Костенко Костянтин Євтихійович

Костянтин Євтихійович Косте́нко (нар. 4 червня 1879, Харків — пом. 29 січня 1956, Ленінград) — український художник.

Костенко Костянтин Євтихійович
Народження	23 травня (4 червня) 1879 Харків, Російська імперія
Смерть	29 січня 1956(1956-01-29) (76 років)
	Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Жанр	пейзаж, портрет і жанрове малярство
Навчання	^d (1904)
Діяльність	художник
Вчитель	^d і Кругликова Єлизавета Сергіївна
Працівник	Російський музей

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Костенко.

Біографія

Народився 23 травня [4 червня] 1879(18790604) року в місті Харкові (нині Україна). З перервами на арешт і заслання за участь у студентських заворушеннях навчався на фізико-математичному факультеті Московського універститету. Навчання закінчив у 1904 році. Два роки відвідував художню студію в Москві. Згодом виїхав до Парижа, де навчався малюнку та живопису у приватних студіях, у 1908 році — мистецтву офорта у майстерні Єлизавети Кругликової.

Повернувся в Україну восени 1908 року. Жив і працював у Пол­таві, Харкові, Криму. У 1910—1911 роках відвідав Рим, Венецію, Флоренцію. У 1920-х роках очолю­вав секцію охорони пам'яток ста­ровини , викладав малюнок у татарській професійній школі та дитячій коло­нії. У 1922 році переїхав до Петрограда, де з 1923 року обіймав посаду Російського музею. Помер у Ленінграді 29 січня 1956 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису і станкової графіки. Писав переважно пейзажі Росії, України, Франції, Італії, а також портрети і тематичні картини. Серед робіт:

живопис

• «Околиці Пол­тави» (1905);
• «Собор у Бретані» (1907);
• «Максиміліан Волошин» (1921, 1925);
• «На березі моря над­вечір. Коктебель» (1924);
• «Демонстра­ція» (1925);
• «Ме­телиця» (1935);
• «Збірно­паровозний цех» (1936);
• «Планер­ний зліт у Кок­тебелі» (1937);
• «Літо. Зе­леногорськ» (1951);

офорти

• «Море. Бретань» (1908);
• «Дощові краплі» (1908);
• «Париж. Сутінки» (1908);

кольорові ліногравюри

• «Осінь. Київ» (1909);
• «Пло­ти на Дніпрі» (1909);
• «Па­лоццо Векіо. Флоренція» (1913);
• «Збірнопавровозий цех заводу імені Жовтневої революції у Ворошиловграді» (1936);
• «Стара Ладога» (1954);

акварелі

• «Прибій. Алушта» (1914);
• «Хутір. Північний Донець» (1917);
• «Ленін­град. Михайловський сад» (1923);
• «Льодохід на Неві» (1924);
• «Після дощу. Село Непрія» (1940).

Брав участь в обласних, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках. Персональна посмертна виставка відбулася у Ленінграді у 1959 році.

Деякі роботи художника зберігаються у Державному му­зеї образотворчих мистецтв у Мос­кві.

Література

• Костенко Костянтин Євтихійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 114—115.;
• Костенко Костянтин Євтихійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 322. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• І. В. Огієвська. Костенко Костянтин Євтихійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .