Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Непарний західний короїд | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Xyleborus dispar Fabricius, 1792 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Короїд непарний західний (Xyleborus dispar F.) — невеликий жук з підродини короїдів. Пошкоджує плодові та лісові культури. На території України поширений у Криму, степовій та лісостеповій зонах, у лісонасадженнях і садах, рідше зустрічається на Поліссі.
Опис
Невеликі жуки — самки завдовжки 3-3,5 міліметри, а помітно менші самці 2-2,8 міліметри. Тіло широке, чорно-буре. Надкрила червоно-бурі, блискучі, гладенькі, з ясними крапковими борозенками, що доходять до верхівки. Передньоспинки самок сильно опуклі, з вінцем зубчиків на передньому краї. Сплющений скат надкрил починається майже зразу за їх серединою. Самці мають сплющені передньоспинки та оберненояйцеподібні тіла.
Своєрідні ходи цього виду. Спочатку хід довгий до 6 см прогризається в напрямку від кори до центру дерева. Потім із цього основного ходу робляться ряд нових невеликих ходів паралельно до дерева. Самки відкладають яйця купками по 30-40 штук в короткі бокові гілки маточного ходу. Купки яєць покриті бурою стружкою яка схожа на борошно. Незабаром із яєць появляться личинки. Весь період розвитку личинок самки короїда живуть в ходах, викидаючи із них екскременти личинок. Після того як личинки перетворяться в лялечок велика частина самок помирає.
Екологія
Зимують жуки в маточних ходах під корою, іноді під обпалим листям. Навесні спаровуються. Самки відкладають яйця по одному або купками із середини до кінця травня. Самки вгризаються під кору і відкладають яйця. Заселює як тонкі, так і товсті штамби. Вхідний канал досягає 6 см глибини, від нього жуки вигризають маточні ходи всередині деревини. Личинки окремих ходів не роблять, а живуть у маточних ходах, зроблених самкою, живляться соком дерева, а також міцелієм гриба Ambrosia, спори якого зберігаються в кишківнику самки і заносяться під кору разом з екскрементами. Личинки заляльковуються в тих же ходах, де розвиваються жуки. Протягом року розвивається одне покоління.
На відміну від багатьох видів короїдів пошкоджує цілком здорові дерева.
Економічне значення
Пошкоджує березу, вільху, яблуню, грушу, ясен, бук, дуб, граб, волоський горіх, абрикос, айву, аличу, вишню, глід, інжир, кизил, персика, сливу, терен, черемху, черешню, ліщину тощо[].
Джерела
- Стаття на сайті Аграрний сектор України [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.], Стаття на сайті Аграрний сектор України 2 [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- В. М. Коргачин, О. О. Осницкая, Л. Г. Тер-Симонян (мал. Шпак Ванек). Атлас болезней и вредителей плодових, ягодних овощных культур и винограда. — 3626. — Братислава, Москва : "Природа", "Колос", 1975. — 10000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neparnij zahidnij koroyid Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Kurkulinoyidni Curculinoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Koroyidi Scolytinae Rid Xyleborus Vid Koroyid neparnij zahidnij Binomialna nazva Xyleborus dispar Fabricius 1792 Posilannya Vikishovishe Xyleborus dispar ITIS 1085306 NCBI 298161 Fossilworks 317769 Koroyid neparnij zahidnij Xyleborus dispar F nevelikij zhuk z pidrodini koroyidiv Poshkodzhuye plodovi ta lisovi kulturi Na teritoriyi Ukrayini poshirenij u Krimu stepovij ta lisostepovij zonah u lisonasadzhennyah i sadah ridshe zustrichayetsya na Polissi OpisNeveliki zhuki samki zavdovzhki 3 3 5 milimetri a pomitno menshi samci 2 2 8 milimetri Tilo shiroke chorno bure Nadkrila chervono buri bliskuchi gladenki z yasnimi krapkovimi borozenkami sho dohodyat do verhivki Perednospinki samok silno opukli z vincem zubchikiv na perednomu krayi Splyushenij skat nadkril pochinayetsya majzhe zrazu za yih seredinoyu Samci mayut splyusheni perednospinki ta obernenoyajcepodibni tila Svoyeridni hodi cogo vidu Spochatku hid dovgij do 6 sm progrizayetsya v napryamku vid kori do centru dereva Potim iz cogo osnovnogo hodu roblyatsya ryad novih nevelikih hodiv paralelno do dereva Samki vidkladayut yajcya kupkami po 30 40 shtuk v korotki bokovi gilki matochnogo hodu Kupki yayec pokriti buroyu struzhkoyu yaka shozha na boroshno Nezabarom iz yayec poyavlyatsya lichinki Ves period rozvitku lichinok samki koroyida zhivut v hodah vikidayuchi iz nih ekskrementi lichinok Pislya togo yak lichinki peretvoryatsya v lyalechok velika chastina samok pomiraye EkologiyaZimuyut zhuki v matochnih hodah pid koroyu inodi pid obpalim listyam Navesni sparovuyutsya Samki vidkladayut yajcya po odnomu abo kupkami iz seredini do kincya travnya Samki vgrizayutsya pid koru i vidkladayut yajcya Zaselyuye yak tonki tak i tovsti shtambi Vhidnij kanal dosyagaye 6 sm glibini vid nogo zhuki vigrizayut matochni hodi vseredini derevini Lichinki okremih hodiv ne roblyat a zhivut u matochnih hodah zroblenih samkoyu zhivlyatsya sokom dereva a takozh miceliyem griba Ambrosia spori yakogo zberigayutsya v kishkivniku samki i zanosyatsya pid koru razom z ekskrementami Lichinki zalyalkovuyutsya v tih zhe hodah de rozvivayutsya zhuki Protyagom roku rozvivayetsya odne pokolinnya Na vidminu vid bagatoh vidiv koroyidiv poshkodzhuye cilkom zdorovi dereva Ekonomichne znachennyaPoshkodzhuye berezu vilhu yablunyu grushu yasen buk dub grab voloskij gorih abrikos ajvu alichu vishnyu glid inzhir kizil persika slivu teren cheremhu chereshnyu lishinu tosho dzherelo DzherelaStattya na sajti Agrarnij sektor Ukrayini 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Stattya na sajti Agrarnij sektor Ukrayini 2 20 grudnya 2011 u Wayback Machine V M Korgachin O O Osnickaya L G Ter Simonyan mal Shpak Vanek Atlas boleznej i vreditelej plodovih yagodnih ovoshnyh kultur i vinograda 3626 Bratislava Moskva Priroda Kolos 1975 10000 prim