Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Відвідання Марії і монастир кармелітів узутих (Львів) — один з втрачених храмів Львова. Знаходився на вулиці Князя Романа 1-3. На місці монастиря постав житловий квартал поміж площами Галицькою, Соборною, вулицями Князя Романа, Івана Франка, Володимира Шухевича. Інший варіант назви костелу — святого Леонарда.
| Костел Відвідання Марії і монастир кармелітів взутих (Львів) | |
|---|---|
 | |
| 49°50′ пн. ш. 24°02′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.033° сх. д.Координати: 49°50′ пн. ш. 24°02′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.033° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Львів |
| Епонім | Зустріч Марії та Єлизавети |
  Костел Відвідання Марії і монастир кармелітів взутих (Львів) (Україна) | |
Відомості
Перші два ченці-кармеліти взуті прибули до Львова 1444 року, коли в час походу король Владислав ІІІ пропав безвісти після битви з турками під Варною. Намісник короля Ян з Чижова (краківський каштелян) дав кошти на закладення каплиці св. Леонарда з Ліможу (покровителя полонених) задля моління про повернення короля і обіцяв, що врятований король дасть дозвіл і кошти на будівництво монастиря. Поразка підштовхнула до нападів на українські землі татар, які незабаром підійшли до Львова і понищили передмістя. Тоді ченці загинули, а каплиця була спалена.
Вдруге закласти монастир кармелітів взутих спробував латинський архієпископ Львова Ян Димітр Соліковський, але магістрат не дав згоди закласти його при костелі Марії Сніжної (1599). Гончар Войцех Макух подарував ченцям 1614-го свій дім і «ґрунт» під будівництво навпроти Галицької брами, де неподалік була закладена каплиця святого Леонарда. Кошти на будівництво надав генеральний руський староста (львівський) староста Станіслав Боніфацій Мнішех — син Єжи Мнішека і брат Марини Мнішек. Наріжний камінь костелу святого Леонарда освятив архієпископ РКЦ Ян Анджей Прухніцький (1619). Через 5 років магістрат дозволив ченцям докупити ґрунти для будівництва монастиря з умовою звести муровані будівлі лише після будівництва фортифікацій. Монастир обвели муром, ровом з валом, які увійшли до системи міських фортифікацій. Та в час облоги Львова 9 жовтня 1648 монастир взяли приступом козаки Богдана Хмельницького. Під час штурму дерев'яний костел і монастир згоріли.
Відновлені будівлі знову згоріли при облозі міста 1655 року. Кармеліти взуті отримали кошти для відновлення монастиря у 1720-х роках. Мурований костел присвятили святу Відвідання Марії (лат. Visitatio Mariae). Також мурованими були будівлі монастиря, який був головним конвентом Руської провінції ордену і де перебувало 52 ченці. Барські конфедерати 1769 декілька разів спробували захопити Львів через Галицьку браму. Костел і монастир значно потерпіли від артилерійського обстрілу з сторони міста і пожежі передмістя, підпаленого конфедератами при відступі. Зокрема згоріла вежа костелу з годинником фундації Йоанни Яблоновської. Монастир 1784 року австрійці закрили. Костел був парафіяльним у 1786—1789 роках, після чого парафію перенесли до костелу св. Андрія бернардинців. Ченці перевезли літургічне начиння, вівтарі до свого костелу в Милятині неподалік Буська. У будівлях монастиря відкрили фабрику шовкових тканин, яка збанкрутувала. Потім тут знаходились казарми, а на початку ХІХ ст. відкрили в'язницю (в ній утримували Івана Франка, 1877—1878). Костел використовували як склад, а з 1870-х років тут вправлялись львівські пожежники. Костел і частину будівель монастиря почали розбирати 1876 року, а 1889 закрили в'язницю. На місці костелу Франциска Сковрона збудували за проектом будівлю Вищого Суду Галичини, звану Палацом Правосуддя (1891—1895). Серед кварталу збереглось крило монастиря, яке використовували для потреб суду. Після 1945 року будівлю суду передали війську, від якого вона дісталась військовій кафедрі ЛПІ. На місці монастирського саду спорудили будівлю 3-ї гімназії ім. Франца Йосифа І за проектом Юліуша Гохберґера (1876).
Див. також
Примітки
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 127. (пол.)
Джерела
- Енциклопедія Львова, том 1. — Л. : Літопис, 2007. — С. 441. — .
- Іван Крип'якевич. Історичні проходи по Львову. — Л. : Каменяр, 1991. — С. 104. — ISBN 5-7745-0316-Х.
- Ігор Качор, Любов Качор. Львів крізь віки. — Л. : Центр Європи, 2004. — С. 178—179. — .
