Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обчи́слювальна те́хніка — найважливіший компонент процесу обчислень і обробки даних. Першими пристосуваннями для обчислень були, ймовірно, лічильні палички, які й сьогодні використовуються в початкових класах багатьох шкіл для навчання лічбі. Розвиваючись, ці пристосування ставали складнішими, наприклад, такими як фінікійські глиняні фігурки, також призначені для наочного подання кількості, однак для зручності поміщались при цьому у спеціальні контейнери. Такими пристосуваннями, схоже, користувались торговці і рахівники того часу.
Поступово з найпростіших пристосувань для рахунку народжувались складніші пристрої: абак (рахівниця), логарифмічна лінійка, механічний арифмометр, електронний комп'ютер. Незважаючи на простоту ранніх обчислювальних пристроїв, досвідчений рахівник може отримати результат за допомогою простих засобів навіть швидше, ніж деякі власники сучасних калькуляторів. Природно, сама по собі, продуктивність і швидкість рахунку сучасних обчислювальних пристроїв давно вже перевершують можливості найвидатнішої людини-рахівника.
Ранні пристосування та пристрої для лічби
Людство навчилось користуватись найпростішими лічильними пристроями тисячі років тому. Найбільш затребуваною виявилась необхідність визначати кількість предметів, що використовуються у міновій торгівлі. Одним з найпростіших рішень було використання масового еквівалента предмета обміну, що не вимагало точного перерахунку кількості його складових. Для цього використовувались найпростіші балансирні ваги, які стали, таким чином, одним з перших пристроїв для кількісного визначення маси.
Порівняно складним пристосуванням для рахунку могли бути чотки, застосовувані в практиці багатьох релігій. Віряни як на рахівниці відраховували на зернах чоток кількість виголошених молитов, а при проході повного кола чоток пересували на окремому хвостику особливі зерна-лічильники, які означали кількість відлічених кіл.
Немеханічні обчислювальні пристрої
- 3000 років до н. е. — у стародавньому Вавилоні була винайдена перша рахівниця — абак. Кількість підрахованих предметів відповідало числу пересунутих кісточок цього інструменту.
- 500 років до н. е. — у Китаї з'явився більш «сучасний» варіант абаку з кісточками на стрижнях — суаньпань. Одним із різновидів суаньпань є російська рахівниця, яка іноді використовується і нині.
Механічні обчислювальні пристрої
- 87 рік до н. е. — у Греції був виготовлений «антикітерський механізм» — механічний пристрій на базі зубчастих передач, що був спеціалізованим астрономічним обчислювачем. Обчислення виконувались з'єднанням понад 30 бронзових коліс і кількох циферблатів; для обчислення місячних фаз використовувалась диференціальна передача, винахід якої дослідники довгий час датували не раніше XVI століття. З відходом античності навички створення таких пристроїв були забуті; знадобилось близько півтори тисячі років, щоб люди знову навчились створювати схожі за складністю механізми.
- 1492 рік — Леонардо да Вінчі в одному зі своїх щоденників намалював ескіз 13-розрядного підсумовувального пристрою з десятизубними кільцями. Пристрій, що працює на базі цих креслень було збудовано лише у XX столітті, підтвердивши реальність проекту Леонардо да Вінчі.
- 1623 рік — Вільгельм Шиккард, професор університету Тюбінгену, розробив пристрій на основі зубчастих коліс для додавання і віднімання шестирозрядних десяткових чисел. Невідомо чи був пристрій збудований за життя винахідника, 1960 він був відтворений і був цілком працездатним.
- 1630 рік — Річард Деламейн створив кругову логарифмічну лінійку.
- 1642 рік — Блез Паскаль представив «Паскаліну» — перший реально здійснений і такий, що отримав широку популярність механічний цифровий обчислювальний пристрій. Прототип приладу додавав та віднімав п'ятирозрядні десяткові числа. Паскаль виготовив понад десять таких обчислювачів, причому останні моделі оперували числами з вісьмома десятковими розрядами.
- 1673 рік — відомий німецький філософ і математик Ґотфрід Вільгельм Лейбніц збудував механічний калькулятор, який за допомогою двійкової системи числення виконував множення, ділення, додавання і віднімання. Двійкова система числення — базова в усіх сучасних комп'ютерах. Однак до 1940-х багато розробок (зокрема машина Чарльза Беббіджа і навіть ENIAC 1945 року) були засновані на складнішій у реалізації десятковій системі.
- Джон Непер зауважив, що множення та ділення чисел може бути виконано додаванням і відніманням логарифмів цих чисел. Дійсні числа можуть бути представлені інтервалами довжин на лінійці, і це лягло в основу обчислень за допомогою логарифмічної лінійки, що дозволило виконувати множення та ділення набагато швидше. Логарифмічні лінійки використовувались кількома поколіннями інженерів та інших професіоналів до появи кишенькових калькуляторів. Інженери програми «Аполлон» відправили людей на Місяць, виконавши на логарифмічних лінійках усі обчислення, багато з яких вимагали точності у 3-4 знаки.
- 1723 рік — німецький математик і астроном на основі робіт Вільгельма Лейбніца створив . Машина розраховувала частку та кількість послідовних операцій додавання при множенні чисел. Крім того, в ній була передбачена можливість контролю за правильністю введення даних.
- 1786 рік — німецький військовий інженер Іоган Мюллер висунув ідею «різницевої машини» — спеціалізованого калькулятора для табулювання логарифмів, що обчислюються методом різниць. Калькулятор, побудований на ступінчастих валиках Лейбніца, вийшов достатньо невеликим (13 см в висоту і 30 см у діаметрі), але при цьому міг виконувати чотири арифметичні дії над 14-розрядними числами.
- 1801 рік — Жозеф Марі Жаккар збудував ткацький верстат з програмним керуванням, програма роботи якого задавалась комплектом перфокарт.
- 1820 рік — перший промисловий випуск арифмометрів. Першість належить французу . Механічні калькулятори використовувались до 1970-х років, коли були витіснені електронними пристроями.
- 1822 рік — англійський математик Чарлз Беббідж винайшов, але не зміг побудувати, першу різницеву машину (спеціалізований арифмометр для автоматичної побудови математичних таблиць) — Різницеву машину Чарлза Беббіджа.
- 1855 рік — Ґеорґ Шойц з сином Едвардом (швед. Georg & Edvard Scheutz) зі Стокгольма збудували першу (різницеву машину) на основі робіт Чарлза Беббіджа.
- 1876 рік — російський математик Чебишов Пафнутій Львович створив сумувальний апарат з безперервною передачею десятків. 1881 він також сконструював до нього приставку для множення і ділення (Арифмометр Чебишова).
- 1884–1887 — Герман Голлеріт розробив електричну , яка використовувалась у переписах населення США 1890 і 1900 років, а також в Російській імперії 1897 року.
- 1912 рік — створена машина для інтегрування звичайних диференціальних рівнянь за проектом російського вченого Крилова.
- 1927 рік — в Массачусетському технологічному інституті (MIT) була створена аналогова обчислювальна машина.
- 1938 рік — німецький інженер Конрад Цузе побудував свою першу машину, названу Z1. Це повністю механічна програмувальна цифрова машина. Модель була пробною і в практичній роботі не використовувалась. Її відновлена копія зберігається у Німецькому технічному музеї в Берліні. Того ж року Цузе почав створення машини (Спочатку ці машини називались V1 і V2. Німецькою це звучить як «Фау1» і «Фау2» і щоб їх не плутали з однойменними ракетами, обчислювальні машини перейменували у Z1 і Z2).
Електронні обчислювальні машини
Калькулятори продовжували розвиватись, але комп'ютери додали найважливіший елемент — умовні команди та більше пам'яті, що дозволило автоматизувати численні розрахунки і взагалі, автоматизувати багато завдань з обробки текстів. Комп'ютерна технологія зазнавала значних змін кожні десять років, починаючи з 1940 року.
Обчислювальна техніка стала платформою для інших завдань, не тільки обчислень, таких як автоматизація процесів, електронних засобів зв'язку, контроль обладнання, розваги, освіта тощо. Кожна галузь у свою чергу, запровадила власні вимоги для обладнання, яке розвивається відповідно до цих вимог.
Перші комп'ютери вимагали від операторів доволі багато ручної рутинної роботи із введення даних і супроводження обчислень.
Зазвичай вирізняють чотири покоління електронної обчислювальної техніки. Швидкий розвиток і розповсюдження комп'ютери одержали починаючи з третього покоління. Під терміном «П'яте покоління ЕОМ» відомий невдалий проект японської держави зі створення комп'ютерів нового типу і підвищеної продуктивності (завершився 1992). Також часто під цим терміном маються на увазі квантові комп'ютери, днк-комп'ютери та інші перспективні, експериментальні обчислювальні технології.
Покоління комп'ютерів (англ. generations of computers) класифікує їх за ступенем розвитку апаратних і програмних засобів. Покоління визначається елементною базою, архітектурою та обчислювальними можливостями.
Покоління ЕОМ:
- І — використання електровакуумних ламп (ENIAC, МЕОМ)
- ІІ — використання транзисторів
- ІІІ — використання інтегральних схем
- IV — використання мікропроцесорів
- V — поки що не існують, передбачається[], що вони будуть створені з використанням надвеликих інтегрованих схем, базуватимуться на сучасних досягненнях біології (біотехнології), фізики, хімії та матимуть штучний інтелект.[]
Див. також
Джерела
- , A History of Modern Computing [ 18 листопада 2015 у Wayback Machine.], MIT Press, 1998
Посилання
- 1685/history.htm Хронологія створення обчислювальних машин[недоступне посилання з червня 2019]
- Історія комп'ютера [ 11 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Колдовский М. Еволюція комп'ютерної індустрії [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://infocom.uz/2004/01/19/naikratchayshaya-vsemirnaya-istoriya-kompyuterostroeniya-s-drevnih-vremen-i-do-nashih-dney/ [ 9 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obchi slyuvalna te hnika najvazhlivishij komponent procesu obchislen i obrobki danih Pershimi pristosuvannyami dlya obchislen buli jmovirno lichilni palichki yaki j sogodni vikoristovuyutsya v pochatkovih klasah bagatoh shkil dlya navchannya lichbi Rozvivayuchis ci pristosuvannya stavali skladnishimi napriklad takimi yak finikijski glinyani figurki takozh priznacheni dlya naochnogo podannya kilkosti odnak dlya zruchnosti pomishalis pri comu u specialni kontejneri Takimi pristosuvannyami shozhe koristuvalis torgovci i rahivniki togo chasu Postupovo z najprostishih pristosuvan dlya rahunku narodzhuvalis skladnishi pristroyi abak rahivnicya logarifmichna linijka mehanichnij arifmometr elektronnij komp yuter Nezvazhayuchi na prostotu rannih obchislyuvalnih pristroyiv dosvidchenij rahivnik mozhe otrimati rezultat za dopomogoyu prostih zasobiv navit shvidshe nizh deyaki vlasniki suchasnih kalkulyatoriv Prirodno sama po sobi produktivnist i shvidkist rahunku suchasnih obchislyuvalnih pristroyiv davno vzhe perevershuyut mozhlivosti najvidatnishoyi lyudini rahivnika Ranni pristosuvannya ta pristroyi dlya lichbiLyudstvo navchilos koristuvatis najprostishimi lichilnimi pristroyami tisyachi rokiv tomu Najbilsh zatrebuvanoyu viyavilas neobhidnist viznachati kilkist predmetiv sho vikoristovuyutsya u minovij torgivli Odnim z najprostishih rishen bulo vikoristannya masovogo ekvivalenta predmeta obminu sho ne vimagalo tochnogo pererahunku kilkosti jogo skladovih Dlya cogo vikoristovuvalis najprostishi balansirni vagi yaki stali takim chinom odnim z pershih pristroyiv dlya kilkisnogo viznachennya masi Porivnyano skladnim pristosuvannyam dlya rahunku mogli buti chotki zastosovuvani v praktici bagatoh religij Viryani yak na rahivnici vidrahovuvali na zernah chotok kilkist vigoloshenih molitov a pri prohodi povnogo kola chotok peresuvali na okremomu hvostiku osoblivi zerna lichilniki yaki oznachali kilkist vidlichenih kil Zirochki ta shesterni buli sercem mehanichnih pristroyiv dlya lichbiNemehanichni obchislyuvalni pristroyi3000 rokiv do n e u starodavnomu Vaviloni bula vinajdena persha rahivnicya abak Kilkist pidrahovanih predmetiv vidpovidalo chislu peresunutih kistochok cogo instrumentu 500 rokiv do n e u Kitayi z yavivsya bilsh suchasnij variant abaku z kistochkami na strizhnyah suanpan Odnim iz riznovidiv suanpan ye rosijska rahivnicya yaka inodi vikoristovuyetsya i nini Mehanichni obchislyuvalni pristroyi87 rik do n e u Greciyi buv vigotovlenij antikiterskij mehanizm mehanichnij pristrij na bazi zubchastih peredach sho buv specializovanim astronomichnim obchislyuvachem Obchislennya vikonuvalis z yednannyam ponad 30 bronzovih kolis i kilkoh ciferblativ dlya obchislennya misyachnih faz vikoristovuvalas diferencialna peredacha vinahid yakoyi doslidniki dovgij chas datuvali ne ranishe XVI stolittya Z vidhodom antichnosti navichki stvorennya takih pristroyiv buli zabuti znadobilos blizko pivtori tisyachi rokiv shob lyudi znovu navchilis stvoryuvati shozhi za skladnistyu mehanizmi 1492 rik Leonardo da Vinchi v odnomu zi svoyih shodennikiv namalyuvav eskiz 13 rozryadnogo pidsumovuvalnogo pristroyu z desyatizubnimi kilcyami Pristrij sho pracyuye na bazi cih kreslen bulo zbudovano lishe u XX stolitti pidtverdivshi realnist proektu Leonardo da Vinchi Pidsumovuvalna mashina Paskalya 1623 rik Vilgelm Shikkard profesor universitetu Tyubingenu rozrobiv pristrij na osnovi zubchastih kolis dlya dodavannya i vidnimannya shestirozryadnih desyatkovih chisel Nevidomo chi buv pristrij zbudovanij za zhittya vinahidnika 1960 vin buv vidtvorenij i buv cilkom pracezdatnim Lichilnij godinnik Vilgelma Shikarda 1630 rik Richard Delamejn stvoriv krugovu logarifmichnu linijku 1642 rik Blez Paskal predstaviv Paskalinu pershij realno zdijsnenij i takij sho otrimav shiroku populyarnist mehanichnij cifrovij obchislyuvalnij pristrij Prototip priladu dodavav ta vidnimav p yatirozryadni desyatkovi chisla Paskal vigotoviv ponad desyat takih obchislyuvachiv prichomu ostanni modeli operuvali chislami z vismoma desyatkovimi rozryadami 1673 rik vidomij nimeckij filosof i matematik Gotfrid Vilgelm Lejbnic zbuduvav mehanichnij kalkulyator yakij za dopomogoyu dvijkovoyi sistemi chislennya vikonuvav mnozhennya dilennya dodavannya i vidnimannya Dvijkova sistema chislennya bazova v usih suchasnih komp yuterah Odnak do 1940 h bagato rozrobok zokrema mashina Charlza Bebbidzha i navit ENIAC 1945 roku buli zasnovani na skladnishij u realizaciyi desyatkovij sistemi Dzhon Neper zauvazhiv sho mnozhennya ta dilennya chisel mozhe buti vikonano dodavannyam i vidnimannyam logarifmiv cih chisel Dijsni chisla mozhut buti predstavleni intervalami dovzhin na linijci i ce lyaglo v osnovu obchislen za dopomogoyu logarifmichnoyi linijki sho dozvolilo vikonuvati mnozhennya ta dilennya nabagato shvidshe Logarifmichni linijki vikoristovuvalis kilkoma pokolinnyami inzheneriv ta inshih profesionaliv do poyavi kishenkovih kalkulyatoriv Inzheneri programi Apollon vidpravili lyudej na Misyac vikonavshi na logarifmichnih linijkah usi obchislennya bagato z yakih vimagali tochnosti u 3 4 znaki 1723 rik nimeckij matematik i astronom na osnovi robit Vilgelma Lejbnica stvoriv Mashina rozrahovuvala chastku ta kilkist poslidovnih operacij dodavannya pri mnozhenni chisel Krim togo v nij bula peredbachena mozhlivist kontrolyu za pravilnistyu vvedennya danih 1786 rik nimeckij vijskovij inzhener Iogan Myuller visunuv ideyu riznicevoyi mashini specializovanogo kalkulyatora dlya tabulyuvannya logarifmiv sho obchislyuyutsya metodom riznic Kalkulyator pobudovanij na stupinchastih valikah Lejbnica vijshov dostatno nevelikim 13 sm v visotu i 30 sm u diametri ale pri comu mig vikonuvati chotiri arifmetichni diyi nad 14 rozryadnimi chislami 1801 rik Zhozef Mari Zhakkar zbuduvav tkackij verstat z programnim keruvannyam programa roboti yakogo zadavalas komplektom perfokart 1820 rik pershij promislovij vipusk arifmometriv Pershist nalezhit francuzu Mehanichni kalkulyatori vikoristovuvalis do 1970 h rokiv koli buli vitisneni elektronnimi pristroyami 1822 rik anglijskij matematik Charlz Bebbidzh vinajshov ale ne zmig pobuduvati pershu riznicevu mashinu specializovanij arifmometr dlya avtomatichnoyi pobudovi matematichnih tablic Riznicevu mashinu Charlza Bebbidzha 1855 rik Georg Shojc z sinom Edvardom shved Georg amp Edvard Scheutz zi Stokgolma zbuduvali pershu riznicevu mashinu na osnovi robit Charlza Bebbidzha 1876 rik rosijskij matematik Chebishov Pafnutij Lvovich stvoriv sumuvalnij aparat z bezperervnoyu peredacheyu desyatkiv 1881 vin takozh skonstruyuvav do nogo pristavku dlya mnozhennya i dilennya Arifmometr Chebishova 1884 1887 German Gollerit rozrobiv elektrichnu yaka vikoristovuvalas u perepisah naselennya SShA 1890 i 1900 rokiv a takozh v Rosijskij imperiyi 1897 roku 1912 rik stvorena mashina dlya integruvannya zvichajnih diferencialnih rivnyan za proektom rosijskogo vchenogo Krilova 1927 rik v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti MIT bula stvorena analogova obchislyuvalna mashina 1938 rik nimeckij inzhener Konrad Cuze pobuduvav svoyu pershu mashinu nazvanu Z1 Ce povnistyu mehanichna programuvalna cifrova mashina Model bula probnoyu i v praktichnij roboti ne vikoristovuvalas Yiyi vidnovlena kopiya zberigayetsya u Nimeckomu tehnichnomu muzeyi v Berlini Togo zh roku Cuze pochav stvorennya mashini Spochatku ci mashini nazivalis V1 i V2 Nimeckoyu ce zvuchit yak Fau1 i Fau2 i shob yih ne plutali z odnojmennimi raketami obchislyuvalni mashini perejmenuvali u Z1 i Z2 Elektronni obchislyuvalni mashiniDokladnishe Komp yuter Kalkulyatori prodovzhuvali rozvivatis ale komp yuteri dodali najvazhlivishij element umovni komandi ta bilshe pam yati sho dozvolilo avtomatizuvati chislenni rozrahunki i vzagali avtomatizuvati bagato zavdan z obrobki tekstiv Komp yuterna tehnologiya zaznavala znachnih zmin kozhni desyat rokiv pochinayuchi z 1940 roku Obchislyuvalna tehnika stala platformoyu dlya inshih zavdan ne tilki obchislen takih yak avtomatizaciya procesiv elektronnih zasobiv zv yazku kontrol obladnannya rozvagi osvita tosho Kozhna galuz u svoyu chergu zaprovadila vlasni vimogi dlya obladnannya yake rozvivayetsya vidpovidno do cih vimog Pershi komp yuteri vimagali vid operatoriv dovoli bagato ruchnoyi rutinnoyi roboti iz vvedennya danih i suprovodzhennya obchislen Superkomp yuter Kolumbiya v doslidnickomu centri NASA Zazvichaj viriznyayut chotiri pokolinnya elektronnoyi obchislyuvalnoyi tehniki Shvidkij rozvitok i rozpovsyudzhennya komp yuteri oderzhali pochinayuchi z tretogo pokolinnya Pid terminom P yate pokolinnya EOM vidomij nevdalij proekt yaponskoyi derzhavi zi stvorennya komp yuteriv novogo tipu i pidvishenoyi produktivnosti zavershivsya 1992 Takozh chasto pid cim terminom mayutsya na uvazi kvantovi komp yuteri dnk komp yuteri ta inshi perspektivni eksperimentalni obchislyuvalni tehnologiyi Pokolinnya komp yuteriv angl generations of computers klasifikuye yih za stupenem rozvitku aparatnih i programnih zasobiv Pokolinnya viznachayetsya elementnoyu bazoyu arhitekturoyu ta obchislyuvalnimi mozhlivostyami Pokolinnya EOM I vikoristannya elektrovakuumnih lamp ENIAC MEOM II vikoristannya tranzistoriv III vikoristannya integralnih shem IV vikoristannya mikroprocesoriv V poki sho ne isnuyut peredbachayetsya de sho voni budut stvoreni z vikoristannyam nadvelikih integrovanih shem bazuvatimutsya na suchasnih dosyagnennyah biologiyi biotehnologiyi fiziki himiyi ta matimut shtuchnij intelekt dzherelo Div takozhInnovatori kniga Dzherela A History of Modern Computing 18 listopada 2015 u Wayback Machine MIT Press 1998Posilannya1685 history htm Hronologiya stvorennya obchislyuvalnih mashin nedostupne posilannya z chervnya 2019 Istoriya komp yutera 11 chervnya 2010 u Wayback Machine Koldovskij M Evolyuciya komp yuternoyi industriyi 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros http infocom uz 2004 01 19 naikratchayshaya vsemirnaya istoriya kompyuterostroeniya s drevnih vremen i do nashih dney 9 listopada 2010 u Wayback Machine