Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йозеф Граф фон Ецдорф (нім. Josef Graf von Ezdorf; 14 лютого 1879, Відень — пом. 12 грудня 1950, Відень) — державний діяч Австро-Угорської імперії та Австрійської Республіки, останній президент Герцогства Буковини (24.04.1917—06.11.1918).
| Йозеф граф фон Ецдорф | |
|---|---|
| Joseph Graf von Ezdorf | |
| Народився | 14 лютого 1879 Відень, Австро-угорська імперія |
| Помер | 12 грудня 1950 (71 рік) Відень, Австрія |
| Підданство | |
| Національність | австрієць |
| Діяльність | державний службовець, правник |
| Відомий завдяки | Президент Буковини (1917-1918) |
| Alma mater | Віденський університет, юридичний факультет |
| Знання мов | німецька |
| Титул | граф |
| Посада | губернатор і Q85870530? |
 | |
| |
Походження та ранні роки
Народився 19 лютого 1879 року в тюринзькій заможній та шляхетній родині ([de]) у Відні.
Початкову освіту отримав у гімназіях Ріда та Лінца. З відзнакою зікінчив навчання на юридичному факультеті Віденського університету, де здобув ступінь доктора права. Дисертацію блискуче захистив у присутності цісаря Франца Йосифа I.
Після цього короткий час працював на державній службі в Амштеттені.
В жовтні 1905 року був направлений в Черновиць, які на той час були столицею коронного краю Герцогство Буковина, куди переїхав разом з дружиною графинею Гедвіг фон Ецдорф-Лінц.
Буковинський період
Протягом 1905—1909 років був практикантом-канцеляристом крайового управління. З липня 1909 року займав посаду адміністративного секретаря майнової дирекції Буковинського православного релігійного фонду. У жовтні 1910 року крайовий президент Октавіан фон Бляйлебен запросив його на посаду секретаря в крайовий уряд, а в грудні 1911 року призначив доктора Ецдорфа очільником Черновицького повіту. Через два роки, 24 травня 1913 року, став радником крайового уряду, який очолював Рудольф фон Меран.
З початком Першої світової війни, Д-р Ецдорф, разом з Рудольфом фон Мераном займався формуванням у краї добровольчих батальйонів, які успішно діяли на Буковині під проводом відомого воєнного та політичного діяча Едуарда фон Фішера. Через захоплення Черновиць і Буковини російськими формуваннями, разом з крайовою адміністрацією виїхав спочатку у Ватра-Дорней, потім в Колошвар, а пізніше до Праги.
Президент Герцогства Буковина
9 лютого 1917 року була підписана Брест-Литовська мирна угода з Україною, 3 березня — угода з Радянською Росією, 7 березня відбулося укладання угоди про тимчасове перемир'я, були звільнені окуповані на той час буковинські Сіретський та Сучавський повіти. Таким чином край поступово виводився з театру військових дій.
24 квітня 1917 року Карл I призначив Йозефа графа фон Ецдорфа надвірним радником і одночасно керівником буковинського крайового уряду. Вже в якості намістника коронного краю зустрічав Цісаря Карла I в Черновицях 7 серпня 1917 року, після звільнення міста з російської окупації.
Ецдорф був дуже здібним службовцем, тому в досить короткий час зробив успішну державну кар'єру. Всього за 12 років із чиновника найнижчого рангу став очільником краю. Першим дослужився посади президента, живучи і працюючи на Буковині, куди приїхав звичайним урядовцем.
Остаточно до Черновиць очільник краю зі своєю адміністрацією повернулись вже 12 жовтня 1917 року, і відразу приступили до здійснення першочергових заходів для повернення краю до звичного життя.
Заради справедливості варто відзначити, що президент Ецдорф не встиг у повній мірі скористатися таким високим становищем, оскільки то був короткий період його урядування і надзвичайно важкий та відповідальний історичний період.
Пізніше видатний громадсько-політичний та державний діяч Омелян Попович у своїх спогадах так охарактеризує останнього президента Герцогства Буковина:
 | ...чоловік спосібний, енергійний і діяльний, та який не мав уже часу й нагоди розвинути своїх здібностей ... |  |
Розпад Австро-Угорщини
Самими критичними для краю були жовтень і листопад 1918 року, коли в процесі відстоювання свого права на самовизначення максимально загострився конфлікт між двома місцевими титульними націями (українцями та румунами). Проте, Йозеф фон Ездорф, завдяки виваженим і мудрим крокам, зумів зберегти крихку рівновагу і не допустити до громадянської війни.
