Фема Каппадокія | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Каппадокія (грец. اθέμα Καππαδοκίας) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у центральній частині Малої Азії (сучасна Туреччина), отримавши назву від старовинної області Каппадокія (на території давньоримських провінцій і ). Утворено 832 року. Припинила існування на початку 1080-х років внаслідок завоювань сельджуків.
Історія
З VII ст. була частиною феми Арменіак в статусі турми. Наприкінці VIII ст. або на початку IX ст. виокремлена в напівсамостійну адміністративну одиницю — клірусу акритів (на кшталт західноєвропейської марки).
Протягом 690—730-х років фема була місцем постійних битв між візантійськими та арабськими військами. У 707 році араби захопили Тіану, що була центром православної єпархії Каппадокії. Особливо запеклими та тяжкими були битви та напади арабів у 720-х роках.
З огляду на це до 800 року було створено 20 потужних фортець, а загальні військові сили досягли 4 тис. вояків, після чого 832 року Каппадокія отримала статус феми. У 842 році вперше письмо згадується в «Тактиконі» (відомого як тактикон Успенського). Каппадокійська фема стала однією з найважливіших в часи протистояння Багдадському халіфату та еміратам Тарс й Мелітена. Тут розташовувалися потужні фортеці.
Протягом 804—854 років зазнавала постійних нападів з боків арабів, від чого страждали міста, економіка й розвиток феми, внаслідок чого зменшується чисельність каппадокійських греків. Їх поступово замінюють сирійські греки та інші біженці з Сирії, а згодом вірмени.
З Каппадокії вівся наступ проти павлікіан, що захопили значні області в Малій Азії. Поступово стає важливою відправною точкою для походів візантійських військ проти мусульманських держав в Кілікії та на сході Малої Азії. Тут було споруджено 3 великі військові табори () — Колонеа, Кесарія та Бат-Риакс. У 870-х роках з феми було виокремлено бандон Нісса, який передано у склад феми Харсіан. В свою чергу до складу Каппадокію увійшли бандони з фем Анатолік і Букеларії, з яких утворено турму Коммата. З 969 року перестає були прикордонною фемою, оскільки межі імперії просунулися до Сирії та Месопотамії.
З 930-х років фема стала опорою для могутніх візантійських родів Фокадів та Малейнос. У 963 році в цій фемі Никифор Фока та Іоанн Куркуас тут підняли заколот після смерті імператора Романа II. Незабаром Фока став імператором. У 970 році Барда Фока Молодший підняв повстання в Кесарії проти імператора Іоанна I, яке було придушено Бардою Скліром. 987 року Барда Фока підняв нове повстання — тепер проти імператора Василя II. 1021 року тут підняли заколот Никифор Фока Баритрахел і Никифор Ксіфій — проти Василя II. Внаслідок придушення усіх цих заколотів влада місцевої знаті та Фокадів була істотно послаблена через великі конфіскації майна.
У 1020-х роках після підкорення Візантійцями Анійського і Карського царства, Васпуракану до Каппадокії було переселено колишніх їх володарів з численним військом та почтом. Вірмени утворили на території феми 3 напівнезалежних князівства — Арцрунідів з містами Кесарія, Абара (панував колишній цар Сенекерім), Багратидів з Васпуракану — з містами Цамендан, Ларіси, Коммана (панував Гагік Карський), Багратидів з Ані — з містами Піза й Колонпалат (панував Гагік Анійський). У цей період вірменське населення превалює у фемі Каппадокія.
У 1067 році фема зазнала потужного нападу сельджукіВ, було зруйновано місто Кесарію. Після поразки візантійців у битві біля Манцикерту у 1071 році від Сельджуцької імперії та утворення держави Варажжнуні довіра до вірменських правителів в Каппадокії у центрального уряду зникла. Тому у 1078—1080 роках за наказом імператора Никифора III було наказано знищити, що призвело до протистояння між візантійцями та вірменами, а відповідно до послаблення оборони кордонів. До цього додався заколот Никифора Меліссена, що запросив на допомогу сельджуків. В результаті на початку 1080-х років ця фема була захоплення Сулейманом ібн Кутулмишем.
Адміністрація
На північному заході межувала з фемою Букеларії (вздовж узбережжя озера Татта і біля міста Мокіс), на північному сході та сході — з фемою Харсіан (частково уздовж річки , доходила до міста Ларіси). На півдні розташовувалися Таврські гори Кілікії, межа феми спочатку проходила за містом Поданд.
Адміністративним центром тривалий час було місто-фортеця Корон. Після відвоювання візантійцями Кілікії у 960-х роках головним містом феми стала Тіана Каппадокійська. На чолі стояв стратег з рангом протосфатарія, рідше патрикія, що отримував зарплатню у 20 лібрів золота.
відомі стратеги
- Євдоким (832)
- Лев Фока Молодший (944—950)
- Ферс Цоцикій (1018—1021)
- Сенекерім (1021—1027)
- Никифор Бриєнній (1057—1058)
Джерела
- A. Pertusi, Constantino Porfirogenito: De Thematibus, Rome, Biblioteca Apostolica Vaticana, 1952
- Warren T. Treadgold: Byzantium and Its Army, 284—1081. Stanford University Press, Stanford 1995, .
- Asia Minor and its themes. Studies on the geography and prosopography of the Byzantine themes of Asia Minor (7t h — 11t h century) / Ed. E. KOUNTOURA-GALAKE. Athens, 1998. P. 478, 454,445, 473
- John W. Nesbitt, Eric McGeer, Nicolas Oikonomides (Hrsg.): Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. Band 4: The East. Dumbarton Oaks Research Library and Collection, Washington D.C. 2001, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Kappadokiya Prapor Fema Kappadokiya grec ا8ema Kappadokias vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u centralnij chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina otrimavshi nazvu vid starovinnoyi oblasti Kappadokiya na teritoriyi davnorimskih provincij i Utvoreno 832 roku Pripinila isnuvannya na pochatku 1080 h rokiv vnaslidok zavoyuvan seldzhukiv IstoriyaZ VII st bula chastinoyu femi Armeniak v statusi turmi Naprikinci VIII st abo na pochatku IX st viokremlena v napivsamostijnu administrativnu odinicyu klirusu akritiv na kshtalt zahidnoyevropejskoyi marki Protyagom 690 730 h rokiv fema bula miscem postijnih bitv mizh vizantijskimi ta arabskimi vijskami U 707 roci arabi zahopili Tianu sho bula centrom pravoslavnoyi yeparhiyi Kappadokiyi Osoblivo zapeklimi ta tyazhkimi buli bitvi ta napadi arabiv u 720 h rokah Z oglyadu na ce do 800 roku bulo stvoreno 20 potuzhnih fortec a zagalni vijskovi sili dosyagli 4 tis voyakiv pislya chogo 832 roku Kappadokiya otrimala status femi U 842 roci vpershe pismo zgaduyetsya v Taktikoni vidomogo yak taktikon Uspenskogo Kappadokijska fema stala odniyeyu z najvazhlivishih v chasi protistoyannya Bagdadskomu halifatu ta emiratam Tars j Melitena Tut roztashovuvalisya potuzhni forteci Protyagom 804 854 rokiv zaznavala postijnih napadiv z bokiv arabiv vid chogo strazhdali mista ekonomika j rozvitok femi vnaslidok chogo zmenshuyetsya chiselnist kappadokijskih grekiv Yih postupovo zaminyuyut sirijski greki ta inshi bizhenci z Siriyi a zgodom virmeni Z Kappadokiyi vivsya nastup proti pavlikian sho zahopili znachni oblasti v Malij Aziyi Postupovo staye vazhlivoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya pohodiv vizantijskih vijsk proti musulmanskih derzhav v Kilikiyi ta na shodi Maloyi Aziyi Tut bulo sporudzheno 3 veliki vijskovi tabori Kolonea Kesariya ta Bat Riaks U 870 h rokah z femi bulo viokremleno bandon Nissa yakij peredano u sklad femi Harsian V svoyu chergu do skladu Kappadokiyu uvijshli bandoni z fem Anatolik i Bukelariyi z yakih utvoreno turmu Kommata Z 969 roku perestaye buli prikordonnoyu femoyu oskilki mezhi imperiyi prosunulisya do Siriyi ta Mesopotamiyi Z 930 h rokiv fema stala oporoyu dlya mogutnih vizantijskih rodiv Fokadiv ta Malejnos U 963 roci v cij femi Nikifor Foka ta Ioann Kurkuas tut pidnyali zakolot pislya smerti imperatora Romana II Nezabarom Foka stav imperatorom U 970 roci Barda Foka Molodshij pidnyav povstannya v Kesariyi proti imperatora Ioanna I yake bulo pridusheno Bardoyu Sklirom 987 roku Barda Foka pidnyav nove povstannya teper proti imperatora Vasilya II 1021 roku tut pidnyali zakolot Nikifor Foka Baritrahel i Nikifor Ksifij proti Vasilya II Vnaslidok pridushennya usih cih zakolotiv vlada miscevoyi znati ta Fokadiv bula istotno poslablena cherez veliki konfiskaciyi majna U 1020 h rokah pislya pidkorennya Vizantijcyami Anijskogo i Karskogo carstva Vaspurakanu do Kappadokiyi bulo pereseleno kolishnih yih volodariv z chislennim vijskom ta pochtom Virmeni utvorili na teritoriyi femi 3 napivnezalezhnih knyazivstva Arcrunidiv z mistami Kesariya Abara panuvav kolishnij car Senekerim Bagratidiv z Vaspurakanu z mistami Camendan Larisi Kommana panuvav Gagik Karskij Bagratidiv z Ani z mistami Piza j Kolonpalat panuvav Gagik Anijskij U cej period virmenske naselennya prevalyuye u femi Kappadokiya U 1067 roci fema zaznala potuzhnogo napadu seldzhukiV bulo zrujnovano misto Kesariyu Pislya porazki vizantijciv u bitvi bilya Mancikertu u 1071 roci vid Seldzhuckoyi imperiyi ta utvorennya derzhavi Varazhzhnuni dovira do virmenskih praviteliv v Kappadokiyi u centralnogo uryadu znikla Tomu u 1078 1080 rokah za nakazom imperatora Nikifora III bulo nakazano znishiti sho prizvelo do protistoyannya mizh vizantijcyami ta virmenami a vidpovidno do poslablennya oboroni kordoniv Do cogo dodavsya zakolot Nikifora Melissena sho zaprosiv na dopomogu seldzhukiv V rezultati na pochatku 1080 h rokiv cya fema bula zahoplennya Sulejmanom ibn Kutulmishem AdministraciyaNa pivnichnomu zahodi mezhuvala z femoyu Bukelariyi vzdovzh uzberezhzhya ozera Tatta i bilya mista Mokis na pivnichnomu shodi ta shodi z femoyu Harsian chastkovo uzdovzh richki dohodila do mista Larisi Na pivdni roztashovuvalisya Tavrski gori Kilikiyi mezha femi spochatku prohodila za mistom Podand Administrativnim centrom trivalij chas bulo misto fortecya Koron Pislya vidvoyuvannya vizantijcyami Kilikiyi u 960 h rokah golovnim mistom femi stala Tiana Kappadokijska Na choli stoyav strateg z rangom protosfatariya ridshe patrikiya sho otrimuvav zarplatnyu u 20 libriv zolota vidomi strategiYevdokim 832 Lev Foka Molodshij 944 950 Fers Cocikij 1018 1021 Senekerim 1021 1027 Nikifor Briyennij 1057 1058 DzherelaA Pertusi Constantino Porfirogenito De Thematibus Rome Biblioteca Apostolica Vaticana 1952 Warren T Treadgold Byzantium and Its Army 284 1081 Stanford University Press Stanford 1995 ISBN 0 8047 3163 2 Asia Minor and its themes Studies on the geography and prosopography of the Byzantine themes of Asia Minor 7t h 11t h century Ed E KOUNTOURA GALAKE Athens 1998 P 478 454 445 473 John W Nesbitt Eric McGeer Nicolas Oikonomides Hrsg Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Band 4 The East Dumbarton Oaks Research Library and Collection Washington D C 2001 ISBN 0 88402 282 X