Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам янець Подільська різанина нім Massaker von Kamenez Podolsk масове вбивство наприкінці серпня 1941 року в районі міст

Кам'янець-Подільська різанина

Кам'янець-Подільська різанина

Кам'янець-Подільська різанина (нім. Massaker von Kamenez-Podolsk) — масове вбивство наприкінці серпня 1941 року в районі міста Кам'янець-Подільський близько 23 600 євреїв, скоєне особовим складом 320-го батальйону поліції і членами «штабу особливих акцій» Вищого начальника СС і поліції Півдня Росії обергрупенфюрера СС Фрідріха Єккельна. Чимало цих жертв попередньо було депортовано на завойовану нацистами територію СРСР із захопленого союзною гітлерівцям Угорщиною Закарпаття. Різанина була найкривавішим на той час випадком Голокосту, який трапився більш ніж за місяць до масових розстрілів у Бабиному Яру та вважається вирішальним кроком політики вибіркового вбивства до наміченого цілковитого винищення єврейства.

Кам'янець-Подільська різанина
Голокост,
Євреї у Другій світовій війні
image
Карта депортації євреїв з Угорщини до Кам'янця-Подільського

Карта депортації євреїв з Угорщини до Кам'янця-Подільського
Координати: 48°41′00″ пн. ш. 26°35′00″ сх. д. / 48.68333333336110513300809544° пн. ш. 26.58333333336111081734998152° сх. д. / 48.68333333336110513300809544; 26.58333333336111081734998152
Дата: кінець серпня 1941
Місце: Кам'янець-Подільський ґебіт
Привід: расовий антисемітизм:
Результат: масове знищення євреїв
Сторони
українські євреї image Третій Рейх
Командувачі
обергрупенфюрер СС Фрідріх Єккельн
Військові формування
320-й батальйон поліції,
«штаб особливих акцій» Вищого начальника СС і поліції Півдня Росії
Втрати
23 600

Передісторія

Антисемітизм у розширеній Угорщині

Угорські уряди Бели Імреді і Пала Телекі, починаючи з 1938 року, видали низку так званих єврейських законів і таким чином загострили питання поширення антисемітизму у міжвоєнній Угорщині. Ці засновані на расизмі законодавчі положення обмежили економічні і професійні свободи та виборче право євреїв. Водночас, ці закони ставили під питання угорське громадянство тисяч угорських євреїв. До того ж у квітні 1941 року угорський парламент ухвалив закон, що забороняв укладення шлюбів і позашлюбні статеві зносини між неєвреями та євреями, який набрав чинності в серпні 1941.

Позаяк Угорщині вдалося переглянути встановлений Тріанонським договором у 1920 році післявоєнний територіальний порядок, дискримінація торкалася все більшої кількості людей. За підтримки нацистської Німеччини і фашистської Італії угорська зовнішня політика домоглася на початку листопада 1938 за допомогою Першого Віденського арбітражу, що території з угорською більшістю населення у південній Словаччині, а також на заході Карпатської України перейшли від Чехословаччини до Угорщини. У цих районах проживало близько 67 000 євреїв. Ще близько 78000 євреїв потрапили під угорське правління після того, як угорські війська в березні 1939 року услід за розгромом решти Чехословаччини окупували зі схвалення Гітлера частини Карпатської України, що до 1918 належали Австро-Угорщині. Врешті, Другий Віденський арбітраж 30 серпня 1940 змусив Румунське королівство поступитися Угорщині північним Семигородом, де жило близько 164 тис. євреїв.

Крім того, в Угорщину з Німеччини, Австрії, колишніх чеських земель і Польщі з 1939 по 1941 рік утекло від 10 до 20 тис. або ж від 15 до 35 тис. євреїв. Деяким із цих біженців органи влади надали право на проживання, інші офіційно визнавалися транзитними біженцями на шляху до Палестини. Дехто з біженців приховав свою ідентичність за підробленими документами, тоді як інших угорська імміграційна поліція – Національне центральне управління нагляду за іноземцями (Külföldieket Ellenőrző Országos Központi Hatóság, KEOKH) помістила в табори для інтернованих осіб. Хоча чисельність цих єврейських біженців навряд чи впадала в око, вона посилила антисемітські тенденції в угорському управлінському апараті. 1941 року в Угорщині, згідно з переписом, проживало загалом близько 825 тис. євреїв.

Депортація «чужих» євреїв

20 листопада 1940 року Угорщина приєдналася до Троїстого пакту. Вже в квітні 1941 р. вона на правах союзника Німецького Райху долучилася до балканської кампанії; врешті, у червні 1941 року Угорщина поряд з Німеччиною взяла участь у вторгненні в Радянський Союз. Три угорські дивізії воювали в низці районів Української РСР. У результаті свого просування угорські війська на деякий час здійснювали верховну військову владу на значній українській території на північний схід від Угорщини.

У цій обстановці дві антисемітські керівні сили KEOKH запланували переселити небажаних «чужоземних» євреїв у нові «звільнені» райони. Закарпатський губернатор Міклош Козма заповзявся втілити цей план і заручився згодою очільника угорської держави регента Горті. Кабінет під головуванням прем'єр-міністра Ласло Бардошші вирішив здійснити цей план 12 липня 1941 року. Положення про реалізацію передбачали депортацію «новоспечених польських і радянських євреїв у якомога більшій кількості і чим швидше, тим краще». Цей захід, евфемістично названий «репатріація», повинен був зосередитися, зокрема, у Карпатській Україні. Метою виселення євреїв, захоплених імміграційною поліцією та місцевими органами влади, була Східна Галичина. Провести в життя план депортації було доручено Міклошу Козмі.

Він відправив євреїв, як це і передбачав план депортації, до Ясіні, що біля тодішнього угорсько-українського кордону. Їм було дозволено брати лише найнеобхідніші речі, харчі на три дні та максимум 30 пенге. Щоб розвіяти їхні побоювання, їм сказали, що вони зможуть заселитися в житла тих євреїв, які втекли на схід від німецького наступу на радянські війська. Депортації, які практично здійснювалися в Угорщині ще до 12 липня 1941 р., часто торкалися поряд із біженцями і євреїв, які давно жили в Угорщині — не тільки у Карпатській Україні, а й, наприклад, у Семигороді, на озері Балатон або у медьє Пешт-Піліш-Шолт-Кішкун. Жертвами таких депортацій стали також цигани.

Від збірного пункту Ясіня євреїв щодня перевозили групами приблизно по 1000 душ у Коломию, яка все ще перебувала під угорською військовою юрисдикцією. До 10 серпня 1941 року там зібралися 14 000 євреїв, до кінця серпня це число збільшилося ще на 4 000. У той самий проміжок часу угорські підрозділи переганяли прибулих групами по 300—400 людей із Коломиї через Дністер на контрольовану німецькими військами зону і заборонили їм під загрозою застосування зброї повертатися в Угорщину. Депортовані мали вирушити до Кам'янця-Подільського, Бучача, Чорткова чи Станиславова.

Більшість вигнаних з Угорщини євреїв скупчилися в Кам'янці-Подільському. Там у 1939 році проживало 14 000 євреїв (понад 38 відсотків населення), з яких після 22 червня 1941 року перед приходом німців утекло на схід приблизно 4—5 тис. Проте євреї, вигнані з Угорщини і окупованої угорцями частини південної Галичини, знову збільшили єврейську частку населення. Тому німецькі та угорські війська після вступу в місто 11 липня 1941 р. виявили приблизно від 12 до 14 тис. євреїв. До кінця серпня 1941 це число подвоїлося за рахунок подальшого напливу приблизно до 26 000.

Обставини злочину

image
Телефонограма Єккельна від 29 серпня 1941

Час, місце і спосіб

Дані про час злочину неоднозначні. По одному відповідному донесенню про кількість жертв Єккельн робив рано вранці 27, 28 і 29 серпня 1941 року. На думку Клауса Малманна, вони, ймовірніше за все, оповідають про попередній день. На це пристають і деякі історики. Інші відзначають, що злочин стався 27 і 28 серпня, або 27-29 серпня, або 28-31 серпня 1941.

Євреям було повідомлено, що їм необхідно покинути місто і переселитися. Довгими маршовими колонами їх було виведено з міста. Пунктом призначення була мічена вирвами, горбиста місцевість за межами міста, вочевидь, за декілька кілометрів на північ поблизу колишнього складу боєприпасів Червоної Армії.

Працівники поліції охорони утворили на місці злочину тісний коридор, через який повинні були пробігати жертви. Цінні речі потрібно було здати. Деякі євреї були змушені роздягтися. Потім вони повинні були спуститися у вирви і попередньо вириті ями, щоб лягти на землю або на тіла тих, кого було вбито перед ними. Їх страту виконували пострілом у голову з автомата. Деякі жертви були розстріляні навстоячки. Багатьох було поховано ще живими.

Співучасники злочину

image
Нове єврейське кладовище. Є братська могила євреїв, убитих нацистами.

Єккельн був присутнім на розстрілах і спостерігав за подією з узвишшя. Він командував автоматниками і виправдовував розстріл євреїв виголошеною там промовою.

До винуватців злочину належали близькі співробітники Єккельна, яких він у своїх донесеннях про кількість жертв означив як «штаб особливих операцій» або «оперативна група штабної роти».

Причетними до злодіяння були і службовці 320-го батальйону поліції, створеного в лютому 1941 року у берлінському районі Шпандау. До нього входили три роти, батальйонний штаб та авторота. Ключові посади у батальйоні посідали професійні поліціянти, а особовий склад здебільшого формувався з добровольців років 30. Після німецького нападу на СРСР наприкінці червня 1941 року його було спершу переведено у польське Ясло, а звідти в середині серпня через Перемишль, Львів і Тернопіль у Проскурів. Там він надійшов у розпорядження Єккельна як підрозділ «для особливого застосування». Службовці 1-ї роти під командуванням капітана Альфреда Вебера і 2-ї роти під командуванням капітана Ганса Вімера вели євреїв із Кам'янця-Подільського до місця розстрілу. Там вони перебрали на себе загороджувальну функцію. Третя рота під орудою капітана Генріха Шарвея дісталася місця злочину 28 серпня 1941 року, її службовці також брали участь у загороджувальних діях і розстрілі.

Як випливає з пізніших результатів розслідування, розстріл виконували близько 30 есесівців і співробітників СД та 12 поліціянтів із усіх рот 320-го батальйону поліції.

Жертви

image
Меморіальний комплекс братських могил закатованих 26,27,28 серпня 1941 року євреїв м. Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільська різанина була, згідно з названою Єккельном 30 серпня 1941 кількістю жертв у 23 600 осіб, найбільшим на той момент нацистським масовим вбивством радянських євреїв від початку війни. Вона вперше торкнулася всіх без винятку євреїв регіону, незалежно від їхнього віку та статі, а не тільки певних політичних функціонерів.

Злочинці розстріляли не тільки від 14 000 до 16 000 раніше депортованих з Угорщини євреїв, а й близько 8—9 тис. (дві третини) єврейських громадян Кам'янця-Подільського та деяких довколишніх сіл. Від 4800 до 5000 євреїв вижили в дні різанини. Їх запроторили в гетто. Коли в серпні-листопаді 1942 року гетто розпускали, його мешканців також було вбито.

Замітання слідів

Під час «особливої операції 1005» з приховування жертв Голокосту, що проводилася в Україні з середини серпня 1943 року під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля, спільні могили єврейських жертв було розрито. У лютому 1944 р. зондеркоманда 1005 А з метою ексгумації та спалення трупів прибула в Кам'янець-Подільський. Та на ці роботи залишалося обмаль часу: 26 березня 1944 року Червона Армія оволоділа цією місцевістю, поклавши край усім таким спробам приховування.

Примітки

  1. Dokument 70 in: VEJ Band 7: Sowjetunion mit annektierten Gebieten, München 2011, , S. 270 f. (нім.)
  2. Johannes Hürter: Hitlers Heerführer, 2007, S. 573; Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. 2001, S. 239; G. H. Bennett: Exploring the World. 2011, S. 6.
  3. Knapp hierzu Christian Gerlach, Götz Aly: Das letzte Kapitel, 2004, S. 28–32, S. 42–50. Umfassend Randolph L. Braham: The politics of genocide. 1981, Band 1, S. 118–191 sowie Rolf Fischer: Entwicklungsstufen des Antisemitismus in Ungarn 1867–1939. Die Zerstörung der magyarisch-jüdischen Symbiose. Oldenbourg, München 1988, , S. 124–188.
  4. Randolph L. Braham: The politics of genocide. 1981, Band 1, S. 145. Angaben nach der Volkszählung von 1941
  5. Randolph L. Braham: The politics of genocide. 1981, Band 1, S. 167. Angabe nach der Volkszählung von 1941.
  6. Архівна копія на сайті Wayback Machine., Englischsprachige Informationen zum Massaker auf einer Website der ungarischen Organisation Deportáltakat Gondozó Országos Bizottság (Abruf: 14. August 2011).
  7. Massimo Arico: Архівна копія на сайті Wayback Machine. (Abruf: 14. August 2011)
  8. Randolph L. Braham: The politics of genocide. 1981, Band 1, S. 200 f.
  9. Saul Friedländer: Die Jahre der Vernichtung. Das Dritte Reich und die Juden. 1939–194. 2. Auflage. Beck, München 2006, , S. 259.
  10. (угор.). Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014. Betekintő: Online journal of the Historical Archives of the Hungarian State Security
  11. Randolph L. Braham: The politics of genocide. 1981, Band 1, S. 201.
  12. Zitiert nach Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. S. 243.
  13. Randolph L. Braham: The politics of genocide. 1981, Band 1, S. 202.
  14. Hierzu detailliert am Beispiel Karpato-Rutheniens Judit Fejes: On the History of the Mass Deportations from Carpatho-Ruthenia in 1941. 1997, u.a, S. 310.
  15. János Bársony, Ágnes Daróczi (Hrsg.): Pharrajimos. The fate of the Roma during the Holocaust. International Debate Education Association, New York u. a. 2008, , S. 33.
  16. Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. S. 242 f; Yitzhak Arad: The Holocaust in the Soviet Union. S. 80. Braham (The politics of genocide. Band 1, S. 204)
  17. Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. S. 242.
  18. Наприклад, Jörn Hasenclever: Wehrmacht und Besatzungspolitik in der Sowjetunion. S. 532; Wolfgang Curilla: Die deutsche Ordnungspolizei. S. 618.
  19. Randolph L. Braham: The politics of genocide, Band 1, S. 205; Christian Gerlach, Götz Aly: Das letzte Kapitel. S. 74; Kinga Frojimovics: The special Characteristics of the Holocaust in Hungary, 1938–45. In: (Hrsg.): The Routledge History of the Holocaust. Taylor & Francis, London, New York 2011, , S. 251.
  20. So Andrej Angrick: Besatzungspolitik und Massenmord. S. 203.
  21. Stefan Klemp: „Nicht ermittelt“. S. 285; Martin Dean: Collaboration in the Holocaust. Crimes of the local police in Belorussia and Ukraine, 1941–44. Palgrave Macmillan, Basingstoke, Hampshire u. a. 2001, , S. 42.
  22. Siehe Randolph L. Braham: The politics of genocide. Band 1, S. 205; Dieter Pohl: Schauplatz Ukraine. S. 163.
  23. Siehe Randolph L. Braham: The politics of genocide. Band 1, S. 205; Dieter Pohl: Schauplatz Ukraine. S. 163. Siehe ferner die Aussagen von Tätern in Klaus-Michael Mallmann, Volker Rieß, Wolfram Pyta (Hrsg.): Deutscher Osten 1939–1945. S. 86 f.
  24. Dieter Pohl: Schauplatz Ukraine. S. 163.
  25. Aussage von Hermann K., damals Stabsangehöriger von Jeckeln, bei einer Vernehmung am 22. September 1964. Siehe Klaus-Michael Mallmann, Volker Rieß, Wolfram Pyta (Hrsg.): Deutscher Osten 1939–1945. S. 86.
  26. Aussage von Wilhelm W., damals Angehöriger des Polizeibataillons 320, bei einer Vernehmung am 4. Januar 1961. Siehe Klaus-Michael Mallmann, Volker Rieß, Wolfram Pyta (Hrsg.): Deutscher Osten 1939–1945. S. 87.
  27. Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. S. 252.
  28. Stefan Klemp: „Nicht ermittelt“. S. 284; Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. 2001, S. 251.
  29. Stefan Klemp: „Nicht ermittelt“. S. 285.
  30. Dokument 70 in: VEJ Band 7: Sowjetunion mit annektierten Gebieten, München 2011, , S. 270 f.
  31. Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. 2001, S. 242.
  32. Dieter Pohl: Schauplatz Ukraine, 2009, S. 164; Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung. 2001, S. 254; Yitzhak Arad: The Holocaust in the Soviet Union. 2009, S. 166 und S. 566, Anm. 13.
  33. Dieter Pohl: Schauplatz Ukraine. 2009, S. 164 und S. 182; Yitzhak Arad: The Holocaust in the Soviet Union. 2009, S. 270 f.
  34. Див. Shmuel Spector: Aktion 1005 – Effacing The Murder Of Millions. Взято з: Holocaust and Genocide Studies. т. 5 (1990), № 2, с. 157–173, тут с. 164; Dieter Pohl: Schauplatz Ukraine. 2009, S. 188; Yitzhak Arad: The Holocaust in the Soviet Union. 2009, S. 350; див. далі Wolkenhöhe [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Взято з: Der Spiegel Nr. 40/1968 від 30 вересня 1968 р.

Додаток

Література

Спеціальні праці

  • Randolph L. Braham: The Kamenets Podolsk and Délvidék Massacres: Prelude to the Holocaust in Hungary. In: Livia Rothkirchen (Hrsg.): Yad Vashem Studies. Nr. 9, Yad Vashem, Jerusalem 1973, ISSN 0084-3296, DNB 368732185 S. 133–156 (englisch).
  • Randolph L. Braham: Kamenez-Podolski. In: Israel Gutman, Eberhard Jäckel, Peter Longerich (Hrsg.): Enzyklopädie des Holocaust. Die Verfolgung und Ermordung der europäischen Juden. Piper, München & Zürich 1998, , Band 2, S. 731–732.
  • Klaus-Michael Mallmann: Der qualitative Sprung im Vernichtungsprozeß. Das Massaker von Kamenez-Podolsk Ende August 1941. In: Jahrbuch für Antisemitismusforschung. Band 10, Campus, Frankfurt am Main 2001, S. 239–264 ISSN 0941-8563.

Додаткова література

  • Andrej Angrick: Zur Rolle der Militärverwaltung bei der Ermordung der sowjetischen Juden. In: Babette Quinkert (Hrsg.): „Wir sind die Herren dieses Landes“. Ursachen, Verlauf und Folgen des deutschen Überfalls auf die Sowjetunion. VSA, Hamburg 2002, , S. 104–123.
  • Andrej Angrick: Besatzungspolitik und Massenmord. Die Einsatzgruppe D in der südlichen Sowjetunion 1941–1943. Hamburger Edition, Hamburg 2003, .
  • Yitzhak Arad: The Holocaust in the Soviet Union, University of Nebraska Press, Lincoln, NE / Yad Vashem, Jerusalem 2009, .
  • G. H. Bennett: Exploring the World of the Second and Third Tier Men in the Holocaust: The Interrogation of Friedrich Jeckeln: Engineer and Executioner. In: Liverpool Law Review. Vol. 32 (2011), S. 1–18.
  • Randolph L. Braham: The politics of genocide. The Holocaust in Hungary. An abbreviated version of the definitive work on the destruction of Hungarian Jewry. 2 Bände, Columbia University Press, New York 1981, .
  • Wolfgang Curilla: Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust im Baltikum und in Weißrussland 1941–1944. Schöningh, Paderborn 2006, .
  • Judit Fejes: On the History of the Mass Deportations from Carpatho-Ruthenia in 1941. In: Randolph L. Braham und Attila Pók (Hrsg.): The Holocaust in Hungary: Fifty Years Later; Columbia University Press, New York, NY 1997, S. 305–321.
  • Christian Gerlach, Götz Aly: Das letzte Kapitel. Der Mord an den ungarischen Juden 1944–1945, Fischer Taschenbuch 15772, Frankfurt am Main 2004, .
  • Hamburger Institut für Sozialforschung (Hrsg.): Verbrechen der Wehrmacht. Dimensionen des Vernichtungskrieges 1941–1944. Ausstellungskatalog, Hamburger Edition, Hamburg 2002, .
  • Jörn Hasenclever: Wehrmacht und Besatzungspolitik in der Sowjetunion. Die Befehlshaber der rückwärtigen Heeresgebiete 1941–1943 (= Krieg in der Geschichte, Band 48), Schöningh, Paderborn u. a. 2010, (Dissertation Universität Münster 2007, 613 Seiten, unter dem Titel: Gescheitertes Provisorium).
  • Johannes Hürter: Hitlers Heerführer. Die deutschen Oberbefehlshaber im Krieg gegen die Sowjetunion 1941/42. 2. Auflage. Oldenbourg, München 2007, (Habilitationsschrift Universität Mainz 2006, 719 Seiten).
  • Stefan Klemp: „Nicht ermittelt“. Polizeibataillone und die Nachkriegsjustiz. Ein Handbuch (= Geschichtsort Villa ten Hompel Münster: Schriften, Band 5). Klartext, Essen 2005, .
  • Klaus-Michael Mallmann, Volker Rieß, Wolfram Pyta (Hrsg.): Deutscher Osten 1939–1945. Der Weltanschauungskrieg in Photos und Texten, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2003, .
  • Dieter Pohl: Schauplatz Ukraine. Der Massenmord an den Juden im Militärverwaltungsgebiet und im Reichskommissariat 1941–1943. In: Christian Hartmann, Johannes Hürter, Peter Lieb, Dieter Pohl: Der deutsche Krieg im Osten 1941–1944. Facetten einer Grenzüberschreitung, Oldenbourg, München 2009, , S. 155–199 (Erstmals in: Norbert Frei, Sybille Steinbacher, Bernd C. Wagner (Hrsg.): Ausbeutung, Vernichtung, Öffentlichkeit. Neue Studien zur nationalsozialistischen Lagerpolitik, Oldenbourg, München 2000, , S. 135–173.)
  • Dieter Pohl: Die Herrschaft der Wehrmacht. Deutsche Militärbesatzung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. Oldenbourg, München 2008, ; Fischer Taschenbuch 18858, Frankfurt am Main 2011, .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'янець-Подільська різанина
  • Massimo Arico: Архівна копія на сайті Wayback Machine. (Abruf: 14. August 2011).
  • Informationen über die jüdische Gemeinde von Kamenez-Podolsk sowie über das Massaker von August 1941 [ 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] auf der Website von Yad Vashem (Abruf: 10. August 2011).
  • Fotos des Massakers [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] von Gyula Spitz im Archiv des United States Holocaust Memorial Museum (Abruf: 22. April 2017).
  • offener Massengräber mit Leichen von Juden, die beim Massaker von Kamenez-Podolsk ermordet wurden (Fundort: Yad Vashem-Bildarchiv; Abruf: jeweils 30. September 2011).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kam yanec Podilska rizanina nim Massaker von Kamenez Podolsk masove vbivstvo naprikinci serpnya 1941 roku v rajoni mista Kam yanec Podilskij blizko 23 600 yevreyiv skoyene osobovim skladom 320 go bataljonu policiyi i chlenami shtabu osoblivih akcij Vishogo nachalnika SS i policiyi Pivdnya Rosiyi obergrupenfyurera SS Fridriha Yekkelna Chimalo cih zhertv poperedno bulo deportovano na zavojovanu nacistami teritoriyu SRSR iz zahoplenogo soyuznoyu gitlerivcyam Ugorshinoyu Zakarpattya Rizanina bula najkrivavishim na toj chas vipadkom Golokostu yakij trapivsya bilsh nizh za misyac do masovih rozstriliv u Babinomu Yaru ta vvazhayetsya virishalnim krokom politiki vibirkovogo vbivstva do namichenogo cilkovitogo vinishennya yevrejstva Kam yanec Podilska rizanina Golokost Yevreyi u Drugij svitovij vijni Karta deportaciyi yevreyiv z Ugorshini do Kam yancya Podilskogo Karta deportaciyi yevreyiv z Ugorshini do Kam yancya Podilskogo Koordinati 48 41 00 pn sh 26 35 00 sh d 48 68333333336110513300809544 pn sh 26 58333333336111081734998152 sh d 48 68333333336110513300809544 26 58333333336111081734998152 Data kinec serpnya 1941 Misce Kam yanec Podilskij gebit Privid rasovij antisemitizm Rezultat masove znishennya yevreyiv Storoni ukrayinski yevreyi Tretij Rejh Komanduvachi obergrupenfyurer SS Fridrih Yekkeln Vijskovi formuvannya 320 j bataljon policiyi shtab osoblivih akcij Vishogo nachalnika SS i policiyi Pivdnya Rosiyi Vtrati 23 600PeredistoriyaAntisemitizm u rozshirenij Ugorshini Ugorski uryadi Beli Imredi i Pala Teleki pochinayuchi z 1938 roku vidali nizku tak zvanih yevrejskih zakoniv i takim chinom zagostrili pitannya poshirennya antisemitizmu u mizhvoyennij Ugorshini Ci zasnovani na rasizmi zakonodavchi polozhennya obmezhili ekonomichni i profesijni svobodi ta viborche pravo yevreyiv Vodnochas ci zakoni stavili pid pitannya ugorske gromadyanstvo tisyach ugorskih yevreyiv Do togo zh u kvitni 1941 roku ugorskij parlament uhvaliv zakon sho zaboronyav ukladennya shlyubiv i pozashlyubni statevi znosini mizh neyevreyami ta yevreyami yakij nabrav chinnosti v serpni 1941 Pozayak Ugorshini vdalosya pereglyanuti vstanovlenij Trianonskim dogovorom u 1920 roci pislyavoyennij teritorialnij poryadok diskriminaciya torkalasya vse bilshoyi kilkosti lyudej Za pidtrimki nacistskoyi Nimechchini i fashistskoyi Italiyi ugorska zovnishnya politika domoglasya na pochatku listopada 1938 za dopomogoyu Pershogo Videnskogo arbitrazhu sho teritoriyi z ugorskoyu bilshistyu naselennya u pivdennij Slovachchini a takozh na zahodi Karpatskoyi Ukrayini perejshli vid Chehoslovachchini do Ugorshini U cih rajonah prozhivalo blizko 67 000 yevreyiv She blizko 78000 yevreyiv potrapili pid ugorske pravlinnya pislya togo yak ugorski vijska v berezni 1939 roku uslid za rozgromom reshti Chehoslovachchini okupuvali zi shvalennya Gitlera chastini Karpatskoyi Ukrayini sho do 1918 nalezhali Avstro Ugorshini Vreshti Drugij Videnskij arbitrazh 30 serpnya 1940 zmusiv Rumunske korolivstvo postupitisya Ugorshini pivnichnim Semigorodom de zhilo blizko 164 tis yevreyiv Krim togo v Ugorshinu z Nimechchini Avstriyi kolishnih cheskih zemel i Polshi z 1939 po 1941 rik uteklo vid 10 do 20 tis abo zh vid 15 do 35 tis yevreyiv Deyakim iz cih bizhenciv organi vladi nadali pravo na prozhivannya inshi oficijno viznavalisya tranzitnimi bizhencyami na shlyahu do Palestini Dehto z bizhenciv prihovav svoyu identichnist za pidroblenimi dokumentami todi yak inshih ugorska immigracijna policiya Nacionalne centralne upravlinnya naglyadu za inozemcyami Kulfoldieket Ellenorzo Orszagos Kozponti Hatosag KEOKH pomistila v tabori dlya internovanih osib Hocha chiselnist cih yevrejskih bizhenciv navryad chi vpadala v oko vona posilila antisemitski tendenciyi v ugorskomu upravlinskomu aparati 1941 roku v Ugorshini zgidno z perepisom prozhivalo zagalom blizko 825 tis yevreyiv Deportaciya chuzhih yevreyiv 20 listopada 1940 roku Ugorshina priyednalasya do Troyistogo paktu Vzhe v kvitni 1941 r vona na pravah soyuznika Nimeckogo Rajhu doluchilasya do balkanskoyi kampaniyi vreshti u chervni 1941 roku Ugorshina poryad z Nimechchinoyu vzyala uchast u vtorgnenni v Radyanskij Soyuz Tri ugorski diviziyi voyuvali v nizci rajoniv Ukrayinskoyi RSR U rezultati svogo prosuvannya ugorski vijska na deyakij chas zdijsnyuvali verhovnu vijskovu vladu na znachnij ukrayinskij teritoriyi na pivnichnij shid vid Ugorshini U cij obstanovci dvi antisemitski kerivni sili KEOKH zaplanuvali pereseliti nebazhanih chuzhozemnih yevreyiv u novi zvilneni rajoni Zakarpatskij gubernator Miklosh Kozma zapovzyavsya vtiliti cej plan i zaruchivsya zgodoyu ochilnika ugorskoyi derzhavi regenta Gorti Kabinet pid golovuvannyam prem yer ministra Laslo Bardoshshi virishiv zdijsniti cej plan 12 lipnya 1941 roku Polozhennya pro realizaciyu peredbachali deportaciyu novospechenih polskih i radyanskih yevreyiv u yakomoga bilshij kilkosti i chim shvidshe tim krashe Cej zahid evfemistichno nazvanij repatriaciya povinen buv zosereditisya zokrema u Karpatskij Ukrayini Metoyu viselennya yevreyiv zahoplenih immigracijnoyu policiyeyu ta miscevimi organami vladi bula Shidna Galichina Provesti v zhittya plan deportaciyi bulo dorucheno Mikloshu Kozmi Vin vidpraviv yevreyiv yak ce i peredbachav plan deportaciyi do Yasini sho bilya todishnogo ugorsko ukrayinskogo kordonu Yim bulo dozvoleno brati lishe najneobhidnishi rechi harchi na tri dni ta maksimum 30 penge Shob rozviyati yihni poboyuvannya yim skazali sho voni zmozhut zaselitisya v zhitla tih yevreyiv yaki vtekli na shid vid nimeckogo nastupu na radyanski vijska Deportaciyi yaki praktichno zdijsnyuvalisya v Ugorshini she do 12 lipnya 1941 r chasto torkalisya poryad iz bizhencyami i yevreyiv yaki davno zhili v Ugorshini ne tilki u Karpatskij Ukrayini a j napriklad u Semigorodi na ozeri Balaton abo u medye Pesht Pilish Sholt Kishkun Zhertvami takih deportacij stali takozh cigani Vid zbirnogo punktu Yasinya yevreyiv shodnya perevozili grupami priblizno po 1000 dush u Kolomiyu yaka vse she perebuvala pid ugorskoyu vijskovoyu yurisdikciyeyu Do 10 serpnya 1941 roku tam zibralisya 14 000 yevreyiv do kincya serpnya ce chislo zbilshilosya she na 4 000 U toj samij promizhok chasu ugorski pidrozdili pereganyali pribulih grupami po 300 400 lyudej iz Kolomiyi cherez Dnister na kontrolovanu nimeckimi vijskami zonu i zaboronili yim pid zagrozoyu zastosuvannya zbroyi povertatisya v Ugorshinu Deportovani mali virushiti do Kam yancya Podilskogo Buchacha Chortkova chi Stanislavova Bilshist vignanih z Ugorshini yevreyiv skupchilisya v Kam yanci Podilskomu Tam u 1939 roci prozhivalo 14 000 yevreyiv ponad 38 vidsotkiv naselennya z yakih pislya 22 chervnya 1941 roku pered prihodom nimciv uteklo na shid priblizno 4 5 tis Prote yevreyi vignani z Ugorshini i okupovanoyi ugorcyami chastini pivdennoyi Galichini znovu zbilshili yevrejsku chastku naselennya Tomu nimecki ta ugorski vijska pislya vstupu v misto 11 lipnya 1941 r viyavili priblizno vid 12 do 14 tis yevreyiv Do kincya serpnya 1941 ce chislo podvoyilosya za rahunok podalshogo naplivu priblizno do 26 000 Obstavini zlochinuTelefonograma Yekkelna vid 29 serpnya 1941 Chas misce i sposib Dani pro chas zlochinu neodnoznachni Po odnomu vidpovidnomu donesennyu pro kilkist zhertv Yekkeln robiv rano vranci 27 28 i 29 serpnya 1941 roku Na dumku Klausa Malmanna voni jmovirnishe za vse opovidayut pro poperednij den Na ce pristayut i deyaki istoriki Inshi vidznachayut sho zlochin stavsya 27 i 28 serpnya abo 27 29 serpnya abo 28 31 serpnya 1941 Yevreyam bulo povidomleno sho yim neobhidno pokinuti misto i pereselitisya Dovgimi marshovimi kolonami yih bulo vivedeno z mista Punktom priznachennya bula michena virvami gorbista miscevist za mezhami mista vochevid za dekilka kilometriv na pivnich poblizu kolishnogo skladu boyepripasiv Chervonoyi Armiyi Pracivniki policiyi ohoroni utvorili na misci zlochinu tisnij koridor cherez yakij povinni buli probigati zhertvi Cinni rechi potribno bulo zdati Deyaki yevreyi buli zmusheni rozdyagtisya Potim voni povinni buli spustitisya u virvi i poperedno viriti yami shob lyagti na zemlyu abo na tila tih kogo bulo vbito pered nimi Yih stratu vikonuvali postrilom u golovu z avtomata Deyaki zhertvi buli rozstrilyani navstoyachki Bagatoh bulo pohovano she zhivimi Spivuchasniki zlochinu Nove yevrejske kladovishe Ye bratska mogila yevreyiv ubitih nacistami Yekkeln buv prisutnim na rozstrilah i sposterigav za podiyeyu z uzvishshya Vin komanduvav avtomatnikami i vipravdovuvav rozstril yevreyiv vigoloshenoyu tam promovoyu Do vinuvatciv zlochinu nalezhali blizki spivrobitniki Yekkelna yakih vin u svoyih donesennyah pro kilkist zhertv oznachiv yak shtab osoblivih operacij abo operativna grupa shtabnoyi roti Prichetnimi do zlodiyannya buli i sluzhbovci 320 go bataljonu policiyi stvorenogo v lyutomu 1941 roku u berlinskomu rajoni Shpandau Do nogo vhodili tri roti bataljonnij shtab ta avtorota Klyuchovi posadi u bataljoni posidali profesijni policiyanti a osobovij sklad zdebilshogo formuvavsya z dobrovolciv rokiv 30 Pislya nimeckogo napadu na SRSR naprikinci chervnya 1941 roku jogo bulo spershu perevedeno u polske Yaslo a zvidti v seredini serpnya cherez Peremishl Lviv i Ternopil u Proskuriv Tam vin nadijshov u rozporyadzhennya Yekkelna yak pidrozdil dlya osoblivogo zastosuvannya Sluzhbovci 1 yi roti pid komanduvannyam kapitana Alfreda Vebera i 2 yi roti pid komanduvannyam kapitana Gansa Vimera veli yevreyiv iz Kam yancya Podilskogo do miscya rozstrilu Tam voni perebrali na sebe zagorodzhuvalnu funkciyu Tretya rota pid orudoyu kapitana Genriha Sharveya distalasya miscya zlochinu 28 serpnya 1941 roku yiyi sluzhbovci takozh brali uchast u zagorodzhuvalnih diyah i rozstrili Yak viplivaye z piznishih rezultativ rozsliduvannya rozstril vikonuvali blizko 30 esesivciv i spivrobitnikiv SD ta 12 policiyantiv iz usih rot 320 go bataljonu policiyi Zhertvi Memorialnij kompleks bratskih mogil zakatovanih 26 27 28 serpnya 1941 roku yevreyiv m Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilska rizanina bula zgidno z nazvanoyu Yekkelnom 30 serpnya 1941 kilkistyu zhertv u 23 600 osib najbilshim na toj moment nacistskim masovim vbivstvom radyanskih yevreyiv vid pochatku vijni Vona vpershe torknulasya vsih bez vinyatku yevreyiv regionu nezalezhno vid yihnogo viku ta stati a ne tilki pevnih politichnih funkcioneriv Zlochinci rozstrilyali ne tilki vid 14 000 do 16 000 ranishe deportovanih z Ugorshini yevreyiv a j blizko 8 9 tis dvi tretini yevrejskih gromadyan Kam yancya Podilskogo ta deyakih dovkolishnih sil Vid 4800 do 5000 yevreyiv vizhili v dni rizanini Yih zaprotorili v getto Koli v serpni listopadi 1942 roku getto rozpuskali jogo meshkanciv takozh bulo vbito Zamitannya slidiv Pid chas osoblivoyi operaciyi 1005 z prihovuvannya zhertv Golokostu sho provodilasya v Ukrayini z seredini serpnya 1943 roku pid kerivnictvom shtandartenfyurera SS Paulya Blobelya spilni mogili yevrejskih zhertv bulo rozrito U lyutomu 1944 r zonderkomanda 1005 A z metoyu eksgumaciyi ta spalennya trupiv pribula v Kam yanec Podilskij Ta na ci roboti zalishalosya obmal chasu 26 bereznya 1944 roku Chervona Armiya ovolodila ciyeyu miscevistyu poklavshi kraj usim takim sprobam prihovuvannya PrimitkiDokument 70 in VEJ Band 7 Sowjetunion mit annektierten Gebieten Munchen 2011 ISBN 978 3 486 58911 5 S 270 f nim Johannes Hurter Hitlers Heerfuhrer 2007 S 573 Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung 2001 S 239 G H Bennett Exploring the World 2011 S 6 Knapp hierzu Christian Gerlach Gotz Aly Das letzte Kapitel 2004 S 28 32 S 42 50 Umfassend Randolph L Braham The politics of genocide 1981 Band 1 S 118 191 sowie Rolf Fischer Entwicklungsstufen des Antisemitismus in Ungarn 1867 1939 Die Zerstorung der magyarisch judischen Symbiose Oldenbourg Munchen 1988 ISBN 3 486 54731 3 S 124 188 Randolph L Braham The politics of genocide 1981 Band 1 S 145 Angaben nach der Volkszahlung von 1941 Randolph L Braham The politics of genocide 1981 Band 1 S 167 Angabe nach der Volkszahlung von 1941 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Englischsprachige Informationen zum Massaker auf einer Website der ungarischen Organisation Deportaltakat Gondozo Orszagos Bizottsag Abruf 14 August 2011 Massimo Arico Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Abruf 14 August 2011 Randolph L Braham The politics of genocide 1981 Band 1 S 200 f Saul Friedlander Die Jahre der Vernichtung Das Dritte Reich und die Juden 1939 194 2 Auflage Beck Munchen 2006 ISBN 3 406 54966 7 S 259 ugor Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 16 travnya 2014 Betekinto Online journal of the Historical Archives of the Hungarian State Security Randolph L Braham The politics of genocide 1981 Band 1 S 201 Zitiert nach Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung S 243 Randolph L Braham The politics of genocide 1981 Band 1 S 202 Hierzu detailliert am Beispiel Karpato Rutheniens Judit Fejes On the History of the Mass Deportations from Carpatho Ruthenia in 1941 1997 u a S 310 Janos Barsony Agnes Daroczi Hrsg Pharrajimos The fate of the Roma during the Holocaust International Debate Education Association New York u a 2008 ISBN 978 1 932716 30 6 S 33 Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung S 242 f Yitzhak Arad The Holocaust in the Soviet Union S 80 Braham The politics of genocide Band 1 S 204 Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung S 242 Napriklad Jorn Hasenclever Wehrmacht und Besatzungspolitik in der Sowjetunion S 532 Wolfgang Curilla Die deutsche Ordnungspolizei S 618 Randolph L Braham The politics of genocide Band 1 S 205 Christian Gerlach Gotz Aly Das letzte Kapitel S 74 Kinga Frojimovics The special Characteristics of the Holocaust in Hungary 1938 45 In Hrsg The Routledge History of the Holocaust Taylor amp Francis London New York 2011 ISBN 978 0 415 77956 2 S 251 So Andrej Angrick Besatzungspolitik und Massenmord S 203 Stefan Klemp Nicht ermittelt S 285 Martin Dean Collaboration in the Holocaust Crimes of the local police in Belorussia and Ukraine 1941 44 Palgrave Macmillan Basingstoke Hampshire u a 2001 ISBN 0 333 68892 9 S 42 Siehe Randolph L Braham The politics of genocide Band 1 S 205 Dieter Pohl Schauplatz Ukraine S 163 Siehe Randolph L Braham The politics of genocide Band 1 S 205 Dieter Pohl Schauplatz Ukraine S 163 Siehe ferner die Aussagen von Tatern in Klaus Michael Mallmann Volker Riess Wolfram Pyta Hrsg Deutscher Osten 1939 1945 S 86 f Dieter Pohl Schauplatz Ukraine S 163 Aussage von Hermann K damals Stabsangehoriger von Jeckeln bei einer Vernehmung am 22 September 1964 Siehe Klaus Michael Mallmann Volker Riess Wolfram Pyta Hrsg Deutscher Osten 1939 1945 S 86 Aussage von Wilhelm W damals Angehoriger des Polizeibataillons 320 bei einer Vernehmung am 4 Januar 1961 Siehe Klaus Michael Mallmann Volker Riess Wolfram Pyta Hrsg Deutscher Osten 1939 1945 S 87 Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung S 252 Stefan Klemp Nicht ermittelt S 284 Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung 2001 S 251 Stefan Klemp Nicht ermittelt S 285 Dokument 70 in VEJ Band 7 Sowjetunion mit annektierten Gebieten Munchen 2011 ISBN 978 3 486 58911 5 S 270 f Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung 2001 S 242 Dieter Pohl Schauplatz Ukraine 2009 S 164 Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung 2001 S 254 Yitzhak Arad The Holocaust in the Soviet Union 2009 S 166 und S 566 Anm 13 Dieter Pohl Schauplatz Ukraine 2009 S 164 und S 182 Yitzhak Arad The Holocaust in the Soviet Union 2009 S 270 f Div Shmuel Spector Aktion 1005 Effacing The Murder Of Millions Vzyato z Holocaust and Genocide Studies t 5 1990 2 s 157 173 tut s 164 Dieter Pohl Schauplatz Ukraine 2009 S 188 Yitzhak Arad The Holocaust in the Soviet Union 2009 S 350 div dali Wolkenhohe 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vzyato z Der Spiegel Nr 40 1968 vid 30 veresnya 1968 r DodatokLiteratura Specialni praci Randolph L Braham The Kamenets Podolsk and Delvidek Massacres Prelude to the Holocaust in Hungary In Livia Rothkirchen Hrsg Yad Vashem Studies Nr 9 Yad Vashem Jerusalem 1973 ISSN 0084 3296 DNB 368732185 S 133 156 englisch Randolph L Braham Kamenez Podolski In Israel Gutman Eberhard Jackel Peter Longerich Hrsg Enzyklopadie des Holocaust Die Verfolgung und Ermordung der europaischen Juden Piper Munchen amp Zurich 1998 ISBN 3 492 22700 7 Band 2 S 731 732 Klaus Michael Mallmann Der qualitative Sprung im Vernichtungsprozess Das Massaker von Kamenez Podolsk Ende August 1941 In Jahrbuch fur Antisemitismusforschung Band 10 Campus Frankfurt am Main 2001 S 239 264 ISSN 0941 8563 Dodatkova literatura Andrej Angrick Zur Rolle der Militarverwaltung bei der Ermordung der sowjetischen Juden In Babette Quinkert Hrsg Wir sind die Herren dieses Landes Ursachen Verlauf und Folgen des deutschen Uberfalls auf die Sowjetunion VSA Hamburg 2002 ISBN 3 87975 876 X S 104 123 Andrej Angrick Besatzungspolitik und Massenmord Die Einsatzgruppe D in der sudlichen Sowjetunion 1941 1943 Hamburger Edition Hamburg 2003 ISBN 3 930908 91 3 Yitzhak Arad The Holocaust in the Soviet Union University of Nebraska Press Lincoln NE Yad Vashem Jerusalem 2009 ISBN 978 0 8032 2059 1 G H Bennett Exploring the World of the Second and Third Tier Men in the Holocaust The Interrogation of Friedrich Jeckeln Engineer and Executioner In Liverpool Law Review Vol 32 2011 S 1 18 Randolph L Braham The politics of genocide The Holocaust in Hungary An abbreviated version of the definitive work on the destruction of Hungarian Jewry 2 Bande Columbia University Press New York 1981 ISBN 0 231 05208 1 Wolfgang Curilla Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust im Baltikum und in Weissrussland 1941 1944 Schoningh Paderborn 2006 ISBN 3 506 71787 1 Judit Fejes On the History of the Mass Deportations from Carpatho Ruthenia in 1941 In Randolph L Braham und Attila Pok Hrsg The Holocaust in Hungary Fifty Years Later Columbia University Press New York NY 1997 S 305 321 Christian Gerlach Gotz Aly Das letzte Kapitel Der Mord an den ungarischen Juden 1944 1945 Fischer Taschenbuch 15772 Frankfurt am Main 2004 ISBN 3 596 15772 2 Hamburger Institut fur Sozialforschung Hrsg Verbrechen der Wehrmacht Dimensionen des Vernichtungskrieges 1941 1944 Ausstellungskatalog Hamburger Edition Hamburg 2002 ISBN 3 930908 74 3 Jorn Hasenclever Wehrmacht und Besatzungspolitik in der Sowjetunion Die Befehlshaber der ruckwartigen Heeresgebiete 1941 1943 Krieg in der Geschichte Band 48 Schoningh Paderborn u a 2010 ISBN 978 3 506 76709 7 Dissertation Universitat Munster 2007 613 Seiten unter dem Titel Gescheitertes Provisorium Johannes Hurter Hitlers Heerfuhrer Die deutschen Oberbefehlshaber im Krieg gegen die Sowjetunion 1941 42 2 Auflage Oldenbourg Munchen 2007 ISBN 978 3 486 58341 0 Habilitationsschrift Universitat Mainz 2006 719 Seiten Stefan Klemp Nicht ermittelt Polizeibataillone und die Nachkriegsjustiz Ein Handbuch Geschichtsort Villa ten Hompel Munster Schriften Band 5 Klartext Essen 2005 ISBN 3 89861 381 X Klaus Michael Mallmann Volker Riess Wolfram Pyta Hrsg Deutscher Osten 1939 1945 Der Weltanschauungskrieg in Photos und Texten Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 2003 ISBN 3 534 16023 1 Dieter Pohl Schauplatz Ukraine Der Massenmord an den Juden im Militarverwaltungsgebiet und im Reichskommissariat 1941 1943 In Christian Hartmann Johannes Hurter Peter Lieb Dieter Pohl Der deutsche Krieg im Osten 1941 1944 Facetten einer Grenzuberschreitung Oldenbourg Munchen 2009 ISBN 978 3 486 59138 5 S 155 199 Erstmals in Norbert Frei Sybille Steinbacher Bernd C Wagner Hrsg Ausbeutung Vernichtung Offentlichkeit Neue Studien zur nationalsozialistischen Lagerpolitik Oldenbourg Munchen 2000 ISBN 3 598 24033 3 S 135 173 Dieter Pohl Die Herrschaft der Wehrmacht Deutsche Militarbesatzung und einheimische Bevolkerung in der Sowjetunion 1941 1944 Oldenbourg Munchen 2008 ISBN 978 3 486 58065 5 Fischer Taschenbuch 18858 Frankfurt am Main 2011 ISBN 978 3 596 18858 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yanec Podilska rizanina Massimo Arico Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Abruf 14 August 2011 Informationen uber die judische Gemeinde von Kamenez Podolsk sowie uber das Massaker von August 1941 19 lyutogo 2018 u Wayback Machine auf der Website von Yad Vashem Abruf 10 August 2011 Fotos des Massakers 15 veresnya 2017 u Wayback Machine von Gyula Spitz im Archiv des United States Holocaust Memorial Museum Abruf 22 April 2017 offener Massengraber mit Leichen von Juden die beim Massaker von Kamenez Podolsk ermordet wurden Fundort Yad Vashem Bildarchiv Abruf jeweils 30 September 2011

Дата публікації:
Топ