Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кашмір (कश्मीर) — спірний регіон на північному заході півострова Індостан, історичне князівство у Гімалаях. Поділ Кашміру не фіксований офіційними угодами про кордони, а сам регіон є місцем напруги і постійного протистояння між Індією та Пакистаном та меншим чином між Індією та Китайською Народною Республікою.
| Кашмір | |
 | |
| Офіційна мова | кашмірська мова |
|---|---|
| Країна |  Пакистан,  Індія і  КНР |
| Адміністративна одиниця | КНР Індія Пакистан |
| У межах природно-географічного об'єкта | Індійський субконтинент, Східна Азія |
| На територію претендує | Індія і Пакистан |
| Геодані | Data:Kashmir.map |
| Кількість населення | 3 945 000 осіб |
| Площа | 176 119 191 502,85 квадратний метр |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Кашмір у Вікісховищі | |
Координати: 34° пн. ш. 76° сх. д. / 34° пн. ш. 76° сх. д.
Кашмір межує з Афганістаном на півночі, Синьцзян-Уйгурським і Тибетським автономними районами Китайської Народної Республіки на сході, штатами Індії Хімачал-Прадеш і Пенджаб на півдні і Пакистаном на заході.
Нині Кашмір поділений на індійський штат Джамму та Кашмір (разом з провінцією Ладакх) загальною площею 101 387 км² і населенням 10,1 млн осіб; напівавтономну пакистанську провінцію Азад Кашмір («вільний Кашмір») площею 85 846 км² і населенням 1,3 млн осіб; і терени під владою Китайської Народної Республіки площею 37 555 км² і декількома тисячами мешканців. Загальна площа Кашміру становить 222 236 км².
Більшість населення Кашміру довгий час була мусульманською. За переписом 1901 року, який проводила Велика Британія, мусульмани становили 74,16 % населення, індуїсти 23,72 %, буддисти 1,21 %. Індуїсти мешкали переважно в Джамму, де їх було трохи менше 50 % населення. У Кашмірський долині, мусульмани становили 93,6 % населення і індуїсти 5,24 %. Це співвідношення збереглося понад 100 років. Згідно з переписом 1941 року мусульмани становили 93,6 % населення Кашмірської долини й індуїсти 4 %. У 2003 році відсоток мусульман в Кашмірській долині був 95 %, індуїстів 4 %;у той самий час у Джамму, відсоток індуїстів був 66 % і мусульман 30 %.
Більша частина Кашміру (в якому більшість становлять мусульмани) з 1947 року перебуває під окупацією Індії, яка незважаючи на резолюцію ООН про референдум у Кашмірі, відмовляється проводити референдум.
Територія «Азад Кашмір» («Вільний Кашмір»; на заході провінції) має власні законодавчі збори, які засідають у Музаффарабаді, тоді як Гілгіт і Балтистан (на півночі) перебувають під прямим правлінням з Пакистану.
Географія
Кашмір умовно поділений на декілька природних областей, кожна з яких характеризується своїми геологічними і кліматичними особливостями.
Крайній південний захід Кашміру займає невелику частину , де є бідні ґрунти, практично непридатні для землеробства.
На північному сході рівнину змінюють пасма (Шивалік) висотою до 600—700 м над рівнем моря, а далі , представлені хребтом з найвищою точкою — горою Татакуті (4743 м).
Між Пір-Панджалом та Головним Гімалайським хребтом (найвища точка — гора Нункун, 7135 м) простягається Кашмірська долина — велика міжгірська улоговина довжиною близько 200 км, завширшки більш ніж 40 км і висотою днища близько 1600 м над рівнем моря. Вона є найбільш заселеною областю Кашміру. Долина багата озерами, найбільші з яких — Вулар і Дал. Там же є судноплавна річка Джелам, на березі якої знаходиться Срінагар — столиця і найбільше місто індійського штату Джамму та Кашмір.
На сході від Великих Гімалаїв тягнеться нагір'я Ладакх — важкодоступна і малодосліджена область (також має назву Малий Тибет), прорізаний долиною верхнього Інду. Ладакх зв'язує Гімалаї з Каракорумом.
Каракорум — друга за висотою гірська система світу (середня висота близько 5500 м) — нараховує вісім вершин вище 7500 м. З них восьмитисячник Чогорі (8611 м), відомий також як К-2, за висотою менший лише за Еверест.
Географічні об'єкти: пік Нанга Парабат (висота — 8126 м) у західних Гімалаях; Карокорумський перевал, річка Інд, льодовик .
Історія
Кашмір довгий час був важливим центром індуїзму, а пізніше буддизму. Протягом багатьох століть князівство Кашмір було перехрестям караванних шляхів між Далеким Сходом, Середньою Азією, Близьким Сходом і Південною Азією. тут панували династії Каркота, Утпала і Лохара.
У 1349 Шахах Мірзах став першим мусульманським керманичем Кашміру і розпочав династію Салатін, заснувавши Кашмірський султанат. Наступні п'ять сторіч Кашміром керували мусульманські керманичі, серед них Султан Сікандар (також відомий як Бутшикан, або «бунтар»), який керував з 1398 року, Заін-ул-Абідін з 1420 року, Мугалс Mughals, котрий керував до 1751 року, та Дерраніс Афганський, при владі з 1752 до 1820.
У 1820 році сикхи під головуванням Ранжа Сінгх захопили Кашмір. У 1846 Гулаб Сінгх заснував династію Дограс яка під контролем Великої Британії керувала Кашміром до 1947 року.
Північ Кашміру була заселена переважно прибічниками ісламу, південь — індуїстами, а схід — буддистами. Мусульманське населення не раз бунтувало проти влади махарадж, але повстання кожен раз криваво придушувалося.
Кашмірський конфлікт
Кашмірський конфлікт — конфлікт між Індією та Пакистаном, що триває з 1947 року через приналежність території Кашміру. З кінця 1950-х років в конфлікт вступила Китайська Народна Республіка, під управління якої також відійшла частина території Кашміру.
Джамму та Кашмір — земля, що споконвіків була мостом між Індією, Китаєм й Ірано-мусульманським світом. З давніх-давен тут існували міста з високорозвиненою культурою і проживали послідовники різних релігій: мусульмани, індуїсти та буддисти. Хоча конфлікти, в тому числі і на релігійному ґрунті, мали місце протягом всієї історії Кашміру, але характер глобального протистояння вони отримали лише після звільнення Індії від британського колоніального панування.
Місця
Срінагар (гінді श्रीनगर, урду سرینگر, англ. Srinagar, «багате місто» санскритом) — літня столиця Кашміру. Його візитівкою є будинки-кораблики (шікари), розташовані у три ряди на озері Дал. Пояснюють феномен таких будинків тим, що в часи британського правління місцеві закони штату Кашмір не дозволяли чужоземцям селитися на його землях. Європейці вирішили жити на воді. Тепер ці будинки-кораблики перетворилися на комфортабельні готелі.
Пахалгам (або Пахалґам) (Урду: پہلگام, Хінді: पहलगाम) — місто що знаходиться на висоті 2740 метрів над рівнем моря в окрузі Анантнаг, Джамму та Кашмір, Індія. Одне з найпривабливіших для туристів місць Кашміру.
Примітки
- . BBC. Архів оригіналу за 17 Червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ilyaros. . Военное обозрение. Архів оригіналу за 11 Лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kashmir कश म र spirnij region na pivnichnomu zahodi pivostrova Indostan istorichne knyazivstvo u Gimalayah Podil Kashmiru ne fiksovanij oficijnimi ugodami pro kordoni a sam region ye miscem naprugi i postijnogo protistoyannya mizh Indiyeyu ta Pakistanom ta menshim chinom mizh Indiyeyu ta Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu KashmirOficijna movakashmirska movaKrayina Pakistan Indiya i KNRAdministrativna odinicyaKNR Indiya PakistanU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaIndijskij subkontinent Shidna AziyaNa teritoriyu pretenduyeIndiya i PakistanGeodaniData Kashmir mapKilkist naselennya3 945 000 osibPlosha176 119 191 502 85 kvadratnij metrKategoriya map na Vikishovishid Kashmir u Vikishovishi Koordinati 34 pn sh 76 sh d 34 pn sh 76 sh d 34 76Mapa Kashmiru Zelenim zaznacheni tereni zajnyati Pakistanom Temno korichnevim pid kontrolem Indiyi Dzhammu ta Kashmir bilim Aksaj Chin zajnyati Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu Kashmir mezhuye z Afganistanom na pivnochi Sinczyan Ujgurskim i Tibetskim avtonomnimi rajonami Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki na shodi shtatami Indiyi Himachal Pradesh i Pendzhab na pivdni i Pakistanom na zahodi Nini Kashmir podilenij na indijskij shtat Dzhammu ta Kashmir razom z provinciyeyu Ladakh zagalnoyu plosheyu 101 387 km i naselennyam 10 1 mln osib napivavtonomnu pakistansku provinciyu Azad Kashmir vilnij Kashmir plosheyu 85 846 km i naselennyam 1 3 mln osib i tereni pid vladoyu Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki plosheyu 37 555 km i dekilkoma tisyachami meshkanciv Zagalna plosha Kashmiru stanovit 222 236 km Bilshist naselennya Kashmiru dovgij chas bula musulmanskoyu Za perepisom 1901 roku yakij provodila Velika Britaniya musulmani stanovili 74 16 naselennya induyisti 23 72 buddisti 1 21 Induyisti meshkali perevazhno v Dzhammu de yih bulo trohi menshe 50 naselennya U Kashmirskij dolini musulmani stanovili 93 6 naselennya i induyisti 5 24 Ce spivvidnoshennya zbereglosya ponad 100 rokiv Zgidno z perepisom 1941 roku musulmani stanovili 93 6 naselennya Kashmirskoyi dolini j induyisti 4 U 2003 roci vidsotok musulman v Kashmirskij dolini buv 95 induyistiv 4 u toj samij chas u Dzhammu vidsotok induyistiv buv 66 i musulman 30 Bilsha chastina Kashmiru v yakomu bilshist stanovlyat musulmani z 1947 roku perebuvaye pid okupaciyeyu Indiyi yaka nezvazhayuchi na rezolyuciyu OON pro referendum u Kashmiri vidmovlyayetsya provoditi referendum Teritoriya Azad Kashmir Vilnij Kashmir na zahodi provinciyi maye vlasni zakonodavchi zbori yaki zasidayut u Muzaffarabadi todi yak Gilgit i Baltistan na pivnochi perebuvayut pid pryamim pravlinnyam z Pakistanu GeografiyaKashmir umovno podilenij na dekilka prirodnih oblastej kozhna z yakih harakterizuyetsya svoyimi geologichnimi i klimatichnimi osoblivostyami Krajnij pivdennij zahid Kashmiru zajmaye neveliku chastinu de ye bidni grunti praktichno nepridatni dlya zemlerobstva Na pivnichnomu shodi rivninu zminyuyut pasma Shivalik visotoyu do 600 700 m nad rivnem morya a dali predstavleni hrebtom z najvishoyu tochkoyu goroyu Tatakuti 4743 m Mizh Pir Pandzhalom ta Golovnim Gimalajskim hrebtom najvisha tochka gora Nunkun 7135 m prostyagayetsya Kashmirska dolina velika mizhgirska ulogovina dovzhinoyu blizko 200 km zavshirshki bilsh nizh 40 km i visotoyu dnisha blizko 1600 m nad rivnem morya Vona ye najbilsh zaselenoyu oblastyu Kashmiru Dolina bagata ozerami najbilshi z yakih Vular i Dal Tam zhe ye sudnoplavna richka Dzhelam na berezi yakoyi znahoditsya Srinagar stolicya i najbilshe misto indijskogo shtatu Dzhammu ta Kashmir Na shodi vid Velikih Gimalayiv tyagnetsya nagir ya Ladakh vazhkodostupna i malodoslidzhena oblast takozh maye nazvu Malij Tibet prorizanij dolinoyu verhnogo Indu Ladakh zv yazuye Gimalayi z Karakorumom Karakorum druga za visotoyu girska sistema svitu serednya visota blizko 5500 m narahovuye visim vershin vishe 7500 m Z nih vosmitisyachnik Chogori 8611 m vidomij takozh yak K 2 za visotoyu menshij lishe za Everest Geografichni ob yekti pik Nanga Parabat visota 8126 m u zahidnih Gimalayah Karokorumskij pereval richka Ind lodovik IstoriyaDiv takozh Dzhammu ta Kashmir knyazivstvo Kashmir dovgij chas buv vazhlivim centrom induyizmu a piznishe buddizmu Protyagom bagatoh stolit knyazivstvo Kashmir bulo perehrestyam karavannih shlyahiv mizh Dalekim Shodom Serednoyu Aziyeyu Blizkim Shodom i Pivdennoyu Aziyeyu tut panuvali dinastiyi Karkota Utpala i Lohara U 1349 Shahah Mirzah stav pershim musulmanskim kermanichem Kashmiru i rozpochav dinastiyu Salatin zasnuvavshi Kashmirskij sultanat Nastupni p yat storich Kashmirom keruvali musulmanski kermanichi sered nih Sultan Sikandar takozh vidomij yak Butshikan abo buntar yakij keruvav z 1398 roku Zain ul Abidin z 1420 roku Mugals Mughals kotrij keruvav do 1751 roku ta Derranis Afganskij pri vladi z 1752 do 1820 U 1820 roci sikhi pid golovuvannyam Ranzha Singh zahopili Kashmir U 1846 Gulab Singh zasnuvav dinastiyu Dogras yaka pid kontrolem Velikoyi Britaniyi keruvala Kashmirom do 1947 roku Pivnich Kashmiru bula zaselena perevazhno pribichnikami islamu pivden induyistami a shid buddistami Musulmanske naselennya ne raz buntuvalo proti vladi maharadzh ale povstannya kozhen raz krivavo pridushuvalosya Kashmirskij konfliktKashmirskij konflikt konflikt mizh Indiyeyu ta Pakistanom sho trivaye z 1947 roku cherez prinalezhnist teritoriyi Kashmiru Z kincya 1950 h rokiv v konflikt vstupila Kitajska Narodna Respublika pid upravlinnya yakoyi takozh vidijshla chastina teritoriyi Kashmiru Dzhammu ta Kashmir zemlya sho spokonvikiv bula mostom mizh Indiyeyu Kitayem j Irano musulmanskim svitom Z davnih daven tut isnuvali mista z visokorozvinenoyu kulturoyu i prozhivali poslidovniki riznih religij musulmani induyisti ta buddisti Hocha konflikti v tomu chisli i na religijnomu grunti mali misce protyagom vsiyeyi istoriyi Kashmiru ale harakter globalnogo protistoyannya voni otrimali lishe pislya zvilnennya Indiyi vid britanskogo kolonialnogo panuvannya MiscyaSrinagar gindi श र नगर urdu سرینگر angl Srinagar bagate misto sanskritom litnya stolicya Kashmiru Jogo vizitivkoyu ye budinki korabliki shikari roztashovani u tri ryadi na ozeri Dal Poyasnyuyut fenomen takih budinkiv tim sho v chasi britanskogo pravlinnya miscevi zakoni shtatu Kashmir ne dozvolyali chuzhozemcyam selitisya na jogo zemlyah Yevropejci virishili zhiti na vodi Teper ci budinki korabliki peretvorilisya na komfortabelni goteli Pahalgam abo Pahalgam Urdu پہلگام Hindi पहलग म misto sho znahoditsya na visoti 2740 metriv nad rivnem morya v okruzi Anantnag Dzhammu ta Kashmir Indiya Odne z najprivablivishih dlya turistiv misc Kashmiru Primitki BBC Arhiv originalu za 17 Chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 ilyaros Voennoe obozrenie Arhiv originalu za 11 Lyutogo 2017 Procitovano 8 lyutogo 2017