Кочубіїв — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Кочубіїв | |
---|---|
Хрестовоздвиженська церква | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Чемеровецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020290220033560 |
Основні дані | |
Засноване | 1566 |
Населення | 1008 |
Площа | 3,764 км² |
Густота населення | 267,8 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31665 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°49′27″ пн. ш. 26°23′31″ сх. д. / 48.82417° пн. ш. 26.39194° сх. д.Координати: 48°49′27″ пн. ш. 26°23′31″ сх. д. / 48.82417° пн. ш. 26.39194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 217 м |
Водойми | річки: Жванчик, , |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
Карта | |
Кочубіїв | |
Кочубіїв | |
Мапа | |
Кочубіїв у Вікісховищі |
Назва
На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Кочубеїв. Назв має татарське походження, так як історичних документах вказано поселення як їх аул.
Географія
Подільське село Кочубіїв розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 20 кілометрів від Кам’янця-Подільського. У сел річки та впадають у Жванчик.
Клімат
Кочубіїв знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.
Історія
Згадується 11 травня 1469 року в книгах галицького суду.
Також село згадується у 1566 році.
Церква Здвиження збудована після 1719 року – дерев’яна триверха споруда. Нова кам’яна п’ятиверха церква збудована в 1869 році.
На початку XIX століття Кочубіїві працював кам’яний водяний млин капітана Бистрицького.
Ще у кінці ХІХ століття «Словник Географічний Королевства Польського» називає Кочубіїв «безсумнівно аулом татарським».
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Населення
Населення становить 1008 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,5% |
російська | 0,5% |
Відомі люди
Народилися
- Медведський-Коваль Костянтин Васильович — помічник скарбника 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Орловський Михайло Якимович — православний священик, краєзнавець.
- Грінченко Тамара Олексіївна — український фахівець у галузі інформаційних технологій.
- — український військовослужбовець ЗС України.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
- Хрестовоздвиженська церква 1869 р
- Школа
- Старий млин на річці Жванчик
- Річка Жванчик біля села
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.330, № 3428 (лат.)
- . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Кочубіїв [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Облікова картка на сайті Верховної ради України
- Kociubijów (Koczubijów) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 232. (пол.)
- Kociubijów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 98. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kochubiyiv selo v Ukrayini u Chemeroveckij selishnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Kochubiyiv Hrestovozdvizhenska cerkvaHrestovozdvizhenska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Chemerovecka selishna gromada Kod KATOTTG UA68020290220033560 Osnovni dani Zasnovane 1566 Naselennya 1008 Plosha 3 764 km Gustota naselennya 267 8 osib km Poshtovij indeks 31665 Telefonnij kod 380 3859 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 49 27 pn sh 26 23 31 sh d 48 82417 pn sh 26 39194 sh d 48 82417 26 39194 Koordinati 48 49 27 pn sh 26 23 31 sh d 48 82417 pn sh 26 39194 sh d 48 82417 26 39194 Serednya visota nad rivnem morya 217 m Vodojmi richki Zhvanchik Misceva vlada Adresa radi 31600 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n smt Chemerivci vul Centralna 40 Karta Kochubiyiv Kochubiyiv Mapa Kochubiyiv u VikishovishiNazvaNa deyakih kartografichnih resursah pomilkovo poznachene yak Kochubeyiv Nazv maye tatarske pohodzhennya tak yak istorichnih dokumentah vkazano poselennya yak yih aul GeografiyaPodilske selo Kochubiyiv rozkinulos na podilskij visochini v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 20 kilometriv vid Kam yancya Podilskogo U sel richki ta vpadayut u Zhvanchik Klimat Kochubiyiv znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Zgaduyetsya 11 travnya 1469 roku v knigah galickogo sudu Takozh selo zgaduyetsya u 1566 roci Cerkva Zdvizhennya zbudovana pislya 1719 roku derev yana triverha sporuda Nova kam yana p yativerha cerkva zbudovana v 1869 roci Na pochatku XIX stolittya Kochubiyivi pracyuvav kam yanij vodyanij mlin kapitana Bistrickogo She u kinci HIH stolittya Slovnik Geografichnij Korolevstva Polskogo nazivaye Kochubiyiv bezsumnivno aulom tatarskim Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu NaselennyaNaselennya stanovit 1008 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 5 rosijska 0 5 Vidomi lyudiNarodilisya Medvedskij Koval Kostyantin Vasilovich pomichnik skarbnika 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Orlovskij Mihajlo Yakimovich pravoslavnij svyashenik krayeznavec Grinchenko Tamara Oleksiyivna ukrayinskij fahivec u galuzi informacijnih tehnologij ukrayinskij vijskovosluzhbovec ZS Ukrayini Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniHrestovozdvizhenska cerkva 1869 r Shkola Starij mlin na richci Zhvanchik Richka Zhvanchik bilya selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi vladi PrimitkiAkta grodzkie i ziemskie T 12 s 330 3428 lat dir icm edu pl Arhiv originalu za 3 sichnya 2019 Procitovano 1 serpnya 2019 VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Kochubiyiv 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Oblikova kartka na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini Kociubijow Koczubijow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 232 pol Kociubijow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 98 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi