Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котляревський Батько Посада Діти Дружина Мати Котляревський Олександр

Котляревський Олександр Олександрович

Котляревський Олександр Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котляревський.

Котляревський Олександр Олександрович
image
Народився 1837(1837)
Кременчук
Помер 29 вересня (11 жовтня) 1881(1881-10-11)
Піза, Італія
Країна image Російська імперія
Національність українець
Діяльність філолог, етнограф, славіст, археолог, викладач університету
Alma mater Московський університет
Галузь слов'янознавство[1], етнографія[1] і археологія[1]
Заклад Дерптський університет
Київський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Грановський Тимофій Миколайович

Бодянський Осип Максимович
Вчителі Буслаєв Федір Іванович
Відомі учні Стороженко Андрій Володимирович
Аспіранти, докторанти Стороженко Андрій Володимирович
Членство Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: Один із засновників та голова Історичного товариства імені Нестора-Літописця
Діти Котляревський Нестор Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Котляре́вський (псевдонім: Скубенко Чуприна; *1837, посад Крюків, нині у складі Кременчука — †29 вересня (11 жовтня) 1881, Піза, Італія) — український етнограф, філолог, славіст. Батько історика Нестора Котляревського.

Біографія

Народився у Крюкові поблизу Кременчука в родині полтавських дворян, у 1853 р. закінчив Полтавську гімназію і вступив на історико-філологічний факультет Московського університету, де слухав лекції Т. Грановського, і студіював слов'янську філологію у О. Бодянського. У 1857 р. він закінчив університет і почав викладати російську словесність у середніх навчальних закладах Москви, зокрема в Олександрівському кадетському корпусі, активно займався науковою діяльністю.

Учень Осипа Бодянського, разом з яким 9 травня 1861 року був серед тих, хто прощався з Шевченком у церкві Тихона-чудотворця у Москві. У 1862 р. був заарештований за підозрою в антиурядовій діяльності. Поки тривало слідство, протягом півроку перебував в ув'язненні в Олексіївському равеліні Петропавлівської фортеці, де захворів на туберкульоз. Незважаючи на відсутність складу злочину О. Котляревського, за ним встановили поліцейський нагляд до червня 1869 р. і заборонили вступати на державну службу. Повернувшись до Москви, вчений займався літературною діяльністю і активно працював у заснованому в 1864 р. Археологічному товаристві, у виданнях якого видрукував чимало своїх досліджень.

У 1867 р. він отримав дозвіл служити в навчальних закладах Дерптського навчального округу. Після захисту в 1868 р. магістерської дисертації був прийнятий на посаду екстраординарного професора Дерптського університету по кафедрі російської мови і слов'янського мовознавства. Досконало володіючи німецькою мовою, вчений швидко призвичаївся до обстановки (викладання велося німецькою мовою, а серед професорів і студентів переважали балтійські німці) і працював досить плідно. Але у ці роки у нього став швидко розвиватися туберкульоз і в 1872 р. він виїхав на лікування за кордон, а потім за станом здоров'я звільнився з університету. У Празі він видрукував двома книгами свою докторську дисертацію з давньої історії і 17 листопада 1874 р. захистив її у Петербурзькому університеті й за два тижні отримав ступінь доктора слов'янської філології.

З 1875 р. Олександр Котляревський — кафедри слов'янської філології Київського університету. Був одним із засновників та головою Історичного товариства імені Нестора-Літописця.

О. О. Котляревський обстоював самобутність і самостійність української мови, потребу розвитку її літературної форми («Народні оповідання Марка Вовчка», 1859; російською мовою — «Нові праці з російської старовини й народності», 1861; «Старовина і народність за 1861 рік», 1862). Обґрунтовано розвінчав псевдонаукову теорію М. Погодіна про неавтохтонність українців («Чи були малоруси споконвічними жителями Полянської землі, чи прийшли з-за Карпат в XIV столітті?», 1862; «Давня руська писемність. Спроба бібліографічного викладу історії її вивчення», 1881). Розвинув думки про Г. Квітку-Основ'яненка як творця нової української прози і засновника прозового стилю української літературної мови («З приводу праці Г. Данилевського про Основ'яненка», 1856). Вагомо заперечив норманську теорію походження східних слов'ян («Слов'яни і Русь у найдавніших арабських письменників», 1868).

Праці

  • «Были ли малоруссы исконными обитателями Полянской земли или пришли из-за Карпат в XIV в.?» // Основа, № 11, 1862.(рос. дореф.)
  • «О погребальных обычаях языческих славян» (1868)(рос. дореф.);
  • «Древности юридического быта Балтийских славян: Опыт сравнительного изучения славянского права». — Прага, 1874(рос. дореф.);
  • «Книга о древностях и истории Поморських славян в ХІІ веке: Сказания об Оттоне Бамбергском в отношении славянской истории и древности.» — Прага, 1874(рос. дореф.);
  • «Об обычаях у славян при рождении дитяти до его возмужания» // ЧИОНЛ. — 1879;
  • «Очерк истории поединков у славянских племен» // ЧИОНЛ. — 1888(рос. дореф.);
  • «Сведения о текущей исторической и археологической литературе» // ЧИОНЛ. — 1879(рос. дореф.);
  • «О текущей русской исторической литературе» // ЧИОНЛ. — 1888(рос. дореф.);
  • «Об изучении древнерусской письменности. Критическое обозрение» // Филологические записки. — 1879.(рос. дореф.)
  • «Осип Максимович Бодянский (Историко-библиографическая поминка)» // Славянский ежегодник: Сб. статей по славяноведению / Сост. Н. П. Задерацкий. — К., 1878(рос. дореф.);
  • «Очерк учено-литературной деятельности О. М. Бодянского» // ЧИОНЛ. — 1879(рос. дореф.);
  • «Поминка об А. С. Грибоедове» // ЧИОНЛ. — 1888(рос. дореф.).

Джерела та література

  • П. Г. Усенко. Котляревський Олександр Олександрович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 235. — .
  • Котляревский Александр Александрович. В книзі: Биографический словарь профессоров и преподавателей имп. ун-та св. Владимира. К., 1884;
  • Пыпин А. Н. Материалы для биографии А. А. Котляревского. СПб., 1894;
  • Булахов М. Г. Котляревский Александр Александрович. В книзі: Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Биобиблиографический словарь, т. 1. Минск, 1976;
  • Лаптева Л. П. Визначний дослідник і пропагандист історії і культури слов'ян. «Архіви України», 1991, № 1.
  • В. Ю. Мельниченко. «Арбат очима українця». М.:Олма-Пресс, 2006. — 318 стор.
  • В. Д. Коцюк. «Професор О.Котляревський як голова Історичного товариства Нестора літописця»

Посилання

Й. О. Дзендзелівський. Котляревський Олександр Олександрович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — . — С. 278.

  • О. О. Котляревський на сайті «Зовнішня історія української мови»
  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. А. Пыпин Котляревский, Александр Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVI. — С. 441–442.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q23892926d:Track:Q20645478
  3. Котляревский, Александр Александрович // Русский биографический словарь — СПб: 1903. — Т. 9. — С. 327–331.
    d:Track:Q20645477d:Track:Q656d:Track:Q21175480d:Track:Q1960551

