|
Фема Харсіан (грец. Χαρσιανόν) — фема (військово-адміністративна одиниця) Візантійської імперії, яка розташовувалась у центральній Анатолії (сучасна Туреччина), а також однойменна фортеця, від якої фема отримала назву.
Історія
Фортеця Харсіан (грец. Χαρσιανόν κάστρον; араб. Qal'e-i Ḥarsanōs) вперше згадується 638 року за часів першої хвилі мусульманського завоювання та ніби отримала свою назву на честь воєначальника Юстиніана I. Араби вперше захопили фортецю 730 року, й вона залишалась предметом суперечок упродовж всього наступного століття . На початку IX століття фортеця стала центром клісури — окремо керованим укріпленим прикордонним районом. Десь між 863 і 873 роками клісура отримала статус повноправної феми, збільшена за рахунок територій таких сусідніх фем: Букеларії, Арменіакону та Каппадокії. Вона стояла на середньому рівні серед інших фем під управлінням стратига, який отримував річний оклад у розмірі 20 фунтів золота та командував, відповідно до арабських джерел, 4 тисячами солдат і чотирма фортецями .
У X столітті фема Харсіан стала головним оплотом земельної військової аристократії на чолі зі знатними родами Аргірів, Дук,Фок і Малеїнів, які мали там свої будинки та маєтки. Після 1045 року значна кількість вірменів, в тому числі й колишній цар Гагік II, переселились до цієї феми, що призвело до суперечок з місцевими греками. Цю фему захопили турки-сельджуки після битви при Манцикерті 1071 року. Гагік II засвідчений як останній дукс Харсіану в 1072–1073 роках.
Примітки
- Kazhdan, 1991, с. 415.
- McGeer, Nesbitt та Oikonomides, 2001, с. 107.
Джерела
- Kazhdan, Alexander Petrovich, ред. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. New York, New York and Oxford, United Kingdom: Oxford University Press. ISBN .(англ.)
- McGeer, Eric; Nesbitt, John W.; Oikonomides, Nicolas, ред. (2001). Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, Volume 4: The East. Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks Research Library and Collection. ISBN .(англ.)
Це незавершена стаття про Візантію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Harsian 8ema XarsianoῦZagalna informaciyaVhodila do skladu VizantiyiSuchasna lokaciya TurechchinaRoztashuvannya na kartiDerzhavi na teritoriyi istorichnoyi oblastiVizantijska imperiya 863 873 bl 1072 1073 Fema Harsian grec Xarsianon fema vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi yaka roztashovuvalas u centralnij Anatoliyi suchasna Turechchina a takozh odnojmenna fortecya vid yakoyi fema otrimala nazvu IstoriyaMala Aziya blizko 950 roku Fortecya Harsian grec Xarsianon kastron arab Qal e i Ḥarsanōs vpershe zgaduyetsya 638 roku za chasiv pershoyi hvili musulmanskogo zavoyuvannya ta nibi otrimala svoyu nazvu na chest voyenachalnika Yustiniana I Arabi vpershe zahopili fortecyu 730 roku j vona zalishalas predmetom superechok uprodovzh vsogo nastupnogo stolittya Na pochatku IX stolittya fortecya stala centrom klisuri okremo kerovanim ukriplenim prikordonnim rajonom Des mizh 863 i 873 rokami klisura otrimala status povnopravnoyi femi zbilshena za rahunok teritorij takih susidnih fem Bukelariyi Armeniakonu ta Kappadokiyi Vona stoyala na serednomu rivni sered inshih fem pid upravlinnyam stratiga yakij otrimuvav richnij oklad u rozmiri 20 funtiv zolota ta komanduvav vidpovidno do arabskih dzherel 4 tisyachami soldat i chotirma fortecyami U X stolitti fema Harsian stala golovnim oplotom zemelnoyi vijskovoyi aristokratiyi na choli zi znatnimi rodami Argiriv Duk Fok i Maleyiniv yaki mali tam svoyi budinki ta mayetki Pislya 1045 roku znachna kilkist virmeniv v tomu chisli j kolishnij car Gagik II pereselilis do ciyeyi femi sho prizvelo do superechok z miscevimi grekami Cyu femu zahopili turki seldzhuki pislya bitvi pri Mancikerti 1071 roku Gagik II zasvidchenij yak ostannij duks Harsianu v 1072 1073 rokah PrimitkiKazhdan 1991 s 415 McGeer Nesbitt ta Oikonomides 2001 s 107 DzherelaKazhdan Alexander Petrovich red 1991 The Oxford Dictionary of Byzantium New York New York and Oxford United Kingdom Oxford University Press ISBN 978 0 19 504652 6 angl McGeer Eric Nesbitt John W Oikonomides Nicolas red 2001 Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Volume 4 The East Washington District of Columbia Dumbarton Oaks Research Library and Collection ISBN 0 88402 282 X angl Ce nezavershena stattya pro Vizantiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi