Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Комуністи́чна па́ртія За́хідної Украї́ни (КПЗУ; до 1923 — Комуністична партія Східної Галичини, КПСГ) — ліва політична партія, створена в лютому 1919 року на установчому з'їзді у Станиславові (тепер Івано-Франківськ). Після входження Галичини до складу Польщі стала частиною Комуністичної партії Польщі. Розпущена 16 серпня 1938 року за рішенням виконкому Комінтерну.
Комуністична партія Західної України | |
|---|---|
| Країна |  Польська Республіка |
| Дата заснування | 1919 |
| Дата розпуску | 1938 |
| Штаб-квартира |  Польська Республіка |
| Ідеологія | націонал-комунізм, комунізм |
| Союзники та блоки | КПП, КПЗБ |
| Кількість членів | 4300 |
| Друкований орган | «Наша Правда», «Нове Життя», «Світло», «Сельроб» та ін., журнали «Вікна», «Культура», «Нові шляхи». |
Історія
До жовтня 1923 року — Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ). Попередницею КПЗУ була (ІРСД) — нечисленна молодіжна організація, що нелегально діяла в Галичині в 1915–1918. У заснуванні КПСГ взяли участь посланці з Наддніпрянської України, члени партії боротьбистів.
Першим секретарем ЦК КПСГ було обрано колишнього боротьбиста К. Саврича (Максимович). Інший центр формування КПСГ знаходився в УСРР, де в квітні 1920 було створено Галицький організаційний комітет КП(б)У (Галоргком). У 1919–1920 КПСГ вважалася обласною організацією КП(б)У, але мала окреме представництво в Комуністичному Інтернаціоналі. Під час короткого існування Галицької Соціалістичної Радянської Республіки партія вийшла з підпілля і діяла під назвою Комуністична Партія Галичини (КПГ). 9 вересня 1920 на основі рішення Політбюро КПГ від 7 вересня було прийнято постанову про розпуск партії, її перереєстрацію та прийом нових членів.
Після остаточної окупації Галичини Польською республікою і підписання Ризького мирного договору 1921 КП(б)У уклала в Москві угоду з Комуністичною Робітничою Партією Польщі (КРПП), згідно з якою КПСГ мала входити до складу КРПП. Це спричинило розкол КПСГ на дві частини, одна з яких виступала за приєднання до КРПП («капеерівці»), а інша — на чолі з О. Кріликом (Васильковим) — обстоювала організаційну самостійність («васильківці»). Тільки в 1923, після Рішення Ради Послів Антанти про визнання Галичини за Польською державою, «васильківці» погодились на приєднання до КРПП на правах автономної частини. КПСГ поширила свою діяльність на Волинь, Холмщину, Підляшшя і частину Полісся і була перейменована на КПЗУ. КПЗУ була складовою частиною КРПП (з 1925 року Комуністична партія Польщі), але, маючи широку автономію, проводила свої з'їзди (1925, 1928 і 1934), обирала ЦК і зберігала місце в Комінтерні у складі польського представництва, її членами, крім українців (75 %), були також поляки та євреї, які проживали в Західній Україні та мали окрему секцію в ЦК КПГ.
Одним з підрозділів КПЗУ було створене в 1932 році, Центральне Єврейське Бюро (Центральне Жидівське Бюро), одним з основних завдянь якого була боротьба з впливом єврейських соціалістичних партій, передусім Поалей Ціон серед робітників. За період діяльності Єврейського Бюро (до 1936 р.) ним створено більш ніж 40 відділень, до складу яких входило близько 1300 осіб.
1920-ті роки були часом зростання впливу КПЗУ, чому сприяли успіхи НЕПу й українізації в УСРР. Партія діяла в підпіллі, проте під її впливом перебували й легальні організації (у 1923–1924 роках Українська Соціал-Демократична Партія, у 1926–1932 роках Українське Селянсько-Робітниче Соціалістичне Об'єднання — Сельроб).
Прикладами зростання авторитету є постанови: Політбюро ЦК КП(б)У від 26 вересня 1921 — асигнувало 125 тис. крон тижневику КПЗУ — газеті «Наша Правда»; ЦК КП(б)У від 4 вересня 1925 року — політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про з'їзд КПЗУ. Для підготовки з'їзду ухвалено створити комісію в складі І. Булата, Максимова, Ф. Корнюшина та запропонувати РНК УСРР асигнувати для проведення з'їзду 6 тис. доларів. [1] [ 16 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Через легальні організації КПЗУ брала участь у виборах і мала своє представництво в сеймі Польщі: Клуб УСДП (1924), Комуністичну польську фракцію (1924–1927) роки, Клуб Сельробу — єдності (1928–1930). Комуністи керували діяльністю підпільних Комуністичної Спілки Молоді Західної України і філіалу Міжнародної Організації Допомоги Революціонерам. Офіційним друкованим органом КПЗУ був журнал «Наша Правда», що виходив у Берліні. Крім того з ініціативи партії в різні роки видавалися газети «Нове Життя», «Світло», «Сельроб» та ін., журнали «Вікна», «Культура», «Нові шляхи».
Ідеологія
Ідеологія КПЗУ 1920-х рр. була близькою до націонал-комунізму — течії в комуністичному русі, що намагалася поєднати національні інтереси з комуністичними ідеями. Єдиним шляхом до національного і соціального визволення західноукраїнські комуністи вважали соціалістичну революцію в Польщі, яку спільно мали здійснити робітники і селяни всіх національностей. КПЗУ висувала гасло з'єднання всіх українських земель в єдиній соціалістичній державі — УСРР. У 1927 більшість ЦК КПЗУ підтримала так званий «національний ухил» О. Шумського в КП(б)У. У відповідь тодішній генеральний секретар ЦК КП(б)У Л.Каганович звинуватив керівництво КПЗУ в зраді. Партія розкололася на більшість («шумськістів») і меншість (прихильників Кагановича). Розкол охопив і Сельроб. 18 лютого 1928 року більшість КПЗУ під проводом О.Крілика (Васильківа) і Р.Кузьми (Турянського) була виключена з Комінтерну. До кінця 1928 у Західній Україні існували дві комуністичні партії: КПЗУ-більшість («васильківці») і КПЗУ-меншість, яка користувалася підтримкою Москви. «Васильківці» відкрито виступали проти політики Сталіна і Кагановича в національному питанні, домагалися наповнення радянської української державності реальним змістом. Наприкінці 1928 КПЗУ-більшість оголосила про саморозпуск, її лідери заявили про визнання своїх «помилок» і виїхали в УСРР. Незабаром усі вони стали жертвами сталінських репресій.
Занепад
З кінця 1920-х років почався занепад комуністичного руху в Західній Україні.
Під впливом звісток про колективізацію, репресії і Голодомор 1932—1933 років та частина населення, що стояла на радянофільських позиціях, відвернулася від комуністів. Національно свідомі елементи виходили з КПЗУ, чисельно в ній стали переважати поляки і євреї.
У 1933 керівники КПЗУ Мирон Заячківський (Косар) і Григорій Іваненко (Бараба) були викликані в СРСР і знищені там за сфабрикованою справою «Української військової організації».
Водночас репресували багатьох західноукраїнських комуністів, що перебували на радянській території. Внаслідок цих подій чисельність партії скоротилася з 4300 до 2600 членів. КПЗУ поступово перетворилась у партію тоталітарного типу, яка не допускала плюралізму думок у своїх рядах і поборювала всі інші політичні сили, в тому числі соціал-демократів, називаючи їх «соціал-фашистами».
Своєю боротьбою проти українських партій КПЗУ поставила себе за межі українського національного руху. Фактично партія стала слухняним знаряддям сталінської політики в Західній Україні, хоча це не врятувало її від репресій.
У 1938 році Виконком Комінтерну ухвалив постанову про розпуск Компартії Польщі, а разом з нею — Компартій Західної України та Західної Білорусі. Приводом стало звинувачення, що нібито керівництво в цих партіях захопила фашистська агентура. Майже всі члени КПЗУ, які опинилися на території СРСР, були репресовані.
Львівський комітет боротьби проти фашистського терору
1935 року з ініціативи Комуністичної партії Західної України створено напівлегальний Львівський комітет боротьби проти фашистського терору. До його складу входили українські письменники Я. О. Галан, К. М. Пелехатий та інші діячі культури. Комітет декларував боротьбу проти уряду Польщі й домагався звільнення політичних в'язнів.
Відомі члени КПЗУ
- Баран Михайло Лукич
- Ботвін Нафталі
- Великанович Юрій Дмитрович
- Гаврилюк Олександр Якимович
- Галан Ярослав Олександрович
- Заячківський Мирон Титович
- Іваненко Григорій Васильович
- Калинович Іван Титович
- Юліуш Кац-Сухі
- Кіх Марія Семенівна
- Ладан Павло Степанович
- Роздольський Роман Осипович
- Турянський Роман Володимирович
- Юхно Іларіон Кузьмич
Примітки
- Роман Роздольський. До історії українського ліво-соціялістичного руху в Галичині (Підчасвоєнні «Драгоманівки» 1916-18 рр.) [ 13 Жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 10 Березня 2016. Процитовано 11 Березня 2013.
- Герасименко М. П. Дудикевич Б. К. Боротьба трудящих Західної України за возз'єднання з Радянською Україною. — К.: Держполітвидав УРСР. 1960.
Посилання
- М. Мазипчук. Український ліворадикальний рух на Галичині та Волині (1920-ті роки) [ 10 Вересня 2016 у Wayback Machine.]
- М. І. Панчук. Комуністична партія Західної України (КПЗУ) [ 19 Січня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про комуністичну партію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komunisti chna pa rtiya Za hidnoyi Ukrayi ni KPZU do 1923 Komunistichna partiya Shidnoyi Galichini KPSG liva politichna partiya stvorena v lyutomu 1919 roku na ustanovchomu z yizdi u Stanislavovi teper Ivano Frankivsk Pislya vhodzhennya Galichini do skladu Polshi stala chastinoyu Komunistichnoyi partiyi Polshi Rozpushena 16 serpnya 1938 roku za rishennyam vikonkomu Kominternu Komunistichna partiya Zahidnoyi UkrayiniKrayina Polska RespublikaData zasnuvannya 1919Data rozpusku 1938Shtab kvartira Polska RespublikaIdeologiya nacional komunizm komunizmSoyuzniki ta bloki KPP KPZBKilkist chleniv 4300Drukovanij organ Nasha Pravda Nove Zhittya Svitlo Selrob ta in zhurnali Vikna Kultura Novi shlyahi Odna z drukarskih mashinok u nelegalnij drukarni KPZU 1931 IstoriyaDo zhovtnya 1923 roku Komunistichna partiya Shidnoyi Galichini KPSG Poperedniceyu KPZU bula IRSD nechislenna molodizhna organizaciya sho nelegalno diyala v Galichini v 1915 1918 U zasnuvanni KPSG vzyali uchast poslanci z Naddnipryanskoyi Ukrayini chleni partiyi borotbistiv Pershim sekretarem CK KPSG bulo obrano kolishnogo borotbista K Savricha Maksimovich Inshij centr formuvannya KPSG znahodivsya v USRR de v kvitni 1920 bulo stvoreno Galickij organizacijnij komitet KP b U Galorgkom U 1919 1920 KPSG vvazhalasya oblasnoyu organizaciyeyu KP b U ale mala okreme predstavnictvo v Komunistichnomu Internacionali Pid chas korotkogo isnuvannya Galickoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki partiya vijshla z pidpillya i diyala pid nazvoyu Komunistichna Partiya Galichini KPG 9 veresnya 1920 na osnovi rishennya Politbyuro KPG vid 7 veresnya bulo prijnyato postanovu pro rozpusk partiyi yiyi perereyestraciyu ta prijom novih chleniv Pislya ostatochnoyi okupaciyi Galichini Polskoyu respublikoyu i pidpisannya Rizkogo mirnogo dogovoru 1921 KP b U uklala v Moskvi ugodu z Komunistichnoyu Robitnichoyu Partiyeyu Polshi KRPP zgidno z yakoyu KPSG mala vhoditi do skladu KRPP Ce sprichinilo rozkol KPSG na dvi chastini odna z yakih vistupala za priyednannya do KRPP kapeerivci a insha na choli z O Krilikom Vasilkovim obstoyuvala organizacijnu samostijnist vasilkivci Tilki v 1923 pislya Rishennya Radi Posliv Antanti pro viznannya Galichini