Кугурлу́й — озеро заплавного типу на південному заході України, на півдні Бессарабії. Включено до міжнародного списку водно-болотних угідь, що охороняються Рамсарською конвенцією.
Кугурлуй | ||||
---|---|---|---|---|
Озеро біля М15 | ||||
45°18′ пн. ш. 28°40′ сх. д. / 45.300° пн. ш. 28.667° сх. д.Координати: 45°18′ пн. ш. 28°40′ сх. д. / 45.300° пн. ш. 28.667° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Україна | |||
Регіон | Одеська область | |||
Розташування | Одеська область | |||
Прибережні країни | Україна | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | заплавний | |||
Група озер | Українські придунайські озера | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 82 км² | |||
Глибина середня | 0,8—1 м | |||
Глибина макс. | 2—5 м | |||
Довжина | 20 км | |||
Ширина | 4,1 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
↑ Водний басейн | басейн Дунаю | |||
Витікають | Дунай | |||
Країни басейну | Україна | |||
Інше | ||||
Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
Кугурлуй (Україна) | ||||
Кугурлуй (Одеська область) | ||||
| ||||
Кугурлуй у Вікісховищі |
Розташоване в Ізмаїльському районі Одеської області. На півночі протокою сполучається з озером Ялпуг. На сході протоками Велика та Мала Репіда, а на півдні протокою Скунда сполучається з Дунаєм. Протока Скунда шлюзована. Також водообмін з Дунаєм відбувається по кількох невеликих протоках для пропуску риби.
Озеро приблизно круглої форми, діаметр близько 10 км, площа 82 км², середня глибина 0,8-1 м, максимальна — 2,5 м. Береги низовинні, звивисті, заболочені. Температура води влітку до +28° — +30°. Взимку озеро замерзає. Мінералізація води 0,8 — 1,5 г/л. Дно замулене.
Береги поросли очеретом та рогозом, в озері також розвивається . Багата іхтіофауна, у прибережних заростях — місця гніздування птахів, зокрема в плавнях біля південно-східного краю озера існує єдина в Україні колонія кучерявого пелікана (Pelecanus crispus) — найбільшого птаха Європи. На озері здійснюється промисловий вилов коропа, судака, ляща, щуки та інших видів риби, а також раків.
Водний баланс Кугурлую визначається в основному надходженням води за рахунок атмосферних опадів, випаровуванням з водної поверхні озера і самопливним водообміном з Дунаєм. У середньому 54.5 % у прибутковій частині водного балансу водойми становить донорська вода р. Дунай, а 45.5 % — всі інші джерела, серед яких 31.4 % — це надходження води з атмосферними опадами. У витратній частині водного балансу середній багаторічний об'єм скидів води в р. Дунай становить приблизно 27 %, а на інші джерела приходиться 73 %, у тому числі на транспірацію і випар з водної поверхні озер — 54.6 %.
Вода Кугурлую — джерело зрошування. Між південним узбережжям Кугурлую та Дунаєм шляхом обвалування створено польдер, який планувалося використовувати для вирощування зернових культур (пшениця, жито) з періодичним засіванням кукурудзою та люцерною в рамках . В теперішній час переважно висіваються кормові культури (люцерна, конюшина).
У період 1939—1941 рр., після відходження Бессарабії до СРСР за пактом Молотова-Рібентропа, озеро Кугурлуй було основною базою Дунайської Військової флотилії.[]
Галерея
Примітки
- Kugurlui Lake | Ramsar Sites Information Service. rsis.ramsar.org. Процитовано 15 серпня 2023.
Література
- Гопченко Е. Д., Кузниченко С. Д. О моделировании водно-солевого режима озер Кугурлуй-Ялпуг // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. — 2002. — Вип.46. — С.338-345.
- Кузниченко С. Д. Об эксплуатационном режиме озера Кугурлуй-Ялпуг // Метеорологія, кліматологія та гідрологія.- 2003. — Вип.47. — С.356-361.
- Кузниченко С. Д. Влияние стока реки Ялпуг на минерализацию системы озер Ялпуг-Кугурлуй // Матеріали міжнародної конференції «Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища-2002». Одеса, ОДЕКУ, 2002. — С.98-105.
- Кузниченко С. Д. Моделирование солевого баланса оз. Ялпуг-Кугурлуй по заданным показателям // Матеріали III наукової конференції молодих вчених. — Одеса, ОДЕКУ, 2003. — С.57-61.
- Е. Гопченко, С. Кузниченко. Оценка эффективности управления водным режимом оз. Ялпуг-Кугурлуй // Book of abstracts the third International Conference Ecological Chemistry. — Chisinau (Republic of Moldova), 2005. — Р.104.
Джерела
- http://www.poezdnik.kiev.ua/ozera/kugurluy/ [ 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Анотація до роботи: Кузніченко С. Д. Водний і сольовий режими системи озер Кугурлуй-Ялпуг в умовах їхнього зарегулювання.(укр.)
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kugurlu j ozero zaplavnogo tipu na pivdennomu zahodi Ukrayini na pivdni Bessarabiyi Vklyucheno do mizhnarodnogo spisku vodno bolotnih ugid sho ohoronyayutsya Ramsarskoyu konvenciyeyu KugurlujOzero bilya M15 Ozero bilya M1545 18 pn sh 28 40 sh d 45 300 pn sh 28 667 sh d 45 300 28 667 Koordinati 45 18 pn sh 28 40 sh d 45 300 pn sh 28 667 sh d 45 300 28 667Roztashuvannya Krayina UkrayinaRegion Odeska oblastRoztashuvannya Odeska oblastPriberezhni krayini UkrayinaGeologichni dani Tip zaplavnijGrupa ozer Ukrayinski pridunajski ozeraRozmiri Plosha poverhni 82 km Glibina serednya 0 8 1 mGlibina maks 2 5 mDovzhina 20 kmShirina 4 1 kmVoda Basejn Vodnij basejn basejn DunayuVitikayut DunajKrayini basejnu UkrayinaInshe Status spadshini Ramsarske ugiddya Kugurluj Ukrayina Kugurluj Odeska oblast Kugurluj u Vikishovishi Roztashovane v Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Na pivnochi protokoyu spoluchayetsya z ozerom Yalpug Na shodi protokami Velika ta Mala Repida a na pivdni protokoyu Skunda spoluchayetsya z Dunayem Protoka Skunda shlyuzovana Takozh vodoobmin z Dunayem vidbuvayetsya po kilkoh nevelikih protokah dlya propusku ribi Ozero priblizno krugloyi formi diametr blizko 10 km plosha 82 km serednya glibina 0 8 1 m maksimalna 2 5 m Beregi nizovinni zvivisti zabolocheni Temperatura vodi vlitku do 28 30 Vzimku ozero zamerzaye Mineralizaciya vodi 0 8 1 5 g l Dno zamulene Beregi porosli ocheretom ta rogozom v ozeri takozh rozvivayetsya Bagata ihtiofauna u priberezhnih zarostyah miscya gnizduvannya ptahiv zokrema v plavnyah bilya pivdenno shidnogo krayu ozera isnuye yedina v Ukrayini koloniya kucheryavogo pelikana Pelecanus crispus najbilshogo ptaha Yevropi Na ozeri zdijsnyuyetsya promislovij vilov koropa sudaka lyasha shuki ta inshih vidiv ribi a takozh rakiv Vodnij balans Kugurluyu viznachayetsya v osnovnomu nadhodzhennyam vodi za rahunok atmosfernih opadiv viparovuvannyam z vodnoyi poverhni ozera i samoplivnim vodoobminom z Dunayem U serednomu 54 5 u pributkovij chastini vodnogo balansu vodojmi stanovit donorska voda r Dunaj a 45 5 vsi inshi dzherela sered yakih 31 4 ce nadhodzhennya vodi z atmosfernimi opadami U vitratnij chastini vodnogo balansu serednij bagatorichnij ob yem skidiv vodi v r Dunaj stanovit priblizno 27 a na inshi dzherela prihoditsya 73 u tomu chisli na transpiraciyu i vipar z vodnoyi poverhni ozer 54 6 Voda Kugurluyu dzherelo zroshuvannya Mizh pivdennim uzberezhzhyam Kugurluyu ta Dunayem shlyahom obvaluvannya stvoreno polder yakij planuvalosya vikoristovuvati dlya viroshuvannya zernovih kultur pshenicya zhito z periodichnim zasivannyam kukurudzoyu ta lyucernoyu v ramkah V teperishnij chas perevazhno visivayutsya kormovi kulturi lyucerna konyushina U period 1939 1941 rr pislya vidhodzhennya Bessarabiyi do SRSR za paktom Molotova Ribentropa ozero Kugurluj bulo osnovnoyu bazoyu Dunajskoyi Vijskovoyi flotiliyi dzherelo GalereyaPrimitkiKugurlui Lake Ramsar Sites Information Service rsis ramsar org Procitovano 15 serpnya 2023 LiteraturaGopchenko E D Kuznichenko S D O modelirovanii vodno solevogo rezhima ozer Kugurluj Yalpug Meteorologiya klimatologiya ta gidrologiya 2002 Vip 46 S 338 345 Kuznichenko S D Ob ekspluatacionnom rezhime ozera Kugurluj Yalpug Meteorologiya klimatologiya ta gidrologiya 2003 Vip 47 S 356 361 Kuznichenko S D Vliyanie stoka reki Yalpug na mineralizaciyu sistemy ozer Yalpug Kugurluj Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi Gidrometeorologiya i ohorona navkolishnogo seredovisha 2002 Odesa ODEKU 2002 S 98 105 Kuznichenko S D Modelirovanie solevogo balansa oz Yalpug Kugurluj po zadannym pokazatelyam Materiali III naukovoyi konferenciyi molodih vchenih Odesa ODEKU 2003 S 57 61 E Gopchenko S Kuznichenko Ocenka effektivnosti upravleniya vodnym rezhimom oz Yalpug Kugurluj Book of abstracts the third International Conference Ecological Chemistry Chisinau Republic of Moldova 2005 R 104 Dzherelahttp www poezdnik kiev ua ozera kugurluy 31 serpnya 2011 u Wayback Machine Anotaciya do roboti Kuznichenko S D Vodnij i solovij rezhimi sistemi ozer Kugurluj Yalpug v umovah yihnogo zaregulyuvannya ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi