Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Українські придунайські озера — серія озер, древні морські лимані, розташовані в дельті Дунаю, в Одеській області України, в прикордонних із Румунією районах.
Загальні відомості
На північ від Кілійського гирла Дунаю розташовано понад 25 озер. Більшість озер з'єднується із Дунаєм або його рукавами за допомогою проток та каналів. Походження цих озер різне. Одні є залишками морських заток, інші — плавневими озерами та старицями, що з'явилися внаслідок заносу старих русел річки. Приблизно 3000-4000 років тому сьогоднішньої дельти Дунаю фактично не існувало, а на її місці була мілководна затока північно-західної частини Чорного моря, до якої впадав, не розгалужуючись, Дунай. У теперішній час береги цієї затоки позначені дугоподібними піщаними грядами довжиною кілька десятків кілометрів — Жебриянська гряда на території України та гряда Лєтя на території Румунії. Рівень води більшості озер регулюється за допомогою шлюзів та інших гідротехнічних споруд. Западини сучасних озер у той час були морськими солоноводними або солонуватоводними лиманами, на кшталт теперішніх лиманів Шагани, Бурнас, Алібей та інших, що розташовані на північному узбережжі Чорного моря.
Як наслідок виносу Дунаєм твердого осадового матеріалу, проходило обміління прилеглої до гирла частини моря, виникнення островів, й, таким чином, формування сучасної дельти.
Солоноводні лимани, при цьому, поступово втрачали зв'язок з морем та перетворювались на прісноводні озера. У подальшому конфігурація цих водойм дещо змінювалась — так, прикладом, східна (Гасанська) затока озера Катлабуг як тимчасове повеневе утворення почала виникати тільки на межі XIX-го та XX-го століть завдяки зсувам ґрунту, розмиванню та підтопленню території (на картах раннішнього періоду вона взагалі не позначена), а згодом, після врегулювання стоку озера та довгострокового його підтримання на 30-50 см вище рівню Дунаю (початок — наприкінці 50-х років XX ст.), перетворилась у постійно існуючу складову цієї водойми.
Мешканцями усіх придунайських водойм є краснопірка звичайна, плоскирка, верховодка звичайна, лящ, судак, йорж, окунь, щипавка, в'юн. Але розповсюдженість різних видів у кожному водоймищі неоднакова. Серед них найбільше в Україні прісне озеро Ялпуг. Своєрідним продовженням озера Ялпуг на півдні є озеро Кугурлуй. Протоками вони з'єднуються із Дунаєм. Під час повені дунайська вода через ці протоки надходить в Кугурлуй та Ялпуг. Також мають значні розміри озера Кагул, Китай, Катлабуг. Води придунайських озер використовуються для водопостачання, зрошення, там розвинуте рибальство.
Історія освоєння заплави Дунаю
Придунайські озера — у минулому — частина великої Дунайської затоки. Процес їх трансформації у прісноводні водойми тривав протягом кілька тисяч років та відбувався за рахунок заповнення затоки річковими наносами та просування дельти Дунаю на схід. Зрештою, усі Придунайські озера відокремилися від Дунаю та його рукавів заболоченою заплавою, а їх водообмін із річкою відбувався через природні протоки, а також шляхом переливу води через бровки прируслових валів під час паводків та повеней.
Поява на берегах Дунаю та Придунайських озер населених пунктів, зріс антропогенний вплив на природні ресурси, першочергово — чергу водні. Поселенці цієї території традиційно займалися риболовлею, полюванням, заготівлею деревини та очерету, випасом худоби, вирощуванням сільсько-господарських культур на заплавних ділянках (у найбільш посушливі роки розорювалося дно озер Картал та Кугурлуй).
Певний вплив на розвиток землеробства мало періодичне затоплення прибережних територій Дунаю паводковими водами. Населення намагалося керувати водним режимом, розчищаючи природні протоки, створюючи нові канали (єрики) для кращого зв'язку озер з рікою, а також обваловуючи невеликі ділянки пойми під городи.
Перші спроби проведення великомасштабних гідротехнічних робіт у заплаві Дунаю в районі Придунайських озер приходяться на початок XX століття. За Миколи II було розпочато будівництво залізниці, яка мала поєднати міста Рені та Ізмаїл. Проєкт було припинено після переходу Бессарабії під протекторат Румунії.
Активне освоєння заплави Нижнього Дунаю прийшлася на повоєнні роки Другої світової війни. У зв'язку із утворенням та розвитком колгоспів почалося безсистемне обвалування заплавних земель для збільшення площі сільгоспугідь. Із розвитком господарської інфраструктури на потенційно затоплюваних територіях з'явилася необхідність захисту населених пунктів, портових споруд, промислових підприємств, сільськогосподарських, рибоводних та меліоративних об'єктів від затоплення.
У кінці 60-х — на початку 70-х років XX століття уздовж українського берега Дунаю було побудовано комплекс протипаводкових гідротехнічних споруд загальною протяжністю 239 км, у тому числі 215 км дамб та 21 шлюз, для регулювання наповнення та скидання води з Придунайських водойм та зрошувальних систем. Станом на 2009-й рік, комплекс протипаводкових споруд захищає від затоплення понад 80 тис. га. земель (з яких 38 тис. га — сільхоспугіддя) 19 населених пунктів Ренійського, Болградського, Ізмаїльського та Кілійського районів Одеської області, в яких проживає близько 12 тисяч людей, мережа автодоріг міжнародного, державного, місцевого значення та інші об'єкти господарської інфраструктури.
Карта розташування
Найбільші озера
Кагул
Кагул — заплавне озеро у пониззі Дунаю, у Ренійському районі, на схід від міста Рені. Протоками сполучається із Дунаєм та озером Картал. Від заплави Дунаю відокремлене дамбою, у минулому мало режим водосховища. Водообмін у Кагулі регулюється шлюзованими рибопропускними протоками та каналом. Південна частина озера широка (ширина до 11 км, довжина 18 км), північна — вузька, видовжена (ширина до 2 км, довжина 15 км). Площа змінюється сезонно від 82 до 93,5 км². Переважають глибини 1,5—2 м, максимальна — 7 метрів. Північні береги високі, розчленовані балками, південні — низовинні, заболочені, покриті заростями очерету. З півночі до озера впадає річка Кагул. Температура води влітку до +30° (на мілководді), взимку Кагул замерзає (льодовий покрив у теплі зими нестійкий). Мінералізація води від 0,8 до 1,5 г/л. Дно вкрите шаром сірого лесового мулу, на мілководді — піщане. Поширена водяна рослинність (очерет, рогіз). Водяться лящ, судак, сом, щука та інші промислові види риб. Розводять товстолобика, білого амура, коропа. На берегах Кагула — місця гніздування птахів. Рибальство має промисловий характер та здійснюється риболовними підприємствами навколишніх селищ. Здійснюються заходи щодо охорони природних ресурсів озера, зокрема обмеження строків рибальства.
Кагул — мультикордонна водойма. Невелика (близько 1 км) ділянка північного узбережжя належить Молдові. На цій ділянці розташована водонапірна станція, яка слугує для зрошення полів у Молдові поблизу міст Кагул та Джурджулешти.
Картал
Картал — заплавне озеро у Ренійському районі Одеської області, у пониззі Дунаю. Каналом сполучається з Дунаєм через канали Орловський та гирло Прорва, протоками — з озерами Кугурлуй та Кагул. Довжина — 5 км, ширина — до 3 км, площа — приблизно 15 км², пересічна глибина близько метра, максимальна — 2,4 м. Улоговина видовженої форми. Береги низовинні, заболочені, поросли очеретом. Вздовж них споруджено дамби. Живиться переважно завдяки водообміну із Дунаєм по шлюзованому каналу. Температура води влітку — до +26°, взимку озеро замерзає.
Дно рівне, замулене. На мілководді поширені очерет, куга озерна, рогіз, глибше — водорості та інша водяна рослинність. Береги Карталу — місце гніздування птахів, на листях латаття гніздиться крячок озерний. Здійснюється штучне риборозведення, зокрема товстолобика, білого амура, коропа.
У 2016 році на берегах Картала було доставлено експериментальне стадо з 14-ти європейських водяних буйволів, завезені для природної допомоги очистки малих озер.
Ялпуг
Ялпуг — озеро лиманного типу, найбільше природне озеро України. Територіально розташоване у Болградському, Ізмаїльському та Ренійському районах Одеської області. У південній частині Ялпуг протокою сполучений з озером Кугурлуй; у найвужчому місці протоки у 1970-тb[ споруджено дамбу з мостом у середній частині, якою прокладено дорогу Ізмаїл — Рені. Після прокладки дамби водообмін між озерами Ялпуг та Кугурлуй скоротився майже на третину, що підвищило ступінь забруднення Ялпуга.
Довжина — 39 км, ширина — до 15 км, площа — 149 км², середня глибина — близько 2 м, максимальна — 5,5 м. Улоговина видовженої форми. Східний та західний береги переважно підвищені, розчленовані яругами, південні — піщані, крайня північна ділянка узбережжя заболочена та поросла очеретом. Водне живлення озера здійснюється головним чином за рахунок водообміну із озером Кугурлуй; з півночі впадає річка Ялпуг, з північного сходу підходить невелика річка Карасулак, що впадає в Ялпуг біля селища Криничне. Також деякий вплив на водний баланс має стік дощових вод системою яруг, що сходяться до Ялпуга. Температура води влітку +24 — +25 °C; взимку озеро замерзає, льодовий режим нестійкий. Мінералізація води до 1 — 1,5 г/л. Дно вкрите темно-сірим, на півночі — чорним сірководневим мулом, на мілководді — піщане. Береги поросли очеретом і рогозом, в озері поширені водорості та інша водяна рослинність. Ялпуг у природному стані — багате на іхтіофауну водоймище: зустрічається 41 вид; найбільше промислове значення мають сазан, краснопірка, окунь, щука. В озері є цінні нерестилища коропа, сазана, ляща, судака та інших риб, також є численні раки. З огляду на те, що практично вся територія басейну річки Ялпуг знаходиться на півдні Молдови, де стан очистки стічних вод є незадовільним, рівень забруднення в озері часто перевищує допустимі норми. Втім, в останні роки, з огляду на зниження використання мінеральних добрив та отрутохімікатів в сільському господарстві Молдови, ситуація дещо покращилася. В минулому забруднення мін. добривами призводило до частого «цвітіння» води, а в 1985 році викликало масову загибель риби та іншої водної біоти. На північному березі Ялпуга, при впадінні р. Ялпуг, знаходиться місто Болград.
Кугурлуй
Кугурлуй — озеро заплавного типу. Територіально поділено між Ренійським та змаїльським районами Одеської області. На півночі протокою сполучається з озером Ялпуг. На сході протоками Велика та Мала Репіда, а на півдні протокою Скунда сполучається із Дунаєм. Протока Скунда шлюзована. Також водообмін із Дунаєм відбувається кількома невеликими протоками для пропуску риби. Озеро приблизно круглої форми, діаметр — близько 20 км, площа — 82 км², середня глибина — 0,8-1 м, максимальна — 2,5 м. Береги низовинні, звивисті, заболочені. Температура води влітку до +28° — +30°. Взимку озеро замерзає. Мінералізація води 0,8 — 1,5 г/л. Дно замулене.
Береги поросли очеретом та рогозом, в озері також розвивається гідрофільна рослинність. Багата іхтіофауна, у прибережних заростях — місця гніздування птахів, зокрема у плавнях біля південно-східного краю озера існує єдина в Україні колонія кучерявого пелікана (Pelecanus crispus) — найбільшого птаха Європи. На озері здійснюється промисловий вилов коропа, судака, ляща, щуки та інших видів риби, а також раків.
Вода Кугурлуя — джерело зрошування. Між південним узбережжям Кугурлуя та Дунаєм шляхом обвалування створено польдер, який планувалося використовувати для вирощування зернових культур (пшениця, жито) з періодичним засіванням кукурудзою та люцерною в рамках сівозміну. У теперішній час переважно висіваються кормові культури (люцерна, конюшина). У період 1939–1941 рр., після відходу Бессарабії до СРСР за пактом Молотова-Рібентропа, озеро Кугурлуй було основною базою Дунайської військової флотилії.
Саф'яни
Саф'яни — заплавне озеро Ізмаїльського району Одеської області, у пониззі Дунаю. Протокою через невелике озеро Лунг сполучається з озером Катлабуг, шлюзованим каналом — із Дунаєм. Довжина — 6,5 км, ширина — до 1 км, площа змінюється від 250 до 420 га, глибина — до 3,5 — 4 м (у межень — до 0,8 — 1 м). Улоговина видовженої форми.
Північний та західний береги підвищені, подекуди урвисті, східний і південний — пологі, заболочені. Температура води влітку — до +25 — +26 °C. Взимку озеро замерзає. Поширена прибережно-водяна рослинність. З риб водяться, зокрема, щука, короп, окунь. На берегах (особливо у південній частині) — місця гніздування водоплавних та відпочинку перелітних птахів. Воду озера використовують для зрошування.
На південно-західному березі озера розташоване село Саф'яни.
Катлабуг
Катлабуг — заплавне озеро в Ізмаїльському районі Одеської області, у пониззі Дунаю. Від заплави Дунаю відокремлений дамбою, має режим водосховища. Водообмін з Кислицьким гирлом Дунаю регулюється шлюзованим каналом. Довжина — 21 км, ширина — від 1 до 11 км, площа — 67 км², глибина — до 4 м. Улоговина видовженої форми, з розширенням (до 11 км) у південній частині. Північні береги підвищені, подекуди урвисті, розчленовані балками, південні — низовинні, заболочені. Від основної западини озера відходять дві затоки: Ташбунарська на заході, куда впадає річка Ташбунар, та Гасанська, куди впадає річка Єніка, на сході. Верхня частина Гасанської затоки зайнята риборозвідними ставками. З півночі в озеро впадають річки Великий та Малий Катлабуг. Температура води влітку +24 — +26°, взимку озеро замерзає. Мінералізація води 1 −1,6 г/л.
Поширена водяна рослинність (зокрема, водорості, латаття, кубишки); з рідкісних видів рослин зустрічається водяний горіх плаваючий (Trapa natans). Водяться короп, щука, окунь. У риборозвідних ставках розводять та використовують для зарибнення озера молодь товстолобика та білого амура. Є промисел раків, популяція яких у цьому озері досить велика (за оцінками деякими роками доходить до 15 мільйонів штук).
Китай
Китай — озеро заплавно-лиманного типу в Ізмаїльському та Кілійському районах Одеської області, у пониззі Дунаю. Від заплави Дунаю відокремлений дамбою, має режим водосховища. Водообмін Китая регулюється шлюзованим каналом, що перетинає дамбу та впадає у Степове гирло Дунаю. Улоговина видовженої форми, простягається з півночі на південь на 24 км. Озеро складається з північної та південної частин (ширина до 3 — 3,5 км), з'єднаних протокою завширшки близько 600 м, через яку прокладено міст. Загальна площа водойми — 60 км², глибина південної частини — до 2 м, північної — до 5 м. Береги, крім південних та крайньої північної ділянки, підвищені. З північного сходу впадає річка Єника, з півночі — річки Киргиж-Китай та Аліяга. У північній частині Китаю спостерігаються згінно-нагінні коливання рівня води (середня амплітуда до 80 см). Температура води влітку до +27°, взимку озеро замерзає. Мінералізація води 1—3 г/л. Прибережна і водяна рослинність поширена головним чином у південній частині озера (очерет, рогіз, водорості), решта узбережжя урвиста, подекуди з невеликими пляжами. Водяться окунь, щука, лящ, сом; розводять білого амура, товстолобика, коропа, карася. В плавнях біля південного узбережжя — місця невеликих колоній водоплавуючих птахів. Воду Китаю використовують для зрошування в Червоноярській зрошувальній системі. Вздовж берегів озера виділено водоохоронну зону.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 20 липня 2009.
- Придунайские озёра
- Управление водными ресурсами в украинском Придунавье: тотальное преобразование пойменных земель и его последствия
- Водяные буйволы прекрасно освоились в Придунайских плавнях (ua) . «Grad.ua». 17 серпня 2018. Процитовано 2020-6-15.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 24 травня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Придунайські озера[недоступне посилання з квітня 2019]
- Озера України
- Водойми України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Ukrayinski pridunajski ozera seriya ozer drevni morski limani roztashovani v delti Dunayu v Odeskij oblasti Ukrayini v prikordonnih iz Rumuniyeyu rajonah Zagalni vidomostiSuputnikovij znimok delti Dunayu 2000 Na pivnich vid Kilijskogo girla Dunayu roztashovano ponad 25 ozer Bilshist ozer z yednuyetsya iz Dunayem abo jogo rukavami za dopomogoyu protok ta kanaliv Pohodzhennya cih ozer rizne Odni ye zalishkami morskih zatok inshi plavnevimi ozerami ta staricyami sho z yavilisya vnaslidok zanosu starih rusel richki Priblizno 3000 4000 rokiv tomu sogodnishnoyi delti Dunayu faktichno ne isnuvalo a na yiyi misci bula milkovodna zatoka pivnichno zahidnoyi chastini Chornogo morya do yakoyi vpadav ne rozgaluzhuyuchis Dunaj U teperishnij chas beregi ciyeyi zatoki poznacheni dugopodibnimi pishanimi gryadami dovzhinoyu kilka desyatkiv kilometriv Zhebriyanska gryada na teritoriyi Ukrayini ta gryada Lyetya na teritoriyi Rumuniyi Riven vodi bilshosti ozer regulyuyetsya za dopomogoyu shlyuziv ta inshih gidrotehnichnih sporud Zapadini suchasnih ozer u toj chas buli morskimi solonovodnimi abo solonuvatovodnimi limanami na kshtalt teperishnih limaniv Shagani Burnas Alibej ta inshih sho roztashovani na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo morya Yak naslidok vinosu Dunayem tverdogo osadovogo materialu prohodilo obmilinnya prilegloyi