Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коміта́с (вірм. Կոմիտաս; справжнє ім'я Согомо́н Согомоня́н, вірм. Սողոմոն Գևորգի Սողոմոնյան; *26 вересня 1869, Кютах'я, Османська імперія — †22 жовтня 1935, Вільжуїф, Франція) — вірменський священник, композитор, фольклорист, співак і хоровий диригент.
| Комітас | |
|---|---|
| Կոմիտաս | |
 | |
| Комітас в 1901 чи 1902 роках | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Согомон Согомонян |
| Дата народження | 26 вересня 1869 |
| Місце народження | Кютах'я, Османська імперія |
| Дата смерті | 22 жовтня 1935 (66 років) |
| Місце смерті | Вільжуїф, Франція |
| Поховання | d[3] |
| Роки активності | 1891 — 1915 |
| Громадянство |  Франція |
| Національність | вірменин |
| Віросповідання | Вірменська апостольська церква |
| Професія | композитор, музикознавець, хормейстер |
| Освіта | Геворкянська теологічна семінарія (1893)[4] |
| Відомі учні | d |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | Вірменська народна музика |
| Псевдоніми | Կոմիտաս[4] |
| Заклад | Геворкянська теологічна семінарія[4] |
| komitasmuseum.am | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
6 копійок ( 3799, 3645)
Батьком Согомона був Ґеворк Согомонян — швець, який любив музику, складав пісні і володів гарним голосом. Яскравими музичними здібностями відрізнялася також мати композитора — Тагуї, яка була килимарницею.
Дитинство Согомона було безрадісним і повним поневірянь. Він втратив матір, коли йому ще не було й року. Через зайнятість батька турботу про дитину взяла на себе бабуся. У 7 років Согомон поступив в місцеву початкову школу, після закінчення якої його батько відправив до Бурси — продовжувати навчання. Остання йому не вдалася і за 4 місяці він повернувся додому остаточно осиротілим: помер батько, а Согомону було лише 11 років.
Один з однокласників так згадував про Комітаса:
 | Він був щуплим, слабким і блідим хлопчиком, завжди замисленим і добрим. Він погано одягався |  |
Согомона часто бачили сплячим на холодних каменях пральні. Він чудово співав, і не випадково, що в Кутіні його називали «маленьким бродячим співаком».
Своєму чудового голосу Согомонян був зобов'язаний також і тій події, яка ґрунтовно змінила весь хід його життя. У 1881 році священик Кутіну Г. Дерцакян повинен був виїхати в Ечміадзін — приймати сан єпископа. На прохання католикоса він мав привезти з собою голосистого хлопчика-сироту — на навчання до Ечміадзінської духовної семінарії. З 20 сиріт був обраний 12-річний Согомон. Оскільки в цей час в Кутіні заборонялося говорити вірменською, хлопчик розмовляв турецькою і на привітання католікоса відповів: «Я не розмовляю вірменською, якщо хочете — заспіваю». І своїм гарним сопрано заспівав вірменський Шаракан (духовний гімн), не розуміючи слів. Завдяки винятковим здібностям Согомон за короткий час досконало опановує вірменську мову.
У 1890 році Согомон присвячується в сан монаха. У 1893 він завершує навчання в семінарії, потім приймає сан священика та ім'я католікоса Комітаса — видатного поета VII століття, автора Шаракану. У семінарії Комітас призначається вчителем музики. Паралельно з викладанням Комітас створює хор, оркестр народних інструментів, обробки народних пісень, пише перші дослідження про вірменську церковну музику.
У 1895 році Комітас приймає духовний сан архімандрита. Восени того ж року їде в Тифліс, навчатися в музичному училищі. Але, зустрівшись з композитором Макаром Єкмаляном, який здобув освіту в Петербурзькій консерваторії, змінює свої наміри і вивчає в останнього курс гармонії. Ці заняття стали своєрідною предтечею і міцною основою для оволодіння європейською технікою композиції.
Подальші події життя Комітаса були пов'язані з великим музичним центром Європи — Берліном, куди він поїхав вчитися за протекцією католикоса, отримуючи фінансування від найбільшого вірменського нафтового магната Олександра Манташяна. Комітас вступає до приватної консерваторії професора Ріхарда Шмідта. Паралельно із заняттями останнього, Комітас також відвідує імператорський університет Берліна — лекції з філософії, естетики, загальної історії та історії музики. У роки навчання він мав можливість спілкуватися з європейською музикою — ще більше збагачуючи запас знань, займатися музично-критичною діяльністю. На запрошення Міжнародного музичного товариства він провів лекції, присвячені вірменській церковній та світській музиці в порівнянні з турецькою, арабською та курдською музикою.
У вересні 1899 року Комітас повертається в Ечміадзін і відразу розгортає свою музичну діяльність. У короткий час він докорінно змінює систему викладання музики в семінарії (серед його учнів відомий композитор Спиридон Мелікян), створює невеликий оркестр, доводить до досконалості виконавський рівень хору. Він обходить різні райони Вірменії, записуючи тисячі вірменських, курдських, перських та турецьких пісень, створює обробки пісень. Серйозно займається також науково-дослідною роботою, вивчає вірменські народні та духовні мелодії, працює над розшифровкою вірменських , над теорією глас. Комітас у різних країнах світу виступав як виконавець і пропагандист вірменської музики. Композитор починає замислюватися і над великими, монументальними музичними формами. Має намір створити музичний епос «Сасна црер» і продовжує роботу над оперою «Ануш», яку розпочав ще в 1904 році.
Він зосереджує свою увагу на темах, що стосуються народної музичної творчості, розкриває зміст народних пісень. Звичайно, такий світогляд мав призвести до неминучого конфлікту між Комітасом і церквою. Поступово байдужість нових керівників, негативне ставлення відсталого шару церковних діячів, плітки і наклеп зросли настільки, що отруїли життя композитора — людини, яка залишилася в уявленні сучасників як абсолютно світська людина.
Конфлікт настільки поглибився, що Комітас відправляє лист католикосу, благаючи звільнити його і дозволити спокійно жити і творити. Це прохання залишається без відповіді, а переслідування Комітаса стає ще більш явним. У 1910 році Комітас залишає Ечміадзін і їде до Константинополя. Він думав, що там він знайде таке середовище, яке зрозуміє, захистить і заохотить його діяльність, і тут він зможе втілити свої мрії в реальність. Комітас хотів створити національну консерваторію, з якою пов'язував подальшу музичну долю свого народу. Але композитору не вдається здійснити це підприємство (втім, як і багато інших). Його натхненні ідеї зустрічали лише холодну байдужість місцевої влади.
У Константинополі Комітас організував мішаний хор з 300 чоловік, назвавши його «Гусан». Останній користувався великою популярністю. У його концертній програмі основне місце належало вірменським народним пісням. Комітас часто проводив свій час у поїздках з доповідями і лекціями, виступаючи в своїх концертах як соліст і диригент. Композитор чудово володів флейтою і фортепіано. Він був обдарований великою силою впливу на своїх слухачів.
Мистецтвом Комітаса були підкорені відомі музиканти: , Габріель Форе, Каміль Сен-Санс. У 1906 році після одного з концертів видатний французький композитор Клод Дебюссі схвильовано вигукнув: «Геніальний батько Комітас! Схиляюся перед Вашим музичним генієм!» У Константинополі Комітас не знайшов безкорисливих однодумців, які допомогли б здійснити його плани. Більше того: якщо в Ечміадзіні він був зі своїм рідним народом, був близький до його побуту й мистецтва, то в Константинополі він був позбавлений і цього. Тим не менш, він продовжував напружено працювати. Особливу увагу приділяє Комітас створенню духовних творів. У цій сфері його шедевр — «Патараг» («Літургія»), написаний для чоловічого хору.
Не менш важливою галуззю було для нього і музикознавство. У Парижі на конференції Міжнародного музичного товариства він читає дві доповіді: «Вірменська народна музика» і «Про старий і новий нотопис вірменської духовної музики», які викликали великий інтерес серед учасників конференції. Комітасу пропонується також прочитати додаткову доповідь на тему: «Про час, місце, акцентуації і ритму вірменської музики».
В період Першої світової війни уряд молодотурків почав здійснювати свою програму жорстокого і нелюдського знищення вірменського народу. У квітні 1915 року разом з цілим рядом видатних вірменських письменників, публіцистів, лікарів, юристів був заарештований і Комітас. Після арешту, супроводжуваного насильством, його було заслано вглиб Анатолії, де він став свідком звірячого знищення світлих умів нації. Попри те, що завдяки впливовим особистостям Комітаса було повернено до Константинополя, пережитий кошмар залишив глибокий, незгладимий відбиток у його душі. Комітас усамітнився від зовнішнього світу, сховався у своїх похмурих і важких думах — зломлений і сумний. У 1916 році здоров'я Комітаса погіршилося, і його помістили в психіатричну клініку. Однак не було жодної надії на одужання. Медицина виявилася безсилою перед згубною хворобою. Геній вірменської музики знайшов свій останній притулок під Парижем, у лікарні містечка Вільжуїф, провівши там майже 20 років.
Навесні 1936 року його прах було перевезено до Вірменії і віддано землі в Єревані. Нині Комітас покоїться в Пантеоні діячів культури.
Не менш трагічною була і доля творчої спадщини Комітаса. Більшість його рукописів було знищено або розгублено по всьому світу.
Католікос усіх вірмен Вазген Перший сказав:
| | Вірменський народ у пісні Комітаса знайшов і дізнався свою душу, своє духовне «я». Комітас Вардапет — початок, що не має кінця. Він повинен жити вірменським народом, і народ повинен жити їм, відтепер і назавжди. | |
Пам'ять
- Ім'ям Комітаса названа Єреванська державна консерваторія.
- Центральна площа міста Вагаршапата (колишн. Ечміадзин) названа на честь Комітаса.
- Ім'я Комітаса носить один з найкращих концертних залів Єревана — Будинок камерної музики.
- У Вірменії діє також струнний квартет імені Комітаса.
- Його ім'ям названа одна з вулиць Єревана.
- Ім'я Комітаса носить один із найстаріших, улюблених жителями, зелених куточків Єревана — разом з Пантеоном імені Комітаса, створений архітектором
- Сквер імені Комітаса в Парижі.
- У 1996 р. в Єревані відкрилося спеціалізоване музичне видання «Комітас».
- У 1969 р. була випущена поштова марка СРСР, присвячена Комітасу.
- У 2000 р. була випущена поштова марка Вірменії, присвячена Комітасу.
- У 2019 р. був випущений поштовий блок Вірменії з однією маркою, присвячений Комітасу. Дизайнер: Геворг Погосян.
- Відомий вірменський поет Паруйр Севак 1959 року створив поему «Немовкнуча дзвіниця», в якій передав всі жахи Геноциду вірменського народу. Центральною фігурою твору став легендарний композитор Комітас.
Див. також
Примітки
- Soulahian Kuyumjian, 2001, с. 46.
- Etchmiadzin. 1902. Virtual Museum of Komitas. Процитовано 21 лютого 2014.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- «Комитас – гордость нашего народа. Дело его – источник нашего национального богатства». Radiovan (рос.) . 26 вересня 2022. Процитовано 23 травня 2023.
- Севак П. Немовкнуча дзвіниця : поеми та вірші / П. Р. Севак ; пер. М. М. Нестерчук. — Львів : Каменяр, 2008. — 424 с. : іл.
Джерела
- Вартанян В. Комітас / Вартан Вартанян ; пер. з вірм. О. Божко. — Київ : Музична Україна, 1980. — 80 с.
- Геодакян Г. Комитас // Музыка республик Закавказья. — Тбилиси : Хеловнеба, 1975. — С. 26—44. — (рос.).
- Шавердян А. И. Комитас / Александр Исаакович Шавердян. — 2--е изд., доп. — Москва : Сов. композитор, 1989. — 319 с. : фот. — (рос.).
Посилання
- Класична музика — Комітас [ 15 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Вардапет Комітас на IMSLP [ 8 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Віртуальний музей Комітаса [ 11 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Архів вірменської музики в Америці [ 17 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Комітас в житті сучасної Вірменії [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komita s virm Կոմիտաս spravzhnye im ya Sogomo n Sogomonya n virm Սողոմոն Գևորգի Սողոմոնյան 26 veresnya 1869 Kyutah ya Osmanska imperiya 22 zhovtnya 1935 Vilzhuyif Franciya virmenskij svyashennik kompozitor folklorist spivak i horovij dirigent KomitasԿոմիտասKomitas v 1901 chi 1902 rokahKomitas v 1901 chi 1902 rokahOsnovna informaciyaPovne im yaSogomon SogomonyanData narodzhennya26 veresnya 1869 1869 09 26 Misce narodzhennyaKyutah ya Osmanska imperiyaData smerti22 zhovtnya 1935 1935 10 22 66 rokiv Misce smertiVilzhuyif FranciyaPohovannyad 3 Roki aktivnosti1891 1915Gromadyanstvo FranciyaNacionalnistvirmeninVirospovidannyaVirmenska apostolska cerkvaProfesiyakompozitor muzikoznavec hormejsterOsvitaGevorkyanska teologichna seminariya 1893 4 Vidomi uchnidSpivackij golosbaritonInstrumentivokal d ZhanriVirmenska narodna muzikaPsevdonimiԿոմիտաս 4 ZakladGevorkyanska teologichna seminariya 4 komitasmuseum am Fajli u VikishovishiBiografiyaKomitas Hachaturyan Terteryan Spendiaryan Gorki Avetisyan Orbeli Poshtova marka SRSR prisvyachena Komitasu 1969 6 kopijok 3799 3645 source source Mokac Mirza poet Komitas Batkom Sogomona buv Gevork Sogomonyan shvec yakij lyubiv muziku skladav pisni i volodiv garnim golosom Yaskravimi muzichnimi zdibnostyami vidriznyalasya takozh mati kompozitora Taguyi yaka bula kilimarniceyu Ditinstvo Sogomona bulo bezradisnim i povnim poneviryan Vin vtrativ matir koli jomu she ne bulo j roku Cherez zajnyatist batka turbotu pro ditinu vzyala na sebe babusya U 7 rokiv Sogomon postupiv v miscevu pochatkovu shkolu pislya zakinchennya yakoyi jogo batko vidpraviv do Bursi prodovzhuvati navchannya Ostannya jomu ne vdalasya i za 4 misyaci vin povernuvsya dodomu ostatochno osirotilim pomer batko a Sogomonu bulo lishe 11 rokiv Odin z odnoklasnikiv tak zgaduvav pro Komitasa Vin buv shuplim slabkim i blidim hlopchikom zavzhdi zamislenim i dobrim Vin pogano odyagavsya Sogomona chasto bachili splyachim na holodnih kamenyah pralni Vin chudovo spivav i ne vipadkovo sho v Kutini jogo nazivali malenkim brodyachim spivakom Svoyemu chudovogo golosu Sogomonyan buv zobov yazanij takozh i tij podiyi yaka gruntovno zminila ves hid jogo zhittya U 1881 roci svyashenik Kutinu G Dercakyan povinen buv viyihati v Echmiadzin prijmati san yepiskopa Na prohannya katolikosa vin mav privezti z soboyu golosistogo hlopchika sirotu na navchannya do Echmiadzinskoyi duhovnoyi seminariyi Z 20 sirit buv obranij 12 richnij Sogomon Oskilki v cej chas v Kutini zaboronyalosya govoriti virmenskoyu hlopchik rozmovlyav tureckoyu i na privitannya katolikosa vidpoviv Ya ne rozmovlyayu virmenskoyu yaksho hochete zaspivayu I svoyim garnim soprano zaspivav virmenskij Sharakan duhovnij gimn ne rozumiyuchi sliv Zavdyaki vinyatkovim zdibnostyam Sogomon za korotkij chas doskonalo opanovuye virmensku movu U 1890 roci Sogomon prisvyachuyetsya v san monaha U 1893 vin zavershuye navchannya v seminariyi potim prijmaye san svyashenika ta im ya katolikosa Komitasa vidatnogo poeta VII stolittya avtora Sharakanu U seminariyi Komitas priznachayetsya vchitelem muziki Paralelno z vikladannyam Komitas stvoryuye hor orkestr narodnih instrumentiv obrobki narodnih pisen pishe pershi doslidzhennya pro virmensku cerkovnu muziku U 1895 roci Komitas prijmaye duhovnij san arhimandrita Voseni togo zh roku yide v Tiflis navchatisya v muzichnomu uchilishi Ale zustrivshis z kompozitorom Makarom Yekmalyanom yakij zdobuv osvitu v Peterburzkij konservatoriyi zminyuye svoyi namiri i vivchaye v ostannogo kurs garmoniyi Ci zanyattya stali svoyeridnoyu predtecheyu i micnoyu osnovoyu dlya ovolodinnya yevropejskoyu tehnikoyu kompoziciyi Podalshi podiyi zhittya Komitasa buli pov yazani z velikim muzichnim centrom Yevropi Berlinom kudi vin poyihav vchitisya za protekciyeyu katolikosa otrimuyuchi finansuvannya vid najbilshogo virmenskogo naftovogo magnata Oleksandra Mantashyana Komitas vstupaye do privatnoyi konservatoriyi profesora Riharda Shmidta Paralelno iz zanyattyami ostannogo Komitas takozh vidviduye imperatorskij universitet Berlina lekciyi z filosofiyi estetiki zagalnoyi istoriyi ta istoriyi muziki U roki navchannya vin mav mozhlivist spilkuvatisya z yevropejskoyu muzikoyu she bilshe zbagachuyuchi zapas znan zajmatisya muzichno kritichnoyu diyalnistyu Na zaproshennya Mizhnarodnogo muzichnogo tovaristva vin proviv lekciyi prisvyacheni virmenskij cerkovnij ta svitskij muzici v porivnyanni z tureckoyu arabskoyu ta kurdskoyu muzikoyu U veresni 1899 roku Komitas povertayetsya v Echmiadzin i vidrazu rozgortaye svoyu muzichnu diyalnist U korotkij chas vin dokorinno zminyuye sistemu vikladannya muziki v seminariyi sered jogo uchniv vidomij kompozitor Spiridon Melikyan stvoryuye nevelikij orkestr dovodit do doskonalosti vikonavskij riven horu Vin obhodit rizni rajoni Virmeniyi zapisuyuchi tisyachi virmenskih kurdskih perskih ta tureckih pisen stvoryuye obrobki pisen Serjozno zajmayetsya takozh naukovo doslidnoyu robotoyu vivchaye virmenski narodni ta duhovni melodiyi pracyuye nad rozshifrovkoyu virmenskih nad teoriyeyu glas Komitas u riznih krayinah svitu vistupav yak vikonavec i propagandist virmenskoyi muziki Kompozitor pochinaye zamislyuvatisya i nad velikimi monumentalnimi muzichnimi formami Maye namir stvoriti muzichnij epos Sasna crer i prodovzhuye robotu nad operoyu Anush yaku rozpochav she v 1904 roci Vin zoseredzhuye svoyu uvagu na temah sho stosuyutsya narodnoyi muzichnoyi tvorchosti rozkrivaye zmist narodnih pisen Zvichajno takij svitoglyad mav prizvesti do neminuchogo konfliktu mizh Komitasom i cerkvoyu Postupovo bajduzhist novih kerivnikiv negativne stavlennya vidstalogo sharu cerkovnih diyachiv plitki i naklep zrosli nastilki sho otruyili zhittya kompozitora lyudini yaka zalishilasya v uyavlenni suchasnikiv yak absolyutno svitska lyudina Konflikt nastilki poglibivsya sho Komitas vidpravlyaye list katolikosu blagayuchi zvilniti jogo i dozvoliti spokijno zhiti i tvoriti Ce prohannya zalishayetsya bez vidpovidi a peresliduvannya Komitasa staye she bilsh yavnim U 1910 roci Komitas zalishaye Echmiadzin i yide do Konstantinopolya Vin dumav sho tam vin znajde take seredovishe yake zrozumiye zahistit i zaohotit jogo diyalnist i tut vin zmozhe vtiliti svoyi mriyi v realnist Komitas hotiv stvoriti nacionalnu konservatoriyu z yakoyu pov yazuvav podalshu muzichnu dolyu svogo narodu Ale kompozitoru ne vdayetsya zdijsniti ce pidpriyemstvo vtim yak i bagato inshih Jogo nathnenni ideyi zustrichali lishe holodnu bajduzhist miscevoyi vladi U Konstantinopoli Komitas organizuvav mishanij hor z 300 cholovik nazvavshi jogo Gusan Ostannij koristuvavsya velikoyu populyarnistyu U jogo koncertnij programi osnovne misce nalezhalo virmenskim narodnim pisnyam Komitas chasto provodiv svij chas u poyizdkah z dopovidyami i lekciyami vistupayuchi v svoyih koncertah yak solist i dirigent Kompozitor chudovo volodiv flejtoyu i fortepiano Vin buv obdarovanij velikoyu siloyu vplivu na svoyih sluhachiv Mistectvom Komitasa buli pidkoreni vidomi muzikanti Gabriel Fore Kamil Sen Sans U 1906 roci pislya odnogo z koncertiv vidatnij francuzkij kompozitor Klod Debyussi shvilovano viguknuv Genialnij batko Komitas Shilyayusya pered Vashim muzichnim geniyem U Konstantinopoli Komitas ne znajshov bezkorislivih odnodumciv yaki dopomogli b zdijsniti jogo plani Bilshe togo yaksho v Echmiadzini vin buv zi svoyim ridnim narodom buv blizkij do jogo pobutu j mistectva to v Konstantinopoli vin buv pozbavlenij i cogo Tim ne mensh vin prodovzhuvav napruzheno pracyuvati Osoblivu uvagu pridilyaye Komitas stvorennyu duhovnih tvoriv U cij sferi jogo shedevr Patarag Liturgiya napisanij dlya cholovichogo horu Ne mensh vazhlivoyu galuzzyu bulo dlya nogo i muzikoznavstvo U Parizhi na konferenciyi Mizhnarodnogo muzichnogo tovaristva vin chitaye dvi dopovidi Virmenska narodna muzika i Pro starij i novij notopis virmenskoyi duhovnoyi muziki yaki viklikali velikij interes sered uchasnikiv konferenciyi Komitasu proponuyetsya takozh prochitati dodatkovu dopovid na temu Pro chas misce akcentuaciyi i ritmu virmenskoyi muziki V period Pershoyi svitovoyi vijni uryad molodoturkiv pochav zdijsnyuvati svoyu programu zhorstokogo i nelyudskogo znishennya virmenskogo narodu U kvitni 1915 roku razom z cilim ryadom vidatnih virmenskih pismennikiv publicistiv likariv yuristiv buv zaareshtovanij i Komitas Pislya areshtu suprovodzhuvanogo nasilstvom jogo bulo zaslano vglib Anatoliyi de vin stav svidkom zviryachogo znishennya svitlih umiv naciyi Popri te sho zavdyaki vplivovim osobistostyam Komitasa bulo poverneno do Konstantinopolya perezhitij koshmar zalishiv glibokij nezgladimij vidbitok u jogo dushi Komitas usamitnivsya vid zovnishnogo svitu shovavsya u svoyih pohmurih i vazhkih dumah zlomlenij i sumnij U 1916 roci zdorov ya Komitasa pogirshilosya i jogo pomistili v psihiatrichnu kliniku Odnak ne bulo zhodnoyi nadiyi na oduzhannya Medicina viyavilasya bezsiloyu pered zgubnoyu hvoroboyu Genij virmenskoyi muziki znajshov svij ostannij pritulok pid Parizhem u likarni mistechka Vilzhuyif provivshi tam majzhe 20 rokiv 22 zhovtnya 1935 Komitas pomer Navesni 1936 roku jogo prah bulo perevezeno do Virmeniyi i viddano zemli v Yerevani Nini Komitas pokoyitsya v Panteoni diyachiv kulturi Ne mensh tragichnoyu bula i dolya tvorchoyi spadshini Komitasa Bilshist jogo rukopisiv bulo znisheno abo rozgubleno po vsomu svitu Katolikos usih virmen Vazgen Pershij skazav Virmenskij narod u pisni Komitasa znajshov i diznavsya svoyu dushu svoye duhovne ya Komitas Vardapet pochatok sho ne maye kincya Vin povinen zhiti virmenskim narodom i narod povinen zhiti yim vidteper i nazavzhdi Pam yatIm yam Komitasa nazvana Yerevanska derzhavna konservatoriya Centralna plosha mista Vagarshapata kolishn Echmiadzin nazvana na chest Komitasa Im ya Komitasa nosit odin z najkrashih koncertnih zaliv Yerevana Budinok kamernoyi muziki U Virmeniyi diye takozh strunnij kvartet imeni Komitasa Jogo im yam nazvana odna z vulic Yerevana Im ya Komitasa nosit odin iz najstarishih ulyublenih zhitelyami zelenih kutochkiv Yerevana razom z Panteonom imeni Komitasa stvorenij arhitektorom Skver imeni Komitasa v Parizhi U 1996 r v Yerevani vidkrilosya specializovane muzichne vidannya Komitas U 1969 r bula vipushena poshtova marka SRSR prisvyachena Komitasu U 2000 r bula vipushena poshtova marka Virmeniyi prisvyachena Komitasu U 2019 r buv vipushenij poshtovij blok Virmeniyi z odniyeyu markoyu prisvyachenij Komitasu Dizajner Gevorg Pogosyan Vidomij virmenskij poet Parujr Sevak 1959 roku stvoriv poemu Nemovknucha dzvinicya v yakij peredav vsi zhahi Genocidu virmenskogo narodu Centralnoyu figuroyu tvoru stav legendarnij kompozitor Komitas Div takozhGenocid virmeniv Deportaciya virmenskoyi inteligenciyiPrimitkiSoulahian Kuyumjian 2001 s 46 Etchmiadzin 1902 Virtual Museum of Komitas Procitovano 21 lyutogo 2014 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Komitas gordost nashego naroda Delo ego istochnik nashego nacionalnogo bogatstva Radiovan ros 26 veresnya 2022 Procitovano 23 travnya 2023 Sevak P Nemovknucha dzvinicya poemi ta virshi P R Sevak per M M Nesterchuk Lviv Kamenyar 2008 424 s il DzherelaVartanyan V Komitas Vartan Vartanyan per z virm O Bozhko Kiyiv Muzichna Ukrayina 1980 80 s Geodakyan G Komitas Muzyka respublik Zakavkazya Tbilisi Helovneba 1975 S 26 44 ros Shaverdyan A I Komitas Aleksandr Isaakovich Shaverdyan 2 e izd dop Moskva Sov kompozitor 1989 319 s fot ros PosilannyaKlasichna muzika Komitas 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine Vardapet Komitas na IMSLP 8 serpnya 2011 u Wayback Machine Virtualnij muzej Komitasa 11 bereznya 2011 u Wayback Machine Arhiv virmenskoyi muziki v Americi 17 sichnya 2006 u Wayback Machine Komitas v zhitti suchasnoyi Virmeniyi 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine