Комп'ю́тер (від англ. computer — обчислювач), обчи́слювальна маши́на — програмно-керований пристрій для обробки інформації шляхом маніпулювання даними, поданими у числовому вигляді. За своєю будовою обчислювальна машина може бути механічним або немеханічним (електронним чи на інших засадах) пристроєм, призначеним для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно. Фізично комп'ютер може функціонувати за рахунок переміщення будь-яких механічних частин, руху електронів, фотонів або використання ефектів будь-яких інших фізичних явищ.
У вужчому значенні «комп'ютер» — це електронний пристрій з можливістю програмування, який здійснює обчислення за заздалегідь визначеним алгоритмом, оскільки з другої половини ХХ ст. практично всі комп'ютери створені з використанням електронних пристроїв як функціональних елементів.
Перші комп'ютери були призначені лише для виконання обчислень, але на сьогодні комп'ютери використовують у промисловості та техніці як системи керування — вони є невід'ємною частиною складної побутової техніки (телевізори, пральні машини, мікрохвильові печі, телефони), промислових роботів, АСУ, електронних систем для транспортних засобів.
Сучасний комп’ютер складається з центрального процесора, який відповідає за обробку інформації, та пристрою пам’яті на основі напівпровідникових мікросхем, в якому інформація зберігається. Результат виконаної роботи може бути поданий користувачеві за допомогою різних пристроїв виведення інформації: у вигляді візуального зображення на екрані монітора, роздрукований на папері за допомогою принтера, відтворений у звуковій формі або іншим доступним способом. Пристрої введення (клавіатури, миші, джойстики тощо) дають змогу отримувати інформацію із зовнішніх джерел.
Для більшості сучасних комп'ютерів алгоритм і дані, необхідні для його роботи, подають у вигляді електричних сигналів, які зберігаються у пам'яті комп'ютера у двійковій формі, дії щодо обробки інформації зводяться до застосування алгебри логіки до цих числових значень. Оскільки практично вся математика може бути зведена до виконання булевих операцій, електронний комп'ютер може бути застосовний для вирішення більшості математичних задач і завдань з обробки інформації, які можуть бути зведені до математичних операцій. Водночас виявлено, що комп'ютери можуть вирішити не будь-яку математичну задачу — вперше завдання, які не можуть бути вирішені за допомогою комп'ютерів, були описані англійським математиком Аланом Тюрінгом.
Етимологія
Слово «комп'ютер» є похідним від англійських слів to compute, computer, які перекладаються як «обчислювати», «обчислювач» (англійське слово, своєю чергою, походить від латинського computār — «вирахувати»). Спочатку англійською мовою це слово означало людину, яка проводить арифметичні обчислення із залученням або без залучення механічних пристроїв. Надалі його значення було перенесене на самі обчислювальні машини, проте сучасні комп'ютери виконують безліч завдань, не пов'язаних безпосередньо з математикою.
Вперше трактування слова «комп'ютер» з'явилося 1896 року в Оксфордському словнику англійської мови. Його укладачі тоді розуміли комп'ютер як механічний обчислювальний пристрій. В 1946 році у словнику з'явилися доповнення, що дають змогу виокремити поняття цифрового, аналогового і електронного комп'ютера.
В українській мові англіцизм «комп'ютер» за своєю суттю є тотожним терміну «електронно-обчислювальна машина»(ЕОМ), який вживається у науковій-технічній літературі та юридичній практиці як більш загальний термін, в історичному сенсі — щодо обчислювальної техніки 1940-1980-х років і для позначення великих обчислювальних пристроїв чи серверного обладнання (на відміну від персональних комп'ютерів).
В часи розповсюдження аналогових обчислювальних машин, які, фактично, реалізовували процес фізичного моделювання з отриманням результату вимірюванням, для електронних обчислювальних машин використовували назву «цифрова електронна обчислювальна машина» (ЦЕОМ, ЦОМ) або «лічильна» машина (для підкреслення того, що цифрова електронна машина саме реалізує безпосередньо обчислення результату).
Історія появи комп'ютерів
- 1941 рік — німецький інженер Конрад Цузе створює обчислювальну машину Z3, що мала всі властивості сучасного комп'ютера.
- 1942 рік — в Університеті штату Айова (англ. Iowa State University) Джон Атанасов (англ. John Atanasoff) та його аспірант Кліффорд Беррі (англ. Clifford Berry) створили (а точніше — розробили та почали монтувати) першу в США електронну цифрову обчислювальну машину (англ. Atanasoff-Berry Computer — ABC (обчислювальна машина)). Хоча ця машина так і не була завершена (Атанасов пішов у діючу армію), вона, як пишуть історики, мала великий вплив на Джона Моклі, який створив через два роки перший комп'ютер ENIAC. Цей комп'ютер був створений на замовлення міністерства оборони США. Його вага становила 30 тонн. В конструкції було використано 18 тисяч радіоламп, через що випромінюваного тепла було надто багато і для охолодження були прилаштовані кондиціонери. Швидкодія становила 5 тис. операцій на секунду. Програму набирали вручну перемикачами та кабелями на спеціальному полі. Математик з Америки Джон фон Нейман вирішив записувати програму на електронну пам'ять комп'ютера, збільшив його швидкість. Згодом він запропонував використати двійкову систему для обчислень і запису команд програми.
- На початку 1943 року успішні випробування пройшла перша американська обчислювальна машина «Марк I», призначена для виконання складних балістичних розрахунків ВМФ США.
- В кінці 1943 року запрацювала англійська обчислювальна машина спеціального призначення «Колосс». Машина працювала над розшифровкою секретних кодів нацистської Німеччини.
- В 1944 році Конрад Цузе розробив ще швидшу обчислювальну машину Z4.
- 1946 став роком створення першої універсальної електронної цифрової обчислювальної машини ENIAC.
- В 1950 році в Києві під керівництвом академіка Лебедєва була створена перша в континентальній Європі ЕОМ — МЕОМ.
- В 1965 році випущено перший мінікомп'ютер PDP-8, що мав розмір холодильника і вартість 20 тис. доларів США.
- 1967 став роком, присвяченим формальним методам проєктування електронних обчислювальних машин під керівництвом Глушкова.
- В 1971 році вчені групи Федеріко Фаджині (Federico Faggin), що працювали на фірму Intel, створили перший однокристальний мікропроцесор Intel 4004 (розрядність даних — 4 біт), який використовувався в мікрокалькуляторах.
- В 1974 році — компанія MITS (Micro Instrumentation and Telemetry Systems) розробила перший мікрокомп'ютер Altair 8800 на основі 8-бітного мікропроцесора Intel 8080.
- У серпні 1981 р., новий комп'ютер під назвою IBM PC, офіційно показаний публіці, швидко набув великої популярності у користувачів.
Периферійні пристрої (введення/виведення) | Введення | Миша, клавіатура, джойстик, сканер, вебкамера, графічний планшет, мікрофон |
Виведення | Монітор, принтер, гучномовець | |
Носії інформації | Гнучкі диски, жорсткий диск, оптичний диск, телетайп | |
Системи обміну даними | невелика відстань | RS-232, SCSI, PCI, USB |
великі відстані (комп'ютерні мережі) | Ethernet, ATM, FDDI |
Будова сучасного електронного комп'ютера
Більшість сучасних обчислювальних машин мають блочно-модульну конструкцію: апаратну конфігурацію, необхідну для виконання певних робіт, можна складати з готових вузлів і блоків.
Системний блок — це основний вузол, у якому зібрані найважливіші компоненти персонального комп'ютера. Основною компонентою є материнська плата — своєрідний «фундамент» для всіх складових комп'ютера. Саме в неї вставляються всі основні пристрої: відеокарта, оперативна пам'ять, процесор, жорсткі диски тощо. Інакше кажучи, це платформа, на якій будується вся конфігурація комп'ютера. На ній розміщені:
- центральний процесор;
- шини — системи передачі даних і сигналів керування;
- оперативна пам'ять — набір мікросхем, призначених для зберігання даних під час їхнього безпосереднього опрацювання;
- постійна пам'ять — мікросхеми, призначені для постійного зберігання інформації, у тому числі і за вимкненого живлення.
У зв'язку з тим, що багато компонентів можуть бути інтегровані на материнській платі, то не всі вони можуть бути представлені як окремі складові елементи, прикладом можуть бути плати із вмонтованими звуковою і відеокартами.
Центральний процесор (Central processing unit) — функціональна частина ЕОМ, призначена для інтерпретації команд програми, керування пристроями комп'ютера та виконання арифметичних і логічних операцій над даними. Зазвичай це компактний напівпровідниковий пристрій, що вставляється в гніздо на материнській платі.
За кількістю процесорів, що складають центральний процесор, вирізняють однопроцесорні й багатопроцесорні (мультипроцесорні) материнські плати.
Види
За призначенням
- Калькулятор
- Консольний комп'ютер
- Мінікомп'ютер
- Мейнфрейм
- Персональний комп'ютер
- Робоча станція
- Комп'ютер для операцій з функціями
- Сервер
- Суперкомп'ютер
За системою числення
Елементна основа
- релейні
- лампові
- ферритодіодні
- транзисторні дискретні
- транзисторні інтегральні
Фізична реалізація
Більш строгий підхід до класифікації базується на відслідковуванні використаних для створення комп'ютерів технологій. Найдавніші обчислювальні пристрої були повністю механічними системами, перед Другою світовою війною розробляли машини на основі електромеханічних реле, а у 1940-х створили повністю електронні комп'ютери на основі електронних ламп. У 1950—1960-х роках на зміну лампам прийшли транзистори, а в кінці 1960-х — початку 1970-х років — напівпровідникові інтегральні схеми (кремнієві чипи), які використовують і досі.
Поданий перелік технологій не є вичерпним, він описує лише основну тенденцію розвитку обчислювальної техніки. У різні періоди історії досліджували можливість створення обчислювальних машин на основі багатьох інших, нині забутих і часом доволі екзотичних, технологій.
На цей час ведуться серйозні роботи зі створення оптичних комп'ютерів, які замість традиційної електрики використовують світлові сигнали. Інший перспективний напрям передбачає використання досягнень молекулярної біології та досліджень ДНК. І, нарешті, один з найновіших підходів, здатний привести до грандіозних змін в обчислювальній техніці, оснований на розробці квантових комп'ютерів.
Однак здебільшого технологія виготовлення комп'ютера є набагато менш важливою, ніж закладені в його основу конструкторські рішення.
- Механічний комп'ютер
- Оптичний комп'ютер
- Електронний комп'ютер
- Квантовий комп'ютер
- Нанокомп'ютер
- Біокомп'ютер
- (Біокомп'ютер Едлмана)
- (Кінцевий біоавтомат Шапіро)
За можливостями
Одним з найпростіших способів класифікувати різні типи обчислювальних пристроїв є визначення їхніх можливостей. Отож усі обчислювачі можна зачислити до одного з трьох типів:
- спеціалізовані пристрої, які вміють виконувати тільки одну функцію (наприклад Антикітерський механізм 87 року до н. е. чи нитковий віщун Вільяма Томсона 1876 року);
- пристрої спеціального призначення, здатні виконувати обмежений діапазон функцій (перша Різницева машина Чарлза Беббіджа та різноманітні );
- пристрої загального призначення, які використовують сьогодні. Назву «комп'ютер» застосовують зазвичай саме до машин загального призначення.
Сучасний комп'ютер загального призначення
Для сучасних комп'ютерів найважливішою особливістю, що відрізняє їх від ранніх обчислювальних пристроїв, є те, що за відповідного програмування будь-який комп'ютер може повторювати поведінку будь-якого іншого (хоча ця можливість і обмежена, до прикладу, місткістю засобів зберігання даних чи відмінністю у швидкості). Отож припускається, що сучасні машини можуть емулювати будь-який обчислювальний пристрій, що може бути створений у майбутньому. У певному значенні ця порогова здатність корисна для відрізнення комп'ютерів загального призначення від пристроїв спеціального призначення. Визначення «комп'ютера загального призначення» може бути формалізоване у вимозі, щоб конкретний комп'ютер був здатний копіювати поведінку універсальної машини Тюрінга. Першим комп'ютером, який задовольнив таку умову, вважається машина Z3, створена Конрадом Цузе 1941 року.
Застосування комп'ютерів
Перші комп'ютери створювали винятково для обчислень (що відображено в назвах «комп'ютер» і «ЕОМ»). Навіть найпримітивніші комп'ютери у багато разів перевершують в цьому людей (якщо не брати до уваги можливості деяких унікальних «людей-лічильників»). Не випадково першою високорівневою мовою програмування був Фортран, призначений винятково для виконання математичних розрахунків.
Іншою сферою застосування комп'ютерів стали бази даних. Насамперед вони були потрібні урядам і банкам, які вимагали вже складніших комп'ютерів з розвиненими системами введення-виведення та зберігання інформації. Для таких цілей розробили мову Кобол. Згодом з'явилися СКБД з власними мовами програмування.
Третім застосуванням стало управління всілякими пристроями. Тут розвиток йшов від вузькоспеціалізованих пристроїв (часто аналогових) до поступового впровадження стандартних комп'ютерних систем, на яких запускають керівні програми. Крім того, все більша частина технічних пристроїв має у своєму складі керівний комп'ютер.
Комп'ютери розвинулися настільки, що стали головним інформаційним інструментом як в офісі, так і вдома. Тепер майже будь-яка робота з інформацією найчастіше здійснюється через комп'ютер — набір тексту чи перегляд фільмів. Це стосується як зберігання інформації, так і її пересилання каналами зв'язку. Основне застосування сучасних домашніх комп'ютерів — навігація в Інтернеті та ігри.
Сучасні суперкомп'ютери використовують для комп'ютерного моделювання складних фізичних, біологічних, метеорологічних та інших процесів і вирішення прикладних завдань, таких як моделювання ядерних реакцій або кліматичних змін. Деякі проєкти проводяться за допомогою розподілених обчислень, коли велика кількість відносно слабких комп'ютерів одночасно працює над невеликими частинами загального завдання, формуючи в такий спосіб дуже потужну комп'ютерну систему.
Однією із складних сфер застосування комп'ютерів є штучний інтелект — застосування обчислень для вирішення таких завдань, де немає чітко визначених стандартних алгоритмів, а їх пошук, випробовування та розробка постійно покращуються. Приклади таких завдань — ігри, машинний переклад тексту, пошук тексту, експертні системи, синтез мовлення, комп'ютерний зір, пошук і аналіз радіохвиль з космосу, створення образів неіснуючих людей.
Математичні моделі
Архітектура комп'ютерів
Див. також
Форм-фактори електронно-обчислювальних машин
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 Листопада 2012. Процитовано 11 Липня 2012.
Література
- Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології. — Київ : Академія, 2002. — 704 с.
- Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера. — ОЛМА Медиа Групп, ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006. — С. 896.
- Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики. — Київ : Фенікс, 1996. — С. 418.
- Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика і комп’ютерна техніка. — Київ : Вища освіта, 2006. — С. 359.
- Гуржій А.М., Поворознюк Н.І., Самсонов В.В. Інформатика та інформаційні технології. — Харків : ООО «Компанія СМІТ», 2003. — С. 352.
- Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. — Київ : Каравела, 2011. — С. 592.
- Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка. — Київ : КНЕУ, 2002. — С. 534.
- Обчислювальна техніка: історія розвитку від лампових комп'ютерів до комп'ютерів на інтегральних схемах : монографія / В. І. Зацерковний, В. В. Литвинов, В. П. Клименко ; Черніг. держ. ін-т економіки і упр. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2013. - 438 с. : рис., табл.
Посилання
- Фотографії радянських комп'ютерів [ 12 Січня 2013 у Wayback Machine.]
- Віртуальний комп'ютерний музей [ 9 Травня 2012 у Wayback Machine.]
- Вплив комп'ютера на людину [ 12 Травня 2012 у Wayback Machine.]
- Казанський комп'ютерний музей [ 19 Серпня 2011 у Wayback Machine.]
- http://overcomp.ru/ [ 23 Червня 2012 у Wayback Machine.] Всередині комп'ютера
- (англ.) — історія комп'ютерної техніки.
- Історія розвитку інформаційних технологій в Україні [ 21 Липня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komp yu ter vid angl computer obchislyuvach obchi slyuvalna mashi na programno kerovanij pristrij dlya obrobki informaciyi shlyahom manipulyuvannya danimi podanimi u chislovomu viglyadi Za svoyeyu budovoyu obchislyuvalna mashina mozhe buti mehanichnim abo nemehanichnim elektronnim chi na inshih zasadah pristroyem priznachenim dlya provedennya obchislen yaki mozhut vidbuvatisya diskretno abo bezperervno Fizichno komp yuter mozhe funkcionuvati za rahunok peremishennya bud yakih mehanichnih chastin ruhu elektroniv fotoniv abo vikoristannya efektiv bud yakih inshih fizichnih yavish Komp yuter Shema personalnogo komp yutera 1 Monitor 2 Materinska plata 3 Procesor 4 Port ATA 5 Operativna pam yat 6 Karti rozshirennya 7 Komp yuternij blok zhivlennya 8 Diskovod 9 Zhorstkij disk 10 Klaviatura 11 Komp yuterna misha Klasichnij vid personalnogo komp yutera sistemnij blok videomonitor klaviatura U vuzhchomu znachenni komp yuter ce elektronnij pristrij z mozhlivistyu programuvannya yakij zdijsnyuye obchislennya za zazdalegid viznachenim algoritmom oskilki z drugoyi polovini HH st praktichno vsi komp yuteri stvoreni z vikoristannyam elektronnih pristroyiv yak funkcionalnih elementiv Pershi komp yuteri buli priznacheni lishe dlya vikonannya obchislen ale na sogodni komp yuteri vikoristovuyut u promislovosti ta tehnici yak sistemi keruvannya voni ye nevid yemnoyu chastinoyu skladnoyi pobutovoyi tehniki televizori pralni mashini mikrohvilovi pechi telefoni promislovih robotiv ASU elektronnih sistem dlya transportnih zasobiv Suchasnij komp yuter skladayetsya z centralnogo procesora yakij vidpovidaye za obrobku informaciyi ta pristroyu pam yati na osnovi napivprovidnikovih mikroshem v yakomu informaciya zberigayetsya Rezultat vikonanoyi roboti mozhe buti podanij koristuvachevi za dopomogoyu riznih pristroyiv vivedennya informaciyi u viglyadi vizualnogo zobrazhennya na ekrani monitora rozdrukovanij na paperi za dopomogoyu printera vidtvorenij u zvukovij formi abo inshim dostupnim sposobom Pristroyi vvedennya klaviaturi mishi dzhojstiki tosho dayut zmogu otrimuvati informaciyu iz zovnishnih dzherel Dlya bilshosti suchasnih komp yuteriv algoritm i dani neobhidni dlya jogo roboti podayut u viglyadi elektrichnih signaliv yaki zberigayutsya u pam yati komp yutera u dvijkovij formi diyi shodo obrobki informaciyi zvodyatsya do zastosuvannya algebri logiki do cih chislovih znachen Oskilki praktichno vsya matematika mozhe buti zvedena do vikonannya bulevih operacij elektronnij komp yuter mozhe buti zastosovnij dlya virishennya bilshosti matematichnih zadach i zavdan z obrobki informaciyi yaki mozhut buti zvedeni do matematichnih operacij Vodnochas viyavleno sho komp yuteri mozhut virishiti ne bud yaku matematichnu zadachu vpershe zavdannya yaki ne mozhut buti virisheni za dopomogoyu komp yuteriv buli opisani anglijskim matematikom Alanom Tyuringom Etimologiya Slovo komp yuter ye pohidnim vid anglijskih sliv to compute computer yaki perekladayutsya yak obchislyuvati obchislyuvach anglijske slovo svoyeyu chergoyu pohodit vid latinskogo computar virahuvati Spochatku anglijskoyu movoyu ce slovo oznachalo lyudinu yaka provodit arifmetichni obchislennya iz zaluchennyam abo bez zaluchennya mehanichnih pristroyiv Nadali jogo znachennya bulo perenesene na sami obchislyuvalni mashini prote suchasni komp yuteri vikonuyut bezlich zavdan ne pov yazanih bezposeredno z matematikoyu Vpershe traktuvannya slova komp yuter z yavilosya 1896 roku v Oksfordskomu slovniku anglijskoyi movi Jogo ukladachi todi rozumili komp yuter yak mehanichnij obchislyuvalnij pristrij V 1946 roci u slovniku z yavilisya dopovnennya sho dayut zmogu viokremiti ponyattya cifrovogo analogovogo i elektronnogo komp yutera V ukrayinskij movi anglicizm komp yuter za svoyeyu suttyu ye totozhnim terminu elektronno obchislyuvalna mashina EOM yakij vzhivayetsya u naukovij tehnichnij literaturi ta yuridichnij praktici yak bilsh zagalnij termin v istorichnomu sensi shodo obchislyuvalnoyi tehniki 1940 1980 h rokiv i dlya poznachennya velikih obchislyuvalnih pristroyiv chi servernogo obladnannya na vidminu vid personalnih komp yuteriv V chasi rozpovsyudzhennya analogovih obchislyuvalnih mashin yaki faktichno realizovuvali proces fizichnogo modelyuvannya z otrimannyam rezultatu vimiryuvannyam dlya elektronnih obchislyuvalnih mashin vikoristovuvali nazvu cifrova elektronna obchislyuvalna mashina CEOM COM abo lichilna mashina dlya pidkreslennya togo sho cifrova elektronna mashina same realizuye bezposeredno obchislennya rezultatu Istoriya poyavi komp yuteriv Z3 Konrada Cuze 1941 vvazhayetsya pershoyu u sviti robochoyu programovanoyu povnistyu avtomatichnoyu obchislyuvalnoyu mashinoyu Komp yuter ENIAC EDSAC odin z pershih komp yuteriv de bulo realizovano zberezhennya programi v pam yati arhitektura fon Nejmana 1941 rik nimeckij inzhener Konrad Cuze stvoryuye obchislyuvalnu mashinu Z3 sho mala vsi vlastivosti suchasnogo komp yutera 1942 rik v Universiteti shtatu Ajova angl Iowa State University Dzhon Atanasov angl John Atanasoff ta jogo aspirant Klifford Berri angl Clifford Berry stvorili a tochnishe rozrobili ta pochali montuvati pershu v SShA elektronnu cifrovu obchislyuvalnu mashinu angl Atanasoff Berry Computer ABC obchislyuvalna mashina Hocha cya mashina tak i ne bula zavershena Atanasov pishov u diyuchu armiyu vona yak pishut istoriki mala velikij vpliv na Dzhona Mokli yakij stvoriv cherez dva roki pershij komp yuter ENIAC Cej komp yuter buv stvorenij na zamovlennya ministerstva oboroni SShA Jogo vaga stanovila 30 tonn V konstrukciyi bulo vikoristano 18 tisyach radiolamp cherez sho viprominyuvanogo tepla bulo nadto bagato i dlya oholodzhennya buli prilashtovani kondicioneri Shvidkodiya stanovila 5 tis operacij na sekundu Programu nabirali vruchnu peremikachami ta kabelyami na specialnomu poli Matematik z Ameriki Dzhon fon Nejman virishiv zapisuvati programu na elektronnu pam yat komp yutera zbilshiv jogo shvidkist Zgodom vin zaproponuvav vikoristati dvijkovu sistemu dlya obchislen i zapisu komand programi Na pochatku 1943 roku uspishni viprobuvannya projshla persha amerikanska obchislyuvalna mashina Mark I priznachena dlya vikonannya skladnih balistichnih rozrahunkiv VMF SShA V kinci 1943 roku zapracyuvala anglijska obchislyuvalna mashina specialnogo priznachennya Koloss Mashina pracyuvala nad rozshifrovkoyu sekretnih kodiv nacistskoyi Nimechchini V 1944 roci Konrad Cuze rozrobiv she shvidshu obchislyuvalnu mashinu Z4 1946 stav rokom stvorennya pershoyi universalnoyi elektronnoyi cifrovoyi obchislyuvalnoyi mashini ENIAC V 1950 roci v Kiyevi pid kerivnictvom akademika Lebedyeva bula stvorena persha v kontinentalnij Yevropi EOM MEOM V 1965 roci vipusheno pershij minikomp yuter PDP 8 sho mav rozmir holodilnika i vartist 20 tis dolariv SShA 1967 stav rokom prisvyachenim formalnim metodam proyektuvannya elektronnih obchislyuvalnih mashin pid kerivnictvom Glushkova V 1971 roci vcheni grupi Federiko Fadzhini Federico Faggin sho pracyuvali na firmu Intel stvorili pershij odnokristalnij mikroprocesor Intel 4004 rozryadnist danih 4 bit yakij vikoristovuvavsya v mikrokalkulyatorah V 1974 roci kompaniya MITS Micro Instrumentation and Telemetry Systems rozrobila pershij mikrokomp yuter Altair 8800 na osnovi 8 bitnogo mikroprocesora Intel 8080 U serpni 1981 r novij komp yuter pid nazvoyu IBM PC oficijno pokazanij publici shvidko nabuv velikoyi populyarnosti u koristuvachiv Istoriya obchislyuvalnoyi tehniki Pershe pokolinnya mehanichni j elektromehanichni pristroyi Kalkulyatori Antikiterskij mehanizm Rizniceva mashina Programovani pristroyi tkackij verstat Zhakarra Analitichna mashina Mark I Z3 Druge pokolinnya elektronni vakuumni priladi Kalkulyatori kalkulyator Atanasova Berri IBM 604 UNIVAC 60 UNIVAC 120 Programovani pristroyi Koloss ENIAC EDSAC Ferranti Pegasus Ferranti Mercury CSIRAC EDVAC UNIVAC I IBM 701 IBM 702 IBM 650 Z22 MESM Tretye pokolinnya na diskretnih tranzistorah i mikroshemah Mejnfrejmi IBM 7090 IBM 7080 IBM System 360 BUNCH Minikomp yuteri PDP 8 PDP 11 IBM System 32 IBM System 36 Chetverte pokolinnya nadveliki integralni shemi Minikomp yuteri VAX IBM System i 4 bitni komp yuteri Intel 4004 Intel 4040 8 bitni komp yuteri Intel 8008 Intel 8080 Motorola 6800 Motorola 6809 MOS Technology 6502 Zilog Z80 16 bitni komp yuteri Intel 8088 Zilog Z8000 WDC 65816 65802 32 bitni komp yuteri Intel 80386 Pentium Motorola 68000 ARM 64 bitni komp yuteri Alpha MIPS PA RISC PowerPC SPARC x86 64 Vbudovani komp yuteri Intel 8048 Intel 8051 Personalnij komp yuter nastilnij komp yuter domashnij komp yuter portativnij komp yuter osobistij cifrovij pomichnik PDA Tablet PC Teoretichni j eksperimentalni proekti Kvantovij komp yuter himichnij komp yuter DNK komp yuter optichnij komp yuter spintronnij komp yuter D Wave Obladnannya ta mozhlivi dodatkovi pristroyi Periferijni pristroyi vvedennya vivedennya Vvedennya Misha klaviatura dzhojstik skaner vebkamera grafichnij planshet mikrofon Vivedennya Monitor printer guchnomovec Nosiyi informaciyi Gnuchki diski zhorstkij disk optichnij disk teletajp Sistemi obminu danimi nevelika vidstan RS 232 SCSI PCI USB veliki vidstani komp yuterni merezhi Ethernet ATM FDDIBudova suchasnogo elektronnogo komp yuteraBilshist suchasnih obchislyuvalnih mashin mayut blochno modulnu konstrukciyu aparatnu konfiguraciyu neobhidnu dlya vikonannya pevnih robit mozhna skladati z gotovih vuzliv i blokiv Sistemnij blok ce osnovnij vuzol u yakomu zibrani najvazhlivishi komponenti personalnogo komp yutera Osnovnoyu komponentoyu ye materinska plata svoyeridnij fundament dlya vsih skladovih komp yutera Same v neyi vstavlyayutsya vsi osnovni pristroyi videokarta operativna pam yat procesor zhorstki diski tosho Inakshe kazhuchi ce platforma na yakij buduyetsya vsya konfiguraciya komp yutera Na nij rozmisheni centralnij procesor shini sistemi peredachi danih i signaliv keruvannya operativna pam yat nabir mikroshem priznachenih dlya zberigannya danih pid chas yihnogo bezposerednogo opracyuvannya postijna pam yat mikroshemi priznacheni dlya postijnogo zberigannya informaciyi u tomu chisli i za vimknenogo zhivlennya U zv yazku z tim sho bagato komponentiv mozhut buti integrovani na materinskij plati to ne vsi voni mozhut buti predstavleni yak okremi skladovi elementi prikladom mozhut buti plati iz vmontovanimi zvukovoyu i videokartami Centralnij procesor Central processing unit funkcionalna chastina EOM priznachena dlya interpretaciyi komand programi keruvannya pristroyami komp yutera ta vikonannya arifmetichnih i logichnih operacij nad danimi Zazvichaj ce kompaktnij napivprovidnikovij pristrij sho vstavlyayetsya v gnizdo na materinskij plati Za kilkistyu procesoriv sho skladayut centralnij procesor viriznyayut odnoprocesorni j bagatoprocesorni multiprocesorni materinski plati Vidi Za priznachennyam Personalnij komp yuter IBM PC XT Komp yuter PDP 11 40 Kalkulyator Konsolnij komp yuter Minikomp yuter Mejnfrejm Personalnij komp yuter Nastilnij komp yuter Noutbuk leptop Subnoutbuk Netbuk Smartbuk Planshetnij komp yuter Ultra Mobile PC Internet planshet Elektronna kniga pristrij Igrova pristavka igrova konsol Kishenkovij komp yuter KPK Komunikator Smartfon Natilnij komp yuter Robocha stanciya Komp yuter dlya operacij z funkciyami Server Superkomp yuter Za sistemoyu chislennya dvijkovi trijkovi chetvirkovi nedostupne posilannya z kviten 2021 desyatkovi Elementna osnova relejni lampovi ferritodiodni tranzistorni diskretni tranzistorni integralni PK z LED osvitlennyam Fizichna realizaciya Bilsh strogij pidhid do klasifikaciyi bazuyetsya na vidslidkovuvanni vikoristanih dlya stvorennya komp yuteriv tehnologij Najdavnishi obchislyuvalni pristroyi buli povnistyu mehanichnimi sistemami pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu rozroblyali mashini na osnovi elektromehanichnih rele a u 1940 h stvorili povnistyu elektronni komp yuteri na osnovi elektronnih lamp U 1950 1960 h rokah na zminu lampam prijshli tranzistori a v kinci 1960 h pochatku 1970 h rokiv napivprovidnikovi integralni shemi kremniyevi chipi yaki vikoristovuyut i dosi Podanij perelik tehnologij ne ye vicherpnim vin opisuye lishe osnovnu tendenciyu rozvitku obchislyuvalnoyi tehniki U rizni periodi istoriyi doslidzhuvali mozhlivist stvorennya obchislyuvalnih mashin na osnovi bagatoh inshih nini zabutih i chasom dovoli ekzotichnih tehnologij Na cej chas vedutsya serjozni roboti zi stvorennya optichnih komp yuteriv yaki zamist tradicijnoyi elektriki vikoristovuyut svitlovi signali Inshij perspektivnij napryam peredbachaye vikoristannya dosyagnen molekulyarnoyi biologiyi ta doslidzhen DNK I nareshti odin z najnovishih pidhodiv zdatnij privesti do grandioznih zmin v obchislyuvalnij tehnici osnovanij na rozrobci kvantovih komp yuteriv Odnak zdebilshogo tehnologiya vigotovlennya komp yutera ye nabagato mensh vazhlivoyu nizh zakladeni v jogo osnovu konstruktorski rishennya Mehanichnij komp yuter Pnevmatichnij komp yuter Gidravlichnij komp yuter Optichnij komp yuter Elektronnij komp yuter Kvantovij komp yuter Nanokomp yuter Biokomp yuter Biokomp yuter Edlmana Kincevij bioavtomat Shapiro Za mozhlivostyami Odnim z najprostishih sposobiv klasifikuvati rizni tipi obchislyuvalnih pristroyiv ye viznachennya yihnih mozhlivostej Otozh usi obchislyuvachi mozhna zachisliti do odnogo z troh tipiv specializovani pristroyi yaki vmiyut vikonuvati tilki odnu funkciyu napriklad Antikiterskij mehanizm 87 roku do n e chi nitkovij vishun Vilyama Tomsona 1876 roku pristroyi specialnogo priznachennya zdatni vikonuvati obmezhenij diapazon funkcij persha Rizniceva mashina Charlza Bebbidzha ta riznomanitni pristroyi zagalnogo priznachennya yaki vikoristovuyut sogodni Nazvu komp yuter zastosovuyut zazvichaj same do mashin zagalnogo priznachennya Suchasnij komp yuter zagalnogo priznachennya Dlya suchasnih komp yuteriv najvazhlivishoyu osoblivistyu sho vidriznyaye yih vid rannih obchislyuvalnih pristroyiv ye te sho za vidpovidnogo programuvannya bud yakij komp yuter mozhe povtoryuvati povedinku bud yakogo inshogo hocha cya mozhlivist i obmezhena do prikladu mistkistyu zasobiv zberigannya danih chi vidminnistyu u shvidkosti Otozh pripuskayetsya sho suchasni mashini mozhut emulyuvati bud yakij obchislyuvalnij pristrij sho mozhe buti stvorenij u majbutnomu U pevnomu znachenni cya porogova zdatnist korisna dlya vidriznennya komp yuteriv zagalnogo priznachennya vid pristroyiv specialnogo priznachennya Viznachennya komp yutera zagalnogo priznachennya mozhe buti formalizovane u vimozi shob konkretnij komp yuter buv zdatnij kopiyuvati povedinku universalnoyi mashini Tyuringa Pershim komp yuterom yakij zadovolniv taku umovu vvazhayetsya mashina Z3 stvorena Konradom Cuze 1941 roku Zastosuvannya komp yuteriv Trivimirna karta dilyanki zemnoyi poverhni pobudovana za dopomogoyu komp yuternoyi programi Nettop u roli ofisnoyi ATS pobudovanoyi na Asterisk Pershi komp yuteri stvoryuvali vinyatkovo dlya obchislen sho vidobrazheno v nazvah komp yuter i EOM Navit najprimitivnishi komp yuteri u bagato raziv perevershuyut v comu lyudej yaksho ne brati do uvagi mozhlivosti deyakih unikalnih lyudej lichilnikiv Ne vipadkovo pershoyu visokorivnevoyu movoyu programuvannya buv Fortran priznachenij vinyatkovo dlya vikonannya matematichnih rozrahunkiv Inshoyu sferoyu zastosuvannya komp yuteriv stali bazi danih Nasampered voni buli potribni uryadam i bankam yaki vimagali vzhe skladnishih komp yuteriv z rozvinenimi sistemami vvedennya vivedennya ta zberigannya informaciyi Dlya takih cilej rozrobili movu Kobol Zgodom z yavilisya SKBD z vlasnimi movami programuvannya Tretim zastosuvannyam stalo upravlinnya vsilyakimi pristroyami Tut rozvitok jshov vid vuzkospecializovanih pristroyiv chasto analogovih do postupovogo vprovadzhennya standartnih komp yuternih sistem na yakih zapuskayut kerivni programi Krim togo vse bilsha chastina tehnichnih pristroyiv maye u svoyemu skladi kerivnij komp yuter Komp yuteri rozvinulisya nastilki sho stali golovnim informacijnim instrumentom yak v ofisi tak i vdoma Teper majzhe bud yaka robota z informaciyeyu najchastishe zdijsnyuyetsya cherez komp yuter nabir tekstu chi pereglyad filmiv Ce stosuyetsya yak zberigannya informaciyi tak i yiyi peresilannya kanalami zv yazku Osnovne zastosuvannya suchasnih domashnih komp yuteriv navigaciya v Interneti ta igri Suchasni superkomp yuteri vikoristovuyut dlya komp yuternogo modelyuvannya skladnih fizichnih biologichnih meteorologichnih ta inshih procesiv i virishennya prikladnih zavdan takih yak modelyuvannya yadernih reakcij abo klimatichnih zmin Deyaki proyekti provodyatsya za dopomogoyu rozpodilenih obchislen koli velika kilkist vidnosno slabkih komp yuteriv odnochasno pracyuye nad nevelikimi chastinami zagalnogo zavdannya formuyuchi v takij sposib duzhe potuzhnu komp yuternu sistemu Odniyeyu iz skladnih sfer zastosuvannya komp yuteriv ye shtuchnij intelekt zastosuvannya obchislen dlya virishennya takih zavdan de nemaye chitko viznachenih standartnih algoritmiv a yih poshuk viprobovuvannya ta rozrobka postijno pokrashuyutsya Prikladi takih zavdan igri mashinnij pereklad tekstu poshuk tekstu ekspertni sistemi sintez movlennya komp yuternij zir poshuk i analiz radiohvil z kosmosu stvorennya obraziv neisnuyuchih lyudej Matematichni modeliMashina fon Nejmana Universalna mashina Tyuringa Mashina Posta Nanokomp yuter Kvantovij komp yuter Biokomp yuter Edlmana Kincevij bioavtomat ShapiroArhitektura komp yuterivArhitektura fon Nejmana Garvardska arhitektura Arhitektura personalnogo komp yutera Klasifikaciya paralelnih obchislyuvalnih sistem Komp yuterna pam yat ProcesorDiv takozhAnalogovij komp yuter Elektronna obchislyuvalna mashina Obchislyuvalna potuzhnist komp yutera Transp yuter Obchislyuvalnij centr Komp yuterna merezha Komp yuterna mova Komp yuternij sleng Lyudino mashinna vzayemodiya Aparatne zabezpechennya Kriptografiya Komp yuterizaciya Virtualna realnist Mova modelyuvannya Radyanska komp yuterna tehnika Hronologiya rozvitku obchislyuvalnoyi tehniki v Ukrayini Mova programuvannya Interfejs koristuvacha Form faktori elektronno obchislyuvalnih mashin Kalkulyator Smartfon Kishenkovij komp yuter Planshetnij komp yuter Smartbuk Ultrabuk Netbuk Subnoutbuk Noutbuk Personalnij komp yuter Velokomp yuter Karp yuter Bortovij komp yuter GridPrimitki Arhiv originalu za 16 Listopada 2012 Procitovano 11 Lipnya 2012 LiteraturaInformatika Komp yuterna tehnika Komp yuterni tehnologiyi Kiyiv Akademiya 2002 704 s Leontev V P Novejshaya enciklopediya personalnogo kompyutera OLMA Media Grupp OLMA PRESS Obrazovanie 2006 S 896 Rudenko V D Makarchuk O M Patlanzhoglu M O Praktichnij kurs informatiki Kiyiv Feniks 1996 S 418 Yarmush O V Redko M M Informatika i komp yuterna tehnika Kiyiv Visha osvita 2006 S 359 Gurzhij A M Povoroznyuk N I Samsonov V V Informatika ta informacijni tehnologiyi Harkiv OOO Kompaniya SMIT 2003 S 352 Informatika Komp yuterna tehnika Komp yuterni tehnologiyi Kiyiv Karavela 2011 S 592 Klimenko O F Golovko N R Sharapov O D Informatika ta komp yuterna tehnika Kiyiv KNEU 2002 S 534 Obchislyuvalna tehnika istoriya rozvitku vid lampovih komp yuteriv do komp yuteriv na integralnih shemah monografiya V I Zacerkovnij V V Litvinov V P Klimenko Chernig derzh in t ekonomiki i upr Nizhin NDU im M Gogolya 2013 438 s ris tabl PosilannyaKomp yuter u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Komp yuter u Vikishovishi Fotografiyi radyanskih komp yuteriv 12 Sichnya 2013 u Wayback Machine Virtualnij komp yuternij muzej 9 Travnya 2012 u Wayback Machine Vpliv komp yutera na lyudinu 12 Travnya 2012 u Wayback Machine Kazanskij komp yuternij muzej 19 Serpnya 2011 u Wayback Machine http overcomp ru 23 Chervnya 2012 u Wayback Machine Vseredini komp yutera angl istoriya komp yuternoyi tehniki Istoriya rozvitku informacijnih tehnologij v Ukrayini 21 Lipnya 2019 u Wayback Machine