do girla chastini morya viniknennya ostroviv j takim chinom formuvannya suchasnoyi delti Solonovodni limani pri comu postupovo vtrachali zv yazok z morem ta peretvoryuvalis na prisnovodni ozera U podalshomu konfiguraciya cih vodojm desho zminyuvalas tak prikladom shidna Gasanska zatoka ozera Katlabug yak timchasove poveneve utvorennya pochala vinikati tilki na mezhi XIX go ta XX go stolit zavdyaki zsuvam gruntu rozmivannyu ta pidtoplennyu teritoriyi na kartah rannishnogo periodu vona vzagali ne poznachena a zgodom pislya vregulyuvannya stoku ozera ta dovgostrokovogo jogo pidtrimannya na 30 50 sm vishe rivnyu Dunayu pochatok naprikinci 50 h rokiv XX st peretvorilas u postijno isnuyuchu skladovu ciyeyi vodojmi Meshkancyami usih pridunajskih vodojm ye krasnopirka zvichajna ploskirka verhovodka zvichajna lyash sudak jorzh okun shipavka v yun Ale rozpovsyudzhenist riznih vidiv u kozhnomu vodojmishi neodnakova Sered nih najbilshe v Ukrayini prisne ozero Yalpug Svoyeridnim prodovzhennyam ozera Yalpug na pivdni ye ozero Kugurluj Protokami voni z yednuyutsya iz Dunayem Pid chas poveni dunajska voda cherez ci protoki nadhodit v Kugurluj ta Yalpug Takozh mayut znachni rozmiri ozera Kagul Kitaj Katlabug Vodi pridunajskih ozer vikoristovuyutsya dlya vodopostachannya zroshennya tam rozvinute ribalstvo Istoriya osvoyennya zaplavi DunayuPridunajski ozera u minulomu chastina velikoyi Dunajskoyi zatoki Proces yih transformaciyi u prisnovodni vodojmi trivav protyagom kilka tisyach rokiv ta vidbuvavsya za rahunok zapovnennya zatoki richkovimi nanosami ta prosuvannya delti Dunayu na shid Zreshtoyu usi Pridunajski ozera vidokremilisya vid Dunayu ta jogo rukaviv zabolochenoyu zaplavoyu a yih vodoobmin iz richkoyu vidbuvavsya cherez prirodni protoki a takozh shlyahom perelivu vodi cherez brovki priruslovih valiv pid chas pavodkiv ta povenej Poyava na beregah Dunayu ta Pridunajskih ozer naselenih punktiv zris antropogennij vpliv na prirodni resursi pershochergovo chergu vodni Poselenci ciyeyi teritoriyi tradicijno zajmalisya ribolovleyu polyuvannyam zagotivleyu derevini ta ocheretu vipasom hudobi viroshuvannyam silsko gospodarskih kultur na zaplavnih dilyankah u najbilsh posushlivi roki rozoryuvalosya dno ozer Kartal ta Kugurluj Pevnij vpliv na rozvitok zemlerobstva malo periodichne zatoplennya priberezhnih teritorij Dunayu pavodkovimi vodami Naselennya namagalosya keruvati vodnim rezhimom rozchishayuchi prirodni protoki stvoryuyuchi novi kanali yeriki dlya krashogo zv yazku ozer z rikoyu a takozh obvalovuyuchi neveliki dilyanki pojmi pid gorodi Pershi sprobi provedennya velikomasshtabnih gidrotehnichnih robit u zaplavi Dunayu v rajoni Pridunajskih ozer prihodyatsya na pochatok XX stolittya Za Mikoli II bulo rozpochato budivnictvo zaliznici yaka mala poyednati mista Reni ta Izmayil Proyekt bulo pripineno pislya perehodu Bessarabiyi pid protektorat Rumuniyi Aktivne osvoyennya zaplavi Nizhnogo Dunayu prijshlasya na povoyenni roki Drugoyi svitovoyi vijni U zv yazku iz utvorennyam ta rozvitkom kolgospiv pochalosya bezsistemne obvaluvannya zaplavnih zemel dlya zbilshennya ploshi silgospugid Iz rozvitkom gospodarskoyi infrastrukturi na potencijno zatoplyuvanih teritoriyah z yavilasya neobhidnist zahistu naselenih punktiv portovih sporud promislovih pidpriyemstv silskogospodarskih ribovodnih ta meliorativnih ob yektiv vid zatoplennya U kinci 60 h na pochatku 70 h rokiv XX stolittya uzdovzh ukrayinskogo berega Dunayu bulo pobudovano kompleks protipavodkovih gidrotehnichnih sporud zagalnoyu protyazhnistyu 239 km u tomu chisli 215 km damb ta 21 shlyuz dlya regulyuvannya napovnennya ta skidannya vodi z Pridunajskih vodojm ta zroshuvalnih sistem Stanom na 2009 j rik kompleks protipavodkovih