Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́вельський райо́н — колишній район у Волинській області. Районний центр: місто Ковель. Ковельський район утворено у 1940 році.
| Ковельський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Волинська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Волинська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 0722100000 | ||||
| Утворений: | 1939 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
| Населення: | ▬ 40457 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 1723 км² | ||||
| Густота: | 23.6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3352 | ||||
| Поштові індекси: | 45000—45093 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | місто Ковель | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 4 | ||||
| Сільські ради: | 28 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 4 | ||||
| Села: | 91 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Броїло Андрій Петрович | ||||
| Голова РДА: | Кульцман Роман Ярославович (заступник голови) | ||||
| Вебсторінка: | Ковельська РДА | ||||
| Адреса: | 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 73 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Населення району — 40 549 осіб, площа 1,723 км². До складу району входить 2 селища та 91 село.
Географія
Ковельський район повністю розташований в зоні мішаних лісів. З деревних порід розповсюдженні сосна, береза, вільха. Поверхня рівнинна, відноситься до Поліської низовини, яка є частиною Східноєвропейської рівнини. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, , луки та болотисті.
З-поміж корисних копалин є поклади торфу, сапропелю, піску, глини, крейди, вапняку.
Район відноситься до басейну двох правих приток Прип'яті: Турії та Стоходу. Турія протікає в західній частині району, Стохід — у східній. Також районом протікають річки Воронка та Рудка, що впадають в Турію.
В районі багато озер, зокрема , Кричевичське, Любитівське, , Нечимне, Охотин, Повурське, Уховецьке та інші.
Економіка
Станом на середину 2009 року в районі мешкало 11 555 пенсіонерів. Офіційно зайнятих у всіх сферах економічної діяльності — 6 224 осіб, з них 3 446 працюють у невиробничій сфері, 1 825 в сільському господарстві, 862 в промисловості та 91 на будівництві. Середня зарплата за 1-е півріччя 2009 року становила 994 ₴.
Сільське господарство
На території району станом на 2009 року діяло 32 сільськогосподарських підприємств, 113 фермерських господарств та 12 661 індивідуальних господарств. Сукупна площа сільгоспугідь становить 94,9 тис. га.
У структурі сільськогосподарського виробництва 52 % становить тваринництво, переважно м'ясо-молочне. На рослинництво припадає 48 %, головно вирощування зернових та кормових культур.
Промисловість та будівництво
Станом на 1 липня 2009 року в районі було 8 зареєстрованих промислових та 2 будівельних підприємств. Малих підприємств — 24 та півтори тисячі підприємців-фізичних осіб. Мале підприємництво становить 8,1 % від ВВП району.
Природно-заповідний фонд
Ландшафтні заказники
Волошки, Калинівські кринички, Літинський, Нечимне (загальнодержавного значення), Прирічний, Радовичівський, Скулинський, Стохід.
Лісові заказники
Задибський, Лісова Дача, Любче.
Загальнозоологічні заказники
Орнітологічні заказники
Гідрологічні заказники
Гулівський, Озеро Поворське, Соминський.
Ботанічні пам'ятки природи
Вільшаник-1, Вільшаник-2, Волога судіброва, Гора конвалій, Дуби велетні звичайні, Лісова хаща, Соснина-1, Соснина-2, Соснова Дача, Сосновий бір, Соснянка, Хвойна.
Транспорт
Завдяки тому, що районний центр Ковель є траспортним вузлом, територією району проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них європейські автошляхи E85 та E373, також Р15, Т 0311.
Великим транспортним вузлом є станція Ковель, з якої розходяться шляхи у шести напрямках: у бік польського кордону Ягодин, білоруського кордону Заболоття, лінія схід-захід Здолбунів, Сапіжанка, північний дублюючий східний коридор на Сарни, лінія регіонального значення до Каменя-Каширського.
Залізничні станції: Вербка, Голоби, Любитів, Мощена, Повурськ та Радошин.
Та 25 зупинних пунктів: 352 км, 442 км, Білин-Волинський, Вівчицьк, Гредьки, Грив'ятки, Гущин, Депо, Доротище, Дубова, Заячівка, Колодяжне, Кошари, Круги, Лапні, Луківка, Люблинець-Волинський, Магари, Несухоїже, Погіньки, Стебле, Стохід, Уховецьк, Фасти та Черкаси-Волинські.
Адміністративний поділ
Районним центром є місто Ковель, яке проте має статус міста обласного підпорядкування та не входить до складу району. Район складається з 2 селищних рад і 28 сільрад. До району входить 2 селища міського типу: Люблинець та Голоби і 91 село.
Історія
У Ковельському районі цивільні органи управління ОУН діяли у 80 % населених пунктів. 4 липня 2020 року межі ковельського району були розширені. До складу Ковельського району увійшли: Шацький, Любомильський, Турійський, Старовижівський, Ратнівський райони.
Демографія
Населення Ковельського району скорочується. Депопуляція відбувається за рахунок значного скорочення сільського населення, міське населення зростає. Проте частка міського населення незначна, а тому слабо впливає на загальну динаміку населення. Станом на 1-й квартал 2012 року населення становить 40 540. Станом на 01 березня 2012 року народжуваність становить — 14,6 ‰, смертність — 16,1 ‰, депопуляція — 1,5 ‰. На 1 липня 2009 року демографічні показники були гіршими: народжуваність була — 15,3 ‰, смертність — 18,7 ‰, депопуляція — 3,4 ‰.
Рівень урбанізації формально дуже незначний — 21,1 %, загалом по області — 51,8 %. Районний центр — місто Ковель з населенням 68 703 має статус міста обласного підпорядкування та не відноситься до району. Лише два селища міського типу входять до його складу: Голоби (4 131) та Люблинець (4 477). Сільське населення становить 78,9 %. Середня щільність населення — 23,5 осіб/км².
 | ||
Загальне населення | Сільське населення | Міське населення |
Персоналії
У мальовничому краї Ковельщини працювали і писали свої твори видатні поетеси Леся Українка та її матір Олена Пчілка. В родині Косачів у селі Колодяжному гостював Іван Франко.
Великий Кобзар Тарас Шевченко змалював у селі Вербка церкву.
У селищі Голоби у 20-30-х роках XX століття мешкала поетеса, політична діячка Галина Мневська (Галина Орлівна). Проживав письменник-гуморист (уродженець села Глинськ на Сумщині).
У селі Уховецьк народився і певний час проживав відомий український художник Андронік Лазарчук.
У Ковельській в'язниці в 20-х рр. ХХ ст. томилася поетеса Ганна Жежко, авторка збірки «Троянди за ґратами». В наш час[] працюють і проживають відомі поети і письменники Ніна Горик, , .
В селі Любитів народився і тривалий час мешкав у Ковелі Самійло Підгірський (1888—1945), громадський діяч, депутат Української Центральної Ради та Польського Сейму.
У селі Велицьк народився Ісаєвич Дмитро Григорович — член Української Центральної Ради.
Абрамович Дмитро Іванович (1873—1955) — український історик літератури й мови. Член-кореспондент АН СССР, науковий співробітник ВУАН. Уродженець села Гулівка.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ковельського району були створені 92 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 78,09 % (проголосували 24 573 із 31 466 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,98 % (12 035 виборців); Юлія Тимошенко — 20,39 % (5 010 виборців), Олег Ляшко — 15,37 % (3 776 виборців), Анатолій Гриценко — 6,73 % (1 654 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,69 %.
Музеї, пам'ятники та пам'ятки
На території району є музей-садиба Лесі Українки в селі Колодяжне, фонд якого становить 4127 експонатів, музей «Лісової пісні» в урочищі Нечимне та історико-краєзнавчий музей в селі Уховецьк. За 8 км на захід від села Скулин розташований Ландшафтний заказник «Нечимне».
Під охороною держави перебувають 85 пам'яток історії та культури, з них: археології — 4, історії — 75, мистецтва — 6.
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 92/2019-рп «Про звільнення В.Козака з посади голови Ковельської районної державної адміністрації Волинської області»
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Стаття: «Ковельський район»
- . Ковельська районна адміністрація. 1 квітня 2012. Архів оригіналу (DOC файл) за 2 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2012.
- . Верховна Рада України. 10 січня 2012. Архів оригіналу (RTF) за 3 листопада 2015. Процитовано 14 квітня 2012.
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — .
- . Держкомстат. 1 січня 2011. Архів оригіналу (DOC файл в ZIP архіві) за 10 жовтня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
- . Держкомстат. 1 березня 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 7 травня 2012.
- . Ковельська районна адміністрація. 2009. Архів оригіналу (DOC файл) за 2 квітня 2015. Процитовано 29 червня 2012.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.
Література
- Ковельський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.314-385, 331-332
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковельський район (1940—2020) |
- Ковельська РДА
| Старовижівський район | Камінь-Каширський район | |
 | Маневицький район | |
| Турійський район Ковель | Рожищенський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Kovelskij rajon Pro suchasnij rajon div Kovelskij rajon Ko velskij rajo n kolishnij rajon u Volinskij oblasti Rajonnij centr misto Kovel Kovelskij rajon utvoreno u 1940 roci Kovelskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Volinska oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Volinska oblastKod KOATUU 0722100000Utvorenij 1939Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 40457 na 1 1 2019 Plosha 1723 km Gustota 23 6 osib km Tel kod 380 3352Poshtovi indeksi 45000 45093Naseleni punkti ta radiRajonnij centr misto KovelMiski radi 1Selishni radi 4Silski radi 28Mista 1Smt 4Sela 91Rajonna vladaGolova radi Broyilo Andrij PetrovichGolova RDA Kulcman Roman Yaroslavovich zastupnik golovi Vebstorinka Kovelska RDAAdresa 45000 Volinska obl m Kovel vul Nezalezhnosti 73MapaKovelskij rajon u Vikishovishi Naselennya rajonu 40 549 osib plosha 1 723 km Do skladu rajonu vhodit 2 selisha ta 91 selo GeografiyaKovelskij rajon povnistyu roztashovanij v zoni mishanih lisiv Z derevnih porid rozpovsyudzhenni sosna bereza vilha Poverhnya rivninna vidnositsya do Poliskoyi nizovini yaka ye chastinoyu Shidnoyevropejskoyi rivnini Grunti perevazhno dernovo pidzolisti luki ta bolotisti Z pomizh korisnih kopalin ye pokladi torfu sapropelyu pisku glini krejdi vapnyaku Rajon vidnositsya do basejnu dvoh pravih pritok Prip yati Turiyi ta Stohodu Turiya protikaye v zahidnij chastini rajonu Stohid u shidnij Takozh rajonom protikayut richki Voronka ta Rudka sho vpadayut v Turiyu V rajoni bagato ozer zokrema Krichevichske Lyubitivske Nechimne Ohotin Povurske Uhovecke ta inshi EkonomikaStanom na seredinu 2009 roku v rajoni meshkalo 11 555 pensioneriv Oficijno zajnyatih u vsih sferah ekonomichnoyi diyalnosti 6 224 osib z nih 3 446 pracyuyut u nevirobnichij sferi 1 825 v silskomu gospodarstvi 862 v promislovosti ta 91 na budivnictvi Serednya zarplata za 1 e pivrichchya 2009 roku stanovila 994 Silske gospodarstvo Na teritoriyi rajonu stanom na 2009 roku diyalo 32 silskogospodarskih pidpriyemstv 113 fermerskih gospodarstv ta 12 661 individualnih gospodarstv Sukupna plosha silgospugid stanovit 94 9 tis ga U strukturi