Відомий австрійський історик—буковинознавець у своїй монографії «Кінець австрійського панування в Буковині» зазначив: «Проте ще один фактор оберігав Буковину від громадянської війни та випадів радикальних елементів. Він полягав в енергійному та напрочуд умілому управлінні всіма справами цісарсько-королівським крайовим президентом д-ром Йозефом графом фон Ездорфом, який наданими йому незначними засобами влади утримав громадський спокій і з великою енергією та активністю намагався побороти непримиримі суперечності між румунами та українцями, пов'язані з майбутнім становищем краю. Граф Ездорф у ті хаотичні дні був у Чернівцях єдиною людиною, яка, перебуваючи поза партіями та національними конфліктами, стала для населення гарантом енергійної відсічі небезпеці громадянської війни».
27 жовтня 1918 р. президент Ецдорф відмовив Янку Флондору у виконанні вимог, поспішно сформованої буковинськими румунами —уніоністами, альтернативної щодо передачі влади у Герцогстві Буковина. Своє рішення Д-р Ецдорф аргументував виконанням урядового наказу про передачу влади тільки представникам обох народів: румунам і українцям.
Незважаючи на безлади, які панували в Черновицях напередодні, 3 листопада 1918 року під час проведення Буковинського віча, кройовий президент наказав місцевій жандармерії за жодних обставин не застосовувати зброю і не провокувати конфлікт, а тільки спостерігала і трималася поближче до будинку крайового управління.
В своїй останні телеграмі (05.11.1918) міністерству внутрішніх справ з Черновиць президент Ецдорф доповідав: «Продовжую керувати справами за побажаннями переважної більшості тутешнього населення, яке тільки в моїй особі бачить гарантію збереження спокою та порядку. Прошу вказівки, чи повинен [я] у зв'язку з викладеною ситуацією передавати урядову владу. Зауважу що, якщо вимагатиме ситуація, я спокійно, чесно, по совісті передам владу легітимним представникам націй, оскільки на мій останній запит вже протягом 6 днів немає відповіді звідти».
Надалі його зв'язок з урядом було припинено і граф Ецдорф змушений був приймати рішення на власний розсуд. Як він сам відзначав пізніше:
| | Коли провалилася спроба встановити зв'язок через Угорщину, мені стало зрозумілим, що не варто чекати жодних подальших вказівок із Відня, і я мушу діяти на власну відповідальність. За такого стану речей мені теж здавалося найкращим дотримуватись своїх обох принципів: якомога краще оберігати інтереси дорученого мені лише як довіреній особі краю і до останньої миті діяти, як австрійський службовець. | |
5 листопада 1918 року було проведено заключне засідання крайового уряду, на якому окремих службовців було відправлено на пенсію, окремим підвищено класові ранги, а тим хто не зможе далі продовжувати службу обіцяно сприяння всіма силами в їхньому переведенні на захід. При цьому, президент Ецдорф наголосив:
| | ...семирічна, майже без фракційна робота крайового уряду, який складався з представників усіх націй, є свідченням того, що й багато націй можуть мирно жити поряд... | |
6 листопада 1918 року Йозеф Граф фон Ездорф передав управління в краї представникам буковинських українців та румунів — Омеляну Поповичу та Аурелу Ончулу.
За свідченням очевидців, навіть в цей момент Д-р Ецдорф поводився як державний діяч, котрий до останнього відданий своїй присязі. Про це, зокрема, свідчить його щира турбота про долю представника Габсбурзької монархії — Вільгельма фон Габсбурга. Звертаючись до представників , Йозеф Ецдорф наголосив:
| | Прошу панів подбати про безпеку його цісарської високості пана ерцгерцога Вільгельма. | |
Пізніше, у своїх мемуарах, Йозеф Ецдорф зазначив: «Українці запевнили мене у своїй повазі до моєї особи і в тому, що я, само собою зрозуміло, є цілком вільним. Вони також запропонували мені озброєний супровід на випадок, якщо я захочу виїхати, але самі ж порадили мені перечекати декілька днів у Черновиць. Так я тимчасово залишився у Черновицях».
Як повідомила місцева преса «Колишній крайовий президент граф Ездорф зразу ж в день передання влади переніс своє місце проживання з палацу крайового управління. Всупереч чуткам про те, що граф покинув місто, повідомляємо, що він перебуває в Черновицях і дотепер не покидав міста».
Його поважали політики різних партій, різних національностей, так як він за досить короткий час свого перебування на Буковині дуже добре вивчив і розумів ситуацію в цьому далекому від столиці, але такому складному герцогстві. І вмів зі всіма налагодити добру співпрацю та розуміння.
Після румунської окупації
11 листопада 1918 році Черновиць захопили румунські війська генерала Задіка.
Генеральний штаб румунської армії тричі намагався арештувати крайового президента Ецдорфа, але він уникнув цього завдяки особистому втручанню Янку Флондора.
Від всього пережитого Ецдорф захворів і на деякий час, поки не виїхав з Буковини, проживав разом з дружиною у свого доброго приятеля барона Александра фон Гурмузакі (останній маршалок Буковинського крайового сейму) за адресою: нім. Czernowitz, Bgm. Dr. Reißgasse, 20а (сьогодні — Чернівці, ).
Наприкінці грудня 1918 року Йозеф Ецдорф, разом з іншими австрійськими чиновниками, виїхали з Черновиць на Відень. Пізніше, у своїх спогадах, він зазначав:
| | Коли я одужав, Флондор надав для мене спеціальний потяг, яким я разом із 120 буковинцями 20 грудня прибув до Відня | |
Австрійський період
Повернувшись у Відень, Йозеф Ецдорф подав до Державного управління внутрішніх справ Австрії детальний звіт «Останні дні Австрії на Буковині» (№ 2575 від 21.01.1919), в якому на 16 сторінках описуються події, що відбувалися в краї протягом жовтня — листопада 1918 року. Пізніше (1959) цей документ ліг в основу монографії (австрійський історик-буковинознавець, уродженець Черновиць) «Кінець австрійського панування в Буковині», в якій на документах відтворив складні сторінки історії тих років, ретельно зафіксувавши всі звіти президента Буковини д-ра Ездорфа.
Сам Йозеф Ецдорф якийсь час працював у виконавчій владі, але в квітні 1922 року вийшов у відставку за власним бажанням.
В 1931 році він склав адвокатський іспит і повернувся до юридичної практики — обійняв посаду канцеляриста у Віденькій адвокатській канцелярії.
Протягом 1934—1938 р.р. — один із видатних членів монархістсько-легітимістського руху. Після аншлюсу, був заарештований та ув'язнений на три місяці.
Помер 12 грудня 1950 року у Відні, де й похований.
Примітки
- До 140-річчя від дня народження крайового президента Буковини Йозефа графа фон Ецдорфа (1879—1950).
- М. В. Никифорак ІНСТИТУТ КРАЙОВОГО ПРЕЗИДЕНТА В СИСТЕМІ АВСТРІЙСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НА БУКОВИНІ (1853—1918 РР.) //Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Випуск 525. Правознавство, — с. 5-11.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
- Ластівка Є. С. Останній крайовий президент Буковини : 14 грудня — 55 років від дня смерті Йозефа графа фон Ецдорфа / Є. С. Ластівка // Крайова освіта. — 2005. — 16 груд. (№ 47). — C. 13.
- Добржанський О. В., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1914—1921 рр.). Документи і матеріали. — Чернівці, 2009 — C. 248.
- Прокопович Е. Кінець австрійського панування в Буковині[недоступне посилання]
- Бажаємо до України! Добржанський О. В., Старик В. П., «Маяк», Одеса-2008, с. 820—821.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
Джерело
- Заполовський В. Останній крайовий президент Буковини Йозеф граф фон Ецдорф // Чернівці і чернівчани. — 1998. — 3 грудня.
- До 140-річчя від дня народження крайового президента Буковини Йозефа графа фон Ецдорфа (1879—1950). [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.]
