Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Казімеж Барциковський пол Kazimierz Barcikowski 22 березня 1927 1927березня22 Зґлехув 10 липня 2007 Варшава польський по

Казімеж Барциковський

Казімеж Барциковський

Казімеж Барциковський (пол. Kazimierz Barcikowski; 22 березня 1927(1927березня22), Зґлехув — 10 липня 2007, Варшава) — польський політик часів ПНР, член Політбюро ЦК ПОРП. Обіймав посади міністра сільського господарства, віцепрем'єра, заступника голови Державної ради. Набув широкої популярності після підписання угоди з Міжзаводським страйковим комітетом Щецина 30 серпня 1980 року. Однодумець і сподвижник Войцеха Ярузельського.

Казімеж Барциковський
пол. Kazimierz Barcikowski
image
 
Народження: 22 березня 1927(1927-03-22)[1][2]
Зґлехув, Ґміна Сенниця, Мінський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Смерть: 10 липня 2007(2007-07-10)[1][2] (80 років)
Варшава, Республіка Польща
Поховання: Військові Повонзки
Країна: Республіка Польща
Партія: Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди:
image image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Селянський активіст

Народився в сім'ї заможного селянина з гміни Сенниця Мінського повіту. Виховувався у дусі традиційної сільської патріархальності та польських національних традицій. Початкову освіту здобув у рідному селі. У 1940 році вступив до приватного коледжу у Мінську-Мазовецькому. Навчання довелося перервати через німецьку окупацію. У 1943—1945 роках Казімеж Барциковський воював проти окупантів у лавах Армії Крайової.

У 1949 році закінчив сільськогосподарське училище у Лодзі, здобув спеціальність інженера-агронома. У 1962 році захистив докторську дисертацію з економіки на тему ціноутворення у сфері виробництва мінеральних добрив.

Після закінчення війни вступив до Союзу сільської молоді. Перебував у Польській селянській партії Станіслава Миколайчика. З 1949 року після примусового злиття селянських партій у прокомуністичну — член Об'єднаної селянської партії (ОСП).

З 1946 року Барциковський перебував також у Союзі польської молоді, орієнтованому на комуністичну ПРП. Обіймав секретарські посади у Лодзі, Бидгощі та центральному апараті організації.

Партійна кар'єра

У 1953 році, коли будь-яка опозиція в ПНР була очевидно придушена, а ОСП остаточно перетворена на «партію-сателіту», Казімеж Барциковський вступив в урядущу комуністичну ПОРП. Обіймав різні посади у партійному апараті. У 1965—1968 роках був заступником завідувача організаційного відділу ЦК та редактором партійного бюлетеня «Życia Partii». У 1968—1970 роках — перший секретар воєводського комітету ПОРП у Познані.

Робітничі протести на Балтійському узбережжі взимку 1970—1971 року призвели до зміни вищого керівництва ПОРП і ПНР. Першим секретарем ЦК ПОРП замість Владислава Гомулки став Едвард Герек. З грудня 1970 року Барциковський — секретар ЦК ПОРП. У січні 1971 року він супроводжував Герека при його поїздці в Щецин і переговорах зі страйковим комітетом Едмунда Балуки. Казімеж Барциковський повністю підтримував гереківську політику соціального маневрування. За його участю 1971 року прийнято закон про безплатну охорону здоров'я на селі, 1977 року — закон про пенсії для сільського населення.

16 лютого 1974 року Барциковський отримав призначення міністром сільського господарства ПНР. Обіймав цю посаду до 17 грудня 1977 року, коли був переведений на посаду першого секретаря комітету ПОРП у Кракові (змінив Юзефа Клясу). 18 лютого 1980 року Барциковський обійняв посаду віцепрем'єра ПНР. Очолював депутатський клуб ПОРП у сеймі. Був також представником ПНР у РЕВ і співголовою спільної комісії представників уряду ПНР і польського католицького єпископату. З 1965 до 1989 рік був депутатом сейму ПНР.

Співавтор Щецинської угоди

У серпні 1980 року Польщу охопив потужний страйковий рух. Партійно-державне керівництво на чолі з Едвардом Гереком було змушене піти на переговори зі страйкарями. Барциковський отримав направлення до Щецина. Оцінивши безпрецедентність ситуації, він почав діяти на власний розсуд, інформуючи Політбюро заднім числом. Із самого початку Барциковський усвідомив неминучість поступок і невідворотність створення у Польщі незалежних профспілок. Про силове придушення протестів для нього цього разу не могло бути й мови. Проте Барциковський зробив серйозні зусилля, щоб поставити новий профрух під контроль ПОРП й уряду.

Барциковський вміло провів переговори з Міжзаводським страйковим комітетом (МКС) Мар'яна Юрчика. Він пам'ятав події грудня 1970 року — «Щецинську республіку», вуличні зіткнення, спалену будівлю воєводського комітету ПОРП. Побоюючись повторення, він спробував створити враження рівноправного діалогу. При цьому віцепрем'єр намагався (не завжди без успіху) внести розкол у середовище страйкарів: членів Щецинського MKS називав «представниками справжнього робітничого класу», протиставляючи «хуліганам» із Гданського MKS. Станіслав Вондоловський, робітничий активіст і соратник Юрчика, характеризував Барциковського як «розумного та хитрого» супротивника.

Використовуючи недовіру Юрчика до інтелігенції, Барциковський через партійних юристів повністю контролював правове оформлення домовленостей. Знаючи католицьку релігійність Юрчика, він вийшов на зв'язок з єпархіальним єпископом Казімежем Майданським і переконав його впливати на MKS з метою припинення страйку. Зіграв Барциковський і на прагненні Юрчика підписати угоду першим, раніше за Леха Валенсу. Загрози Барциковського «поїхати», тобто затягнути переговори, виявлялися ефективними.

image
Урядова делегація залишає Щецин після підписання угоди: у центрі — Казімеж Барциковський

30 серпня 1980 року Казімеж Барциковський і Мар'ян Юрчик підписали Щецинську угоду, яка передбачала створення у Польщі незалежних профспілок — перший акт такого характеру в Східній Європі з кінця 1940-х років. Щецинський документ був підписаний на день раніше всесвітньо відомої Гданської угоди Леха Валенси з Мечиславом Ягельським. При цьому з усіх серпневих документів щецинська угода була укладена в найпомірніших формулюваннях, вигідних владі. Це також було відзначено як особливий успіх Барциковського. Але згодом Барциковський визнавав, що не передбачав, у що розвинеться незалежний профрух Польщі.

Восени 1980 року Барциковський очолював урядову делегацію у спільній комісії із страйковим комітетом Щецина. З боку влади робилися спроби підкорити чи корумпувати нові профспілки (влаштування бенкетів, оплата міжміських поїздок) — що виявилося марним. Згодом Барциковський наголошував на труднощах переговорів з Юрчиком — переконаним антикомуністом, перейнятим класовою ненавистю до номенклатури. Водночас джерела, що симпатизували Барциковському, стверджували, ніби він розумів правоту страйкарів і щиро прагнув домовитися з ними.

Дії Барциковського у Щецині отримали високу оцінку керівництва. Він став першим із керівників ПНР, якому вдалося домогтися припинення страйку. 6 вересня 1980 року його кооптовано в Політбюро ЦК ПОРП. 8 жовтня 1980 року увійшов до складу Державної ради ПНР. Але вже у жовтні у керівництві ПОРП посилилася жорстка лінія. Казімежа Барциковського з його компромісним підходом зняли з посади віцепрем'єра та відсунуто від переговорів.

В оточенні Ярузельського

Казімеж Барциковський повністю підтримував політичний курс генерала Ярузельського, належав до кола його неформальних радників. Жорстко відстоював монополію влади ПОРП, проте продовжував виступати за компромісний курс, різко засуджував догматизм «партійного бетону» типу Катовицького партійного форуму. Залаштунково підтримував «горизонтальні структури» типу краківської «Кузні». Анонімні «бетонні» автори у листівках угруповання ROSO звинувачували Барциковського в планах встановлення «аграристської диктатури селян-одноосібників» і приписували керівництво змовою фантастичної «Великої п'ятірки», що нібито складалася з «псевдоінтелектуалу Шаффа», «провокатора Верблана», «іноагента Куроня», «жорстокого естебака Шляхциця» та «здатного на все Кляси».

13 грудня 1981 року Барциковський однозначно і рішуче підтримав запровадження воєнного стану. На січневому засіданні воєводського комітету ПОРП й адміністрації Гданська він прямо заявив від імені партійного апарату: «Нам не вдалося впоратися із ситуацією. Армії довелося взяти на себе відповідальність за долю країни».

Протягом 1980-х років Казімеж Барциковський належав до вищого керівництва ПОРП і ПНР — урядущої групи генерала Ярузельського, яка неофіційно називалася «Директорією». Брав участь у підготовці та реалізації ключових політичних рішень. При цьому він вважався представником «реформаторського крила» ПОРП, що протистояв «партійному бетону» (Мирослав Мілевський, Тадеуш Грабський, Стефан Ольшовський, Богуслав Стахура). Підтримував скасування воєнного стану влітку 1983 року, віддавав перевагу соціальному та політичному маневруванні прямому «бетонному» насильству.

6 листопада 1985 року Казімеж Барциковський обійняв посаду заступника голови Держради (головою був Войцех Ярузельський). З 1986 року очолював Всепольський Грюнвальдський комітет — проурядову організацію, яка культивувала традиції Грюнвальдської битви та польської військової слави. Ця структура була задумана як інструмент проникнення влади в націонал-патріотичні кола, але не набула популярності.

Відставка

image
Надгробок Казимежа Барциковського

Після нової страйкової хвилі 1988 року, Круглого столу та перемоги Солідарності на «напіввільних» виборах у Польщі розпочався процес зміни суспільно-політичного устрою. 19 липня 1989 року Казімеж Барциковський залишив посаду в Держраді, 29 липня 1989 року його виведено з Політбюро ЦК ПОРП.

У Третій Речі Посполитій Казімеж Барциковський не брав участі у політиці. Публікував під псевдонімом газетні статті про ситуацію у польському сільському господарстві. У 1998 році він видав книгу мемуарів «U szczytów władzy» («На вершинах влади»), в якій підкреслював роль і значення «реформаторської» частини ПОРП.

Помер Казімеж Барциковський у віці 80 років. Похований на цвинтарі Військові Повонзки.

Примітки

  1. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  2. https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000010032&find_code=SYS&local_base=ARS10
  3. . Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 29 березня 2018.
  4. Parlamentarzyści - Pełny opis rekordu. bs.sejm.gov.pl. Процитовано 13 березня 2024.
  5. Dane osoby z katalogu kierowniczych stanowisk partyjnych i państwowych PRL. оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
  6. Oni bali się nas, a my ich. Przegląd (pl-PL) . 21 серпня 2005. Процитовано 13 березня 2024.
  7. 40. rocznica podpisania Porozumień Sierpniowych. оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  8. Sierpień ’80 po raz 40. оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  9. Dlaczego Szczecin podpisał pierwszy?. оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  10. Дело и люди Августа. оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 29 березня 2018.
  11. Солидарность всех дана каждому. оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
  12. Szczeciński rok 1980. Niewygodna historia Komisji Mieszanej. Rzeczpospolita (пол.). Процитовано 13 березня 2024.
  13. Ушёл из жизни лидер католического рабочего движения. оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
  14. Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
  15. Agonia «przewodniej siły». Kryzys PZPR w latach osiemdziesiàtych na przykładzie Gdańska i Gdyni (PDF). (PDF) оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 23 грудня 2020.
  16. Wyborcza.pl. wyborcza.pl. Процитовано 13 березня 2024.
  17. Barcikowski Kazimierz - U szczytów władzy - Kazimierz Barcikowski | książka w tezeusz.pl książki promocje, używane książki, nowości wydawnicze. tezeusz.pl (пол.). Процитовано 13 березня 2024.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kazimezh Barcikovskij pol Kazimierz Barcikowski 22 bereznya 1927 1927bereznya22 Zglehuv 10 lipnya 2007 Varshava polskij politik chasiv PNR chlen Politbyuro CK PORP Obijmav posadi ministra silskogo gospodarstva viceprem yera zastupnika golovi Derzhavnoyi radi Nabuv shirokoyi populyarnosti pislya pidpisannya ugodi z Mizhzavodskim strajkovim komitetom Shecina 30 serpnya 1980 roku Odnodumec i spodvizhnik Vojceha Yaruzelskogo Kazimezh Barcikovskij pol Kazimierz Barcikowski Narodzhennya 22 bereznya 1927 1927 03 22 1 2 Zglehuv Gmina Sennicya Minskij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika PolshaSmert 10 lipnya 2007 2007 07 10 1 2 80 rokiv Varshava Respublika PolshaPohovannya Vijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaPartiya Polska ob yednana robitnicha partiya Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiSelyanskij aktivistNarodivsya v sim yi zamozhnogo selyanina z gmini Sennicya Minskogo povitu Vihovuvavsya u dusi tradicijnoyi silskoyi patriarhalnosti ta polskih nacionalnih tradicij Pochatkovu osvitu zdobuv u ridnomu seli U 1940 roci vstupiv do privatnogo koledzhu u Minsku Mazoveckomu Navchannya dovelosya perervati cherez nimecku okupaciyu U 1943 1945 rokah Kazimezh Barcikovskij voyuvav proti okupantiv u lavah Armiyi Krajovoyi U 1949 roci zakinchiv silskogospodarske uchilishe u Lodzi zdobuv specialnist inzhenera agronoma U 1962 roci zahistiv doktorsku disertaciyu z ekonomiki na temu cinoutvorennya u sferi virobnictva mineralnih dobriv Pislya zakinchennya vijni vstupiv do Soyuzu silskoyi molodi Perebuvav u Polskij selyanskij partiyi Stanislava Mikolajchika Z 1949 roku pislya primusovogo zlittya selyanskih partij u prokomunistichnu chlen Ob yednanoyi selyanskoyi partiyi OSP Z 1946 roku Barcikovskij perebuvav takozh u Soyuzi polskoyi molodi oriyentovanomu na komunistichnu PRP Obijmav sekretarski posadi u Lodzi Bidgoshi ta centralnomu aparati organizaciyi Partijna kar yeraU 1953 roci koli bud yaka opoziciya v PNR bula ochevidno pridushena a OSP ostatochno peretvorena na partiyu satelitu Kazimezh Barcikovskij vstupiv v uryadushu komunistichnu PORP Obijmav rizni posadi u partijnomu aparati U 1965 1968 rokah buv zastupnikom zaviduvacha organizacijnogo viddilu CK ta redaktorom partijnogo byuletenya Zycia Partii U 1968 1970 rokah pershij sekretar voyevodskogo komitetu PORP u Poznani Robitnichi protesti na Baltijskomu uzberezhzhi vzimku 1970 1971 roku prizveli do zmini vishogo kerivnictva PORP i PNR Pershim sekretarem CK PORP zamist Vladislava Gomulki stav Edvard Gerek Z grudnya 1970 roku Barcikovskij sekretar CK PORP U sichni 1971 roku vin suprovodzhuvav Gereka pri jogo poyizdci v Shecin i peregovorah zi strajkovim komitetom Edmunda Baluki Kazimezh Barcikovskij povnistyu pidtrimuvav gerekivsku politiku socialnogo manevruvannya Za jogo uchastyu 1971 roku prijnyato zakon pro bezplatnu ohoronu zdorov ya na seli 1977 roku zakon pro pensiyi dlya silskogo naselennya 16 lyutogo 1974 roku Barcikovskij otrimav priznachennya ministrom silskogo gospodarstva PNR Obijmav cyu posadu do 17 grudnya 1977 roku koli buv perevedenij na posadu pershogo sekretarya komitetu PORP u Krakovi zminiv Yuzefa Klyasu 18 lyutogo 1980 roku Barcikovskij obijnyav posadu viceprem yera PNR Ocholyuvav deputatskij klub PORP u sejmi Buv takozh predstavnikom PNR u REV i spivgolovoyu spilnoyi komisiyi predstavnikiv uryadu PNR i polskogo katolickogo yepiskopatu Z 1965 do 1989 rik buv deputatom sejmu PNR Spivavtor Shecinskoyi ugodiU serpni 1980 roku Polshu ohopiv potuzhnij strajkovij ruh Partijno derzhavne kerivnictvo na choli z Edvardom Gerekom bulo zmushene piti na peregovori zi strajkaryami Barcikovskij otrimav napravlennya do Shecina Ocinivshi bezprecedentnist situaciyi vin pochav diyati na vlasnij rozsud informuyuchi Politbyuro zadnim chislom Iz samogo pochatku Barcikovskij usvidomiv neminuchist postupok i nevidvorotnist stvorennya u Polshi nezalezhnih profspilok Pro silove pridushennya protestiv dlya nogo cogo razu ne moglo buti j movi Prote Barcikovskij zrobiv serjozni zusillya shob postaviti novij profruh pid kontrol PORP j uryadu Barcikovskij vmilo proviv peregovori z Mizhzavodskim strajkovim komitetom MKS Mar yana Yurchika Vin pam yatav podiyi grudnya 1970 roku Shecinsku respubliku vulichni zitknennya spalenu budivlyu voyevodskogo komitetu PORP Poboyuyuchis povtorennya vin sprobuvav stvoriti vrazhennya rivnopravnogo dialogu Pri comu viceprem yer namagavsya ne zavzhdi bez uspihu vnesti rozkol u seredovishe strajkariv chleniv Shecinskogo MKS nazivav predstavnikami spravzhnogo robitnichogo klasu protistavlyayuchi huliganam iz Gdanskogo MKS Stanislav Vondolovskij robitnichij aktivist i soratnik Yurchika harakterizuvav Barcikovskogo yak rozumnogo ta hitrogo suprotivnika Vikoristovuyuchi nedoviru Yurchika do inteligenciyi Barcikovskij cherez partijnih yuristiv povnistyu kontrolyuvav pravove oformlennya domovlenostej Znayuchi katolicku religijnist Yurchika vin vijshov na zv yazok z yeparhialnim yepiskopom Kazimezhem Majdanskim i perekonav jogo vplivati na MKS z metoyu pripinennya strajku Zigrav Barcikovskij i na pragnenni Yurchika pidpisati ugodu pershim ranishe za Leha Valensu Zagrozi Barcikovskogo poyihati tobto zatyagnuti peregovori viyavlyalisya efektivnimi Uryadova delegaciya zalishaye Shecin pislya pidpisannya ugodi u centri Kazimezh Barcikovskij 30 serpnya 1980 roku Kazimezh Barcikovskij i Mar yan Yurchik pidpisali Shecinsku ugodu yaka peredbachala stvorennya u Polshi nezalezhnih profspilok pershij akt takogo harakteru v Shidnij Yevropi z kincya 1940 h rokiv Shecinskij dokument buv pidpisanij na den ranishe vsesvitno vidomoyi Gdanskoyi ugodi Leha Valensi z Mechislavom Yagelskim Pri comu z usih serpnevih dokumentiv shecinska ugoda bula ukladena v najpomirnishih formulyuvannyah vigidnih vladi Ce takozh bulo vidznacheno yak osoblivij uspih Barcikovskogo Ale zgodom Barcikovskij viznavav sho ne peredbachav u sho rozvinetsya nezalezhnij profruh Polshi Voseni 1980 roku Barcikovskij ocholyuvav uryadovu delegaciyu u spilnij komisiyi iz strajkovim komitetom Shecina Z boku vladi robilisya sprobi pidkoriti chi korumpuvati novi profspilki vlashtuvannya benketiv oplata mizhmiskih poyizdok sho viyavilosya marnim Zgodom Barcikovskij nagoloshuvav na trudnoshah peregovoriv z Yurchikom perekonanim antikomunistom perejnyatim klasovoyu nenavistyu do nomenklaturi Vodnochas dzherela sho simpatizuvali Barcikovskomu stverdzhuvali nibi vin rozumiv pravotu strajkariv i shiro pragnuv domovitisya z nimi Diyi Barcikovskogo u Shecini otrimali visoku ocinku kerivnictva Vin stav pershim iz kerivnikiv PNR yakomu vdalosya domogtisya pripinennya strajku 6 veresnya 1980 roku jogo kooptovano v Politbyuro CK PORP 8 zhovtnya 1980 roku uvijshov do skladu Derzhavnoyi radi PNR Ale vzhe u zhovtni u kerivnictvi PORP posililasya zhorstka liniya Kazimezha Barcikovskogo z jogo kompromisnim pidhodom znyali z posadi viceprem yera ta vidsunuto vid peregovoriv V otochenni YaruzelskogoKazimezh Barcikovskij povnistyu pidtrimuvav politichnij kurs generala Yaruzelskogo nalezhav do kola jogo neformalnih radnikiv Zhorstko vidstoyuvav monopoliyu vladi PORP prote prodovzhuvav vistupati za kompromisnij kurs rizko zasudzhuvav dogmatizm partijnogo betonu tipu Katovickogo partijnogo forumu Zalashtunkovo pidtrimuvav gorizontalni strukturi tipu krakivskoyi Kuzni Anonimni betonni avtori u listivkah ugrupovannya ROSO zvinuvachuvali Barcikovskogo v planah vstanovlennya agraristskoyi diktaturi selyan odnoosibnikiv i pripisuvali kerivnictvo zmovoyu fantastichnoyi Velikoyi p yatirki sho nibito skladalasya z psevdointelektualu Shaffa provokatora Verblana inoagenta Kuronya zhorstokogo estebaka Shlyahcicya ta zdatnogo na vse Klyasi 13 grudnya 1981 roku Barcikovskij odnoznachno i rishuche pidtrimav zaprovadzhennya voyennogo stanu Na sichnevomu zasidanni voyevodskogo komitetu PORP j administraciyi Gdanska vin pryamo zayaviv vid imeni partijnogo aparatu Nam ne vdalosya vporatisya iz situaciyeyu Armiyi dovelosya vzyati na sebe vidpovidalnist za dolyu krayini Protyagom 1980 h rokiv Kazimezh Barcikovskij nalezhav do vishogo kerivnictva PORP i PNR uryadushoyi grupi generala Yaruzelskogo yaka neoficijno nazivalasya Direktoriyeyu Brav uchast u pidgotovci ta realizaciyi klyuchovih politichnih rishen Pri comu vin vvazhavsya predstavnikom reformatorskogo krila PORP sho protistoyav partijnomu betonu Miroslav Milevskij Tadeush Grabskij Stefan Olshovskij Boguslav Stahura Pidtrimuvav skasuvannya voyennogo stanu vlitku 1983 roku viddavav perevagu socialnomu ta politichnomu manevruvanni pryamomu betonnomu nasilstvu 6 listopada 1985 roku Kazimezh Barcikovskij obijnyav posadu zastupnika golovi Derzhradi golovoyu buv Vojceh Yaruzelskij Z 1986 roku ocholyuvav Vsepolskij Gryunvaldskij komitet prouryadovu organizaciyu yaka kultivuvala tradiciyi Gryunvaldskoyi bitvi ta polskoyi vijskovoyi slavi Cya struktura bula zadumana yak instrument proniknennya vladi v nacional patriotichni kola ale ne nabula populyarnosti VidstavkaNadgrobok Kazimezha Barcikovskogo Pislya novoyi strajkovoyi hvili 1988 roku Kruglogo stolu ta peremogi Solidarnosti na napivvilnih viborah u Polshi rozpochavsya proces zmini suspilno politichnogo ustroyu 19 lipnya 1989 roku Kazimezh Barcikovskij zalishiv posadu v Derzhradi 29 lipnya 1989 roku jogo vivedeno z Politbyuro CK PORP U Tretij Rechi Pospolitij Kazimezh Barcikovskij ne brav uchasti u politici Publikuvav pid psevdonimom gazetni statti pro situaciyu u polskomu silskomu gospodarstvi U 1998 roci vin vidav knigu memuariv U szczytow wladzy Na vershinah vladi v yakij pidkreslyuvav rol i znachennya reformatorskoyi chastini PORP Pomer Kazimezh Barcikovskij u vici 80 rokiv Pohovanij na cvintari Vijskovi Povonzki PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000010032 amp find code SYS amp local base ARS10 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 29 bereznya 2018 Parlamentarzysci Pelny opis rekordu bs sejm gov pl Procitovano 13 bereznya 2024 Dane osoby z katalogu kierowniczych stanowisk partyjnych i panstwowych PRL originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 29 bereznya 2018 Oni bali sie nas a my ich Przeglad pl PL 21 serpnya 2005 Procitovano 13 bereznya 2024 40 rocznica podpisania Porozumien Sierpniowych originalu za 8 sichnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2021 Sierpien 80 po raz 40 originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Dlaczego Szczecin podpisal pierwszy originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Delo i lyudi Avgusta originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 29 bereznya 2018 Solidarnost vseh dana kazhdomu originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 29 bereznya 2018 Szczecinski rok 1980 Niewygodna historia Komisji Mieszanej Rzeczpospolita pol Procitovano 13 bereznya 2024 Ushyol iz zhizni lider katolicheskogo rabochego dvizheniya originalu za 26 kvitnya 2018 Procitovano 29 bereznya 2018 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 Agonia przewodniej sily Kryzys PZPR w latach osiemdziesiatych na przykladzie Gdanska i Gdyni PDF PDF originalu za 17 lipnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2020 Wyborcza pl wyborcza pl Procitovano 13 bereznya 2024 Barcikowski Kazimierz U szczytow wladzy Kazimierz Barcikowski ksiazka w tezeusz pl ksiazki promocje uzywane ksiazki nowosci wydawnicze tezeusz pl pol Procitovano 13 bereznya 2024 Posilannya

Дата публікації:
Топ