silskogospodarskogo virobnictva 52 stanovit tvarinnictvo perevazhno m yaso molochne Na roslinnictvo pripadaye 48 golovno viroshuvannya zernovih ta kormovih kultur Promislovist ta budivnictvo Stanom na 1 lipnya 2009 roku v rajoni bulo 8 zareyestrovanih promislovih ta 2 budivelnih pidpriyemstv Malih pidpriyemstv 24 ta pivtori tisyachi pidpriyemciv fizichnih osib Male pidpriyemnictvo stanovit 8 1 vid VVP rajonu Prirodno zapovidnij fondLandshaftni zakazniki Voloshki Kalinivski krinichki Litinskij Nechimne zagalnoderzhavnogo znachennya Pririchnij Radovichivskij Skulinskij Stohid Lisovi zakazniki Zadibskij Lisova Dacha Lyubche Zagalnozoologichni zakazniki Dubova Urochishe Stahor Ornitologichni zakazniki Kuliki Radoshin Gidrologichni zakazniki Gulivskij Ozero Povorske Sominskij Botanichni pam yatki prirodi Vilshanik 1 Vilshanik 2 Vologa sudibrova Gora konvalij Dubi veletni zvichajni Lisova hasha Sosnina 1 Sosnina 2 Sosnova Dacha Sosnovij bir Sosnyanka Hvojna TransportZavdyaki tomu sho rajonnij centr Kovel ye trasportnim vuzlom teritoriyeyu rajonu prohodit nizka vazhlivih transportnih koridoriv sered nih yevropejski avtoshlyahi E85 ta E373 takozh R15 T 0311 Velikim transportnim vuzlom ye stanciya Kovel z yakoyi rozhodyatsya shlyahi u shesti napryamkah u bik polskogo kordonu Yagodin biloruskogo kordonu Zabolottya liniya shid zahid Zdolbuniv Sapizhanka pivnichnij dublyuyuchij shidnij koridor na Sarni liniya regionalnogo znachennya do Kamenya Kashirskogo Zaliznichni stanciyi Verbka Golobi Lyubitiv Moshena Povursk ta Radoshin Ta 25 zupinnih punktiv 352 km 442 km Bilin Volinskij Vivchick Gredki Griv yatki Gushin Depo Dorotishe Dubova Zayachivka Kolodyazhne Koshari Krugi Lapni Lukivka Lyublinec Volinskij Magari Nesuhoyizhe Poginki Steble Stohid Uhoveck Fasti ta Cherkasi Volinski Administrativnij podilDokladnishe Dokladnishe Spisok naselenih punktiv Kovelskogo rajonu Rajonnim centrom ye misto Kovel yake prote maye status mista oblasnogo pidporyadkuvannya ta ne vhodit do skladu rajonu Rajon skladayetsya z 2 selishnih rad i 28 silrad Do rajonu vhodit 2 selisha miskogo tipu Lyublinec ta Golobi i 91 selo IstoriyaU Kovelskomu rajoni civilni organi upravlinnya OUN diyali u 80 naselenih punktiv 4 lipnya 2020 roku mezhi kovelskogo rajonu buli rozshireni Do skladu Kovelskogo rajonu uvijshli Shackij Lyubomilskij Turijskij Starovizhivskij Ratnivskij rajoni DemografiyaNaselennya Kovelskogo rajonu skorochuyetsya Depopulyaciya vidbuvayetsya za rahunok znachnogo skorochennya silskogo naselennya miske naselennya zrostaye Prote chastka miskogo naselennya neznachna a tomu slabo vplivaye na zagalnu dinamiku naselennya Stanom na 1 j kvartal 2012 roku naselennya stanovit 40 540 Stanom na 01 bereznya 2012 roku narodzhuvanist stanovit 14 6 smertnist 16 1 depopulyaciya 1 5 Na 1 lipnya 2009 roku demografichni pokazniki buli girshimi narodzhuvanist bula 15 3 smertnist 18 7 depopulyaciya 3 4 Riven urbanizaciyi formalno duzhe neznachnij 21 1 zagalom po oblasti 51 8 Rajonnij centr misto Kovel z naselennyam 68 703 maye status mista oblasnogo pidporyadkuvannya ta ne vidnositsya do rajonu Lishe dva selisha miskogo tipu vhodyat do jogo skladu Golobi 4 131 ta Lyublinec 4 477 Silske naselennya stanovit 78 9 Serednya shilnist naselennya 23 5 osib km Dinamika naselennya Zagalne naselennya Silske naselennya Miske naselennyaPersonaliyiU malovnichomu krayi Kovelshini pracyuvali i pisali svoyi tvori vidatni poetesi Lesya Ukrayinka ta yiyi matir Olena Pchilka V rodini Kosachiv u seli Kolodyazhnomu gostyuvav Ivan Franko Velikij Kobzar Taras Shevchenko zmalyuvav u seli Verbka cerkvu U selishi Golobi u 20 30 h rokah XX stolittya meshkala poetesa politichna diyachka Galina Mnevska Galina Orlivna Prozhivav pismennik gumorist urodzhenec sela Glinsk na Sumshini U seli Uhoveck narodivsya i pevnij chas prozhivav vidomij ukrayinskij hudozhnik Andronik Lazarchuk U Kovelskij v yaznici v 20 h rr HH st tomilasya poetesa Ganna Zhezhko avtorka zbirki Troyandi za gratami V nash chas koli pracyuyut i prozhivayut vidomi poeti i pismenniki Nina Gorik V seli Lyubitiv narodivsya i trivalij chas meshkav u Koveli Samijlo Pidgirskij 1888 1945 gromadskij diyach deputat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta Polskogo Sejmu U seli Velick narodivsya Isayevich Dmitro Grigorovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Abramovich Dmitro Ivanovich 1873 1955 ukrayinskij istorik literaturi j movi Chlen korespondent AN SSSR naukovij spivrobitnik VUAN Urodzhenec sela Gulivka Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kovelskogo rajonu buli stvoreni 92 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 78 09 progolosuvali 24 573 iz 31 466 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 48 98 12 035 viborciv Yuliya Timoshenko 20 39 5 010 viborciv Oleg Lyashko 15 37 3 776 viborciv Anatolij Gricenko 6 73 1 654 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 69 Muzeyi pam yatniki ta pam yatkiNa teritoriyi rajonu ye muzej sadiba Lesi Ukrayinki v seli Kolodyazhne fond yakogo stanovit 4127 eksponativ muzej Lisovoyi pisni v urochishi Nechimne ta istoriko krayeznavchij muzej v seli Uhoveck Za 8 km na zahid vid sela Skulin roztashovanij Landshaftnij zakaznik Nechimne Pid ohoronoyu derzhavi perebuvayut 85 pam yatok istoriyi ta kulturi z nih arheologiyi 4 istoriyi 75 mistectva 6 Perelik pam yatok istoriyi Kovelskogo rajonu Perelik pam yatok arheologiyi Kovelskogo rajonu Perelik pam yatok monumentalnogo mistectva Kovelskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Kovelskogo rajonuDiv takozhSpisok naselenih punktiv Kovelskogo rajonu Kovelska rajonna radaPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 9 lipnya 2019 roku 92 2019 rp Pro zvilnennya V Kozaka z posadi golovi Kovelskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Volinskoyi oblasti Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Stattya Kovelskij rajon Kovelska rajonna administraciya 1 kvitnya 2012 Arhiv originalu DOC fajl za 2 kvitnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2012 Verhovna Rada Ukrayini 10 sichnya 2012 Arhiv originalu RTF za 3 listopada 2015 Procitovano 14 kvitnya 2012 Olijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 S 49 ISBN 978 966 1502 55 9 Derzhkomstat 1 sichnya 2011 Arhiv originalu DOC fajl v ZIP arhivi za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 7 travnya 2012 Derzhkomstat 1 bereznya 2012 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 7 travnya 2012 Kovelska rajonna administraciya 2009 Arhiv originalu DOC fajl za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 chervnya 2012 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 Lyutogo 2018 Procitovano 7 bereznya 2016 LiteraturaKovelskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 314 385 331 332PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kovelskij rajon 1940 2020 Kovelska RDAStarovizhivskij rajon Kamin Kashirskij rajonManevickij rajonTurijskij rajon Kovel Rozhishenskij rajon