Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каманін Кама нін Іва н Миха йлович 11 23 вересня 1850 Димер Київський

Каманін Іван Михайлович

Каманін Іван Михайлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каманін.

Кама́нін Іва́н Миха́йлович (11 (23) вересня 1850, Димер, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 11 січня 1921(1921-01-11), Київ) — український історик, архівіст, дослідник пам'яток культури, палеограф. Брав участь у виданні «Архива Юго-Западной России». Автор статей з історії України XVI—XVII століть, з археології, архівознавства. Працював у Київському центральному архіві давніх актів. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.

Іван Михайлович Каманін
image
Народився 11 (23) вересня 1850[1]
Димер, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія[1]
Помер 11 січня 1921(1921-01-11)[2] (70 років)
Київ, Українська СРР
Країна image УНР→
image УСРР
Підданство image Російська імперія (до 1917 року)
Діяльність історик
Alma mater Університет святого Володимира
Галузь історія
Батько Михайло Каманін
Мати Олександра Олександрівна Щуровська
Нагороди лауреат Уваровської премії
Автограф image
image Роботи у Вікіджерелах
image Каманін Іван Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Іван Каманін народився в містечку Димер Київської губернії. Його батько, Михайло Каманін, був офіцером артилерії, росіянином за походженням, мати — Олександра Олександрівна Щуровська. Можливо під впливом матері, в родині переважав український дух. З часом родина переїхала до Києва.

У Києві навчався в Другій гімназії, по закінченні якої в 1868 році поступив до Київського університету Святого Володимира на історико-філологічний факультет, який закінчив у 1872 році. Ще за студентських років під керівництвом Володимира Антоновича прилучився до джерелознавчих студій та архівної справи, працюючи з документами Київського архіву давніх актів. По закінченні Київського університету через хворобу змушений був змінити діяльність. Працював акцизним наглядачем на Київській тютюновій фабриці.

До роботи в Київському центральному архіві давніх актів повернувся в 1883 році і присвятив їй сорок років життя, пройшовши науковий шлях від помічника бібліотекаря, архіваріуса, до посади директора з 1890 року. Разом із розробкою системи описування архівних документів (зокрема актових книг), експертизи автентичності документів, вивченням палеографії та філіграней, протягом усієї творчої діяльності Каманін ініціював й особисто виконував великі видавничі проекти. Підготовлені ним томи «Архива Юго-Западной России», збірники, присвячені часам Богдана Хмельницького, історії козаччини, «Палеографический изборник. Материалы по истории южно-русского письма в XV—XVIII вв.» (рос. дореф.) мали схвальні відгуки колег, останнє видання отримало Уваровську премію.

Праці та діяльність Каманіна сприяли збереженню архівних документів, нових виявлених архівних збірок. Він здійснював обстеження та описування приватних, монастирських, відомчих архівів, деякі матеріали вдавалося отримати для зберігання в рукописних колекціях наукових установ. Важливим наслідком цієї роботи було сприяння пошуковій та збирацькій роботі по різних місцях України (зокрема Свято-Володимирського братства в Володимирі-Волинському, Хрестовоздвиженського в Луцьку та ін.).

В 1870 р., як член Київської археографічної комісії Каманін брав участь у збиранні пожертвувань, консультаціях та відкритті пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві. До цієї події ним була написана стаття «Богдан Хмельницький — гетьман». Разом з науковими товариствами і установами, членом яких був Каманін, він робив великий внесок у науково-організаційну діяльність, підготовку екскурсій та XI Археологічного з'їзду в Києві, читав публічні лекції.

Був активним дописувачем часопису «Киевская старина». Брав участь у роботі:

Не раз був учасником археологічних з'їздів, працював у комісіях УАН (нині Національна академія наук України) для складання історико-географічних та біографічного словників України, був одним із засновників Київської губернської вченої архівної комісії (1914) тощо.

З 1911 р. Каманін брав участь у археологічній події, результатом якої стало обстеження, відкриття та збереження унікальної пам'ятки: внаслідок зсувів гори на київському Звіринці відкрилися два входи до печер, що дістали назву Звіринецьких печер. У серпні 1912 року під керівництвом члена Київського товариства охорони пам'яток старовини та мистецтва О. Д. Ертеля розпочалися археологічні розкопки. Відкритий лист на ці дослідження був наданий Імператорською Археологічною комісією старшому раднику Київського губернського правління князю В. Д. Жевахову. Каманін одним з перших оглянув печери, спостерігав за дослідженнями, аналізував знахідки й зібрав великий масив джерел не лише безпосередньо про цю пам'ятку, а й про історію київських печер, їхнє наземне оточення, устрій та багато інших відомостей, використовуючи писемні, іконографічні, картографічні матеріали. Під час робіт було розчищено три підземні галереї з підземними приміщеннями (церква, келії, поховальні ніші). Знайдені настінні написи-графіті, виконані план та креслення всього підземного комплексу. Весь цей матеріал було опрацьовано та покладено в основу книжки Каманіна «Зверинецкие пещеры в Киеве. Их древность и святость» (рос. дореф.) , яка побачила світ у 1914 році.

На думку Каманіна, в печерах був похований ігумен Кловського монастиря кінця XI століття Клімент. З праці Каманіна відомо, що в цій келії в 1912 році була знайдена кипарисова панагія Клімента з написом: «Михайло-сирянин, митрополит Акри Сирійської». Історик вважав, що ця панагія належала першому Київському митрополитові Михайлу, який прибув з князем Володимиром з Корсуня. Каманін припускав, що митрополит, який хрестив князя Володимира та киян, заснував цей печерний монастир і сам був у ньому похований. Примітно, що ця унікальна пам'ятка майже з самого початку її дослідження привернула увагу киян, для яких проводили екскурсії вже в 1912 році.

З 1918 року викладав архівознавство й студентам Київського археологічного інституту.

У 1919—1921 роках — керівничий над працями Комісії для дослідження історії західноросійського та українського права УАН. Запропонував УАН створення першої української актографії (систематичного переліку актового матеріалу) за зразком історико-правничих бібліографій.

Звіринецьким печерам була присвячена одна з найбільших, ґрунтовна праця вченого, в якій він висловлював сподівання, що «освічена історичним знанням Русь буде берегти свої пам'ятники старовини і зуміє їх захистити від нових варварів» (рос. просвещенная историческим знанием Русь будет беречь свои памятники старины и сумеет их защитить от новых варваров). Коли 1921 року І. М. Каманін помер, його було поховано згідно заповіту саме в Звіринецькій печері за головним входом.

Праці

Брав участь у виданні «рос. Архив Юго-Западной России» (матеріали доби Б. Хмельницького, зібрані дослідником у т. 4 ч. 3). Під його керівництвом готувалися до друку матеріали про козацьке повстання 1638 р. під проводом Якова Острянина й Дмитра Гуні та про Коліївщину 1768 р., Мамоничівське видання Литовського статуту 1588 р., два випуски «Палеографічного збірника українського письма XVII—XVIII ст.». Досліджував магдебурзьке право в Києві, питання козацького землеволодіння, давні актові та інші юридичні документи.

  • Киевский центральный архив (1884). (рос. дореф.)
  • К истории международных отношений России и Польши в XVII в. (1885—1886). (рос. дореф.)
  • Из истории городского самоуправления по Магдебургскому праву // Университетские известия. — 1885. — № 2, 7; 1886. — № 7, 8, 10, 11; (рос. дореф.)
  • Киевляне и Богдан Хмельницкий в их взаимных отношениях // Киевская старина. — 1888. — № 7. (рос. дореф.)
  • Последние годы самоуправления Киева по магдебургскому праву // Киевская старина. — 1888. — № 5. — С. 140—168; № 8. — С. 157—195; № 9. — С. 597—622. (рос. дореф.)
  • «Про експертну давність підроблених документів» (1889). (рос. дореф.)
  • «Матеріали з історії київської міської громади» (1892). (рос. дореф.)
  • К вопросу о казачестве до Богдана Хмельницкого // Чтения в Историческом Обществе Нестора-Летописца. — 1894. — Кн. VIII. — С.57-115. (рос. дореф.)
  • Материалы по истории козацкого землевладения: 1494—1668 гг. // Чтения в Историческом Обществе Нестора-Летописца. — 1894. — Кн. VIII. Отд. 3. — С. 3–28. (рос. дореф.)
  • Еще о древности братства и школы в Киеве // Чтения в историческом обществе Нестора-Летописца. 1895. Кн.9. (рос. дореф.)
  • Догадка о происхождении Богдана Хмельницкого из среды киевских мещан // Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца. — 1898. — Кн. XII. — С. 15–19. (рос. дореф.)
  • Рецензия: Гетман Мазепа. Историческая монография Ф. М. Уманца. СПб., 1897. С. 455 // Киевская Старина. — 1898. — № 3. — С.108—115. (рос. дореф.)
  • Палеографический изборник. Материалы по истории южнорусского письма в XV—XVII вв. — К., 1899. (рос. дореф.) (ст. укр.)
  • Материалы к «Очерку гетьманства Петра Сагайдачного» // Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца. — 1901. — Кн. XV. — Вип. III. — С.123—177. (рос. дореф.)
  • Эпизоды и деятели эпохи Богдана Хмельницкого. (рос. дореф.)
  • «Научные и литературные произведения Н. В. Гоголя по истории Малороссии», 1902 г. (рос. дореф.)
  • «Нові дані для історії Київського міського самоврядування в 17 ст.» (1903). (рос. дореф.)
  • Придорожные кресты, иконы и статуи святых в селах Киевского уезда // Чтения в историческом обществе Нестора-Летописца. — 1906. — Кн. 19. (рос. дореф.)
  • Битва казаков с поляками под м. Берестечком в июне 1651 г. — К. : Отдел Императорского Русского военноисторического общества, 1910. — 25 с. (рос. дореф.)
  • Об организации областных военно-центральных архивов // Военно-исторический вестник. — 1911. — № 9, 10. (рос. дореф.)
  • «Документи епохи Богдана Хмельницького, добуті з Головного московського архіву Міністерства закордонних справ» (1911). (рос. дореф.)
  • Записка об учреждении в Киеве Ученой архивной комиссии // Военно-исторический вестник. — 1912. — № 1. (рос. дореф.)
  • Об описании памятников старины Юго-Западного края… // Военно-исторический вестник. — 1912. — № 3. (рос. дореф.)
  • Договоры Б. Хмельницкого с Польшей, Швецией и Россией (1912). (рос. дореф.)
  • Українські богатирі козацького періоду // Записки Українського наукового товариства в Києві. — 1913. — Кн. 11.
  • Зверинецкие пещеры в Киеве. Их древность и святость. К., 1918. (рос. дореф.)
  • Водяні знаки на папері українських документів XVI і XVII вв. (1566—1651) [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Іван Каманін, Олександра Вітвицька. — К. : Друкарня ВУАН, 1923.

та ін.

Примітки

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  3. Згідно з записом про смерть у метричній книзі, Іван Каманін помер 29 грудня 1920 року (найімовірніше, дата — за юліанським календарем).
  4. Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — .

Джерела

Посилання

  • Якобчук Н. Листування Івана Каманіна з Іваном Білозерським у 1903—1909 роках як історичне джерело // Науково-дослідний інститут українознавства
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 192—193. [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
  • Каманін Іван Михайлович (1850—1921). Фонд № 83 у розділі Спеціалізовані та архівні фонди НБУВ сайту Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Каманін Іван Михайлович (1850—1921). Фонд № 237, опис 1 (PDF). ЦДІАК. Процитовано 22 серпня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kamanin Kama nin Iva n Miha jlovich 11 23 veresnya 1850 Dimer Kiyivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 11 sichnya 1921 1921 01 11 Kiyiv ukrayinskij istorik arhivist doslidnik pam yatok kulturi paleograf Brav uchast u vidanni Arhiva Yugo Zapadnoj Rossii Avtor statej z istoriyi Ukrayini XVI XVII stolit z arheologiyi arhivoznavstva Pracyuvav u Kiyivskomu centralnomu arhivi davnih aktiv Chlen Istorichnogo tovaristva imeni Nestora Litopiscya Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatnikiv starovini ta mistectva Ivan Mihajlovich KamaninNarodivsya 11 23 veresnya 1850 1 Dimer Kiyivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 11 sichnya 1921 1921 01 11 2 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska SRRKrayina UNR USRRPiddanstvo Rosijska imperiya do 1917 roku Diyalnist istorikAlma mater Universitet svyatogo VolodimiraGaluz istoriyaBatko Mihajlo KamaninMati Oleksandra Oleksandrivna ShurovskaNagorodi laureat Uvarovskoyi premiyiAvtografRoboti u Vikidzherelah Kamanin Ivan Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaIvan Kamanin narodivsya v mistechku Dimer Kiyivskoyi guberniyi Jogo batko Mihajlo Kamanin buv oficerom artileriyi rosiyaninom za pohodzhennyam mati Oleksandra Oleksandrivna Shurovska Mozhlivo pid vplivom materi v rodini perevazhav ukrayinskij duh Z chasom rodina pereyihala do Kiyeva U Kiyevi navchavsya v Drugij gimnaziyi po zakinchenni yakoyi v 1868 roci postupiv do Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira na istoriko filologichnij fakultet yakij zakinchiv u 1872 roci She za studentskih rokiv pid kerivnictvom Volodimira Antonovicha priluchivsya do dzhereloznavchih studij ta arhivnoyi spravi pracyuyuchi z dokumentami Kiyivskogo arhivu davnih aktiv Po zakinchenni Kiyivskogo universitetu cherez hvorobu zmushenij buv zminiti diyalnist Pracyuvav akciznim naglyadachem na Kiyivskij tyutyunovij fabrici Do roboti v Kiyivskomu centralnomu arhivi davnih aktiv povernuvsya v 1883 roci i prisvyativ yij sorok rokiv zhittya projshovshi naukovij shlyah vid pomichnika bibliotekarya arhivariusa do posadi direktora z 1890 roku Razom iz rozrobkoyu sistemi opisuvannya arhivnih dokumentiv zokrema aktovih knig ekspertizi avtentichnosti dokumentiv vivchennyam paleografiyi ta filigranej protyagom usiyeyi tvorchoyi diyalnosti Kamanin iniciyuvav j osobisto vikonuvav veliki vidavnichi proekti Pidgotovleni nim tomi Arhiva Yugo Zapadnoj Rossii zbirniki prisvyacheni chasam Bogdana Hmelnickogo istoriyi kozachchini Paleograficheskij izbornik Materialy po istorii yuzhno russkogo pisma v XV XVIII vv ros doref mali shvalni vidguki koleg ostannye vidannya otrimalo Uvarovsku premiyu Praci ta diyalnist Kamanina spriyali zberezhennyu arhivnih dokumentiv novih viyavlenih arhivnih zbirok Vin