sporud zahishaye vid zatoplennya ponad 80 tis ga zemel z yakih 38 tis ga silhospugiddya 19 naselenih punktiv Renijskogo Bolgradskogo Izmayilskogo ta Kilijskogo rajoniv Odeskoyi oblasti v yakih prozhivaye blizko 12 tisyach lyudej merezha avtodorig mizhnarodnogo derzhavnogo miscevogo znachennya ta inshi ob yekti gospodarskoyi infrastrukturi Karta roztashuvannyaKagul Kartal Katlabug Kitaj Kugurluj Saf yani YalpugNajbilshi ozeraKagul Hutir nad Kagulom Dokladnishe Kagul ozero Kagul zaplavne ozero u ponizzi Dunayu u Renijskomu rajoni na shid vid mista Reni Protokami spoluchayetsya iz Dunayem ta ozerom Kartal Vid zaplavi Dunayu vidokremlene damboyu u minulomu malo rezhim vodoshovisha Vodoobmin u Kaguli regulyuyetsya shlyuzovanimi ribopropusknimi protokami ta kanalom Pivdenna chastina ozera shiroka shirina do 11 km dovzhina 18 km pivnichna vuzka vidovzhena shirina do 2 km dovzhina 15 km Plosha zminyuyetsya sezonno vid 82 do 93 5 km Perevazhayut glibini 1 5 2 m maksimalna 7 metriv Pivnichni beregi visoki rozchlenovani balkami pivdenni nizovinni zabolocheni pokriti zarostyami ocheretu Z pivnochi do ozera vpadaye richka Kagul Temperatura vodi vlitku do 30 na milkovoddi vzimku Kagul zamerzaye lodovij pokriv u tepli zimi nestijkij Mineralizaciya vodi vid 0 8 do 1 5 g l Dno vkrite sharom sirogo lesovogo mulu na milkovoddi pishane Poshirena vodyana roslinnist ocheret rogiz Vodyatsya lyash sudak som shuka ta inshi promislovi vidi rib Rozvodyat tovstolobika bilogo amura koropa Na beregah Kagula miscya gnizduvannya ptahiv Ribalstvo maye promislovij harakter ta zdijsnyuyetsya ribolovnimi pidpriyemstvami navkolishnih selish Zdijsnyuyutsya zahodi shodo ohoroni prirodnih resursiv ozera zokrema obmezhennya strokiv ribalstva Kagul multikordonna vodojma Nevelika blizko 1 km dilyanka pivnichnogo uzberezhzhya nalezhit Moldovi Na cij dilyanci roztashovana vodonapirna stanciya yaka sluguye dlya zroshennya poliv u Moldovi poblizu mist Kagul ta Dzhurdzhuleshti Kartal Pivdennij bereg Kartala Dokladnishe Kartal ozero Kartal zaplavne ozero u Renijskomu rajoni Odeskoyi oblasti u ponizzi Dunayu Kanalom spoluchayetsya z Dunayem cherez kanali Orlovskij ta girlo Prorva protokami z ozerami Kugurluj ta Kagul Dovzhina 5 km shirina do 3 km plosha priblizno 15 km peresichna glibina blizko metra maksimalna 2 4 m Ulogovina vidovzhenoyi formi Beregi nizovinni zabolocheni porosli ocheretom Vzdovzh nih sporudzheno dambi Zhivitsya perevazhno zavdyaki vodoobminu iz Dunayem po shlyuzovanomu kanalu Temperatura vodi vlitku do 26 vzimku ozero zamerzaye Dno rivne zamulene Na milkovoddi poshireni ocheret kuga ozerna rogiz glibshe vodorosti ta insha vodyana roslinnist Beregi Kartalu misce gnizduvannya ptahiv na listyah latattya gnizditsya kryachok ozernij Zdijsnyuyetsya shtuchne riborozvedennya zokrema tovstolobika bilogo amura koropa U 2016 roci na beregah Kartala bulo dostavleno eksperimentalne stado z 14 ti yevropejskih vodyanih bujvoliv zavezeni dlya prirodnoyi dopomogi ochistki malih ozer Yalpug Bereg Yalpuga bilya sela Vladichen Dokladnishe Yalpug Yalpug ozero limannogo tipu najbilshe prirodne ozero Ukrayini Teritorialno roztashovane u Bolgradskomu Izmayilskomu ta Renijskomu rajonah Odeskoyi oblasti U pivdennij chastini Yalpug protokoyu spoluchenij z ozerom Kugurluj u najvuzhchomu misci protoki u 1970 tb sporudzheno dambu z mostom u serednij chastini yakoyu prokladeno dorogu Izmayil Reni Pislya prokladki dambi vodoobmin mizh ozerami Yalpug ta Kugurluj skorotivsya majzhe na tretinu sho pidvishilo stupin zabrudnennya Yalpuga Dovzhina 39 km shirina do 15 km plosha 149 km serednya glibina blizko 2 m maksimalna 5 5 m Ulogovina vidovzhenoyi formi Shidnij ta zahidnij beregi perevazhno pidvisheni rozchlenovani