Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Це́рква Свято́ї А́нни (пол. Kościół św. Anny) — католицький, а з 1992 року греко-католицький храм у Львові. Розташований на вулиці Городоцькій, 32.
| Церква Святої Анни | |
|---|---|
 | |
| 49°50′33″ пн. ш. 24°01′02″ сх. д. / 49.8425778° пн. ш. 24.0172278° сх. д.Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′02″ сх. д. / 49.8425778° пн. ш. 24.0172278° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Стиль | бароко |
| Належність | Українська греко-католицька церква |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | вул. Городоцька, 32 |
| Епонім | Анна |
| Вебсайт | anna-church.org |
| Тип | Церква і Костел |
  Церква Святої Анни (Львів) (Львів) | |
 Церква Святої Анни у Вікісховищі | |
Храми-попередники
У Львові здавна існував звичай насипати кургани, увінчані хрестом, на роздоріжжях. Є згадка, датована 1413 роком, про хрест «коло шибениці» на роздоріжжі, де пізніше споруджено костел св. Анни. Хрести були виявом побожности місцевих жителів, але могли й служити пам'яттю про конкретні події з минулого. Дослідник історії Львова Бартоломей Зиморович писав, що поблизу хреста, «коло шибениці», були поховані підмайстри кравецького ремесла, які загинули в сутичці з міською вартою наприкінці XV ст.
Від Середньовіччя ремісники одного або кількох зближених фахів об'єднувалися в цехи. Цехи об'єднували майстрів одного фаху, що працювали з товаришами (підмайстрами) й учнями у власному приміщенні; ручна праця була основним джерелом робочої енергії. Система цехів захищала економічні інтереси майстрів, упорядковувала та монополізувала ринок збуту, щоб не допускати туди позацехових ремісників. На плечі підмайстрів та учнів лягала основна маса важкої роботи, через що вони протестували. 1491 року кравецькі підмайстри Львова, невдоволені важкими умовами праці та невисокою платнею, вирішили втекти з міста. Уночі вони перебралися через міський мур і покинули Львів. Однак, неподалік Краківського передмістя, там, де зараз стоїть церква св. Анни, їх наздогнала міська сторожа, т. зв. «ціпаки», намагаючись повернути назад. У сутичці загинули кілька челядників (підмайстрів). Убитих товаришів підмайстри поховали на місці загибелі, біля роздоріжжя. Пізніше, особливо в роки великих епідемій, туди підзахоронювали тіла померлих від пошести.
За твердженням Дениса Зубрицького, «пізніше челядники, які брали участь у цій сутичці, вибилися в майстри, та пам'ятаючи цю подію й бажаючи подякувати Господу, який вберіг їхні життя, вирішили на могилі своїх колег збудувати невеликий костел». Магістрат виділив на будівництво матеріал і цех отримав дерево із сусідніх лісів. За даними Зиморовича, 1507 року на межі навпроти Краківського передмістя дерев'яний костелик-каплицю було зведено та освячено. Освячено в честь святої Анни, покровительки майстрів і ремісничих цехів.
У такому вигляді храм простояв лише два роки. 1509 року каплицю спалено під час облоги молдавськими військами Богдана III Сліпого.
Храм відбудували аж наприкінці XVI століття, цього разу він був частково кам'яним. львівський архиєпископ Ян Димітр Соліковський освятив його у 1599 року. Те, що будівлю відновлювали понад 70 років, мало поважні причини: 1527 року сталася найжахливіша пожежа за всю історію міста. Старий готичний Львів, який був схожий на давній Таллін чи Ґданськ, був знищений. Тож громаді довелося заново будувати не лиш храм св. Анни, а все місто. Новий Львів другої половини XVI століття був уже ренесансним містом, його відбудовували італійці фахівці.
У 1582 році до Львова приїхав мандрівник Мартін Ґруневеґ, який залишив свої враження і спостереження. Опис Ґруневеґа найраніший і найдокладніший з найдавніших описів храму. Саме він залишив нам унікальний рисунок костелу св. Анни, який є першим серед відомих і збережених. Це дуже простий малюнок, однак він відтворює обриси храму на збігу Городоцького і Янівського шляхів. Згідно з Ґруневеґом, до костелу примикає вулиця, яку вже тоді називали в його честь - святої Анни. Про костел святої Анни Мартін Ґруневеґ пише: «На північ від св. Юра посеред поля стоїть мурована церковця св. Хреста, від ратуші на такій відстані, як Христос ніс хрест на гору Голгофу… Далі, вниз до міста, церковця св. Анни, яка належить кравецькому цехові. Спершу вона була дерев’яною, а за моїх часів була повністю мурованою, до того ж має гарний вівтар. У тому всьому допоміг пан Дзюрдзі або Георгій (Боїм), город якого межує з двором церкви. Ця церковця ділить передмістя на дві вулиці, з яких одна йде до св. Хреста, друга до св. Юра, як це показано поруч». Проте, у 1648 році, під час облоги Львова військами Хмельницького, храм було знищено знову. Кілька десятиліть його не відбудовували.
Сучасний храм
Руїни спаленого костелу 1670 року польський король Міхал Корибут Вишневецький передав ордену августинців-єремітів. На думку історика Антонія Шнайдера, це сталося у 1671 році, коли король перебував у Львові, а 1670 року міська рада Львова та цех кравців лише погодилися віддати монахам цю ділянку на замін ґрунтам, які августинці від 1641 року мали при Сокільницькому шляху (нинішня вулиця Коперника). 1673 року августинці-єреміти розпочали відбудову, під час якої зокрема споруджено монастир. Наступна перебудова храму відбулась 1730 року. 1756 року при костелі затверджено братство святого Яна. 1783 року монастир скасовано австрійською владою, а через три роки костел став філіальним. 1810 року перед костелом встановлено скульптуру Яна Непомука. 1820 року храм став парафіяльним. У монастирі розміщено трикласову школу. Проведено ремонт і 1824 року храм знову освячено (обряд провів архієпископ Анджей Анквич). У 1853—1862 роках перебудовано вежу, встановлено годинник і чотири дзвони, споруджено абсиду. Під час цієї ж реставрації склепіння абсиди та головної нави розписано фресками Мартина Яблонського.
Яблонський оздобив великою композицією склепіння в абсиді. Над великим вівтарем тут зображена радісна Матір Божа Утішителька з розпростертими руками на хмарах. Майже всю центральну частину склепіння нави займав другий величезний розпис цього митця. Він зображає Воскресіння святої Анни, на якій Богородиця подає їй корону, а Ісус Христос у хмарах увінчує цією короною голову своєї бабусі. Дві величезні фрески на стелі костелу іконописець виконав в реалістичному стилі новішої німецької школи, в якій успішно працював. вони велично прикрасили храм, який 26 квітня 1863 року освятив архієпископ Францішек Вежхлейський.
У храмі знаходився 10-регістровий орган з одним мануалом і педаллю. У другій половині XIX століття у храмі було 5 дерев'яних барокових вівтарів, амвон. 1911 року парафію перенесено до щойнозбудованого костелу святої Єлизавети, але пізніше її поділено і костел святої Анни знову став парафіяльним.
Конкурс проєктів нового храму
1911 року управління парафії святої Анни за посередництвом Кола архітекторів польських оголосило конкурс проєктів нового костелу. Крайнім терміном надсилання робіт призначено 1 квітня 1912 року. Пізніше, на прохання архітекторів, терміни було продовжено до 20 квітня 1912 року До журі увійшли: прелат Владислав Лібревський, архітектори Альфред Броневський, Міхал Лужецький, Адольф Каменобродський, Владислав Садловський, Ігнатій Кендзерський і живописець Владислав Яроцький. На розгляд отримано 24 проєкти. Зокрема 4 надійшли із запізненням, через що не розглядалися журі. 2 проєкти не допущено до оцінки через невідповідність умовам конкурсу. Комісія прийшла до висновку, що жодна з пропозицій не надається до реалізації у первинному вигляді і в будь-якому разі знадобиться переробка. Через це першу премію присуджено не було. Другу здобув спільний проєкт львівських архітекторів Вітольда Мінкевича і Владислава Дердацького, який передбачав будівництво ротондального храму у простих виразних формах. Задум однак критиковано за те, що він нібито мало нагадує християнський храм, а натомість подібний на мавзолей або синагогу. Першу премію поділено надвоє, через що було присуджено аж 3 третіх: Людвікові Соколовському зі Львова, Сильвестрові Пайздерському із і Леопольдові Карасінському зі Львова. Відзначено також ненагороджені проєкти Оскара Сосновського та Веслава Ґжимальського. Журнал Czasopismo Techniczne без коментарів і пояснень опублікував також ескізи архітекторів Дубіка та Вісневського. Імена інших ненагороджених учасників невідомі. Через початок першої світової війни будівництво розпочато не було. Австрійською владою було реквізовано три дзвони. Будівля постраждала під час польсько-української війни. 1927 року храм реконструйовано за проєктом Броніслава Віктора, вежа отримала нове необарокове завершення, дещо стилізоване в дусі ар деко.
Після другої світової війни
У радянський час храм перетворено на касу продажу залізничних квитків, а пізніше — на меблевий магазин. Внутрішнє оздоблення повністю знищено. Втрачено усі вівтарі та стінні розписи, знищено годинник та забрано усі дзвони, демонтовано та вивезено до Литви орган. 1992 року храм передано Українській греко-католицькій церкві.
- Повернення ікон до храму
З перших днів у відродженні церкви св. Анни активно брав участь львів'янин Іван Кулицький. Упродовж 47 років чоловік переховував дві ікони, які перед закриттям костелу св. Анни в 1946 році передали на збереження його мамі Олені. Незважаючи на заборони і переслідування, він завжди вірив, що безбожна влада зникне і настане день, коли можна буде повернути ікони до церкви. Одна з ікон, які повернув Іван Кулицький — «Вознесіння Пресвятої Богородиці». Вона мальована на полотні олійними фарбами і після реставрації розміщена в парафіяльному будинку. Другою з повернених є чудотворна ікона Божої Матері неустанної Помочі, писана олійними фарбами на дереві. Її розміри 43 см × 54 см і нині вона перебуває у святилищі.
Архітектура
Храм розташований на клиноподібній ділянці, на роздоріжжі вулиць Городоцької та Шевченка. Зорієнтований на осі схід-захід із входом зі сходу. Мурований із цегли, зовні і зсередини тинькований. За будовою простий однонавовий з абсидою. До головного (східного) фасаду примикає вежа, а до неї — гранчастий передсінок. Зовні стіни нави підсилені контрфорсами, ізсередини почленовані пілястрами. При східній стіні нави влаштовано хори, що опираються на дві колони. У наві перекриття циліндричне без членувань, у вежі — хрестове. Вхід зроблено через нижній ярус вежі та прибудований до неї передсінок. З півдня до храму примикає двоповерхова 7-осьова із високим мансардним дахом будівля монастиря.
Примітки
- Гладун, 2022, с. 7.
- Гладун, 2022, с. 8.
- Гладун, 2022, с. 9.
- Гладун, 2022, с. 17.
- A. Schneider Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji… — S. 94.
- Проців І. Церква й монастир Святої Анни у Львові: сторінки історії… — С. 224.
- Гладун, 2022, с. 43.
- Konkursy // Architekt. — 1911. — № 11—12. — S. 178. (пол.)
- Komkursy // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 41. (пол.)
- Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. (пол.)
- Kędzierski I. Konkurs na szkice kościoła św. Anny we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 235—236, tabl. XXV—XXVIII. (пол.)
- Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — Tabl. XXIX. (пол.)
- Гладун, 2022, с. 117.
<ref> з назвою "map.ugcc", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Джерела
- Гладун О. Храм Святої Анни в історії Львова. — Львів : Простір-М, 2022. — 144 с. — .
- Голубець Микола. Львів: провідник / М. Голубець, Л. Л. — Львів : Червона калина, 1925. — С. 134.
- Костел святої Анни. Матеріали до історії споруди // Будуємо інакше. — 2000. — № 4. — С. 33—35.
- Проців І. Церква й монастир Святої Анни у Львові: сторінки історії // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2016. — Вип. 28. — С. 221—232.
- Смірнов Ю. Костел св. Анни // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 501—504. — .
- Христина Харчук, Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Городоцька, 032 — церква св. Анни (кол. костел св. Анни). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 лютого 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Antoni Schneider, Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji pod względem historycznym, statystycznym, topograficznym. — Lwów: s.n., 1871 (Lwów: Druk. Zakładu Narodowego im. Ossolińskich). — S. 93—98. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Історія старого Львова»: історія церкви святої Анни у Львові: як з'явилася знакова споруда, — ФОТО. 032.ua. Процитовано 2 лютого 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Церква Святої Анни: на перехресті вулиць та епох. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». 3 липня 2015. Процитовано 2 лютого 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . 3dmaps.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatoyi Anni Ce rkva Svyato yi A nni pol Kosciol sw Anny katolickij a z 1992 roku greko katolickij hram u Lvovi Roztashovanij na vulici Gorodockij 32 Cerkva Svyatoyi Anni49 50 33 pn sh 24 01 02 sh d 49 8425778 pn sh 24 0172278 sh d 49 8425778 24 0172278 Koordinati 49 50 33 pn sh 24 01 02 sh d 49 8425778 pn sh 24 0172278 sh d 49 8425778 24 0172278Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivStilbarokoNalezhnistUkrayinska greko katolicka cerkvaStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresavul Gorodocka 32EponimAnnaVebsajtanna church orgTipCerkva i KostelCerkva Svyatoyi Anni Lviv Lviv Cerkva Svyatoyi Anni u VikishovishiHrami poperednikiU Lvovi zdavna isnuvav zvichaj nasipati kurgani uvinchani hrestom na rozdorizhzhyah Ye zgadka datovana 1413 rokom pro hrest kolo shibenici na rozdorizhzhi de piznishe sporudzheno kostel sv Anni Hresti buli viyavom pobozhnosti miscevih zhiteliv ale mogli j sluzhiti pam yattyu pro konkretni podiyi z minulogo Doslidnik istoriyi Lvova Bartolomej Zimorovich pisav sho poblizu hresta kolo shibenici buli pohovani pidmajstri kraveckogo remesla yaki zaginuli v sutichci z miskoyu vartoyu naprikinci XV st Vid Serednovichchya remisniki odnogo abo kilkoh zblizhenih fahiv ob yednuvalisya v cehi Cehi ob yednuvali majstriv odnogo fahu sho pracyuvali z tovarishami pidmajstrami j uchnyami u vlasnomu primishenni ruchna pracya bula osnovnim dzherelom robochoyi energiyi Sistema cehiv zahishala ekonomichni interesi majstriv uporyadkovuvala ta monopolizuvala rinok zbutu shob ne dopuskati tudi pozacehovih remisnikiv Na plechi pidmajstriv ta uchniv lyagala osnovna masa vazhkoyi roboti cherez sho voni protestuvali 1491 roku kravecki pidmajstri Lvova nevdovoleni vazhkimi umovami praci ta nevisokoyu platneyu virishili vtekti z mista Unochi voni perebralisya cherez miskij mur i pokinuli Lviv Odnak nepodalik Krakivskogo peredmistya tam de zaraz stoyit cerkva sv Anni yih nazdognala miska storozha t zv cipaki namagayuchis povernuti nazad U sutichci zaginuli kilka chelyadnikiv pidmajstriv Ubitih tovarishiv pidmajstri pohovali na misci zagibeli bilya rozdorizhzhya Piznishe osoblivo v roki velikih epidemij tudi pidzahoronyuvali tila pomerlih vid poshesti Za tverdzhennyam Denisa Zubrickogo piznishe chelyadniki yaki brali uchast u cij sutichci vibilisya v majstri ta pam yatayuchi cyu podiyu j bazhayuchi podyakuvati Gospodu yakij vberig yihni zhittya virishili na mogili svoyih koleg zbuduvati nevelikij kostel Magistrat vidiliv na budivnictvo material i ceh otrimav derevo iz susidnih lisiv Za danimi Zimorovicha 1507 roku na mezhi navproti Krakivskogo peredmistya derev yanij kostelik kaplicyu bulo zvedeno ta osvyacheno Osvyacheno v chest svyatoyi Anni pokrovitelki majstriv i remisnichih cehiv U takomu viglyadi hram prostoyav lishe dva roki 1509 roku kaplicyu spaleno pid chas oblogi moldavskimi vijskami Bogdana III Slipogo Hram vidbuduvali azh naprikinci XVI stolittya cogo razu vin buv chastkovo kam yanim lvivskij arhiyepiskop Yan Dimitr Solikovskij osvyativ jogo u 1599 roku Te sho budivlyu vidnovlyuvali ponad 70 rokiv malo povazhni prichini 1527 roku stalasya najzhahlivisha pozhezha za vsyu istoriyu mista Starij gotichnij Lviv yakij buv shozhij na davnij Tallin chi Gdansk buv znishenij Tozh gromadi dovelosya zanovo buduvati ne lish hram sv Anni a vse misto Novij Lviv drugoyi polovini XVI stolittya buv uzhe renesansnim mistom jogo vidbudovuvali italijci fahivci U 1582 roci do Lvova priyihav mandrivnik Martin Gruneveg yakij zalishiv svoyi vrazhennya i sposterezhennya Opis Grunevega najranishij i najdokladnishij z najdavnishih opisiv hramu Same vin zalishiv nam unikalnij risunok kostelu sv Anni yakij ye pershim sered vidomih i zberezhenih Ce duzhe prostij malyunok odnak vin vidtvoryuye obrisi hramu na zbigu Gorodockogo i Yanivskogo shlyahiv Zgidno z Grunevegom do kostelu primikaye vulicya yaku vzhe todi nazivali v jogo chest svyatoyi Anni Pro kostel svyatoyi Anni Martin Gruneveg pishe Na pivnich vid sv Yura posered polya stoyit murovana cerkovcya sv Hresta vid ratushi na takij vidstani yak Hristos nis hrest na goru Golgofu Dali vniz do mista cerkovcya sv Anni yaka nalezhit kraveckomu cehovi Spershu vona bula derev yanoyu a za moyih chasiv bula povnistyu murovanoyu do togo zh maye garnij vivtar U tomu vsomu dopomig pan Dzyurdzi abo Georgij Boyim gorod yakogo mezhuye z dvorom cerkvi Cya cerkovcya dilit peredmistya na dvi vulici z yakih odna jde do sv Hresta druga do sv Yura yak ce pokazano poruch Prote u 1648 roci pid chas oblogi Lvova vijskami Hmelnickogo hram bulo znisheno znovu Kilka desyatilit jogo ne vidbudovuvali Suchasnij hramRuyini spalenogo kostelu 1670 roku polskij korol Mihal Koribut Vishneveckij peredav ordenu avgustinciv yeremitiv Na dumku istorika Antoniya Shnajdera ce stalosya u 1671 roci koli korol perebuvav u Lvovi a 1670 roku miska rada Lvova ta ceh kravciv lishe pogodilisya viddati monaham cyu dilyanku na zamin gruntam yaki avgustinci vid 1641 roku mali pri Sokilnickomu shlyahu ninishnya vulicya Kopernika 1673 roku avgustinci yeremiti rozpochali vidbudovu pid chas yakoyi zokrema sporudzheno monastir Nastupna perebudova hramu vidbulas 1730 roku 1756 roku pri kosteli zatverdzheno bratstvo svyatogo Yana 1783 roku monastir skasovano avstrijskoyu vladoyu a cherez tri roki kostel stav filialnim 1810 roku pered kostelom vstanovleno skulpturu Yana Nepomuka 1820 roku hram stav parafiyalnim U monastiri rozmisheno triklasovu shkolu Provedeno remont i 1824 roku hram znovu osvyacheno obryad proviv arhiyepiskop Andzhej Ankvich U 1853 1862 rokah perebudovano vezhu vstanovleno godinnik i chotiri dzvoni sporudzheno absidu Pid chas ciyeyi zh restavraciyi sklepinnya absidi ta golovnoyi navi rozpisano freskami Martina Yablonskogo Yablonskij ozdobiv velikoyu kompoziciyeyu sklepinnya v absidi Nad velikim vivtarem tut zobrazhena radisna Matir Bozha Utishitelka z rozprostertimi rukami na hmarah Majzhe vsyu centralnu chastinu sklepinnya navi zajmav drugij velicheznij rozpis cogo mitcya Vin zobrazhaye Voskresinnya svyatoyi Anni na yakij Bogorodicya podaye yij koronu a Isus Hristos u hmarah uvinchuye ciyeyu koronoyu golovu svoyeyi babusi Dvi velichezni freski na steli kostelu ikonopisec vikonav v realistichnomu stili novishoyi nimeckoyi shkoli v yakij uspishno pracyuvav voni velichno prikrasili hram yakij 26 kvitnya 1863 roku osvyativ arhiyepiskop Francishek Vezhhlejskij U hrami znahodivsya 10 registrovij organ z odnim manualom i pedallyu U drugij polovini XIX stolittya u hrami bulo 5 derev yanih barokovih vivtariv amvon 1911 roku parafiyu pereneseno do shojnozbudovanogo kostelu svyatoyi Yelizaveti ale piznishe yiyi podileno i kostel svyatoyi Anni znovu stav parafiyalnim Konkurs proyektiv novogo hramuProyekt Derdackogo ta Minkevicha 1912 r 1911 roku upravlinnya parafiyi svyatoyi Anni za poserednictvom Kola arhitektoriv polskih ogolosilo konkurs proyektiv novogo kostelu Krajnim terminom nadsilannya robit priznacheno 1 kvitnya 1912 roku Piznishe na prohannya arhitektoriv termini bulo prodovzheno do 20 kvitnya 1912 roku Do zhuri uvijshli prelat Vladislav Librevskij arhitektori Alfred Bronevskij Mihal Luzheckij Adolf Kamenobrodskij Vladislav Sadlovskij Ignatij Kendzerskij i zhivopisec Vladislav Yarockij Na rozglyad otrimano 24 proyekti Zokrema 4 nadijshli iz zapiznennyam cherez sho ne rozglyadalisya zhuri 2 proyekti ne dopusheno do ocinki cherez nevidpovidnist umovam konkursu Komisiya prijshla do visnovku sho zhodna z propozicij ne nadayetsya do realizaciyi u pervinnomu viglyadi i v bud yakomu razi znadobitsya pererobka Cherez ce pershu premiyu prisudzheno ne bulo Drugu zdobuv spilnij proyekt lvivskih arhitektoriv Vitolda Minkevicha i Vladislava Derdackogo yakij peredbachav budivnictvo rotondalnogo hramu u prostih viraznih formah Zadum odnak kritikovano za te sho vin nibito malo nagaduye hristiyanskij hram a natomist podibnij na mavzolej abo sinagogu Pershu premiyu podileno nadvoye cherez sho bulo prisudzheno azh 3 tretih Lyudvikovi Sokolovskomu zi Lvova Silvestrovi Pajzderskomu iz i Leopoldovi Karasinskomu zi Lvova Vidznacheno takozh nenagorodzheni proyekti Oskara Sosnovskogo ta Veslava Gzhimalskogo Zhurnal Czasopismo Techniczne bez komentariv i poyasnen opublikuvav takozh eskizi arhitektoriv Dubika ta Visnevskogo Imena inshih nenagorodzhenih uchasnikiv nevidomi Cherez pochatok pershoyi svitovoyi vijni budivnictvo rozpochato ne bulo Avstrijskoyu vladoyu bulo rekvizovano tri dzvoni Budivlya postrazhdala pid chas polsko ukrayinskoyi vijni 1927 roku hram rekonstrujovano za proyektom Bronislava Viktora vezha otrimala nove neobarokove zavershennya desho stilizovane v dusi ar deko Pislya drugoyi svitovoyi vijniCerkva svyatoyi Anni pid chas nedilnoyi Sluzhbi Bozhoyi 2012 U radyanskij chas hram peretvoreno na kasu prodazhu zaliznichnih kvitkiv a piznishe na meblevij magazin Vnutrishnye ozdoblennya povnistyu znisheno Vtracheno usi vivtari ta stinni rozpisi znisheno godinnik ta zabrano usi dzvoni demontovano ta vivezeno do Litvi organ 1992 roku hram peredano Ukrayinskij greko katolickij cerkvi Povernennya ikon do hramu Z pershih dniv u vidrodzhenni cerkvi sv Anni aktivno brav uchast lviv yanin Ivan Kulickij Uprodovzh 47 rokiv cholovik perehovuvav dvi ikoni yaki pered zakrittyam kostelu sv Anni v 1946 roci peredali na zberezhennya jogo mami Oleni Nezvazhayuchi na zaboroni i peresliduvannya vin zavzhdi viriv sho bezbozhna vlada znikne i nastane den koli mozhna bude povernuti ikoni do cerkvi Odna z ikon yaki povernuv Ivan Kulickij Voznesinnya Presvyatoyi Bogorodici Vona malovana na polotni olijnimi farbami i pislya restavraciyi rozmishena v parafiyalnomu budinku Drugoyu z povernenih ye chudotvorna ikona Bozhoyi Materi neustannoyi Pomochi pisana olijnimi farbami na derevi Yiyi rozmiri 43 sm 54 sm i nini vona perebuvaye u svyatilishi ArhitekturaInter yer hramu Hram roztashovanij na klinopodibnij dilyanci na rozdorizhzhi vulic Gorodockoyi ta Shevchenka Zoriyentovanij na osi shid zahid iz vhodom zi shodu Murovanij iz cegli zovni i zseredini tinkovanij Za budovoyu prostij odnonavovij z absidoyu Do golovnogo shidnogo fasadu primikaye vezha a do neyi granchastij peredsinok Zovni stini navi pidsileni kontrforsami izseredini pochlenovani pilyastrami Pri shidnij stini navi vlashtovano hori sho opirayutsya na dvi koloni U navi perekrittya cilindrichne bez chlenuvan u vezhi hrestove Vhid zrobleno cherez nizhnij yarus vezhi ta pribudovanij do neyi peredsinok Z pivdnya do hramu primikaye dvopoverhova 7 osova iz visokim mansardnim dahom budivlya monastirya PrimitkiGladun 2022 s 7 Gladun 2022 s 8 Gladun 2022 s 9 Gladun 2022 s 17 A Schneider Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji S 94 Prociv I Cerkva j monastir Svyatoyi Anni u Lvovi storinki istoriyi S 224 Gladun 2022 s 43 Konkursy Architekt 1911 11 12 S 178 pol Komkursy Architekt 1912 3 4 S 41 pol Wyciag z protokolu sadu konkursowego Czasopismo Techniczne 1912 18 pol Kedzierski I Konkurs na szkice kosciola sw Anny we Lwowie Czasopismo Techniczne 18 1912 S 235 236 tabl XXV XXVIII pol Czasopismo Techniczne 1912 18 Tabl XXIX pol Gladun 2022 s 117 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu map ugcc viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti DzherelaCerkva svyatoyi Anni u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Cerkva svyatoyi Anni u Vikishovishi Gladun O Hram Svyatoyi Anni v istoriyi Lvova Lviv Prostir M 2022 144 s ISBN 978 617 7746 88 0 Golubec Mikola Lviv providnik M Golubec L L Lviv Chervona kalina 1925 S 134 Kostel svyatoyi Anni Materiali do istoriyi sporudi Buduyemo inakshe 2000 4 S 33 35 Prociv I Cerkva j monastir Svyatoyi Anni u Lvovi storinki istoriyi Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv 2016 Vip 28 S 221 232 Smirnov Yu Kostel sv Anni Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 501 504 ISBN 978 966 7007 99 7 Hristina Harchuk Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Gorodocka 032 cerkva sv Anni kol kostel sv Anni lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 2 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Antoni Schneider Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji pod wzgledem historycznym statystycznym topograficznym Lwow s n 1871 Lwow Druk Zakladu Narodowego im Ossolinskich S 93 98 pol PosilannyaProyekt Istoriya starogo Lvova istoriya cerkvi svyatoyi Anni u Lvovi yak z yavilasya znakova sporuda FOTO 032 ua Procitovano 2 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Cerkva Svyatoyi Anni na perehresti vulic ta epoh velychlviv com Religijnij internet resurs Duhovna velich Lvova 3 lipnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya 3dmaps com ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2022