- М. В. Никифорак ІНСТИТУТ КРАЙОВОГО ПРЕЗИДЕНТА В СИСТЕМІ АВСТРІЙСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НА БУКОВИНІ (1853—1918 РР.) //Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Випуск 525. Правознавство, — с. 5-11. [ 3 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Хочемо до України! [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Прокопович Е. Кінець австрійського панування в Буковині. Чернівці: Золоті литаври, 2003. — 80 с. — .[недоступне посилання]
| Попередник: | Президент Герцогства Буковина | Наступник: |
| Рудольф фон Меран | посаду скасовано |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Graf fon Ecdorf nim Josef Graf von Ezdorf 14 lyutogo 1879 18790214 Viden pom 12 grudnya 1950 Viden derzhavnij diyach Avstro Ugorskoyi imperiyi ta Avstrijskoyi Respubliki ostannij prezident Gercogstva Bukovini 24 04 1917 06 11 1918 Jozef graf fon EcdorfJoseph Graf von EzdorfNarodivsya14 lyutogo 1879 1879 02 14 Viden Avstro ugorska imperiyaPomer12 grudnya 1950 1950 12 12 71 rik Viden AvstriyaPiddanstvoAvstro Ugorshina AvstriyaNacionalnistavstriyecDiyalnistderzhavnij sluzhbovec pravnikVidomij zavdyakiPrezident Bukovini 1917 1918 Alma materVidenskij universitet yuridichnij fakultetZnannya movnimeckaTitulgrafPosadagubernator i Q85870530 Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya ta ranni rokiGerb rodu Ecdorf Narodivsya 19 lyutogo 1879 roku v tyurinzkij zamozhnij ta shlyahetnij rodini de u Vidni Pochatkovu osvitu otrimav u gimnaziyah Rida ta Linca Z vidznakoyu zikinchiv navchannya na yuridichnomu fakulteti Videnskogo universitetu de zdobuv stupin doktora prava Disertaciyu bliskuche zahistiv u prisutnosti cisarya Franca Josifa I Pislya cogo korotkij chas pracyuvav na derzhavnij sluzhbi v Amshtetteni V zhovtni 1905 roku buv napravlenij v Chernovic yaki na toj chas buli stoliceyu koronnogo krayu Gercogstvo Bukovina kudi pereyihav razom z druzhinoyu grafineyu Gedvig fon Ecdorf Linc Bukovinskij periodPrezident fon Ecdorf livoruch vid Cisarya Karla I na shodah Cherniveckoyi ratushi 1917 Protyagom 1905 1909 rokiv buv praktikantom kancelyaristom krajovogo upravlinnya Z lipnya 1909 roku zajmav posadu administrativnogo sekretarya majnovoyi direkciyi Bukovinskogo pravoslavnogo religijnogo fondu U zhovtni 1910 roku krajovij prezident Oktavian fon Blyajleben zaprosiv jogo na posadu sekretarya v krajovij uryad a v grudni 1911 roku priznachiv doktora Ecdorfa ochilnikom Chernovickogo povitu Cherez dva roki 24 travnya 1913 roku stav radnikom krajovogo uryadu yakij ocholyuvav Rudolf fon Meran Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni D r Ecdorf razom z Rudolfom fon Meranom zajmavsya formuvannyam u krayi dobrovolchih bataljoniv yaki uspishno diyali na Bukovini pid provodom vidomogo voyennogo ta politichnogo diyacha Eduarda fon Fishera Cherez zahoplennya Chernovic i Bukovini rosijskimi formuvannyami razom z krajovoyu administraciyeyu viyihav spochatku u Vatra Dornej potim v Koloshvar a piznishe do Pragi Prezident Gercogstva Bukovina 9 lyutogo 1917 roku bula pidpisana Brest Litovska mirna ugoda z Ukrayinoyu 3 bereznya ugoda z Radyanskoyu Rosiyeyu 7 bereznya vidbulosya ukladannya ugodi pro timchasove peremir ya buli zvilneni okupovani na toj chas bukovinski Siretskij ta Suchavskij poviti Takim chinom kraj postupovo vivodivsya z teatru vijskovih dij 24 kvitnya 1917 roku Karl I priznachiv Jozefa grafa fon Ecdorfanadvirnim radnikom i odnochasno kerivnikom bukovinskogo krajovogo uryadu Vzhe v yakosti namistnika koronnogo krayu zustrichav Cisarya Karla I v Chernovicyah 7 serpnya 1917 roku pislya zvilnennya mista z rosijskoyi okupaciyi Ecdorf buv duzhe zdibnim sluzhbovcem tomu v dosit korotkij chas zrobiv uspishnu derzhavnu kar yeru Vsogo za 12 rokiv iz chinovnika najnizhchogo rangu stav ochilnikom krayu Pershim dosluzhivsya posadi prezidenta zhivuchi i pracyuyuchi na Bukovini kudi priyihav zvichajnim uryadovcem Ostatochno do Chernovic ochilnik krayu zi svoyeyu administraciyeyu povernulis vzhe 12 zhovtnya 1917 roku i vidrazu pristupili do zdijsnennya pershochergovih zahodiv dlya povernennya krayu do zvichnogo zhittya Zaradi spravedlivosti varto vidznachiti sho prezident Ecdorf ne vstig u povnij miri skoristatisya takim visokim stanovishem oskilki to buv korotkij period jogo uryaduvannya i nadzvichajno vazhkij ta vidpovidalnij istorichnij period Piznishe vidatnij gromadsko politichnij ta derzhavnij diyach Omelyan Popovich u svoyih spogadah tak oharakterizuye ostannogo prezidenta Gercogstva Bukovina cholovik sposibnij energijnij i diyalnij ta yakij ne mav uzhe chasu j nagodi rozvinuti svoyih zdibnostej Rozpad Avstro Ugorshini Samimi kritichnimi dlya krayu buli zhovten i listopad 1918 roku koli v procesi vidstoyuvannya svogo prava na samoviznachennya maksimalno zagostrivsya konflikt mizh dvoma miscevimi titulnimi naciyami ukrayincyami ta rumunami Prote Jozef fon Ezdorf zavdyaki vivazhenim i mudrim krokam zumiv zberegti krihku rivnovagu i ne dopustiti do gromadyanskoyi vijni Vidomij avstrijskij istorik bukovinoznavec u svoyij monografiyi Kinec avstrijskogo panuvannya v Bukovini zaznachiv Prote she odin faktor oberigav Bukovinu vid gromadyanskoyi vijni ta vipadiv radikalnih elementiv Vin polyagav v energijnomu ta naprochud umilomu upravlinni vsima spravami cisarsko korolivskim krajovim prezidentom d rom Jozefom grafom fon Ezdorfom yakij nadanimi jomu neznachnimi zasobami vladi utrimav gromadskij spokij i z velikoyu energiyeyu ta aktivnistyu namagavsya poboroti neprimirimi superechnosti mizh rumunami ta ukrayincyami pov yazani z majbutnim stanovishem krayu Graf Ezdorf u ti haotichni dni buv u Chernivcyah yedinoyu lyudinoyu yaka perebuvayuchi poza partiyami ta nacionalnimi konfliktami stala dlya naselennya garantom energijnoyi vidsichi nebezpeci gromadyanskoyi vijni 27 zhovtnya 1918 r prezident Ecdorf vidmoviv Yanku Flondoru u vikonanni vimog pospishno sformovanoyi bukovinskimi rumunami unionistami alternativnoyi shodo peredachi vladi u Gercogstvi Bukovina Svoye rishennya D r Ecdorf argumentuvav vikonannyam uryadovogo nakazu pro peredachu vladi tilki predstavnikam oboh narodiv rumunam i ukrayincyam Nezvazhayuchi na bezladi yaki panuvali v Chernovicyah naperedodni 3 listopada 1918 roku pid chas provedennya Bukovinskogo vicha krojovij prezident nakazav miscevij zhandarmeriyi za zhodnih obstavin ne zastosovuvati zbroyu i ne provokuvati konflikt a tilki sposterigala i trimalasya poblizhche do budinku krajovogo upravlinnya V svoyij ostanni telegrami 05 11 1918 ministerstvu vnutrishnih sprav z Chernovic prezident Ecdorf dopovidav Prodovzhuyu keruvati spravami za pobazhannyami perevazhnoyi bilshosti tuteshnogo naselennya yake tilki v moyij osobi bachit garantiyu zberezhennya spokoyu ta poryadku Proshu vkazivki chi povinen ya u zv yazku z vikladenoyu situaciyeyu peredavati uryadovu vladu Zauvazhu sho yaksho vimagatime situaciya ya spokijno chesno po sovisti peredam vladu legitimnim predstavnikam nacij oskilki na mij ostannij zapit vzhe protyagom 6 dniv nemaye vidpovidi zvidti Nadali jogo zv yazok z uryadom bulo pripineno i graf Ecdorf zmushenij buv prijmati rishennya na vlasnij rozsud Yak vin sam vidznachav piznishe Koli provalilasya sproba vstanoviti zv yazok cherez Ugorshinu meni stalo zrozumilim sho ne varto chekati zhodnih podalshih vkazivok iz Vidnya i ya mushu diyati na vlasnu vidpovidalnist Za takogo stanu rechej meni tezh zdavalosya najkrashim dotrimuvatis svoyih oboh principiv yakomoga krashe oberigati interesi doruchenogo meni lishe yak dovirenij osobi krayu i do ostannoyi miti diyati yak avstrijskij sluzhbovec 5 listopada 1918 roku bulo provedeno zaklyuchne zasidannya krajovogo uryadu na yakomu okremih sluzhbovciv bulo vidpravleno na pensiyu okremim pidvisheno klasovi rangi a tim hto ne zmozhe dali prodovzhuvati sluzhbu obicyano spriyannya vsima silami v yihnomu perevedenni na zahid Pri comu prezident Ecdorf nagolosiv semirichna majzhe bez frakcijna robota krajovogo uryadu yakij skladavsya z predstavnikiv usih nacij ye svidchennyam togo sho j bagato nacij mozhut mirno zhiti poryad 6 listopada 1918 roku Jozef Graf fon Ezdorf peredav upravlinnya v krayi predstavnikam bukovinskih ukrayinciv ta rumuniv Omelyanu Popovichu ta Aurelu Onchulu Za svidchennyam ochevidciv navit v cej moment D r Ecdorf povodivsya yak derzhavnij diyach kotrij do ostannogo viddanij svoyij prisyazi Pro ce zokrema svidchit jogo shira turbota pro dolyu predstavnika Gabsburzkoyi monarhiyi Vilgelma fon Gabsburga Zvertayuchis do predstavnikiv Jozef Ecdorf nagolosiv Proshu paniv podbati pro bezpeku jogo cisarskoyi visokosti pana ercgercoga Vilgelma Piznishe u svoyih memuarah Jozef Ecdorf zaznachiv Ukrayinci zapevnili mene u svoyij povazi do moyeyi osobi i v tomu sho ya samo soboyu zrozumilo ye cilkom vilnim Voni takozh zaproponuvali meni ozbroyenij suprovid na vipadok yaksho ya zahochu viyihati ale sami zh poradili meni perechekati dekilka dniv u Chernovic Tak ya timchasovo zalishivsya u Chernovicyah Yak povidomila misceva presa Kolishnij krajovij prezident graf Ezdorf zrazu zh v den peredannya vladi perenis svoye misce prozhivannya z palacu krajovogo upravlinnya Vsuperech chutkam pro te sho graf pokinuv misto povidomlyayemo sho vin perebuvaye v Chernovicyah i doteper ne pokidav mista Jogo povazhali politiki riznih partij riznih nacionalnostej tak yak vin za dosit korotkij chas svogo perebuvannya na Bukovini duzhe dobre vivchiv i rozumiv situaciyu v comu dalekomu vid stolici ale takomu skladnomu gercogstvi I vmiv zi vsima nalagoditi dobru spivpracyu ta rozuminnya Pislya rumunskoyi okupaciyi 11 listopada 1918 roci Chernovic zahopili rumunski vijska generala Zadika Generalnij shtab rumunskoyi armiyi trichi namagavsya areshtuvati krajovogo prezidenta Ecdorfa ale vin uniknuv cogo zavdyaki osobistomu vtruchannyu Yanku Flondora Vid vsogo perezhitogo Ecdorf zahvoriv i na deyakij chas poki ne viyihav z Bukovini prozhivav razom z druzhinoyu u svogo dobrogo priyatelya barona Aleksandra fon Gurmuzaki ostannij marshalok Bukovinskogo krajovogo sejmu za adresoyu nim Czernowitz Bgm Dr Reissgasse 20a sogodni Chernivci Naprikinci grudnya 1918 roku Jozef Ecdorf razom z inshimi avstrijskimi chinovnikami viyihali z Chernovic na Viden Piznishe u svoyih spogadah vin zaznachav Koli ya oduzhav Flondor nadav dlya mene specialnij potyag yakim ya razom iz 120 bukovincyami 20 grudnya pribuv do VidnyaAvstrijskij periodPovernuvshis u Viden Jozef Ecdorf podav do Derzhavnogo upravlinnya vnutrishnih sprav Avstriyi detalnij zvit Ostanni dni Avstriyi na Bukovini 2575 vid 21 01 1919 v yakomu na 16 storinkah opisuyutsya podiyi sho vidbuvalisya v krayi protyagom zhovtnya listopada 1918 roku Piznishe 1959 cej dokument lig v osnovu monografiyi avstrijskij istorik bukovinoznavec urodzhenec Chernovic Kinec avstrijskogo panuvannya v Bukovini v yakij na dokumentah vidtvoriv skladni storinki istoriyi tih rokiv retelno zafiksuvavshi vsi zviti prezidenta Bukovini d ra Ezdorfa Sam Jozef Ecdorf yakijs chas pracyuvav u vikonavchij vladi ale v kvitni 1922 roku vijshov u vidstavku za vlasnim bazhannyam V 1931 roci vin sklav advokatskij ispit i povernuvsya do yuridichnoyi praktiki obijnyav posadu kancelyarista u Videnkij advokatskij kancelyariyi Protyagom 1934 1938 r r odin iz vidatnih chleniv monarhistsko legitimistskogo ruhu Pislya anshlyusu buv zaareshtovanij ta uv yaznenij na tri misyaci Pomer 12 grudnya 1950 roku u Vidni de j pohovanij PrimitkiDo 140 richchya vid dnya narodzhennya krajovogo prezidenta Bukovini Jozefa grafa fon Ecdorfa 1879 1950 M V Nikiforak INSTITUT KRAJOVOGO PREZIDENTA V SISTEMI AVSTRIJSKOYi ADMINISTRACIYi NA BUKOVINI 1853 1918 RR Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu 2010 Vipusk 525 Pravoznavstvo s 5 11 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 1 lipnya 2020 Lastivka Ye S Ostannij krajovij prezident Bukovini 14 grudnya 55 rokiv vid dnya smerti Jozefa grafa fon Ecdorfa Ye S Lastivka Krajova osvita 2005 16 grud 47 C 13 Dobrzhanskij O V Starik V Zmagannya za ukrayinsku derzhavnist na Bukovini 1914 1921 rr Dokumenti i materiali Chernivci 2009 C 248 Prokopovich E Kinec avstrijskogo panuvannya v Bukovini nedostupne posilannya Bazhayemo do Ukrayini Dobrzhanskij O V Starik V P Mayak Odesa 2008 s 820 821 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 1 lipnya 2020 DzhereloZapolovskij V Ostannij krajovij prezident Bukovini Jozef graf fon Ecdorf Chernivci i chernivchani 1998 3 grudnya Do 140 richchya vid dnya narodzhennya krajovogo prezidenta Bukovini Jozefa grafa fon Ecdorfa 1879 1950 4 chervnya 2020 u Wayback Machine M V Nikiforak INSTITUT KRAJOVOGO PREZIDENTA V SISTEMI AVSTRIJSKOYi ADMINISTRACIYi NA BUKOVINI 1853 1918 RR Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu 2010 Vipusk 525 Pravoznavstvo s 5 11 3 grudnya 2021 u Wayback Machine Hochemo do Ukrayini 17 travnya 2014 u Wayback Machine Prokopovich E Kinec avstrijskogo panuvannya v Bukovini Chernivci Zoloti litavri 2003 80 s ISBN 966 8029 13 5 nedostupne posilannya Poperednik Prezident Gercogstva Bukovina 24 04 1917 06 11 1918 Nastupnik Rudolf fon Meran posadu skasovano