zdijsnyuvav obstezhennya ta opisuvannya privatnih monastirskih vidomchih arhiviv deyaki materiali vdavalosya otrimati dlya zberigannya v rukopisnih kolekciyah naukovih ustanov Vazhlivim naslidkom ciyeyi roboti bulo spriyannya poshukovij ta zbirackij roboti po riznih miscyah Ukrayini zokrema Svyato Volodimirskogo bratstva v Volodimiri Volinskomu Hrestovozdvizhenskogo v Lucku ta in V 1870 r yak chlen Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi Kamanin brav uchast u zbiranni pozhertvuvan konsultaciyah ta vidkritti pam yatnika Bogdanu Hmelnickomu v Kiyevi Do ciyeyi podiyi nim bula napisana stattya Bogdan Hmelnickij getman Razom z naukovimi tovaristvami i ustanovami chlenom yakih buv Kamanin vin robiv velikij vnesok u naukovo organizacijnu diyalnist pidgotovku ekskursij ta XI Arheologichnogo z yizdu v Kiyevi chitav publichni lekciyi Buv aktivnim dopisuvachem chasopisu Kievskaya starina Brav uchast u roboti Ukrayinskogo naukovogo tovaristva v Kiyevi Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi Kiyivskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo vijskovo istorichnogo tovaristva ta in Ne raz buv uchasnikom arheologichnih z yizdiv pracyuvav u komisiyah UAN nini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini dlya skladannya istoriko geografichnih ta biografichnogo slovnikiv Ukrayini buv odnim iz zasnovnikiv Kiyivskoyi gubernskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi 1914 tosho Z 1911 r Kamanin brav uchast u arheologichnij podiyi rezultatom yakoyi stalo obstezhennya vidkrittya ta zberezhennya unikalnoyi pam yatki vnaslidok zsuviv gori na kiyivskomu Zvirinci vidkrilisya dva vhodi do pecher sho distali nazvu Zvirineckih pecher U serpni 1912 roku pid kerivnictvom chlena Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatok starovini ta mistectva O D Ertelya rozpochalisya arheologichni rozkopki Vidkritij list na ci doslidzhennya buv nadanij Imperatorskoyu Arheologichnoyu komisiyeyu starshomu radniku Kiyivskogo gubernskogo pravlinnya knyazyu V D Zhevahovu Kamanin odnim z pershih oglyanuv pecheri sposterigav za doslidzhennyami analizuvav znahidki j zibrav velikij masiv dzherel ne lishe bezposeredno pro cyu pam yatku a j pro istoriyu kiyivskih pecher yihnye nazemne otochennya ustrij ta bagato inshih vidomostej vikoristovuyuchi pisemni ikonografichni kartografichni materiali Pid chas robit bulo rozchisheno tri pidzemni galereyi z pidzemnimi primishennyami cerkva keliyi pohovalni nishi Znajdeni nastinni napisi grafiti vikonani plan ta kreslennya vsogo pidzemnogo kompleksu Ves cej material bulo opracovano ta pokladeno v osnovu knizhki Kamanina Zverineckie peshery v Kieve Ih drevnost i svyatost ros doref yaka pobachila svit u 1914 roci Na dumku Kamanina v pecherah buv pohovanij igumen Klovskogo monastirya kincya XI stolittya Kliment Z praci Kamanina vidomo sho v cij keliyi v 1912 roci bula znajdena kiparisova panagiya Klimenta z napisom Mihajlo siryanin mitropolit Akri Sirijskoyi Istorik vvazhav sho cya panagiya nalezhala pershomu Kiyivskomu mitropolitovi Mihajlu yakij pribuv z knyazem Volodimirom z Korsunya Kamanin pripuskav sho mitropolit yakij hrestiv knyazya Volodimira ta kiyan zasnuvav cej pechernij monastir i sam buv u nomu pohovanij Primitno sho cya unikalna pam yatka majzhe z samogo pochatku yiyi doslidzhennya privernula uvagu kiyan dlya yakih provodili ekskursiyi vzhe v 1912 roci Z 1918 roku vikladav arhivoznavstvo j studentam Kiyivskogo arheologichnogo institutu U 1919 1921 rokah kerivnichij nad pracyami Komisiyi dlya doslidzhennya istoriyi zahidnorosijskogo ta ukrayinskogo prava UAN Zaproponuvav UAN stvorennya pershoyi ukrayinskoyi aktografiyi sistematichnogo pereliku aktovogo materialu za zrazkom istoriko pravnichih bibliografij Zvirineckim pecheram bula prisvyachena odna z najbilshih gruntovna pracya vchenogo v yakij vin vislovlyuvav spodivannya sho osvichena istorichnim znannyam Rus bude beregti svoyi pam yatniki starovini i zumiye yih zahistiti vid novih varvariv ros prosveshennaya istoricheskim znaniem Rus budet berech svoi pamyatniki stariny i sumeet ih zashitit ot novyh varvarov Koli 1921 roku I M Kamanin pomer jogo bulo pohovano zgidno zapovitu same v Zvirineckij pecheri za golovnim vhodom PraciBrav uchast u vidanni ros Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii materiali dobi B Hmelnickogo zibrani doslidnikom u t 4 ch 3 Pid jogo kerivnictvom gotuvalisya do druku materiali pro kozacke povstannya 1638 r pid provodom Yakova Ostryanina j Dmitra Guni ta pro Koliyivshinu 1768 r Mamonichivske vidannya Litovskogo statutu 1588 r dva vipuski Paleografichnogo zbirnika ukrayinskogo pisma XVII XVIII st Doslidzhuvav magdeburzke pravo v Kiyevi pitannya kozackogo zemlevolodinnya davni aktovi ta inshi yuridichni dokumenti Kievskij centralnyj arhiv 1884 ros doref K istorii mezhdunarodnyh otnoshenij Rossii i Polshi v XVII v 1885 1886 ros doref Iz istorii gorodskogo samoupravleniya po Magdeburgskomu pravu Universitetskie izvestiya 1885 2 7 1886 7 8 10 11 ros doref Kievlyane i Bogdan Hmelnickij v ih vzaimnyh otnosheniyah Kievskaya starina 1888 7 ros doref Poslednie gody samoupravleniya Kieva po magdeburgskomu pravu Kievskaya starina 1888 5 S 140 168 8 S 157 195 9 S 597 622 ros doref Pro ekspertnu davnist pidroblenih dokumentiv 1889 ros doref Materiali z istoriyi kiyivskoyi miskoyi gromadi 1892 ros doref K voprosu o kazachestve do Bogdana Hmelnickogo Chteniya v Istoricheskom Obshestve Nestora Letopisca 1894 Kn VIII S 57 115 ros doref Materialy po istorii kozackogo zemlevladeniya 1494 1668 gg Chteniya v Istoricheskom Obshestve Nestora Letopisca 1894 Kn VIII Otd 3 S 3 28 ros doref Eshe o drevnosti bratstva i shkoly v Kieve Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora Letopisca 1895 Kn 9 ros doref Dogadka o proishozhdenii Bogdana Hmelnickogo iz sredy kievskih meshan Chteniya v Istoricheskom Obshestve Nestora letopisca 1898 Kn XII S 15 19 ros doref Recenziya Getman Mazepa Istoricheskaya monografiya F M Umanca SPb 1897 S 455 Kievskaya Starina 1898 3 S 108 115 ros doref Paleograficheskij izbornik Materialy po istorii yuzhnorusskogo pisma v XV XVII vv K 1899 ros doref st ukr Materialy k Ocherku getmanstva Petra Sagajdachnogo Chteniya v Istoricheskom Obshestve Nestora letopisca 1901 Kn XV Vip III S 123 177 ros doref Epizody i deyateli epohi Bogdana Hmelnickogo ros doref Nauchnye i literaturnye proizvedeniya N V Gogolya po istorii Malorossii 1902 g ros doref Novi dani dlya istoriyi Kiyivskogo miskogo samovryaduvannya v 17 st 1903 ros doref Pridorozhnye kresty ikony i statui svyatyh v selah Kievskogo uezda Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora Letopisca 1906 Kn 19 ros doref Bitva kazakov s polyakami pod m Berestechkom v iyune 1651 g K Otdel Imperatorskogo Russkogo voennoistoricheskogo obshestva 1910 25 s ros doref Ob organizacii oblastnyh voenno centralnyh arhivov Voenno istoricheskij vestnik 1911 9 10 ros doref Dokumenti epohi Bogdana Hmelnickogo dobuti z Golovnogo moskovskogo arhivu Ministerstva zakordonnih sprav 1911 ros doref Zapiska ob uchrezhdenii v Kieve Uchenoj arhivnoj komissii Voenno istoricheskij vestnik 1912 1 ros doref Ob opisanii pamyatnikov stariny Yugo Zapadnogo kraya Voenno istoricheskij vestnik 1912 3 ros doref Dogovory B Hmelnickogo s Polshej Shveciej i Rossiej 1912 ros doref Ukrayinski bogatiri kozackogo periodu Zapiski Ukrayinskogo naukovogo tovaristva v Kiyevi 1913 Kn 11 Zverineckie peshery v Kieve Ih drevnost i svyatost K 1918 ros doref Vodyani znaki na paperi ukrayinskih dokumentiv XVI i XVII vv 1566 1651 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Ivan Kamanin Oleksandra Vitvicka K Drukarnya VUAN 1923 ta in Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Zgidno z zapisom pro smert u metrichnij knizi Ivan Kamanin pomer 29 grudnya 1920 roku najimovirnishe data za yulianskim kalendarem Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 DzherelaDomaracka K Kamanin Ivan Mihajlovich Ukrayinski arhivisti Biobibliografichnij dovidnik vip 1 K 1999 Yemec O V Arheografichna diyalnist I M Kamanina Materiali yuvilejnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 150 richchyu Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi K 1997 S 168 178 Yemec O V Uchen Antonovicha Ivan Kamanin Akademiya pam yati profesora Volodimira Antonovicha K 1994 S 168 176 Kamanin Ivan Mihajlovich Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros dop t Ia 1905 S 866 ros doref Kovpanenko N G Arhitekturno mistecka spadshina Naddnipryanskoyi Ukrayini u vitchiznyanih istorichnih doslidzhennyah kinec XIX pochatok XX st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 S 9 39 46 52 54 55 59 68 69 72 105 107 108 110 129 147 191 Panashenko V V Ukrayinskij istorik arhivist I M Kamanin Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1971 5 Procenko L A Istoriya Kiyivskogo nekropolya K 1995 Sitnik O Ukrayinskij istorik Ivan Kamanin Ukrayinskij istorik 1991 1 2 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Skripnik P I Usenko I B Kamanin Ivan Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 47 ISBN 978 966 00 0692 8 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Usenko I B Kamanin Ivan Mihajlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Kamanin Ivan Mihajlovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 21 listopada 2016 u Wayback Machine Sherbina V I Vasilenko M P Ivan Mihajlovich Kamanin Zapiski Socialno ekonomichnogo viddilu VUAN t 2 3 K 1926 PosilannyaYakobchuk N Listuvannya Ivana Kamanina z Ivanom Bilozerskim u 1903 1909 rokah yak istorichne dzherelo Naukovo doslidnij institut ukrayinoznavstva Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec XIX st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv 2017 C 192 193 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Kamanin Ivan Mihajlovich 1850 1921 Fond 83 u rozdili Specializovani ta arhivni fondi NBUV sajtu Nacionalna biblioteka Ukrayini im V I Vernadskogo 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Kamanin Ivan Mihajlovich 1850 1921 Fond 237 opis 1 PDF CDIAK Procitovano 22 serpnya 2022

Дата публікації:
Топ