Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кражяй лит Kražiai пол Kroże біл Кро жы рос Кроже містечко в Кельмеському районі Литви адміністративний центр Кражяйсько

Кражяй

Кражяй

Кражяй (лит. Kražiai, пол. Kroże, біл. Кро́жы, рос. Кроже) — містечко в Кельмеському районі Литви, адміністративний центр Кражяйського староства, розташоване в 16 км на захід від Кельме. Відповідно до офіційної литовської класифікації, Кражяй належить до етнографічного регіону Жемайтія.

Местечко
Кражяй
лит. Kražiai
image
Площадь Кражяй
Герб
image

Координати 55°36′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 55.600° пн. ш. 22.667° сх. д. / 55.600; 22.667Координати: 55°36′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 55.600° пн. ш. 22.667° сх. д. / 55.600; 22.667

Країна Литва
Статус центр староства
Повіт Шяуляйський
Район Кельмеський
Перша згадка 1385
Попередні назви пол. Kroże, рос. Кроже
Местечко з 1480
Висота центру 142 м
Населення 570 осіб (2018)
Часовий пояс
Поштовий індекс LT-86026
GeoNames 598005
OSM ↑1307307 ·R (Кельмеський район)
image
image
Кражяй
Кражяй (Литва)
image Кражяй у Вікісховищі

Географія

Містечко розташоване на Жемайтській височині. По ньому протікає річка Кражанте, правий приплив Дубіси. Кражяй з'єднує шосе з такими прилеглими містечками як Немакщяй, Кальтіненай, Каркленай, Ужвентіс. На північній околиці містечка знаходиться ботанічний заповідник.

Інфраструктура та пам'ятки

image
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
image
Будівля бурси

Поштове відділення, амбулаторія, гімназія (у 1944—2006 роках середня школа), центр культури імені Сарбевія (Сарбєвського), бібліотека (1937), краєзнавчий музей (1988). Є три площі.

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в стилі пізнього бароко (почато зведення за проектом архітектора Томаша Жебровського в 1757 р.; завершено спорудження ремісником Трецер) входить до ансамблю сакральних будов, що включає огорожу з воротами (середина XVIII століття) і кам'яну каплицю Святого Роха). У храмі є цінний бароковий вівтар зі скульптурами (друга половина XVIII століття), а також оклад образу Вознесіння Діви Марії, орнаментований хрест, дерев'яні лави (з XIX століття), у каплиці — образ Святого Георгія (друга половина XVIII століття) та дерев'яна статуя Святого Іоанна Непомука (XIX століття).

Збереглася ренесансна двоповерхова будівля бурси (гуртожитку) єзуїтського колегіуму, побудована, як передбачається, в 1693 році. У колегіумі (потім став гімназією) викладали Матей Казимир Сарбевський, Альберт Віюк-Коялович, Мотеюс Валанчюс, Адам Крупський; навчалися Діонізас Пошка, Симонас Станявічюс, Людвік Адам Юцевич.

Населення

Станам на 1790 р. у Кражяй було 160 дворів.

У 1841 р. налічувалося 502 жителя, у 1897 р. — 1761, у 1923 р. — 1603, у 1959 р. — 972, у 1970 р. — 927, у 1979 р. — 959.

За переписом населення 1989 р. — 784, у 2011 р. — 603. На даний час є 570 мешканців (2018).

Історія

Перша письмова згадка про Кражяй (Крожи) датується 1253 роком серед різноманітних земельних володінь, подарованих Міндовгом Тевтонському ордену.

Населений пункт згаданий у 1385 р., як замок — у 1394 р., волость — у 1410 році. У 1416 р. було збудовано костел. З 1480 р. Кражяй називається містечком. У списках непривілейованих міст Литви 1529—1567 років. У середині XVI століття засновано початкову школу.

З початку XV століття до 1556 р. Кражяй належав Кезгайлам. Після 1559 р. Кражяй дісталося Радзівілам. Микола Радзивіл Чорний збудував тут у 1565 р. кам'яний замок. З 1566 р. до кінця XVI століття в Кражяю збиралися сеймики жямайтської шляхти. У 1570—1740 роках тут діяла духовна семінарія (у 1629—1742 рр. належала вона до Жемайтійської єпархії), потім вона була переведена до Варняй. На початку XVII століття Кражяй стало осередком контрреформації. В 1607 р. тут був заснований єзуїтський монастир, в 1639 р. — монастир бенедиктинок (в 1757—1763 роках побудований костел, через який в 1893 р. сталася «Кразька різанина»), в 1758 — монастир маріавіток.

У середині XVII століття та на початку XVIII століття Кражяй постраждало від воєн; пожежі знищували містечко у 1780, 1807, 1845 та 1847 роках.

1614 року засновано єзуїтський колегіум з великою бібліотекою, в XVII-XVIII століттях діяв шкільний театр (близько 30 постановок).

image
Кражяйська різанина. Плакат (США)

1780 року Кражяй отримало привілей на аукціони та ярмарки. У результаті третього поділу Речі Посполитої (1795 р.) Кражяй увійшло до складу Російської імперії.

1817 року колегіум перетворено на світську гімназію. 1823 року у гімназії діяла антиурядова організація учнів «Чорні брати» (протидії російському уряду). 1844 року гімназію було переведено до Каунаса.

Під час Січеквого повстання 1863 року вікарій Владислав Дембський організував загін повстанців, читав у костелі повстанський маніфест, закликаючи приєднатися до повстання та не підкорятися російській владі.

1893 року на всю Європу прогриміли події в Кражяї, що в народі отримали назву Кражяйська різанина. Того року в Кражяї за наказом російського імператора Олександра III було закрито бенедиктинський монастир, і місцева влада мала забезпечити руйнування костелу. Коли прибули жандарми, місцеві віряни-католики почали чинити опір. Донські козаки залишили по собі поранених і вбитих місцевих мешканців, зґвалтованих жінок. Жорстока поведінка влади викликала резонанс у Світі, ноту протесту до Росії направив Ватикан. Внаслідок великого резонансу вже інший цар, Микола II, багатьом засудженим замінив каторгу на в'язницю, скасував наказ зруйнувати храм, який був просто закритий.

З початку XIX століття до 1950 року був центром волості, пізніше — апілінки та центральною садибою колгоспу.

З 1918 р. Кражяй у складі Литви.

Під час Другої світової війни Кражяй спочатку окупував СРСР, а потім нацистська Німеччина. У липні — вересні 1941 р. в сусідньому лісі та в селі Пам'яджьокальніс за наказом німецької окупаційної адміністрації розстріляно близько 350 кражяйських євреїв. СРСР знову зайняв Кражяй після відступу німців у Другій світовій війні. Після Другої світової війни на околицях Кражяй діяли антирадянські партизани легіону Біруте округу Кястутіса.

11 березня 1990 р. після проголошення суверенітету Литви — Кражяй у складі Литви.

Герб

Герб було затверджено Декретом президента Литовської Республіки 4 березня 1993 року. Герб створений художником Агнюсом Тарабілдою. На блакитному полі, де зображений архангел Михайло з піднятим срібним мечем з золотою рукояттю в правій руці і золотими терезами з чорними шнурками в лівій руці. Архангел одягнений у срібні лати, непокриті обладунками частини тіла архангела природного кольору, на його грудях дві схрещені золоті стрічки. Під ногами архангела повалений чорний чорт зі срібними рогами.

Зображення архангела Михайла і чорта відсилає до конкретних реалій (стояв тут у минулому парафіяльний костел Святого Михайла і зберігся образ архангела Михайла), до історичної події Кразької різанини: в 1893 р. віряни чинили опір поліцейським і жандармам російської влади, котрі прибули з м. Ковно для руйнування храму бувшого бенедиктинського монастиря за наказом Олександра III. Опір був придушений козацьким полком; під час зіткнень і екзекуції загинуло 9 осіб, близько 50 було поранено, 69 — висічено, 35 людей було засуджено до тюремного ув'язнення та каторги.

Примітки

  1. (біл.) «Крупскі Адам [ 20 квітня 2020 у Wayback Machine.]» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2010. — Т. 3: Дадатак. А — Я. — С. 285. — 696 с. — (т. 3), .
  2. ЭнцВКЛ, 2010, с. 285.
  3. VLE.
  4. ЭнцВКЛ, 2010, с. 284.
  5. Mažonas, Vygantas. «Kražių skerdynės». — Viešoji įstaiga «Ateities leidybos centras». — Vilnius, 1911. ISSN 1392-9518. (лит.)
  6. . Геральдика.ру. Сетевое издание «Геральдика.ру». 22 лютого 2004. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.

Джерела

Посилання

  • Algimantas Miškinis, Dalia Puodžiukienė, MELC, Antanas Tyla (31 серпня 2006). . Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krazhyaj lit Kraziai pol Kroze bil Kro zhy ros Krozhe mistechko v Kelmeskomu rajoni Litvi administrativnij centr Krazhyajskogo starostva roztashovane v 16 km na zahid vid Kelme Vidpovidno do oficijnoyi litovskoyi klasifikaciyi Krazhyaj nalezhit do etnografichnogo regionu Zhemajtiya Mestechko CoordScale kategoriya v Commons zobrazhennya pidpis Krazhyaj lit Kraziai Ploshad Krazhyaj Gerb Koordinati 55 36 pn sh 22 40 sh d 55 600 pn sh 22 667 sh d 55 600 22 667 Koordinati 55 36 pn sh 22 40 sh d 55 600 pn sh 22 667 sh d 55 600 22 667 Krayina LitvaLitvaStatus centr starostvaPovit ShyaulyajskijRajon KelmeskijPersha zgadka 1385Poperedni nazvi pol Kroze ros KrozheMestechko z 1480Visota centru 142 mNaselennya 570 osib 2018 Chasovij poyas UTC 2Poshtovij indeks LT 86026GeoNames 598005OSM 1307307 R Kelmeskij rajon KrazhyajKrazhyaj Litva Krazhyaj u VikishovishiGeografiyaMistechko roztashovane na Zhemajtskij visochini Po nomu protikaye richka Krazhante pravij pripliv Dubisi Krazhyaj z yednuye shose z takimi prileglimi mistechkami yak Nemakshyaj Kaltinenaj Karklenaj Uzhventis Na pivnichnij okolici mistechka znahoditsya botanichnij zapovidnik Infrastruktura ta pam yatkiKostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Budivlya bursi Poshtove viddilennya ambulatoriya gimnaziya u 1944 2006 rokah serednya shkola centr kulturi imeni Sarbeviya Sarbyevskogo biblioteka 1937 krayeznavchij muzej 1988 Ye tri ploshi Kostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi v stili piznogo baroko pochato zvedennya za proektom arhitektora Tomasha Zhebrovskogo v 1757 r zaversheno sporudzhennya remisnikom Trecer vhodit do ansamblyu sakralnih budov sho vklyuchaye ogorozhu z vorotami seredina XVIII stolittya i kam yanu kaplicyu Svyatogo Roha U hrami ye cinnij barokovij vivtar zi skulpturami druga polovina XVIII stolittya a takozh oklad obrazu Voznesinnya Divi Mariyi ornamentovanij hrest derev yani lavi z XIX stolittya u kaplici obraz Svyatogo Georgiya druga polovina XVIII stolittya ta derev yana statuya Svyatogo Ioanna Nepomuka XIX stolittya Zbereglasya renesansna dvopoverhova budivlya bursi gurtozhitku yezuyitskogo kolegiumu pobudovana yak peredbachayetsya v 1693 roci U kolegiumi potim stav gimnaziyeyu vikladali Matej Kazimir Sarbevskij Albert Viyuk Koyalovich Moteyus Valanchyus Adam Krupskij navchalisya Dionizas Poshka Simonas Stanyavichyus Lyudvik Adam Yucevich NaselennyaStanam na 1790 r u Krazhyaj bulo 160 dvoriv U 1841 r nalichuvalosya 502 zhitelya u 1897 r 1761 u 1923 r 1603 u 1959 r 972 u 1970 r 927 u 1979 r 959 Za perepisom naselennya 1989 r 784 u 2011 r 603 Na danij chas ye 570 meshkanciv 2018 IstoriyaPersha pismova zgadka pro Krazhyaj Krozhi datuyetsya 1253 rokom sered riznomanitnih zemelnih volodin podarovanih Mindovgom Tevtonskomu ordenu Naselenij punkt zgadanij u 1385 r yak zamok u 1394 r volost u 1410 roci U 1416 r bulo zbudovano kostel Z 1480 r Krazhyaj nazivayetsya mistechkom U spiskah neprivilejovanih mist Litvi 1529 1567 rokiv U seredini XVI stolittya zasnovano pochatkovu shkolu Z pochatku XV stolittya do 1556 r Krazhyaj nalezhav Kezgajlam Pislya 1559 r Krazhyaj distalosya Radzivilam Mikola Radzivil Chornij zbuduvav tut u 1565 r kam yanij zamok Z 1566 r do kincya XVI stolittya v Krazhyayu zbiralisya sejmiki zhyamajtskoyi shlyahti U 1570 1740 rokah tut diyala duhovna seminariya u 1629 1742 rr nalezhala vona do Zhemajtijskoyi yeparhiyi potim vona bula perevedena do Varnyaj Na pochatku XVII stolittya Krazhyaj stalo oseredkom kontrreformaciyi V 1607 r tut buv zasnovanij yezuyitskij monastir v 1639 r monastir benediktinok v 1757 1763 rokah pobudovanij kostel cherez yakij v 1893 r stalasya Krazka rizanina v 1758 monastir mariavitok U seredini XVII stolittya ta na pochatku XVIII stolittya Krazhyaj postrazhdalo vid voyen pozhezhi znishuvali mistechko u 1780 1807 1845 ta 1847 rokah 1614 roku zasnovano yezuyitskij kolegium z velikoyu bibliotekoyu v XVII XVIII stolittyah diyav shkilnij teatr blizko 30 postanovok Krazhyajska rizanina Plakat SShA 1780 roku Krazhyaj otrimalo privilej na aukcioni ta yarmarki U rezultati tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 r Krazhyaj uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi 1817 roku kolegium peretvoreno na svitsku gimnaziyu 1823 roku u gimnaziyi diyala antiuryadova organizaciya uchniv Chorni brati protidiyi rosijskomu uryadu 1844 roku gimnaziyu bulo perevedeno do Kaunasa Pid chas Sichekvogo povstannya 1863 roku vikarij Vladislav Dembskij organizuvav zagin povstanciv chitav u kosteli povstanskij manifest zaklikayuchi priyednatisya do povstannya ta ne pidkoryatisya rosijskij vladi 1893 roku na vsyu Yevropu progrimili podiyi v Krazhyayi sho v narodi otrimali nazvu Krazhyajska rizanina Togo roku v Krazhyayi za nakazom rosijskogo imperatora Oleksandra III bulo zakrito benediktinskij monastir i misceva vlada mala zabezpechiti rujnuvannya kostelu Koli pribuli zhandarmi miscevi viryani katoliki pochali chiniti opir Donski kozaki zalishili po sobi poranenih i vbitih miscevih meshkanciv zgvaltovanih zhinok Zhorstoka povedinka vladi viklikala rezonans u Sviti notu protestu do Rosiyi napraviv Vatikan Vnaslidok velikogo rezonansu vzhe inshij car Mikola II bagatom zasudzhenim zaminiv katorgu na v yaznicyu skasuvav nakaz zrujnuvati hram yakij buv prosto zakritij Z pochatku XIX stolittya do 1950 roku buv centrom volosti piznishe apilinki ta centralnoyu sadiboyu kolgospu Z 1918 r Krazhyaj u skladi Litvi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Krazhyaj spochatku okupuvav SRSR a potim nacistska Nimechchina U lipni veresni 1941 r v susidnomu lisi ta v seli Pam yadzhokalnis za nakazom nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi rozstrilyano blizko 350 krazhyajskih yevreyiv SRSR znovu zajnyav Krazhyaj pislya vidstupu nimciv u Drugij svitovij vijni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni na okolicyah Krazhyaj diyali antiradyanski partizani legionu Birute okrugu Kyastutisa 11 bereznya 1990 r pislya progoloshennya suverenitetu Litvi Krazhyaj u skladi Litvi GerbGerb bulo zatverdzheno Dekretom prezidenta Litovskoyi Respubliki 4 bereznya 1993 roku Gerb stvorenij hudozhnikom Agnyusom Tarabildoyu Na blakitnomu poli de zobrazhenij arhangel Mihajlo z pidnyatim sribnim mechem z zolotoyu rukoyattyu v pravij ruci i zolotimi terezami z chornimi shnurkami v livij ruci Arhangel odyagnenij u sribni lati nepokriti obladunkami chastini tila arhangela prirodnogo koloru na jogo grudyah dvi shresheni zoloti strichki Pid nogami arhangela povalenij chornij chort zi sribnimi rogami Zobrazhennya arhangela Mihajla i chorta vidsilaye do konkretnih realij stoyav tut u minulomu parafiyalnij kostel Svyatogo Mihajla i zberigsya obraz arhangela Mihajla do istorichnoyi podiyi Krazkoyi rizanini v 1893 r viryani chinili opir policejskim i zhandarmam rosijskoyi vladi kotri pribuli z m Kovno dlya rujnuvannya hramu buvshogo benediktinskogo monastirya za nakazom Oleksandra III Opir buv pridushenij kozackim polkom pid chas zitknen i ekzekuciyi zaginulo 9 osib blizko 50 bulo poraneno 69 visicheno 35 lyudej bulo zasudzheno do tyuremnogo uv yaznennya ta katorgi Primitki bil Krupski Adam 20 kvitnya 2020 u Wayback Machine Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal T U Byalova gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2010 T 3 Dadatak A Ya S 285 696 s ISBN 978 985 11 0487 7 t 3 ISBN 985 11 0315 2 EncVKL 2010 s 285 VLE EncVKL 2010 s 284 Mazonas Vygantas Kraziu skerdynes Viesoji įstaiga Ateities leidybos centras Vilnius 1911 ISSN 1392 9518 lit Geraldika ru Setevoe izdanie Geraldika ru 22 lyutogo 2004 Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Dzherela bil Krozhy 20 kvitnya 2020 u Wayback Machine Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal T U Byalova gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2010 T 3 Dadatak A Ya S 284 285 696 s ISBN 978 985 11 0487 7 t 3 ISBN 985 11 0315 2 pol Kroze 19 lyutogo 2022 u Wayback Machine Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom IV Kes Kutno Warszawa 1883 S 719 721 ros Krozhe Arhivovano 19 lyutogo 2022 u Wayback Machine Krazhej Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 t XVIa 1895 s 809 810 Krozhi Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 T 9 Stvp 869 ros doref ros PosilannyaAlgimantas Miskinis Dalia Puodziukiene MELC Antanas Tyla 31 serpnya 2006 Visuotine lietuviu enciklopedija lit Mokslo ir enciklopediju leidybos centras Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019

Дата публікації:
Топ