Павло Степанович Ладан (псевдоніми — Недобитий, П. Нетяга, П. Сіромаха; 29 лютого 1892, с. Улашківці — 27 квітня 1933, м. Москва) — активний учасник комуністичного руху, видавець і журналіст.
Біографія
Дитинство, навчання, еміграція
Народився 29 лютого 1892 року в с. Улашківці (нині село Чортківського району Тернопільської області) в заможній селянській родині. Закінчив Бучацьку гімназію. Щоб уникнути військової служби й «побачити світ», у березні 1910 року емігрував до Канади. Деякий час працював там чорноробом на будівництві залізниці.
У серпні 1910 року в Едмонтоні вступив до Український федерації (секції) Соціал-демократичної партії Канади, співробітничав з революційною емігрантською газетою «Робочий народ». В 1915 році переїхав до США, влаштувався там робітником на автомобільному заводі в Детройті, згодом перебрався до Клівленда, брав активну участь у діяльності Український федерації Соціалістичної партії Америки (УФСПА), був секретарем бюро УФСПА й редактором її газети «Робітник».
У серпні 1918 переїхав до Нью-Йорка, оскільки туди через поліційні репресії й заборону друкуватися в Клівленді було перенесене видання «Робітника». Був делегатом 1-го з'їзду Комуністичної партії Америки (вересень 1919), а після з'їзду — секретарем Український федерації Комуністичної партії Америки (УФКПА) й редактором її центрального органу — газети «Комуністичний світ» (1919—1920). Коли це видання заборонили, а його редактора засудили до 5-ти років ув'язнення, Ладан, рятуючись від арешту, виїхав до Європи й транзитом через Берлін (Німеччина) прибув до Харкова.
Кар'єра в радянській системі
У 1921—1923 роках офіційно був співробітником Повноважного представництва УСРР в Польщі (на той час це представництво очолював О. Шумський), завідувач консульським відділом Повноважного представництва УСРР в Німеччині й одночасно (неофіційно) працював у Закордонному бюро допомоги Комуністичної партії Східної Галичини (див. Комуністична партія Західної України) у Празі (Чехословаччина), Відні й Берліні.
Очолював українсько-американське видавниче товариство «Космос» (1922—1924), а також був причетний до роботи із забезпечення видання радянофільського часопису «Нова громада» (1923—1924), що за редакцією С. Вітика виходив у Відні. Від квітня 1923 року — член редколегії журналу КПЗУ «Наша правда». У квітні 1924 на 5-й конференції КПЗУ обраний членом ЦК КПЗУ; у червні—липні того ж року — делегат 5-го конгресу Інтернаціоналу Комуністичного, на якому його обрали канд. у члени Виконкому Комінтерну, представником КПЗУ в польської секції Комінтерну, у грудні 1924 року — членом Український комісії Виконкому Комінтерну. У березні 1925 року був делегатом 3-го з'їзду Комуністичної партії Польщі, у жовтні того ж року — 2-го з'їзду КПЗУ.
Улітку 1926 року направлений до США й упродовж 1926—1929 роках був членом бюро УФКПА. Одночасно від кінця 1928 року був негласним закордонним співробітником Іноземного відділу ОДПУ СРСР (кличка «Ігор»). У липні 1930 року за рішенням політбюро ЦК КПЗУ відкликаний у розпорядження ЦК КПЗУ й кооптований до складу ЦК КПЗУ. Працював у Берліні в редакції центрального органу партії — журналі «Наша правда», згодом — в апараті секретаріату ЦК КПЗУ. Був помічником резидента по український лінії однієї з чекістських резидентур у Центральній Європі (Берлін).
Справа Національного центру і страта
Під час розкрутки в УСРР сфабрикованої «справи» так званого Українського національного центру (Справа «Український національний центр» 1930—1932) допитувані у цій «справі» В. Дністренко та В. Коссак дали проти нього фальшиві свідчення. 1931 року він був відкликаний до Москви й заарештований (18 вересня 1931 р.).
Його звинуватили в:
- проведенні з 1921 року «активної розламницької роботи в лавах КПЗУ» й приналежності до Української військової організації;
- підтримуванні сталих контактів з «розламівцями» в КПЗУ, активній участі в їхній «контрреволюційній роботі» та приховуванні цих фактів від Іноземного відділу ОДПУ СРСР упродовж 4-х років перебування на посаді відповідального негласного співробітника цього відділу;
- саботуванні й зриві дорученої йому за кордоном серед українців роботи".
Згідно з документами ОДПУ СРСР, Ладан спершу визнав свою провину, але потім відмовився від своїх зізнань і надалі рішуче заперечував як власну належність до будь-яких «контрреволюційних організацій» (насамперед Української військової організації), так і інкриміновану йому «антирадянську діяльність».
Судова колегія ОДПУ СРСР 20 січня 1933 визнала Павла Ладана винним і засудила до смерті. Розстріляний 27 квітня цього ж таки року в Москві.
Військова колегія Верховного суду СРСР 11 червня 1959 року скасувала ухвалу ОДПУ СРСР від 20 січня 1933 й припинила справу щодо Павла Ладана «за відсутністю складу злочину».
Джерела та література
- О. С. Рубльов. Ладан Павло Степанович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 20. — .
- Д. В. Веденєєв. Ладан Павло Степанович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Рубльов О. «Наша людина у Берліні»: Павло Ладан (1892–1933) – манівцями націонал-комунізму й кремлівської розвідки // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2020. — № 1 (53). — С. 176-453. — ISSN 2415-7619. з джерела 20 січня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
Література
- Ярошенко А. Д. Визначний діяч КПЗУ: До 70-річчя з дня народження П. С. Ладана. «УІЖ», 1962, № 1;
- За правильне висвітлення історії Комуністичної партії Західної України. «Комуніст України», 1963, № 8;
- Radziejowski J. Komunistyczna partia Zachodniej Ukrainy 1919—1929: Węzłowe problemy ideologiczne. Kraków, 1976;
- Борці за возз'єднання: Біографічний довідник. Львів, 1989;
- Вєдєнєєв Д. Доля розвідника у контексті національної драми: [П. С. Ладан]. «Вечірній Київ», 1996, 19 листопада;
- Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський: Справа «УНЦ» і останні роки (1931—1934). К., 1999;
- Рубльов О. С., Синицький П. Е. До історії вітчизняного совєтофільства початку 1920-х років: співробітництво Н.Суровцової у часописі «Нова Громада» (1923—1924). «Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст.», 2007, вип. 13.
Посилання
- Стаття О. С. Рубльова в електронній енциклопедії історії України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Stepanovich Ladan psevdonimi Nedobitij P Netyaga P Siromaha 29 lyutogo 1892 s Ulashkivci 27 kvitnya 1933 m Moskva aktivnij uchasnik komunistichnogo ruhu vidavec i zhurnalist BiografiyaDitinstvo navchannya emigraciya Narodivsya 29 lyutogo 1892 roku v s Ulashkivci nini selo Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti v zamozhnij selyanskij rodini Zakinchiv Buchacku gimnaziyu Shob uniknuti vijskovoyi sluzhbi j pobachiti svit u berezni 1910 roku emigruvav do Kanadi Deyakij chas pracyuvav tam chornorobom na budivnictvi zaliznici U serpni 1910 roku v Edmontoni vstupiv do Ukrayinskij federaciyi sekciyi Social demokratichnoyi partiyi Kanadi spivrobitnichav z revolyucijnoyu emigrantskoyu gazetoyu Robochij narod V 1915 roci pereyihav do SShA vlashtuvavsya tam robitnikom na avtomobilnomu zavodi v Detrojti zgodom perebravsya do Klivlenda brav aktivnu uchast u diyalnosti Ukrayinskij federaciyi Socialistichnoyi partiyi Ameriki UFSPA buv sekretarem byuro UFSPA j redaktorom yiyi gazeti Robitnik U serpni 1918 pereyihav do Nyu Jorka oskilki tudi cherez policijni represiyi j zaboronu drukuvatisya v Klivlendi bulo perenesene vidannya Robitnika Buv delegatom 1 go z yizdu Komunistichnoyi partiyi Ameriki veresen 1919 a pislya z yizdu sekretarem Ukrayinskij federaciyi Komunistichnoyi partiyi Ameriki UFKPA j redaktorom yiyi centralnogo organu gazeti Komunistichnij svit 1919 1920 Koli ce vidannya zaboronili a jogo redaktora zasudili do 5 ti rokiv uv yaznennya Ladan ryatuyuchis vid areshtu viyihav do Yevropi j tranzitom cherez Berlin Nimechchina pribuv do Harkova Kar yera v radyanskij sistemi U 1921 1923 rokah oficijno buv spivrobitnikom Povnovazhnogo predstavnictva USRR v Polshi na toj chas ce predstavnictvo ocholyuvav O Shumskij zaviduvach konsulskim viddilom Povnovazhnogo predstavnictva USRR v Nimechchini j odnochasno neoficijno pracyuvav u Zakordonnomu byuro dopomogi Komunistichnoyi partiyi Shidnoyi Galichini div Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini u Prazi Chehoslovachchina Vidni j Berlini Ocholyuvav ukrayinsko amerikanske vidavniche tovaristvo Kosmos 1922 1924 a takozh buv prichetnij do roboti iz zabezpechennya vidannya radyanofilskogo chasopisu Nova gromada 1923 1924 sho za redakciyeyu S Vitika vihodiv u Vidni Vid kvitnya 1923 roku chlen redkolegiyi zhurnalu KPZU Nasha pravda U kvitni 1924 na 5 j konferenciyi KPZU obranij chlenom CK KPZU u chervni lipni togo zh roku delegat 5 go kongresu Internacionalu Komunistichnogo na yakomu jogo obrali kand u chleni Vikonkomu Kominternu predstavnikom KPZU v polskoyi sekciyi Kominternu u grudni 1924 roku chlenom Ukrayinskij komisiyi Vikonkomu Kominternu U berezni 1925 roku buv delegatom 3 go z yizdu Komunistichnoyi partiyi Polshi u zhovtni togo zh roku 2 go z yizdu KPZU Ulitku 1926 roku napravlenij do SShA j uprodovzh 1926 1929 rokah buv chlenom byuro UFKPA Odnochasno vid kincya 1928 roku buv neglasnim zakordonnim spivrobitnikom Inozemnogo viddilu ODPU SRSR klichka Igor U lipni 1930 roku za rishennyam politbyuro CK KPZU vidklikanij u rozporyadzhennya CK KPZU j kooptovanij do skladu CK KPZU Pracyuvav u Berlini v redakciyi centralnogo organu partiyi zhurnali Nasha pravda zgodom v aparati sekretariatu CK KPZU Buv pomichnikom rezidenta po ukrayinskij liniyi odniyeyi z chekistskih rezidentur u Centralnij Yevropi Berlin Sprava Nacionalnogo centru i strata Pid chas rozkrutki v USRR sfabrikovanoyi spravi tak zvanogo Ukrayinskogo nacionalnogo centru Sprava Ukrayinskij nacionalnij centr 1930 1932 dopituvani u cij spravi V Dnistrenko ta V Kossak dali proti nogo falshivi svidchennya 1931 roku vin buv vidklikanij do Moskvi j zaareshtovanij 18 veresnya 1931 r Jogo zvinuvatili v provedenni z 1921 roku aktivnoyi rozlamnickoyi roboti v lavah KPZU j prinalezhnosti do Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi pidtrimuvanni stalih kontaktiv z rozlamivcyami v KPZU aktivnij uchasti v yihnij kontrrevolyucijnij roboti ta prihovuvanni cih faktiv vid Inozemnogo viddilu ODPU SRSR uprodovzh 4 h rokiv perebuvannya na posadi vidpovidalnogo neglasnogo spivrobitnika cogo viddilu sabotuvanni j zrivi doruchenoyi jomu za kordonom sered ukrayinciv roboti Zgidno z dokumentami ODPU SRSR Ladan spershu viznav svoyu provinu ale potim vidmovivsya vid svoyih ziznan i nadali rishuche zaperechuvav yak vlasnu nalezhnist do bud yakih kontrrevolyucijnih organizacij nasampered Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi tak i inkriminovanu jomu antiradyansku diyalnist Sudova kolegiya ODPU SRSR 20 sichnya 1933 viznala Pavla Ladana vinnim i zasudila do smerti Rozstrilyanij 27 kvitnya cogo zh taki roku v Moskvi Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR 11 chervnya 1959 roku skasuvala uhvalu ODPU SRSR vid 20 sichnya 1933 j pripinila spravu shodo Pavla Ladana za vidsutnistyu skladu zlochinu Dzherela ta literaturaO S Rublov Ladan Pavlo Stepanovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 20 ISBN 978 966 00 1028 1 D V Vedenyeyev Ladan Pavlo Stepanovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Rublov O Nasha lyudina u Berlini Pavlo Ladan 1892 1933 manivcyami nacional komunizmu j kremlivskoyi rozvidki Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 2020 1 53 S 176 453 ISSN 2415 7619 z dzherela 20 sichnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2022 Literatura Yaroshenko A D Viznachnij diyach KPZU Do 70 richchya z dnya narodzhennya P S Ladana UIZh 1962 1 Za pravilne visvitlennya istoriyi Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini Komunist Ukrayini 1963 8 Radziejowski J Komunistyczna partia Zachodniej Ukrainy 1919 1929 Wezlowe problemy ideologiczne Krakow 1976 Borci za vozz yednannya Biografichnij dovidnik Lviv 1989 Vyedyenyeyev D Dolya rozvidnika u konteksti nacionalnoyi drami P S Ladan Vechirnij Kiyiv 1996 19 listopada Pristajko V Shapoval Yu Mihajlo Grushevskij Sprava UNC i ostanni roki 1931 1934 K 1999 Rublov O S Sinickij P E Do istoriyi vitchiznyanogo sovyetofilstva pochatku 1920 h rokiv spivrobitnictvo N Surovcovoyi u chasopisi Nova Gromada 1923 1924 Problemi istoriyi Ukrayini XIX pochatku HH st 2007 vip 13 PosilannyaStattya O S Rublova v elektronnij enciklopediyi istoriyi Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine