Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Калу га рос Калуга місто в Центральному федеральному окрузі Росії адміністративний центр Калузької області Населення 330

Калуга (місто)

Калуга (місто)

Калу́га (рос. Калуга) — місто в Центральному федеральному окрузі Росії, адміністративний центр Калузької області. Населення — 330 тис. осіб. Місто стоїть на лівому березі річки Ока, за 180 км від Москви. З 1892 по 1935 в Калузі жив і працював засновник космонавтики Костянтин Ціолковський. На його честь названо місцевий аеропорт.

місто Калуга
Калуга
image image
image
Калуга. Наші дні
Країна image Росія
Суб'єкт Російської Федерації Калузька область
Код ЗКАТУ: 29401000000
Код ЗКТМО: 29701000001
Основні дані
Перша згадка: 1371
Завойоване Московією/Росією 1389
Населення ▼ 325 200 (2010)
Площа 170,5 км²
Поштові індекси 248xxx
Телефонний код +7 4842
Географічні координати: 54°32′ пн. ш. 36°16′ сх. д. / 54.533° пн. ш. 36.267° сх. д. / 54.533; 36.267Координати: 54°32′ пн. ш. 36°16′ сх. д. / 54.533° пн. ш. 36.267° сх. д. / 54.533; 36.267
Катойконіми рос. калужанин, калужанка, калужане
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
188

Схема міста
image
Схема міста
Влада
Вебсторінка www.kaluga-gov.ru
Міський голова Розумовський Дмитро Олегович
Мапа
image
image
Калуга

image Калуга у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калуга (значення).

Походження назви

Існує кілька версій походження назви міста. Наприкінці XVIII ст. академік В. Ф. Зуєв, який визначив розташування найдавнішої Калуги, висунув припущення, що його назва є вторинною щодо назви річки Калужки, що протікає поблизу.

Калузький археолог Іван Четиркін, поділяючи думку Зуєва про вторинність назви міста, виводив назву річки від діалектних калюжа, калюжина («багно, болото»). Згідно зі словником Даля, словом калуга у Твері й Костромі називали «багно, болото», у Калузі й Тулі — «півострів», в інших областях Росії — «заплаву, заплавну луку». Етимологічний словник Фасмера також тлумачить калуга як «болото, багно» і наводить когнати в інших слов'янських мовах: укр. калюга, калужа («калюжа»), сербохорв. каљуга, каљужа, словен. kaluza, чеськ. kaluze, словац. kaluza.

Географія

Калуга розташована на Середньоросійській височині, на обох берегах річки Оки, за 160 км на південний захід від Москви і приблизно за 100 км на захід від Тули.

Відстань від Калуги до сусідніх великих міст (автошляхами)
Москва (до МКАД) ~ 161 км
Обнінськ ~ 67 км
Смоленськ ~ 367 км
Вязьма ~ 190 км



image
Роза вітрів



Тула ~ 107 км
Новомосковськ ~ 154 км
Брянськ ~ 247 км
Гомель ~ 523 км
Київ ~ 724 км		 Орел ~ 206 км
Курськ ~ 362 км
Бєлгород ~ 505 км

Клімат

Клімат помірно континентальний, зима сніжна і помірно-холодна, літо тепле і дощове.

Клімат Калуги
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −6,6 −5 0,4 10,3 18,7 21,5 23,0 21,9 15,7 9,0 0,7 −3,7 7,2
Середня температура, °C −10,1 −9 −3,5 5,7 12,7 15,8 17,5 16,3 10,9 5,4 −1,9 −6,6 4,4
Середній мінімум, °C −13,5 −12,9 −7,4 1,0 6,7 10,1 12,0 10,7 6,1 1,8 −4,5 −9,5 0,1
Норма опадів, мм 39 33 35 39 43 77 80 71 55 50 53 55 630
Джерело: [1]

Історія

Археологічні знахідки

Проведені розкопки та історичні дослідження з різних джерел датують появу поселень на місці нинішньої Калуги приблизно від 7 до 5000 років до нашої ери, хоча немає точних підтвердження про сталість цих поселень.

Середньовіччя

Вперше Калуга згадується в листі Литовського князя Ольгерда Костантинопольському патріарху Філофею у 1371 році. У 1389 році віддана князю . Згодом Калуга перейшла від нього до його синів, Івана та Михайла. У 1445 році на місто напали литовці і взяли з нього відкуп. За князювання Івана III місто відійшло до Московського князівства. У 1465 власником міста став колишній єпископ Брянський і Чернігівський Євфимій.

У 1505 році Калуга вперше стала самостійним князівським містом. Будучи зручним прикордонним пунктом на Оці, вона була видатним стратегічним центром, звідки можна було керувати обороною проти кримських татар і перегороджувати їм шлях через Оку.

В 1618 році місто було взяте військами українського гетьмана Петра Сагайдачного під час Польсько-московської війни 1617—1618. Після епідемії 1654 року, що забрала життя 2000 мешканців міста, почалося благополучне зростання Калуги. У 1681 році в ній вже було 1045 дворів. У цей час в Калузі була дерев'яна фортеця.

Російська імперія

Після реформи 1719 року була заснована , яка входила до складу Московської губернії. Калуга стала адміністративним центром другорядного значення.

15 грудня 1775 місто відвідала імператриця Катерина ІІ. Купецтво з цього приводу спеціально вибудувало тріумфальні ворота. Імператриця пробула в Калузі тільки день, увечері вона виїхала в Полотняний завод, звідки 17 грудня відбула назад у Москву. Поїздка Катерини в Калугу мала своїм наслідком перетворення Калуги з провінції в губернію за указом 24 серпня 1776 року. Це посприяло розвитку міста.

У 1776—1796 роках Калуга була центром Калузького намісництва Російської імперії. Після 1796 року намісництво було перетворене на Калузьку губернію.

У 1799 р. у Калузі відкрито єпархію.

У франко-російській війні 1812 р. Калуга відігравала важливу роль, її злам відбувся саме в Калузькій губернії, сама ж Калуга протягом кількох тижнів була головною артерією постачання РІА.

У XIX столітті Калуга поступово відновлювала своє господарство і чисельність міського населення. До 1820 року воно вже досягає довоєнної чисельності, а в 1823 році перевищує 25 000 осіб.

Радянський період

На початок Німецько-радянської війни Калуга адміністративно була містом обласного підпорядкування, залишаючись центром , у складі новоствореної Тульської області.

Окупація міста Калуги військами нацистської Німеччини тривала з 13 жовтня по 30 грудня 1941. При вході в Калугу німці зустрілся із опором більшовицьких частин. При відступі РСЧА не були підірвані об'єкти міської інфраструктури (німцям вдалося пустити електростанцію вже через добу після початку окупації). Будівля міської друкарні також використовувалося німцями: там з 28 листопада по 20 грудня видавалася щотижнева окупаційна газета «Новий Шлях», під девізом «Проти більшовизму! За свободу і хліб!».Головним редактором був Є. Є. Бунескул (син Є. Г. Бунескула, в 1914 році — офіцера 10-го Новоінгерманландского полку, Георгіївського кавалера, знайомого К. Є. Ціолковського), загалом вийшло у світ чотири номери цієї газети.

За час окупації гітлерівці встигли організувати в місті єврейське гетто. За час війни було зруйновано 196 будинків, без даху над головою заишилось понад 850 сімей.

Бійці 50-ї армії, разом з РСЧА саме від Калуги почали наступ.

Післярадянський період

Населення

Зміна чисельності населення за період з 1825 по 2010 рік:

image

Культура

Музеї

  • Державний музей історії космонавтики імені К. Е. Ціолковського
    • Будинок-музей К. Е. Ціолковського
    • Будинок-музей А. Л. Чижевського
    • Калузький планетарій
  • Калузький об'єднаний музей-заповідник
    • Музейно-краєзнавчий комплекс «Садиба Золотарьових»
    • Музейно-краєзнавчий центр «Палати Коробових»
    • Будинок І. Г. Білібіна
    • Музейно-краєзнавчий центр «Будинок Г. С. Батенькова»
  • Калузький музей образотворчих мистецтв
  • «Будинок майстрів»
    • Картинна галерея Людмили Климентовської
  • Музей ремесел, архітектури та побуту
  • Музей ляльок «Берегиня»
  • Калузький мінералогічний музей

Театри

  • Калузький обласний драматичний театр — один із найстаріших драматичних театрів Росії, відкритий 19 січня 1777 року
  • Калузький обласний театр юного глядача
  • Калузький театр ляльок

Засоби масової інформації

У місті видаються:

  • Обласна газета «Весть»
  • Газета «Калужские Губернские Ведомости»
  • Газета «Знамя»
  • Газета «Калужская неделя»
  • Газета «Телесемь-Калуга»
  • Газета «Комсомольская правда — Калуга»
  • Газета «Наше право»
  • Газета «Калужский перекресток»
  • Газета «Аргументы и Факты — Калуга»
  • Газета «Работа Для Вас»
  • Газета «Из рук в руки»
  • Газета «Правовой курьер»
  • Газета «Ва-банк»
  • Газета «Ярмарка Калуга»
  • Газета «ТПП-информ»
  • Газета «Рабочая неделя Ремпутьмаша»
  • Журнал «Губерния 40»
  • Журнал «Золотой квадрат»
  • Журнал «Жить хорошо»
  • Журнал «Рейтинг Pro…»

На території регіону діє телерадіокомпанія «Ніка», Калузька телерадіокомпанія та інші.

Міста-побратими

Калуга є містом-побратимом для міст:

Нагороди міста

Відомі люди

Див. також

Джерела

  1. Города с численностью населения 100 тысяч человек и более [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.] Информационные материалы о предварительных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года
  2. Калуги стало больше Калужский перекрёсток, 14 апреля 2011
  3. . Сайт газеты Калужской области "Весть" (рос.). 27 березня 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018. (рос.)
  4. . Транспортна компанія «КСВ 911». Архів оригіналу за 21 червня 2009.
  5. . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 1 травня 2012.
  6. . Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 1 травня 2012.
  7. Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
  8. Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
  9. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
  10. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
  11. Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
  12. Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. Спб., 1866.
  13. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 167.
  14. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 91.
  15. Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884—1885 гг. Спб., 1887, с. 19.
  16. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 1 травня 2012.
  17. Города России в 1910 г. — Спб., 1914.
  18. Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 40—41.
  19. Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L'U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928.
  20. Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. — М.: РОССПЭН, 2007, с. 70.
  21. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. РСФСР. — М., 1963.
  22. Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 травня 2012.
  23. . Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 1 травня 2012.
  24. . Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 1 травня 2012.
  25. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 1 травня 2012.
  26. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 1 травня 2012.
  27. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 1 травня 2012.
  28. . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 1 травня 2012.
  29. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  30. . Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 1 травня 2012.
  31. . Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 1 травня 2012.
  32. . Архів оригіналу за 7 листопада 2013. Процитовано 1 травня 2012.
  33. . Архів оригіналу за 20 лютого 2010. Процитовано 1 травня 2012.
  34. . Архів оригіналу за 7 листопада 2013. Процитовано 1 травня 2012.

Література

  • (рос.) Тимошенкова Е. А., Чугурова Т. В. В Калугу к Циолковскому: Мемориальный Дом-музей К. Э. Циолковского. — Калуга : Золотая аллея, 2007. — 128 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калуга

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kalu ga ros Kaluga misto v Centralnomu federalnomu okruzi Rosiyi administrativnij centr Kaluzkoyi oblasti Naselennya 330 tis osib Misto stoyit na livomu berezi richki Oka za 180 km vid Moskvi Z 1892 po 1935 v Kaluzi zhiv i pracyuvav zasnovnik kosmonavtiki Kostyantin Ciolkovskij Na jogo chest nazvano miscevij aeroport misto Kaluga Kaluga Kaluga Nashi dni Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kaluzka oblast Kod ZKATU 29401000000 Kod ZKTMO 29701000001 Osnovni dani Persha zgadka 1371 Zavojovane Moskoviyeyu Rosiyeyu 1389 Naselennya 325 200 2010 Plosha 170 5 km Poshtovi indeksi 248xxx Telefonnij kod 7 4842 Geografichni koordinati 54 32 pn sh 36 16 sh d 54 533 pn sh 36 267 sh d 54 533 36 267 Koordinati 54 32 pn sh 36 16 sh d 54 533 pn sh 36 267 sh d 54 533 36 267 Katojkonimi ros kaluzhanin kaluzhanka kaluzhane Vidstan Do Moskvi km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 188 Shema mista Shema mista Vlada Vebstorinka www kaluga gov ru Miskij golova Rozumovskij Dmitro Olegovich Mapa Kaluga Kaluga u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kaluga znachennya Pohodzhennya nazviIsnuye kilka versij pohodzhennya nazvi mista Naprikinci XVIII st akademik V F Zuyev yakij viznachiv roztashuvannya najdavnishoyi Kalugi visunuv pripushennya sho jogo nazva ye vtorinnoyu shodo nazvi richki Kaluzhki sho protikaye poblizu Kaluzkij arheolog Ivan Chetirkin podilyayuchi dumku Zuyeva pro vtorinnist nazvi mista vivodiv nazvu richki vid dialektnih kalyuzha kalyuzhina bagno boloto Zgidno zi slovnikom Dalya slovom kaluga u Tveri j Kostromi nazivali bagno boloto u Kaluzi j Tuli pivostriv v inshih oblastyah Rosiyi zaplavu zaplavnu luku Etimologichnij slovnik Fasmera takozh tlumachit kaluga yak boloto bagno i navodit kognati v inshih slov yanskih movah ukr kalyuga kaluzha kalyuzha serbohorv kaљuga kaљuzha sloven kaluza chesk kaluze slovac kaluza GeografiyaKaluga roztashovana na Serednorosijskij visochini na oboh beregah richki Oki za 160 km na pivdennij zahid vid Moskvi i priblizno za 100 km na zahid vid Tuli Vidstan vid Kalugi do susidnih velikih mist avtoshlyahami Moskva do MKAD 161 km Obninsk 67 km Smolensk 367 km Vyazma 190 km Roza vitriv Tula 107 km Novomoskovsk 154 km Bryansk 247 km Gomel 523 km Kiyiv 724 km Orel 206 km Kursk 362 km Byelgorod 505 kmKlimatKlimat pomirno kontinentalnij zima snizhna i pomirno holodna lito teple i doshove Klimat Kalugi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 6 6 5 0 4 10 3 18 7 21 5 23 0 21 9 15 7 9 0 0 7 3 7 7 2 Serednya temperatura C 10 1 9 3 5 5 7 12 7 15 8 17 5 16 3 10 9 5 4 1 9 6 6 4 4 Serednij minimum C 13 5 12 9 7 4 1 0 6 7 10 1 12 0 10 7 6 1 1 8 4 5 9 5 0 1 Norma opadiv mm 39 33 35 39 43 77 80 71 55 50 53 55 630 Dzherelo 1 IstoriyaArheologichni znahidki Provedeni rozkopki ta istorichni doslidzhennya z riznih dzherel datuyut poyavu poselen na misci ninishnoyi Kalugi priblizno vid 7 do 5000 rokiv do nashoyi eri hocha nemaye tochnih pidtverdzhennya pro stalist cih poselen Serednovichchya Vpershe Kaluga zgaduyetsya v listi Litovskogo knyazya Olgerda Kostantinopolskomu patriarhu Filofeyu u 1371 roci U 1389 roci viddana knyazyu Zgodom Kaluga perejshla vid nogo do jogo siniv Ivana ta Mihajla U 1445 roci na misto napali litovci i vzyali z nogo vidkup Za knyazyuvannya Ivana III misto vidijshlo do Moskovskogo knyazivstva U 1465 vlasnikom mista stav kolishnij yepiskop Bryanskij i Chernigivskij Yevfimij U 1505 roci Kaluga vpershe stala samostijnim knyazivskim mistom Buduchi zruchnim prikordonnim punktom na Oci vona bula vidatnim strategichnim centrom zvidki mozhna bulo keruvati oboronoyu proti krimskih tatar i peregorodzhuvati yim shlyah cherez Oku V 1618 roci misto bulo vzyate vijskami ukrayinskogo getmana Petra Sagajdachnogo pid chas Polsko moskovskoyi vijni 1617 1618 Pislya epidemiyi 1654 roku sho zabrala zhittya 2000 meshkanciv mista pochalosya blagopoluchne zrostannya Kalugi U 1681 roci v nij vzhe bulo 1045 dvoriv U cej chas v Kaluzi bula derev yana fortecya Rosijska imperiya Pislya reformi 1719 roku bula zasnovana yaka vhodila do skladu Moskovskoyi guberniyi Kaluga stala administrativnim centrom drugoryadnogo znachennya 15 grudnya 1775 misto vidvidala imperatricya Katerina II Kupectvo z cogo privodu specialno vibuduvalo triumfalni vorota Imperatricya probula v Kaluzi tilki den uvecheri vona viyihala v Polotnyanij zavod zvidki 17 grudnya vidbula nazad u Moskvu Poyizdka Katerini v Kalugu mala svoyim naslidkom peretvorennya Kalugi z provinciyi v guberniyu za ukazom 24 serpnya 1776 roku Ce pospriyalo rozvitku mista U 1776 1796 rokah Kaluga bula centrom Kaluzkogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Pislya 1796 roku namisnictvo bulo peretvorene na Kaluzku guberniyu U 1799 r u Kaluzi vidkrito yeparhiyu U franko rosijskij vijni 1812 r Kaluga vidigravala vazhlivu rol yiyi zlam vidbuvsya same v Kaluzkij guberniyi sama zh Kaluga protyagom kilkoh tizhniv bula golovnoyu arteriyeyu postachannya RIA U XIX stolitti Kaluga postupovo vidnovlyuvala svoye gospodarstvo i chiselnist miskogo naselennya Do 1820 roku vono vzhe dosyagaye dovoyennoyi chiselnosti a v 1823 roci perevishuye 25 000 osib Radyanskij period Na pochatok Nimecko radyanskoyi vijni Kaluga administrativno bula mistom oblasnogo pidporyadkuvannya zalishayuchis centrom u skladi novostvorenoyi Tulskoyi oblasti Okupaciya mista Kalugi vijskami nacistskoyi Nimechchini trivala z 13 zhovtnya po 30 grudnya 1941 Pri vhodi v Kalugu nimci zustrilsya iz oporom bilshovickih chastin Pri vidstupi RSChA ne buli pidirvani ob yekti miskoyi infrastrukturi nimcyam vdalosya pustiti elektrostanciyu vzhe cherez dobu pislya pochatku okupaciyi Budivlya miskoyi drukarni takozh vikoristovuvalosya nimcyami tam z 28 listopada po 20 grudnya vidavalasya shotizhneva okupacijna gazeta Novij Shlyah pid devizom Proti bilshovizmu Za svobodu i hlib Golovnim redaktorom buv Ye Ye Buneskul sin Ye G Buneskula v 1914 roci oficera 10 go Novoingermanlandskogo polku Georgiyivskogo kavalera znajomogo K Ye Ciolkovskogo zagalom vijshlo u svit chotiri nomeri ciyeyi gazeti Za chas okupaciyi gitlerivci vstigli organizuvati v misti yevrejske getto Za chas vijni bulo zrujnovano 196 budinkiv bez dahu nad golovoyu zaishilos ponad 850 simej Bijci 50 yi armiyi razom z RSChA same vid Kalugi pochali nastup Pislyaradyanskij periodNaselennyaZmina chiselnosti naselennya za period z 1825 po 2010 rik KulturaMuzeyi Derzhavnij muzej istoriyi kosmonavtiki imeni K E Ciolkovskogo Budinok muzej K E Ciolkovskogo Budinok muzej A L Chizhevskogo Kaluzkij planetarij Kaluzkij ob yednanij muzej zapovidnik Muzejno krayeznavchij kompleks Sadiba Zolotarovih Muzejno krayeznavchij centr Palati Korobovih Budinok I G Bilibina Muzejno krayeznavchij centr Budinok G S Batenkova Kaluzkij muzej obrazotvorchih mistectv Budinok majstriv Kartinna galereya Lyudmili Klimentovskoyi Muzej remesel arhitekturi ta pobutu Muzej lyalok Bereginya Kaluzkij mineralogichnij muzej Teatri Kaluzkij oblasnij dramatichnij teatr odin iz najstarishih dramatichnih teatriv Rosiyi vidkritij 19 sichnya 1777 roku Kaluzkij oblasnij teatr yunogo glyadacha Kaluzkij teatr lyalokZasobi masovoyi informaciyiU misti vidayutsya Oblasna gazeta Vest Gazeta Kaluzhskie Gubernskie Vedomosti Gazeta Znamya Gazeta Kaluzhskaya nedelya Gazeta Telesem Kaluga Gazeta Komsomolskaya pravda Kaluga Gazeta Nashe pravo Gazeta Kaluzhskij perekrestok Gazeta Argumenty i Fakty Kaluga Gazeta Rabota Dlya Vas Gazeta Iz ruk v ruki Gazeta Pravovoj kurer Gazeta Va bank Gazeta Yarmarka Kaluga Gazeta TPP inform Gazeta Rabochaya nedelya Remputmasha Zhurnal Guberniya 40 Zhurnal Zolotoj kvadrat Zhurnal Zhit horosho Zhurnal Rejting Pro Na teritoriyi regionu diye teleradiokompaniya Nika Kaluzka teleradiokompaniya ta inshi Mista pobratimiKaluga ye mistom pobratimom dlya mist Zul nim Suhl Nimechchina 1969 Binningen nim Binningen Shvejcariya 1992 Lahti fin Lahti Finlyandiya 1994 Panorama grec Panorama Greciya z 15 kvitnya 2011 r Tiraspol Moldova stolicya neviznanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki Nagorodi mistaOrden Lenina Orden Trudovogo Chervonogo PraporaVidomi lyudiAzarov Mikola Yanovich ukrayinskij politik prem yer ministr Ukrayini z 11 bereznya 2010 Amanshin Viktor Petrovich Geroj Socialistichnoyi Praci Ivanov Igor Valentinovich ukrayinskij kinooperator rezhiser Kirsenko Mihajlo Volodimirovich doktor istorichnih nauk profesor kafedri istoriyi Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Kosmachov Igor Ivanovich rosijskij kompozitor Lejbengrub Pavlo Solomonovich 1915 1984 radyanskij pedagog istorik doktor pedagogichnih nauk 1982 profesor Zasluzhenij vchitel shkoli RRFSR Vidminnik narodnoyi osviti SRSR 1967 1984 rr Div takozh8150 Kaluga asteroyid nazvanij na chest mista DzherelaGoroda s chislennostyu naseleniya 100 tysyach chelovek i bolee 6 lipnya 2011 u Wayback Machine Informacionnye materialy o predvaritelnyh itogah Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Kalugi stalo bolshe Kaluzhskij perekryostok 14 aprelya 2011 Sajt gazety Kaluzhskoj oblasti Vest ros 27 bereznya 2018 Arhiv originalu za 27 bereznya 2018 Procitovano 27 bereznya 2018 ros Transportna kompaniya KSV 911 Arhiv originalu za 21 chervnya 2009 Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 1 travnya 2012 Statisticheskoe izobrazhenie gorodov i posadov Rossijskoj imperii po 1825 god Sost iz ofic svedenij po rukovodstvom direktora Departamenta policii ispolnitelnoj Shtera Spb 1829 Obozrenie sostoyaniya gorodov rossijskoj imperii v 1833 godu Izd pri ministerstve vnutrennih del Spb 1834 Statisticheskie tablicy o sostoyanii gorodov Rossijskoj imperii Sost v Stat otd Soveta MVD Spb 1840 Statisticheskie tablicy o sostoyanii gorodov Rossijskoj imperii po 1 maya 1847 goda Sost v Stat otd Soveta MVD Spb 1852 Statisticheskie tablicy Rossijskoj imperii sostavlennye i izdannye po rasporyazheniyu ministra vnutrennih del Stat otdelom Centralnogo statisticheskogo komiteta Vyp 1 Za 1856 j god Spb 1858 Statisticheskij vremennik Rossijskoj imperii Seriya 1 Vyp 1 Spb 1866 Statisticheskij vremennik Rossijskoj imperii Seriya 2 Vyp 1 Spb 1871 s 167 Statisticheskij vremennik Rossijskoj imperii Seriya 2 Vyp 10 Spb 1875 s 91 Statistika Rossijskoj imperii 1 Sbornik svedenij po Rossii za 1884 1885 gg Spb 1887 s 19 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 1 travnya 2012 Goroda Rossii v 1910 g Spb 1914 Goroda Soyuza SSR NKVD RSFSR Stat otdel M 1927 s 40 41 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Recensement de la population de L U R S S 1926 Centralnoe statisticheskoe upravlenie SSSR Otd perepisi T 2 Zapadnyj rajon Centralno Promyshlennyj rajon narodnost rodnoj yazyk vozrast gramotnost M Izd CSU SSSR 1928 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1937 goda Obshie itogi Sbornik dokumentov i materialov M ROSSPEN 2007 s 70 Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1959 goda RSFSR M 1963 Perepis naseleniya SSSR 1959 goda Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 10 sichnya 2012 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 10 sichnya 2012 Procitovano 1 travnya 2012 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Chislennost gorodskogo naseleniya RSFSR eyo territorialnyh edinic gorodskih poselenij i gorodskih rajonov po polu Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 1 travnya 2012 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih poselenij selskih naselennyh punktov rajcentrov i selskih naselennyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee chelovek Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 1 travnya 2012 Chislennost postoyannogo naseleniya Rossijskoj Federacii po gorodam poselkam gorodskogo tipa i rajonam na 1 yanvarya 2009 g Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 1 travnya 2012 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2017 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 6 listopada 2013 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 20 lipnya 2014 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 7 listopada 2013 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2010 Procitovano 1 travnya 2012 Arhiv originalu za 7 listopada 2013 Procitovano 1 travnya 2012 Literatura ros Timoshenkova E A Chugurova T V V Kalugu k Ciolkovskomu Memorialnyj Dom muzej K E Ciolkovskogo Kaluga Zolotaya alleya 2007 128 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kaluga

Дата публікації:
Топ