yarugami pivdenni pishani krajnya pivnichna dilyanka uzberezhzhya zabolochena ta porosla ocheretom Vodne zhivlennya ozera zdijsnyuyetsya golovnim chinom za rahunok vodoobminu iz ozerom Kugurluj z pivnochi vpadaye richka Yalpug z pivnichnogo shodu pidhodit nevelika richka Karasulak sho vpadaye v Yalpug bilya selisha Krinichne Takozh deyakij vpliv na vodnij balans maye stik doshovih vod sistemoyu yarug sho shodyatsya do Yalpuga Temperatura vodi vlitku 24 25 C vzimku ozero zamerzaye lodovij rezhim nestijkij Mineralizaciya vodi do 1 1 5 g l Dno vkrite temno sirim na pivnochi chornim sirkovodnevim mulom na milkovoddi pishane Beregi porosli ocheretom i rogozom v ozeri poshireni vodorosti ta insha vodyana roslinnist Yalpug u prirodnomu stani bagate na ihtiofaunu vodojmishe zustrichayetsya 41 vid najbilshe promislove znachennya mayut sazan krasnopirka okun shuka V ozeri ye cinni nerestilisha koropa sazana lyasha sudaka ta inshih rib takozh ye chislenni raki Z oglyadu na te sho praktichno vsya teritoriya basejnu richki Yalpug znahoditsya na pivdni Moldovi de stan ochistki stichnih vod ye nezadovilnim riven zabrudnennya v ozeri chasto perevishuye dopustimi normi Vtim v ostanni roki z oglyadu na znizhennya vikoristannya mineralnih dobriv ta otrutohimikativ v silskomu gospodarstvi Moldovi situaciya desho pokrashilasya V minulomu zabrudnennya min dobrivami prizvodilo do chastogo cvitinnya vodi a v 1985 roci viklikalo masovu zagibel ribi ta inshoyi vodnoyi bioti Na pivnichnomu berezi Yalpuga pri vpadinni r Yalpug znahoditsya misto Bolgrad Kugurluj Kugurluj poryad iz avtoshlyahom M 15 Dokladnishe Kugurluj Kugurluj ozero zaplavnogo tipu Teritorialno podileno mizh Renijskim ta zmayilskim rajonami Odeskoyi oblasti Na pivnochi protokoyu spoluchayetsya z ozerom Yalpug Na shodi protokami Velika ta Mala Repida a na pivdni protokoyu Skunda spoluchayetsya iz Dunayem Protoka Skunda shlyuzovana Takozh vodoobmin iz Dunayem vidbuvayetsya kilkoma nevelikimi protokami dlya propusku ribi Ozero priblizno krugloyi formi diametr blizko 20 km plosha 82 km serednya glibina 0 8 1 m maksimalna 2 5 m Beregi nizovinni zvivisti zabolocheni Temperatura vodi vlitku do 28 30 Vzimku ozero zamerzaye Mineralizaciya vodi 0 8 1 5 g l Dno zamulene Beregi porosli ocheretom ta rogozom v ozeri takozh rozvivayetsya gidrofilna roslinnist Bagata ihtiofauna u priberezhnih zarostyah miscya gnizduvannya ptahiv zokrema u plavnyah bilya pivdenno shidnogo krayu ozera isnuye yedina v Ukrayini koloniya kucheryavogo pelikana Pelecanus crispus najbilshogo ptaha Yevropi Na ozeri zdijsnyuyetsya promislovij vilov koropa sudaka lyasha shuki ta inshih vidiv ribi a takozh rakiv Voda Kugurluya dzherelo zroshuvannya Mizh pivdennim uzberezhzhyam Kugurluya ta Dunayem shlyahom obvaluvannya stvoreno polder yakij planuvalosya vikoristovuvati dlya viroshuvannya zernovih kultur pshenicya zhito z periodichnim zasivannyam kukurudzoyu ta lyucernoyu v ramkah sivozminu U teperishnij chas perevazhno visivayutsya kormovi kulturi lyucerna konyushina U period 1939 1941 rr pislya vidhodu Bessarabiyi do SRSR za paktom Molotova Ribentropa ozero Kugurluj bulo osnovnoyu bazoyu Dunajskoyi vijskovoyi flotiliyi Saf yani Ozero Saf yani z boku sela Saf yani Dokladnishe Saf yani ozero Saf yani zaplavne ozero Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti u ponizzi Dunayu Protokoyu cherez nevelike ozero Lung spoluchayetsya z ozerom Katlabug shlyuzovanim kanalom iz Dunayem Dovzhina 6 5 km shirina do 1 km plosha zminyuyetsya vid 250 do 420 ga glibina do 3 5 4 m u mezhen do 0 8 1 m Ulogovina vidovzhenoyi formi Pivnichnij ta zahidnij beregi pidvisheni podekudi urvisti shidnij i pivdennij pologi zabolocheni Temperatura vodi vlitku do 25 26 C Vzimku ozero zamerzaye Poshirena priberezhno vodyana roslinnist Z rib vodyatsya zokrema shuka korop okun Na beregah osoblivo u pivdennij chastini miscya gnizduvannya vodoplavnih ta vidpochinku perelitnih ptahiv Vodu ozera vikoristovuyut dlya zroshuvannya Na pivdenno zahidnomu berezi ozera roztashovane selo Saf yani Katlabug Katlabug u seli Utkonosivka Dokladnishe Katlabug Katlabug zaplavne ozero v Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti u ponizzi Dunayu Vid zaplavi Dunayu vidokremlenij damboyu maye rezhim vodoshovisha Vodoobmin z Kislickim girlom Dunayu regulyuyetsya shlyuzovanim kanalom Dovzhina 21 km shirina vid 1 do 11 km plosha 67 km glibina do 4 m Ulogovina vidovzhenoyi formi z rozshirennyam do 11 km u pivdennij chastini Pivnichni beregi pidvisheni podekudi urvisti rozchlenovani balkami pivdenni nizovinni zabolocheni Vid osnovnoyi zapadini ozera vidhodyat dvi zatoki Tashbunarska na zahodi kuda vpadaye richka Tashbunar ta Gasanska kudi vpadaye richka Yenika na shodi Verhnya chastina Gasanskoyi zatoki zajnyata riborozvidnimi stavkami Z pivnochi v ozero vpadayut richki Velikij ta Malij Katlabug Temperatura vodi vlitku 24 26 vzimku ozero zamerzaye Mineralizaciya vodi 1 1 6 g l Poshirena vodyana roslinnist zokrema vodorosti latattya kubishki z ridkisnih vidiv roslin zustrichayetsya vodyanij gorih plavayuchij Trapa natans Vodyatsya korop shuka okun U riborozvidnih stavkah rozvodyat ta vikoristovuyut dlya zaribnennya ozera molod tovstolobika ta bilogo amura Ye promisel rakiv populyaciya yakih u comu ozeri dosit velika za ocinkami deyakimi rokami dohodit do 15 miljoniv shtuk Kitaj Bereg Kitaya poryad nasosnoyi stanciyi Chervonoyarskoyi zroshuvalnoyi sistemi Dokladnishe Kitaj ozero Kitaj ozero zaplavno limannogo tipu v Izmayilskomu ta Kilijskomu rajonah Odeskoyi oblasti u ponizzi Dunayu Vid zaplavi Dunayu vidokremlenij damboyu maye rezhim vodoshovisha Vodoobmin Kitaya regulyuyetsya shlyuzovanim kanalom sho peretinaye dambu ta vpadaye u Stepove girlo Dunayu Ulogovina vidovzhenoyi formi prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 24 km Ozero skladayetsya z pivnichnoyi ta pivdennoyi chastin shirina do 3 3 5 km z yednanih protokoyu zavshirshki blizko 600 m cherez yaku prokladeno mist Zagalna plosha vodojmi 60 km glibina pivdennoyi chastini do 2 m pivnichnoyi do 5 m Beregi krim pivdennih ta krajnoyi pivnichnoyi dilyanki pidvisheni Z pivnichnogo shodu vpadaye richka Yenika z pivnochi richki Kirgizh Kitaj ta Aliyaga U pivnichnij chastini Kitayu sposterigayutsya zginno naginni kolivannya rivnya vodi serednya amplituda do 80 sm Temperatura vodi vlitku do 27 vzimku ozero zamerzaye Mineralizaciya vodi 1 3 g l Priberezhna i vodyana roslinnist poshirena golovnim chinom u pivdennij chastini ozera ocheret rogiz vodorosti reshta uzberezhzhya urvista podekudi z nevelikimi plyazhami Vodyatsya okun shuka lyash som rozvodyat bilogo amura tovstolobika koropa karasya V plavnyah bilya pivdennogo uzberezhzhya miscya nevelikih kolonij vodoplavuyuchih ptahiv Vodu Kitayu vikoristovuyut dlya zroshuvannya v Chervonoyarskij zroshuvalnij sistemi Vzdovzh beregiv ozera vidileno vodoohoronnu zonu Div takozhOzera Ukrayini Kilijske girloPrimitki Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 20 lipnya 2009 Pridunajskie ozyora Upravlenie vodnymi resursami v ukrainskom Pridunave totalnoe preobrazovanie pojmennyh zemel i ego posledstviya Vodyanye bujvoly prekrasno osvoilis v Pridunajskih plavnyah ua Grad ua 17 serpnya 2018 Procitovano 2020 6 15 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2012 Procitovano 24 travnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaPridunajski ozera nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ozera Ukrayini Vodojmi Ukrayini