Фема Букеларії | ||
740-ві – 1070-ті | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Букеларії або Букелларіон (грец. اθέμα Βουκελλάριον) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у центральній і північній частині Малої Азії (сучасна Туреччина), отримавши назву від військових загонів (легкої кінноти з готів або гуннів). Утворено у 740-х роках. Припинила існування наприкінці 1070-х років внаслідок завоювань сельджуків.
Історія
З VII ст. територія майбутньої феми перебувала у складі Опсікійської феми як окреми турми. Саму букеларії були тагмою на чолі з доместком, підпорядковуючись доместіку схол або особисто імператорові. В свій час перетворилися на турму букеларіїв, що стала базою для Артабаста, що захопив імператорський трон у 741 році. Після його повалення імператором Костянтином V у 743 році відбулося реформування феми Опсікіон. В результаті протягом середини 740-х років утворилася фема Букеларії (переважно на території колишньої Галатії). Назва пішла від елітного кінного загону (букеларіїв), що перебували на службі у Артабаста, а їх основні сили розташовувалися в Опсікіоні. На сході вона межувала з фемою Арменіакон, на заході — Оптіматон, на півдні — Анатолік, на півночі — з Чорним морем.
У 820 році північна частина була виокремлена у феми Пафлагонія, але все ж частина узбережжя залишилася у складі феми Букеларіон. У 890-х роках південні та південно-східні бандони (на кшталт округів) було виокремлено з феми букеларії та передано новоутвореним фемам Каппадокія і Харсіан.
Протягом IX ст. являла собою важливу базу для захисту центральних областей Малої Азії від нападу арабських військ, що вдиралися до Каппадокії й Арменіакону. Водночас фема стає важливим сільськогосподарським центром імперії. Її порти на початку існування феми перетворюються на центри торгівлі з Кавказом, Персією, Київською Руссю. З усуненням загрозу мусульманських володарів стає однією з найбільш населених греками фем.
Після поразки 1071 року візантійського війська біля Манцикерту від сельджуків фема стала зазнавати нападів з боку останніх. Згодом стала базою для різних повстань військових та феодалів проти імператорського уряду. Значна частина підпала під владу Сулейман ібн Кутулмиша як дяка від імператора Михайла VII в придушенні повстань Руссель де Байоля. До 1078 року фема була втрачена для імперії, хоча як адміністративно-географічна назва використовувалася до 1260-х років.
Адміністрація
На чолі стояв стратег (перша письмова згадка про нього припадає на 766 рік) із рангом спафарія (з X ст. — патркиія) й зарплатнею у 30 лібрів золота. Центром феми було місто Анкіра. У VIII—X ст. військові сили феми становили 8 тис. вояків. У складі фемного війська також перебував флот, основою базою якого було місто Сіноп. На чолі стояв катепан.
На території у IX—X ст. розташовувалося 13 фортець. Спочатку було два великих міста (Анкіра і Самалух, що також являли собою фортеці), згодом їх число збільшилося до п'яти.
Відомі стратеги
- Манес (з 766 року)
- Тацат Антиваці (776—782 роки)
Джерела
- Pertusi, A. (1952). Constantino Porfirogenito: De Thematibus. Rome, Italy: Biblioteca Apostolica Vaticana.
- Lilie, R.-J. 1984: Die zweihundertjärige Reform: Zu den Anfängen der Themenorganisation im 7. und 8. Jahrhundert. BS 45, 27–39
- Treadgold, Warren T. (1995). Byzantium and Its Army, 284—1081. Stanford, California: Stanford University Press. .
- Lounghis, T. C. (1996). «The Decline of the Opsikian Domesticates and the Rise of the Domesticate of the Scholae». Byzantine Symmeikta (10): 27–36. ISSN 1105—1639.
- Λουγγής, Τ. 1998: Θέμα Βουκελλάριων. In: Β. Βλασίδου, Ε. Κουντούρα-Γαλάκη, Στ. Λαμπάκης, Τ. Λουγγής (eds.), Η Μίκρα Ασία των θεμάτων. Αθηνα, 245—257
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Bukelariyi 740 vi 1070 ti Prapor Fema Bukelariyi abo Bukellarion grec ا8ema Boykellarion vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u centralnij i pivnichnij chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina otrimavshi nazvu vid vijskovih zagoniv legkoyi kinnoti z gotiv abo gunniv Utvoreno u 740 h rokah Pripinila isnuvannya naprikinci 1070 h rokiv vnaslidok zavoyuvan seldzhukiv IstoriyaZ VII st teritoriya majbutnoyi femi perebuvala u skladi Opsikijskoyi femi yak okremi turmi Samu bukelariyi buli tagmoyu na choli z domestkom pidporyadkovuyuchis domestiku shol abo osobisto imperatorovi V svij chas peretvorilisya na turmu bukelariyiv sho stala bazoyu dlya Artabasta sho zahopiv imperatorskij tron u 741 roci Pislya jogo povalennya imperatorom Kostyantinom V u 743 roci vidbulosya reformuvannya femi Opsikion V rezultati protyagom seredini 740 h rokiv utvorilasya fema Bukelariyi perevazhno na teritoriyi kolishnoyi Galatiyi Nazva pishla vid elitnogo kinnogo zagonu bukelariyiv sho perebuvali na sluzhbi u Artabasta a yih osnovni sili roztashovuvalisya v Opsikioni Na shodi vona mezhuvala z femoyu Armeniakon na zahodi Optimaton na pivdni Anatolik na pivnochi z Chornim morem U 820 roci pivnichna chastina bula viokremlena u femi Paflagoniya ale vse zh chastina uzberezhzhya zalishilasya u skladi femi Bukelarion U 890 h rokah pivdenni ta pivdenno shidni bandoni na kshtalt okrugiv bulo viokremleno z femi bukelariyi ta peredano novoutvorenim femam Kappadokiya i Harsian Protyagom IX st yavlyala soboyu vazhlivu bazu dlya zahistu centralnih oblastej Maloyi Aziyi vid napadu arabskih vijsk sho vdiralisya do Kappadokiyi j Armeniakonu Vodnochas fema staye vazhlivim silskogospodarskim centrom imperiyi Yiyi porti na pochatku isnuvannya femi peretvoryuyutsya na centri torgivli z Kavkazom Persiyeyu Kiyivskoyu Russyu Z usunennyam zagrozu musulmanskih volodariv staye odniyeyu z najbilsh naselenih grekami fem Pislya porazki 1071 roku vizantijskogo vijska bilya Mancikertu vid seldzhukiv fema stala zaznavati napadiv z boku ostannih Zgodom stala bazoyu dlya riznih povstan vijskovih ta feodaliv proti imperatorskogo uryadu Znachna chastina pidpala pid vladu Sulejman ibn Kutulmisha yak dyaka vid imperatora Mihajla VII v pridushenni povstan Russel de Bajolya Do 1078 roku fema bula vtrachena dlya imperiyi hocha yak administrativno geografichna nazva vikoristovuvalasya do 1260 h rokiv AdministraciyaNa choli stoyav strateg persha pismova zgadka pro nogo pripadaye na 766 rik iz rangom spafariya z X st patrkiiya j zarplatneyu u 30 libriv zolota Centrom femi bulo misto Ankira U VIII X st vijskovi sili femi stanovili 8 tis voyakiv U skladi femnogo vijska takozh perebuvav flot osnovoyu bazoyu yakogo bulo misto Sinop Na choli stoyav katepan Na teritoriyi u IX X st roztashovuvalosya 13 fortec Spochatku bulo dva velikih mista Ankira i Samaluh sho takozh yavlyali soboyu forteci zgodom yih chislo zbilshilosya do p yati Vidomi strategiManes z 766 roku Tacat Antivaci 776 782 roki DzherelaPertusi A 1952 Constantino Porfirogenito De Thematibus Rome Italy Biblioteca Apostolica Vaticana Lilie R J 1984 Die zweihundertjarige Reform Zu den Anfangen der Themenorganisation im 7 und 8 Jahrhundert BS 45 27 39 Treadgold Warren T 1995 Byzantium and Its Army 284 1081 Stanford California Stanford University Press ISBN 0 8047 3163 2 Lounghis T C 1996 The Decline of the Opsikian Domesticates and the Rise of the Domesticate of the Scholae Byzantine Symmeikta 10 27 36 ISSN 1105 1639 Loygghs T 1998 8ema Boykellariwn In B Blasidoy E Koyntoyra Galakh St Lampakhs T Loygghs eds H Mikra Asia twn 8ematwn A8hna 245 257