Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катеринославське товариство «Просвіта» — громадська організація, зареєстрована 7 жовтня 1905 року у м. Катеринослав (нині м. Дніпро) як Катеринославське літературно-артистичне українське товариство «Просвіта». Після проголошення царського Маніфесту 17 жовтня 1905 року загальні збори товариства внесли зміни до статуту. Товариство очолювали Сергій Липківський та Василь Біднов.
Тоді її членами були відомі в майбутньому громадські та політичні діячі, науковці — Дмитро Дорошенко, Наталія Дорошенко, Дмитро Яворницький, Антін Синявський, Сергій Липківський, Микола Биков, Іван Труба, Микола Богуславський, Лідія Сохачевська та інші.
Восени 1910 року його головою стала Марія Хрінникова (до 21 квітня 1912 р.), а секретарем — Дмитро Дорошенко. В грудні 1912 року товариством керував Г. Денисенко, 1913—1914 — Володимир Хрінников.
У 1906—1907 рр. почали діяти філії товариства в Криничках Катеринославського повіту, Єнакієво Бахмутського повіту та Мануйлівці Новомосковського повіту. Згодом від мешканців сіл та містечок надійшло понад 20 заяв із проханням відкрити в них осередки, однак засновано було лише 13 філій. Осередки в с. Кринички та в Єнакієво були відкриті, але не діяли, в Одинківці, Чаплях, Сурсько-Михайлівці, Петриківці їх не зареєструвала царська адміністрація. Функціонували Мануйлівська, Діївська, Перещепинська, Гупалівська та Амурська філії. Практично всі осередки влаштовували свята, концерти, вистави, читання, вечірки, мали свої бібліотеки-читальні.
У складі товариства діяли драматична, літературна, вокально-музична та бібліотечна секції.
Літературна секція розпочала роботу в лютому 1906 р. виданням тижневика «Добра порада» (ред. Микола Биков, вийшло 4 номери, 1 і 2 конфісковані, після видання 4-го номера часопис закрили). Активно працювала драматична секція. Вона організовувала сімейні та літературно-вокальні вечори (зокрема відбулися вечори, присвячені Л. Глібову, І. Котляревському, Г. Квітці-Основ'яненку та Т. Шевченку), проводила концерти, дитячі ранки, ставила вистави. Від 8 липня 1906 до 7 квітня 1907 року драматична секція підготувала 5 денних вистав для дітей і 48 вечірніх для дорослих. У січні 1909 року драматичну секцію ліквідовано, замість неї почала діяти виставкова комісія.
Найдіяльніші члени драматичної секції працювали в Мануйлівській філії товариства. Із осені 1907 р. у товаристві функціонував лекційний гурток, у ньому працювали: Сергій Іваницький, Сергій Липківський, Іван Труба, Дмитро Яворницький, Василь Біднов. Лекції присвячувалися питанням літератури, українознавства, історії, згодом — ботаніки, біології, економіки. Приміщення для здійснення систематичної лекційної діяльності не було, однак з 1908 року лекції читалися регулярно (всього у цьому році було прочитано 31 лекцію).
На початку 1909 року товариство відкрило читальню. До середини року в її приміщенні під час зібрань та вечорів бібліотечна комісія вела продаж книжок.
1910 був роком найбільшого занепаду діяльності товариства. Лише по обранні нової Ради 1911 його діяльність пожвавилася. Було проведено кобзарський та шевченківський вечори, вечір колядок, організовано хор. Розпочато видавничу справу. 1912 видавничий фонд ім. М. Дмитрієва (заснований 1910) випустив 2 брошури. Видавнича секція видала збірник оповідань Б. Грінченка «Чудова дівчина», друге видання брошури Д. Яворницького і портрет Т. Шевченка.
У 1913 р. при товаристві діяло 3 комісії: вечорова (дбала про проведення вечорів); ялинкова (організовувала свята ялинки для дітей); бібліотечно-лекційна (провела літ. вечірку та слухання доповіді Миколи Новицького). Почала працювати бібліотека-читальня. Цього ж року товариство відзначило 25-літній ювілей письменниці Тетяни Сулими-Бичихиної, провело літературно-артистичне святкування річниці діяльності Т. Шевченка, 30-ліття діяльності Д. Яворницького, а також вечори, присвячені І. Котляревському і М. В. Лисенку.
1914 року до Ради товариства входило 12 осіб: Євген Вировий, Є. Гаркавцева, Г. Денисенко, М. Луценко, М. Нечипоренко, Євгенія Павловська, Юхим Павловський, І. Пінчук, Іван Рудичів, А. Ткаченко, Володимир Хрінников, П. Щукін. Товариство активно займалося підготовкою заходів до святкування 100-річчя з дня народження Т. Шевченка. При організації засновано Шевченківський комітет (свято пройшло дуже урочисто, однак після його завершення поліція закрила комітет).
Під час Першої світової війни товариство розвинуло доброчинну діяльність: для сімей солдатів було відкрито їдальню в Мандриківці (проіснувала до 1916 р.), видано 120 тисяч обідів та надано допомогу близько 6 тисяч галичан, на різдвяні свята організовано ялинки для дітей. З окупацією російськими військами Галичини катеринославцям було читано лекції про цей край, влаштовано концерт для поранених (з доброчинною метою). Чимало членів товариства було мобілізовано, проте діяльність організації та її філій продовжувалася.
У 1914 році бібліотечно-лекційна комісія товариства налічувала 24 члени.
У 1914 році було проведено 11 вечорів з української історії та літератури, ялинкова комісія впорядкувала ялинки в 7 селах.
Наприкінці 1914 року «Просвіта» здобула дозвіл на заснування Комітету допомоги галичанам. Комітет діяв 8 місяців: утримував утікачів, наймав їм помешкання, забезпечував обідами (за підтримки їдальні «Просвіти»).
У серпні 1915 року, коли за справу допомоги утікачам взялося земство, комітет приєднався до Земського союзу, увів до складу і в президію кількох земських лікарів.
Видавнича справа «Просвіти» 1914 та 1915 роках загальмувалася через закриття друкарні пов'язане з (посиленням цензури).
На 1 січня 1915 року «Просвіта» налічувала 248 дійсних (за іншими відомостями — 259, без урахування призваних до війська) і 3 почесних члени (Д. Дорошенко, Н. Дорошенко, Д. Яворницький).
Підсумовуючи в 1915 році 10-літній період діяльності товариства, Микола Новицький виокремив у ній 3 періоди: від відкриття товариства до 1909; від 1909 до 1-го півріччя 1911, з кінця 1911. Перший період, за його характеристикою, був періодом широких планів просвітньої та культурницької роботи, а також періодом боротьби. Другий — періодом зниження активності через матеріальні труднощі та байдужість населення. Третій — періодом інтенсивної роботи зі збирання коштів, проведення концертів, вечорів, гулянь.
У листопаді 1915 року за наказом начальника губернського жандармського управління було здійснено обшуки в активістів українського руху, у тому числі й у членів «Просвіти» (кількох із них арештували, приміщення Катеринославського товариства опечатали). У товариства вилучили 112 назв книжок. На 4 роки каторжних робіт засудили Ф. Дубового, Іллю Вирву, Івана Романченка, Дмитра Лисиченка, П. Щукіна.
25 січня 1916 року Катеринославське губернське у справах про товариства присутствіє на своєму засіданні ухвалило рішення про припинення діяльності Катеринославського літературно-артистичного українського товариства «Просвіта» та його осередків, для закриття товариству надавався місячний строк. Членів товариства — Трифона Татарина, Михайла Томильченка, Петра Слинька — арештували та вислали в Іркутську губернію під гласний нагляд поліції.
У роки української революції 1917—1921 товариство відновило свою діяльність. Заходами старої Ради товариства 11 березня 1917 року було скликано установчі збори, на них зібралося 300 осіб з міста і навколишніх сіл. Було затверджено новий статут, обрано нову Раду, засновано комісії за напрямами роботи товариства. Головою товариства обрали Євгена Вирового, почесним головою — Дмитра Яворницького. Було ухвалено відкрити філії в селах Мануйлівка та Старі Кодаки, а також у м. Олександрівськ (нині м. Запоріжжя). Члени «Просвіти» брали активну участь у Катеринославському губернському тимчасовому виконавчому комітеті, 6 представників товариства входили до Катеринославської губернської української ради. 12 березня 1917 товариство провело віче та взяло участь у Святі волі. За участі Ради «Просвіти» у Катеринославі було засновано українське вчительське товариство. На серпень 1917 року «Просвіта» мала 38 філій. Павлоградська філія «Просвіти» невдовзі стала самостійною організацією.
У 1918 році Катеринославське товариство було перереєстроване, його фундаторами виступили: Євген Вировий, Данило Петровський, Іван Ритов, Любов Біднова, П. Єфремов, Я. Якуша, Юрій Магалевський. Енергійну діяльність здійснювали на Катеринославщині Діївська, Сагайдачнинська, Мануйлівська, Гупалівська та Сурсько-Михайлівська філії.
Діячі «Просвіти» брали активну участь в українському державотворенні 1917—1920 рр. Члени товариства — Василь Біднов, Ілля Вирва, Г. Герасимів, Федір Дубовий, Кузьма Корж, Петро Коробчанський, Микола Кузьменко, Дмитро Лисиченко, Марія Лисиченко, Василь Позаненко, Федосій Паляничка, Іван Романченко, Микола Стасюк, Федір Сторубель, В. Строменко, Михайло Томильченко, Павло Тушкан, Григорій Якименко входили до Української Центральної Ради.
Поміж усіх комісій товариства найдіяльнішою була видавнича секція, вона видавала газету «Вістник товариства „Просвіта“ у Катеринославі», випускала брошури та листи-відозви. Лекційна комісія організовувала лекції в місті та селах Катеринославщини. Бібліотечна комісія впорядкувала і відкрила бібліотеку, склала 24 комплекти книжок для народних бібліотек-читалень у Катеринославському повіті, збирала й розсилала по селах та на фронт газети, брошури, листи-відозви.
Після встановлення на українських землях радянської влади чимало просвітян було розстріляно (Є. Шпот, Кузьма Корж, Трифон Гладченко, П. Щукін, В. Бабенко, П. Бабенко та інші). Поступово катеринославська «Просвіта» припинила свою діяльність, імовірно, це сталося на початку 1920-х рр.
Див. також
Примітки
- Дорошенко Д. І. Історія України 1917—1923 рр. Том І. Доба Центральної Ради Ужгород: Друкарня «Свобода», 1932 (с. 11)
Джерела і література
- Новицький М. Десять літ життя Катеринославської «Просвіти» (Доповідь на ювілейних загальних зборах) ["Основа"]. 1915. Жовтень, кн. 3
- Чабан М. Сяйво «Просвіти»: Історичний нарис Катеринославської «Просвіти». В кн.: Чабан М. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921). Дніпропетровськ, 2002.
- Малюта О. В. Катеринославське товариство «Просвіта» [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 138. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerinoslavske tovaristvo Prosvita gromadska organizaciya zareyestrovana 7 zhovtnya 1905 roku u m Katerinoslav nini m Dnipro yak Katerinoslavske literaturno artistichne ukrayinske tovaristvo Prosvita Pislya progoloshennya carskogo Manifestu 17 zhovtnya 1905 roku zagalni zbori tovaristva vnesli zmini do statutu Tovaristvo ocholyuvali Sergij Lipkivskij ta Vasil Bidnov Todi yiyi chlenami buli vidomi v majbutnomu gromadski ta politichni diyachi naukovci Dmitro Doroshenko Nataliya Doroshenko Dmitro Yavornickij Antin Sinyavskij Sergij Lipkivskij Mikola Bikov Ivan Truba Mikola Boguslavskij Lidiya Sohachevska ta inshi Voseni 1910 roku jogo golovoyu stala Mariya Hrinnikova do 21 kvitnya 1912 r a sekretarem Dmitro Doroshenko V grudni 1912 roku tovaristvom keruvav G Denisenko 1913 1914 Volodimir Hrinnikov U 1906 1907 rr pochali diyati filiyi tovaristva v Krinichkah Katerinoslavskogo povitu Yenakiyevo Bahmutskogo povitu ta Manujlivci Novomoskovskogo povitu Zgodom vid meshkanciv sil ta mistechok nadijshlo ponad 20 zayav iz prohannyam vidkriti v nih oseredki odnak zasnovano bulo lishe 13 filij Oseredki v s Krinichki ta v Yenakiyevo buli vidkriti ale ne diyali v Odinkivci Chaplyah Sursko Mihajlivci Petrikivci yih ne zareyestruvala carska administraciya Funkcionuvali Manujlivska Diyivska Pereshepinska Gupalivska ta Amurska filiyi Praktichno vsi oseredki vlashtovuvali svyata koncerti vistavi chitannya vechirki mali svoyi biblioteki chitalni U skladi tovaristva diyali dramatichna literaturna vokalno muzichna ta bibliotechna sekciyi Literaturna sekciya rozpochala robotu v lyutomu 1906 r vidannyam tizhnevika Dobra porada red Mikola Bikov vijshlo 4 nomeri 1 i 2 konfiskovani pislya vidannya 4 go nomera chasopis zakrili Aktivno pracyuvala dramatichna sekciya Vona organizovuvala simejni ta literaturno vokalni vechori zokrema vidbulisya vechori prisvyacheni L Glibovu I Kotlyarevskomu G Kvitci Osnov yanenku ta T Shevchenku provodila koncerti dityachi ranki stavila vistavi Vid 8 lipnya 1906 do 7 kvitnya 1907 roku dramatichna sekciya pidgotuvala 5 dennih vistav dlya ditej i 48 vechirnih dlya doroslih U sichni 1909 roku dramatichnu sekciyu likvidovano zamist neyi pochala diyati vistavkova komisiya Najdiyalnishi chleni dramatichnoyi sekciyi pracyuvali v Manujlivskij filiyi tovaristva Iz oseni 1907 r u tovaristvi funkcionuvav lekcijnij gurtok u nomu pracyuvali Sergij Ivanickij Sergij Lipkivskij Ivan Truba Dmitro Yavornickij Vasil Bidnov Lekciyi prisvyachuvalisya pitannyam literaturi ukrayinoznavstva istoriyi zgodom botaniki biologiyi ekonomiki Primishennya dlya zdijsnennya sistematichnoyi lekcijnoyi diyalnosti ne bulo odnak z 1908 roku lekciyi chitalisya regulyarno vsogo u comu roci bulo prochitano 31 lekciyu Na pochatku 1909 roku tovaristvo vidkrilo chitalnyu Do seredini roku v yiyi primishenni pid chas zibran ta vechoriv bibliotechna komisiya vela prodazh knizhok 1910 buv rokom najbilshogo zanepadu diyalnosti tovaristva Lishe po obranni novoyi Radi 1911 jogo diyalnist pozhvavilasya Bulo provedeno kobzarskij ta shevchenkivskij vechori vechir kolyadok organizovano hor Rozpochato vidavnichu spravu 1912 vidavnichij fond im M Dmitriyeva zasnovanij 1910 vipustiv 2 broshuri Vidavnicha sekciya vidala zbirnik opovidan B Grinchenka Chudova divchina druge vidannya broshuri D Yavornickogo i portret T Shevchenka U 1913 r pri tovaristvi diyalo 3 komisiyi vechorova dbala pro provedennya vechoriv yalinkova organizovuvala svyata yalinki dlya ditej bibliotechno lekcijna provela lit vechirku ta sluhannya dopovidi Mikoli Novickogo Pochala pracyuvati biblioteka chitalnya Cogo zh roku tovaristvo vidznachilo 25 litnij yuvilej pismennici Tetyani Sulimi Bichihinoyi provelo literaturno artistichne svyatkuvannya richnici diyalnosti T Shevchenka 30 littya diyalnosti D Yavornickogo a takozh vechori prisvyacheni I Kotlyarevskomu i M V Lisenku 1914 roku do Radi tovaristva vhodilo 12 osib Yevgen Virovij Ye Garkavceva G Denisenko M Lucenko M Nechiporenko Yevgeniya Pavlovska Yuhim Pavlovskij I Pinchuk Ivan Rudichiv A Tkachenko Volodimir Hrinnikov P Shukin Tovaristvo aktivno zajmalosya pidgotovkoyu zahodiv do svyatkuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya T Shevchenka Pri organizaciyi zasnovano Shevchenkivskij komitet svyato projshlo duzhe urochisto odnak pislya jogo zavershennya policiya zakrila komitet Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni tovaristvo rozvinulo dobrochinnu diyalnist dlya simej soldativ bulo vidkrito yidalnyu v Mandrikivci proisnuvala do 1916 r vidano 120 tisyach obidiv ta nadano dopomogu blizko 6 tisyach galichan na rizdvyani svyata organizovano yalinki dlya ditej Z okupaciyeyu rosijskimi vijskami Galichini katerinoslavcyam bulo chitano lekciyi pro cej kraj vlashtovano koncert dlya poranenih z dobrochinnoyu metoyu Chimalo chleniv tovaristva bulo mobilizovano prote diyalnist organizaciyi ta yiyi filij prodovzhuvalasya U 1914 roci bibliotechno lekcijna komisiya tovaristva nalichuvala 24 chleni U 1914 roci bulo provedeno 11 vechoriv z ukrayinskoyi istoriyi ta literaturi yalinkova komisiya vporyadkuvala yalinki v 7 selah Naprikinci 1914 roku Prosvita zdobula dozvil na zasnuvannya Komitetu dopomogi galichanam Komitet diyav 8 misyaciv utrimuvav utikachiv najmav yim pomeshkannya zabezpechuvav obidami za pidtrimki yidalni Prosviti U serpni 1915 roku koli za spravu dopomogi utikacham vzyalosya zemstvo komitet priyednavsya do Zemskogo soyuzu uviv do skladu i v prezidiyu kilkoh zemskih likariv Vidavnicha sprava Prosviti 1914 ta 1915 rokah zagalmuvalasya cherez zakrittya drukarni pov yazane z posilennyam cenzuri Na 1 sichnya 1915 roku Prosvita nalichuvala 248 dijsnih za inshimi vidomostyami 259 bez urahuvannya prizvanih do vijska i 3 pochesnih chleni D Doroshenko N Doroshenko D Yavornickij Pidsumovuyuchi v 1915 roci 10 litnij period diyalnosti tovaristva Mikola Novickij viokremiv u nij 3 periodi vid vidkrittya tovaristva do 1909 vid 1909 do 1 go pivrichchya 1911 z kincya 1911 Pershij period za jogo harakteristikoyu buv periodom shirokih planiv prosvitnoyi ta kulturnickoyi roboti a takozh periodom borotbi Drugij periodom znizhennya aktivnosti cherez materialni trudnoshi ta bajduzhist naselennya Tretij periodom intensivnoyi roboti zi zbirannya koshtiv provedennya koncertiv vechoriv gulyan U listopadi 1915 roku za nakazom nachalnika gubernskogo zhandarmskogo upravlinnya bulo zdijsneno obshuki v aktivistiv ukrayinskogo ruhu u tomu chisli j u chleniv Prosviti kilkoh iz nih areshtuvali primishennya Katerinoslavskogo tovaristva opechatali U tovaristva viluchili 112 nazv knizhok Na 4 roki katorzhnih robit zasudili F Dubovogo Illyu Virvu Ivana Romanchenka Dmitra Lisichenka P Shukina 25 sichnya 1916 roku Katerinoslavske gubernske u spravah pro tovaristva prisutstviye na svoyemu zasidanni uhvalilo rishennya pro pripinennya diyalnosti Katerinoslavskogo literaturno artistichnogo ukrayinskogo tovaristva Prosvita ta jogo oseredkiv dlya zakrittya tovaristvu nadavavsya misyachnij strok Chleniv tovaristva Trifona Tatarina Mihajla Tomilchenka Petra Slinka areshtuvali ta vislali v Irkutsku guberniyu pid glasnij naglyad policiyi U roki ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 tovaristvo vidnovilo svoyu diyalnist Zahodami staroyi Radi tovaristva 11 bereznya 1917 roku bulo sklikano ustanovchi zbori na nih zibralosya 300 osib z mista i navkolishnih sil Bulo zatverdzheno novij statut obrano novu Radu zasnovano komisiyi za napryamami roboti tovaristva Golovoyu tovaristva obrali Yevgena Virovogo pochesnim golovoyu Dmitra Yavornickogo Bulo uhvaleno vidkriti filiyi v selah Manujlivka ta Stari Kodaki a takozh u m Oleksandrivsk nini m Zaporizhzhya Chleni Prosviti brali aktivnu uchast u Katerinoslavskomu gubernskomu timchasovomu vikonavchomu komiteti 6 predstavnikiv tovaristva vhodili do Katerinoslavskoyi gubernskoyi ukrayinskoyi radi 12 bereznya 1917 tovaristvo provelo viche ta vzyalo uchast u Svyati voli Za uchasti Radi Prosviti u Katerinoslavi bulo zasnovano ukrayinske vchitelske tovaristvo Na serpen 1917 roku Prosvita mala 38 filij Pavlogradska filiya Prosviti nevdovzi stala samostijnoyu organizaciyeyu U 1918 roci Katerinoslavske tovaristvo bulo perereyestrovane jogo fundatorami vistupili Yevgen Virovij Danilo Petrovskij Ivan Ritov Lyubov Bidnova P Yefremov Ya Yakusha Yurij Magalevskij Energijnu diyalnist zdijsnyuvali na Katerinoslavshini Diyivska Sagajdachninska Manujlivska Gupalivska ta Sursko Mihajlivska filiyi Diyachi Prosviti brali aktivnu uchast v ukrayinskomu derzhavotvorenni 1917 1920 rr Chleni tovaristva Vasil Bidnov Illya Virva G Gerasimiv Fedir Dubovij Kuzma Korzh Petro Korobchanskij Mikola Kuzmenko Dmitro Lisichenko Mariya Lisichenko Vasil Pozanenko Fedosij Palyanichka Ivan Romanchenko Mikola Stasyuk Fedir Storubel V Stromenko Mihajlo Tomilchenko Pavlo Tushkan Grigorij Yakimenko vhodili do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pomizh usih komisij tovaristva najdiyalnishoyu bula vidavnicha sekciya vona vidavala gazetu Vistnik tovaristva Prosvita u Katerinoslavi vipuskala broshuri ta listi vidozvi Lekcijna komisiya organizovuvala lekciyi v misti ta selah Katerinoslavshini Bibliotechna komisiya vporyadkuvala i vidkrila biblioteku sklala 24 komplekti knizhok dlya narodnih bibliotek chitalen u Katerinoslavskomu poviti zbirala j rozsilala po selah ta na front gazeti broshuri listi vidozvi Pislya vstanovlennya na ukrayinskih zemlyah radyanskoyi vladi chimalo prosvityan bulo rozstrilyano Ye Shpot Kuzma Korzh Trifon Gladchenko P Shukin V Babenko P Babenko ta inshi Postupovo katerinoslavska Prosvita pripinila svoyu diyalnist imovirno ce stalosya na pochatku 1920 h rr Div takozhVseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa ShevchenkaPrimitkiDoroshenko D I Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr Tom I Doba Centralnoyi Radi Uzhgorod Drukarnya Svoboda 1932 s 11 Dzherela i literaturaNovickij M Desyat lit zhittya Katerinoslavskoyi Prosviti Dopovid na yuvilejnih zagalnih zborah Osnova 1915 Zhovten kn 3 Chaban M Syajvo Prosviti Istorichnij naris Katerinoslavskoyi Prosviti V kn Chaban M Diyachi Sicheslavskoyi Prosviti 1905 1921 Dnipropetrovsk 2002 Malyuta O V Katerinoslavske tovaristvo Prosvita 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 138 ISBN 978 966 00 0692 8