Кавказькі гори (груз. კავკასიონი, чеч. Кавказан лаьмнаш, вірм. Կովկաս, азерб. Qafqaz, карач.-балк. Кавказ таўла, рос. Кавказские горы) — гірська система між Чорним та Каспійським морями.
Кавказ | ||||
Країна | Азербайджан, Вірменія, Грузія, Росія | |||
---|---|---|---|---|
Довжина | 1100 км, пн. захід — пд. схід | |||
Ширина | 160 км | |||
Найвища точка | Ельбрус | |||
- висота | 5642 м | |||
Кавказ у Вікісховищі |
Поділяється на дві частини: Великий Кавказ та Малий Кавказ.
Великий Кавказ
Великий Кавказ простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова що на узбережжі Каспію. Максимальної ширини Великий Кавказ досягає в районі Ельбрусу (до 180 км). В осьовій частині розміщений Головний Кавказький хребет, на північ від якого простягається ряд паралельних хребтів, зокрема моноклінального характеру. Більша частина південного схилу Великого Кавказу складається з кулеподібних хребтів, які приєднуються до Головного Кавказького хребта.
Традиційно Великий Кавказ поділяють на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря). Великий Кавказ — регіон із великим сучасним зледенінням. Загальна чисельність льодовиків становить близько 2050, займана ними площа — приблизно 1400 км². Більша частина зледенінь Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа і 70 % від загальної площі зледеніння). Головними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина якого сягає близько 17 км).
Малий Кавказ
Малий Кавказ з'єднується з Великим Кавказом , на заході відділяється від нього Колхидською низовиною, на сході — . Протяжність — близько 600 км, висота — до 3724 м.
Найбільше озеро — Севан.
У Кавказьких горах біля міста Сочі пройшли Зимові Олімпійські ігри 2014 року.
Найвищі вершини Кавказу
Вершина | Висота (м) | Координати | Фото |
---|---|---|---|
Ельбрус | 5642 | 43°21′11″ пн. ш. 42°26′13″ сх. д. / 43.35306° пн. ш. 42.43694° сх. д. | |
Дихтау | 5204 | 43°03′09″ пн. ш. 43°07′53″ сх. д. / 43.05250° пн. ш. 43.13139° сх. д. | |
Коштан-тау | 5152 | 43°03′00″ пн. ш. 43°12′43″ сх. д. / 43.05000° пн. ш. 43.21194° сх. д. | |
[ru] | 5100 | 43°00′51″ пн. ш. 43°04′12″ сх. д. / 43.01417° пн. ш. 43.07000° сх. д. | |
Джангі-тау | 5085 | 43°01′18″ пн. ш. 43°03′17″ сх. д. / 43.02167° пн. ш. 43.05472° сх. д. | |
Шхара | 5068 | 42°59′58″ пн. ш. 43°06′42″ сх. д. / 42.99944° пн. ш. 43.11167° сх. д. | |
Казбек | 5034 | 42°42′26″ пн. ш. 44°29′56″ сх. д. / 42.70722° пн. ш. 44.49889° сх. д. | |
5025 | 43°03′00″ пн. ш. 43°10′00″ сх. д. / 43.05000° пн. ш. 43.16667° сх. д. | ||
Тетнульд | 4974 | 43°01′52″ пн. ш. 42°59′34″ сх. д. / 43.03111° пн. ш. 42.99278° сх. д. | |
Катин-тау або Адиш | 4970 | 43°01′50″ пн. ш. 43°02′08″ сх. д. / 43.03056° пн. ш. 43.03556° сх. д. | |
Пік Шота Руставелі | 4960 | 43°01′33″ пн. ш. 43°02′36″ сх. д. / 43.02583° пн. ш. 43.04333° сх. д. | |
Гестола | 4860 | 43°02′54″ пн. ш. 43°01′28″ сх. д. / 43.04833° пн. ш. 43.02444° сх. д. | |
Джимарай-хох | 4780 | 42°43′09″ пн. ш. 44°24′59″ сх. д. / 42.71917° пн. ш. 44.41639° сх. д. | |
Ушба | 4690 | 43°07′37″ пн. ш. 42°38′56″ сх. д. / 43.12694° пн. ш. 42.64889° сх. д. | |
Тебулосмта | 4493 | 42°34′24″ пн. ш. 45°18′43″ сх. д. / 42.57333° пн. ш. 45.31194° сх. д. | |
Базардюзю | 4485 | 41°12′40″ пн. ш. 47°51′47″ сх. д. / 41.21111° пн. ш. 47.86306° сх. д. | |
Адай-Хох | 4408 | 42°44′50″ пн. ш. 43°52′01″ сх. д. / 42.74722° пн. ш. 43.86694° сх. д. | |
Діклосмта | 4285 | 42°29′32″ пн. ш. 45°46′51″ сх. д. / 42.49222° пн. ш. 45.78083° сх. д. | |
Шахдаг | 4243 | 41°16′21″ пн. ш. 48°00′16″ сх. д. / 41.27250° пн. ш. 48.00444° сх. д. | |
[ru] | 4191 | 41°09′40″ пн. ш. 47°59′30″ сх. д. / 41.16111° пн. ш. 47.99167° сх. д. | |
Шалбуздаг | 4142 | 41°20′01″ пн. ш. 47°47′50″ сх. д. / 41.33361° пн. ш. 47.79722° сх. д. | |
Арагац | 4094 | 40°30′00″ пн. ш. 44°12′00″ сх. д. / 40.50000° пн. ш. 44.20000° сх. д. | |
Домбай-Ульген | 4046 | 43°14′35″ пн. ш. 41°43′40″ сх. д. / 43.24306° пн. ш. 41.72778° сх. д. | |
Зілга-Хох | 3853 | 42°36′36″ пн. ш. 44°13′36″ сх. д. / 42.61000° пн. ш. 44.22667° сх. д. | |
3820 | 43°14′58″ пн. ш. 42°43′02″ сх. д. / 43.24944° пн. ш. 42.71722° сх. д. | ||
[ru] | 3026,1 | 42°24′53″ пн. ш. 44°20′37″ сх. д. / 42.4148194° пн. ш. 44.3437167° сх. д. |
Див. також
- Місячний Кавказ, названий на честь земного
- Каф (гори)
Джерела
- 31-томна енциклопедія. Надрукована у Франції з 1886 по 1902 рік
Література
- (рос.) Занина А. А. Климат СССР. Выпуск 2. Кавказ. — Л. : Гидрометеоиздат, 1961. — 167 с.
- (рос.) Горные страны Европейской части СССР и Кавказа. — М. : Наука, 1975.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кавказькі гори |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavkazki gori gruz კავკასიონი chech Kavkazan lamnash virm Կովկաս azerb Qafqaz karach balk Kavkaz tayla ros Kavkazskie gory girska sistema mizh Chornim ta Kaspijskim moryami Kavkaz Krayina Azerbajdzhan Virmeniya Gruziya Rosiya Dovzhina 1100 km pn zahid pd shid Shirina 160 km Najvisha tochka Elbrus visota 5642 m Kavkaz u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kavkaz Podilyayetsya na dvi chastini Velikij Kavkaz ta Malij Kavkaz Velikij KavkazVelikij Kavkaz prostyagayetsya bilsh nizh na 1100 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid rajonu Anapi i Tamanskogo pivostrova do Apsheronskogo pivostrova sho na uzberezhzhi Kaspiyu Maksimalnoyi shirini Velikij Kavkaz dosyagaye v rajoni Elbrusu do 180 km V osovij chastini rozmishenij Golovnij Kavkazkij hrebet na pivnich vid yakogo prostyagayetsya ryad paralelnih hrebtiv zokrema monoklinalnogo harakteru Bilsha chastina pivdennogo shilu Velikogo Kavkazu skladayetsya z kulepodibnih hrebtiv yaki priyednuyutsya do Golovnogo Kavkazkogo hrebta Tradicijno Velikij Kavkaz podilyayut na 3 chastini Zahidnij Kavkaz vid Chornogo morya do Elbrusu Centralnij Kavkaz vid Elbrusu do Kazbeku i Shidnij Kavkaz vid Kazbeku do Kaspijskogo morya Velikij Kavkaz region iz velikim suchasnim zledeninnyam Zagalna chiselnist lodovikiv stanovit blizko 2050 zajmana nimi plosha priblizno 1400 km Bilsha chastina zledenin Velikogo Kavkazu zoseredzheno na Centralnomu Kavkazi 50 vid chisla i 70 vid zagalnoyi ploshi zledeninnya Golovnimi centrami zledeninnya ye gora Elbrus i Bezengijska stina Najbilshim lodovikom Velikogo Kavkazu ye