Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Калькулятор Паскаля механічний калькулятор створений у 1642 році французьким математиком фізиком літератором та філософо

Паскаліна

Паскаліна

Калькулятор Паскаля — механічний калькулятор створений у 1642 році французьким математиком, фізиком, літератором та філософом Блезом Паскалем.

Калькулятор Паскаля
Дата створення / заснування 1642
image
Названо на честь Блез Паскаль
З матеріалу деревина і мідь
Першовідкривач або винахідник Блез Паскаль
Створено для Етьєн Паскаль
Кількість 50[1]
image Калькулятор Паскаля у Вікісховищі

Будова

Блез Паскаль створив свій калькулятор у віці 19 років, спостерігаючи за роботою свого батька, який працював збірником податків і був змушений часто виконувати довгі і обтяжливі розрахунки. Машина Паскаля являла собою механічний пристрій у вигляді шухлядки з численними, пов'язаними один з одним зубчастою передачою, шестернями. Числа вводилися в машину за допомогою відповідного повороту набірних коліщат. На кожне з цих коліщат, що відповідали одному десятковому розряду числа, були нанесені поділки від 0 до 9. При введенні числа, коліщатка прокручувалися до відповідної цифри. Зробивши повний оберт надлишок над цифрою 9 коліщатко переносило на сусідній розряд, зсуваючи сусіднє коліщатко на 1 позицію. Перші варіанти «Паскаліни» мали п'ять зубчастих коліс, пізніше їх кількість збільшилася до шести або навіть восьми, що дозволяло працювати з великими числами, аж до 9999999.

Відповідь з'являлася у верхній частині металевого корпусу. Обертання коліщат було можливе лише в одному напрямку, виключаючи можливість безпосереднього оперування від'ємними числами. Тим не менше, машина Паскаля дозволяла виконувати не лише додавання, але й інші операції, але вимагала при цьому застосування досить незручної процедури повторення складання. Віднімання виконувалось за допомогою доповнень до дев'ятки, які для допомоги користувачу з'являлися у віконці, розміщеному над виставленим оригінальним значенням.

Значення винаходу

Незважаючи на переваги автоматичних обчислень використання десяткової машини для фінансових розрахунків у рамках діючої в той час у Франції грошової системи було важким. Розрахунки велися в ліврах, су та деньє. У ліврі нараховувалося 20 су, в су — 12 деньє. Зрозуміло що використання десяткової системи ускладнювало і без того нелегкий процес обчислень.

Тим не менше, приблизно за 10 років Паскаль побудував близько 50 і навіть зумів продати більше десяти варіантів своєї машини. Незважаючи на загальне захоплення, машина не принесла багатства своєму творцю. Складність і висока вартість машини в поєднанні з невеликими обчислювальними здібностями служили перешкодою її широкому поширенню. Тим не менш, закладений в основу «Паскаліни» принцип пов'язаних коліс майже на три століття став основою для більшості створюваних .

Машина Паскаля стала другим реально працюючим обчислювальним пристроєм після рахівника (нім. Wilhelm Schickard), створеного в 1623 році.

У 1799 році перехід Франції на метричну систему, торкнувся також її грошової системи, яка стала, нарешті, десятковою. Однак, практично до початку XIX століття створення та використання обчислювальних машин залишалося невигідним. Лише в 1820 році Шарль Ксав'є Тома де Кольмар (англ. Charles Xavier Thomas de Colmar) запатентував перший механічний калькулятор, який став комерційно успішним.

Див. також

Література

  • , Histoire universelle des chiffres, Éditions Seghers, Paris, 1981
  • , Le Génie de Pascal, Librairie Hachette, Paris, 1924
  • , Recueil de plusieurs machines de nouvelle invention, Jean Batiste Coignard, Paris, France, 1700 (онлайн-версія)
  • , The Universal History of Numbers, vol. 3 : The Computer and the Information Revolution, The Harvill Press, Londres, 2000
  • , Mechanical arithmetic, or The history of the counting machine, Washington Institute, Chicago, 1916
  • , Origin of modern calculating machines, The western society of engineers, Chicago, 1921
  • , Bit by Bit, An illustrated history of Computers, Ticknor and Fields, New York (New York), 1984
  • Computers, Greenwood, 2005
  • The universal history of computing, John Wiley & sons, New York, 2001
  • Giant Brains, or Machines That Think, , New York, 1949
  • , Les Machines Arithmétiques de Blaise Pascal, Muséum Henri-Lecoq, Clermont-Ferrand, 2011
  1. https://www.britannica.com/technology/Pascaline

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kalkulyator Paskalya mehanichnij kalkulyator stvorenij u 1642 roci francuzkim matematikom fizikom literatorom ta filosofom Blezom Paskalem Kalkulyator PaskalyaData stvorennya zasnuvannya1642Nazvano na chestBlez PaskalZ materialuderevina i midPershovidkrivach abo vinahidnikBlez PaskalStvoreno dlyaEtyen PaskalKilkist50 1 Kalkulyator Paskalya u VikishovishiBudovaBlez Paskal stvoriv svij kalkulyator u vici 19 rokiv sposterigayuchi za robotoyu svogo batka yakij pracyuvav zbirnikom podatkiv i buv zmushenij chasto vikonuvati dovgi i obtyazhlivi rozrahunki Mashina Paskalya yavlyala soboyu mehanichnij pristrij u viglyadi shuhlyadki z chislennimi pov yazanimi odin z odnim zubchastoyu peredachoyu shesternyami Chisla vvodilisya v mashinu za dopomogoyu vidpovidnogo povorotu nabirnih kolishat Na kozhne z cih kolishat sho vidpovidali odnomu desyatkovomu rozryadu chisla buli naneseni podilki vid 0 do 9 Pri vvedenni chisla kolishatka prokruchuvalisya do vidpovidnoyi cifri Zrobivshi povnij obert nadlishok nad cifroyu 9 kolishatko perenosilo na susidnij rozryad zsuvayuchi susidnye kolishatko na 1 poziciyu Pershi varianti Paskalini mali p yat zubchastih kolis piznishe yih kilkist zbilshilasya do shesti abo navit vosmi sho dozvolyalo pracyuvati z velikimi chislami azh do 9999999 Vidpovid z yavlyalasya u verhnij chastini metalevogo korpusu Obertannya kolishat bulo mozhlive lishe v odnomu napryamku viklyuchayuchi mozhlivist bezposerednogo operuvannya vid yemnimi chislami Tim ne menshe mashina Paskalya dozvolyala vikonuvati ne lishe dodavannya ale j inshi operaciyi ale vimagala pri comu zastosuvannya dosit nezruchnoyi proceduri povtorennya skladannya Vidnimannya vikonuvalos za dopomogoyu dopovnen do dev yatki yaki dlya dopomogi koristuvachu z yavlyalisya u vikonci rozmishenomu nad vistavlenim originalnim znachennyam Znachennya vinahoduNezvazhayuchi na perevagi avtomatichnih obchislen vikoristannya desyatkovoyi mashini dlya finansovih rozrahunkiv u ramkah diyuchoyi v toj chas u Franciyi groshovoyi sistemi bulo vazhkim Rozrahunki velisya v livrah su ta denye U livri narahovuvalosya 20 su v su 12 denye Zrozumilo sho vikoristannya desyatkovoyi sistemi uskladnyuvalo i bez togo nelegkij proces obchislen Tim ne menshe priblizno za 10 rokiv Paskal pobuduvav blizko 50 i navit zumiv prodati bilshe desyati variantiv svoyeyi mashini Nezvazhayuchi na zagalne zahoplennya mashina ne prinesla bagatstva svoyemu tvorcyu Skladnist i visoka vartist mashini v poyednanni z nevelikimi obchislyuvalnimi zdibnostyami sluzhili pereshkodoyu yiyi shirokomu poshirennyu Tim ne mensh zakladenij v osnovu Paskalini princip pov yazanih kolis majzhe na tri stolittya stav osnovoyu dlya bilshosti stvoryuvanih Mashina Paskalya stala drugim realno pracyuyuchim obchislyuvalnim pristroyem pislya rahivnika nim Wilhelm Schickard stvorenogo v 1623 roci U 1799 roci perehid Franciyi na metrichnu sistemu torknuvsya takozh yiyi groshovoyi sistemi yaka stala nareshti desyatkovoyu Odnak praktichno do pochatku XIX stolittya stvorennya ta vikoristannya obchislyuvalnih mashin zalishalosya nevigidnim Lishe v 1820 roci Sharl Ksav ye Toma de Kolmar angl Charles Xavier Thomas de Colmar zapatentuvav pershij mehanichnij kalkulyator yakij stav komercijno uspishnim Div takozhArifmometr Logarifmichna linijka KalkulyatorLiteratura Histoire universelle des chiffres Editions Seghers Paris 1981 ISBN 2 221 50205 1 Le Genie de Pascal Librairie Hachette Paris 1924 Recueil de plusieurs machines de nouvelle invention Jean Batiste Coignard Paris France 1700 onlajn versiya The Universal History of Numbers vol 3 The Computer and the Information Revolution The Harvill Press Londres 2000 ISBN 978 1 86046 738 7 Mechanical arithmetic or The history of the counting machine Washington Institute Chicago 1916 Origin of modern calculating machines The western society of engineers Chicago 1921 Bit by Bit An illustrated history of Computers Ticknor and Fields New York New York 1984 ISBN 0 89919 268 8 Computers Greenwood 2005 ISBN 978 0 313 33149 7 The universal history of computing John Wiley amp sons New York 2001 ISBN 0 471 44147 3 Giant Brains or Machines That Think John Wiley amp Sons New York 1949 Les Machines Arithmetiques de Blaise Pascal Museum Henri Lecoq Clermont Ferrand 2011 ISBN 978 2 9528068 4 8https www britannica com technology Pascaline

Дата публікації:
Топ