- Ігор Качор, Любов Качор. Середньовічний Львів. Фортифікації. — Л. : Апріорі, 2009. — С. 47. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel Vidvidannya Mariyi i monastir karmelitiv uzutih Lviv odin z vtrachenih hramiv Lvova Znahodivsya na vulici Knyazya Romana 1 3 Na misci monastirya postav zhitlovij kvartal pomizh ploshami Galickoyu Sobornoyu vulicyami Knyazya Romana Ivana Franka Volodimira Shuhevicha Inshij variant nazvi kostelu svyatogo Leonarda Kostel Vidvidannya Mariyi i monastir karmelitiv vzutih Lviv 49 50 pn sh 24 02 sh d 49 833 pn sh 24 033 sh d 49 833 24 033 Koordinati 49 50 pn sh 24 02 sh d 49 833 pn sh 24 033 sh d 49 833 24 033Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivEponim Zustrich Mariyi ta YelizavetiKostel Vidvidannya Mariyi i monastir karmelitiv vzutih Lviv Ukrayina Kostel i monastir karmelitiv na panorami Lvova Fransua Pernera 1772 Fortifikaciyi monastirya na plani 1777 fon Gubera V yaznicya Karmeliti na malyunku L Skshishevskogo 1863 Ne plutati z Kostel i monastir karmelitiv bosih Lviv VidomostiPershi dva chenci karmeliti vzuti pribuli do Lvova 1444 roku koli v chas pohodu korol Vladislav III propav bezvisti pislya bitvi z turkami pid Varnoyu Namisnik korolya Yan z Chizhova krakivskij kashtelyan dav koshti na zakladennya kaplici sv Leonarda z Limozhu pokrovitelya polonenih zadlya molinnya pro povernennya korolya i obicyav sho vryatovanij korol dast dozvil i koshti na budivnictvo monastirya Porazka pidshtovhnula do napadiv na ukrayinski zemli tatar yaki nezabarom pidijshli do Lvova i ponishili peredmistya Todi chenci zaginuli a kaplicya bula spalena Vdruge zaklasti monastir karmelitiv vzutih sprobuvav latinskij arhiyepiskop Lvova Yan Dimitr Solikovskij ale magistrat ne dav zgodi zaklasti jogo pri kosteli Mariyi Snizhnoyi 1599 Gonchar Vojceh Makuh podaruvav chencyam 1614 go svij dim i grunt pid budivnictvo navproti Galickoyi brami de nepodalik bula zakladena kaplicya svyatogo Leonarda Koshti na budivnictvo nadav generalnij ruskij starosta lvivskij starosta Stanislav Bonifacij Mnisheh sin Yezhi Mnisheka i brat Marini Mnishek Narizhnij kamin kostelu svyatogo Leonarda osvyativ arhiyepiskop RKC Yan Andzhej Pruhnickij 1619 Cherez 5 rokiv magistrat dozvoliv chencyam dokupiti grunti dlya budivnictva monastirya z umovoyu zvesti murovani budivli lishe pislya budivnictva fortifikacij Monastir obveli murom rovom z valom yaki uvijshli do sistemi miskih fortifikacij Ta v chas oblogi Lvova 9 zhovtnya 1648 monastir vzyali pristupom kozaki Bogdana Hmelnickogo Pid chas shturmu derev yanij kostel i monastir zgorili Vidnovleni budivli znovu zgorili pri oblozi mista 1655 roku Karmeliti vzuti otrimali koshti dlya vidnovlennya monastirya u 1720 h rokah Murovanij kostel prisvyatili svyatu Vidvidannya Mariyi lat Visitatio Mariae Takozh murovanimi buli budivli monastirya yakij buv golovnim konventom Ruskoyi provinciyi ordenu i de perebuvalo 52 chenci Barski konfederati 1769 dekilka raziv sprobuvali zahopiti Lviv cherez Galicku bramu Kostel i monastir znachno poterpili vid artilerijskogo obstrilu z storoni mista i pozhezhi peredmistya pidpalenogo konfederatami pri vidstupi Zokrema zgorila vezha kostelu z godinnikom fundaciyi Joanni Yablonovskoyi Monastir 1784 roku avstrijci zakrili Kostel buv parafiyalnim u 1786 1789 rokah pislya chogo parafiyu perenesli do kostelu sv Andriya bernardinciv Chenci perevezli liturgichne nachinnya vivtari do svogo kostelu v Milyatini nepodalik Buska U budivlyah monastirya vidkrili fabriku shovkovih tkanin yaka zbankrutuvala Potim tut znahodilis kazarmi a na pochatku HIH st vidkrili v yaznicyu v nij utrimuvali Ivana Franka 1877 1878 Kostel vikoristovuvali yak sklad a z 1870 h rokiv tut vpravlyalis lvivski pozhezhniki Kostel i chastinu budivel monastirya pochali rozbirati 1876 roku a 1889 zakrili v yaznicyu Na misci kostelu Franciska Skovrona zbuduvali za proektom budivlyu Vishogo Sudu Galichini zvanu Palacom Pravosuddya 1891 1895 Sered kvartalu zbereglos krilo monastirya yake vikoristovuvali dlya potreb sudu Pislya 1945 roku budivlyu sudu peredali vijsku vid yakogo vona distalas vijskovij kafedri LPI Na misci monastirskogo sadu sporudili budivlyu 3 yi gimnaziyi im Franca Josifa I za proektom Yuliusha Gohbergera 1876 Div takozhKostel karmelitivPrimitkiOrlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 127 pol DzherelaEnciklopediya Lvova tom 1 L Litopis 2007 S 441 ISBN 966 7007 68 8 Ivan Krip yakevich Istorichni prohodi po Lvovu L Kamenyar 1991 S 104 ISBN 5 7745 0316 H Igor Kachor Lyubov Kachor Lviv kriz viki L Centr Yevropi 2004 S 178 179 ISBN 966 7022 44 7 Igor Kachor Lyubov Kachor Serednovichnij Lviv Fortifikaciyi L Apriori 2009 S 47 ISBN 978 966 2154 22 1