za Polskoyu derzhavoyu vasilkivci pogodilis na priyednannya do KRPP na pravah avtonomnoyi chastini KPSG poshirila svoyu diyalnist na Volin Holmshinu Pidlyashshya i chastinu Polissya i bula perejmenovana na KPZU KPZU bula skladovoyu chastinoyu KRPP z 1925 roku Komunistichna partiya Polshi ale mayuchi shiroku avtonomiyu provodila svoyi z yizdi 1925 1928 i 1934 obirala CK i zberigala misce v Kominterni u skladi polskogo predstavnictva yiyi chlenami krim ukrayinciv 75 buli takozh polyaki ta yevreyi yaki prozhivali v Zahidnij Ukrayini ta mali okremu sekciyu v CK KPG Odnim z pidrozdiliv KPZU bulo stvorene v 1932 roci Centralne Yevrejske Byuro Centralne Zhidivske Byuro odnim z osnovnih zavdyan yakogo bula borotba z vplivom yevrejskih socialistichnih partij peredusim Poalej Cion sered robitnikiv Za period diyalnosti Yevrejskogo Byuro do 1936 r nim stvoreno bilsh nizh 40 viddilen do skladu yakih vhodilo blizko 1300 osib 1920 ti roki buli chasom zrostannya vplivu KPZU chomu spriyali uspihi NEPu j ukrayinizaciyi v USRR Partiya diyala v pidpilli prote pid yiyi vplivom perebuvali j legalni organizaciyi u 1923 1924 rokah Ukrayinska Social Demokratichna Partiya u 1926 1932 rokah Ukrayinske Selyansko Robitniche Socialistichne Ob yednannya Selrob Prikladami zrostannya avtoritetu ye postanovi Politbyuro CK KP b U vid 26 veresnya 1921 asignuvalo 125 tis kron tizhneviku KPZU gazeti Nasha Pravda CK KP b U vid 4 veresnya 1925 roku politbyuro CK KP b U prijnyalo postanovu pro z yizd KPZU Dlya pidgotovki z yizdu uhvaleno stvoriti komisiyu v skladi I Bulata Maksimova F Kornyushina ta zaproponuvati RNK USRR asignuvati dlya provedennya z yizdu 6 tis dolariv 1 16 Zhovtnya 2012 u Wayback Machine Cherez legalni organizaciyi KPZU brala uchast u viborah i mala svoye predstavnictvo v sejmi Polshi Klub USDP 1924 Komunistichnu polsku frakciyu 1924 1927 roki Klub Selrobu yednosti 1928 1930 Komunisti keruvali diyalnistyu pidpilnih Komunistichnoyi Spilki Molodi Zahidnoyi Ukrayini i filialu Mizhnarodnoyi Organizaciyi Dopomogi Revolyucioneram Oficijnim drukovanim organom KPZU buv zhurnal Nasha Pravda sho vihodiv u Berlini Krim togo z iniciativi partiyi v rizni roki vidavalisya gazeti Nove Zhittya Svitlo Selrob ta in zhurnali Vikna Kultura Novi shlyahi IdeologiyaIdeologiya KPZU 1920 h rr bula blizkoyu do nacional komunizmu techiyi v komunistichnomu rusi sho namagalasya poyednati nacionalni interesi z komunistichnimi ideyami Yedinim shlyahom do nacionalnogo i socialnogo vizvolennya zahidnoukrayinski komunisti vvazhali socialistichnu revolyuciyu v Polshi yaku spilno mali zdijsniti robitniki i selyani vsih nacionalnostej KPZU visuvala gaslo z yednannya vsih ukrayinskih zemel v yedinij socialistichnij derzhavi USRR U 1927 bilshist CK KPZU pidtrimala tak zvanij nacionalnij uhil O Shumskogo v KP b U U vidpovid todishnij generalnij sekretar CK KP b U L Kaganovich zvinuvativ kerivnictvo KPZU v zradi Partiya rozkololasya na bilshist shumskistiv i menshist prihilnikiv Kaganovicha Rozkol ohopiv i Selrob 18 lyutogo 1928 roku bilshist KPZU pid provodom O Krilika Vasilkiva i R Kuzmi Turyanskogo bula viklyuchena z Kominternu Do kincya 1928 u Zahidnij Ukrayini isnuvali dvi komunistichni partiyi KPZU bilshist vasilkivci i KPZU menshist yaka koristuvalasya pidtrimkoyu Moskvi Vasilkivci vidkrito vistupali proti politiki Stalina i Kaganovicha v nacionalnomu pitanni domagalisya napovnennya radyanskoyi ukrayinskoyi derzhavnosti realnim zmistom Naprikinci 1928 KPZU bilshist ogolosila pro samorozpusk yiyi lideri zayavili pro viznannya svoyih pomilok i viyihali v USRR Nezabarom usi voni stali zhertvami stalinskih represij ZanepadZ kincya 1920 h rokiv pochavsya zanepad komunistichnogo ruhu v Zahidnij Ukrayini Pid vplivom zvistok pro kolektivizaciyu represiyi i Golodomor 1932 1933 rokiv ta chastina naselennya sho stoyala na radyanofilskih poziciyah vidvernulasya vid komunistiv Nacionalno svidomi elementi vihodili z KPZU chiselno v nij stali perevazhati polyaki i yevreyi U 1933 kerivniki KPZU Miron Zayachkivskij Kosar i Grigorij Ivanenko Baraba buli viklikani v SRSR i znisheni tam za sfabrikovanoyu spravoyu Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi Vodnochas represuvali bagatoh zahidnoukrayinskih komunistiv sho perebuvali na radyanskij teritoriyi Vnaslidok cih podij chiselnist partiyi skorotilasya z 4300 do 2600 chleniv KPZU postupovo peretvorilas u partiyu totalitarnogo tipu yaka ne dopuskala plyuralizmu dumok u svoyih ryadah i poboryuvala vsi inshi politichni sili v tomu chisli social demokrativ nazivayuchi yih social fashistami Svoyeyu borotboyu proti ukrayinskih partij KPZU postavila sebe za mezhi ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Faktichno partiya stala sluhnyanim znaryaddyam stalinskoyi politiki v Zahidnij Ukrayini hocha ce ne vryatuvalo yiyi vid represij U 1938 roci Vikonkom Kominternu uhvaliv postanovu pro rozpusk Kompartiyi Polshi a razom z neyu Kompartij Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi Privodom stalo zvinuvachennya sho nibito kerivnictvo v cih partiyah zahopila fashistska agentura Majzhe vsi chleni KPZU yaki opinilisya na teritoriyi SRSR buli represovani Lvivskij komitet borotbi proti fashistskogo teroru1935 roku z iniciativi Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini stvoreno napivlegalnij Lvivskij komitet borotbi proti fashistskogo teroru Do jogo skladu vhodili ukrayinski pismenniki Ya O Galan K M Pelehatij ta inshi diyachi kulturi Komitet deklaruvav borotbu proti uryadu Polshi j domagavsya zvilnennya politichnih v yazniv Vidomi chleni KPZUBaran Mihajlo Lukich Botvin Naftali Velikanovich Yurij Dmitrovich Gavrilyuk Oleksandr Yakimovich Galan Yaroslav Oleksandrovich Zayachkivskij Miron Titovich Ivanenko Grigorij Vasilovich Kalinovich Ivan Titovich Yuliush Kac Suhi Kih Mariya Semenivna Ladan Pavlo Stepanovich Rozdolskij Roman Osipovich Turyanskij Roman Volodimirovich Yuhno Ilarion KuzmichPrimitkiRoman Rozdolskij Do istoriyi ukrayinskogo livo sociyalistichnogo ruhu v Galichini Pidchasvoyenni Dragomanivki 1916 18 rr 13 Zhovtnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 10 Bereznya 2016 Procitovano 11 Bereznya 2013 Gerasimenko M P Dudikevich B K Borotba trudyashih Zahidnoyi Ukrayini za vozz yednannya z Radyanskoyu Ukrayinoyu K Derzhpolitvidav URSR 1960 PosilannyaM Mazipchuk Ukrayinskij livoradikalnij ruh na Galichini ta Volini 1920 ti roki 10 Veresnya 2016 u Wayback Machine M I Panchuk Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini KPZU 19 Sichnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro komunistichnu partiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi