magdeburga Dzherela prava Gramota Sigizmunda III yaka zapochatkovuye u Loncku Kulmske pravo U pershoosnovi Kulmskogo prava lezhit Kulmska gramota yaku vidali 28 grudnya 1233 roku velikij gofmejster Tevtonskogo ordenu German fon Zalca i landmejster Prussiyi German fon Balk Cherez pozhezhu v Helmno 1244 roku original gramoti vtracheno Tomu v zhovtni 1251 roku z iniciativi magistra nimeckih provincij ordenu Eberharda fon Zajna cej dokument vidnovleno u dvoh primirnikah dlya mist Helmno i Torun yaki zbereglisya do nashogo chasu Torun ta Helmno stali osnovnimi mistami sho vhodili do skladu Tevtonskogo ordenu ale pri comu lokaciya Torunya vidbuvalasya za zrazkom Magdeburga Za vinyatkom nevelikih rozbizhnostej tekst 1233 roku i 1251 roku majzhe odnakovij Normi gramoti pohodili iz dzherel magdeburzkogo prava flamandskogo spadkovogo i zemelnogo prava silezkogo i frejbsrzkogo girnichogo prava ta inshih Gramota progoloshuvala privilej na magdeburzke pravo dlya Helmno i Torunya pershih prusskih mist pidkorenih tevtoncyami i vstanovlyuvala pevni pilgi dlya pereselenciv Viznachalisya teritoriya mista organizaciya miskogo samovryaduvannya umovi volodinnya neruhomistyu v mistah Zakriplyuvalisya gospodarchi regaliyi ordenu yak suverena Kulmskoyi zemli Regulyuvalisya vidnosini mizh mishanami i Tevtonskim ordenom ta miscevimi cerkovnimi strukturami Zagalne znachennya dlya vsiyeyi Helminskoyi zemli mali statti yakimi zaprovadzhuvalisya yedina moneta unifikaciya mir zemelnoyi ploshi ta likvidaciya mit U drugij polovini XIII stolittya vazhlivim dzherelom Kulmskogo prava stali pravovi roz yasnennya ortili Magdeburga dlya Breslau yaki sistematizuvali ta sklali u t zv Ce pravo zgodom stalo aktivno zastosovuvatisya vishimi apelyacijnimi sudami v Helmno i Toruni Kulmski suddi pererobili i vdoskonalili magdeburzko vroclavske lavniche pravo Naslidkom yihnoyi praci stala na mezhi XIV i XV stolit abo Der alter Culm yaka skladalasya z 5 ti knig Pro radnikiv Pro lavnikiv i suddiv Pro vbivstva i krivdi Pro spadkuvannya posag ta opikuniv Pro zagalni prava sho zagalom vklyuchali 386 artikuliv Na cij zhe osnovi blizko 1402 roku torunskij miskij pisar majster Ekgart stvoriv IX Bucher Magdeburger Recht v yakih krim magdeburzko vroclavskogo lavnichogo prava vikoristav i deyaki inshi dzherela magdeburzkogo prava ta U 1408 roci uporyadnik pidgotuvav udoskonalenu i skorochenu redakciyu ciyeyi praci Strukturno kozhna z 9 ti knig podilyalasya na statti j distinkciyi punkti Zgodom 1574 roku notarius mista Kenigsberg opublikuvav z deyakimi dopovnennyami pracyu Ekgarda nimeckoyu i latinskoyu movami pid nazvoyu Insha nazva cogo vidannya Distinkciyi Polmana Do dzherel Kulmskogo prava takozh nalezhit zbirnik Kulmskogo prava 1466 yakij pohodiv iz Danciga j ne mav shirokogo poshirennya Vin skladavsya zi 117 ti artikuliv i vidznachavsya vidsutnistyu sistematichnogo ukladu Osnovnim jogo dzherelom ye diyalnist Kulmskogo apelyacijnogo sudu U XVI stolitti ye takozh kilka vidan ostannye 1541 roku starohelminske prava sho zaznali vplivu recepciyi rimskogo prava Glosi z prac glosatoriv i komentatoriv a takozh iz najchastishe mistilisya pid tekstom opublikovanih artikuliv Sprobi kodifikaciyi Korol Rechi Pospolitoyi Sigizmund III Vaza Oskilki Kulmske pravo isnuvalo chastkovo usno chastkovo pismovo u XVI stolitti zrobleno kilka sprob jogo pereroblyuvannya ta sistematizaciyi reviziyi Viriznyayut 3 osnovni reviziyi Kulmskogo prava Lidzbarcku 1566 Novomijsku 1580 abo Neumarkter Culmi i Torunsku 1594 yaki otrimali nazvi vid mist v kotrih zasidali kodifikacijni komisiyi Usi 3 reviziyi ne nabuli oficijnogo statusu oskilki ne zatverdzheni polskim korolem ta generalnim sejmikom Prussiyi Utim voni vikoristovuvalisya v diyalnosti organiv miscevogo samovryaduvannya ta v sudovij praktici Z chasom alternativoyu kodifikaciyi Kulmskogo prava stala Prusska korektura Jus terrestre Nobilitatis Prussiae regalis 1598 roku Prusska korektura na tretinu skladalasya z norm Kulmskogo prava a takozh na vikoristani dzherel nimeckogo prava polskogo zemskogo prava ta zvichayevogo prava Cya kodifikaciya vidbulasya na teritoriyi Korolivstva Prussiyi Yiyi rezultat zatverdzheno konstituciyeyu prusskogo sejmu ta polskim korolem Sigizmundom III Vaza Zgidno z korolivskim privileyem sho dozvolyav shiroko vikoristovuvati yiyi v sudah Rechi Pospolitoyi zokrema i na ukrayinskih zemlyah Vodnochas u Knyazivskij Prussiyi 1620 roku prijnyato Prusske zemelne ulozhennya yake majzhe povnistyu skasovuvalo normi Kulmskogo prava Nadali sprobi kodifikaciyi Kulmskogo prava v Polshi ta Prussiyi praktichno pripinilisya prote vono prodovzhuvalo diyati v nizci naselenih punktiv Sered dzherel Kulmskogo prava osoblivogo znachennya nabuli vidomi z XIII stolittya miski statuti yaki postijno vdoskonalyuvalisya peretvoryuyuchis na bagatogaluzevi kodeksi Zokrema u Dancigu vilkeri stali osnovnim dzherelom prava Prote zagalom sfera zastosuvannya Helminskogo prava nevpinno skorochuvalasya i pislya podiliv Polshi 1772 1793 1795 rokiv vono prodovzhuvalo diyati lishe v kilkoh mistah Skasuvannya Ostatochno zastosuvannya Kulmskogo prava v Toruni pripinilosya pislya stvorennya Varshavskogo knyazivstva iz zaminoyu jogo Civilnim kodeksom francuzkogo imperatora Napoleona I Bonaparta a v Dancigu lishe 1857 1862 rokah Na polskih zemlyah sho vvijshli do skladu Varshavskogo gercogstva 1807 1815 takozh chastkovo vikoristovuvalasya Prusska korektura sho uvibrala v sebe pevnu chastinu norm Kulmskogo prava Div takozhIstoriya prava Nimechchini Lyubecke pravo Magdeburzke pravo Saksonske zercaloPrimitkiBilous N Magdeburzke pravo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 413 ISBN 978 966 00 1028 1 Peter J Artikel Alter Kulm In Kurt Ruh u a Hrsg Die deutsche Literatur des Mittelalters Verfasserlexikon Bd 2 Berlin u a 2 Auflage 1978 Sp 267 269 Ralf G Pasler Deutschsprachige Sachliteratur im Preussenland bis 1500 Untersuchungen zu ihrer Uberlieferung Koln u a 2003 S 197 222 224 und 243 252 Rogatschewski A Zur Geschichte des Alten Kulms und anderer preussischer Rechtsbucher nach St Petersburger Quellen in R G Pasler D Schmidtke Hg Deutschsprachige Literatur des Mittelalters im Ostlichen Europa Forschungsstand und Forschungsperspektiven Heildelberg 2006 S 199 244 Usenko I B Helminske pravo Kulmske abo Kulmenske pravo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 368 ISBN 978 966 00 1359 9 Masan O Silska kolonizaciya u derzhavi nimeckogo ordenu v Prusiyi pershij etap 1231 1309 rr O Masan Pitannya starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi arheologiyi j etnologiyi 2016 T 1 S 120 139 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pssiae 2016 1 9 Kobileckij M Pravovij status zhinki za magdeburzkim pravom M Kobileckij Visnik Lvivskogo universitetu Ser Yuridichna 2013 Vip 58 S 55 61 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Vlnu yu 2013 58 9 Goshko T Do istoriografiyi nimeckogo prava v Ukrayini T Goshko Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi Zb nauk pr K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 Vip 12 13 S 347 377 ukr Sobranie malorossijskih prav 1807 g Red kol A N Mironenko preds K A Vislobokov otv sekr I B Usenko V V Cvetkov Yu S Shemshuchenko Otv red B M Babij A N Mironenko Avt predisl K A Vislobokov Sostavit K A Vislobokov A P Tkach I B Usenko V A Chehovich AN Ukrainy Arheograficheskaya komissiya Institut gosudarstva i prava im V M Koreckogo Institut ukrainskoj arheografii K Naukova dumka 1993 S 9 Leman C K Das alte Kulmische Recht mit einem Worterbuche Berlin 1838 Dmitrishin Yu L Helminske kulmenske pravo ta jogo zastosuvannya v Ukrayini XIII persha polovina XIX st Lviv 2012 S 56 Dmitrishin Yu L Helminske kulmenske pravo ta jogo zastosuvannya v Ukrayini XIII persha polovina XIX st Lviv 2012 S 129 A same mi zberigayemo za nashim Domom z yih volodin vsi ozera bobriv solyani zhili zoloti i sribni rudniki i vsi vidi metaliv krim zaliza Cit za Article Kach GorPr php Kachanov R Yu Miske pravo ordenskih mist Dmitrishin Yu L Helminske kulmenske pravo ta jogo zastosuvannya v Ukrayini XIII persha polovina XIX st Lviv 2012 S 56 Dmitrishin Yu L Helminske kulmenske pravo ta jogo zastosuvannya v Ukrayini XIII persha polovina XIX st Lviv 2012 S 45 Dmitrishin Yu L Organizaciya miskogo samovryaduvannya v misti Torun na osnovi Helminskogo prava Yu L Dmitrishin Aktualni problemi derzhavi i prava zb nauk prac O Yurid l ra 2011 Vip 52 S 451 456 Kobileckij M Magdeburzke pravo u Polshi HIII XVII st M Kobileckij Istoriko pravovij chasopis 2015 2 S 9 14 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN ipch 2015 2 4 Kirichenko Yu M Poshirennya Magdeburzkogo prava ta jogo osoblivosti v mistah Ukrayini Yu M Kirichenko Forum prava 2011 4 S 361 366 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN FP index htm 2011 4 59 Dmitrishin Yu Starohelminske pravo yak odne z dzherel helminskogo Yurij Dmitrishin Molodizhna politika problemi ta perspektivi zbirnik naukovih prac Drogobich Peremishl Posvit 2013 Vip 4 S 344 351 Dmitrishin Yu L Lidzbarska reviziya helminskogo prava Elektronnij resurs Yu L Dmitrishin Aktualni problemi derzhavi i prava 2011 Vip 60 S 484 491 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN apdp 2011 60 69 Dmitrishin Yu L Prusska korektura Yu L Dmitrishin Naukovij visnik Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Seriya Pravo 2014 Vip 29 1 S 12 15 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN nvuzhpr 2014 29 1 4 Rogach O Ya Stanovlennya ta rozvitok kategoriyi zlovzhivannya pravom u zakonodavstvi Nimechchini XVIII XIX st Chasopis Kiyivskogo universitetu prava 2011 S 35 39 Zajceva I O Municipalna statutna normotvorchist v Ukrayini teoretiko metodologichni problemi stanovlennya ta rozvitku I O Zajceva Visnik Mariupolskogo derzhavnogo universitetu Ser Pravo 2013 Vip 5 S 201 206 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Vmdu pr 2013 5 38 DzherelaDzherela Pawlo Kuszewicz z Chelmna Prawo Chelminskie poprawione y z lacinskiego jezyka na polski przetlumaczone xiag piecioro ku pospolitemu pozitkowi Poznan 1623 Leman C K Das alte Kulmische Recht mit einem Worterbuche Berlin 1838 Usenko I B Helminske pravo Kulmske abo Kulmenske pravo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 368 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Dmitrishin Yu L Helminske kulmenske pravo ta jogo zastosuvannya v Ukrayini XIII persha polovina XIX st Lviv 2012 Kachanov R Yu Miske pravo ordenskih mist 25 travnya 2012 u Wayback Machine Kobileckij M M Magdeburzke pravo v Ukrayini XIV persha polovina XIX st Istoriko pravove doslidzhennya Lviv 2008 Rogachevskij A Kulmskaya gramota pamyatnik prava Prussii XIII v SPb 2002 Keller O B Raznovidnosti nemeckogo srednevekovogo prava na belorusskih zemlyah Velikogo knyazhestva Litovskogo i Rechi Pospolitoj O B Keller Pracy gistarychnagafakulteta BDU navuk zb Vyp 9 redkal U K Korshuk adk red i insh Mn BDU 2014 s 176 186 S 181 182 19 chervnya 2018 u Wayback Machine Danuta Maria Janicka Prawo karne w trzech rewizjach prawa chelminskiego z XVI wieku Torun TNT 1992 ISBN 83 85196 50 1 Helminske Kulmske pravo 19 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Bobrzynski M Historya prawa niemieckiego w zarysie wraz z historya prawa tego w Polsce Krakow 1876 Ciesielska K Przywilej Chelminski 1233 1251 Torun 1983 Prawo starochelminskie 1584 1394 Torun 1985 Z Zdrojkowski Zarys dziejow prawa chelminskiego 1233 1862 Torun 1983 Z Zdrojkowski Prawo chelminskie Powstanie rozwoj i jego rob dziejowa Studia culmensia historico juridica czyli Ksiega pamiatkowa 750 lecia prawa chelminskiego t 1 2 Torun 1988 90 Kisch G Die Kulmer Handfeste Rechtshistorische und textkritische Untersuchungen nebst Texten Stuttgart 1933 Prawo chelminskie chelmno pl pl historia i kultura 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Prawo chelminskie Tresc hasla zostala przygotowana na podstawie materialow zrodlowych PWN

Дата публікації:
Топ