lodovik Bezengi dovzhina yakogo syagaye blizko 17 km Malij KavkazMalij Kavkaz z yednuyetsya z Velikim Kavkazom na zahodi viddilyayetsya vid nogo Kolhidskoyu nizovinoyu na shodi Protyazhnist blizko 600 km visota do 3724 m Najbilshe ozero Sevan U Kavkazkih gorah bilya mista Sochi projshli Zimovi Olimpijski igri 2014 roku Najvishi vershini KavkazuVershina Visota m Koordinati Foto Elbrus 5642 43 21 11 pn sh 42 26 13 sh d 43 35306 pn sh 42 43694 sh d 43 35306 42 43694 Dihtau 5204 43 03 09 pn sh 43 07 53 sh d 43 05250 pn sh 43 13139 sh d 43 05250 43 13139 Koshtan tau 5152 43 03 00 pn sh 43 12 43 sh d 43 05000 pn sh 43 21194 sh d 43 05000 43 21194 ru 5100 43 00 51 pn sh 43 04 12 sh d 43 01417 pn sh 43 07000 sh d 43 01417 43 07000 Dzhangi tau 5085 43 01 18 pn sh 43 03 17 sh d 43 02167 pn sh 43 05472 sh d 43 02167 43 05472 Shhara 5068 42 59 58 pn sh 43 06 42 sh d 42 99944 pn sh 43 11167 sh d 42 99944 43 11167 Kazbek 5034 42 42 26 pn sh 44 29 56 sh d 42 70722 pn sh 44 49889 sh d 42 70722 44 49889 5025 43 03 00 pn sh 43 10 00 sh d 43 05000 pn sh 43 16667 sh d 43 05000 43 16667 Tetnuld 4974 43 01 52 pn sh 42 59 34 sh d 43 03111 pn sh 42 99278 sh d 43 03111 42 99278 Katin tau abo Adish 4970 43 01 50 pn sh 43 02 08 sh d 43 03056 pn sh 43 03556 sh d 43 03056 43 03556 Pik Shota Rustaveli 4960 43 01 33 pn sh 43 02 36 sh d 43 02583 pn sh 43 04333 sh d 43 02583 43 04333 Gestola 4860 43 02 54 pn sh 43 01 28 sh d 43 04833 pn sh 43 02444 sh d 43 04833 43 02444 Dzhimaraj hoh 4780 42 43 09 pn sh 44 24 59 sh d 42 71917 pn sh 44 41639 sh d 42 71917 44 41639 Ushba 4690 43 07 37 pn sh 42 38 56 sh d 43 12694 pn sh 42 64889 sh d 43 12694 42 64889 Tebulosmta 4493 42 34 24 pn sh 45 18 43 sh d 42 57333 pn sh 45 31194 sh d 42 57333 45 31194 Bazardyuzyu 4485 41 12 40 pn sh 47 51 47 sh d 41 21111 pn sh 47 86306 sh d 41 21111 47 86306 Adaj Hoh 4408 42 44 50 pn sh 43 52 01 sh d 42 74722 pn sh 43 86694 sh d 42 74722 43 86694 Diklosmta 4285 42 29 32 pn sh 45 46 51 sh d 42 49222 pn sh 45 78083 sh d 42 49222 45 78083 Shahdag 4243 41 16 21 pn sh 48 00 16 sh d 41 27250 pn sh 48 00444 sh d 41 27250 48 00444 ru 4191 41 09 40 pn sh 47 59 30 sh d 41 16111 pn sh 47 99167 sh d 41 16111 47 99167 Shalbuzdag 4142 41 20 01 pn sh 47 47 50 sh d 41 33361 pn sh 47 79722 sh d 41 33361 47 79722 Aragac 4094 40 30 00 pn sh 44 12 00 sh d 40 50000 pn sh 44 20000 sh d 40 50000 44 20000 Najvisha tochka Malogo Kavkazu Dombaj Ulgen 4046 43 14 35 pn sh 41 43 40 sh d 43 24306 pn sh 41 72778 sh d 43 24306 41 72778 Zilga Hoh 3853 42 36 36 pn sh 44 13 36 sh d 42 61000 pn sh 44 22667 sh d 42 61000 44 22667 3820 43 14 58 pn sh 42 43 02 sh d 43 24944 pn sh 42 71722 sh d 43 24944 42 71722 ru 3026 1 42 24 53 pn sh 44 20 37 sh d 42 4148194 pn sh 44 3437167 sh d 42 4148194 44 3437167Div takozhMisyachnij Kavkaz nazvanij na chest zemnogo Kaf gori Dzherela31 tomna enciklopediya Nadrukovana u Franciyi z 1886 po 1902 rikLiteratura ros Zanina A A Klimat SSSR Vypusk 2 Kavkaz L Gidrometeoizdat 1961 167 s ros Gornye strany Evropejskoj chasti SSSR i Kavkaza M Nauka 1975 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kavkazki gori