Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґаук Йоахі м Ґаук нім Joachim Gauck нар 24 січня 1940 Росток Мекленбур

Йоахім Гаук

Йоахім Гаук
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґаук.

Йоахі́м Ґаук (нім. Joachim Gauck, нар. 24 січня 1940, Росток, Мекленбург, Третій Рейх) — німецький політичний та державний діяч, одинадцятий федеральний президент Німеччини; перший президент ФРН — виходець з колишньої НДР.

Йоахім Ґаук
Joachim Gauck
нім. Joachim Gauck
image
Йоахім Ґаук
Joachim Gauck
image Федеральний президент Німеччини
18 березня 2012 — 18 березня 2017
ПопередникКрістіан Вульфф
НаступникФранк-Вальтер Штайнмаєр
Народився24 січня 1940(1940-01-24) (84 роки)
Росток, Мекленбург, Третій Рейх
Відомий якполітик, пастор, письменник-документаліст, викладач університету, журналіст, anti-communist
КраїнаНімеччина
Alma materРостоцький університет
Політична партіябезпартійний
Батькоd
Матиd
У шлюбі зd
Професіяпастор, публіцист
Релігіялютеранство
Нагороди
image image
image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Колишній протестантський пастор з НДР, один із лідерів правозахисного руху в НДР, перший уповноважений федерального уряду з роботи з розсекреченими архівами колишнього Міністерства державної безпеки НДР (Штазі) (1990—2001), безпартійний, публіцист.

Став співзасновником опозиційного Нового Форуму й депутатом Народної палати НДР останнього скликання від некомуністичного . Був серед підписантів Празької декларації, а також Декларації про злочини комунізму. 2010 року вже був кандидатом на посаду Федерального президента Німеччини від СДН, але обраним тоді був представник урядової більшості Крістіан Вульфф.

Біографія

Життя в НДР

Ґаук народився 24 січня 1940 року в північно-німецькому місті Росток у родині капітана судна, згодом його батько став морським чиновником. Мати Йоахіма була кваліфікованою офісною працівницею. Вона була членом НСДАП з 1932 року, батько — з 1934 року. Наприкінці Другої світової війни батько потрапив до британського полону, звідки влітку 1946 року повернувся до Ростока, який згодом став територією НДР. Невдовзі батько поступив на роботу на Ростоцьку верф як інспектор з охорони праці.

1951 року батько «зник» — був таємно захоплений спецорганами радянської окупаційної влади без офіційного звинувачення, та переправлений до СРСР. Родина не мала жодної звістки про нього. Місцеві органи Штазі відповіли, що в них також нема жодних даних на батька, і якщо його заарештували совєти, то тут нічого не вдієш. Згодом сім'я довідалась про те, що батько начебто був засуджений у Москві за «шпигунство на користь західних країн, а також за антирадянську агітацію і пропаганду». Проте у відкритому судовому процесі його не було засуджено, родина ніяких документів не одержала, у Москві також ніяких документів не було знайдено. Родина не мала жодної звістки про його долю до 1955 року, коли після візиту Конрада Аденауера до СРСР його звільнили з ГУЛАГу. Після повернення батька додому з'ясувалося, що причиною арешту слугувало те, що він мав при собі професійний корабельний довідник, виданий на Заході. Вже через рік примусової праці на радянському Півночі в таборах ГУЛАГу він став інвалідом, але його не відпускали до 1955 року.

Арешт і ув'язнення батька дуже вплинули на політичні погляди Йоахіма. Вже в школі він не приховував своїх відверто антикомуністичних переконань, рішуче відмовившись, зокрема, вступати до лав прокомуністичного . Йоахім хотів стати журналістом, проте антикомуністичні погляди не дали цього зробити. Натомість Ґаук став пастором протестантської церкви в Мекленбурзі й пробув на цій посаді до 1989 року. Діяльність пастора в НДР була вельми ускладнена через ворожість панівного режиму до церкви, тому Ґаук довгий час був об'єктом спостереження з боку Міністерства державної безпеки НДР. У досьє на нього Ґаук характеризувався як «невиправний антикомуніст» («unverbesserlicher Antikommunist»). У 1982—1990 роках Ґаук очолював роботу церковної ради Мекленбурга.

В об'єднаній Німеччині

image
Йоахім Ґаук у грудні 1990
image
Йоахім Ґаук (праворуч) та останній міністр внутрішніх справ НДР П.Дістель

1989 року Ґаук став членом демократичного опозиційного руху Новий Форум та був обраний до складу його керівництва. Він брав участь у більшості найзначніших мітингів і демонстрацій проти панівного режиму. На вільних виборах 18 березня 1990 року в Народну палату НДР висувався від опозиційного Альянсу 90 (у складі Нового Форуму, руху Демократія зараз та Ініціативи за мир і права людини) і був обраний депутатом.

2 жовтня 1990 року, за день до об'єднання Німеччини, Народна палата обрала Ґаука спеціальним уповноваженим з управління архівами Штазі. Наступного дня це призначення підтвердив федеральний президент Ріхард фон Вайцзеккер та федеральний канцлер Гельмут Коль. З 1992 року його посада стала називатися «Федеральний уповноважений з управління архівами Штазі» (нім. Bundesbeauftragter für die Stasi-Unterlagen). На цій посаді він пропрацював до 2000 року. Позитивна діяльність цієї установи у справі викриття злочинів режиму НДР у німців асоціювалася насамперед з ім'ям Ґаука, тож це відомство стали називати Відомством Ґаука (нім. Gauck-Behörde).

У наступні роки його ім'я звучало серед можливих кандидатів у депутати Бундестагу від СДП і навіть як потенційного кандидата на пост федерального президента від ХСС 1999 року (проти кандидата СДП Йоганнеса Рау), а також від блоку (ХДС/ХСС) і ВДП у наступні роки.

1998 року він сприяв німецькому випуску Чорної книги Комунізму, написавши додатковий розділ про Німецьку Демократичну Республіку. Разом з колишнім президентом Чехії Вацлавом Гавелом був ініціатором Празької декларації про європейське сумління та комунізм (2008). Його підпис стоїть також під Декларацією про злочини комунізму (2010). У цих документах міститься заклик до засудження комунізму, поширення знань про злочини комуністичних режимів і покарання учасників цих злочинів. У Празькій декларації також містилася ідея створення Європейського дня пам'яті жертв сталінізму й нацизму, який таки був затверджений Європейським парламентом 2 квітня 2009 року.

image
Йоахім Ґаук у 2008 році

З нагоди свого 70-річчя 2010 року, Ґаук одержав спеціальне привітання від федерального канцлера Анґели Меркель, яка назвала його «істинним учителем демократії» та «невпинним захисником свободи, демократії і правосуддя», а британська газета «The Independent» назвала Ґаука «відповіддю Німеччини на Нельсона Манделу».

З 2003 року Ґаук очолював організацію «Gegen Vergessen — Für Demokratie» (Проти забуття — За демократію), яка бореться з лівим і правим екстремізмом, виступає на захист демократичних цінностей і сприяє осягненню історичної правди про два тоталітарні режими в німецькій історії.

Президентство

Участь у президентських виборах 2010

3 червня 2010 року Йоахім Ґаук був висунутий кандидатом на пост федерального президента Німеччини від соціал-демократів і зелених. Варто зауважити, що Ґаук ніколи не був ні членом СДП, ні членом партії зелених (хоча , до якого Ґаук раніше входив, 1993 року злився із західнонімецькими зеленими) і після висунення заявив, що прийняв би пропозицію і від ХДС, якби запропонували. Ґаук схарактеризував себе як «лівого, ліберального консерватора», а після свого висунення підкреслював свою позапартійність, заявивши: «Я не є ні червоним, ні зеленим, я — Йоахім Ґаук».

Ґаука поважають політики надзвичайно широкого політичного спектру, він дуже популярний не лише серед членів партій, що висунули його кандидатом у президенти, але й серед панівної коаліції (ХДС/ХСС) і ВДП за його відвертість, високоморальну позицію як за часів комуністичної диктатури, так і за часів його діяльності як «мисливця за Штазі» в 90-их роках XX століття. Його головний суперник Крістіан Вульфф, а також політичні лідери панівних партій заявили, що дуже поважають Ґаука за його життя і діяльність. Лише «Ліві» відкинули кандидатуру Ґаука на пост президента, як з тактичних, так і персональних міркувань. Чимало політично активних членів «лівих», частина з яких входила до колишньої Соціалістичної єдиної партії Німеччини, та зокрема їхнього лідера в Бундестазі Грегора Гізі, завдяки діяльності відомства Ґаука викрили як колишніх «неофіційних співробітників» Штазі.

На виборах 30 червня 2010 року Ґаук поступився Крістіану Вульффу в третьому турі, отримавши 490 голосів проти 624 у суперника.

Номінація на Президентські вибори 2012

Після (скандалу) навколо федерального президента Німеччини Кристіана Вульффа, що призвів до його відставки 17 лютого 2012 року, Ґаука знову стали називати можливим позапартійним кандидатом (нім. überparteiliche Kandidat), який міг би об'єднати голоси коаліції та опозиції під час виборів федерального президента. За соціологічними опитуваннями, німці надавали перевагу Йоахімові Ґауку проти інших ймовірних кандидатів на посаду президента.

Уранці 19 лютого 2012 року в керівництві панівної коаліції ХДС/ПВД відбулась запекла дискусія з приводу кандидатури майбутнього президента, що переросла в гострий конфлікт й ледь не призвела до розпаду коаліції та відставки уряду. Лідер молодшого партнера по коаліції, Партії Вільних демократів, міністр економіки і віцеканцлер Філіпп Реслер запропонував кандидатуру Ґаука, ще раніше підтриману опозицією. Лідер ХДС та канцлер Анґела Меркель була категорично проти й пропонувала інші кандидатурі з лав власного ХДС. Реслер продовжував стояти на своєму, за що Меркель пригрозила розколом коаліції. У наступні години відбулась телефонна конференція між лідерами основних чотирьох партій Бундестагу (ХДС/ХСС, ПВД, СДП і (Союз 90/Зелені)), після чого Меркель була змушена запросити до переговорів «віч-на-віч» лідера опозиційної СДП Зіґмара Ґабрієля. Унаслідок переговорів Меркель була змушена відступити й погодитися з кандидатурою Ґаука, якого підтримувала більшість представлених у Бундестазі партій.

У неділю вранці Ґаука, який тоді перебував у Відні, спитали, як він оцінює свої шанси. Він посміявся: «Зателефонуйте пані Меркель!». Того ж дня о 20 годині вечора, коли Ґаук повертався на таксі з аеропорту вже в Німеччині, Меркель зателефонувала до нього й запитала, чи згоден він стати Федеральним президентом. — Пізнього вечора того ж дня на спільній пресконференції за участю лідерів коаліції й опозиції Йоахіма Ґаука офіційно висунули кандидатом на пост федерального президента Німеччини. У промові подяки Ґаук сказав:

…Та одне я знаю — близькість до людей, які стоять за відповідальність, котрі є всюди в нашій країні, а не тільки на політичному рівні — це буде моїм головним політичним завданням. І я буду діяти там, де ми закликаємо людей взяти на себе відповідальність, а не тільки бути глядачами або критичними спостерігачами суспільних справ (…)
Таким чином моя діяльність як мандрівного вчителя політики ґрунтовно не зміниться (…) Я можу тільки просити щиро вибачити мої перші можливі помилки й не сподіватися, що я супермен або безпомилкова людина. Але — як ми знаємо — дуже добрі речі можна робити не лише, коли ви в оточенні ангелів, але й в оточенні людей.

Вибори 2012

На дострокових виборах Президента Німеччини загальними Національними зборами ФРН 18 березня 2012 року з 1.240 голосів (1.228 з них чинних) за Ґаука віддали 991 (79 % дійсних голосів), за кандидатку «лівих» 126 , за кандидата ультра-правих Олафа Розе 3 голоси і 108 утримались. Таким чином Йоахім Ґаук став одинадцятим федеральним президентом в історії ФРН.

Президентська промова Й. Ґаука
(…) Це трапилось рівно 22 років тому цього ж дня, коли ми вперше пішли голосувати.

Ми були мільйонами східних німців, які після 56 років панування диктаторів нарешті змогли бути громадянами.
Уперше в моєму житті, у віці 50 років, мені дозволили у вільному, рівному й таємному голосуванні вирішувати — хто буде урядувати в майбутньому. Люди, котрі прямували на вибори, ще перебували у відлунні мирної революції — коли ми всі були «» і коли (впали мури).
(…)
Я ніколи не забуду тих виборів, ніколи. Ані 90 відсотків виборців, ані мою внутрішню рушійну силу. Я знав, що моє рідне місто і ця сіра, принижена країна — тепер ми будемо Європою.

Тоді я був разом з усіма і до моєї радості додалося тверде знання — тепер я ніколи не минатиму виборів. Занадто довго мусив я чекати на радість співучасті, щоб забувати про безпорадність підданих. «Я бажав би бути громадянином, не більш, але й не менше» — як колись визначив своє політичне кредо просвітитель Дольф Штернбергер. Тоді мене охопило теж саме почуття. Під впливом емоцій я тоді погодився з тим, що тільки згодом зміг теоретично переробити: радість визволення — це обов'язок, котрий ще мусить дорости до відповідальності. І те, що ми всі в глибині душі почували, тепер стало дійсністю.
(…)
Сьогодні ви вибрали президентом людину, котра себе саму не мислить без цієї свободи, і котра не хотіла би уявляти свою країну без діяльної відповідальності. Я приймаю це призначення з безмірною вдячністю людини, яка після довгих блукань політичною пустелею 20 століття, нарешті й неждано знову віднайшла Вітчизну. І яка в останні 20 років змогла пізнати щастя співпраці у формуванні демократичного суспільства.
(…)

Якщо ми, як народ з правом голосу, закладаємо фундамент демократії, або визначаємо шлях до вибраної цілі — це наша країна, де ми несемо відповідальність. Так само це наша країна, якщо ми ухиляємося від відповідальності. Ми повинні пам'ятати: і людина, яка творить, і та що стоїть осторонь — в обох є діти. У їхні руки нам передавати цю країну. Вона цього варта, щоб її довірити своїм дітям. Щоб вони могли назвати цю країну їхньою країною.

(Промова неодноразово переривалась овацією)

Ґаук і Україна

Наприкінці квітня 2012 року Ґаук скасував свій запланований візит до України на зустріч голів держав Центральної Європи 11-12 травня в Ялті — на знак протесту проти умов ув'язнення лідера української опозиції, колишнього українського прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Згідно з Ґауком, ситуація з Тимошенко не відповідає європейським стандартам прав людини. Це рішення Ґаука отримало схвалення більшості представлених у Бундестазі політичних партій Німеччини і канцлера Анґели Меркель. Політичні оглядачі Німеччини назвали це рішення Ґаука «ясним» та «сильним» сигналом уряду Януковича.

До рішення Ґаука приєднались президенти: Австрії — Гайнц Фішер, Чехії — Вацлав Клаус, Словенії — Данило Тюрк і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Після цього серед провідних політиків Європи стали голосніше лунати пропозиції про бойкот чемпіонату Європи з футболу в Україні 2012.

Нагороди та почесні звання

image
Ґаук на врученні премії Ганса і Софі Шолль (2010)

(вибірково)

Сім'я і особисте життя

У Ґаука від першого шлюбу є четверо дітей, троє з яких переїхали до ФРН ще в 1980-і роки. З 1991 року Ґаук живе окремо від дружини, проте офіційного розлучення не було. З 2000 року перебуває в цивільному шлюбі з баварською журналісткою Даніелою Шадт.

Вибрані публікації

  • 1991: Die Stasi-Akten. Das unheimliche Erbe der DDR (= rororo 13016). Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1991, .
  • 1992: Von der Würde der Unterdrückten (есе)
  • 1993: Verlust und Übermut. Ein Kapitel über den Untertan als Bewohner der Moderne (есе)
  • 1998: Mitautorenschaft an der deutschsprachigen Ausgabe von Das Schwarzbuch des Kommunismus — Unterdrückung, Verbrechen und Terror. Piper Verlag, München 2004, .
  • 2007: Reite Schritt, Schnitter Tod! Leben und Sterben im Speziallager Nr. 1 des NKWD Mühlberg/Elbe (Aufsatz), hrsg. v. Elisabeth Schuster, Volksbund Deutsche Kriegsgräberfürsorge, .
  • 2007: Diktaturerfahrungen der Deutschen im 20. Jahrhundert und was wir daraus lernen können (= Schriftenreihe zu Grundlagen, Zielen und Ergebnissen der parlamentarischen Arbeit der CDU-Fraktion des Sächsischen Landtages; Band 42), Dresden 2007.
  • Anker, Gauck 2009a: Winter im Sommer — Frühling im Herbst: Erinnerungen. Siedler Verlag, München 2009, .
  • 2009b: Die Flucht der Insassen: Freiheit als Risiko (Weichenstellungen in die Zukunft. Eine Veröffentlichung der Konrad-Adenauer-Stiftung e.V.). Sankt Augustin/Berlin 2009, .
  • 2010: Gerechtigkeit, Versöhnung und Strafe als gesellschaftliche und politische Herausforderungen. In: Versöhnung, Strafe und Gerechtigkeit: das schwere Erbe von Unrechts-Staaten (Kontexte; 40), hrsg. von Michael Bongardt. Göttingen 2010, , S. 17–28.
  • 2012: Freiheit. Ein Plädoyer. Kösel, München 2012, .

Примітки

  1. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 9 серпня 2019.
  2. . Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
  3. Nachrichten. Joachim Gauck – eine patriotische Ich-AG. News.de.msn.com. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  4. . Die Tageszeitung. 5 червня 2010. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 18 лютого 2012.
  5. Das Gupta, Oliver (8 червня 2010). . Süddeutsche Zeitung (German) . Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  6. . Der Spiegel. 7 червня 2010. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 18 лютого 2012.
  7. Paterson, Tony (30 червня 2010). . The Independent. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  8. Kleine, Rolf (4 червня 2010). . Bild. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 18 лютого 2012.
  9. Siebert, Sven (4 червня 2010). . Sächsische Zeitung. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  10. . Die Welt (German) . 4 червня 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  11. . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 18 лютого 2012.
  12. BILD: So drückte die FDP Gauck durch! [ 20 лютого 2012 у Wayback Machine.](нім.)(«Так ПВД продавила Гаука!»)
  13. . Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
  14. Merkel macht die Wende: Gauck wird Präsident [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.] — n-tv, 19.02.2012
  15. FAZ: Промова Гаука [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.](пер. з нім.)
  16. . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 18 березня 2012.
  17. : 991 Stimmen für Joachim Gauck als Präsidenten [ 18 березня 2012 у Wayback Machine.]
  18. SPIEGEL: Промова Гаука дослівно [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
  19. FOCUS: Rede nach der Wahl zum Bundespräsidenten (video) [ 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
  20. Німецька хвиля: Президент Німеччини відмовився їхати в Україну [ 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  21. Spiegel: Драма з Тимошенко ізолює господаря ЧЄ-2012 [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  22. Stern: Занепокоєння з приводу Тимошенко: Гаук відміняє візит [ 30 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  23. Die Zeit: Відмова Гаука від візиту до України: «сильний сигнал» [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
  24. ТСН: Глава Єврокомісії оголосив бойкот Євро-2012 в Україні [ 3 травня 2012 у Wayback Machine.]
  25. Der Spiegel: Fall Timoschenko: Barroso verweigert Reisen in die Ukraine [ 30 квітня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
  26. Голос Америки: Бойкот Євро-2012: загроза реальна?[недоступне посилання з вересня 2019]
  27. Указ Президента України від 23 серпня 2017 року № 250/2017 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

Література

  • Marianne Birthler: Die Freiheit gestalten: Joachim Gauck zum 70. Geburtstag. In: Deutschland-Archiv Bd. 43 (2010), 1, S. 20–22. ISSN 0012-1428
  • Norbert Robers: Joachim Gauck — die Biografie einer Institution, Berlin 2000, .
  • Rayk Wieland: Portrait über Joachim Gauck. In: «konkret», August 1997.

Посилання

  • Досьє на сайті Spiegel Online [ 18 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gauk Joahi m Gauk nim Joachim Gauck nar 24 sichnya 1940 Rostok Meklenburg Tretij Rejh nimeckij politichnij ta derzhavnij diyach odinadcyatij federalnij prezident Nimechchini pershij prezident FRN vihodec z kolishnoyi NDR Joahim Gauk Joachim Gaucknim Joachim GauckJoahim Gauk Joachim GauckFederalnij prezident Nimechchini18 bereznya 2012 18 bereznya 2017PoperednikKristian VulffNastupnikFrank Valter ShtajnmayerNarodivsya24 sichnya 1940 1940 01 24 84 roki Rostok Meklenburg Tretij RejhVidomij yakpolitik pastor pismennik dokumentalist vikladach universitetu zhurnalist anti communistKrayinaNimechchinaAlma materRostockij universitetPolitichna partiyabezpartijnijBatkodMatidU shlyubi zdProfesiyapastor publicistReligiyalyuteranstvoNagorodi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Kolishnij protestantskij pastor z NDR odin iz lideriv pravozahisnogo ruhu v NDR pershij upovnovazhenij federalnogo uryadu z roboti z rozsekrechenimi arhivami kolishnogo Ministerstva derzhavnoyi bezpeki NDR Shtazi 1990 2001 bezpartijnij publicist Stav spivzasnovnikom opozicijnogo Novogo Forumu j deputatom Narodnoyi palati NDR ostannogo sklikannya vid nekomunistichnogo Buv sered pidpisantiv Prazkoyi deklaraciyi a takozh Deklaraciyi pro zlochini komunizmu 2010 roku vzhe buv kandidatom na posadu Federalnogo prezidenta Nimechchini vid SDN ale obranim todi buv predstavnik uryadovoyi bilshosti Kristian Vulff BiografiyaZhittya v NDR Gauk narodivsya 24 sichnya 1940 roku v pivnichno nimeckomu misti Rostok u rodini kapitana sudna zgodom jogo batko stav morskim chinovnikom Mati Joahima bula kvalifikovanoyu ofisnoyu pracivniceyu Vona bula chlenom NSDAP z 1932 roku batko z 1934 roku Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni batko potrapiv do britanskogo polonu zvidki vlitku 1946 roku povernuvsya do Rostoka yakij zgodom stav teritoriyeyu NDR Nevdovzi batko postupiv na robotu na Rostocku verf yak inspektor z ohoroni praci 1951 roku batko znik buv tayemno zahoplenij specorganami radyanskoyi okupacijnoyi vladi bez oficijnogo zvinuvachennya ta perepravlenij do SRSR Rodina ne mala zhodnoyi zvistki pro nogo Miscevi organi Shtazi vidpovili sho v nih takozh nema zhodnih danih na batka i yaksho jogo zaareshtuvali sovyeti to tut nichogo ne vdiyesh Zgodom sim ya dovidalas pro te sho batko nachebto buv zasudzhenij u Moskvi za shpigunstvo na korist zahidnih krayin a takozh za antiradyansku agitaciyu i propagandu Prote u vidkritomu sudovomu procesi jogo ne bulo zasudzheno rodina niyakih dokumentiv ne oderzhala u Moskvi takozh niyakih dokumentiv ne bulo znajdeno Rodina ne mala zhodnoyi zvistki pro jogo dolyu do 1955 roku koli pislya vizitu Konrada Adenauera do SRSR jogo zvilnili z GULAGu Pislya povernennya batka dodomu z yasuvalosya sho prichinoyu areshtu sluguvalo te sho vin mav pri sobi profesijnij korabelnij dovidnik vidanij na Zahodi Vzhe cherez rik primusovoyi praci na radyanskomu Pivnochi v taborah GULAGu vin stav invalidom ale jogo ne vidpuskali do 1955 roku Aresht i uv yaznennya batka duzhe vplinuli na politichni poglyadi Joahima Vzhe v shkoli vin ne prihovuvav svoyih vidverto antikomunistichnih perekonan rishuche vidmovivshis zokrema vstupati do lav prokomunistichnogo Joahim hotiv stati zhurnalistom prote antikomunistichni poglyadi ne dali cogo zrobiti Natomist Gauk stav pastorom protestantskoyi cerkvi v Meklenburzi j probuv na cij posadi do 1989 roku Diyalnist pastora v NDR bula velmi uskladnena cherez vorozhist panivnogo rezhimu do cerkvi tomu Gauk dovgij chas buv ob yektom sposterezhennya z boku Ministerstva derzhavnoyi bezpeki NDR U dosye na nogo Gauk harakterizuvavsya yak nevipravnij antikomunist unverbesserlicher Antikommunist U 1982 1990 rokah Gauk ocholyuvav robotu cerkovnoyi radi Meklenburga V ob yednanij Nimechchini Joahim Gauk u grudni 1990Joahim Gauk pravoruch ta ostannij ministr vnutrishnih sprav NDR P Distel 1989 roku Gauk stav chlenom demokratichnogo opozicijnogo ruhu Novij Forum ta buv obranij do skladu jogo kerivnictva Vin brav uchast u bilshosti najznachnishih mitingiv i demonstracij proti panivnogo rezhimu Na vilnih viborah 18 bereznya 1990 roku v Narodnu palatu NDR visuvavsya vid opozicijnogo Alyansu 90 u skladi Novogo Forumu ruhu Demokratiya zaraz ta Iniciativi za mir i prava lyudini i buv obranij deputatom 2 zhovtnya 1990 roku za den do ob yednannya Nimechchini Narodna palata obrala Gauka specialnim upovnovazhenim z upravlinnya arhivami Shtazi Nastupnogo dnya ce priznachennya pidtverdiv federalnij prezident Rihard fon Vajczekker ta federalnij kancler Gelmut Kol Z 1992 roku jogo posada stala nazivatisya Federalnij upovnovazhenij z upravlinnya arhivami Shtazi nim Bundesbeauftragter fur die Stasi Unterlagen Na cij posadi vin propracyuvav do 2000 roku Pozitivna diyalnist ciyeyi ustanovi u spravi vikrittya zlochiniv rezhimu NDR u nimciv asociyuvalasya nasampered z im yam Gauka tozh ce vidomstvo stali nazivati Vidomstvom Gauka nim Gauck Behorde U nastupni roki jogo im ya zvuchalo sered mozhlivih kandidativ u deputati Bundestagu vid SDP i navit yak potencijnogo kandidata na post federalnogo prezidenta vid HSS 1999 roku proti kandidata SDP Jogannesa Rau a takozh vid bloku HDS HSS i VDP u nastupni roki 1998 roku vin spriyav nimeckomu vipusku Chornoyi knigi Komunizmu napisavshi dodatkovij rozdil pro Nimecku Demokratichnu Respubliku Razom z kolishnim prezidentom Chehiyi Vaclavom Gavelom buv iniciatorom Prazkoyi deklaraciyi pro yevropejske sumlinnya ta komunizm 2008 Jogo pidpis stoyit takozh pid Deklaraciyeyu pro zlochini komunizmu 2010 U cih dokumentah mistitsya zaklik do zasudzhennya komunizmu poshirennya znan pro zlochini komunistichnih rezhimiv i pokarannya uchasnikiv cih zlochiniv U Prazkij deklaraciyi takozh mistilasya ideya stvorennya Yevropejskogo dnya pam yati zhertv stalinizmu j nacizmu yakij taki buv zatverdzhenij Yevropejskim parlamentom 2 kvitnya 2009 roku Joahim Gauk u 2008 roci Z nagodi svogo 70 richchya 2010 roku Gauk oderzhav specialne privitannya vid federalnogo kanclera Angeli Merkel yaka nazvala jogo istinnim uchitelem demokratiyi ta nevpinnim zahisnikom svobodi demokratiyi i pravosuddya a britanska gazeta The Independent nazvala Gauka vidpoviddyu Nimechchini na Nelsona Mandelu Z 2003 roku Gauk ocholyuvav organizaciyu Gegen Vergessen Fur Demokratie Proti zabuttya Za demokratiyu yaka boretsya z livim i pravim ekstremizmom vistupaye na zahist demokratichnih cinnostej i spriyaye osyagnennyu istorichnoyi pravdi pro dva totalitarni rezhimi v nimeckij istoriyi PrezidentstvoUchast u prezidentskih viborah 2010 3 chervnya 2010 roku Joahim Gauk buv visunutij kandidatom na post federalnogo prezidenta Nimechchini vid social demokrativ i zelenih Varto zauvazhiti sho Gauk nikoli ne buv ni chlenom SDP ni chlenom partiyi zelenih hocha do yakogo Gauk ranishe vhodiv 1993 roku zlivsya iz zahidnonimeckimi zelenimi i pislya visunennya zayaviv sho prijnyav bi propoziciyu i vid HDS yakbi zaproponuvali Gauk sharakterizuvav sebe yak livogo liberalnogo konservatora a pislya svogo visunennya pidkreslyuvav svoyu pozapartijnist zayavivshi Ya ne ye ni chervonim ni zelenim ya Joahim Gauk Gauka povazhayut politiki nadzvichajno shirokogo politichnogo spektru vin duzhe populyarnij ne lishe sered chleniv partij sho visunuli jogo kandidatom u prezidenti ale j sered panivnoyi koaliciyi HDS HSS i VDP za jogo vidvertist visokomoralnu poziciyu yak za chasiv komunistichnoyi diktaturi tak i za chasiv jogo diyalnosti yak mislivcya za Shtazi v 90 ih rokah XX stolittya Jogo golovnij supernik Kristian Vulff a takozh politichni lideri panivnih partij zayavili sho duzhe povazhayut Gauka za jogo zhittya i diyalnist Lishe Livi vidkinuli kandidaturu Gauka na post prezidenta yak z taktichnih tak i personalnih mirkuvan Chimalo politichno aktivnih chleniv livih chastina z yakih vhodila do kolishnoyi Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini ta zokrema yihnogo lidera v Bundestazi Gregora Gizi zavdyaki diyalnosti vidomstva Gauka vikrili yak kolishnih neoficijnih spivrobitnikiv Shtazi Na viborah 30 chervnya 2010 roku Gauk postupivsya Kristianu Vulffu v tretomu turi otrimavshi 490 golosiv proti 624 u supernika Nominaciya na Prezidentski vibori 2012 Pislya skandalu navkolo federalnogo prezidenta Nimechchini Kristiana Vulffa sho prizviv do jogo vidstavki 17 lyutogo 2012 roku Gauka znovu stali nazivati mozhlivim pozapartijnim kandidatom nim uberparteiliche Kandidat yakij mig bi ob yednati golosi koaliciyi ta opoziciyi pid chas viboriv federalnogo prezidenta Za sociologichnimi opituvannyami nimci nadavali perevagu Joahimovi Gauku proti inshih jmovirnih kandidativ na posadu prezidenta Uranci 19 lyutogo 2012 roku v kerivnictvi panivnoyi koaliciyi HDS PVD vidbulas zapekla diskusiya z privodu kandidaturi majbutnogo prezidenta sho pererosla v gostrij konflikt j led ne prizvela do rozpadu koaliciyi ta vidstavki uryadu Lider molodshogo partnera po koaliciyi Partiyi Vilnih demokrativ ministr ekonomiki i vicekancler Filipp Resler zaproponuvav kandidaturu Gauka she ranishe pidtrimanu opoziciyeyu Lider HDS ta kancler Angela Merkel bula kategorichno proti j proponuvala inshi kandidaturi z lav vlasnogo HDS Resler prodovzhuvav stoyati na svoyemu za sho Merkel prigrozila rozkolom koaliciyi U nastupni godini vidbulas telefonna konferenciya mizh liderami osnovnih chotiroh partij Bundestagu HDS HSS PVD SDP i Soyuz 90 Zeleni pislya chogo Merkel bula zmushena zaprositi do peregovoriv vich na vich lidera opozicijnoyi SDP Zigmara Gabriyelya Unaslidok peregovoriv Merkel bula zmushena vidstupiti j pogoditisya z kandidaturoyu Gauka yakogo pidtrimuvala bilshist predstavlenih u Bundestazi partij U nedilyu vranci Gauka yakij todi perebuvav u Vidni spitali yak vin ocinyuye svoyi shansi Vin posmiyavsya Zatelefonujte pani