Гагік або Гагік-Абас (*Գագիկ-Աբաս, д/н —1080) — останній цар Карське царства з 1029 до 1065 року. Відомий також як Абас II.
Гагік | |
---|---|
Євангеліє царя Гагіка | |
цар Карсу | |
Початок правління: | 1029 |
Кінець правління: | 1065 |
Попередник: | Абас |
Дата народження: | невідомо |
Дата смерті: | 1080 |
Дружина: | донька Ованесе-Смбата |
Діти: | Марія |
Династія: | Багратуні |
Батько: | Абас I |
Життєпис
Походив з династії Багратуні. Син Абаса I, царя Карсу (Вананду). Замолоду оженився на доньці Ованес-Смбата, царя Ані. У 1029 році після смерті батька став царем Карсу. Продовжив політику попередника щодо визнання зверхності Візантії та дотримання союзу з Анійським царством. Під час війн між Візантією та Ані у 1020- та 1040-х роках намагався дотримуватися нейтралітету, але дозволяв своїм військовикам підтримувати анійське військо. Більше уваги приділяв розвитку культури, започаткував богословськушколу у Карсі.
У 1045 році після захоплення Анійського царства Візантійською імперією, опинився майже з усіх боків оточений візантійською територією. він вступив у конфлікт з Давидом I, царем Ташир-Дзорагета, щодо титулів азгапета та шаханшаха, який зумів отримати.
З 1050-х років його держава стала зазнавати нападів сельджуків. Спроба спільно з Васпураканом та Сюніком дати їм відсіч немала успіху. У 1054 році зумів завдати поразки сельджукам у битві при Карсі. Тому в подальшому встановив дружні стосунки з султаном Алп-Арсланом, номінально визнавши його зверхність.
Після потужного походу сельджуків у 1064 році на землі колишнього Анійського царства, Гагік зрозумів, що немає змоги їм протистояти. Тому у 1065 році прийняв пропозицію імператора Костянтина X, передавши Карське царство візантійцям. Навзаєм отримав Цамендан, Ларису, Амасію, Комману. Сюди переселився зі своїм почтом, знаттю та військами. Встановив союз з представниками роду Арцруні, що правили в Себастії.
Після поразки візантійців у 1071 році в битві біля Манцикерту землі Гагіка стали зазнавати нападів сельджуків. Втім, більшу загрозу становили стосунки з візантійцями, що підозріло стали ставитися до значної кількості вірмен, які не були православними. У 1080 році за наказом імператора Никифора III було здійснено спробу вбити колишніх царів різних вірменських держав. У відповідь Гагік разом з родами Арцруні та Рубенідами виступив проти візантійських військовиків та знаті. Під час цих подій він помер або загинув.
Джерела
- Еремян С․, Присоединение северо-западных областей к Византии в XI в․, «ԼՀԳ», 1971, № 3․
- А.П Каждан. // Армяне в составе господствующего класса Византийской империи в 11-12 вв. // Гл. IV ч.42 «Гагик Карский» стр. 123—124 // АН АрмССР 1973
- René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. (), p. 155-8, 162, 176
- Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006, 634 p. [détail des éditions] (), p. 87.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gagik abo Gagik Abas Գագիկ Աբաս d n 1080 ostannij car Karske carstva z 1029 do 1065 roku Vidomij takozh yak Abas II GagikGagikYevangeliye carya Gagikacar KarsuPochatok pravlinnya 1029Kinec pravlinnya 1065Poperednik AbasData narodzhennya nevidomoData smerti 1080Druzhina donka Ovanese SmbataDiti MariyaDinastiya BagratuniBatko Abas IZhittyepisPohodiv z dinastiyi Bagratuni Sin Abasa I carya Karsu Vanandu Zamolodu ozhenivsya na donci Ovanes Smbata carya Ani U 1029 roci pislya smerti batka stav carem Karsu Prodovzhiv politiku poperednika shodo viznannya zverhnosti Vizantiyi ta dotrimannya soyuzu z Anijskim carstvom Pid chas vijn mizh Vizantiyeyu ta Ani u 1020 ta 1040 h rokah namagavsya dotrimuvatisya nejtralitetu ale dozvolyav svoyim vijskovikam pidtrimuvati anijske vijsko Bilshe uvagi pridilyav rozvitku kulturi zapochatkuvav bogoslovskushkolu u Karsi U 1045 roci pislya zahoplennya Anijskogo carstva Vizantijskoyu imperiyeyu opinivsya majzhe z usih bokiv otochenij vizantijskoyu teritoriyeyu vin vstupiv u konflikt z Davidom I carem Tashir Dzorageta shodo tituliv azgapeta ta shahanshaha yakij zumiv otrimati Z 1050 h rokiv jogo derzhava stala zaznavati napadiv seldzhukiv Sproba spilno z Vaspurakanom ta Syunikom dati yim vidsich nemala uspihu U 1054 roci zumiv zavdati porazki seldzhukam u bitvi pri Karsi Tomu v podalshomu vstanoviv druzhni stosunki z sultanom Alp Arslanom nominalno viznavshi jogo zverhnist Pislya potuzhnogo pohodu seldzhukiv u 1064 roci na zemli kolishnogo Anijskogo carstva Gagik zrozumiv sho nemaye zmogi yim protistoyati Tomu u 1065 roci prijnyav propoziciyu imperatora Kostyantina X peredavshi Karske carstvo vizantijcyam Navzayem otrimav Camendan Larisu Amasiyu Kommanu Syudi pereselivsya zi svoyim pochtom znattyu ta vijskami Vstanoviv soyuz z predstavnikami rodu Arcruni sho pravili v Sebastiyi Pislya porazki vizantijciv u 1071 roci v bitvi bilya Mancikertu zemli Gagika stali zaznavati napadiv seldzhukiv Vtim bilshu zagrozu stanovili stosunki z vizantijcyami sho pidozrilo stali stavitisya do znachnoyi kilkosti virmen yaki ne buli pravoslavnimi U 1080 roci za nakazom imperatora Nikifora III bulo zdijsneno sprobu vbiti kolishnih cariv riznih virmenskih derzhav U vidpovid Gagik razom z rodami Arcruni ta Rubenidami vistupiv proti vizantijskih vijskovikiv ta znati Pid chas cih podij vin pomer abo zaginuv DzherelaEremyan S Prisoedinenie severo zapadnyh oblastej k Vizantii v XI v ԼՀԳ 1971 3 A P Kazhdan Armyane v sostave gospodstvuyushego klassa Vizantijskoj imperii v 11 12 vv Gl IV ch 42 Gagik Karskij str 123 124 AN ArmSSR 1973 Rene Grousset L Empire du Levant Histoire de la Question d Orient Paris Payot coll Bibliotheque historique 1949 reimpr 1979 648 p ISBN 2 228 12530 X p 155 8 162 176 Christian Settipani Continuite des elites a Byzance durant les siecles obscurs Les princes caucasiens et l Empire du vie au ixe siecle Paris de Boccard 2006 634 p detail des editions ISBN 978 2 7018 0226 8 p 87