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kotlyarevskij Batko Posada Diti Druzhina Mati Kotlyarevskij Oleksandr OleksandrovichNarodivsya 1837 1837 KremenchukPomer 29 veresnya 11 zhovtnya 1881 1881 10 11 Piza ItaliyaKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist filolog etnograf slavist arheolog vikladach universitetuAlma mater Moskovskij universitetGaluz slov yanoznavstvo 1 etnografiya 1 i arheologiya 1 Zaklad Derptskij universitet Kiyivskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor naukNaukovij kerivnik Granovskij Timofij Mikolajovich Bodyanskij Osip MaksimovichVchiteli Buslayev Fedir IvanovichVidomi uchni Storozhenko Andrij VolodimirovichAspiranti doktoranti Storozhenko Andrij VolodimirovichChlenstvo Peterburzka akademiya naukVidomij zavdyaki Odin iz zasnovnikiv ta golova Istorichnogo tovaristva imeni Nestora LitopiscyaDiti Kotlyarevskij Nestor Oleksandrovich Oleksa ndr Oleksa ndrovich Kotlyare vskij psevdonim Skubenko Chuprina 1837 posad Kryukiv nini u skladi Kremenchuka 29 veresnya 11 zhovtnya 1881 Piza Italiya ukrayinskij etnograf filolog slavist Batko istorika Nestora Kotlyarevskogo BiografiyaNarodivsya u Kryukovi poblizu Kremenchuka v rodini poltavskih dvoryan u 1853 r zakinchiv Poltavsku gimnaziyu i vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu de sluhav lekciyi T Granovskogo i studiyuvav slov yansku filologiyu u O Bodyanskogo U 1857 r vin zakinchiv universitet i pochav vikladati rosijsku slovesnist u serednih navchalnih zakladah Moskvi zokrema v Oleksandrivskomu kadetskomu korpusi aktivno zajmavsya naukovoyu diyalnistyu Uchen Osipa Bodyanskogo razom z yakim 9 travnya 1861 roku buv sered tih hto proshavsya z Shevchenkom u cerkvi Tihona chudotvorcya u Moskvi U 1862 r buv zaareshtovanij za pidozroyu v antiuryadovij diyalnosti Poki trivalo slidstvo protyagom pivroku perebuvav v uv yaznenni v Oleksiyivskomu ravelini Petropavlivskoyi forteci de zahvoriv na tuberkuloz Nezvazhayuchi na vidsutnist skladu zlochinu O Kotlyarevskogo za nim vstanovili policejskij naglyad do chervnya 1869 r i zaboronili vstupati na derzhavnu sluzhbu Povernuvshis do Moskvi vchenij zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu i aktivno pracyuvav u zasnovanomu v 1864 r Arheologichnomu tovaristvi u vidannyah yakogo vidrukuvav chimalo svoyih doslidzhen U 1867 r vin otrimav dozvil sluzhiti v navchalnih zakladah Derptskogo navchalnogo okrugu Pislya zahistu v 1868 r magisterskoyi disertaciyi buv prijnyatij na posadu ekstraordinarnogo profesora Derptskogo universitetu po kafedri rosijskoyi movi i slov yanskogo movoznavstva Doskonalo volodiyuchi nimeckoyu movoyu vchenij shvidko prizvichayivsya do obstanovki vikladannya velosya nimeckoyu movoyu a sered profesoriv i studentiv perevazhali baltijski nimci i pracyuvav dosit plidno Ale u ci roki u nogo stav shvidko rozvivatisya tuberkuloz i v 1872 r vin viyihav na likuvannya za kordon a potim za stanom zdorov ya zvilnivsya z universitetu U Prazi vin vidrukuvav dvoma knigami svoyu doktorsku disertaciyu z davnoyi istoriyi i 17 listopada 1874 r zahistiv yiyi u Peterburzkomu universiteti j za dva tizhni otrimav stupin doktora slov yanskoyi filologiyi Z 1875 r Oleksandr Kotlyarevskij kafedri slov yanskoyi filologiyi Kiyivskogo universitetu Buv odnim iz zasnovnikiv ta golovoyu Istorichnogo tovaristva imeni Nestora Litopiscya O O Kotlyarevskij obstoyuvav samobutnist i samostijnist ukrayinskoyi movi potrebu rozvitku yiyi literaturnoyi formi Narodni opovidannya Marka Vovchka 1859 rosijskoyu movoyu Novi praci z rosijskoyi starovini j narodnosti 1861 Starovina i narodnist za 1861 rik 1862 Obgruntovano rozvinchav psevdonaukovu teoriyu M Pogodina pro neavtohtonnist ukrayinciv Chi buli malorusi spokonvichnimi zhitelyami Polyanskoyi zemli chi prijshli z za Karpat v XIV stolitti 1862 Davnya ruska pisemnist Sproba bibliografichnogo vikladu istoriyi yiyi vivchennya 1881 Rozvinuv dumki pro G Kvitku Osnov yanenka yak tvorcya novoyi ukrayinskoyi prozi i zasnovnika prozovogo stilyu ukrayinskoyi literaturnoyi movi Z privodu praci G Danilevskogo pro Osnov yanenka 1856 Vagomo zaperechiv normansku teoriyu pohodzhennya shidnih slov yan Slov yani i Rus u najdavnishih arabskih pismennikiv 1868 Praci Byli li malorussy iskonnymi obitatelyami Polyanskoj zemli ili prishli iz za Karpat v XIV v Osnova 11 1862 ros doref O pogrebalnyh obychayah yazycheskih slavyan 1868 ros doref Drevnosti yuridicheskogo byta Baltijskih slavyan Opyt sravnitelnogo izucheniya slavyanskogo prava Praga 1874 ros doref Kniga o drevnostyah i istorii Pomorskih slavyan v HII veke Skazaniya ob Ottone Bambergskom v otnoshenii slavyanskoj istorii i drevnosti Praga 1874 ros doref Ob obychayah u slavyan pri rozhdenii dityati do ego vozmuzhaniya ChIONL 1879 Ocherk istorii poedinkov u slavyanskih plemen ChIONL 1888 ros doref Svedeniya o tekushej istoricheskoj i arheologicheskoj literature ChIONL 1879 ros doref O tekushej russkoj istoricheskoj literature ChIONL 1888 ros doref Ob izuchenii drevnerusskoj pismennosti Kriticheskoe obozrenie Filologicheskie zapiski 1879 ros doref Osip Maksimovich Bodyanskij Istoriko bibliograficheskaya pominka Slavyanskij ezhegodnik Sb statej po slavyanovedeniyu Sost N P Zaderackij K 1878 ros doref Ocherk ucheno literaturnoj deyatelnosti O M Bodyanskogo ChIONL 1879 ros doref Pominka ob A S Griboedove ChIONL 1888 ros doref Dzherela ta literaturaP G Usenko Kotlyarevskij Oleksandr Oleksandrovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 235 ISBN 978 966 00 0855 4 Kotlyarevskij Aleksandr Aleksandrovich V knizi Biograficheskij slovar professorov i prepodavatelej imp un ta sv Vladimira K 1884 Pypin A N Materialy dlya biografii A A Kotlyarevskogo SPb 1894 Bulahov M G Kotlyarevskij Aleksandr Aleksandrovich V knizi Bulahov M G Vostochnoslavyanskie yazykovedy Biobibliograficheskij slovar t 1 Minsk 1976 Lapteva L P Viznachnij doslidnik i propagandist istoriyi i kulturi slov yan Arhivi Ukrayini 1991 1 V Yu Melnichenko Arbat ochima ukrayincya M Olma Press 2006 318 stor ISBN 5 224 01132 9 V D Kocyuk Profesor O Kotlyarevskij yak golova Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya PosilannyaJ O Dzendzelivskij Kotlyarevskij Oleksandr Oleksandrovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 278 O O Kotlyarevskij na sajti Zovnishnya istoriya ukrayinskoyi movi Czech National Authority Database d Track Q13550863 A Pypin Kotlyarevskij Aleksandr Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XVI S 441 442 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892926d Track Q20645478 Kotlyarevskij Aleksandr Aleksandrovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1903 T 9 S 327 331 d Track Q20645477d Track Q656d Track Q21175480d Track Q1960551

Дата публікації:
Топ