Прусська коректура (лат. Ius Terrae Nobilitaits Prusssiae Correctum Anno MDXCVIII) — збірка загального права в Королівській Пруссії, що була створена внаслідок кодифікації кульмського права.
Історія
У 1476 році Казимир IV Ягеллончик, король Польщі, увів обов'язкове застосування в Польщі кульмського права, але шляхта була незадоволена цим рішенням, вважаючи, що порушуються її права. Водночас відбулася реформа судочинства на основі кульмського права. Втім порядок застосування, кодифікації кульмського права тривалий час не було вирішено.
З початку 1560-х років працювали кодифікаційні комісії Королівської Пруссії. У 1566 році відбулася Лідзбарська ревізія, 1580 року — Новомійська ревізія, 1594 року — Торунська ревізія. Усі ці ревізії не набули офіційного статусу, оскільки не були затверджені королем Речі Посполитої та генеральним сеймиком Королівської Пруссії. У 1589 і 1590 роках король Сигізмунд III Ваза видав конституції, які гарантували прусській шляхті деякі права в галузі судочинства. Разом з тим король виступив проти створення окремого судового трибуналу для Королівської Пруссії. Разом з тим робота кодифікаційних комісій тривала до 1597 року.
1597 року генеральний сеймик Королівської Пруссії доручив правникові Рейнгольду Гайденштайну і члену Коронного Трибуналу в Пйотркуві завершити кодифікацію. На початку 1598 року готовий проект кодиковано права під назвою «Прусська коректура» було затверджено генеральним сеймиком. У квітні того ж року за підтримки коронного підканцлера Пйотра Тиліцького вальний сейм Речі Посполитої також затвердив «Прусську коректуру».
Разом з тим король звернувся до генерального сеймику з закликом усунути суперечності між різними правовими актами, на що шляхта Королівської Пруссії не погодилася. Внаслідок цього офіційне впровадження «Прусської коректури» було зупинено. У липні 1599 року відбувся ревізійний сейм в Торуні, де розглядалися суперечливі положення. Зрештою у вересні того ж року «Прусська коректура» була опубліковано й вступила в законну силу. У 1739, 1749 і 1753 роках відбулося її видання Коронним Трибуналом в Любліні.
Після розподілів Речі Посполитої деякі положення «Прусської коректури» діяли в Великому герцогстві Варшавському (поряд з цивільним кодексом Наполеона). У 1825 році використовувалася при створенні Цивільного кодексу Царства Польського Російської імперії.
Характеристика
Складено латинською мовою. Разом з кульмським правом в «Прусській коректурі» використовувалося магдебурзьке і любецьке право, а також польське публічне право й звичаєва польська судова практика.
Надавала право станам Королівської Пруссії на подальше вдосконалення їх прав і запровадження нових змін в нормативно-правові акти. Значна частина його статей стосувалося судочинства і процесуального права, також регулювало окремі сфери приватного права, насамперед спадкове і сімейне право.
Оскільки польське земське право не було кодифіковано протягом існування Речі Посполитої, то адвокати (також й на українських землях) часто використовували «Прусську коректуру» в судах, покладаючись на привілей короля, згідно з яким «Прусська коректура» ставала чинною в Королівській Пруссії та за її межами.
Структура
Складалася з 7 титулів (розділів) та 158 статей.
- I розділ: De successionibus (Про спадки, 18 абзаців) та De inventario (Про інвентаризацію)
- II розділ: De donationibus et testamentis (Про пожертвування та заповіти) містить 6 статей
- III розділ: De tutelis (Про опіку) містить 20 статей
- IV розділ: De praescriptionibus (Пр заперечення обмежень) містить 2 статті
- V розділ: De magistratibus et iudicis (Про посадових осіб та суддів) містить 42 статті
- VI розділ: De processu in causis civilibus (Про цивільне провадження) містить 47 статей; De spoliato ante omnia restituendo (Для відновлення того, що було пограбовано) містить 1 статтю; De litis impensis (Судові витрати) містить 12 статей
- VII розділ: De finibus regundis (Про завершення розгляду) містить 26 статей.
Джерела
- Katarzyna Sójka-Zielińska «Historia prawa» Warszawa 1981 Państwowe Wydawnictwo Naukowe str. 72–73
- Дмитришин Ю. Л. Прусська коректура // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. — 2014. — Вип. 29(1). — С. 12-15.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prusska korektura lat Ius Terrae Nobilitaits Prusssiae Correctum Anno MDXCVIII zbirka zagalnogo prava v Korolivskij Prussiyi sho bula stvorena vnaslidok kodifikaciyi kulmskogo prava IstoriyaU 1476 roci Kazimir IV Yagellonchik korol Polshi uviv obov yazkove zastosuvannya v Polshi kulmskogo prava ale shlyahta bula nezadovolena cim rishennyam vvazhayuchi sho porushuyutsya yiyi prava Vodnochas vidbulasya reforma sudochinstva na osnovi kulmskogo prava Vtim poryadok zastosuvannya kodifikaciyi kulmskogo prava trivalij chas ne bulo virisheno Z pochatku 1560 h rokiv pracyuvali kodifikacijni komisiyi Korolivskoyi Prussiyi U 1566 roci vidbulasya Lidzbarska reviziya 1580 roku Novomijska reviziya 1594 roku Torunska reviziya Usi ci reviziyi ne nabuli oficijnogo statusu oskilki ne buli zatverdzheni korolem Rechi Pospolitoyi ta generalnim sejmikom Korolivskoyi Prussiyi U 1589 i 1590 rokah korol Sigizmund III Vaza vidav konstituciyi yaki garantuvali prusskij shlyahti deyaki prava v galuzi sudochinstva Razom z tim korol vistupiv proti stvorennya okremogo sudovogo tribunalu dlya Korolivskoyi Prussiyi Razom z tim robota kodifikacijnih komisij trivala do 1597 roku 1597 roku generalnij sejmik Korolivskoyi Prussiyi doruchiv pravnikovi Rejngoldu Gajdenshtajnu i chlenu Koronnogo Tribunalu v Pjotrkuvi zavershiti kodifikaciyu Na pochatku 1598 roku gotovij proekt kodikovano prava pid nazvoyu Prusska korektura bulo zatverdzheno generalnim sejmikom U kvitni togo zh roku za pidtrimki koronnogo pidkanclera Pjotra Tilickogo valnij sejm Rechi Pospolitoyi takozh zatverdiv Prussku korekturu Razom z tim korol zvernuvsya do generalnogo sejmiku z zaklikom usunuti superechnosti mizh riznimi pravovimi aktami na sho shlyahta Korolivskoyi Prussiyi ne pogodilasya Vnaslidok cogo oficijne vprovadzhennya Prusskoyi korekturi bulo zupineno U lipni 1599 roku vidbuvsya revizijnij sejm v Toruni de rozglyadalisya superechlivi polozhennya Zreshtoyu u veresni togo zh roku Prusska korektura bula opublikovano j vstupila v zakonnu silu U 1739 1749 i 1753 rokah vidbulosya yiyi vidannya Koronnim Tribunalom v Lyublini Pislya rozpodiliv Rechi Pospolitoyi deyaki polozhennya Prusskoyi korekturi diyali v Velikomu gercogstvi Varshavskomu poryad z civilnim kodeksom Napoleona U 1825 roci vikoristovuvalasya pri stvorenni Civilnogo kodeksu Carstva Polskogo Rosijskoyi imperiyi HarakteristikaSkladeno latinskoyu movoyu Razom z kulmskim pravom v Prusskij korekturi vikoristovuvalosya magdeburzke i lyubecke pravo a takozh polske publichne pravo j zvichayeva polska sudova praktika Nadavala pravo stanam Korolivskoyi Prussiyi na podalshe vdoskonalennya yih prav i zaprovadzhennya novih zmin v normativno pravovi akti Znachna chastina jogo statej stosuvalosya sudochinstva i procesualnogo prava takozh regulyuvalo okremi sferi privatnogo prava nasampered spadkove i simejne pravo Oskilki polske zemske pravo ne bulo kodifikovano protyagom isnuvannya Rechi Pospolitoyi to advokati takozh j na ukrayinskih zemlyah chasto vikoristovuvali Prussku korekturu v sudah pokladayuchis na privilej korolya zgidno z yakim Prusska korektura stavala chinnoyu v Korolivskij Prussiyi ta za yiyi mezhami StrukturaSkladalasya z 7 tituliv rozdiliv ta 158 statej I rozdil De successionibus Pro spadki 18 abzaciv ta De inventario Pro inventarizaciyu II rozdil De donationibus et testamentis Pro pozhertvuvannya ta zapoviti mistit 6 statej III rozdil De tutelis Pro opiku mistit 20 statej IV rozdil De praescriptionibus Pr zaperechennya obmezhen mistit 2 statti V rozdil De magistratibus et iudicis Pro posadovih osib ta suddiv mistit 42 statti VI rozdil De processu in causis civilibus Pro civilne provadzhennya mistit 47 statej De spoliato ante omnia restituendo Dlya vidnovlennya togo sho bulo pograbovano mistit 1 stattyu De litis impensis Sudovi vitrati mistit 12 statej VII rozdil De finibus regundis Pro zavershennya rozglyadu mistit 26 statej DzherelaKatarzyna Sojka Zielinska Historia prawa Warszawa 1981 Panstwowe Wydawnictwo Naukowe str 72 73 Dmitrishin Yu L Prusska korektura Naukovij visnik Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Seriya Pravo 2014 Vip 29 1 S 12 15