Merkel Togo zh dnya o 20 godini vechora koli Gauk povertavsya na taksi z aeroportu vzhe v Nimechchini Merkel zatelefonuvala do nogo j zapitala chi zgoden vin stati Federalnim prezidentom Piznogo vechora togo zh dnya na spilnij preskonferenciyi za uchastyu lideriv koaliciyi j opoziciyi Joahima Gauka oficijno visunuli kandidatom na post federalnogo prezidenta Nimechchini U promovi podyaki Gauk skazav Ta odne ya znayu blizkist do lyudej yaki stoyat za vidpovidalnist kotri ye vsyudi v nashij krayini a ne tilki na politichnomu rivni ce bude moyim golovnim politichnim zavdannyam I ya budu diyati tam de mi zaklikayemo lyudej vzyati na sebe vidpovidalnist a ne tilki buti glyadachami abo kritichnimi sposterigachami suspilnih sprav Takim chinom moya diyalnist yak mandrivnogo vchitelya politiki gruntovno ne zminitsya Ya mozhu tilki prositi shiro vibachiti moyi pershi mozhlivi pomilki j ne spodivatisya sho ya supermen abo bezpomilkova lyudina Ale yak mi znayemo duzhe dobri rechi mozhna robiti ne lishe koli vi v otochenni angeliv ale j v otochenni lyudej Vibori 2012 Na dostrokovih viborah Prezidenta Nimechchini zagalnimi Nacionalnimi zborami FRN 18 bereznya 2012 roku z 1 240 golosiv 1 228 z nih chinnih za Gauka viddali 991 79 dijsnih golosiv za kandidatku livih 126 za kandidata ultra pravih Olafa Roze 3 golosi i 108 utrimalis Takim chinom Joahim Gauk stav odinadcyatim federalnim prezidentom v istoriyi FRN Prezidentska promova J Gauka Ce trapilos rivno 22 rokiv tomu cogo zh dnya koli mi vpershe pishli golosuvati Mi buli miljonami shidnih nimciv yaki pislya 56 rokiv panuvannya diktatoriv nareshti zmogli buti gromadyanami Upershe v moyemu zhitti u vici 50 rokiv meni dozvolili u vilnomu rivnomu j tayemnomu golosuvanni virishuvati hto bude uryaduvati v majbutnomu Lyudi kotri pryamuvali na vibori she perebuvali u vidlunni mirnoyi revolyuciyi koli mi vsi buli i koli vpali muri Ya nikoli ne zabudu tih viboriv nikoli Ani 90 vidsotkiv viborciv ani moyu vnutrishnyu rushijnu silu Ya znav sho moye ridne misto i cya sira prinizhena krayina teper mi budemo Yevropoyu Todi ya buv razom z usima i do moyeyi radosti dodalosya tverde znannya teper ya nikoli ne minatimu viboriv Zanadto dovgo musiv ya chekati na radist spivuchasti shob zabuvati pro bezporadnist piddanih Ya bazhav bi buti gromadyaninom ne bilsh ale j ne menshe yak kolis viznachiv svoye politichne kredo prosvititel Dolf Shternberger Todi mene ohopilo tezh same pochuttya Pid vplivom emocij ya todi pogodivsya z tim sho tilki zgodom zmig teoretichno pererobiti radist vizvolennya ce obov yazok kotrij she musit dorosti do vidpovidalnosti I te sho mi vsi v glibini dushi pochuvali teper stalo dijsnistyu Sogodni vi vibrali prezidentom lyudinu kotra sebe samu ne mislit bez ciyeyi svobodi i kotra ne hotila bi uyavlyati svoyu krayinu bez diyalnoyi vidpovidalnosti Ya prijmayu ce priznachennya z bezmirnoyu vdyachnistyu lyudini yaka pislya dovgih blukan politichnoyu pusteleyu 20 stolittya nareshti j nezhdano znovu vidnajshla Vitchiznu I yaka v ostanni 20 rokiv zmogla piznati shastya spivpraci u formuvanni demokratichnogo suspilstva Yaksho mi yak narod z pravom golosu zakladayemo fundament demokratiyi abo viznachayemo shlyah do vibranoyi cili ce nasha krayina de mi nesemo vidpovidalnist Tak samo ce nasha krayina yaksho mi uhilyayemosya vid vidpovidalnosti Mi povinni pam yatati i lyudina yaka tvorit i ta sho stoyit ostoron v oboh ye diti U yihni ruki nam peredavati cyu krayinu Vona cogo varta shob yiyi doviriti svoyim dityam Shob voni mogli nazvati cyu krayinu yihnoyu krayinoyu Promova neodnorazovo pererivalas ovaciyeyu Gauk i UkrayinaNaprikinci kvitnya 2012 roku Gauk skasuvav svij zaplanovanij vizit do Ukrayini na zustrich goliv derzhav Centralnoyi Yevropi 11 12 travnya v Yalti na znak protestu proti umov uv yaznennya lidera ukrayinskoyi opoziciyi kolishnogo ukrayinskogo prem yer ministra Yuliyi Timoshenko Zgidno z Gaukom situaciya z Timoshenko ne vidpovidaye yevropejskim standartam prav lyudini Ce rishennya Gauka otrimalo shvalennya bilshosti predstavlenih u Bundestazi politichnih partij Nimechchini i kanclera Angeli Merkel Politichni oglyadachi Nimechchini nazvali ce rishennya Gauka yasnim ta silnim signalom uryadu Yanukovicha Do rishennya Gauka priyednalis prezidenti Avstriyi Gajnc Fisher Chehiyi Vaclav Klaus Sloveniyi Danilo Tyurk i prezident Yevrokomisiyi Zhoze Manuel Barrozu Pislya cogo sered providnih politikiv Yevropi stali golosnishe lunati propoziciyi pro bojkot chempionatu Yevropi z futbolu v Ukrayini 2012 Nagorodi ta pochesni zvannyaGauk na vruchenni premiyi Gansa i Sofi Sholl 2010 vibirkovo 1991 medal im Teodora Gojsa 1997 premiya im Ganni Arendt 2000 oratorska premiya im Cicerona v kategoriyi Politika 2000 Velikij Hrest Ordenu Za zaslugi z zirkoyu 2010 laureat literaturnoyi za knigu spogadiv Zima sered lita 1999 pochesnij doktor teologichnogo fakultetu Rostockogo universitetu 2001 pochesnij doktor filosofskogo fakultetu Yenskogo universitetu Orden Svobodi Ukrayina 23 serpnya 2017 za vagomij osobistij vnesok u zmicnennya mizhnarodnogo avtoritetu Ukrayinskoyi derzhavi populyarizaciyu yiyi istorichnoyi spadshini i suchasnih nadbanSim ya i osobiste zhittyaU Gauka vid pershogo shlyubu ye chetvero ditej troye z yakih pereyihali do FRN she v 1980 i roki Z 1991 roku Gauk zhive okremo vid druzhini prote oficijnogo rozluchennya ne bulo Z 2000 roku perebuvaye v civilnomu shlyubi z bavarskoyu zhurnalistkoyu Danieloyu Shadt Vibrani publikaciyi1991 Die Stasi Akten Das unheimliche Erbe der DDR rororo 13016 Rowohlt Reinbek bei Hamburg 1991 ISBN 3 499 13016 5 1992 Von der Wurde der Unterdruckten ese 1993 Verlust und Ubermut Ein Kapitel uber den Untertan als Bewohner der Moderne ese 1998 Mitautorenschaft an der deutschsprachigen Ausgabe von Das Schwarzbuch des Kommunismus Unterdruckung Verbrechen und Terror Piper Verlag Munchen 2004 ISBN 3 492 04053 5 2007 Reite Schritt Schnitter Tod Leben und Sterben im Speziallager Nr 1 des NKWD Muhlberg Elbe Aufsatz hrsg v Elisabeth Schuster Volksbund Deutsche Kriegsgraberfursorge ISBN 978 3 936592 02 3 2007 Diktaturerfahrungen der Deutschen im 20 Jahrhundert und was wir daraus lernen konnen Schriftenreihe zu Grundlagen Zielen und Ergebnissen der parlamentarischen Arbeit der CDU Fraktion des Sachsischen Landtages Band 42 Dresden 2007 Anker Gauck 2009a Winter im Sommer Fruhling im Herbst Erinnerungen Siedler Verlag Munchen 2009 ISBN 978 3 88680 935 6 2009b Die Flucht der Insassen Freiheit als Risiko Weichenstellungen in die Zukunft Eine Veroffentlichung der Konrad Adenauer Stiftung e V Sankt Augustin Berlin 2009 ISBN 978 3 941904 20 0 2010 Gerechtigkeit Versohnung und Strafe als gesellschaftliche und politische Herausforderungen In Versohnung Strafe und Gerechtigkeit das schwere Erbe von Unrechts Staaten Kontexte 40 hrsg von Michael Bongardt Gottingen 2010 ISBN 978 3 7675 7132 7 S 17 28 2012 Freiheit Ein Pladoyer Kosel Munchen 2012 ISBN 978 3 466 37032 0 Primitki Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 8 sichnya 2021 Procitovano 9 serpnya 2019 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Nachrichten Joachim Gauck eine patriotische Ich AG News de msn com Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Die Tageszeitung 5 chervnya 2010 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2011 Procitovano 18 lyutogo 2012 Das Gupta Oliver 8 chervnya 2010 Suddeutsche Zeitung German Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Der Spiegel 7 chervnya 2010 Arhiv originalu za 20 veresnya 2010 Procitovano 18 lyutogo 2012 Paterson Tony 30 chervnya 2010 The Independent Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Kleine Rolf 4 chervnya 2010 Bild Arhiv originalu za 24 lipnya 2010 Procitovano 18 lyutogo 2012 Siebert Sven 4 chervnya 2010 Sachsische Zeitung Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Die Welt German 4 chervnya 2010 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 3 bereznya 2014 Procitovano 18 lyutogo 2012 BILD So druckte die FDP Gauck durch 20 lyutogo 2012 u Wayback Machine nim Tak PVD prodavila Gauka Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2012 Merkel macht die Wende Gauck wird Prasident 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine n tv 19 02 2012 FAZ Promova Gauka 28 grudnya 2016 u Wayback Machine per z nim Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 18 bereznya 2012 991 Stimmen fur Joachim Gauck als Prasidenten 18 bereznya 2012 u Wayback Machine SPIEGEL Promova Gauka doslivno 20 bereznya 2012 u Wayback Machine nim FOCUS Rede nach der Wahl zum Bundesprasidenten video 17 lipnya 2012 u Wayback Machine Nimecka hvilya Prezident Nimechchini vidmovivsya yihati v Ukrayinu 27 kvitnya 2012 u Wayback Machine Spiegel Drama z Timoshenko izolyuye gospodarya ChYe 2012 28 kvitnya 2012 u Wayback Machine Stern Zanepokoyennya z privodu Timoshenko Gauk vidminyaye vizit 30 kvitnya 2012 u Wayback Machine Die Zeit Vidmova Gauka vid vizitu do Ukrayini silnij signal 10 travnya 2012 u Wayback Machine TSN Glava Yevrokomisiyi ogolosiv bojkot Yevro 2012 v Ukrayini 3 travnya 2012 u Wayback Machine Der Spiegel Fall Timoschenko Barroso verweigert Reisen in die Ukraine 30 kvitnya 2012 u Wayback Machine nim Golos Ameriki Bojkot Yevro 2012 zagroza realna nedostupne posilannya z veresnya 2019 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2017 roku 250 2017 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini gromadyan inozemnih derzhav LiteraturaMarianne Birthler Die Freiheit gestalten Joachim Gauck zum 70 Geburtstag In Deutschland Archiv Bd 43 2010 1 S 20 22 ISSN 0012 1428 Norbert Robers Joachim Gauck die Biografie einer Institution Berlin 2000 ISBN 3 89487 365 5 Rayk Wieland Portrait uber Joachim Gauck In konkret August 1997 PosilannyaDosye na sajti Spiegel Online 18 lyutogo 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