Геохронологічна шкала млн років томуЕон Ера Період 0Ф а н е р о з о й Кайнозой Четвертинний 2 58Неоген 23Палеоген 66Мезо

Геохронологічна шкала				млн років тому
Еон		Ера	Період	0
Ф а н е р о з о й		Кайнозой	Четвертинний	2,58
			Неоген	23
			Палеоген	66
		Мезозой	Крейда	145
			Юра	201
			Тріас	252
		Палеозой	Перм	299
			Карбон	359
			Девон	419
			Силур	444
			Ордовик	485
			Кембрій	541
Д о к е м б р і й	П р о т е р о з о й	Нео протерозой	Едіакарій	635
			Кріогеній	720
			Тоній	1000
		Мезо протерозой	Стеній	1200
			Ектазій	1400
			Калімій	1600
		Палео протерозой	Статерій	1800
			Орозирій	2050
			Рясій	2300
			Сидерій	2500
	А р х е й	Неоархей		2800
		Мезоархей		3200
		Палеоархей		3600
		Еоархей		4000
	Гадей			~4600
Джерело

Кайнозойська ера, кайнозой (грец. καινός новітній + ζωή життя); (рос. кайнозойская эратема (эра), кайнозой; англ. Cainozoic, Cenozoic, Kainozoic era; нім. Känozoikum n, känolithisches Ärathem n, Erdneuzeit f) — найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала 66,0 млн років тому, триває й досі.

У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння.

Геохронологія

Кайнозойську еру поділяють на три періоди:

антропогеновий (четвертинний):
- голоцен, 0,0117 — 0 млн років тому,
- плейстоцен, 2,58 — 0,0117 млн років тому;
неогеновий:
- пліоцен, 5,333 — 2,58 млн років тому,
- міоцен, 23,03 — 5,333 млн років тому;
палеогеновий:
- олігоцен, 33,9 — 23,03 млн років тому,
- еоцен, 56,0 — 33,9 млн років тому,
- палеоцен, 66,0 — 56,0 млн років тому.

(англ.) Коливання температури атмосфери Землі з часів мезозою до сьогодення

Рослинний світ

Серед рослин були поширені покритонасінні, з'явились злакові.

Тваринний світ

Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври тощо. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й акули, з'явились кити, на суходолі — численні комахи (наприклад, жуки-довгоносики родів Cleonolithus, Curculionites), ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві, людиноподібні мавпи, гризуни, комахоїдні та інші. На початку антропогену з'явилась первісна людина.

Синонім: неозой (англ. Neozoic; нім. Neozoikum n).

Корисні копалини

З кайнозойськими відкладами в Україні пов'язані родовища нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам'яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінеральну сировину.

До кайнозойських відкладів приурочено близько 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, близько 15% запасів вугілля (головним чином бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний басейн), марганцевих руд (Чіатурське родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн), кам'яних і калійних солей в Україні (), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних будівельних матеріалів.

Примітки

International Chronostratigraphic Chart v2023/06 (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. (PDF) оригіналу за 28 червня 2023.
. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кайнозойська ера

[ISC_2023-1] International Chronostratigraphic Chart v2023/06 (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. (PDF) оригіналу за 28 червня 2023.

[2] . Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.